Життя Євгена обірвалося поблизу населеного пункту Серебрянка Бахмутського району Донецької області. Герой загинув від мінно-вибухової травми, завданої безпілотником.
Євген Гуцало доєднався до лав ЗСУ України на другий день повномасштабного вторгнення. Він був навідником оператора батальйону оперативного призначення (на БТР) Національної Гвардії України. Євген добре знав, з яким ворогом доведеться мати справу, адже вперше на захист країни став ще у 2014 році та відбивав агресію росіян до 2016 року.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Євген Гуцало працював прохідником (підземним) у шахтоуправлінні гірничого департаменту.
«Євгеній влаштувався до нас за рік до повномасштабної війни. Миттєво влився в колектив та працював дуже сумлінно, – говорить Андрій Климов, начальник (підземний) прохідницької дільниці підземного будівництва ШУ. – Робота у Євгена була відповідальною, він здійснював проходку гірничо-підготовчих виробок, кріпив їх, тобто здійснював повний комплекс підземних робіт. Справа важка, потребує чималих зусиль, знань та суворого дотримання правил охорони праці. Євген з цим добре справлявся. Його головною рисою була відповідальність – і за себе, і за своїх колег, які працюють поруч. Загибель Євгена стала для нас великою трагедією. Ми співчуваємо його рідним та близьким».
«Грійте руки, заспокоюйтесь та заходьте», – звертається до пацієнтів Любов Надточиєва, фельдшерка-лаборантка поліклініки гірничого департаменту ПП «Стіл Сервіс». Вона збирає зразки крові для проведення аналізів, з цього починається щорічний профілактичний огляд працівників наших підприємств. Саме лабораторна діагностика дозволяє дізнатися про фізичний стан людини та допомагає лікарям встановити правильний діагноз. 15 квітня фахівці-лаборанти відзначають своє професійне свято.
ЛабСторі
У лабораторіях двох поліклінік ПП «Стіл Сервіс» здійснюють різні види обстежень: від аналізів рівня цукру в крові до виявлення більш складних захворювань. Тут готові дати відповідь на будь-які питання щодо стану здоров’я працівників наших підприємств, та мешканців міста, які звернулися сюди для обстеження на платній основі.
Наталія Козіонова
«Профілактичне обстеження, лікування хвороб завжди починаються з лабораторних досліджень. Тому професія лаборанта є дуже важливою в медицині, – говорить Наталія Козіонова, лікарка-лаборантка вищої категорії. – З цією професією у мене справжнє ЛабСторі, адже я працюю за цим фахом 42 роки. Починала шлях у лікарні № 11, потім перейшла працювати до лабораторії поліклініки ГД. Тоді вона ще не була такою, як зараз. Раніше у цьому приміщенні розташовувався автотранспортний відділ. Разом з Олександром Курганом, який тоді керував поліклінікою ГД, ми брали участь у розробці проєкту будівництва лабораторії, визначалися з обладнанням, функціями тощо. Зараз – це сучасна лабораторія з великими можливостями».
Помічне обладнання
З касетою із пробирками з кров’ю до кабінету, де ведуться дослідження, поспішає фельдшерка-лаборантка Лариса Козарець. Багато хто її знає як учасницю медичних конкурсів нашого підприємства. Лариса вкладає пробирки у новий гематологічний аналізатор, який опрацьовує та видає готовий результат загального аналізу крові.
Два таких гематологічних аналізатора для лабораторій поліклінік металургійного та гірничого виробництв були придбані медичним центром ПП «Стіл Сервіс» на початку поточного року. За годину кожен з аналізаторів може провести 150 аналізів високої якості. Старий апарат обробляв до 70 аналізів.
Лариса Козарець
«За лічені хвилини гематологічний аналізатор визначить показники лейкоцитів, гемоглобіну, тромбоцитів та інших складових крові, які «розкажуть» чи здорова людина, чи має якісь захворювання, – розповідає Лариса Козарець. – На складніші, детальніші аналізи, звісно, витрачається більше часу і застосовується інше обладнання та процес. І все для того, щоб допомогти лікарям-терапевтам або іншим профільним фахівцям поставити правильний діагноз та визначитися з лікуванням людини. Свою роботу я дуже люблю, хоча і потрапила у професію досить випадково. З’ясувалося, то було на краще».
Психологія допомоги
До кабінету після забору крові входить Любов Надточиєва. Як і її колеги по лабораторії, вона теж веде прийом людей, робить аналізи, турбується про чистоту та стерильність обладнання та матеріалів, задіяних у роботі. А ще виступає своєрідним психологом.
Любов Надточиєва
«Я недаремно кажу, щоб люди гріли руки та усміхалися. Коли у пацієнта стрес або холодні руки «з вулиці», то судини звужуються і кров «іде» погано, її важко набирати, – говорить Любов Надточиєва. – І навпаки, ми одразу бачимо, якщо у людини підвищений тиск. Трапляється інколи, що від виду крові хтось втрачає свідомість. Дехто каже, що не боїться уколу, а коли побачать кров – тільки брик… Ми розуміємо, що через війну стресів додалося, а тут ще й кров здавати треба. У будь-якому випадку ми стараємося заспокоїти пацієнтів, під час забору крові розмовляємо на різні теми, відволікаємо їх. Тим більше, що люди нас добре знають, довіряють. А довіра і професіоналізм – це головне у роботі. Тож бажаю, щоб аналізи кожного з нас показували результат «здоровий» ».
Для працівників дільниці з ремонту спеціального рухомого складу ремонтного виробництва центрального департаменту з утримання та ремонтів придбаний кантувальний ланцюг – новий засіб у боротьбі з головними ризиками-вбивцями.
Для транспортування чавуну з доменного цеху в міксерне відділення конвертерного, а також на розливні машини доменного цеху використовуються чавуновозні ковші. В ході їх експлуатації футеровка ковшів піддається впливу високих температур, що призводить до зносу та руйнуванню вогнетривкої кладки. Ремонт чавуновозних ковшів виконують в депо з ремонту ковшів дільниці з ремонт спеціального рухомого складу РВ ЦДУР.
Там ковші ретельно оглядають і визначають, що потрібно «підлікувати» та замінити. Ремонтом ковшів займається вогнетривник. За допомогою відбійного молотка він зчищає зношений вогнетрив, який падає всередину ківша і його потрібно прибрати, оскільки ковші для чавуну повинні бути чистими.
«Зрозуміло, що ковш вручну не скантувати і лопатами ремонтне сміття не перекидаєш, тож ми робимо це за допомогою крана та спеціального кантувального ланцюга, – розповідає майстер ремонтного виробництва дільниці з ремонту спецрухомого складу ЦДУР Віктор Орловецький. – Машиніст крана під керівництвом вогнетривника встановлює ковш на ланцюг таким чином, щоб гак ланцюга захопив кантувальний валик ківша, а потім скоба ланцюга одягається на гак крана. Далі ковш вагою 50 тонн за допомогою траверси та кантувального ланцюга перевертається, а весь зруйнований вогнетрив безпечно пересипається в думпкар».
Для виконання подібних ремонтних робіт придбано два нових кантувальних ланцюги, виготовлені згідно з нашими вимогами. Ланцюги використовуються на дільниці з ремонту спеціального рухомого складу ремонтного виробництва та в депо обробки ковшів.
У поліклініці металургійного виробництва медичного центру ПП «Стіл Сервіс» надаються безоплатні медичні послуги працівникам наших підприємств, які були або є військовослужбовцями, та членам родин загиблих.
Пройти медичне обстеження, отримати фізіотерапевтичні процедури, консультації профільних лікарів у поліклініці МВ можуть:
демобілізовані співробітники-ветерани війни, учасники бойових дій;
працівники, які мобілізовані до лав ЗСУ (які знаходяться у відпустці або на лікуванні);
члени родин загиблого (померлого) ветерана війни/захисника чи захисниці України, які працювали на підприємстві.
«Наше завдання – усіляко підтримувати захисників, в першу чергу, дбати про збереження їхнього здоров’я. У поліклініці МВ медичного центру ми вже проводимо додаткові прийоми військовослужбовців-працівників наших підприємств. Профогляди у нас і так проводяться безкоштовно, але трапляються випадки, коли захиснику треба додаткове лікування для пришвидшення одужання. Наприклад, зробити масаж, пройти фізіотерапевтичні процедури, флюорографічне обстеження, рентген, аналізи. Військовослужбовців завжди готові приймати наші лікарі-терапевти, окуліст, психолог та інші профільні лікарі», – сказала Наталія Гардань, начальник медичного центру ПП «Стіл Сервіс».
Захисники-працівники підприємств, які бажають пройти додаткове медичне обстеження або процедури, можуть записатися на них, звернувшись за номером телефону: +38 067 532 24 42, або особисто прийти до поліклініки МВ (вул. Криворіжсталі, 5А) та записатися у реєстратурі.
11 квітня 2024 року відбулась конференція трудового колективу, в роботі якої взяли участь 139 з 149 делегатів, обраних трудовими колективами підприємства, а також запрошені представники адміністрації підприємства. З метою запобігання ризикам, пов’язаним з воєнною агресією проти України, конференція проходила в онлайн форматі.
На конференції були підбиті підсумки виконання Колективного договору за 2022-2023 роки, обрано персональний склад Погоджувальної комісії ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, Комісії підприємства з питань охорони праці та пожежної безпеки (Глобальний Комітет зі Здоров’я та Безпеки), а також Комісії з трудових спорів.
Одним з головних пунктів порядку денного стало схвалення нового Колективного договору, проєкт якого був розроблений і затверджений за результатами п’яти місяців роботи спільної Робочої комісії. Раніше, 29 березня, проєкт цього договору був розміщений на інтранет-порталі підприємства в розділі «Колективний договір» для ознайомлення та обговорення, щоб працівники могли внести свої пропозиції. Переважною більшістю голосів делегати конференції затвердили новий Колективний договір, який діятиме з 1 квітня 2024 року по 30 червня 2026 року (окрім пунктів, що були призупинені через воєнний стан).
Генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо оголосив під час конференції виплату 11.04.2024 винагороди за підсумками роботи за 2023 рік у розмірі 50% середньомісячної заробітної плати кожного працівника за фактично відпрацьований час у 2023 році.
Також представники адміністрації дали відповіді на запитання делегатів конференції.
Детальніше про конференцію трудового колективу – читайте у наступних випусках газети «Металург».
7 липня 2019 року Джері сів за кермо гідромотоцикла і став володарем… премії Дарвіна, яка присуджується за смерть внаслідок найбезглуздіших дій. Справа в тім, що він злетів з мотоцикла і втопився. А безглуздість полягає у тому, що володар премії вирішив покататися морем, не вміючи плавати. Ті, хто заходять у зону зсувів і воронкоутворення, не вміючи літати, також запросто можуть отримати премію Дарвіна. Але чи треба вона їм?
Останніми днями криворізькими соцмережами ширяться фотознімки та відео свіжої провальної воронки, яка з’явилася в межах Кривого Рогу. Відчайдухи постять на своїх сторінках фото й відео як самої воронки, так і себе улюблених на її бортах. Дехто свідомо ризикує, а інші й гадки не мають, що знаходяться за крок від вищезгаданої премії. Адже перебування в зоні воронкоутворення смертельно небезпечне, не кажучи вже про борти воронки.
Як розповів начальник бюро підземного видобутку служби інвестицій гірничого департаменту нашого підприємства Олег Дуда, воронки утворюються над покладами корисних копалин.
«Внаслідок видобутку утворюються порожнини, верхні шари налягають на них і провалюються, заповнюючи ці порожнини, – пояснює Олег. – Приблизно так утворилася свіжа воронка. Вона виникла на території, яка передбачена діючим проектом в межах гірничого та земельного відводів, що цілеспрямовано взято в оренду ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». По периметру цієї зони зсувів і воронкоутворення, згідно з правилами охорони подібних зон, встановлені попереджувальні знаки «СТІЙ! ЗОНА ОБВАЛЕНЬ! НЕБЕЗПЕЧНО ДЛЯ ЖИТТЯ!» А в’їздні шляхи перекопані. Огородити весь периметр (а це близько 7,5 км) та скрізь поставити охоронців змоги та й вимоги немає. Тож ми віримо у здоровий глузд шукачів пригод».
Олег Дуда розповів моторошну історію, яка трапилася у 1963 році. Семеро працівників РУ ім. Кірова, жителів Карнаватки, йшли після зміни зоною зсувів і воронкоутворення. Свіжа воронка утворилася дуже швидко… людей так і не знайшли. Пам’ятний знак про цих людей можна знайти на кладовищі Карнаватки.
Завідуючий кафедри туризму та економіки Криворізького державного педуніверситету Володимир Казаков, якого визнано кращим гідом України, може показати безліч гарних місць на Криворіжжі. А от відвідувати вищезазначені смертельно небезпечні зони він категорично не рекомендує.
«У Кривому Розі налічується близько 3 000 гектарів подібних територій, – пояснює знаний експерт з промислового туризму Володимир Казаков. – Перебувати там вкрай небезпечно, тому заборонено. А свіжа воронка – це, можна сказати, жива істота, яка розвивається, рухається, живе своїм життям. І що з нею буде наступного моменту – не знає ніхто. Глибина новоутвореної воронки становить більш ніж 100 метрів. Борти складаються з сипких матеріалів, які утворюють відвали. Безпечно вивчати її можна лише дистанційно, наприклад, за допомогою квадрокоптера. Тож я і мої колеги застерігаємо всіх шукачів пригод. Як би сильно не кортіло побачити воронку на власні очі, не треба йти на свідому смертельну небезпеку. Враження, фотки, відео – це добре, але життя чудове й безцінне».
