Категорії
Новини

Про пенсію, стаж та трудові книжки

На питання працівників підприємства стосовно страхового стажу та пенсійного забезпечення відповідають фахівці управління з трудових відносин «АрселорМіттал Кривий Ріг».

  • Скільки страхового стажу на сьогоднішній день треба мати для виходу на пенсію?

– З  1 січня 2024 року для того, щоб вийти на пенсію в 60 років, як чоловіки, так і жінки повинні мати, як мінімум, 31 рік страхового стажу. Впродовж наступних чотирьох років вимоги до страхового стажу зростатимуть щороку на 1 рік. Тобто особам, які досягнуть пенсійного віку в 2028 році, необхідний для призначення пенсії страховий стаж становитиме 35 років.

  • Якщо страхового стажу недостатньо, а людині вже виповнилося 60 років, що робити?

– Тривалість страхового стажу, яке дає право на пенсію, визначається на дату досягнення пенсійного віку. Якщо після досягнення 60 років у людини немає достатнього страхового стажу, право виходу на пенсію у неї настане в 63 роки, для цього потрібно мати не менше 21 року страхового стажу. За наявності страхового стажу від 15 до 20 років, пенсійні виплати призначать в 65 років. 

Громадяни віком старше 65 років, у яких менше 15 років страхового стажу, замість пенсії зможуть отримувати державну грошову допомогу. Розмір такої допомоги становить 30% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто на 01.01.2024 – це 876 грн.

Візьміть до уваги, відсутні для виходу на пенсію роки страхового стажу можна «докупити». Для того, щоб до страхового стажу було зараховано один повний місяць, сума добровільного пенсійного внеску повинна бути не меншою від розміру мінімального страхового внеску, який визначається як 22% від розміру мінімальної заробітної плати. Тобто для того, аби в січні 2024 року до страхового стажу було зараховано один повний місяць, потрібно сплатити 1562 грн. (22% х 7100 грн., де 7100 грн. – розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2024 року).

  • Кажуть, що паперові трудові книжки зараз скасували і замінили їх на електронні. Що це за закон і про що в ньому йдеться?

– Електронна трудова книжка – це цифровий варіант паперової трудової книжки. Її впровадили для удосконалення обліку трудової діяльності, зменшення паперового документообігу та ризиків пошкодження або втрати паперових документів. Оцифрувати трудову книжку може як фізична особа (тобто працівник), так і роботодавець за своїх працівників (підстава – Закон України від 05.02.2021 № 1217-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі»).

  • Хто має вносити данні в електронну трудову книжку, якщо паперова була заведена ще до 2000 року і навіть раніше? Чи треба людям самим турбуватися про це, нести папери про свою трудову діяльність та навчання до пенсійного фонду. Як це можна зробити, якщо трудової на руках немає, вона у роботодавця? І як людина може сама проконтролювати, чи все внесено до її електронної трудової?

– На нашому підприємстві з 10.06.2021 року, тобто з дати набуття чинності вищезазначеного Закону, розпочалась робота з оцифрування трудових книжок працівників, оригінали яких зберігаються на підприємстві.

Працівники, які були прийняті на підприємство починаючи з 10.06.2021 року, при оформленні свого працевлаштування не подають в обов’язковому порядку паперовий варіант своєї трудової книжки. Якщо вони хочуть отримати запис у паперовому варіанті трудової книжки, вони надають паперову трудову книжку для внесення відповідного запису, після чого забирають її для подальшого зберігання.

Усі відомості про трудову діяльність (прийом, переведення, звільнення) своїх працівників підприємство на постійній основі у вигляді обов’язкової звітності передає до Пенсійного фонду України та інших державних електронних інформаційних ресурсів.

  • Що робити тим людям, які почали трудову діяльність до 2000 року. Як їм буде нараховуватися стаж?

– Термін «страховий стаж» введений з 1 січня 2004 року, до цього стаж вважався трудовим. До страхового стажу зараховується загальний трудовий стаж, інформація про нього зафіксована у трудовій книжці та у системі персоніфікованого обліку в Пенсійному фонді України.

До 01.01.2004 стаж зараховується на підставі записів у трудовій книжці.

Інформацію про трудовий стаж можна перевірити за довідками ОК-5, ОК-7, замовивши їх у Пенсійному фонді. Також дані про трудовий стаж доступні онлайн в особистому кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду або у застосунку «Дія».

  • Чи зараховується у стаж навчання у виші на денній формі, якщо особа навчалася ще у 1980-90-х роках? Чи входить зараз до стажу за новим законом навчання у вишах?

– До страхового стажу прирівнюються періоди навчання за денною (очною) формою у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах здобуті до 01.01.2004 року. Після 01.01.2004 до страхового стажу зараховується час навчання лише за умови добровільної сплати єдиного соціального внеску.

  • Таке ж питання і про декретну відпустку, якщо жінка була у декреті до 2000 року, чи входить цей період до стажу? 

– До страхового стажу зараховується період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

Але є певні нюанси:

  • до 1 січня 2004 року час догляду за дитиною до 3-х років зараховується до страхового стажу матері на підставі свідоцтва про народження дитини;
  • з 01.01.2004 по 31.12.2004 такий період зараховується до страхового стажу жінки на підставі документу, що підтверджує факт отримання нею допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку (наприклад, довідки управління соціального захисту населення, яке виплачувало допомогу);
  • з 1 січня 2005 року час догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку зараховується до страхового стажу матері, якщо вона отримувала відповідну допомогу, за даними системи персоніфікованого обліку. Незалежно від того, чи працювала жінка до виходу у відпустку по догляду за дитиною до 3-х років чи ні, їй цей період зараховується до страхового стажу, оскільки нарахування та сплата страхових внесків за неї здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
  • Якщо зараз діють лише електронні трудові книжки, що буде з паперовими, їх можуть віддати людям, які ще не досягли пенсійного віку і працюють?

– Пенсійний фонд України затвердив черговість подання відомостей про трудову діяльність працівників в оцифрованому вигляді (сканована копія трудової книжки у встановленому форматі). Відомості про трудову діяльність працівників подаватимуться протягом п’яти років (до 10.06.2026 року). Після завершення цих робіт  наявні трудові книжки будуть видані працівникам особисто під підпис для подальшого зберігання.

Категорії
Новини

Боронячи Україну, загинув молодий металург Сергій Кирпа

Сергій працював сортувальником-здавальником металу у ПП «Стіл Сервіс». Він був наймолодшим серед колег. Його бригада сортувала прокатну продукцію у сортопрокатному цеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг».

28 травня минулого року Сергій був мобілізований і пішов захищати Україну. Нещодавно колеги 24-річного металурга отримали страшну звістку: молодший лейтенант Сергій Кирпа загинув під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Терни Лиманської міської територіальної громади, що на Донеччині.

«Шокуючою стала для нас ця звістка, – говорить старший майстер дільниці ПП «Стіл Сервіс» Сергій Гардаш. – Важка вона – робота сортувальника-здавальника металу. Але Сергій Кирпа ніколи не нарікав на труднощі. Працював сумлінно, завжди заряджав колег гарним настроєм. Веселої він був вдачі, мав чудове почуття гумору. Досвідчені колеги, значно старші за нього, ставилися до Сергія з батьківською любов’ю. Він же віддячував їм щирою повагою. Завжди був готовий прийти на допомогу. Дійсно, війна забирає найкращих».

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям, колегам загиблого героя.

Категорії
Офіційно

«АрселорМіттал Кривий Ріг» оголошує виробничі результати за січень 2024

Порівняно з попереднім періодом та аналогічним періодом минулого року підприємство демонструє стале зростання виробництва усіх видів продукції.

В січні 2024 року підприємство продовжило зусилля із нарощування обсягів виробництва продукції. Залізорудного концентрату було вироблено 552 тис. тонн, що на 161 тис. тонн, або на 41% більше за показник попереднього місяця. Цьому сприяло як зростання обсягу експортних замовлень, так і збільшення внутрішнього споживання. Завдяки підвищенню продуктивності роботи доменного переділу обсяг виробництва чавуну в порівнянні з груднем 2023 року зріс на 13 тис. тонн (+10%), до 149 тис. тонн, що також дозволило збільшити виробництво сталі та товарного прокату на 14 (+23%) та 15 тис. тонн (+26%)  відповідно.  

У порівнянні з січнем 2023 року виробництво чавуну зросло вдвічі, залізорудного концентрату – на 66%, коксу доменного на 77% що в цілому відображає результати зусиль по стабілізації роботи підприємства в умовах безпекових, логістичних та енергетичних ризиків сьогодення.

Через обмежене постачання електроенергії в січні 2023 року комбінат не здійснював виробництво сталі й прокату.  

Категорії
Новини

Як зупинити кілера башмаком

За програмою протидії чотирьом ризикам-кілерам, а саме ризику стискання рухомими механізмами під час виконання робіт з ремонту спеціально рухомого складу, в депо ремонтного виробництва центрального департаменту з утримання та ремонтів придбали нові системи фіксації колісних пар. Ці системи є сучасним варіантом залізничних гальмівних башмаків.

«Привіт від друзів з Чикаго, які з 1904 року постачають залізничне обладнання. З таким башмаком точно можна йти на кілера, – усміхається майстер з ремонту металургійного устаткування РВ Віталій Ніколюк. – А якщо серйозно, питання безпеки та охорони праці у нашій роботі безперечно найголовніші. Ми ремонтуємо залізничний рухомий склад конвертерного цеху, шлаковози для доменників, спеціальні візки ЦПС тощо. І кожен ремонт починається з надійної фіксації колісних пар. Аби уникнути ризику потрапляння під них, запобігти стисканню рухомими механізмами, ми використовували металеві гальмівні башмаки. Тепер ми маємо сучасніші засоби – нові системи фіксації колісних пар, які ми ще називаємо підставками. За ініціативи департаменту охорони праці та промислової безпеки та за підтримки керівництва ремонтного виробництва ми придбали два комплекти таких підставок. Звісно, ми розуміємо, що це краплина у морі, нам би ще таких зо два десятки, але треба ж із чогось починати. Я вважаю, що початок вийшов вдалим. Дуже хочеться, аби згодом ми повністю перейшли на ці системи».

Нові системи фіксації від звичайних гальмівних башмаків відрізняє легкість у встановленні та зручність у використанні. Продуманий навіть колір системи – жовтий. Його видно здалеку, тож не помітити таку підставку практично неможливо. А помітив уже знаєш, що тут ведуться роботи, треба бути максимально уважним. І що найбільш важливо для нас, надійність фіксації колісних пар за допомогою цих систем гарантує безпечне виконання ремонтних робіт. Закріпив і працюй безпечно!

Категорії
Новини

В музеї підприємства з’явились нові експонати з металобрухту

Від початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну колекція музею історії нашого підприємства поповнилася залишками російської зброї, яку ворог спрямовував на Криворіжжя.

«Ось цей здоровезний уламок ракети наші працівники знайшли на Гданцівці, а ось ця залізна «шайба» – гільза від пушки, подалі лежать шматки від ракет Іскандер, оболонка гранати, купа гільз та інше вороже залізне сміття, – показує нові експонати музею фахівець Микола Чухрай. – Колекцію військового ворожого металобрухту ми почали збирати у музеї ще на початку війни у 2014 році. Уламки зброї привозили наші захисники зі Сходу України. Та більша частина цієї колекції, на жаль, зібрана на Криворіжжі від початку повномасштабного вторгнення, коли ворог дуже близько підійшов до нашого міста та намагався зруйнувати все, що міг дістати артилерією, «градами», «смерчами». До речі, ось цей касетний стрижень саме від «торнадо-с». Він має велику кількість гнізд для касетних бомб. Звичайно, до нас він надійшов вже без них. А подарували його музею наші працівники, які зараз захищають Україну. Серед експонатів є й спорядження російських солдатів, яке затрофеїли наші воїни».

Микола Чухрай демонструє гільзу від касетного снаряду

У майбутньому ці експонати стануть частиною експозиції, беззаперечними доказами, які своїм існуванням розповідатимуть про жахи війни, наслідки військової агресії та злочини окупантів. Також експозиція розповідатиме про  мужність, героїзм наших людей, які всупереч обстрілам продовжують жити, працювати, виховувати дітей та підтримувати економіку держави.

Уламок ракети

Музей продовжує приймати «уламки війни», але (важливо!) тільки безпечні. Фахівці музею закликають не чіпати знайдені залишки зброї, адже вони можуть бути небезпечними.

Бережіть своє життя!

Залишки російського спорядження
Категорії
Новини

На підприємстві навчають рятувати

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» тривають тренінги з надання домедичної допомоги при невідкладних станах.

«В мирному житті вміння рятувати є важливою навичкою, а під час війни – й поготів, тому я тут, на тренінгу», – сказала Наталя Шевчук, сепараторниця РЗФ № 2.

Наталя вже навчалася на курсах домедичної допомоги та отримала спеціальний шеврон, який засвідчує, що вона вміє надавати допомогу. Тож до неї може звернутися кожен, кому це потрібно. Але тільки-но вона дізналася, що заняття будуть проходити у них у підрозділі, вирішила знову їх відвідати, щоб вдосконалити навички, поставити запитання, дізнатися нової інформації.

«Мета цих занять – навчити працівників гірничого департаменту, агломераційних цехів надавати першу домедичну допомогу постраждалим, – говорить Юлія Ворошко, фельдшерка здоровпункту «Центрального» гірничого департаменту ПП «Стіл Сервіс». – Проводити такі тренінги ми розпочали ще до повномасштабної війни, а після 24 лютого 2022 року посилили цю роботу, адже бажаючих навчитися цьому виявилося дуже багато. Тільки впродовж минулого року тренінги з домедичної допомоги відвідали понад 1000 людей. От і зараз до нашого імпровізованого тренінг-залу завітали працівники дробильної фабрики, агломераційних цехів, рудозбагачувальних фабрик №№ 1, 2 та ремонтного цеху ГД».

На тренінгу люди навчались правильно викликати бригаду швидкої допомоги нашого підприємства, перевіряли знання «екстрених» телефонних номерів та джерел, де їх можна знайти, якщо раптом забули – наприклад, у чат-боті підприємства у Телеграм. Також вчилися правильно описувати інцидент, що стався, детально розповідати, де саме це сталося та як до цього місця краще під’їхати медикам.

Основну частину тренінгу складає навчання серцево-легеневої реанімації, допомозі при кровотечах, травмах, в тому числі й при падінні з висоти, опіках, судомах, гіпертонічних кризах, нападах невралгії тощо.

Також фельдшерка відповідала на численні запитання працівників. Питань більшало саме під час практичної частини занять, коли люди підходили до манекена й самостійно пробували робити штучне дихання та інші реанімаційні заходи.

«Це не так вже і просто, як здається на перший погляд, – ділиться враженнями від тренінгу Олександр Лазуркевич, слюсар-ремонтник дробильної фабрики. – Головне – подолати психологічний страх. Погодьтеся, звичайній людині (а не медику з чималим досвідом) важко підійти до людини без свідомості та ще й кваліфіковано допомогти їй. Я спробував це зробити на манекені та відчув, наскільки це важко. Годі й казати про живу людину. Тут потрібні систематичні тренування, тож, скоріше за все, я ще раз братиму участь у таких навчаннях».

Буквально на собі спробував рятівні маніпуляції Дмитро Хитров, провідний інженер з охорони праці. Йому довелося виконати роль постраждалого, та ще й такого, хто втратив свідомість.

«Тренуватися на манекені зручно, але зробити якісь маніпуляції на живій людині – це зовсім інша річ. Тому я зголосився допомогти, – говорить Дмитро Хитров. – Навички порятунку допомагають нашим працівникам почуватися більш впевнено у будь-яких кризових ситуаціях, які можуть виникнути у звичайному цивільному житті, на виробництві, внаслідок воєнних дій. Правильно зупинити кровотечу, накласти джгут, здійснити штучне дихання – усе це може врятувати людину протягом тих хвилин, коли на місце події вже їде бригада медиків. Наші працівники це добре розуміють, тому і бажаючих взяти участь у тренінгах завжди вистачає. А ще той хто вміє рятувати – ніколи не порушуватиме вимоги охорони праці, а буде берегти своє життя та здоров’я».

В аудиторії за всіма етапами тренінгу уважно спостерігає (а за потребою і допомагає фельдшерці) водій автомобілю швидкої допомоги Анатолій Федоров. Він входить до медичної бригади, і в разі необхідності може самостійно допомогти постраждалому.

«За кермом «швидкої» я вже вісім років, а загальний водійський стаж – 44 роки, –  розповідає Анатолій Федоров. – Спочатку думав, що там складного, возити медиків. І в перше моє чергування ставлення до цього різко змінилося: мені довелося реально допомагати фельдшерам під час рятування працівника, який отримав відкритий перелом ноги. Я бачив, які маніпуляції роблять медики, як правильно і послідовно вони діють, і вчився у них. Знаєте, практика стала для мене найкращою наукою, хоча я й курси спеціальні проходив. Одного разу я самостійно допоміг своєму колезі, який серйозно травмувався: зупинив кровотечу, зафіксував ногу та доправив постраждалого до лікарні. Там одразу запитали, хто надавав допомогу, адже все було зроблено правильно. Я хочу, щоб ці тренінги відвідало якнайбільше людей, бо вміти надавати допомогу – то дуже корисна навичка – вона рятує життя!»