Олексій Шевельов працював електромонтером у відділенні безперервного розливання сталі конвертерного цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг». Одразу після початку повномасштабного вторгнення російських агресорів, 3 березня 2022 року, він був мобілізований. Під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Водяне Донецької області старший стрілець-оператор механізованого відділення Олексій Шевельов загинув. Це сталося 7 січня 2024 року.
Працівники відділення безперервного розливання сталі згадують про Олексія, як про добру, позитивну людину з чудовим почуттям гумору.
«Він мав веселу вдачу, – розповідає майстер з ремонту електроустаткування Андрій Ніколаєв. – Завжди усміхнений, Олексій запалював своєю енергією колег. І працював завзято. Сумлінно виконував виробничі завдання, ремонтував електроустаткування професійно. Завжди був готовий прийти на допомогу, поділитися досвідом. Ми його дуже поважали. Не можемо повірити в те, що Олексія більше немає. Страшна втрата для всіх».
Сортопрокатний цех № 2 впроваджує проєкт, який дозволяє суттєво зменшити ризики для людей під час ремонтних робіт.
Стани СПЦ-2 – це комплекси агрегатів, де тісно переплетене електричне, механічне, енергетичне, гідравлічне устаткування. Електрична напруга, елементи, які рухаються, обертаються, подавання під тиском води, повітря та інших енергоресурсів – це серйозні ризики. Планово-попереджувальні ремонти (ППР) на стані проводяться лише при вимкненому обладнанні. Помилкове ввімкнення будь-якого механізму чи агрегату є смертельно небезпечним для людей, які знаходяться у зоні ремонту. Щоб запобігти випадковим пускам, в цеху застосовують биркову систему, як і передбачено законодавством України. Додатково до неї під час ППРів почали використовувати ще й систему ізоляції і блокування LOTO, яка поширена в компанії ArcelorMittal.
Як пояснив провідний інженер з охорони праці Володимир Сікорін, ці дві системи блокування небезпечних енергій різняться між собою і взаємно доповнюють одна одну. «Биркова система ґрунтується на правильному й своєчасному оформленні допусків на проведення робіт та іншої документації, – пояснює Володимир. – А підписи відповідальних осіб засвідчують їхню особисту відповідальність за недопущення вмикання устаткування, якщо люди знаходяться у небезпечній зоні. У системі LOTO основою є фізичне блокування джерел небезпечних енергій за допомогою блокуючих пристроїв».
Спрощено це виглядає так: електрик розібрав схему, поставив замок на рубильник, а ключ від заблокованого обладнання поміщається до групового боксу, на який встановлюють замки члени бригади. Після закінчення виконання робіт, працівники знімають свої замки з групового боксу. Це свідчить про відсутність персоналу у небезпечній зоні. А ключем, що знаходиться всередині, знімають блокований рубильник.
Про це розповів в.о. майстра з ремонту устаткування СПЦ-2 Андрій Мосякін: «Зазвичай на ділянці стану, де ремонтується устаткування, знаходиться кілька видів устаткування: механічне, енергетичне, гідравлічне тощо. Все воно блокується перед ремонтом. Кожна ремонтна служба чи бригада встановлює на блокувальний пристрій свій замок. І поки всі замки не знімуться, устаткування неможливо запустити. Таким чином повністю виключені людські помилки. Як головний відповідальний за ремонти я знімаю свій замок останнім».
Бригадир слюсарів-ремонтників СПЦ-2 Андрій Переверзєв працює в цеху вже два десятки років. Його бригада ремонтує механічне устаткування по всьому дрібносортному стану ДС 250-4 – від завантажувальних решіток нагрівальних печей і приводів прокатних клітей до холодильника та моталок. Він вважає, що впровадження додаткового блокування небезпек потрібне, хоча й додає додаткових турбот. «Так, підготовка до ремонтів зараз триває довше, – зізнається Андрій. – Додаткове блокування вимагає додаткового часу та зусиль. Але воно того варте. Час – це коштовний ресурс, але ціннішого за людське життя немає нічого».
Начальник відділу з охорони праці Олексій Курочка розповів, що зараз працівників вчать правильно застосовувати блокувальні пристрої. «Є ефективні алгоритми, які дозволяють заблокувати всі джерела небезпек, – пояснює Олексій. – А на стендах розміщені схеми блокування. Проєкт впроваджується третій місяць. Він пілотний. Відпрацювавши його на устаткуванні СПЦ-2, планується його розповсюдити на всіх основних виробництвах підприємства».
У залізничному цеху № 2 розпочався капітальний ремонт будівлі пункту технічного обслуговування (ПТО) локомотивів на станції Шихтовій.
Навіть сучасні споруди потребують періодичного ремонту та обслуговування. Що вже й казати про будівлі з історією, та ще й які активно використовувалися на виробництві. Їм потрібно приділяти вдвічі більше уваги та турботи.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» одною з таких є будівля ПТО на залізничній станції Шихтовій, яка була збудована ще на початку 1960-х років.
В ЗЦ № 2 її ремонт здійснюється у рамках програми ремонту критичних будівель та споруд нашого підприємства. Символічним є й те, що реконструкція ПТО здійснюється саме в рік 90-річного ювілею підприємства.
«Від самого початку будівництва підприємства кожна його будівля має важливе практичне значення. Будівля ПТО на станції Шихтовій довгі роки була місцем технічного обслуговування локомотивів, – розповідає начальник залізничного цеху № 2 Дмитро Колесник. – У ній розташований великий ангар для тепловозів, численні майстерні, обладнання для екіпірування рухомого складу – його забезпечення паливом, мастилом та піском. До речі, тут розташоване піскосушильне відділення, адже сухий пісок сиплять під колісні пари для кращого зчеплення тепловозів під час гальмування. Також у будівлі є санітарно-побутовий блок для працівників пункту обслуговування».
З роками інтенсивної експлуатації будівля ПТО значно застаріла, тут навіть почалися процеси руйнації. Тому заради безпеки людей робота у цій будівлі була припинена. Технічне обслуговування локомотивів зараз здійснюється у двох інших ПТО нашого підприємства. На сьогоднішній день цього достатньо, адже підприємство працює не на повну потужність і тому потребує меншої кількості локомотивів. Але цю паузу треба використовувати з користю для продуктивної роботи у майбутньому.
Ремонтно-будівельні роботи на ПТО виконує підрядна організація. Вже демонтовані старі плити перекриття, дах, цегляні стіни, які мали пошкодження. Стіни було зведено наново, встановлені металопластикові вікна, виконується бетонування підлоги тощо. Загалом, завершити ремонт ПТО планується наприкінці весни цього року.
Делегація посольства на чолі з Надзвичайним і Повноважним послом Сполучених Штатів Америки в Україні здійснила візит до нашого підприємства та зустрілася з керівництвом комбінату.
Надзвичайний і Повноважний посол Сполучених Штатів Америки в Україні Бріджет Брінк
Перший заступник генерального директора Сергій Плічко розповів про роботу підприємства як важливої складової економіки України, попри виклики військового часу.
«Обстріли ворогом енергетичної інфраструктури міста, втрата традиційних ринків збуту та освоєння нових, здорожчання у рази всіх видів сировини, відбудова логістичних маршрутів – усе це не зламало нашу волю до Перемоги. Понад 3200 наших співробітників зараз проходять службу в лавах ЗСУ. Розуміючи наше значення для рідного міста, підприємство вистояло та зберегло робочі місця, уникнуло скорочень. Ми забезпечуємо майже третину надходжень до місцевого бюджету Кривого Рогу. Виділили понад 650 млн грн на боротьбу з російською агресією та її наслідками», – зазначив він.
«У 2024 році ми як найбільша міжнародна інвестиція та найбільший галузевий комбінат України продовжуватимемо відновлюватися після наслідків російської агресії, націлюємося на збільшення виробництва металургійного та гірничого переділів. Це дасть змогу покращити наш фінансовий результат та збільшити надходження до бюджетів усіх рівнів. Ми також сподіваємось на конструктивне співробітництво із Урядом України задля якнайшвидшого відновлення нашого краю та держави», – додав Сергій Плічко.
Після відвідування металургійного комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг» пані Посол сказала: «У Кривому Розі ми обговорили експорт сталі з ArcelorMittal, найбільшого підприємства гірничо-металургійного комплексу України. Більше експорту – це більше робочих місць, зростання бізнесу, зростання економіки. Наші цілі – підтримка Чорноморського гуманітарного коридору, розширення експорту через Дунай та покращення умов перетину кордону».
Придбані агломераційним цехом № 2 направляючі відтяжки зробили одну з основних виробничих операцій значно безпечнішою.
Спікальні візки – це важлива складова агломашин, які виробляють агломерат для наших доменних цехів. На візки діє чимале навантаження, також вони нагріваються до температури до 800 градусів за Цельсієм. Тож не дивно, що ці візки ламаються, і ушкоджений треба швидко замінити на робочий. Їх ремонтує ремонтний персонал, а от заміну візка виконують агломератники за допомогою електромостових кранів. До початку цього року працівники супроводжували транспортування візків, відтягуючи їх канатами, і це було ризиковано. Переміщення підвішеного візка не було достатньо керованим, що становило загрозу для людей. Тож було вирішено придбати спеціальні застосування.
Як розповів провідний інженер з охорони праці Дмитро Горб, набагато безпечнішою альтернативою канатам є направляючі відтяжки. «Застосування відтяжок допомогло нам значно зменшити один з чотирьох ризиків-вбивць – ризик стискання рухомими механізмами, – пояснює Дмитро Горб. – За програмою протидії ризикам-кілерам цех придбав чотири відтяжки. Вони зроблені з міцних та легких металевих сплавів. За допомогою відтяжок можна не лише відтягати вантаж, а й направляти його, обертати, якщо потрібно. Тобто процес супроводу візків під час заміни став набагато керованішим, практично не залишивши шансів одному з топ-4 ризиків-вбивць».
Віктор Єропудов працює агломератником близько шести років. Операцію із заміни спікального візка за допомогою канатів він виконував багато разів. «Користуватися направляючими відтяжками зручніше й безпечніше, – каже Віктор. – Є відчуття, що ти повністю контролюєш переміщення візка за допомогою крана. Довжина направляючих – півтора метра, і цього достатньо для того, щоб перебувати на безпечній відстані від підвішеного вантажу. Відтяжки неважкі. Робоча частина спроєктована і виготовлена якісно. А дві гумові ручки з обмежувачами гарантують, що направляюча не вислизне з рук. А ще нам не треба витрачати час на те, щоб прив’язати й відв’язати канати, тож час виконання операції дещо зменшується, а безпека навпаки зростає».
В. о. заступника начальника АЦ-2 з підготовки виробництва Валерій Гриценко відповідає не лише за виробничі процеси, а й за життя та здоров’я людей. Він не приховує задоволення від того, що операція із заміни візків стала менш ризикованою.
«За останні роки у нас багато зроблено для безпеки людей, – говорить Валерій Гриценко. – З 2015 по 2022 рік у цеху тривала масштабна реконструкція. Старі металоконструкції – сходи, майданчики для обслуговування устаткування, захисні загорожі – замінили на нові, з урахуванням усіх вимог до їхньої надійності. А старі установки з мокрого очищення ми замінили на нові електрофільтри, це значно скоротило кількість пилу як назовні, так і у самому цеху. Таким чином зменшився ризик профзахворювань органів дихання у людей. Вдосконалюємося далі. Операції із заміни спікальних візків агломератники інколи виконують двічі, а то й тричі за день. Звичайно ж, треба бути максимально уважними, працюючи і з новими відтяжками. Але хлопцям дійсно працювати стало зручніше й безпечніше».
У ремонтно-механічному цеху № 2 виконали модернізацію токарно-карусельного верстата.
До цього верстата-велетня у цеху особливе ставлення. Він унікальний за своїми можливостями обробляти великогабаритні деталі: від п’яти метрів у діаметрі до 2,5 метрів заввишки. На ньому обточують станини, броні, торцеві стінки барабанів млинів для гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг».
«Верстат за паспортом старіший навіть за ремонтно-механічний цех № 2. Він постійно в роботі, і це відчутно позначається на стані його вузлів та електроначинки, тож доводилося постійно зупиняти його на ремонти, – розповідає заступник директора ЛМЗ з технічних питань Валерій Воловик. – Складнощів додавало й те, що деталі для нього виробляли підприємства, які зараз вже не працюють. Тому ми вирішили провести майже повне оновлення верстата самостійно. Почали з мозку – системи управління верстатом. Ми встановили нові шафи керування з сучасним контролером фірми Siemens у комплексі з людино-машинним інтерфейсом та комутаційною апаратурою фірми Schneider Electric. За оновлення електрочастини відповідали начальник бюро з модернізації устаткування Віталій Кривий, провідний інженер-конструктор з автоматизації Олександр Перехрест, провідний інженер Євген Драч та Антон Чернов, старший електрик РМЦ-2. Всі роботи ми виконували власними силами, це дозволило суттєво зекономити, а також гарантувати якість ремонту».
Тепер токар-карусельник бачить, що коїться в «голові» верстата і як він себе почуває. На панелі керування також можна побачити будь-яке відхилення у роботі систем та вузлів верстата, повідомити про це ремонтну бригаду, яка почне працювати над усуненням проблеми. Крім цього, на цю панель виводяться усі етапи роботи верстата, тож можна вчасно втрутитись і відкоригувати процеси ще у середині процесу обробки, якщо щось піде не так.
Та лише оновленням мізків не обійшлося. Виробничники вирішили замінити ще й «скелет» та «м’язи» верстата. Для цього виконали ремонт механічної частини верстата та заміну ручної системи змащення на автоматичну.
«Фактично всі органи руху верстата знаходяться всередині, тому під час ремонту ми розібрали верстат фактично до основи і дісталися до його найпотаємніших куточків, – говорить начальник РМЦ-2 Олександр Тюрін. – Цю частину роботи виконали слюсарі-ремонтники Олександр Єфремов, Анатолій Стеценко, Євген Шварц на чолі з в.о. старшого майстра Світланою Пошивайло. Ми розібрали супорти, механізми підйома траверси, замінили на нову кабельно-провідникову систему верстата, клемну апаратуру, відремонтували розподільчі коробки. Верстат отримав друге життя».
Усі роботи з модернізації верстата були виконані за 30 днів. Наразі верстат вже введений в експлуатацію і виконує перше замовлення після оновлення – обточування торцевої стінки барабана млина для гірничого департаменту.
