Категорії
Новини

На конференції трудового колективу підписано новий Колективний договір

11 квітня 2024 року відбулась конференція трудового колективу, в роботі якої взяли участь 139 з 149 делегатів, обраних трудовими колективами підприємства, а також запрошені представники адміністрації підприємства. З метою запобігання ризикам, пов’язаним з воєнною агресією проти України, конференція проходила в онлайн форматі.

На конференції були підбиті підсумки виконання Колективного договору за 2022-2023 роки, обрано персональний склад Погоджувальної комісії ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, Комісії підприємства з питань охорони праці та пожежної безпеки (Глобальний Комітет зі Здоров’я та Безпеки), а також Комісії з трудових спорів.

Одним з головних пунктів порядку денного стало схвалення нового Колективного договору, проєкт якого був розроблений і затверджений за результатами п’яти місяців роботи спільної Робочої комісії. Раніше, 29 березня, проєкт цього договору був розміщений на інтранет-порталі підприємства в розділі «Колективний договір» для ознайомлення та обговорення, щоб працівники могли внести свої пропозиції. Переважною більшістю голосів делегати конференції затвердили новий Колективний договір, який діятиме з 1 квітня 2024 року по 30 червня 2026 року (окрім пунктів, що були призупинені через воєнний стан).

Генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо оголосив під час конференції виплату 11.04.2024 винагороди за підсумками роботи за 2023 рік у розмірі 50% середньомісячної заробітної плати кожного працівника за фактично відпрацьований час у 2023 році.

Також представники адміністрації дали відповіді на запитання делегатів конференції.

Детальніше про конференцію трудового колективу – читайте у наступних випусках газети «Металург».

Категорії
Офіційно

Про виплату винагороди за підсумками роботи підприємства за 2023 рік

Шановні колеги,

2023 рік для всієї України, для Кривого Рогу і для ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» був складним воєнним роком випробувань. Ми усі боремося за незалежність країни. І ми всі відчуваємо на собі, як нелегко жити та працювати в воєнних умовах.

Впродовж минулого року гірничо-металургійна галузь продовжувала оговтуватися від наслідків втрат 2022 року. Через постійні атаки агресора та пов’язані з ними проблеми «АрселорМіттал Кривий Ріг» у 2023 році зміг використовувати виробничі потужності металургійного виробництва в середньому на 25-30%, в гірничому департаменті ця цифра становила близько 40%.

У 2023 році перебої в постачанні електроенергії та логістичні обмеження продовжували стримувати розвиток нашого виробництва. Минулого року були періоди, наприклад, січень 2023 року, коли ми через дефіцит електроенергії повністю зупиняли виробництво сталі. На додачу до цього, в червні була зруйнована Каховська дамба і ми вимушені були знов додатково призупиняти роботу ряду виробничих агрегатів. Проблеми з енергопостачанням ми продовжуємо відчувати і зараз.

Все це негативно позначилося на конкурентоспроможності нашої продукції та на наших фінансових результатах. Але завдяки професіоналізму, самовідданості та праці кожного з нас і фінансовій підтримці корпорації «АрселорМіттал» ми зберегли наші виробничі потужності, уникнули скорочень персоналу і продовжуємо зусилля із нарощування обсягів виробництва.

За результатами переговорів з головою ПО ПМГУ було вирішено виплатити винагороду за підсумками роботи за 2023 рік у розмірі 50% середньомісячної заробітної плати кожного працівника за фактично відпрацьований час у 2023 році. Ця виплата буде перерахована працівникам 11 квітня 2024 року.

Наше підприємство робить усе можливе для підтримання та збереження трудового колективу у воєнний час. Усі разом ми наполегливо рухаємося до відновлення виробництва та віримо в Перемогу України.

Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг»

Категорії
Наші люди

Талановитий дует

Найвищу нагороду – відзнаку «Честь та гордість ЛМЗ» – фрезерувальник Юрій Шедов отримав за свій талант. Адже лише по-справжньому талановиті працівники здатні працювати на унікальному верстаті для фрезерної обробки FZ-2500. Подібних верстатів та фрезерувальників вищого ґатунку немає на жодному промисловому підприємстві міста, запевняють в ЛМЗ.

Юрій Шедов вперше працевлаштувався на підприємство в цех водопостачання на посаду слюсаря ще до армії у 1975 році. Після служби юнак повернувся до цеху, але вже з мрією вивчитися на електрика. Але досвідчені колеги не поспішали розкривати йому всі секрети електричної справи. Це неприємно вразило Юрія, якому, попри величезний досвід, завжди до вподоби вивчати щось нове. Тож у 1980 році він почав працювати фрезерувальником в РМЦ-2.

«Тоді в цеху працював мій дядько, він допоміг мені з опановуванням фрезерувальної справи, допомогли й інші колеги – Віктор Школа, Анатолій Музін, – розповідає фрезерувальник. – Був період, коли я пішов з заводу, але згодом все одно повернувся, адже ремонтна справа мені припала до душі. Фрезерування – складний процес, але без нього жоден ремонт не обходиться. Мені подобається, що я постійно працюю з новими замовленнями. Та й напарник в мене шикарний і унікальний – верстат FZ-2500. Я завжди до нього дослухаюся. Він жодного разу мене не підвів, а його міць та можливості не можуть не вражати».

На цьому верстаті фрезерують корпуса редукторів поворота конвертора, траверса вантажопідйомністю 180 тонн для конверторного цеха, рудозбагачувальних та дробильних фабрик, запчастини для кліщових кранів блюмінга, плітовини станін блюмінгу, деталі для прокатних цехів, одновалкові дробарки АЦ-2. Цей дует – фрезерувальник Юрій Шедов та верстат – здатний обробити деталі завширшки 2,5 метри і завдовжки 10 метрів.

«Я впевнений, що на такому верстаті має працювати лише дійсно талановита людина, – говорить начальник РМЦ-2 Олександр Тюрін. – Є досвідчені фрезерувальники, а є унікальні. Це про нашого Юрія Шедова. Йому ми довіряємо найскладніші замовлення. Фактично він стоїть на початку ланцюга обробки в нашому цеху, а потім вже деталь рухається далі. На FZ-2500 виконується перша обробка, і на це не витрачатимуть часу інші верстати. Кажуть, як почнеш, так далі і піде. А в Юрії я впевнений на сто відсотків. До нього часто приходять інші колеги за порадою. Він вчить нашу молодь».

Юрій Шедов вже міг би за віком дозволити собі заслужений відпочинок. Але фрезерувальник не уявляє, як можна не поспішати на роботу, не рухатися, не вчитися чомусь новому.

«Я працюю дві зміни через дві, і ось ці дні відпочинку мені допомагають пережити мої онуки, – розповідає Юрій Шедов. – Я з ними бігаю, граюся, ми разом будуємо замки та кораблі. Так я проводжу вихідні, очікуючи на робочу зміну. До цеху я завжди поспішаю з гарним настроєм. А зараз для мене це взагалі почесний обов’язок, адже ми працюємо і за тих наших хлопців, які зараз боронять незалежність нашої країни. Захисники мають знати, що на них чекають і що на заводі все добре. Я не можу воювати, але можу працювати біля верстата. І я це роблю, щоб за свій завод хлопці завжди були спокійні. Вірю, що згодом всім нашим цехом ми почнемо працювати на відбудову країни. Впевнений, що з цим завданням ми впораємося теж на 100 відсотків, от тільки скоріше б».

Категорії
Новини

Стоп! Воронка імені Дарвіна! або Не можеш літати – не ризикуй

7 липня 2019 року Джері сів за кермо гідромотоцикла і став володарем… премії Дарвіна, яка присуджується за смерть внаслідок найбезглуздіших дій. Справа в тім, що він злетів з мотоцикла і втопився. А безглуздість полягає у тому, що володар премії вирішив покататися морем, не вміючи плавати. Ті, хто заходять у зону зсувів і воронкоутворення, не вміючи літати, також запросто можуть отримати премію Дарвіна. Але чи треба вона їм?

Останніми днями криворізькими соцмережами ширяться фотознімки та відео свіжої провальної воронки, яка з’явилася в межах Кривого Рогу. Відчайдухи постять на своїх сторінках фото й відео як самої воронки, так і себе улюблених на її бортах. Дехто свідомо ризикує, а інші й гадки не мають, що знаходяться за крок від вищезгаданої премії. Адже перебування в зоні воронкоутворення смертельно небезпечне, не кажучи вже про борти воронки.

Як розповів начальник бюро підземного видобутку служби інвестицій гірничого департаменту нашого підприємства Олег Дуда, воронки утворюються над покладами корисних копалин.

«Внаслідок видобутку утворюються порожнини, верхні шари налягають на них і провалюються, заповнюючи ці порожнини, – пояснює Олег. – Приблизно так утворилася свіжа воронка. Вона виникла на території, яка передбачена діючим проектом в межах гірничого та земельного відводів, що цілеспрямовано взято в оренду ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». По периметру цієї зони зсувів і воронкоутворення, згідно з правилами охорони подібних зон, встановлені попереджувальні знаки «СТІЙ! ЗОНА ОБВАЛЕНЬ! НЕБЕЗПЕЧНО ДЛЯ ЖИТТЯ!» А в’їздні шляхи перекопані. Огородити весь периметр (а це близько 7,5 км) та скрізь поставити охоронців змоги та й вимоги немає. Тож ми віримо у здоровий глузд шукачів пригод».

Олег Дуда розповів моторошну історію, яка трапилася у 1963 році. Семеро працівників  РУ ім. Кірова, жителів Карнаватки, йшли після зміни зоною зсувів і воронкоутворення. Свіжа воронка утворилася дуже швидко… людей так і не знайшли. Пам’ятний знак про цих людей можна знайти на кладовищі Карнаватки.

Завідуючий кафедри туризму та економіки Криворізького державного педуніверситету Володимир Казаков, якого визнано кращим гідом України, може показати безліч гарних місць на Криворіжжі. А от відвідувати вищезазначені смертельно небезпечні зони він категорично не рекомендує.

«У Кривому Розі налічується близько 3 000 гектарів подібних територій, – пояснює знаний експерт з промислового туризму Володимир Казаков. –  Перебувати там вкрай небезпечно, тому заборонено. А свіжа воронка – це, можна сказати, жива істота, яка розвивається, рухається, живе своїм життям. І що з нею буде наступного моменту – не знає ніхто. Глибина новоутвореної воронки становить більш ніж 100 метрів. Борти складаються з сипких матеріалів, які утворюють відвали. Безпечно вивчати її можна лише дистанційно, наприклад, за допомогою квадрокоптера. Тож я і мої колеги застерігаємо всіх шукачів пригод. Як би сильно не кортіло побачити воронку на власні очі, не треба йти на свідому смертельну небезпеку. Враження, фотки, відео – це добре, але життя чудове й безцінне».

Категорії
Новини

В бою за свободу країни загинув Юрій Ільяш

Юрій впродовж 17 років працював підручним сталевара в фасонночавуноливарному цеху Ливарно-механічного заводу.

Колеги згадують про чоловіка з особливим теплом, адже Юрій був світлою людиною. Він завжди поспішав на роботу у гарному настрої та намагався усіх навколо себе налаштувати на позитивний лад.

«Відповідальний, надійний, відкритий, працелюбний – таким був наш Юра, – говорить старший майстер ФЧЛЦ Володимир Козеренко. –  Він дуже любив свою професію, працював на електродуговій печі. Це фізично складна робота, але від Юрія ніколи не надходило скарг, він був готовий допомогти колегам і мав перспективи подальшого розвитку в професії. Юрій, навіть перебуваючи на фронті, завжди цікавився, запитував про життя цеху. Ми чекали на його повернення, аби разом працювати далі вже на відбудову країни. Та війна відібрала його у нас. Ми не забудемо нашого героя ніколи».

Юрій Ільяш був призваний до лав ЗСУ у березні 2022 року. Загинув захисник 25 березня 2024 року в боях поблизу Урожайного Донецької області.

Щиро співчуваємо батькам, дружині та сину героя.

Категорії
Новини

На підприємстві завершився ремонт доменної печі № 6

Розширений ремонт другої категорії на шостій доменній печі тривав 296 діб і відбувався за складних воєнних умов. Він дозволить збільшити надійність обладнання печі, зменшити експлуатаційні витрати, економити енергоресурси, а також сприятиме зниженню промислового навантаження на навколишнє середовище.

Піч відремонтована та чекає наказу про взяття її в експлуатацію. Наразі триває оформлення відповідних документів. Ремонт другої категорії на шостій домні відбувся вперше після 2015 року, коли цей металургійний агрегат був реконструйований та впроваджені природоохоронні заходи. У період з 2015 по 2023 роки на домні проводились лише декілька ремонтів третьої категорії, обумовлені заміною засипного апарату та незначними підтримуючими ремонтними роботами.

Основними етапами цього ремонту стали видалення залишків шихтових матеріалів  та відпрацьованого вогнетривкого футерування, заміна засипного апарату, проєктне футерування шахти доменної печі, на яке використано близько 980 тонн вогнетривкої цегли, відновлення горну, а також заміна холодильних плит системи охолодження шахти печі. Оновили більше ніж половину кількості холодильних плит – 364 штуки. Ці плити, а також велику частку інших запчастин виготовили фахівці ТОВ «ЛМЗ». Футерування шахти печі здійснювали спеціалісти ПП «Стіл Сервіс». Ремонтні роботи також виконували підрядні організації та ремонтні підрозділи нашого підприємства.

«Відновлювальні роботи здійснювалися і на горні доменної печі, – розповідає Сергій Лосюк, заступник начальника ДЦ № 1 з механоустаткування. – Горн – це нижня частина домни, де накопичуються продукти плавки – рідкий чавун та шлак, і там розташовані прилади для їх випуску. Коли домна працює, на стан горну впливають високі температури та чималий тиск, тому важливо, щоб він витримував велике навантаження – був міцним та стійким. Під час ремонту його надійно відновили імпортними вогнетривкими матеріалами».

Також на ДП № 6 відремонтували гідравлічне обладнання на ливарному дворі, систему шихтоподачі, колошник (це верхня частина домни). Паралельно з цим виконувався ремонт першої категорії повітронагрівача № 2. Це дозволить під час експлуатації домни підтримувати необхідний тепловий режим з максимальною економією коксу.

Значний обсяг робіт здійснили з ремонту електрообладнання та автоматизації ДП № 6. Відремонтовані аспіраційні установки домни, які вловлюватимуть шкідливі викиди та сприятимуть поліпшенню навколишнього середовища.

«Звичайно, воєнні умови впливали на хід робіт. Довелося вирішувати і логістичні питання доставки нових матеріалів і обладнання. А щодо повітряних тривог, то ми усі вже навчилися максимально безпечно працювати «під сиренами». Втім, усе заплановане ми виконали. Хочу подякувати всьому колективу першого доменного цеху за серйозну комплексну роботу, а також усім, хто брав участь у ремонті. Начальником ремонту був керівник від департаменту Антон Яцеленко, за електрику відповідав Євген Віноградов, логістику, доставку матеріалів та якість при виконанні вогнетривких робіт контролювали Віктор Рожков та Антон Кістерець, над своєчасним виконанням замовлень по виготовленню запасних частин та обладнання в ТОВ «ЛМЗ» працював головний фахівець ЦДУР Сергій Шокотько, про механіку турбувалися Сергій Лосюк та механік цеху Анатолій Науменко. Окрема вдячність працівникам інженерного корпусу цеху та лінійним керівникам на дільницях цеху за виконання поточних та ремонтних завдань. Ремонт ДП № 6надав доменній печі технічної надійності, а нам – впевненості у роботі», – сказав начальник доменного цеху № 1 Владислав Поліщук.