Категорія: Новини

Категорії
Новини

У команді, наче риба у воді

Учасники програми стажування GoPro та молоді працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг» згуртовувалася у команду аби навчитися спільної взаємодії.

Понад сто молодих людей приїхали до турбази Мар’янівка на тімбілдинг, щоб познайомитися, поспілкуватися, покреативити, навчитися ефективно взаємодіяти та просто відпочити на березі річки. Цю можливість для них організували фахівці департаменту з персоналу нашого підприємства.

Учасниками тімбілдингу стали студенти закладів професійно-технічної та вищої освіти-учасники програми GoPro, які протягом останнього року проходили стажування у виробничих підрозділах «АрселорМіттал Кривий Ріг», а також молоді працівники нашого підприємства.

«Ми працюємо на великому виробництві, де від внеску кожного з нас залежить успіх нашої справи. А для цього потрібна ефективна, згуртована команда фахівців, які добре розуміють одне одного та працюють на спільний результат, – зазначила Вікторія Коцуба, менеджерка з розвитку молодіжних проєктів «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Так сталося, що через ковід та повномасштабну фазу війни сучасній молоді буває складно згуртуватися об’єднатися, адже навіть навчання більше 5 років переважно дистанційне. Це має свої переваги, бо безпека понад усе, але є й свої мінуси – брак живого спілкування і навичок комунікації, особливо серед різних поколінь. Тож для покоління «дистанційників» такі єднальні заходи – тімбілдинги, квести – найкращий варіант для навчання командній роботі на практиці у легкій та невимушеній формі. Командна робота сприяє продуктивності, креативності, продукуванню нових ідей, нестандартному підходу до справ та, звичайно, особистісному розвитку кожного у команді однодумців».

    Отримав гарний настрій

    «Цікаві знайомства з колегами почалися одразу біля автобуса. А коли приїхали на місце, коли все закрутилося – ми почали працювати у команді, виконувати різні цікаві завдання – я і про втому забув, і настрій піднявся, і сили зробити щось важливе з’явилися. Було дуже цікаво, корисно, весело», – ділиться враженнями Микита Конзичаков, оператор з обслуговування пилогазоочисних установок конвертерного цеху.

    На цій посаді в «АрселорМіттал Кривий Ріг» Микита вже вдруге. Вперше працювати до конвертерного цеху він прийшов шість років тому. На вибір професії вплинув його батько, який працює в цьому ж цеху машиністом дистрибутора. Так сталося, що після року роботи Микиту закрутило життя . Звільнившись з підприємства він працював у підрядній організації, там він на агломераційній фабриці працював дозувальником гарячого повертання. Керівництво одразу звернуло увагу на кмітливого хлопця, і Микиту через три місяці призначили бригадиром, а ще через три він вже виконував обов’язки майстра. Та доля знову привела Микиту до «АрселорМіттал Кривий Ріг», і знову до рідного цеху.

    «На мою думку, такі єднальні заходи, як цей тімбілдинг, дуже важливі, адже результат роботи, у будь-якій справі, залежить не тільки від навичок співробітників, а й від нормальних взаємовідносин між ними, – зазначив Микита Конзичаков. – Цей тімбілдинг познайомив мене з багатьма людьми, дозволив відчути командний дух, підтримку одне одного. А ще – подарував чудовий настрій і багато приємних спогадів. Я вирішив й далі брати активну участь у молодіжному житті підприємства. Хочу бути хелпером і вже самому ділитися з іншими своїми знаннями, навичками. А також допомагати об’єднувати людей у дружну міцну команду однодумців, щоб там вони почувалися, як риба у воді».

    «Я стала більш впевненою»

    Про це після тімбілдингу сказала Тетяна Хавер, лаборант-металограф департаменту з якості «АрселорМіттал Кривий Ріг».

    На підприємстві Тетяна працює вже дев’ять місяців. Прийшла сюди за оголошенням. Спочатку планувала влаштуватися логістом, адже закінчила автотранспортний коледж, де набула спеціальності організатора дорожнього руху. Та потім Тетяна вирішила спробувати себе в іншій спеціальності, ставши лаборантом-металографом.

    «Я вважаю, що зробила правильно, і час це довів. Спочатку під час стажування, коли мені показували підприємство, воно мене зачарувало. Тут є своя, промислова краса. Вражають гарячі цехи, широкі вулиці, дороги, «павутиння» трубопроводів тощо. Зараз я вже звикла до цього виду, пригледілася і вже не так гостро помічаю все. Завдяки молодіжному заходу у мене з’явилося багато нових друзів, а ще я більше дізналася про себе, зрозуміла, що багато чого можу, і зараз, і у перспективі. Я хочу і далі вчитися, розвиватися професійно та особистісно. Цей захід дуже мені в цьому допоміг. Атмосфера була супер, а конкурси дуже цікавими! Нам не було часу сидіти в телефонах, ми активно спілкувалися. Хочеться, щоб тімбілдингів, або інших подібних заходів було більше. Всі вони  нам на користь, тому чекаємо на нові ініціативи та проєкти», – сказала Тетяна.

    Категорії
    Новини

    Автоматизація та візуалізація від smart-департаменту

    Одному з найтехнологічніших підрозділів «АрселорМіттал Кривий Ріг» нещодавно виповнилося 55 років.

    Протягом своєї історії підрозділ мав різні назви : цех, відділ, управління… Протягом всіх цих років роль автоматизації на виробництві лише зростала. Тож врешті-решт підрозділ було виділено в окремий департамент – департамент автоматизації технологічних процесів (ДАТП), що вказує на важливість цього напрямку. І його роль на підприємстві важко переоцінити.

    Наразі у нас тою чи іншою мірою автоматизовані всі основні технологічні процеси. Загальну схему можна описати так: на устаткуванні у потрібних місцях встановлені датчики, які фіксують основні параметри процесу (температуру, тиск, об’єм, швидкість тощо). Датчики можна порівняти з органами відчуття. Вся ця інформація надходить до контролерів, які можна порівняти з мозком. «Мозок» обробляє дані і на їх основі дає команди внести корективи у роботу агрегату. Тобто, технологічний процес корегується автоматично. Людина ж, у цьому випадку оператор контролює роботу системи і підключається лише тоді, коли спостерігає якісь відхилення від звичного перебігу процесу.

    «Для прикладу візьмемо доменне виробництво. Під час завантаження доменної печі перед виплавкою чавуну датчики ваги фіксують кількість та рівень сировини у шахті печі, а контролери вносять корективи до процесу завантаження, – пояснює начальник служби ДАТП Микита Шидловський. Схожі алгоритми задіяні під час виробництва агломерату, коксу, сталі, прокату тощо. Наприклад, на найсучаснішому нашому стані ДС 250-4, який кілька років тому було реконструйовано, автоматично регулюються швидкість та натяжіння під час прокатки різних видів прокатної продукції».

    Провідний інженер з автоматизації ДАТП Андрій Мороз

    Але жодна система автоматизації не здатна працювати без людей, без фахівців, таких як слюсарі КВПіА (контрольно-вимірювальних приладів і автоматики) Василь Скалун та Олександр Брюховецький, провідні  інженери з автоматизації Сергій Білозор, Андрій Журавель,  Євген Воєвода, начальники дільниць Віталій Пугач, Артем Романенко, Руслан Манагаров, Андрій Мороз та багатьох інших.

    «Слюсарі КВПіА встановлюють, обслуговують, ремонтують датчики, прокладають кабелі, якими передається інформація. Інженери відповідають за роботу контролерів, а також scada – систем, – продовжив Микита Шидловський. – Ці системи візуалізують інформацію з контролерів у вигляді графіків, схем, таблиць тощо, і подають це все на робочі монітори операторів, відповідальних за той чи інший технологічний процес. Наприклад, газівник доменної печі або машиніст дистриб’ютора конвертера, у якому варять сталь, мають на своїх дисплеях всю потрібну інформацію для того, щоб ефективно керувати процесами.

    Також інженерами ДАТП під керівництвом Сергія Архіпова створені системи web-візуалізації. Вони дозволяють кожному, хто приймає рішення, від топменеджера до оператора, отримувати розширену інформацію про роботу агрегатів у режимі онлайн, а також повні звіти за добу, тиждень, місяць».

    Тобто директор департаменту з виробництва чавуну та сталі, наприклад, може на своєму робочому місці за допомогою кількох кліків мишкою подивитися, з якими параметрами зараз працює будь-який конвертер чи доменна піч. Це дозволяє повністю контролювати процеси та миттєво вносити корективи. Саме інженери-програмісти створюють такі продукти. І мені пощастило трішки зазирнути за виробничі куліси. Ось схема заводу: доменні печі, конвертерний цех, КХВ, прокатні стани тощо. Клік на ДП-6, розкривається шахта печі з безліччю параметрів процесу. Фантастика! Це все – знахідка для технологів та керівників!

    «Ще одна функція ДАТП – збір інформації про енергоресурси, які споживає наше підприємство, наприклад таких як електроенергія та природний газ. Для цього використовуються  автоматичні вимірювальні прилади, які згідно з графіком проходять повірку у відповідних державних органах. На базі цих даних система створює звіти, які служать першоджерелом для розрахунків підприємством за енергоносії. Ще один масштабний напрямок діяльності ДАТП – зважування. Сировина, матеріали які прибувають на підприємство, а також наша продукція, що йде за його межі, зважуються. Ці процеси автоматизовано. Автоматизовано також зважування матеріалів, які використовуються під час виробництва. У нас інгредієнти не додають, як кажуть, на смак, а лише відповідно до технологічних вимог. Лише так можна досягти стабільної якості. Встановленням, обслуговуванням датчиків ваг та перепрограмуванням зважувального устаткування опікуються наші люди».

    Микита Шидловський зазначив, що рівень автоматизації устаткування та процесів на підприємстві постійно зростає. Найавтоматизованішими на сьогодні є коксові батареї №№ 5,6 КХВ, АФ, устаткування відділення безперервного розливання сталі конвертерного цеху та дрібносортний стан ДС 250-4 сортопрокатного цеху № 2. Процеси автоматизації продовжуються, і у працівників ДАТП дуже багато роботи, а ще – планів на майбутнє. Очікується  впровадження 3-ї черги системи автоматизації аглофабрики, триває впровадження АСКТП «Поток» на КХВ.  Департамент працює над вдосконаленням обліку постачання води, газу та електроенергії. Вдосконалюються системи web-візуалізації, та звітності. Тож автоматизація, а з нею і ДАТП залишається перспективним напрямком, і навіть стає ще актуальнішим.

    Щиро вітаємо колектив ДАТП з днем народження департаменту. Бажаємо щастя та подальших успіхів у надскладній та такій необхідній роботі!

    Категорії
    Новини

    Залізного здоров’я та сталевої витримки

    Побажав металургам та гірникам голова Криворізької РВА Евген Ситниченко, вітаючи з професійним святом працівників найбільших підприємств Кривого Рогу. Серед нагороджених були працівники ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

    Зараз, попри труднощі війни, працівники металургійної та гірничодобувної галузі сумлінно та самовіддано працюють у надзвичайно складних умовах, тримаючи у своїх професійних руках промисловий сектор та економічну безпеку України. Металургів та гірників багато і серед тих, хто зараз зі зброєю в руках боронить країну. Про це на урочистостях сказав голова Криворізької РВА Євген Ситниченко, вітаючи представників найбільших підприємств Кривого Рогу.

    Від «АрселорМіттал Кривий Ріг» подяку за високу майстерність та відданість професії отримали Євгеній Гриценко, начальник технологічної дільниці рудозбагачувальної фабрики № 2, Світлана Юріцина, машиністка вентиляційних та аспіраційних установок дробарної фабрики, Дмитро Довгорученко, начальник виробничого відділу адміністрації з виробництва, виробничого управління, Сергій Пархоменко, директор енергетичного департаменту-головний енергетик управління енергетичного департаменту підприємства, Олександр Ткаленко, директор прокатного департаменту управління прокатного департаменту.

    «Мені дуже приємно отримувати таку нагороду. Це визнання та пошана нашої нелегкої праці на підприємстві, яке попри усі складнощі продовжує працювати, – ділиться враженнями Світлана Юріцина. – В «АрселорМіттал Кривий Ріг» я працюю з 2000 року. Моя робота дуже важлива і для виробництва, і для екології, адже ми вловлюємо пил за допомогою спеціальних установок. Я обслуговую аспіраційне обладнання. Досвід вже дозволяє навіть за звуком визначити правильність та стабільність його роботи. До свого цеху я поспішала і того «лютого» дня, коли почалася війна. Коли почула вибухи, я навіть спочатку не зрозуміла, що воно таке. Лише тоді, коли сумні новини почали летіти з шаленою швидкістю, я усвідомила, що це повномасштабне вторгнення. Та переживала я не за себе, а за свою родину. Також хотілося не припиняти роботу, що мені, на щастя, і вдалося. Захищати Україну пішли два моїх двоюрідних брати та чоловік Олексій. На жаль, його вже не має з нами. Та здаватися, опускати руки ми не маємо права. Треба жити, працювати, вірити в наших захисників та в нашу перемогу».

    «День металурга та гірника – це професійне свято більшості мешканців нашого міста, адже Кривий Ріг є справжнім залізним серцем України, – сказав Дмитро Довгорученко. – Завдяки нашим захисникам та людям праці, це серце б’ється, дозволяючи нам і в умовах війни плідно працювати. Для мене це свято особливе, адже гірничо-металургійна галузь стала частиною мого життя. На підприємство я влаштувався у березні 2003 року. Спочатку працював слюсарем-ремонтником на гірничому виробництві, потім перейшов у металургію. Насправді наше підприємство надає широкі можливості для навчання та кар’єрного зростання. Якщо у людей є мета, бажання професійно вдосконалюватися, то треба це робити. З нагоди нашого професійного свята я хочу поздоровити усіх причетних до нашої галузі, побажати скорішого миру та плідної праці. Щиро сподіваюся, що незабаром її у нас буде багато».

    Про нагороджених, тих, ким ми дійсно пишаємося більш детально читайте у наступних статтях «Металурга».

    Категорії
    Новини

    Привітали, подякували, нагородили

    Напередодні професійного свята металургів та гірників найкращі працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Ливарно-механічного заводу» та «Стіл Сервісу» отримали нагороди.

    Присутніх на церемонії нагородження привітав генеральний директор нашого підприємства Мауро Лонгобардо. Виконувачка обов’язків генерального директора Олена Бізяєва подякувала металургам та гірникам за сумлінну працю й професіоналізм. Щирі слова подяки вона висловила нашим працівникам, які зараз боронять Україну, захисникам, які вже повернулися з війни до своїх цехів, а також ветеранам, які своєю працею створювали історію підприємств. Олена Бізяєва побажала всім натхнення, миру, здоров’я та родинного затишку. Вона вручила кращим з кращих найвищу нагороду підприємства – «Честь і гордість «АрселорМіттал Кривий Ріг».

    Найвищу відзнаку підприємства отримали Ігор Лисенко з агломераційної фабрики, Олександр Петровський з шахтоуправління ГД, Андрій Олійник з гірничого департаменту, Роман Каренов з коксохімічного виробництва, працівник сортопрокатного цеху № 1 Родіон Вишняков, Наталія Шершень із залізничного цеху № 1, Юрій Буслов з цеху водопостачання, Олег Савченко з адміністрації з технології та стратегії, представник цеху ремонту металургійного устаткування № 2 Євген Лежепьоков, Валерій Шевчук з департаменту автоматизації технологічних процесів, Максим Хілковський з ремонтно-монтажного цеху № 3 ЛМЗ, та працівниця ПП «Стіл Сервіс» Валентина Кульбіда.

    Диплом «Кращий за професією» отримав ветеран російсько-української війни, старший розливальник сталі конвертерного цеху Валерій Микитенко. Ще троє ветеранів російсько-української війни – Руслан Сафаров, Ростислав Піскарський та Юрій Прокопенко – отримали подяки підприємства.

    Відзначаючи внесок працівників підприємства у підтримку та захист міста від імені міської влади наших працівників привітав заступник міського голови Олександр Фіщенко: «Хочу подякувати вам за те, що ви виготовили п’ять тисяч захисних виробів для оборони міста, допомагали технікою і брали участь у створенні фортифікаційних споруд. Понад 3 тисячі ваших працівників стали на захист України. На жаль, багатьох з них вже немає, вони дивляться на нас згори. Низький їм уклін і дяка вам за те, що ви підтримуєте  родини захисників. Ваше керівництво вживає всіх заходів, щоб у ці складні часи підприємство функціонувало. Щиро дякую за те, що ви працюєте, сплачуєте податки і своєю працею наближаєте нашу перемогу». Олександр Фіщенко вручив Почесну грамоту виконкому міської ради працівникові цеху технологічного водопостачання ГД Олександру Ноздріну, а ще дев’ятеро наших працівників отримали грамоти виконкому міської ради.

    Почесні грамоти та подяки Інгулецької районної у місті ради наші працівники отримали з рук виконувача обов’язків голови ради Ігоря Лисенка. Також наших працівників привітали в.о. заступника генерального директора з виробництва (гірничий департамент) Андрій Олійник та заступник генерального директора з постачання Олександр Білянський. Вони вручили працівникам грамоти, подяки підприємства та дипломи «Кращий за професією. Від імені найчисельнішої на підприємстві профспілкової організації (металургів та гірників України) присутніх привітала голова ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ПМГУ Наталя Маринюк. Вона вручила нагороди найкращим членам профспілкової організації, що працюють на нашому підприємстві.

    Серед тих, хто отримав диплом «Кращий за професією» – водій тягача-важковоза Віталій Аббасов: «Я вожу найважчі вантажі на нашому підприємстві, такі як ковші для рідкого чавуну, чаші шлаковозів, засипний пристрій доменної печі тощо. Мої вантажі сягають 40-50 тонн. А одного разу я перевозив виріб вагою 57 тонн. Без цього всього металурги працювати не зможуть, тож робота моя дуже потрібна. Щоб перевозити такі важкі й великі вантажі, треба бути максимально уважним. Допомагає досвід роботи з 2016 року. А вантажить мені на причеп ці вироби наш кранівник Сергій Марченко своїм потужним краном «Лібхер». Сергій справжній майстер! І до речі він також отримав нагороду. Вітаю всіх колег з професійним святом! Бажаю, щоб війна якнайшвидше завершилася нашою перемогою, всі захисники повернулися у цехи неушкодженими, і щоб наше підприємство процвітало».

    Олександр Петровський працює заступником головного інженера шахтоуправління ГД. Сьогодні він отримав нагрудний знак «Честь і гордість «АрселорМіттал Кривий Ріг». «Я відповідаю саме за напрямок підземного будівництва у шахті, – говорить Олександр. – Моє завдання – організувати роботу так, щоб колегам було безпечно працювати. Прийшов я працювати на шахту після вишу гірничим робітником. Потім став майстром. А пізніше – заступником головного інженера. Дуже приємно, що мою роботу високо оцінили. Взагалі-то я маю за правило працювати так, щоб результати моєї роботи не було соромно показати людям».

    Більш ніж 30 років працює в «АрселорМіттал Кривий Ріг» Валерій Микитенко. Він старший розливальник сталі конвертерного цеху. Валерій повернувся з війни. Він воював під Куп’янськом, захищав Бахмут, був командиром взводу Національної гвардії. Після демобілізації повернувся до рідного цеху. Розливальник сталі – це справжня чоловіча важка робота з розплавленим металом, і робить він її якісно. «Вітаю всіх колег з Днем металургів та гірників! Шановні, працюйте на нашу перемогу!», – сказав  Валерій Микитенко.

    Працівник залізничного цеху № 2 Вадим Куропятник отримав грамоту підприємства. 22 роки тому прийшов він на підприємство юним помічником машиніста тепловоза, набрався досвіду, став машиністом. «Я люблю свою роботу і роблю її із задоволенням, – усміхається Вадим Куропятник. – Хоча робота непроста, небезпечна. Важко навіть уявити це підприємство без залізничного транспорту. Цех – це моє життя. А колектив у нас найкращий. Дружний, міцний, професійний! Я пишаюся, що працюю разом з такими людьми. Зі святом всіх нас! З Днем металургів та гірників!».  

    Категорії
    Новини

    «Золота» нічия третього прокату

    Визначився переможець Кубка «АрселорМіттал Кривий Ріг» з мініфутболу, присвяченого Дню металургів та гірників. Кубок здобула команда третього прокату. Прокатники зіграли в нічию зі спортсменами конвертерного цеху, і цього виявилося достатньо для перемоги у турнірі.

    Спекотного липневого дня на запасному полі стадіону «Металург» що на Соцмісті завершувався турннір з мініфутболу, присвячений Дню металургів та гірників. Спочатку у грі за 5-6 місця зустрілися футболісти відділення безперервного розливання сталі конвертерного цеху та сортопрокатного цеху № 1. Прокатники чудово розпочали гру та забили перший м`яч у ворота сталеплавів. Оператор поста керування машини безперервного лиття заготовок Сергій Басок був одним з учасників того матчу.

    «Так, ми програвали, але здаватися навіть і на думку не спадало. Після першого голу пропустили ще, – розповідає Сергій Басок. – Ми намагалися довести, що маємо найкращу команду. СПЦ-1 – це дуже потужна команда. Але ми спочатку скоротили різницю 1:2. А потім вибороли нічию. Дякую всім колегам! Турнір – це класна штука. Почуття неперевершені. Так, у нас лише п’яте місце, але настрій святковий!».

    А у другому матчі ігрового дня вирішувалася доля золотих нагород. Найтитулованіша команда «АрселорМіттал Кривий Ріг», команда третього прокату зустрічалася з претендентами на перемогу в кубку футболістами конвертерного цеху. Михайло Левін – головний суддя турніру. Він сам колись грав за команду нашого шахтоуправління, тому знає, що таке робітничий футбол.

    «Сім тижнів тривали змагання, – говорить Михайло Левін. – Хлопці дуже задоволені, бо без спорту спортсменові дуже нудно, по собі знаю. Тож вони у свої вихідні приходили на стадіон та із задоволенням віддавалися грі. Порадувала нова команда відділення безперервного розливання сталі. Молода, перспективна команда. Добре почали. Трішки досвіду не вистачило. А конвертерний і прокат підтвердили реноме фаворитів. Хлопці працюють разом, поважають одне одного, тому грають коректно, не травмуючи суперників. Це класний футбол!».

    Оператор пилогазоочисних установок Віталій Другоруб – капітан команди конвертерного цеху. – Його команда грала проти зіркового ПЦ-3.

    «Так сталося, що сьогодні була вирішальна гра. Ми мали моменти і повинні були забивати, вигравати. Трішки не вистачило реалізації, холоднокровності, як кажуть у футболі. Наш воротар грав потужно протягом всього турніру, але сьогодні не поталанило. Мали шанси, могли забивати. Це футбол. Будемо тренуватися. Дякую всім своїм хлопцям. Воротарю Андрію Паніну. Він військовослужбовець, боронить нашу неньку Україну. Так, друге місце – це для нас поразка. Але ми ж не футболісти, ми – металурги. Будуть ще перемоги!».

    Андрій Ніколаєнко з третього прокату сьогодні керував діями ПЦ-3 з-за меж поля. А взагалі він один з найкращих бомбардирів  нашого футболу. Він нагрівальник металу третього прокату.

    «Сьогодні треба було ближче зустрічати суперників, – пояснює Андрій. – Конвертерники класно грали в атаці, а ми вибрали тактику на контргрі. І вона спрацювала. Я просив хлопців не кидатися чимдуж уперед, а грати акуратно. Ми – чемпіони. Більш немає чого додати. Емоції позитивні».

    Нагороджуючи переможців – команду ПЦ-3, а також володарів срібних нагород-конвертерників, та команду цеху металоконструкцій, яка виборола третє місце, директор департаменту з корпоративних комунікацій Володимир Гайдаш подякував нашим силам оборони, що дають змогу нам жити, працювати, грати у футбол, а також кожному гравцю, що у цей складний час знаходить можливість працювати і віддавати себе улюбленому спорту.

    Щиро вітаємо переможців та призерів турніру! Зі святом вас, шановні металурги та гірники!

    Всі фото з матчу за посиланням

    https://fex.net/uk/s/mpnf0d4

    Категорії
    Новини

    Щира подяка та вічна пам’ять нашим захисникам

    В автотранспортному управлінні «АрселорМіттал Кривий Ріг» було відкрито меморіальну дошку, присвячену працівникам АТУ, які загинули, захищаючи Україну від російської агресії.

    Під час заходу з вшанування пам’яті наших захисників виконувачка обов’язків генерального директора «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олена Бізяєва зазначила, що ця війна – це втрати для всіх, але найтяжчі втрати – це людські життя. Ми повинні віддячити нашим героям шаною та вічною пам’яттю. І відкриття меморіальної дошки – це важливий крок у цьому напрямку.

    Присутні вшанували пам’ять героїв хвилиною мовчання та поклали квіти в знак безмежної вдячності за можливість жити і працювати у вільній Україні.

    «Саме вдячність воїнам, які віддали свої життя за всіх нас, за нашу свободу, спонукала працівників АТУ створити цю дошку пам’яті, – говорить заступник директора транспортного департаменту Андрій Кіндрат. – Майже зі всіма з цих мужніх чоловіків мені пощастило працювати разом. Ось Роман Антончик. Молодий хлопець, який приєднався до нашого колективу незадовго до повномасштабного вторгнення. Він прийшов до нас зварником практично після училища. Роман швидко вчився і незабаром виріс у вправного фахівця, за власної ініціативи випробовував нові методи зварювання. Такі хлопці – наше майбутнє, але, на жаль… А ось водій потужного самоскида Юрій Чучук. Дисциплінований, спокійний, розважливий. Він був офіцером. Керівництво військової частини вже готувало документи на присвоєння наступного звання – капітана. Але смерть стала на заваді».

    Про слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів Сергія Лаврова Андрій Кіндрат згадує, як про фахівця, який міг практично все у своїй сфері. Він міг оживити той транспортний засіб, який за всіма ознаками вже не мав їздити. Дуже завзятим і фаховим був Сергій. Водієві фронтального навантажувача Іллі Марчуку можна було давати будь-яке виробниче завдання і навіть не перевіряти – все виконає на «відмінно». Ілля працював у виробничих цехах і транспортував необхідні металургам матеріали для виробництва чавуну, сталі, прокату.

    «Навіки залишиться в нашій пам’яті Юхим Соболевський, – продовжив Андрій Кіндрат. – Начальник наших ремонтних майстерень. Пройшов горнило АТО. Веселий, життєрадісний, душа компанії. Коли ішов на війну, то усміхнувся і промовив: «Олександровичу, чекайте з перемогою». Але не судилося… Олександр Коржевич. Водій. Навіть по фото видно – чоловік вольовий, серйозний, мужній. Таким він і був. Сумлінний працівник та максимально порядна людина».

    Серед найдосвідченіших працівників АТУ був водій Андрій Рудик. Родом з-під Кривого Рогу, він був веселою людиною, цінував кожну мить життя. Андрій сам був позитивом та заряджав інших. Загинув від ворожої ракети. Таким же позитивним, життєрадісним був Андрій Шульга. Він працював водієм швидкої. На війні був військовим медиком, загинув під час евакуації побратима з поля бою.

    «А от водій автобуса Віталій Трофім  для мене назавжди залишиться взірцем охайності. Завжди у кришталево-білій футболці. Якби мені треба було б когось направити на супровід президентського кортежу, я б не вагався кого посадити за кермо. І його автобус завжди був у бездоганному стані. А от з Ігорем Терещуком попрацювати разом мені не довелося. Він загинув під час АТО у 2015 році. Ті, хто його знав, кажуть, що він готовий був за Україну у вогонь і в воду. Всі вони – герої цієї жорстокої війни. Їхні імена назавжди закарбовані у наших серцях. Ми завжди будемо їм вдячні. І ми, і наші нащадки», – підсумував Андрій Кіндрат.