Олексій Шевельов працював електромонтером у відділенні безперервного розливання сталі конвертерного цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг». Одразу після початку повномасштабного вторгнення російських агресорів, 3 березня 2022 року, він був мобілізований. Під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Водяне Донецької області старший стрілець-оператор механізованого відділення Олексій Шевельов загинув. Це сталося 7 січня 2024 року.
Працівники відділення безперервного розливання сталі згадують про Олексія, як про добру, позитивну людину з чудовим почуттям гумору.
«Він мав веселу вдачу, – розповідає майстер з ремонту електроустаткування Андрій Ніколаєв. – Завжди усміхнений, Олексій запалював своєю енергією колег. І працював завзято. Сумлінно виконував виробничі завдання, ремонтував електроустаткування професійно. Завжди був готовий прийти на допомогу, поділитися досвідом. Ми його дуже поважали. Не можемо повірити в те, що Олексія більше немає. Страшна втрата для всіх».
Сортопрокатний цех № 2 впроваджує проєкт, який дозволяє суттєво зменшити ризики для людей під час ремонтних робіт.
Стани СПЦ-2 – це комплекси агрегатів, де тісно переплетене електричне, механічне, енергетичне, гідравлічне устаткування. Електрична напруга, елементи, які рухаються, обертаються, подавання під тиском води, повітря та інших енергоресурсів – це серйозні ризики. Планово-попереджувальні ремонти (ППР) на стані проводяться лише при вимкненому обладнанні. Помилкове ввімкнення будь-якого механізму чи агрегату є смертельно небезпечним для людей, які знаходяться у зоні ремонту. Щоб запобігти випадковим пускам, в цеху застосовують биркову систему, як і передбачено законодавством України. Додатково до неї під час ППРів почали використовувати ще й систему ізоляції і блокування LOTO, яка поширена в компанії ArcelorMittal.
Як пояснив провідний інженер з охорони праці Володимир Сікорін, ці дві системи блокування небезпечних енергій різняться між собою і взаємно доповнюють одна одну. «Биркова система ґрунтується на правильному й своєчасному оформленні допусків на проведення робіт та іншої документації, – пояснює Володимир. – А підписи відповідальних осіб засвідчують їхню особисту відповідальність за недопущення вмикання устаткування, якщо люди знаходяться у небезпечній зоні. У системі LOTO основою є фізичне блокування джерел небезпечних енергій за допомогою блокуючих пристроїв».
Спрощено це виглядає так: електрик розібрав схему, поставив замок на рубильник, а ключ від заблокованого обладнання поміщається до групового боксу, на який встановлюють замки члени бригади. Після закінчення виконання робіт, працівники знімають свої замки з групового боксу. Це свідчить про відсутність персоналу у небезпечній зоні. А ключем, що знаходиться всередині, знімають блокований рубильник.
Про це розповів в.о. майстра з ремонту устаткування СПЦ-2 Андрій Мосякін: «Зазвичай на ділянці стану, де ремонтується устаткування, знаходиться кілька видів устаткування: механічне, енергетичне, гідравлічне тощо. Все воно блокується перед ремонтом. Кожна ремонтна служба чи бригада встановлює на блокувальний пристрій свій замок. І поки всі замки не знімуться, устаткування неможливо запустити. Таким чином повністю виключені людські помилки. Як головний відповідальний за ремонти я знімаю свій замок останнім».
Бригадир слюсарів-ремонтників СПЦ-2 Андрій Переверзєв працює в цеху вже два десятки років. Його бригада ремонтує механічне устаткування по всьому дрібносортному стану ДС 250-4 – від завантажувальних решіток нагрівальних печей і приводів прокатних клітей до холодильника та моталок. Він вважає, що впровадження додаткового блокування небезпек потрібне, хоча й додає додаткових турбот. «Так, підготовка до ремонтів зараз триває довше, – зізнається Андрій. – Додаткове блокування вимагає додаткового часу та зусиль. Але воно того варте. Час – це коштовний ресурс, але ціннішого за людське життя немає нічого».
Начальник відділу з охорони праці Олексій Курочка розповів, що зараз працівників вчать правильно застосовувати блокувальні пристрої. «Є ефективні алгоритми, які дозволяють заблокувати всі джерела небезпек, – пояснює Олексій. – А на стендах розміщені схеми блокування. Проєкт впроваджується третій місяць. Він пілотний. Відпрацювавши його на устаткуванні СПЦ-2, планується його розповсюдити на всіх основних виробництвах підприємства».
Так говорить про свою професію слюсар-інструментальник ремонтно-механічного цеху № 1 Сергій Сиволапенко, який нагороджений почесною відзнакою «Честь та гордість ЛМЗ».
Сергій має чималий та різноманітний професійний «багаж». Він працював бурильником, слюсарем з ремонту конвеєрів, термістом, а зараз – слюсарем-інструментальником. В цеху таких слюсарів надзвичайно поважають, адже вони можуть відремонтувати практично все, навіть годинник. Годинники в РМЦ-1, звісно ж, не ремонтують, а от вузли та запчастини для доменних печей, прокатних станів та МБЛЗ, блюмінга, копрового і конвертерного цехів виготовляють та відновлюють.
«У професії слюсаря-інструментальника я вже понад 15 років, – розповідає Сергій Сиволапенко. – Я виготовляю технологічне оснащення для металорізального обладнання у вигляді шаблонів, різьбових калібрів, кілець, пробок, криволінійних шаблонів, ремонтую інструменти та пристрої прямолінійного та фігурного контуру. А потім вже верстатники за допомогою цих інструментів ремонтують та виготовляють деталі і запчастини для металургійного обладнання. Але починається все саме з нас – слюсарів-інструментальників. Уявіть собі, якщо, наприклад, навіть найкращому кравцю дати криві голки та зіпсовані ножиці, що він зможе вам пошити?»
Тому, вважає слюсар-інструментальник, він не має права на помилку. Сергій завжди все ретельно кілька разів відміряє, прораховує. Досвід, технічне мислення, розвинена просторова уява, прискіпливість, уважність до дрібниць та здатність швидко самостійно приймати рішення – це все притаманне Сергію Сиволапенку, говорять про нього колеги.
«Таких би працівників більше, – розповідає старшиймайстер РМЦ-1 Станіслав Кузьменко. – Він надійний, досвідчений, з бажанням в усьому розібратися, з’ясувати, знайти шлях зробити неможливе можливим. Сергій уміє працювати з людьми. До кожного знайде свій «інструмент» взаємодії».
Спокійний і врівноважений, Сиволапенко має палке захоплення, він затятий футбольний вболівальник.
У молодості Сергій навіть грав за футбольну збірну технікуму, де навчався. Професійним футболістом не став, а от жага до м’яча залишилася назавжди. Він намагається не пропускати футбольних матчів улюблених команд. І щоб мати змогу їх дивитися без домашніх баталій, навіть другий телевізор придбав. Тепер дружина спокійно дивиться серіали, а Сергій безперешкодно слідкує за футбольними матчами. Він каже, що футбол та улюблена робота рятують його від складного психологічного навантаження, яке ми всі відчуваємо через війну.
За віком слюсар міг би вже піти на почесний відпочинок, але Сергій згоден передати свій «пост» лише хлопцям з цеху, які зараз на передовій. Тож він чекає на їхнє швидке повернення до рідного цеху, адже впевнений, що переможний м’яч буде нашим.
Звернення Адітьї Міттала, генерального директора «АрселорМіттал»
Шановні колеги,
Хоча мова загалом йтиме про минулорічні результати, основний акцент звернення я зроблю на 2024 році – особливо на тому, що ми повинні зробити, щоб стати безпечнішою компанією.
Адітья Міттал
Я впевнений, що не потрібно нікому нагадувати, що 2023 рік був найгіршим роком в історії нашої компанії щодо безпеки. І зараз, коли лише 8 лютого, двоє наших колег, один у Польщі та один в Україні, які були живі та здорові на початку цього Нового року, вже не з нами. Обидва загинули внаслідок падіння з висоти. Як би ми не хотіли, ми не можемо змінити минуле. Однак можемо стати господарями нашого майбутнього.
Стаємо безпечнішою компанією
Я абсолютно переконаний, що «АрселорМіттал» має стати справді безпечною компанією та еталоном для металургійної галузі. Зараз триває глобальний аудит dss+. Зважаючи на його масштаби та обсяг, ми очікуємо його завершення не раніше вересня, але сподіваюся, що на той час вже будуть зроблені деякі проміжні висновки та рекомендації. Я знаю, що всі докладають значних зусиль, і ми бачимо результати цього. Я це щиро ціную. Але мусимо бути відкритими та визнати: цього ще недостатньо. Ми можемо ще багато чому навчитися і багато чого зробити. Слова одного з тренерів з dss+ дуже зачепили мене: коли йдеться про безпеку, кожен може бути лідером. Незалежно від того, в якій сфері ви працюєте або яка у вас посада, я хочу закликати кожного думати і поводитися як лідеру у всіх питаннях, пов’язаних з безпекою – тобто кожен підзвітний може висловитися, кожен може зупинити роботу, якщо вона не є безпечною. Саме це означає бути лідером з питань безпеки, і саме це потрібно, щоб швидше просуватися до нашої найважливішої мети.
Безпека – перший з моїх пріоритетів на 2024 рік. Є ще чотири: надійність, стратегічне зростання, клімат і люди. Але спочатку дозвольте коротко прокоментувати фінансові результати за 2023 рік.
Фінансові результати за 2023 рік
Після двох сильних загалом для компанії 2021 та 2022 років ми знали, що 2023-й стане роком повернення до більш звичного рівня прибутковості. Показник прибутку до відрахування відсотків та податків (EBITDA) за весь рік склав 7,6 млрд доларів США, при цьому показник EBITDA за 4 квартал склав 1,3 млрд доларів США, що відображає більш складні ринкові умови впродовж року. І хоча EBITDA значно нижча за 2022 рік, завдяки значним зусиллям для зміцнення бізнесу ми зберегли цей показник на тонну на рівні 136 доларів США. Чистий прибуток склав 0,9 млрд доларів США. Але він включав дві негативні негрошові витрати – 2,4 млрд доларів США, пов’язані з продажем казахстанських активів, і знецінення Acciaierie d’Italia (ADI) в Італії на суму 1,4 млрд доларів. Протягом року ми інвестували 4,6 млрд доларів США в капітальні інвестиції, в тому числі 1,4 млрд доларів США в наші стратегічні проєкти зростання. Вільний грошовий потік склав 2,9 млрд доларів США, і ми закінчили рік з чистим боргом у розмірі 2,9 млрд доларів США, це ще раз демонструє сильну сторону нашого бізнесу.
Тобто ми починаємо 2024 рік із сильної позиції, і хоча зараз лише початок року, економічна ситуація в світі виглядає кращою, ніж кілька місяців тому. Багато ризиків залишаються, але очевидний попит зараз демонструє ознаки поліпшення, і ми очікуємо зростання від 3 до 4% у світі (без урахування Китаю) в цьому році.
Надійність обладнання. Як і безпека, надійність є нашим постійним пріоритетом. На жаль, у 2023 році ми мали занадто багато проблем з надійністю, що зрештою впливає на наше конкурентне позиціонування. Ми поставили перед кожним підприємством мету покращити показники надійності обладнання принаймні на 70 відсотків в порівнянні з попереднім роком. Багато підприємств і рудників демонструють стабільні показники з року в рік. І я хочу відзначити зусилля Бразилії та NAFTA, а також AMNS India, які продемонстрували значні покращення. Інші ж не досягли бажаного, і це викликало розчарування. Я закликаю всіх наполегливо працювати над тим, щоб повернутися на належний шлях і рухатися до цієї мети.
Факти чітко демонструють, що найнадійніші виробництва є водночас найбезпечнішими. Зокрема, надійність є невід’ємною частиною управління безпекою виробничих процесів – одного з трьох напрямків нашої програми трансформації, спрямованої на досягнення нульового рівня смертельних нещасних випадків. Мета програми – розробка нового стандарту управління безпекою виробничих процесів, який буде інтегрованою системою із замкнутим циклом. Команда технічного директора обговорюватиме це питання в усіх підрозділах компанії протягом найближчих місяців.
Стратегічне зростання. Довгострокові перспективи попиту на сталь є сприятливими. За нашими прогнозами, загальний світовий попит сягне близько 2,5 млрд тонн до 2050 року, порівняно з 1,9 млрд тонн у 2023 році. Попит буде зумовлений двома основними факторами: триваючим економічним зростанням (особливо в країнах, що розвиваються) і переходом до вуглецево-нейтральної економіки, за якої значна частина інфраструктури ґрунтується на використанні сталі.
Ми вже маємо цілу низку стратегічних проєктів зростання, серед яких комплекс станів холодної прокатки у «Вега», нові потужності з виробництва електросталі в Європі, нова електросталеплавильна установка в AM/NS Calvert, 1 ГВт потужностей відновлюваної енергетики в Індії, додаткові потужності на шахті Серра-Азул в Бразилії та перший залізорудний концентрат у Ліберії. Індія наразі є найбільш швидкозростаючою економікою у світі, і перед нашим спільним підприємством ArcelorMittal Nippon Steel India відкриваються захоплюючі можливості. Ми плануємо розширити виробництво до 15 мільйонів тонн у 2026 році та працюємо над подальшим зростанням понад 20 мільйонів тонн.
Ми також бачимо значні можливості в Північній Америці, де у нас є чудова команда, ключові активи світового класу і дуже сильний автомобільний франчайзинговий бізнес. Перспективи внутрішнього попиту дуже позитивні, що підтримується сприятливою політикою і прихильністю Сполучених Штатів до своєї обробної промисловості в умовах низьковуглецевої економіки. Плани для регіону включають подвоєння потужностей техаського заводу з виробництва гарячебрикетованого заліза і додавання потужностей з уловлювання та зберігання вуглецю; додавання другої електродугової печі в Калверті та збільшення завантаження потужностей нового стану гарячої прокатки з виробництва смуги в Мексиці. А в гірничодобувній сфері ми плануємо досягти 10 мільйонів тонн на рік потужностей з виробництва окатишів ЗПВ до початку 2026 року.
Клімат. Перехід до виробництва сталі з майже нульовими викидами не є простим, але ми робимо значущі кроки вперед, і я очікую, що у 2024 році їх стане ще більше. До них належать потужності з відновлюваних джерел енергії в Індії, нова електродугова піч у Калверті і, я сподіваюся, початок реалізації одного з наших великих інвестиційних проєктів. Низьковуглецеве виробництво сталі – це все про чисту енергію, і нам потрібно, щоб ця чиста енергія була доступна не лише у великих обсягах, але й за конкурентною ціною.
Нещодавно ми зробили важливий крок уперед, підписавши з компанією EDF лист про наміри щодо довгострокової угоди про постачання низьковуглецевої електроенергії, що покриває значну частину енергетичних потреб наших французьких підприємств. Наші команди по всій Групі активно створюють партнерства, спрямовані на прискорення доступності водню та уловлювання і зберігання вуглецю. Ми також активно інвестуємо в екологічно чисту енергетику безпосередньо: наприклад, ми втілюємо в життя проєкти з відновлюваної енергетики в Бразилії та Аргентині. Що стосується металургії, то ми придбали три підприємства з переробки металобрухту, а також розглядаємо можливості будівництва нових підприємств. Незважаючи на невеликі обсяги, попит на нашу продукцію XCarb® зростає і приваблює таких клієнтів, як Vestas, з якими ми оголосили про партнерство у виробництві низьковуглецевих веж для вітрогенераторів. Вони будуть вперше використані в Балтійському морському вітроенергетичному проєкті потужністю 1,2 ГВт біля узбережжя Польщі.
Співробітники: Основою для досягнення усіх наших цілей є ви – наші співробітники. Наша кадрова стратегія спрямована на залучення та утримання талантів, необхідних нам для процвітання в майбутньому. Щоб досягти успіху, ми мусимо формувати та підтримувати сприятливу робочу культуру, яка охоплює різноманітність, винагороджує досконалість, сприяє безперервному навчанню, розкриває весь потенціал і дає нам змогу досягати результатів спільними зусиллями.
Розмір і масштаби компанії «АрселорМіттал» говорять про багато можливостей для кар’єрного зростання. Щоб більше про це інформувати, ми через eGEDP запустили Thrive – нову програму для вивчення глобальних можливостей. Наші співробітники хочуть продовжувати вчитися. Університет АрселорМіттал запустив нову платформу AMU360 з більшою кількістю контенту та більшою функціональністю, щоб переосмислити навчання та взаємодію. Платформа вже привабила 15 000 користувачів, які провели на ній понад 21 000 годин, і незабаром стане ще доступнішою завдяки мобільному додатку.
Ми також досягаємо вражаючих успіхів у досягненні наших цілей щодо різноманітності. На кінець минулого року ми мали 17,3% жінок на керівних посадах, що випереджає очікуваний прогрес у досягненні нашої мети – 25% до 2030 року. Я не сумніваюся, що 2024 рік стане ще одним насиченим і продуктивним роком. Завжди є багато роботи, але якщо ми зможемо зосередитися на цих п’яти важливих пріоритетах, то забезпечимо собі міцний фундамент для успіху.
Адітья Міттал, генеральний директор «АрселорМіттал»
Бригадир слюсарів-ремонтників Руслан Павловський та його команда відповідають за технічне здоров’я кранового господарства, екскаваторів, вагоноопрокидувачів та іншої техніки рудного двору агломераційного цеху № 3. Тут треба завжди тримати все під контролем, бути уважним та працювати безпечно, вважає Руслан.
Народження агломерату починається з рудного двору. Сюди постачається сировина та вивантажується за допомогою вагоноопрокидувача. Далі закладається штабель рудної суміші. Це на перший погляд здається, що тут просто насипають величезну гору. Насправді формування штабелю – це ціла наука. Його формують шарами з декількох видів сировини. Сюди входять і відходи металургійного виробництва, колошниковий пил, відсів агломерату та інші залізовмісні відходи. Закладають штабель за допомогою рудногрейферних перевантажувачів.
«Наше завдання – обслуговувати усе обладнання, яке на рудному дворі піднімає, переміщує, пересипає, усереднює, укладає сировину. Це екскаватори, вагоноштовхачі, вагоноопрокидувачі, рудногрейферні перевантажувачі, крани, екскаватори, – розповідає Руслан Павловський. – Щоб уся техніка безперебійно працювала, ми щоденно перевіряємо її стан, систематично робимо планово-попереджувальні ремонти тощо. Взагалі ремонтною справою я займаюся майже 30 років. З технікою завжди був на «ти» та з часом набув неабиякого досвіду. Тепер добре розуміюся на будь-яких механізмах, незважаючи на їхню складність або розміри. Втім, і зараз продовжую вчитися, бо техніка постійно змінюється, прогрес не стоїть на місці».
Родом Руслан Павловський з Житомирської області. До Кривого Рогу приїхав у економічно кризові 1990-ті, коли на Житомирщині позакривалися підприємства з робочими місцями – порцеляновий, лісовий заводи, хлібопекарні, виробництво безалкогольних напоїв тощо. «Приїжджайте до Кривого Рогу, тут робота точно знайдеться», – запропонували родині Руслана дві сестри його дружини, які на той час із своїми сім’ями вже мешкали у нашому місті.
«У Кривому Розі я влаштувався на підприємство, а саме у ЦРМО-4, – продовжує Руслан. – Коли я вперше побачив масштаб комбінату, був дуже вражений. Розміри підприємства, особливо у порівнянні з невеличкими заводами на моїй батьківщині, були неймовірні. Почалися трудові будні. Я глибше поринав у професію слюсаря-ремонтника, ближче знайомився з металургійним обладнанням та цехами підприємства, адже працювати доводилося майже на усіх його майданчиках. Добре пам’ятаю і роботу першої доменної печі, з якої починалася розбудова комбінату».
В ЦРМО-4 Павловський відпрацював два роки і перейшов до агломераційного цеху металургійного виробництва. Це зараз він зупинений через те, що застарів. А багато років тому життя тут вирувало, та ще й як!
«Уявіть, тільки за восьмигодинний робочий день тут відвантажувалося по 120 вагонів із сировиною, – розповідає Руслан. – АЦ МВ – це вже історія. А рудний двір, де проходить підготовка сировини для виробництва агломерату, діє у складі агломераційного цеху № 3. Тут працює черговий персонал, а в моїй команді, крім мене, ще два фахівця – це слюсар-ремонтникВалентин Зарюта та газоелектрозварникРустам Первітін. До речі, віднедавна він став на захист нашої країни».
Руслан Павловський підкреслює, що в роботі з обладнанням в першу чергу треба дотримуватися вимог охорони праці, адже ризиків в роботі ремонтників вистачає. Це і робота на висоті (обов’язкового з використанням лямкових страхувальних поясів), вогневі роботи з цілим комплексом безпекових заходів, робота поряд із сипкими матеріалами. Тому використання засобів індивідуального захисту є обов’язковим!
«Охорона праці – це не просто чиїсь вимоги, це збереження як власного життя, так і здоров’я твоїх колег. Тому нехтувати цими правилами не можна, собі ж дорожче, – зауважує Руслан. – Вважаю, що дотримуватися безпеки варто і поза роботою – вдома чи на природі».
За словами Павловського, саме природа надає йому душевної рівноваги, дозволяє розвантажуватися, трохи відволікатися від війни. Хоча часті сирени та обстріли все одно періодично нагадують про це. Але наш герой та його колеги по АЦ № 3 відповідають на це активною волонтерською роботою, підтримкою ЗСУ та, звичайно, безпечною працею, щоб підтримувати економіку та вже зараз з оптимізмом дивитися у майбутнє, коли почнеться післявоєнна відбудова країни.
У залізничному цеху № 2 розпочався капітальний ремонт будівлі пункту технічного обслуговування (ПТО) локомотивів на станції Шихтовій.
Навіть сучасні споруди потребують періодичного ремонту та обслуговування. Що вже й казати про будівлі з історією, та ще й які активно використовувалися на виробництві. Їм потрібно приділяти вдвічі більше уваги та турботи.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» одною з таких є будівля ПТО на залізничній станції Шихтовій, яка була збудована ще на початку 1960-х років.
В ЗЦ № 2 її ремонт здійснюється у рамках програми ремонту критичних будівель та споруд нашого підприємства. Символічним є й те, що реконструкція ПТО здійснюється саме в рік 90-річного ювілею підприємства.
«Від самого початку будівництва підприємства кожна його будівля має важливе практичне значення. Будівля ПТО на станції Шихтовій довгі роки була місцем технічного обслуговування локомотивів, – розповідає начальник залізничного цеху № 2 Дмитро Колесник. – У ній розташований великий ангар для тепловозів, численні майстерні, обладнання для екіпірування рухомого складу – його забезпечення паливом, мастилом та піском. До речі, тут розташоване піскосушильне відділення, адже сухий пісок сиплять під колісні пари для кращого зчеплення тепловозів під час гальмування. Також у будівлі є санітарно-побутовий блок для працівників пункту обслуговування».
З роками інтенсивної експлуатації будівля ПТО значно застаріла, тут навіть почалися процеси руйнації. Тому заради безпеки людей робота у цій будівлі була припинена. Технічне обслуговування локомотивів зараз здійснюється у двох інших ПТО нашого підприємства. На сьогоднішній день цього достатньо, адже підприємство працює не на повну потужність і тому потребує меншої кількості локомотивів. Але цю паузу треба використовувати з користю для продуктивної роботи у майбутньому.
Ремонтно-будівельні роботи на ПТО виконує підрядна організація. Вже демонтовані старі плити перекриття, дах, цегляні стіни, які мали пошкодження. Стіни було зведено наново, встановлені металопластикові вікна, виконується бетонування підлоги тощо. Загалом, завершити ремонт ПТО планується наприкінці весни цього року.
