Категорії
Новини

Нова «екіпіровка» для пункту екіпірування

У залізничному цеху № 2 розпочався капітальний ремонт будівлі пункту технічного обслуговування (ПТО) локомотивів на станції Шихтовій.

Навіть сучасні споруди потребують періодичного ремонту та обслуговування. Що вже й казати про будівлі з історією, та ще й які активно використовувалися на виробництві. Їм потрібно приділяти вдвічі більше уваги та турботи.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» одною з таких є будівля ПТО на залізничній станції Шихтовій, яка була збудована ще на початку 1960-х років.

В ЗЦ № 2 її ремонт здійснюється у рамках програми ремонту критичних будівель та споруд нашого підприємства. Символічним є й те, що реконструкція ПТО здійснюється саме в рік 90-річного ювілею підприємства.

«Від самого початку будівництва підприємства кожна його будівля має важливе практичне значення. Будівля ПТО на станції Шихтовій довгі роки була місцем технічного обслуговування локомотивів, – розповідає начальник залізничного цеху № 2 Дмитро Колесник. – У ній розташований великий ангар для тепловозів, численні майстерні, обладнання для екіпірування рухомого складу – його забезпечення паливом, мастилом та піском. До речі, тут розташоване піскосушильне відділення, адже сухий пісок сиплять під колісні пари для кращого зчеплення тепловозів під час гальмування. Також у будівлі є санітарно-побутовий блок для працівників пункту обслуговування».  

З роками інтенсивної експлуатації будівля ПТО значно застаріла, тут навіть почалися процеси руйнації. Тому заради безпеки людей робота у цій будівлі була припинена. Технічне обслуговування локомотивів зараз здійснюється у двох інших ПТО нашого підприємства. На сьогоднішній день цього достатньо, адже підприємство працює не на повну потужність і тому потребує меншої кількості локомотивів. Але цю паузу треба використовувати з користю для продуктивної роботи у майбутньому.

Ремонтно-будівельні роботи на ПТО виконує підрядна організація. Вже демонтовані старі плити перекриття, дах, цегляні стіни, які мали пошкодження. Стіни було зведено наново, встановлені металопластикові вікна, виконується бетонування підлоги тощо. Загалом, завершити ремонт ПТО планується наприкінці весни цього року.

Категорії
Новини

Посол Сполучених Штатів Америки Бріджит Брінк відвідала «АрселорМіттал Кривий Ріг»

Делегація посольства на чолі з Надзвичайним і Повноважним послом Сполучених Штатів Америки в Україні здійснила візит до нашого підприємства та зустрілася з керівництвом комбінату.

Надзвичайний і Повноважний посол Сполучених Штатів Америки в Україні Бріджет Брінк

Перший заступник генерального директора Сергій Плічко розповів про роботу підприємства як важливої складової економіки України, попри виклики військового часу.

«Обстріли ворогом енергетичної інфраструктури міста, втрата традиційних ринків збуту та освоєння нових, здорожчання у рази всіх видів сировини, відбудова логістичних маршрутів – усе це не зламало нашу волю до Перемоги. Понад 3200 наших співробітників зараз проходять службу в лавах ЗСУ.  Розуміючи наше значення для рідного міста, підприємство вистояло та зберегло робочі місця, уникнуло скорочень. Ми забезпечуємо майже третину надходжень до місцевого бюджету Кривого Рогу. Виділили понад 650 млн грн на боротьбу з російською агресією та її наслідками», – зазначив він.    

«У 2024 році ми як найбільша міжнародна інвестиція та найбільший галузевий комбінат України продовжуватимемо відновлюватися після наслідків російської агресії, націлюємося на збільшення виробництва  металургійного та гірничого переділів. Це дасть змогу покращити наш фінансовий результат та збільшити надходження до бюджетів усіх рівнів. Ми також сподіваємось на конструктивне співробітництво із Урядом України задля якнайшвидшого відновлення нашого краю та держави», – додав Сергій Плічко.

Після відвідування металургійного комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг» пані Посол сказала: «У Кривому Розі ми обговорили експорт сталі з ArcelorMittal, найбільшого підприємства гірничо-металургійного комплексу України. Більше експорту – це більше робочих місць, зростання бізнесу, зростання економіки. Наші цілі – підтримка Чорноморського гуманітарного коридору, розширення експорту через Дунай та покращення умов перетину кордону».

Категорії
Новини

Відтяжки замість канатів – безпека замість ризиків

Придбані агломераційним цехом № 2 направляючі відтяжки зробили одну з основних виробничих операцій значно безпечнішою.

Спікальні візки – це важлива складова агломашин, які виробляють агломерат для наших доменних цехів. На візки діє чимале навантаження, також вони нагріваються до температури до 800 градусів за Цельсієм. Тож не дивно, що ці візки ламаються, і ушкоджений треба швидко замінити на робочий. Їх ремонтує ремонтний персонал, а от заміну візка виконують агломератники за допомогою електромостових кранів. До початку цього року працівники супроводжували транспортування візків, відтягуючи їх канатами, і це було ризиковано. Переміщення підвішеного візка не було достатньо керованим, що становило загрозу для людей. Тож було вирішено придбати спеціальні застосування.

Як розповів провідний інженер з охорони праці Дмитро Горб, набагато безпечнішою альтернативою канатам є направляючі відтяжки. «Застосування відтяжок допомогло нам значно зменшити один з чотирьох ризиків-вбивць – ризик стискання рухомими механізмами, – пояснює Дмитро Горб. – За програмою протидії ризикам-кілерам цех придбав чотири відтяжки. Вони зроблені з міцних та легких металевих сплавів. За допомогою відтяжок можна не лише відтягати вантаж, а й направляти його, обертати, якщо потрібно. Тобто процес супроводу візків під час заміни став набагато керованішим, практично не залишивши шансів одному з топ-4 ризиків-вбивць».

Віктор Єропудов працює агломератником близько шести років. Операцію із заміни спікального візка за допомогою канатів він виконував багато разів. «Користуватися направляючими відтяжками зручніше й безпечніше, – каже Віктор. – Є відчуття, що ти повністю контролюєш переміщення візка за допомогою крана. Довжина направляючих – півтора метра, і цього достатньо для того, щоб перебувати на безпечній відстані від підвішеного вантажу. Відтяжки неважкі. Робоча частина спроєктована і виготовлена якісно. А дві гумові ручки з обмежувачами гарантують, що направляюча не вислизне з рук. А ще нам не треба витрачати час на те, щоб прив’язати й відв’язати канати, тож час виконання операції дещо зменшується, а безпека навпаки зростає».

В. о. заступника начальника АЦ-2 з підготовки виробництва Валерій Гриценко відповідає не лише за виробничі процеси, а й за життя та здоров’я людей. Він не приховує задоволення від того, що операція із заміни візків стала менш ризикованою.

«За останні роки у нас багато зроблено для безпеки людей, – говорить Валерій Гриценко. – З 2015 по 2022 рік у цеху тривала масштабна реконструкція. Старі металоконструкції – сходи, майданчики для обслуговування устаткування, захисні загорожі – замінили на нові, з урахуванням усіх вимог до їхньої надійності. А старі установки з мокрого очищення ми замінили на нові електрофільтри, це значно скоротило кількість пилу як назовні, так і у самому цеху. Таким чином зменшився ризик профзахворювань органів дихання у людей. Вдосконалюємося далі. Операції із заміни спікальних візків агломератники інколи виконують двічі, а то й тричі за день. Звичайно ж, треба бути максимально уважними, працюючи і з новими відтяжками. Але хлопцям дійсно працювати стало зручніше й безпечніше».  

Категорії
Новини

Залізний тюнінг: Мізки вправили, скелет замінили

У ремонтно-механічному цеху № 2 виконали модернізацію токарно-карусельного верстата.

До цього верстата-велетня у цеху особливе ставлення. Він унікальний за своїми можливостями обробляти великогабаритні деталі: від п’яти метрів у діаметрі до 2,5 метрів заввишки. На ньому обточують станини, броні, торцеві стінки барабанів млинів для гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«Верстат за паспортом старіший навіть за ремонтно-механічний цех № 2. Він постійно в роботі, і це відчутно позначається на стані його вузлів та електроначинки, тож доводилося постійно зупиняти його на ремонти, – розповідає заступник директора ЛМЗ з технічних питань Валерій Воловик. – Складнощів додавало й те, що деталі для нього виробляли підприємства, які зараз вже не працюють. Тому ми вирішили провести майже повне оновлення верстата самостійно. Почали з мозку – системи управління верстатом. Ми встановили нові шафи керування з сучасним контролером фірми Siemens у комплексі з людино-машинним інтерфейсом та комутаційною апаратурою фірми Schneider Electric. За оновлення електрочастини відповідали начальник бюро з модернізації устаткування Віталій Кривий, провідний інженер-конструктор з автоматизації Олександр Перехрест, провідний інженер Євген Драч та Антон Чернов, старший електрик РМЦ-2. Всі роботи ми виконували власними силами, це дозволило суттєво зекономити, а також гарантувати якість ремонту».

Тепер токар-карусельник бачить, що коїться в «голові» верстата і як він себе почуває. На панелі керування також можна побачити будь-яке відхилення у роботі систем та вузлів верстата, повідомити про це ремонтну бригаду, яка почне працювати над усуненням проблеми. Крім цього, на цю панель виводяться усі етапи роботи верстата, тож можна вчасно втрутитись і відкоригувати процеси ще у середині процесу обробки, якщо щось піде не так.

Та лише оновленням мізків не обійшлося. Виробничники вирішили замінити ще й «скелет» та «м’язи» верстата. Для цього виконали ремонт механічної частини верстата та заміну ручної системи змащення на автоматичну.

«Фактично всі органи руху верстата знаходяться всередині, тому під час ремонту ми розібрали верстат фактично до основи і дісталися до його найпотаємніших куточків, – говорить начальник РМЦ-2 Олександр Тюрін. – Цю частину роботи виконали слюсарі-ремонтники Олександр Єфремов, Анатолій Стеценко, Євген Шварц на чолі з в.о. старшого майстра Світланою Пошивайло. Ми розібрали супорти, механізми підйома траверси, замінили на нову кабельно-провідникову систему верстата, клемну апаратуру, відремонтували розподільчі коробки. Верстат отримав друге життя».

Усі роботи з модернізації верстата були виконані за 30 днів. Наразі верстат вже введений в експлуатацію і виконує перше замовлення після оновлення – обточування торцевої стінки барабана млина для гірничого департаменту.

Категорії
Новини

Хочете побачити, як виробляють сталь?

А ще здійснити мандрівку з минулого підприємства до його сьогодення? Дізнатися про промислові цікавинки, діяльність видатних фахівців, неординарних особистостей впродовж дев’яносторічної історії комбінату, потримати в руках деякі експонати та навіть попрацювати з ними? Тоді вирушайте до музею історії нашого підприємства – там тривають екскурсії для родин співробітників «АрселорМіттал Кривий Ріг» та дочірніх підприємств. Також на екскурсію можуть записатися мешканці міста, регіону і взагалі усі охочі.

Історія на 770 квадратних метрах

Саме таку площу займає наш музей, а експонатів він має аж понад 5 тисяч! Цього року музей також відзначатиме свою річницю – 40 років з моменту відкриття, адже він був заснований на честь півсторічного ювілею комбінату.

«У 2024 році ми розпочали серію екскурсій до нашого музею і присвятили її цим двом важливим датам- 90-річчю підприємства та 40-річчю музею, – розповідає фахівець музею Микола Чухрай. – Ми прагнемо якомога більше розповісти людям про підприємство, зацікавити його історією, сучасністю, колективом. А також привернути увагу молоді (і не тільки) до комбінату. Можливо, хтось захоче приєднатися до великої родини «АрселорМіттал Кривий Ріг». До нас приходять багато школярів, студентів, яких цікавить життя підприємства. У багатьох тут працюють батьки, родичі, знайомі, хтось сам проходить тут практику. А дехто взагалі вперше може детально познайомитись з гірничою справою, металургійним виробництвом та приглядається до робітничих професій».

Експозиція музею історії підприємства розташована у трьох залах.

У першому представлена історія виникнення нашого комбінату на базі Криворізького залізорудного басейну. Тут вам розкажуть про будівництво заводу, його перші кроки, воєнні роки, відродження та нове становлення виробництва.

Другий зал присвячений пріоритетам компанії «АрселорМіттал», сучасному життю підприємства, соціальній сфері, нашім видатним працівникам.

Третій зал – виробничий, тут розповідають  про усі технологічні процеси – від видобутку руди до виробництва готової продукції. А ще тут можна побачити зразки сировини та види прокату. Родзинкою є макет підприємства, завдяки якому можна оцінити, наскільки комбінат складний та величезний.

Також у музеї вам покажуть відеофільми на виробничу тематику, дадуть можливість власноруч спробувати як працюють деякі механізми-експонати.

«Саме експонати, які можна взяти до рук та спробувати, як вони працюють, і привертають найбільшу увагу відвідувачів, – продовжує Микола Чухрай. – Це і комутатор, з якого, до речі, і зараз можна зателефонувати. На почтових вагах відвідувачі полюбляють важити свої телефони. Дуже популярним є етнографічний куточок, де зібрані повсякденні речі людей початку 19 століття: глиняний посуд, дерев’яні відра, коромисла, чавунні праски, рубелі-качалки, прядки, вишитий одяг тощо. Усі речи можна взяти до рук та оцінити, наскільки вони важкі, зручні. Популярними є й «полярні» експонати, які надав музею Микола Маковій, колишній машиніст тепловозу ЗЦ-2, а зараз заслужений полярник України, почесний громадянин Кривого Рогу та Києва».

Сергій Карасюк, пенсіонер:

«За фахом я педагог-історик, 20 років керував Володимирівською школою у Софіївському районі, вчителював. Хоча зараз на пенсії, але постійно знаходжусь у вирі життя, біля дітей. Мені цікава історія, особливо рідного краю. А родзинкою нашого краю, звісно, є металургійний завод, сьогодні це «АрселорМіттал Кривий Ріг». Я вирушив до музею, щоб більше дізнатися про нього, і залишився приємно враженим. Мені було цікаво все, починаючи від кінного плуга, який є в експозиції, до сучасних технологій, які використовуються на виробництві, зразки продукції, макету підприємства, який дає уявлення про масштаби комбінату. Цікаво було подивитись виставку полярника Миколи Маковія. Не в усіх навіть біологічних музеях є такий експонат, як пінгвін. Дуже хочеться, щоб усе це побачили наші діти з Софіївщини. Сподіваюся, ми приїдемо сюди на екскурсію. Це буде корисно у плані профорієнтації, щоб діти знали – будувати своє майбутнє, свою кар’єру можна тут, вдома, а не шукати кращої долі десь за кордоном».

Категорії
Новини

Домна буде з чистою водою

Цех водопостачання відремонтував систему подачі води чистого циклу на доменну піч № 6, яка зараз знаходиться на капітальному ремонті.

Подача чистої води на ДП № 6 починається від насосної № 2, тому саме там розгорнулися основні ремонтні роботи. Домні вода потрібна як для охолодження, так і для технологічного процесу. Також насосна № 2 здатна подавати воду високого тиску на доменні печі №№ 7, 8 та воду чистого циклу на баштові градирні.

Насосна станція працює безперебійно, тож зупинити її на ремонт можливо лише під час капремонту (зупинки) основних металургійних агрегатів, тож в ЦВП скористались зупинкою на ремонт шостої доменної печі. Спеціалісти цеху водопостачання ретельно перевірили технічний стан насосної, її водоводів, запорної арматури тощо.

Оскільки зношеність деяких трубопроводів була значною, ЦВП замінив 1052 метра напірних та скидних водоводів, саме вони забезпечують подачу води чистого циклу на ДП № 6.    

Були відремонтовані й насосні агрегати, до речі, продуктивність насосів станції складає від 3200 до 5000 кубометрів води на годину. Виконали ревізію запірної арматури та обстежили водорозподільний коридор, прийомні камери насосної станції.  

«Ремонт насосної станції № 2 був багатоетапним і тривав чотири місяці, – говорить Юрій Буслов, начальник цеху водопостачання підприємства. – Ми працювали чітко, злагоджено, з дотриманням усіх правил безпеки. Це важливо, адже деякі трубопроводи розташовані у важкодоступних місцях. Дякую усім, хто брав участь у ремонті. Та особливо хотілося б відзначити старшого майстра дільниці доменних та сталеплавильних цехів  Сергія Горпинюка, бригадира слюсарів-ремонтників Олександра Брилова, зварника Олександра Бондаря, водолаза Юрія Візнюка. Стабільна робота насосної станції дає можливість гарантувати постійну подачу води для основних металургійних агрегатів нашого підприємства».