Категорії
Новини

А!фішка

(30 листопада та 1 грудня)

Театри

Криворізький Академічний театр драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка

30 листопада о 16:00 пропонуємо до перегляду іронічний детектив «Вісім люблячих жінок». У заміській садибі вісім жінок готуються зустрічати Різдво, та свято затьмарене вбивством господаря будинку: його тіло знайдено в кабінеті з ножем у спині. Під підозрою опиняється кожна з присутніх: його дружина з дочками, теща, своячениця, рідна сестра жертви, економка та покоївка. Поступово з’ясовується, що будь-яка з цих жінок мала свої мотиви, щоб скоїти вбивство. Та де ж правда?

Криворізький Академічний міський театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху»

30 листопада о 12:00 музична казка «Всі миші люблять сир». Це прекрасна і зворушлива історія про дружбу та кохання, які долають будь-які перешкоди! Ця казка не лише для дітей, її можна переглядати родиною, адже через казковий сюжет актори говорять про дуже серйозні речі – як у цьому житті зберегти себе, не зрадити собі навіть задля високої мети, не розгубити найкраще в собі – дар любити, дружити, вірити в чудо, вміти бачити й чути того, хто поруч.

 30 листопада о 17:00 на розсуд глядача буде представлена пластична драма «Співи сонця і тіні» – за мотивами творів Моріса Метерлінка у картинах «Сумний вальс» та «Сліпі». У виставі об’єднані дві сюжетні лінії. Одна – за мотивами метерлінківських «Сліпих», в ній є відповіді на питання «Де ми живемо? У що віримо? Чи маємо надію? Які наші цінності?» та відбувається пошук сили, що поведе за собою тих, хто прагне рухатися попри негаразди. Інша асоціативні картини, створені під впливом сібеліусівської музики, основна ідея – непереможне життєлюбство, перед яким відступають хвороби та смерть, яке лишається після відходу людини, перетворюючись на світло.

Криворізький міський театр ляльок

30 листопада об 11:00 маленького глядача чекає музична вистава «Принцеса та Свинопас». Це казка про любов за мотивами казок Олє Лукоє. Про вередливу Принцесу, що полюбляла всілякі штучні дрібнички, та закоханого в неї Принца-Свинопаса. Дівчина не оцінила його подарунків. І він вирішив її провчити. До чого це призвело та чим закінчилася ця цікава та повчальна історія, цікаво та захопливо розкажуть її герої.

1 грудня об 11:00 на вас чекає вистава-мюзикл «Мамадай». За сюжетом хлопчик ображає в лісі пташок, звірів. Білочка, Зайчик і Вовк хочуть провчити хлопчика. Зрештою хлопчик Вовка розуміє, що був поганим, він виправляється та просить вибачення у батьків. Ця вистава у  2022 р. на фестивалі «QUESTO E IL MIO CIELO, QUESTA E LA MIA TERRA» (Італія-Україна) отримала Диплом лауреата І ступеню. У 2022 р. на Міжнародному конкурсі мистецтв «ШансЛенд Фестиваль» диплом Лауреата І ступеня.

Екскурсії

Туристичний клуб «Невгамовні Гідеси»

30 листопада об 11:30 запрошують на пішохідну екскурсію «Вулицями міста… Від автовокзалу». Чи знаєш ти, що колись на місці твоєї улюбленої кав’ярні був автовокзал? На екскурсії ми поговоримо про Довгинцівський район, дізнаємось про перші радіостанції та телевежу, про те, як зароджувався «Механобрчермет» тощо. Місце збору: зупинка Автовокзал (у бік 95 кварталу).Реєстрація: +380982556455, Олена.

30 листопада о 13:45. Хочеш навчитися готувати справжні грузинські хачапурі? Приєднуйся до майстер-класу! Майстри ресторану “Груша” розкриють нам всі секрети смачного тіста та соковитої начинки. ️Місце збору: зупинка 95 квартал у бік Соцміста. Реєстрація обов’язкова: 0982556455, Олена.

Криворізьке бюро подорожей та екскурсій

З 29.11 по  01.12.24 екскурсійний тур «Незнана Хмельниччина». Виїзд з Кривого Рогу 29.11 орієнтовно 22.30 (Збір туристів по місту). У програмі: м. Летичів. Летичівський замок (1579 р.), колишній форпост, від якого віє особливим магнетизмом. Під час екскурсії: найголовніша цікавинка старого Летичева – Санктуарій Летичівської Богородиці, Коронована вежа, оборонні мури, пам’ятник Кармелюкові, замкове подвір’я. Далі переїзд до Меджибожу. Відвідування Меджибозького замку, фундамент якого закладався ще за часів Київської Русі. Це найцінніша оборонна споруда України! А потім переїзд до Хмельницького та  с. Сутківці, де буде відвідування Свято-Покровської церкви. Цій Церкві-Замку немає аналогів в Україні. (1476 р.). У програмі ще екскурсія до етнографічного музею Зінькова.

І обов’язково у вас буде можливість продегустувати оригінальну, надзвичайно смачну чорну зінківську ковбасу, смачний хліб і вино! І це ще не все. Буде й костюмована нічна екскурсія.

«Масони, алхімія, кохання» та вогняне шоу. Приїзд до міста ранком 01.12.(розвезення туристів містом). Реєстрація: 0981067279, 0993685133.

Категорії
Новини

Багатий край на бідних рудах

Чи знаєте ви, що об’єднує скіфів, козаків, гірників та збагачувальників нашого підприємства? Це місця поблизу прохідних та промислова територія нашого гірничого департаменту. Ми продовжуємо розповідати про вулицю Збагачувальну – головний проспект мікрорайону спочатку будівельників, а згодом і працівників гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Колись тут був широкий степ, який чув стукіт скіфських молотів по металу, а з часом бачив і козацькі походи. Про це засвідчують дослідження істориків та знайдені археологами та дослідниками артефакти. Новітня історія цих місць почалася в середині минулого століття, коли тут була виявлена руда. Хоч вона і вважалася бідною на залізо, вчені довели: якщо її збагатити, руду з успіхом можна застосовувати у металургійному виробництві. Стало зрозумілим, що під нами сховане справжнє багатство, на видобуток якого згодом сюди з’їхалися тисячі людей з різних куточків нашої країни. На початку 1950-х років тут почало створюватися селище будівельників НКГЗК, більшість яких потім стали працівниками комбінату.

У травні 1965 року приїхала сюди і Анна Ігнатьєва. До 1975 року вона працювала в одних з двох працюючих тут дитячих яслах (вони розташовувалися у  бараках). Потім Анна Миколаївна стала машиністкою пульпонасосної станції у силовому цеху НКГЗК, де і працювала до пенсії.

«Наше селище – це місце, де люди майже усі знають одне одного, адже ми жили й працювали усі разом. Спочатку тут були лише двоповерхові гуртожитки, бараки, а після завершення будівництва комбінату з’явився і приватний сектор, де згодом оселилася і я, – говорить Анна Ігнатьєва. – Це зараз тут чистенькі асфальтовані вулиці, а колись багнюки було багато. Пам’ятаю, як нас, дівчат, після кіно та танців протоптаними стежками додому ввечері проводжали хлопці. Тут я зустріла свого чоловіка Анатолія та вийшла заміж. Ми були бідними, але такими щасливими. Бувало наробимося, брудні, як чорти, а їдемо і співаємо. Душа раділа від молодості та від відсутності війни. Хто б знав, що у старості нам знову доведеться зустрітися з нею (витирає сльози). На роботу ми добиралися як пішки, так і трамвайчиком. Спочатку він ходив до моста, а згодом міст на НКГЗК розширили, він був вузеньким, і трамвайну лінію провели по ньому. А скуплялися, ми у продовольчому та овочевому магазинах. Був тут і універсальний магазин «Астра», його будівля стоїть і зараз. В ньому можна було купити, як продукти, так і одяг, побутову хімію, різні дрібнички. Але майже завжди тут були великі черги. Митися ми ходили у лазню. На першому поверсі були сімейні кабінки, перукарня, на другому – загальна лазня. Згодом баню закрили та зробили там пекарню. Але і вона довго не проіснувала».

У цій будівлі був універсальний магазин
Тут розташовувалася лазня

Про культуру, водні процедури та ситро

На території мікрорайону були три культурні осередки. Про них та інші цікавинки розповідає дослідниця цих місць, контролер управління технічного і вхідного контролю ПП «Стіл Сервіс» Євгенія Кубанова.

Євгенія Кубанова, контролер управління технічного і вхідного контролю ПП “Стіл Сервіс”

«Головним культурним осередком був Будинок культури НКГЗК. В ньому крутили кіно, організовувалися творчі вечори, тут працювали гуртки, зустрічали Новий рік, проводили різноманітні заходи. Поряд з Будинком культури був танцмайданчик. На жаль, Будинок культури проіснував лише до 2010 року.

Таким був Будинок культури НКГЗК

Будівлю розібрали та вивезли, – розповідає Євгенія Кубанова. – Трохи більше пощастило колишньому клубу «Факел» – це будинок дитячої творчості. Він розташований серед двоповерхових будинків по правому боці вулиці Збагачувальній (якщо їхати на комбінат). «Факел» пропрацював до 2008 року, «виховав» багато талановитої молоді. Зараз там порожньо, будівля є, але вона занедбана.

У цій будівлі знаходився будинок дитячої творчості “Факел”

Навпроти неї у дворах на великій території облаштований сучасний дитячий майданчик. Якщо придивитися уважніше, по краєчку майданчика видно залишки фундаменту. Увага! На цьому місці колись був перший у Кривому Розі басейн просто неба! Літні люди, які мешкають поряд, згадують, як вони колись купалися тут у літні спекотні дні».

На цьому місці був басейн просто неба

По вулиці Збагачувальній розташований і колишній двоповерховий кінотеатр, який мав величезні панорамні вікна. Всередині поверхи з’єднували красиві сходи, вони й досі існують. Кінозалів було два – великий та дитячий (на 20 осіб). Фільми тут демонструвалися лише суботами та неділями о 19:00 та 21:00. Перед сеансами на другому поверсі влаштовувалися танці. Дитячий сеанс починався о 18:00. 

А перед кінотеатром була величезна клумба з трояндами, стояли кіоск з газованою водою та тир всередині старого автобусу, куди діти бігали стріляти.

Майданчик біля кінотеатру був улюбленим місцем побачень, а взимку тут встановлювали прикрашену ялинку.

Таким був кінотеатр у середині минулого століття
Будівля кінотеатру зараз

Зі спогадів мешканці цих місць Ірини Кушпіль: «Скільки фільмів тут було переглянуто! А скільки клею розчавлено у портфелях, коли з’їжджали на них взимку зі спусків-виходів із кінозалу!».

Кінотеатр проіснував до 1980 року. Зараз у його будівлі розташований будівельний маркет.

«Поряд з цими місцями можна побачити залишки (сходи та стіну) фінських будиночків, в яких колись теж жили працівники комбінату, – продовжує Євгенія Кубанова. – Стоїть тут і напівзруйнований будинок електричної станції, а біля нього є дорога, яка веде до місця, де колись існував Ситро-завод. Місцеві кажуть, що ситро було дуже смачним. А поряд з ним була овочева база. Там же колись існували дитячий садочок та ясла. У цих будинках зараз розташовані різні фірми.

Залишки фінського будинку
Дорога, яка вела до Ситро-заводу, овочевої бази та дитячого садочку

А от Криворізька гімназія № 82 є справжньою окрасою району. Вперше вона, тоді ще школа, прийняла учнів 1 вересня 1960 року. А до цього у селищі була вечірня школа № 110».

Криворізька гімназія № 82

Місто-курорт?

Справжньою родзинкою цих місць є радонова водолікарня. Вона розташована неподалік вулиці Збагачувальної. Радонове джерело було знайдено на глибині 164 метрів у 1968 році. Вчені дали висновок, що Криворізька радонова вода не гірша, ніж у Цхалтубо. Перших пацієнтів радонове відділення лікарні прийняло у 1970 році. Відомо, що радонові ванні з успіхом лікують захворювання опорно-рухомого апарату, нервову систему, наслідки травм, опіків тощо.

Деякі люди вважають, якби не поклади руди, Криворіжжя славилося б радоновими джерелами та стало б містом-курортом. Водночас якби не дослідження корисних копалин, то й радон би не знайшли.  Та це вже інша історія.

Так у минулому виглядала радонова водолікарня

Ми ж завершуємо нашу прогулянку вулицею Збагачувальною, яка поєднала в собі історичні події, людські долі, колорит життя минулих часів та сучасність.

Категорії
Новини

До кого звертатися «якщо прилетіло»

Щоденно ворог атакує Україну ракетами та дронами. Обстріли забирають людські життя, завдають суттєвої шкоди майну або взагалі знищують його. Як діяти криворіжцям, «якщо прилетіло» читачам «Металургу» розповідає Інеса Благун, директорка департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради.

Інесо Михайлівно, як діяти постраждалим у разі «прильоту»?

– Якщо стався вибух, якщо ракета або дрон завдали шкоди вашому будинку, не зважаючи на час доби та день тижня одразу створюється районний штаб допомоги. Він завжди розташовується неподалік епіцентру вибуху. У штабі працюють усі необхідні спеціалісти, зокрема і працівники соціальної сфери. Там постраждалі одразу й безкоштовно можуть отримати необхідні будматеріали з міського матеріального резерву, щоб тимчасово закрити вибиті вікна та двері, накрити пошкоджений чи зруйнований дах.

У штабі оформлюються  заяви на отримання матеріальної допомоги від міста у зв’язку з пошкодженим та зруйнованим майном. Зазначу, що Кривий Ріг є одним із небагатьох міст України, де людям виплачується така матеріальна допомога. Я звертаю увагу, ми говоримо про допомогу з міського бюджету, а не державну компенсацію. Виплата компенсацій власникам пошкодженого майна оформлюється виключно через Дію.

Які документи необхідні для оформлення міської матеріальної допомоги?

– Пакет документів найпростіший – пишеться заява, додаються ідентифікаційний код та паспортні дані людини – 1, 2 та 11 сторінки. У кого ID-паспорт, то необхідні данні зчитуються з електронного носія. Також постраждалим треба надати довідку про свій рахунок з банківської установи для перерахування коштів з міського бюджету. Районна комісія оглядає постраждалі квартири чи будинки, фіксує пошкодження і складає про це відповідний акт. Цей акт також додається до пакета документів на допомогу. Щодо розміру матеріальної допомоги, то сума у кожному випадку різна, вона залежить від ступеня руйнувань та пошкоджень нерухомого майна. Хочу зазначити, що з виплатою матеріальної допомоги ми не зволікаємо, гроші люди отримують вже протягом тижня від моменту «прильоту». Звертаю увагу, матеріальну допомогу можуть отримати люди, у яких є реєстрація, тобто, вони прописані у пошкодженому або зруйнованому приміщені, або є власниками таких квартир або будинків.

А якщо документів у постраждалих немає, вони згоріли або залишилися під уламками будинку, як діяти у таких випадках?

– Звертатися до штабу, там постраждалим обов’язково допоможуть відновити документи через міський Центр надання адміністративних послуг «Віза». При штабах працюють виїзні бригади Центру. Та фахівці радять кожному з нас заздалегідь подбати про те, щоб пакет документів не пропадав ні за яких обставин. Візьміть свій паспорт, закордонний паспорт (якщо він є), свідоцтво про народження, одруження, дипломи про освіту, право власності на об’єкт, технічний паспорт або виписки з реєстру та інші документи. Зробіть декілька копій кожного з них. Оригінали бажано тримати при собі, або залишати у надійному місці, а копії зберігати у різних місцях, мається на увазі, що не тільки у власній квартирі чи будинку. Якщо будинок потрапив під обстріл, або він зруйнований і з речей нічого не залишилося, такий підхід до зберігання документів стане кожному у пригоді.

Фото з відкритих джерел

Якщо майно вщент зруйноване, яка допомога людям передбачена у цих випадках?

– Кривий Ріг одне з двох міст в Україні, де здійснюється матеріальна допомога постраждалим людям внаслідок руйнування майна. На сьогодні матеріальну допомогу виплачено 82 родинам на суму більш ніж 70 млн грн. На ці гроші люди купують квартири.

Така допомога надається у разі висновку комісії, що зруйнований будинок вже непридатний для проживання людей, він не підлягає відновленню. Тоді кожен власник приміщення вже самостійно робіть незалежну оцінку вартості нерухомості. Також людина має скасувати своє право власності на пошкоджене майно та надати згоду на демонтаж, скажімо, свого під’їзду у багатоквартирному будинку.   

За результатами цих документів нараховується і виплачується матеріальна допомога. Сума також у кожного різна, залежно від оцінки квартири. Втім, якою б сума не була, з міського бюджету кожному додатково до неї надається ще 100 тисяч гривень.

Звичайно, на оформлення усіх необхідних процесів треба час, а людям вже зараз треба десь жити. Щоб винайняти житло та вирішити інші соціальні питання місто надає постраждалим родинам по 40 тисяч гривень.

В цілому, з початку повномасштабного вторгнення, протягом 2022-2024 років, внаслідок ракетних обстрілів (пошкодженого майна) отримали допомогу від міста понад 6 тисяч сімей на суму понад  175 млн грн. Тільки у 2024 році майже 3 тисячі сімей отримали 61 млн грн.

Місто також надає матеріальну допомогу на поховання загиблих. На жаль, у Кривому Розі з початку повномасштабної війни від обстрілів загинуло 62 цивільні людини.

В цілому, допомога міста значна, але я бажаю кожному ніколи взагалі не проходити такі випробування. Нехай у наших домівках завжди панують тиша, спокій, а турботи будуть лише приємними.

Категорії
Новини

Зустрілися, визначилися, йдемо далі

«АрселорМіттал Кривий Ріг» організовує амбасадорів щоб залучити нових людей на підприємство та зупинити відтік кадрів.

У словниках слово «амбасадор» пояснюється як «посланець» чи «дипломат високого рангу». Але останнім часом воно стає більш відомим у значенні людини, яка презентує бренд, компанію, підприємство. Два місяці тому з’явилися амбасадори й у нас. Вони зустрілися з генеральним директором «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо, щоб разом визначитися із задачами та шляхами їх вирішення.

Як повідомила кураторка нашого амбасадорського руху Валерія Грешнікова, зустріч видалася надзвичайно плідною. За її підсумками до основних напрямків роботи – формування позитивного іміджу підприємства та залучення випускників навчальних закладів до нас на роботу – додалося ще принаймні два: залучити досвідчених працівників та утримати фахівців, які працюють зараз. Така комплексна робота має допомогти розв’язати проблему з нестачею кадрів, яка наразі надзвичайно актуальна в Україні й не лише.

Мауро Лонгобардо розповів, що до повномасштабного вторгнення у підприємства були масштабні плани з будівництва нових потужних сучасних цехів та виведення з експлуатації застарілих виробництв. Ми зупинили старі коксові батареї 1 і 2, аглоцех металургійного виробництва. Але плани з побудови нових потужностей поки що довелося відкласти. Саме відкласти, бо коли закінчиться війна ми обов’язково повернемося до них. І треба буде багато-багато людей як для будівництва, так і для роботи у нових цехах. Конкуренція за персонал буде неймовірною. Вона вже чимала, тому починати  треба вже зараз, щоб не програти боротьбу за людей, які є основою будь-якого виробництва. Він додав, що саме амбасадори допомогли йому, тоді ще італійському студенту, визначитися з підприємством, де він почав свій трудовий шлях.

«Роботу над проєктом з залучення амбасадорів ми почали менш ніж два місяці тому, – пояснює Валерія Грешнікова. – За цей час ми встигли відібрати 15 дуже різних, але вмотивованих амбасадорів. До їх складу увійшли як працівники різних департаментів – від гірничого та прокатного, до ДАТП та охорони праці, так і студенти, які є учасниками нашого проєкту «Нова фабрика». У кожного з них є бажання не тільки розвиватися з нами, а й зустрічатися зі студентами у закладах освіти, долучатися у якості співорганізаторів до наших заходів. Так, за два місяці ми маємо чималий результат – 117 студентів дізналися про можливості від підприємства завдяки нашим амбасадорам. Ми розповідаємо про підприємство, його переваги, знайомимо з вакансіями, перспективами зростання, запрошуємо на роботу. Так, після однієї з зустрічей, до команди амбасадорів долучилася студентка, яка згодом стала і нашою працівницею. Наша ціль – щоб таких прикладів ставало дедалі більше»

Юрій Будяченко, який працює електрослюсарем у кар’єрі гірничого департаменту, запропонував також залучати вже досвідчених фахівців з інших підприємств, які наразі залишилися без роботи. І можливості тут чималенькі, адже багато криворізьких підприємств призупинили виробництво, і саме на працівників таких підприємств варто спрямувати свої погляди.

«Нестача кадрів турбує не лише керівництво підприємства, а й мене особисто, – зізнався Юрій Будяченко. – Особливо коли хтось з колег у відпустці чи, наприклад, захворів. Тоді мені доводиться скидати ось цей костюм та виходити у нічну зміну. А завтра знову в ніч. Важко. Я вже давно спілкуюся з колегами, запрошую до нас працювати. Окрім залучення нових працівників на підприємство, сподіваюся, що діяльність у ролі амбасадора допоможе мені покращити навички спілкування з найрізноманітнішою аудиторією».

Валерія Грешнікова зазначила, що зустріч надала нові імпульси у розвитку руху. «Зараз ми розробляємо програму й заходи, спрямовані на утримання працівників на підприємстві та залучення фахівців з досвідом паралельно із роботою з учбовими закладами, яка вже триває, –  пояснила вона. Наша команда буде вдячна за ідеї для співпраці з теперішніми та потенційними працівниками підприємства. Нам необхідно знати про проблеми наших працівників, щоб спробувати вирішити їх разом. Якщо ви готові стати частиною змін, запрошуємо заповнити анкету та стати новим амбасадором «АрселорМіттал Кривий Ріг». За деталями звертайтесь 097 292 30 60. Давайте ділитися ідеями та розв’язувати проблеми разом».  

Категорії
Новини

Три Гран-прі для комунікацій

Завжди приємно отримувати добрі звістки, адже зараз позитивних інфоприводів не дуже багато. Але сьогодні ми хочемо, щоб ви розділили з нами радість – команда комунікацій «АрселорМіттал Кривий Ріг» отримала три Гран-прі в конкурсі «Найкраще корпоративне медіа України-2024».

Конкурс щороку проводить Асоціація корпоративних медіа України. Разом з експертами-практиками українського бізнесу команда Асоціації, незважаючи на воєнні реалії, продовжує щороку збирати представників комунікацій різних компаній на бізнес-форуми «Інновації в комунікаціях. Тренди-2025», створюючи майданчик для обміну досвідом та аналізу кращих інформаційних кейсів. Також під час форуму відбулося нагородження кращих корпоративних медіа країни.

Цього року в рейтингу взяли участь 64 проєкти в 20 категоріях від 32 провідних українських та міжнародних компаній, серед яких ПУМБ, «ВіЯр», Lantmännen AXA, ДТЕК «Енерго», PrintStore Group, «Acino в Україні», NovaPay, «Укртелеком», група компаній NOVA, IП «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД»; ТМ «Фора»; UKRSIBBANK BNP Paribas Group; Сarlsberg Ukraine та багато інших. Тож у «АрселорМіттал Кривий Ріг» були дуже серйозні конкуренти.

Цього року «АрселорМіттал Кривий Ріг» представив на конкурс чотири проєкти у трьох номінаціях. І ось – три гран-прі! Газета «Металург» стала кращою в номінації «Корпоративне електронне медіа», це означає, що наші колеги натхненно й далі працюватимуть і інформуватимуть вас про всі новини на сайті metalurg.online. В номінації «Корпоративне відео» перемогло надихаюче відео «Ніяка темрява не затьмарить світле свято Різдва». Перемогу серед мистецьких проєктів здобула Виставка сучасного мистецтва «Сонце сходить на заході», яку наше підприємство реалізувало до 90-річчя заводу у партнерстві з Криворізьким центром сучасної культури. Друге місце серед корпоративних проєктів посів артпростір «Сталева набережна», подарунок місту. Сьогодні цю набережну  можуть відвідувати усі криворіжці та гості міста.

Але найголовніше – ця нагорода не лише комунікацій. Ми хочемо її розділити з усіма вами, нашими читачами, глядачами, підписниками, учасниками заходів, свят і буднів. Бо саме працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг» дають поштовх нам, комунікаційникам, своєю працею, добрими вчинками, цікавими долями і  історіями, вподобайками та критикою. Ми вдячні усім працівникам підприємства, за те, що разом долаємо виклики і йдемо до Перемоги! Тож – далі буде!

Категорії
Новини

Німецький підхід до якості й безпеки

У нашому тренінгцентрі протягом трьох днів тривало навчання працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» та дочірніх підприємств, на якому вчили користуватися риштуваннями під час робіт на висоті.

Загалом навчалися близько 170 працівників. Навчали представники компанії PERI Ukraine, яка забезпечує наші цехи риштуваннями німецької компанії PERI, що є одним зі світових лідерів виробництва устаткування для безпечної роботи. Ці риштування, які в народі називають «лісами», використовуються для безпечного виконання робіт на висоті. Вони є зручними, міцними та безпечними, а ще мають німецьку якість, що говорить само за себе. Але яким би ідеальним не було устаткування, з ним треба вміти працювати. Для цього й було організоване навчання.

Кожна навчальна група спочатку опановувала теоретичну частину. А потім працівникам показали, як збираються риштування і які безпечні способи роботи треба застосовувати як під час їх складання, так і при використанні. Старший інженер PERI Ukraine Богдан Жигалюк за допомоги колег зібрав просте риштування, пояснюючи свої дії, наголошуючи на тому, як це робити правильно, а чого не варто. А потів ще й показав, як підніматися на робочі настили, де і як правильно кріпитися страхувальними ременями. Учасники тренінгів поставили йому питання та мали змогу власноруч виконати деякі операції.

«Показувати, навчати це частина моєї роботи, – говорить Богдан Жигалюк. – Якщо вірно все зібрати-розібрати, правильно користуватися, то безпека для людей гарантована. Та й довговічність риштувань також. Устаткування дійсно світового рівня. Його експортують до США, Канади, Австралії, країн Євросоюзу та ще багатьох держав, всього їх близько 70. Запорука тому – якість, зручність, простота монтажу, і я б ще раз наголосив на безпеці».

Олександр Цибок працюєслюсарем-ремонтником в ремонтно-механічному цеху № 2 «ЛМЗ». Значну частину виробничих операцій вони з колегами виконують на чималій висоті.

«Ми ремонтуємо верхнє освітлення у цеху, міняємо вікна, обслуговуємо електромостові крани, та ще багато що робимо, – каже Олександр Цибок. – І все це на висоті, падіння з якої може мати непоправні наслідки. В нашому цеху вже є такі риштування, але ми їх поки що не використовували. Є у нас тур-вишка, але мені здається, що це устаткування буде для нас дуже корисним. Мене вразило, що ми зможемо створювати з цього набору елементів саме ті конструкції, з яких нам буде найзручніше виконувати роботи. Наприклад, ми зможемо конструювати робочі майданчики по обидва боки від трубопроводу і навіть над ним. Нам це було б дуже доречним для швидких зручних і безпечних ремонтів».   

Тренери заохочували учасників навчання задавати якомога більше питань. «Ми на все намагалися відповісти, щоб людям все було зрозуміло, – розповідає старший менеджер компанії-постачальниці риштувань Іван Власюк. – Основне, про що запитували: які навантаження витримують конструкції? Що можна складати, а що ні? Як користуватися паспортом устаткування? Як треба і як не треба робити? Наприклад, наші хлопці акцентували, що для складання конструкцій достатньо півкілограмового молотка, тоді як багато хто з ремонтників любить взяти щось важче, щоб влупити сильніше. Не треба, від цього конструкції міцнішими не будуть. Як показує досвід, якщо все робити поступово і правильно, це устаткування надійно виконує свої функції 20-25 років і навіть більше».

Як повідомив менеджер департаменту з охорони праці Ігор Міхєєв, протягом 2023-24 років для цехів вже придбано 11 комплектів риштувань. «Працівниками таких підрозділів, як електроремонтний, вуглепідготовчий, технологічний, коксовий  цехи, спеціалізований ремонтний цех КХВ, ремонтний цех ГД, цех ремонту металургійного устаткування № 2, цех уловлювання, цехи «ЛМЗ» воно вже використовується, – говорить Ігор Міхєєв. – Ми отримуємо схвальні відгуки. Устаткування виробляється у Німеччині, і це багато про що каже. Навчання також на високому рівні. Впевнений, що обізнаність працівників  допоможе їм та їхнім колегам безпечно працювати на небезпечній висоті».