Понад 20 років Андрій Дзецина пропрацював електрозварником ручного зварювання в цеху ремонту металургійного устаткування № 2 «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Загибель кожного захисника для нас усіх трагедія, але втрачати таких фахівців, яким був Андрій це – ще й відчутна втрата для виробництва. Андрій був досвідченим електрозварником, мав власне професійне клеймо, що свідчить про його високу кваліфікацію. А клеймо для зварника, що особистий підпис, який підтверджує якісне виконання зварювальних робіт, за ним можна визначити того, хто виконав цю роботу. І це велика відповідальність.
«Андрій Дзецина був врівноваженим, спокійним, тим, хто здатен підтримати у складну хвилину та підняти настрій колегам, – згадує старший майстер ЦРМУ-2 Олександр Самойлов. – Він виконував складні та відповідальні завдання – зварні роботи для ремонту металургійних цехів нашого підприємства. Андрій ніколи не скаржився, не відмовлявся, не жалівся, коли було особливо важко. Просто йшов і майстерно виконував свою роботу. Ми очікували на його повернення в цех з перемогою. На жаль, Андрій Дзецина загинув в бою. Його ім’я назавжди житиме у наших серцях».
Сержант Андрій загинув 1 серпня 2025 року при виконанні бойового завдання поблизу села Кам’янка Донецької області.
При проходженні флюорографії легень працівники металургійного та коксохімічного виробництв «АрселорМіттал Кривий Ріг» користуються флюоропоїздом, який розміщено поблизу поліклініки металургійного виробництва. Флюорографію вони проходять щороку, і це безплатно. Для сторонніх користувачів ця послуга надається нашими медиками за оплату. Донедавна черги на проходження обстеження людям доводилося чекати просто неба.
«Після введення попереднього запису на флюорографію, черг до флюоропоїзда практично немає. Інколи всього кілька людей. Але у негоду чи спеку навіть кількахвилинне очікування – це дискомфорт, а для людей зі слабким здоров’ям ще й загроза захворіти. Тож ми звернулися по допомогу до центрального департаменту з утримання та ремонту, щоб вони допомогли нам з навісом, який би захищав пересувний флюорограф та людей, які прийшли на обстеження від негоди. І нам допомогли», – каже начальниця медичного центру ПП «Стіл Сервіс» Наталя Гардань.
Колони, ферми, балки та інші елементи каркаса для навісу виготовили працівники цеху металоконструкцій ЛМЗ. А монтаж навісу та його складників виконали фахівці цеху ремонту металургійного устаткування № 2.
«Наші працівники все робили якісно, як ото кажуть, як для себе, хоча наш цех і проходить флюорографію в поліклініці гірничого департаменту, – говорить заступник начальника ЦРМУ-2 Володимир Вишемірський. – Виконувач обов’язків майстра Ігор Кузін, бригадир монтажників Андрій Тітов разом з колегами встановили колони, змонтували елементи каркаса та покрівлю з профлистів. Зробили все швидко та якісно».
Якістю робіт задоволена і Наталя Гардань: «Ми вдячні Андрію Кіндрату, Валерію Ваніну, Ірині Футрук та іншим людям, які посприяли швидкій реалізації цього проекту, безпосереднім виконавцям – фахівцям своєї справи із ЦРМУ-2. Спека дуже шкодить роботі медичного устаткування, але люди важливіші за обладнання. Тому за турботу про людей – особлива подяка».
Чи відзначав хтось свій день народження у Тренінг-центрі? Таку можливість мали ветерани виробництва та журналісти міста, які зібралися аби привітати наше підприємство з його дев’яносто першим Днем народження. І це святкування було на 100 % безпечним, адже у цьому центрі готують та навчають, як працювати безпечно з дотриманням усіх норм з охорони праці.
Колишня «Криворіжсталь» і сьогоднішнє «АрселорМіттал Кривий Ріг» – це одне із найбільших в Україні підприємств з повним металургійним циклом, до складу якого входять металургійне, гірниче та коксохімічне виробництва. Історія підприємства веде початок з 4 серпня 1934 року, коли у першій доменній печі заводу був отриманий перший криворізький чавун.
Про це з особливою теплотою згадували ветерани підприємства, а також журналісти міста, які зібралися в «АрселорМіттал Кривий Ріг» на особливий престур до дев’яносто першої річниці народження комбінату. Святкова зустріч проходила у Тренінг-центрі з безпечного виконання робіт, адже безпека праці починається саме тут. На спеціальних тренажерах центру працівники навчаються безпечно працювати на висоті, у замкнутих просторах, обслуговувати та ремонтувати електричне, енергетичне обладнання, керувати вантажопідйомними механізмами тощо. При цьому усе це відбувається у максимально наближених до реальних умовах. Тому після такого навчання адаптація безпосередньо на робочому місці проходить набагато легше та швидше. Наш Тренінг-центр унікальний, подібних йому в Україні немає, та й закордоном ще пошукати треба.
«Перше враження – це щось неймовірне! У кожному куточку – цікаве обладнання. Один тільки підйомний кран на дистанційному управлінні чого вартий, – говорить ветеранка підприємства Таїса Лагодюк. – Свого часу я працювала інженером у відділі технічного контролю, а починала контролером на другому блюмінгу. У нас теж був спецодяг, ЗІЗи, але не такої якості, як сьогодні. Наприклад, у мене було спецвзуття – кирзові черевики. Коли я йшла цехом, де високі температури, багато гарячого металу, то черевики диміли піді мною. Та ми були молодими, і не зважали на це. Зараз до спецодягу та до умов праці зовсім інше ставлення – уважне та дбайливе».
«Про охорону праці я, здавалося б, знаю усе, адже колись працювала в департаменті навколишнього середовища, в газорятівній службі, а згодом – у
профспілковому комітеті підприємства, – додає ветеранка Ірина Сухомлин. – У лабораторії ми працювали у спеціальних халатах, а коли виходили в цехи – спецодяг був обов’язковим. Та одяг – це лише одна зі складових охорони праці. Головне – це правильно користуватися технікою, знати, як поводитися у небезпечних місцях, що треба робити для свого захисту тощо. Цьому всьому, я знаю, і навчають у заводському Тренінг-центрі. Я тут не вперше, але я завжди задивляюся на ось цей колодязь, який імітує замкнутий простір».
Гостей завода-іменинника привітав генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо. З особливою теплотою він звернувся до ветеранів, які своєю багаторічною працею розвивали завод, вкладаючи кожен у свою справу частинку серця та душі. А журналістам він подякував за увагу до підприємства, його людей та процесів, які тут відбуваються. Особливо Мауро Лонгобардо зупинився на пріоритетному напрямку роботи – охороні праці. І це недаремно, адже будь-яким устаткуванням керують люди, а вони після роботи обов’язково мають повертатися до своїх сімей живими та здоровими. Тож, попри складні воєнні часи та виклики, з якими зараз стикається підприємство, увага до охорони праці, інвестиції в її розвиток продовжують бути на вищому рівні. Це для нас першочергове завдання.
З роботою Тренінг-центру ветеранів та журналістів познайомила його координаторка, фахівчиня відділу з навчання та розвитку персоналу Лілія Долженко. Вона зазначила, що від початку його відкриття і до сьогоднішнього дня тут пройшли навчання понад 15 тисяч працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Стіл Сервісу», Ливарно-механічного заводу, а також підрядних організацій.
Тільки з початку поточного року професіям навчилися понад 520 працівників. Тут можна опанувати нових професій при працевлаштуванні, пройти переатестацію, отримати допуск до різних видів робіт, змінити свій професійний профіль тощо.
Серед тренажерів центру – кран мостового типу, вантажністю 5 тонн, понад дев’ятиметровий тренажер для навчання безпечної роботи на висоті, на якому
працівники навчаються безпечному підйому до місця проведення робіт, закріпленню за допомогою спеціальних засобів індивідуального захисту та правильному спуску. На тренажері у формі колодязя, який повністю імітує замкнутий простір відпрацьовується евакуація людей Наприклад якщо працівник знепритомніє при отруєнні газом або при отриманні травм тощо.
Також у Тренінг-центрі є тренажер із застосування процедури ізоляції джерел небезпечних енергій за системою LOTO, та Майстерня небезпек, де зібрані найпоширеніші помилки з охорони праці. Такий підхід до навчання дозволяє робітникам ефективніше розпізнавати небезпеку, яка може призвести до нещасного випадку та уникати її під час роботи. Про все це гостям розповідав Сергій Воїнов, провідний інженер з охорони праці «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Аначальниця служби здоровпунктів медцентру ПП «Стіл Сервіс» Тетяна Васильченко з колегами-медиками розповіли про медичну базу підприємства та провели практичний тренінг з надання першої домедичної допомоги.
«Я вперше у такому Тренінг-центрі, і побачене мене вразило, адже тут є необхідне обладнання для навчання людей безпечній роботі, – ділиться враженнями Надія Торгунакова, журналістка медіаплатформи Krivbass.citi. – У першу чергу ці тренажери дуже корисні для молоді, яка тільки-но розпочинає роботу на підприємстві. Великі гарячі цехи, складне обладнання – все це може спочатку налякати. Та коли є змога пройти спеціальне навчання, ближче придивитися до техніки та безпечних умов роботи, тоді і у професію входити простіше, і зрозуміти, що страшного тут немає, бо цими процесами керують люди. Мене, наприклад, найбільше вразив тренажер-замкнутий простір. Супер! Дуже приємно, що у гості до підприємства прийшли ветерани, які побачили, як зараз розвивається робота з охорони праці».
«Мені дуже сподобалося те, що в день народження підприємства мова йшла про такі важливі речі, як життя та здоров’я працівників. Як людині, яка багато років сама навчала безпеці на робочих місцях, мені це надзвичайно близько, – відзначив голова ради ветеранів підприємства Володимир Заяць. – Багато років я працював залізничником, був машиністом тепловозу, інструктором з ОП. Науку безпеки ми опановували як у навчальному центрі на третій дільниці, який зараз є Університетом АрселорМіттал, так і на робочих місцях. Та зараз, як ми побачили, на підприємстві впроваджено багато нових форм роботи з охорони праці. І ця справа розвивається, а значить у наступні дні народження підприємства ми побачимо щось нове та цікаве, яке буде корисне для людей та зберігатиме працівникам життя. І головне, що праця на нашому підприємстві й надалі має всі шанси бути безпечною, от тільки потрібно, щоб про це турбувалося не лише керівництво, а й кожен з нас».
Шкіра є дзеркалом нашого здоров’я, а про його задзеркалля ми поговорили з дерматологом медцентру ПП «Стіл Сервіс». Почули багато цікавого, дізналися багато корисного, тож ділимося цим з вами.
Шкіра – це найбільший орган нашого тіла, і якщо з нею відбувається щось не те – з’являються висипання, почервоніння, свербіж тощо – не варто сподіватися, що все пройде саме по собі, треба поспішати до лікаря-дерматолога.
Від самого ранку біля кабінету дерматолога, що у поліклініці металургійного виробництва, жваво. Працівники підприємства приходять сюди на профілактичні огляди, а за потреби – звертаються за порадами.
Прийом проводить лікарка-дерматовенерологиня Інна Богатирьова. В цій професії вона вже давно, адже з дитинства мріяла бути медиком, та ще й тим, хто допомагає людям зберігати красу та здоров’я.
«Хотіла бути дерматологом, і стала ним. Шкіра – це не лише наша візитівка, а й дзеркало нашого здоров’я. За станом шкіряного покрову можна визначити ті проблеми, які глибоко сховалися в організмі людини, – розповідає Інна Богатирьова. – Наприклад, по шкірі можна визначити наявність захворювань шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, жовчного міхура, щитоподібної залози тощо. Звичайно, усі діагнози ставляться після ретельного обстеження, але шкіра є першим сигнальним маячком наявності хвороб. Тому я завжди кажу, що красива шкіра – це не просто забаганка, це важлива умова нашого здоров’я, і якщо ви помітили якісь проблеми, краще одразу звертатися до дерматолога».
Лікарка каже, що особливо насторожитися потрібно якщо помітили у себе почервоніння, лущення, деформацію нігтів. Мікози – це інфекційні захворювання, які викликають патогенні гриби, можуть вражати шкіру голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, нігтьових пластин. Найчастіше зустрічається різнобарвний лишай, який проявляється плями: білі, рожеві, коричневі та лусочками.
«Звідки все це береться?», – запитують хворі. Причини бувають різними. Це і знижений імунітет, зараження від хворих людей або тварин, цукровий діабет, порушення гігієни.
«Особливу увагу гігієні треба приділяти тим людям, які працюють на виробництві. Після роботи у спецодязі, який захищає від шкідливих факторів, треба ретельно митися. А спецодяг варто систематично чистити, висушувати, прати, – продовжує Інна Богатирьова. – А у бані, де люди миються після зміни, треба дотримуватися певних правил, аби убезпечити себе від грибкової інфекції. Як я вже казала, вона передається контактним шляхом. Тож, використовуйте у бані тільки індивідуальні рушники, взуття, мочалку, мило та інше банне приладдя. Якщо у вас є порушення шкіряного покрову: ранки, потертості, тріщини, мозолі тощо, требо ретельніше дотримуватися гігієни і не допускати запального процесу.
Літо та спека теж впливають на шкіру. Підвищений рівень вологості, активне потовиділення, потертості – все це не лише псує нам настрій, а може стати причиною дерматологічних захворювань. Боротися з цими явищами лікарка радить також за допомогою гігієни.
А ще – бути обережними з сонцем. Наша засмага – пігмент меланін, фактично, є захистом шкіри від ультрафіолетових променів. Чим більше ми засмагаємо, тим більше його виробляється у шкірі. Нетривалий вплив УФ-променів на організм є корисним, адже це сприяє виробленню вітаміну D, активізує імунну систему. Та коли сонця забагато, ультрафіолетові промені можуть викликати мутації і цим збільшити ймовірність раку шкіри. До речі, навіть на засмагле тіло можна отримати опіки, тож не варто ніжитися під сонечком у полудень, коли воно найбільш активне.
До списку найпоширеніших дерматологічних проблем потрапили і вульгарні вугри. Саме так офіційно називається хвороба, яку ми знаємо, як акне. Переважно вона буває у підлітків, хоча і дорослі теж часто з цим стикаються. Вульгарні вугри з’являються внаслідок підвищеної секреції шкірного сала з подальшим закоркуванням і запаленням сальних залоз. На обличчі та тілі вони проявляються у вигляді вузлів, гнійників, кіст. Все це потребує спеціального лікування.
«Люди мене запитують, скільки разів на рік треба звертатися до дерматолога, – зауважує лікарка. – Якщо у вас немає проблем зі шкірою, достатньо раз на рік прийти на профілактичний огляд. Але, якщо ви спостерігаєте зміни на шкірі, волосяному покрові, нігтях, якщо з’явилися вугри, ущільнення, свербіж, ранки, відбуваються зміни з родимками та інші проблеми, звертатися до лікаря треба негайно. Адже, і це усім відомо, краще вчасно пролікуватися і не мати великих проблем, ніж потім довго і важко боротися з розвитком серйозних хвороб. Тож, усім міцного здоров’я та чистої шкіри!».
Цікаві факти про шкіру:
Шкіра оновлюється кожні 28 днів. У новонароджених цей процес відбувається лише за три доби, а у літніх людей оновлення шкіри сповільнюється.
На одному квадратному сантиметрі шкіри живе близько 1000 бактерій, більшість з яких – корисні!
Велика частина пилу у наших будинках це… відмерлі частинки людської шкіри. Отже, регулярно прибираємося та перемо білизну.
Вага шкіри людини приблизно 4-5 кілограмів. Це більше, ніж наш мозок!
У спекотний день через піт на шкірі можна втратити до 13 літрів рідини, тож, не забувайте у спеку пити водичку.
В ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» триває наполеглива робота, спрямована на досягнення третього рівня стандартів FPS.
Це корпоративні стандарти компанії «АрселорМіттал», спрямовані на досягнення нульового травматизму і збереження життя працівників. У поточному році впроваджено багато заходів, які зменшили ризики на робочих місцях. Багато з них спрямовано на протидію чотирьом ризикам-вбивцям – падінню з висоти, ураженню електричним струмом, розчавленню рухомим устаткуванням чи обертовими частинами.
«Підрозділи отримали страхувальні стропи для поясів та інше устаткування для запобігання падінню з висоти, – розповідає менеджер з оцінки ризиківСергій Іващенко. – Серед таких цехів, наприклад, технологічний цех коксохімічного виробництва. Для кількох цехів придбані драбини висотою до 10 метрів. Вони легкі, зручні та надійні, виготовлені з урахуванням всіх вимог з безпечного виконання робіт і застосовуються для виробничих операцій на висоті. Подібне устаткування отримали працівники конвертерного цеху, прокатного цеху № 3, сортопрокатного цеху № 2».
Було вжито заходів для запобігання враженню електричним струмом. Наприклад, на чотирьох електромостових кранах аглофабрики відремонтували тролеї та ізолятори. У конвертерному цеху виконано реконструкцію струмопроводу одного з кранів. Конвертерний цех отримав додаткові замикаючі пристрої для вдосконалення системи блокування небезпечних енергій LOTO. А ремонтне виробництво ЦДСР тепер має насос для відкачки ґрунтових вод, які є небезпечними для електроприміщень підрозділу, а, відповідно, для людей. Також у приміщеннях РП ЦДУР вдосконалені системи освітлення.
«Було замінене освітлення у кількох виробничих приміщеннях РП ЦДУР, – розповідає старший майстер з ремонту електроустаткування РП Віктор Маркевич. – Це ремонтні депо, майстерні тощо. Встановлені потужніші та економніші освітлювачі. Також покращене зовнішнє освітлення поблизу цехових будівель та адміністративно-побутових комплексів. Придбано комплекти переносного освітлення. Це дає змогу берегти зір працівників і дозволяє запобігти травмам під час виконання робіт та падінням під час переміщення».
Також вжито заходів задля безпеки під час роботи з вантажопідіймальними механізмами. Так за словами начальника цеху вловлювання Романа Каренова крани у машзалі та сульфатно-аміачному відділені були оснащені світловою сигналізацією, яка попереджає про небезпеку. Багато цехів придбало нові надійні стропи – канатні, ланцюгові та інші – для безпеки строповки вантажів та, відповідно, запобігання їхньому падінню. Це аглофабрика, вапняно-вогнетривний, копровий, вальцетокарний цехи, цех водопостачання, цехи Ливарно-механічного заводу та інші.
«Для підвищення рівня безпеки на залізничному транспорті для цеху вловлювання, РВ ЦДУРу, ПЦ-3, СПЦ-1, СПЦ-2, копрового цеху придбали запобіжні башмаки. Також для деяких підрозділів були закуплені захисні огорожі, знаки безпеки та багато іншого, що допоможе рухатися до нуля нещасних випадків. А з якою ефективністю ми будемо використовувати те все устаткування, залежить від нас, від нашої культури охорони праці», – підсумував Сергій Іващенко.
Сьогодні нашому металургійному підприємству виповнюється 91 рік.
4 серпня 1934 року о 12 годині дня перші іскри з льотки новозбудованої доменної печі заводу «сповістили» про видачу довгоочікуваного і такого потрібного для країни чавуну. Того історичного для нашого підприємства дня змінною бригадою Михайла Давидова була здійснена перша плавка – видано 70 тонн криворізького чавуну.
Після цього сотні людей зібралися на урочистий мітинг, присвячений цій події. Тут були перші працівники нашого підприємства, його будівельники, а також численні мешканці Кривого Рогу. Люди приходили на мітинг цілими родинами, адже це була не просто урочиста мить, це було свято для цілого міста – День народження Криворізького металургійного заводу, до пуску якого було докладено дуже багато зусиль. Завод вже тоді мав перспективу розвитку, адже наказом про початок його будівництва, який був підписаний у червні 1931 року, зобов’язувалося «негайно розпочати будівництво Криворізького металургійного заводу у складі чотирьох стандартних доменних печей об’ємом 930 кубометрів з переробленням чавуну на сталь та вальцювання». 4 серпня 1934 року перша домна запрацювала!
А ще на тому урочистому мітингу грав духовий оркестр. Це підкреслювало особливість свята. А за тих часів навіть грамофони та патефони були великою рідкістю, їх використовували в особливо святкових випадках. А тут до людей приїхав цілий оркестр!
У музеї історії підприємства зберігаються спогади ветеранів, які ще маленькими були присутніми на тому мітингу разом з батьками. Тоді діти ще не розуміли всієї історичної важливості цієї події, але бачили, як щиро радіють люди, як підтримують аплодисментами тих працівників, які доклали багато зусиль до будівництва заводу та його запуску в роботу. А будівництво було дійсно важким, адже тоді головними інструментами були здебільшого лопата та фізична сила.
На той історичний мітинг працівники заводу принесли щойно відлиті чушки чавуну, як символ початку роботи підприємства. Цікавий факт, гірники, які багато років добували у шахтах залізну руду, тільки тоді мали змогу побачити, що ж з неї виходить.
Між собою учасники мітингу говорили, що з початком роботи першої доменної печі місто буде розбудовуватися, і дуже скоро будівники та працівники заводу разом із сім’ями переїдуть із землянок та бараків у новозбудовані житлові будинки. І як ми знаємо, так воно і сталося!
Ветерани згадували, що навколо підприємства були суцільні бараки – довгі будинки, які всередині розділялися на секції, у кожній було по 40 койок. У бараках відбувалося й активне суспільне та культурне життя – був свій кінотеатр, їдальня, організовувалися танці, а також облаштовувалися куточки, де люди мали змогу відпочити, почитати або зайнятися творчістю. Попри складні умови життя, важку працю, люди жили дружно.
Тим часом Соцмісто вже активно розбудовувалося. У «п’ятірці» – п’яти суперсучасних на ті часи будинках, мешкали передові працівники та інтелігенція. До речі, нею вважалися не лише молоді спеціалісти, а й усі, хто вмів читати та писати. Грамотних людей тоді дуже поважали, адже до Кривбасу, на будівництво заводу, тоді з’їжджалися люди з найвіддаленіших куточків країни.
Відтоді місто та наше підприємство розвивалися разом. Щороку на Криворізькому металургійному заводі вводилися в роботу нові цехи, а у Кривому Розі зростали нові будинки та вулиці.
