Категорія: Новини

Категорії
Новини

Як обрати професію: за покликом, зарплатою чи за компанію з друзями?

Ці та інші питання лідери учнівської молоді Кривого Рогу ставили заступнику начальника (рудний двір) агломераційного цеху № 3 «АрселорМіттал Кривий Ріг» Борису Боровику, який став спікером на молодіжному онлайн ток-шоу «100 питань професіоналу». Захід пройшов у рамках міського лідерського проєкту «PRO молодь!» і зібрав майже 140 учасників.

«Казати тільки правду», – таку обіцянку ще на початку зустрічі школярі взяли з Бориса Боровика та «засипали» його питаннями. Підліткам було цікаво, за яким принципом наш спікер обирав свого часу професію  та чи планував одразу ставати керівником.

«У цьому ток-шоу брали участь шкільні лідери віком 11-12 років, а також учні старших класів, – зауважила модераторка заходу Аліна Жура. – Незабаром їм усім треба буде визначатися із майбутньою професією, тож діти активно цікавилися про історію професійного становлення Бориса Боровика, запитували, чому він обрав металургію, чи важко було та які знання і риси характеру стали в пригоді для досягнення успіху. Школярі були дуже активними і подекуди дивували своїми запитаннями. Та за кожним питанням відчувалася особиста історія молодих людей, їхнє прагнення до отримання нових знань». 

Учасники дискутували і про успіх, адже усім хочеться бути успішним у житті, досягти певних висот в обраній справі. Під час розмови було розвіяно декілька міфів про те, що керівники нічого не роблять, лише роздають накази та ставлять завдання, усім забезпечені та беруть тільки краще від життя.

На своєму прикладі та на прикладі багатьох колег-керівників усіх ланок «АрселорМіттал Кривий Ріг» наш герой довів, що бути керівником – це насамперед досконало знати свою справу, нюанси професій, задіяних у процесі, нести відповідальність за роботу свого підрозділу. А це означає дбати про кожну людину у колективі, про безпеку на робочих місцях, бути готовим інколи буквально жити на роботі, постійно навчатися і багато іншого.

«У моєму випадку не я обирав професію, а вона обрала мене. Я у 23 роки влаштувався на підприємство машиністом екскаватора, а згодом опановував нові напрямки роботи та вчився. До речі, я й зараз продовжую це робити, – прокоментував зустріч Борис Боровик. – Цікавим було запитання, чи не був я відмінником у школі. Ні, не був (усміхається). Але коли опановував професію (спочатку у професійно-технічному училищі, а потів у вишах), то технологію виробництва вивчав на відмінно. Відмінниками у цьому є й більшість моїх колег, адже знання спецпредметів – це дуже важливо у кожній справі. Загалом ми багато говорили на тему успіху, металургії та різних спеціальностей. Але мені запам’яталося запитання про те, які б поради я давав собі у п’ятирічному віці, якщо за допомогою машини часу зміг би повернутися у своє дитинство, чи обрав би я собі той самий шлях. Спробуйте, поставте і собі таке питання? А відповіді можемо проговорити у наступних зустрічах».

Категорії
Новини

300 +

333 заходи було сплановано в цехах «АрселорМіттал Кривий Ріг» для протидії чотирьом смертельно небезпечним ризикам, які відібрали найбільше життів на підприємствах компанії АрселорМіттал за останні роки. 312 з цих заходів вже виконані.

Як розповів досвідчений менеджер департаменту з охорони праці та промислової безпеки Сергій Іващенко – це наймасштабніша програма з усунення ризиків за 20 років його роботи на підприємстві. «Цехам були виділені значні кошти, – пояснює Сергій. – А вони запропонували заходи, які відповідають нагальним потребам. Фахівці з охорони праці дещо скорегували ці заходи, бо, наприклад, кондиціонер – штука дуже потрібна, але його відсутність до таких ризиків, як падіння з висоти, враження електричним струмом чи роздавлювання рухомим устаткуванням чи обертовими частинами не належить».

130 одиниць автотранспортної техніки гірничого департаменту були оснащені додатковими пристроями для запобігання нещасним випадкам. Відеокамери значно розширили коло зору для водіїв, а датчики сигналізують про появу людини або предмету на шляху руху великовантажних самоскидів, які вивозять гірську масу з кар’єрів. Це запобігає ризикам загибелі людей під колесами. Було замінено запобіжні секції огорожі стрічкових конвеєрів дробарної, обох рудозбагачувальних фабрик та рудоуправління, що убезпечить працівників від роздавлювання конвеєрами. З цією ж метою відремонтована конвеєрна галерея агломераційного цеху № 3. А для цеху складського господарства та підготовки виробництва закупили два навантажувачі, які дозволять мінімізувати перебування працівників у зонах загрози роздавлювання.

«Для запобігання роздавлюванню під час супроводу транспортування вантажів кранами багатьма цехами закуплені спеціальні відтяжки, – продовжив Сергій Іващенко. – Вони дозволяють людям знаходитися на безпечній відстані від вантажу та безпечно його спрямовувати без загрози для себе та оточення. Такі відтяжки вже мають прокатні цехи, цехи коксохімічного виробництва, автотранспортного управління та інші. Для безпечного підвезення матеріалів та устаткування в потрібні місця виробничих майданчиків з обмеженим доступом для аглоцехів, деяких ремонтних та інших цехів закупили спеціальні гідравлічні візки та крани-підкочування. Працівники цеху ремонту енергетичного устаткування, цеху ремонту металургійного устаткування та інших ремонтних підрозділів забезпечені ручними талями. Використання всього цього обладнання усуває ризики роздавлювання під час виконання ремонтних робіт».

Для запобігання травмуванню працівників під час транспортування вантажів підйомними кранами на блюмінгу були придбані переносні рації, які забезпечують надійний зв’язок між машиністами кранів та співробітниками, які виконують роботи внизу. А для безпечної заміни конвеєрних стрічок у багатьох цехах вже використовуються надійні підйомники флекс-ліфтери, які не лише запобігають травмам, а ще й допомагають виконати роботи набагато швидше. А для працівників цеху ремонтів ланцюгів керування технологічними процесами, які часто виконують роботи в зонах, де існують ризики роздавлювання рухомим устаткуванням, придбали яскраві сигнальні жилети.

«Це далеко не повний перелік заходів, які вжито для запобігання роздавлюванню, – підсумував Сергій Іващенко. – Не менш вражаюче виглядає презентація заходів проти таких ризиків-кілерів, як враження електрострумом та падіння з висоти. В результаті праця тисяч працівників стала значно безпечнішою».

Про вражаючий комплекс заходів, спрямованих на запобігання падінням та враженню електрострумом, а також про нову безпекову програму, на яку закладено ще більше коштів, ми напишемо у одному з наступних номерів газети «Металург» та на нашому сайті.

Категорії
Новини

«АрселорМіттал Кривий Ріг» увійшов до Індексу Опендатаботу

Наше підприємство увійшло до рейтингу найкращих компаній України з бездоганною репутацією у 2024 році.

Основними критеріями відбору Індексу Опендатабота-2024 були:

– фінансові показники;

– відсутність зв’язків з росією та білоруссю;

– ділова репутація.

За підсумками аналітичного інструменту для оцінки реального становища та географії українського бізнесу, який базується на даних з державних реєстрів, в галузі переробної промисловості «АрселорМіттал Кривий Ріг» посів третє місце.

Детальніше про рейтинг – за посиланням: https://opendatabot.ua/c/index

Категорії
Новини

Металург Євген Чубелюк загинув, захищаючи Україну

Євген Чубелюк працював прибиральником гарячого металу у цеху з обробки прибирання металу та сортування металопродукції ПП «Стіл Сервіс». Ця сувора металургійна професія не для слабких людей.

«Євген сортував прокат на стані ДС 250-2 сортопрокатного цеху № 1, – розповідає старший майстер ПП «Стіл Сервіс» Олександр Бруханський. – Він завжди сумлінно працював. Якщо щось не виходило зразу й легко (а так буває з кожним на такій складній дільниці), то наполегливо шукав способи і досягав свого. Якщо за справу брався Євген, я був абсолютно спокійний за результат. Він завжди був врівноваженим і впевненим у собі, мав чималий досвід, не раз навчав професії колег-новачків. Ставився до них по-батьківськи. Вчив, хвалив, а де треба – міг і пожурити. Справедливим він був. Поважали Євгена у цеху. Гірко усвідомлювати, що його вже немає».

Євген став на захист України на самому початку повномасштабного вторгнення 14 березня 2022 року. А 18 березня 2024 року командир механізованого відділення Євген Чубелюк загинув у населеному пункті Новобахмутівка Донецької області.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам загиблого воїна.

Категорії
Uncategorized Новини

Три поверхи розумної бані

Смартфон, смартквартира, смартгодинник та інші слова, які походять від англійського smart, уже встигли ввійти у нашу повсякденну мову. Вони асоціюються з розумними сучасними технологіями. А от працівники дробарної фабрики гірничого департаменту так змінили систему підігріву та подачі води у своєму адміністративно-побутовому комплексі, що в цьому випадку запросто можна вжити слово смартбаня, тобто баня з розумним керуванням, зручна та економічна. Ідею покращення запропонував заступник начальника фабрики з енергоустаткування Ігор Боярин.

«У минулому році склалося так, що звільнилися наші слюсарі-сантехніки, – пояснює Ігор. – Постала задача оптимізувати роботу бані так, щоб задіяння людей в керуванні її устаткуванням зробити мінімальним. А разом з тим позбутися проблем, які раніше виникали. Основні роботи з переоснащення бані виконали наші нові працівники. Вони саме проходили стажування, і це завдання стало найсерйознішим іспитом для. І скажу, що здали вони його на «відмінно». Для цього був розроблений 10-кроковий проект з Виробництва світового класу WCM. З налагодженням системи керування допомогли працівники департаменту автоматизації технологічних процесів».

Ігор розповів, що раніше з роботою бані були проблеми. Дехто забував закривати крани. Гаряча вода стікала і потім частенько на всіх її не вистачало. А як це проконтролювати? До кожної кабінки контролера не приставиш. Були випадки, коли внаслідок витікання води перегорали нагрівальні тени. Їх доводилося ремонтувати або міняти. Насоси працювали цілодобово і  швидко зношувалися. А нерегульований тиск у системі призводив до розриву труб та псування змішувачів. Багато електроенергії йшло на підігрів води та її перекачування, та й розхід води зашкалював. До роботи взялися стажери: сантехнік Артем Шведов, електромонтери Микита Лоза та Олександр Залесов. Вони замінили старе устаткування на нове та налаштували його разом з працівниками ДАТП.

«До трьох тенів додали сучасний теплообмінник з високим коефіцієнтом корисної дії – близько 95 відстотків, – продовжив Ігор Боярин. – За рахунок цього з’явилася можливість економії при нагріванні. Подача, рівень та нагрів контролюються датчиками. Нагріта вода подається насосами до баків, яких у нас три. Робота насосів керується частотними перетворювачами. Коли баки наповнені, тени автоматично вимикаються, що економить електроенергію, і подача води припиняється. Коли люди миються після зміни, рівень води у баках падає. Це фіксує ультразвуковий датчик. При певному мінімальному рівні тени знову вмикаються і відновлюється подача води. Також встановили датчик тиску. Його використання дає змогу швидко виявити пориви і запобігти втратам води».

Відтепер насоси та інше устаткування не працюють цілодобово. Система автоматично запускається лише в години, коли працівникам треба помитися після зміни. Це гарантує те, що гарячої води вистачить всім, економить воду й електроенергію, значно продовжує життя насосам, трубам та іншому обладнанню. На випадок, коли працівникові чи бригаді треба помитися поза графіком, систему можна запустити за допомогою смартфонів відповідальних осіб. А вся інформація про роботу системи, всі параметри відображаються на комп’ютері сантехніка, який за необхідності може внести корективи в її роботу.

Категорії
Новини

Новий помічник у кантувальних справах

Новий кантувач чавуновозних лафетів ROTOMAX допомагає працівникам дільниці з ремонту спеціального рухомого складу ремонтного виробництва центрального департаменту з утримання і ремонтів безпечно виконувати ремонтні роботи.

Кантувачі – це машини, назва яких походить від польських та німецьких слів «kantować» і «kanten» – «перевертати». І саме ця функція кантувача дуже потрібна у депо, де ремонтують лафети.

Під час їх інтенсивної експлуатації одним з найбільш зношуваних частин є автозчепний пристрій, який призначений для автоматичного зчеплення між одиницями рухомого складу на залізниці, та пом´якшення дії поздовжніх (розтягуючих та стискаючих) зусиль, які виникають під час руху залізничного транспорту. Велике навантаження на автозчепний пристрій приводить до руйнування таких деталей як тяговий хомут, поглинаючий пристрій. Враховуючи, що дані деталі розташовані знизу рами лафета, для ремонту, конструкцію вагою у сім тонн потрібно перевернути на 180 °.

«Раніше ми вирізали отвір в нижній частині рами, зачіпляли її гаком крана і таким чином виконували переворот лафета, – розповідає майстер ремонтного виробництва дільниці з ремонту спецрухомого складу ЦДУР Віктор Орловецький. – Це було складно, незручно, існувало чимало небезпечних ризиків як для людини, так і для техніки, адже рама важить не одну тонну тонн. При перевертанні відчувався сильний ривок підвіски крана, вона могла обірватися, та й металева конструкція від швидкого перевертання-падіння могла деформуватися. З новим кантувачем все зовсім по-іншому. Він здатен підняти та легко, без падіння перевернути вантаж вагою до 10 тонн! І для цього не потрібно псувати металоконструкцію лафета».

Кантувач за допомогою ланцюгів та мотор-редуктора легко перевертає важку раму. Ним зручно керувати дистанційно за допомогою спеціального пульта, а головне – це безпечно, адже людина не знаходиться у небезпечній зоні роботи кантувача. За необхідності кантувач можна перемістити у будь-яку точку депо. Наразі ремонтники лише опановують новий «інструмент» і поступово долучають його до роботи.