Психолог підприємства дає поради, як уникати стресів війни, а з ними і хронічної перевтоми організму.
В умовах війни наш організм працює на максимальній потужності. Нам здається, що ми спокійні, ведемо звичний спосіб життя, контролюємо ситуацію, але… Чомусь частіше болить голова, з’являються знесилення, неуважність, емоційна спустошеність, погіршення пам’яті, підвищена дратівливість, вночі не спиться або навпаки постійно хочеться спати, коливається настрій тощо.
«Коли ці симптоми не зникають після відпочинку, це може вказувати на хронічну перевтому організму, – говорить Олена Шевчук, психолог підприємства. – Такі симптоми можуть виникнути у будь-кого і будь-де: у цивільних і військових, в тилу, за кордоном, біля зон бойових дій або безпосередньо в них. На початку війни ми були дуже активними, наші гормони стресу активізувалися та давали нам чимало сил. Але такий стан не може тривати постійно, органзім має свій «термін придатності», за злетом іде спад, і це нормально. Не нормально, якщо тривожність, стрес та стан знесилення не хочуть покидати вас. З часом вони виснажують організм як морально, так і фізично. Саме такий стан вже є небезпечним і може привести до депресії чи порушень психіки. Тому, якщо у вас з’явилися такі симптоми, не давайте їм шансу прогресувати».
Методи боротьби з перевтомою:
Повноцінний сон, який має складати для дорослих не менше 7 годин на добу, для дітей та підлітків – 8-10 годин.
Обмеження інформаційного «шуму». Психологи радять стрічки новин переглядати за графіком, наприклад, по 15 хвилин вранці, в обід та ввечері. Важливо! Треба довіряти тільки перевіреним джерелам інформації.
Регулярно та повноцінно харчуйтеся.
Будьте фізично активними. Навіть ходьба на місці чи розтяжка додадуть бадьорості. Дуже корисні прогулянки на свіжому повітрі.
Жартуйте. Гумор завжди допомагає, навіть за жорстких життєвих обставин.
Знайдіть собі хобі. А якщо воно вже є, приділяйте йому більше уваги.
Уникайте самотності, активніше спілкуйтеся з людьми. Знайдіть собі співрозмовника, з яким можна ділитися проблемами та переживаннями. До речі, це можуть бути не лише люди, а й тварини.
Побалуйте себе відпочинком, почитайте цікаву книгу, подивіться кінофільм, за можливості відвідайте театр або на сходіть на концерт.
Пам’ятайте, що залишатися живим і здоровим – це вже багато.
Якщо усі ці поради не дають результату, зверніться за підтримкою до професійних психологів.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» допомога психолога надається працівникам на безоплатній основі.
Прийом психолога здійснюється: з понеділка по п’ятницю, з 8.00 до 16.45 за адресою: вул. Криворіжсталі, 1 («3-тя дільниця»), Університет АрселорМіттал, 2 поверх, кабінет 216.
Gemstones for zodiac signes, minerals over life flower chart. Magic healing Rock for Reiki Crystal Ritual, Witchcraft, spiritual esoteric practice
Останній місяць року буде щедрим на усмішки та подарунки. У ньому ніби сконцентруються усі приємні моменти року. Водночас грудень – це час підбиття підсумків та рішучих кроків. Якщо мріяли щось зробити та змінити, то зараз для цього найкраща нагода.
Овен
Варто серйозно подумати про кар’єрне зростання. Працюйте над тим, що допоможе підвищити авторитет у колективі. Якщо є нові джерела доходу чи неочікуваний прибуток, сміливо пускайте їх на подарунки.
Тельці
Для вас це нагода потурбуватися про особисте життя. Нарешті самотні Тельці зустрінуть людину, в яку по-справжньому закохаються. Але не забувайте про робочі справи, інакше опинитесь у кризовому фінансовому становищі.
Близнюки
Обсяги роботи у грудні зашкалюватимуть, але «врожай» у вигляді премії вас потішить. Можлива перспективна пропозиція від керівництва. Вам варто зважити всі варіанти і зробити остаточний вибір.
Рак
Цей місяць стане для вас справжнім святом, щедрим на подарунки. Раптово вирішиться питання, яке для вас було болючою точкою. Можна почати будувати плани на новий рік. Зірки готові вас почути.
Леви
Закрийте рота на замок, нікого не посвячуйте у свої плани. Є геніальні ідеї? Їх також притримайте при собі. Це ваш козир, ваш капітал, який працюватиме на вас весь наступний рік. Карти варто розкривати поступово.
Діви
Ви постійно відчуватимете емоційні гойдалки. Але пам’ятайте, що майбутнє зараз залежить від вашого настрою. Тому впустіть більше позитиву у ваше життя, і ви відчуєте, що зірки таки на вашому боці.
Терези
Продовжуйте активно займатися робочими проєктами. Все вдасться втілити в життя, якщо не нехтувати новими пропозиціями. Можлива неочікувана премія, яка швидко покращить ваше матеріальне становище.
Скорпіон
Зосередьтесь на роботі. Останній місяць року вам варто витратити на закриття робочих боргів. Якщо вдасться все вирішити, то новий рік стане для вас роком здобутків та винагород за всі ваші зусилля.
Стрілець
Кажуть, що багатство – це здатність повністю спробувати життя на смак. Що ж, схоже, у вас досить скоро з’явиться можливість це перевірити на власному досвіді. Ви отримаєте усі подарунки, які тільки можливо.
Козоріг
Цей період буде для вас свого роду випробувальним етапом на витримку та міць. Буде нелегко, але якщо ви впораєтеся з усім навантаженням, то Новий рік зустрічатимете у статусі переможця.
Водолій
У грудні буде чимало приводів для позитиву та приємного здивування. Будуть цікаві зустрічі, подарунки та сюрпризи. Дослухайтеся власної інтуїції, вона підкаже багато цікавого. Візьміть це до уваги.
Риби
Можливий крутий поворот долі. Але не засмучуйтесь: все, що зараз відбувається, для вас обернеться кращим боком. Тому робіть рішучі кроки. Вони приведуть вас до перемоги.
Серце захисника зупинилося 27 листопада 2023 року під час виконання службових обов’язків у населеному пункті Семенівка Бердичівського району Житомирської області.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Валерій працював машиністом крану доменного цеху № 2. Свою роботу він виконував на ливарному дворі. Це дуже важлива ділянка доменного цеху безпосередньо біля домни, вона призначена для приймання з печі рідкого чавуну й шлаку. Машиністу крану, щоб працювати там, треба добре знати специфіку виробництва, чітко дотримуватися охорони праці, адже внизу, під краном, працюють люди і йде складний виробничий процес.
«Він був талановитою людиною, високопрофесійним фахівцем, мав великий досвід роботи, добре знав свою справу, міг миттєво приймати правильні рішення у різних ситуаціях. Це дуже важлива риса для усіх працівників, які мають справу з розпеченим чавуном. А ще Валерій був справжнім командним гравцем. Оскільки його робоче місце знаходилося на висоті, він навіть по губах горнових міг зрозуміти про все, що вони говорять біля доменної печі. І в роботі, і по життю йому допомагали спокійність та виваженість. Війна, на жаль, забирає кращих. Ми залишилися без талановитого фахівця, а його син Давид – без батька», – говорить в.о. начальника ДЦ № 2 Сергій Чубін.
Колектив підприємства висловлює щирі співчуття родині, друзям, колегам Валерія Пометуна.
Ветеран департаменту з якості та мандрівник, 76-річний Юрій Діденко, вже встиг побувати більш ніж у 30-ти країнах світу на чотирьох континентах. Навіть під час повномасштабного вторгнення він знаходить можливості для подорожей та пригод, а також для допомоги Збройним Силам України під час цих подорожей. Цього разу Юрій впродовж двох місяців перебував у Німеччині.
«Кілька років тому я вже відвідував Німеччину, – згадує Юрій Тихонович. – То був одноденний візит у відомий Баден-Баден під час туру Європою. Цього разу у мене було більше часу й можливостей ознайомитися з невеличкими провінційними містечками землі Баден Вюртемберг. А почалося все, як я жартома називаю, з операції «проникнення в НАТО під прикриттям». Молодим я служив у Прикарпатському військовому окрузі. Нам постійно казали, що ми перші маємо бути готовими взяти на себе удар військ НАТО. А вийшло так, що багато років потому я побував дуже близько від їхнього полігону і майже місяць їв натівську їжу. А керівницею «операції» я жартівливо називаю свою доньку».
Минулого літа почастішали атаки російських ракет та безпілотників на Кривий Ріг. Донька Юрія Тихоновича Вікторія не на жарт хвилювалася за улюбленого татка і сказала, що їй було б набагато спокійніше, аби він перечекав агресивну активність окупантів у Німеччині, а водночас трішки вгамував свою спрагу до мандрів. Донька дала номер телефону і сказала, що батька чекатиме чоловік у місті Ульм, який скаже, що робити далі. І наш мандрівник, охочий до подорожей, погодився.
«Зайвих питань я не ставив, – усміхнувся наш ветеран. – Певна конспірологія мені навіть сподобалася, адже цікавість до різних шпигунських штучок та пригод зберіг з дитинства. Їхали автобусом з Києва 30 годин. Потім я зустрівся з чоловіком, якого порекомендувала Вікторія. Він виявився українцем, який у Німеччині вже кілька місяців. Далі були переїзди поїздом та авто. І ось я біля воріт житлового комплексу в альпійському лісі. Зайшов, озираючись. Спитали, звідки дізнався про табір? Сказав таємниче, що знайомі підказали. Записали, сфотографували й відвели на вечерю, щоб не пропустив, а після вечері вручили посвідчення на простому папері з моїм фото. Мій номер 149ХХХ. Не 007, але також непогано».
Так мандрівник опинився у таборі для біженців з України. Там, як здогадався Юрій, українців адаптували до життя у німецькому суспільстві та проводили деякі уточнення-перевірки. Найперше, з чого почали, вчили місцевих правил сортування відходів, бо чистота довкілля у Німеччині – пріоритет номер один. Першого ж вечора Тихонович пережив невеличкий стрес. Чутно було стрілянину, гуділи літаки. Як виявилося, зовсім поруч знаходився полігон Бундесверу, а у їхньому таборі раніше розміщувалися німецькі вояки. Оце кіно! Ніколи ветеран ще не був так близько до НАТО.
«І це не якась там таємниця, – продовжив наш герой. – У відкритому доступі є ознайомчі брошури, тож ніякої військової таємниці я не видаю. У таборі я вивчав німецьку мову, заповнював багацько анкет, поринув у місцеве законодавство, працював у бібліотеці. Нас годували їжею, яку привозили з військової їдальні, можна було отримати одяг, був медичний заклад, куди я також звертався. І все безкоштовно. Найулюбленішою моєю справою були нетривалі походи альпійськими лісами, візити у найближчі невеличкі містечка, а особливо відвідування місцевого зоопарку. Там місцеві тварини – олені, кабани, фазани та інші – мешкали у дуже просторих вольєрах, тому складалося враження, що ти прийшов не в зоопарк, а до них у гості у дику природу. А от у дикій природі жодного крупного звіра я не зустрів, на жаль. А скоріше на щастя, бо не хотів би я зустрітися віч-на-віч з місцевим вепром».
23 дні Юрій Тихонович перебував у таборі, а потім отримав направлення на поселення у місто Швебиш-Гмюнд. Там його поселили у місцевому затишному гуртожитку, і мандрівник мав вдосталь часу на улюблене заняття – подорожі.
«Я цілими днями ходив мальовничими вуличками, – розповідає ветеран. – Захоплювався старовинними готичними церквами, фортечними стінами, величною долиною місцевої річки. Інколи їздив до сусідніх містечок, але не дуже далеко. У цій країні надзвичайно розвинений, комфортний, але дуже дорогий транспорт. І на ту одноразову виплату, яку я отримав, дуже не роз’їздишся. У місті активно діє українська громадська організація «Єднання». Люди підтримують одне одного, а також намагаються допомагати Україні всім, чим можуть. Вони зібрали й відправили більше 50-ти тонн гуманітарних вантажів. Я ж особисто кілька разів на тиждень брав участь у плетінні маскувальних сіток для ЗСУ».
Сітки у місті плетуть адресно, для конкретних підрозділів. Здебільшого для тих, де служать родичі. Юрія до самостійної роботи одразу не допустили. Він, як і всі, спочатку пройшов тижневий підготовчий курс у супроводі наставниці.
«24-го серпня громадська організаціях влаштувала святковий концерт, – продовжив Юрій Тихонович. – Була делегація містян на чолі з бургомістром. Він привітав нас з Днем Незалежності України і подякував мужнім українським воїнам, які захищають від агресора не лише свою країну, а й Європу. Міський струнний оркестр виконав наш гімн. До сліз! Я став переможцем благодійної лотереї і, як кажуть, дорвався до мікрофону. Подякував німцям за те, що приютили більш ніж мільйон українців і зачитав вірша Ліни Костенко:
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,
Оці степи, це небо, ці ліси,
Усе так гарно, чисто, незрадливо,
Усе як є – дорога, явори,
Усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
Що хоч спинись і з Богом говори.
Довго жити без рідної землі Юрій Діденко не зміг, повернувся до нашого міста. До України ветеран їхав, супроводжуючи чергову партію маскувальних сіток для наших захисників. У нього була можливість залишитися, гостинні німці не виганяли, але наш мандрівник залишився вірним своєму гаслу: «Багато на світі хороших доріг, а найкраща веде в Кривий Ріг».
Саме такий комплект, жартома кажуть працівники Ливарно-механічного заводу, знадобився, аби освоїти новий вид продукції, яку тепер успішно виготовляють на ЛМЗ. Ця продукція виготовлена на замовлення доменників.
У ремонті ДП-6 активно використовують різноманітні вироби з біметалу, який наплавляють на сучасному наплавочному комплексі в ремонтно-механічному цеху № 3 ЛМЗ. Для цього ремонту знадобилося 17 тонн біметалу.
Наплавочна установка в РМЦ-3
Під час роботи на підвищеному тиску доменну піч, яка має двоконусний завантажувальний пристрій, обладнують системою газопроводів та клапанів, щоб вирівняти тиск перед опусканням конусів. До міжконусного простору газ надходить через зрівняльний клапан великого конуса. Труби, які виготовили в ЛМЗ, з’єднують зрівняльні клапани з міжконусним простором. В процесі роботи вони зазнають негативного впливу високих температур, пилу та абразивних часток.
За таких умов звичайні труби довше року «не ходять». Тому необхідно застосовувати біметал. Біметал – це високоякісний композиційний матеріал, який складається з двох або більше шарів різних металів або їх сплавів. Наплавлення біметалом дозволяє підвищити їхній термін служби, адже зміцнює, захищає від негативних навантажень.
«Ми вже мали досвід, коли наш біметал використовували у футеровці скіпів доменних печей, затворів для коксових та агломераційних цехів, але нове замовлення стало справжнім викликом для нас, – розповідає заступник директора ЛМЗ з виробництва Сергій Жеватченко. – Ми мали виготовити з біметалу труби для ремонту ДП-6. І це виявилося нелегкою задачею, адже ці труби діаметром 426 мм. Такий діаметр складно піддається вальцюванню. А вимоги до продукції у доменників були високими. Ми розробили спеціальну технологію для їх виготовлення, ретельно та покроково, до автоматизму відпрацювали всі етапи виробництва».
В роботі над новою продукцією
«Успіх у цій справі – це результат колективної роботи, – говорить заступник начальника ЦМК Роман Удод. – По-перше, в РМЦ-3 наплавили металеву основу біметалом. А вже у нашому цеху ми виконали правку цих листів. Потім за допомогою установки плазмового різання вирізали заготовки, які і взялися вальцювати. Це був один з найскладніших етапів, адже малий діаметр надзвичайно складно «звернути» у трубу. Існував ризик, що наше обладнання при цьому не витримає чималого навантаження або посиплеться біметалеве наплавлення. Але завдяки технології, яку ми розробили під це замовлення, та майстерності наших фахівців нам це вдалося. За це дякую головному зварнику ЛМЗ Сергію Антошкіну, газорізальникам Руслану Глаголєву та Євгенію Дємідову, котельникам Юрію Патрашкову, Олександру Бочкарьову, Олександру Трофіму та бригаді зварників на чолі з Анатолієм Машкарінцем».
Процес виготовлення триває
Після вальцювання труби було потрібно зварити. І ось на цьому етапі й знадобилися, як жартома кажуть ремонтники, довгі різаки та стрункі зварники, адже зварювати вузьку трубу необхідно було і зсередини, і ззовні. Цей процес довірили зварникам-асам, тим, хто міг зварити майже наосліп.
Доменники гідно оцінили роботу ремонтників. Тепер ці труби стануть частиною потужного агрегату – доменної печі № 6, а ще – новою позицією в портфелі замовлень Ливарно-механічного заводу.
Посол Федеративної Республіки Німеччина пан Мартін Єґер відвідав ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Програма візиту включала обговорення з керівництвом заводу поточного стану підприємства та перспектив його розвитку, а також відвідування доменного виробництва.
Приймаючи делегацію посольства, Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг», зазначив: «Як найбільший міжнародний інвестор в Україні та найбільше гірничо-металургійне підприємство країни, ми є надійним партнером України і робимо значний внесок в її економіку у воєнний час. У 2024 році ми плануємо збільшити обсяги виробництва та розширити виробничі потужності за рахунок роботи двох доменних печей. Таким чином, завантаження наших виробничих потужностей збільшиться з 30 до 50 відсотків.
Наша компанія готова якнайшвидше нарощувати обсяги виробництва та підтримувати Україну в її післявоєнній відбудові. Для цього ми зберегли наш колектив, уникнули скорочень, і все наше виробниче обладнання знаходиться в робочому стані, незважаючи на відключення електроенергії і навіть деякі ракетні обстріли. Ми готуємо гідну зміну старшому поколінню працівників, впроваджуючи різноманітні програми для студентів та молоді.
Посол Федеративної Республіки Німеччина пан Мартін Єґер
Ми також неухильно йдемо по шляху трансформації у компанію, яка послідовно зменшує свій вплив на навколишнє середовище. Кілька кроків у цьому напрямку вже зроблено, наприклад, закриття застарілих потужностей: коксових батарей №1-2, аглофабрики металургійного виробництва, а також введення в експлуатацію таких сучасних виробничих потужностей, як коксові батареї №5-6», – підсумував пан Лонгобардо.
Обговорюючи післявоєнну відбудову України, Його Високоповажність посол Єґер зазначив: «Коли настане час повоєнної відбудови, важливо не повернути об’єкт до довоєнного стану, а вивести його на сучасний рівень. Ми повинні відбудовувати краще. Тим більше, що Україна буде членом Європейського Союзу. Я впевнений, що всього цього можна досягти, і «АрселорМіттал» відіграватиме в цьому процесі важливу і показову роль».
