Позначка: арселорміттал кривий ріг

Категорії
Новини

Безпека на конвеєрі

На рудозбагачувальній фабриці № 1 виконали ремонт конвеєра № 51 секції дільниці подачі руди гірничого департаменту.

Востаннє такий ремонт металоконструкцій конвеєра виконували у 1986 році. Довготривала експлуатація та непрості умови праці позначилися на «хребті» конвеєру. У людини хребет – основа , і на ньому все тримається. У конвеєра хребет  – це металеві конструкції. З часом вони зазнали корозії, і на момент заміни були кородовані на 25%. Вимагали оновлення і огороджувальні конструкції конвеєра, які не в останню чергу відповідають за безпеку праці персоналу в цеху.

«Підприємство долучилося до корпоративної програми «Top 4 killers», мета якої – запобігання травматизму на робочих місцях. За цією програмою у гірничому департаменті ми визначилися, над якими проблемними місцями будемо працювати, аби досягти нульового травматизму. У рамках запланованих заходів ми відремонтуємо наші конвеєри, це стосується ризиків-«кілерів» роздавлювання рухомими механізмами та механізмами, що обертаються, та іншими рухомими частинами обладнання. Цю роботу на РЗФ-1 розпочали з конвеєра № 51. Ми виконали ремонт-заміну його металоконструкцій. Крім заміни ставу конвеєра, приводної та натяжної станцій, виготовили та встановили нову огороджувальну конструкцію», – розповів головний технолог технічної служби РЗФ-1  № 1ГД Юрій Коваленко.

По-перше, треба було демонтувати обладнання та металеві конструкції, які важать не один десяток кілограмів, а  через специфіку розташування конвеєра скористатися допомогою вантажопідйомних механізмів на цій ділянці було неможливо. Тож всі демонтажні та встановлювальні роботи виконувалися практично вручну. І ремонтні роботи, і вже безпосередньо робота на самому конвеєрі мають бути безпечними для обслуговуючого персоналу. З цією метою усі механізми та вузли конвеєра, до яких можливий доступ обслуговуючого персоналу та тих, хто працює поблизу, огородили новою захисною огорожею.

Всі роботи виконували спільно з підрядником, з боку гірників основне навантаження лягло на плечі фабрики. «Окрема подяка механіку дільниці подачі руди Максиму Лихину, провідному інженеру технічної служби Валентину Шевченку та інженеру з ремонту (графікування та планування) Юліі Коваль, –- продовжує Юрій Коваленко. – Роботи виконувалися у стислі терміни, але все зроблено настільки професійно, що ми впевнені: про позачергові зупинки та ремонти конвеєра № 51 відтепер на тривалий час можна забути».

Наразі конвеєр вже ведений в експлуатацію. Зараз вже нічого не нагадує, яким складним був цей шлях. Наступні у черзі – конвеєри №№ 32, 53 та 82, за програмою «Top 4 killers» вони теж мають бути відремонтовані найближчим часом.

Категорії
Новини

Захищаючи рідну землю від загарбників віддав життя Олександр Скрипник

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олександр Скрипник працював монтером колії (бригадиром) залізничного цеху № 3. Він загинув під час боїв біля населеного пункту Старомайорське Донецької області.

Колеги згадують, що Олександр був відповідальним працівником, товариською людиною, завжди був готовий допомогти у будь-яких справах, любив спорт – брав участь у спартакіадах підприємства, турнірах з мініфутболу, добре грав у більярд.

«Ми познайомилися з Олександром ще у 2004 році, коли я прийшов працювати до цеху. Він мав великий досвід роботи, добре знав свою справу. Олександр  працював на дуже відповідальній дільниці – Приймальновідправному парку залізничної станції Східна. Саме туди прибувають вагони із сировиною для нашого підприємства, і звідти ж ми відправляємо для споживачів вже готову продукцію», – говорить Юрій Береговий, бригадир монтерів колії залізничного цеху № 3.

Олександр Скрипник став на захист України вже на другий день повномасштабної війни. Він брав участь у захисті рідного міста, визволяв Херсонщину, давав відсіч ворогу на Запорізькому напрямку. У боях на Донеччині, на жаль, його життя обірвалося.

У Олександра залишилися дружина та дорослий син.

Колектив підприємства висловлює щирі співчуття рідним, близьким, колегам та побратимам Олександра Скрипника.

Вічна пам’ять Герою!

Категорії
Наші люди

«До звання хороший слюсар треба йти роками»

Так вважає нагороджений відзнакою «Честь та гордість ЛМЗ», один з найкращих працівників ремонтно-механічного цеху № 2 слюсар-ремонтник(бригадир) Ігор Гармаш. 

«У дитинстві я мріяв стати військовим моряком, але вивчився на електрика, а от став – слюсарем-ремонтником, – усміхаючись розповідає Ігор Гармаш. – Виходить так, що у всьому наслідую батька. Він у армії був моряком-підводником, а потім багато років працював у вальцетокарному цеху. Батько завжди говорив, що завод – це стабільність, впевненість і можливість росту у професійному плані. Майже 40 років я у ремонтній справі і впевнений, що не помилився, коли зробив свій вибір. Сьогодні вже і мій син працює у РМЦ-2 теж слюсарем-ремонтником, продовжує родинну справу. Я завжди охоче ділюся з ним та колегами секретами слюсарської майстерності, яких за багато років назбирав чимало».

Ви знаєте, що ручка молотка має бути довжиною до ліктя людини, що чим вона довша, тим сильніший удар? А що таке мікрометр, штангенциркуль та нутромір? Ці інструменти завжди в арсеналі слюсаря-ремонтника, адже його завдання – розібрати вузол, який надходить на ремонт до цеху, все виміряти до сотої частини сантиметра, а потім вже після ремонту вузла зібрати його так, щоб працював краще за новий.

«Ми – ремонтний цех, тож «чаклуємо» над обладнанням гірників та металургів, аби повернути його у стрій якнайшвидше і щоб працювало воно якнайдовше, – говорить слюсар. – За роки праці мені довелося ремонтувати сотні найменувань деталей та вузлів. Деякі з них (наприклад, той що зараз у нас в цеху «на лікарняному» – підвісний редуктор з конвертерного цеху) розміром з двоповерхову будівлю. Уявіть собі, скільки треба часу над ним попрацювати? Цікава у мене професія, точно не дає відпочивати ані голові, ані ногам та рукам. За день понад 10 кілометрів по цеху набігаєш. Маєш знатися на кресленні, математиці, розуміти, що і як влаштовано, як працює і які функції виконує. Для слюсаря важливі точність та координованість рухів, врівноваженість, спостережливість, уважність, високий рівень технічного та оперативного мислення та просторова уява. Не думайте, що професія слюсаря проста і опанувати її може кожен. До звання хороший слюсар треба йти роками».

Ігор Гармаш любить свою професію, зараз попит на неї виріс. Попри складний воєнний час у ремонтників роботи не стало менше, а навпаки побільшало. Якщо врахувати, що чимало колег з цеху мобілізовані до лав ЗСУ,  все робоче навантаження лягло на плечі тих, хто залишився. До речі, один із синів слюсаря-ремонтника теж пішов служити добровольцем до лав Національної гвардії України. Тому серце Ігоря Гармаша, як він сам говорить, зараз не тут, воно поряд із сином-захисником, йому найпершому і хотілося показати свою почесну нагороду –  «Честь та гордість ЛМЗ». Наш герой впевнений, що скоро це його бажання здійсниться, бо свято вірить у Перемогу, адже коли серед захисників такі надійні та міцні хлопці, як наші заводчани, то перемога – це лише питання часу.

Категорії
Новини

Захищаючи Україну загинув наш колега Юрій Редька

Життя захисника обірвалося у боях поблизу населеного пункту Водяне Донецької області.

До армійських лав захисників Юрій Редька приєднався майже з початку повномасштабної війни – у березні 2022 року. Він був стрільцем-помічником гранатометника.  

До військової служби Юрій Редька працював електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування агломераційного цеху № 2 аглодоменного департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«В нашому цеху Юрій працював вже давно, влаштувався ще у 1992 році. До речі, його дружина теж є нашою колегою – в АЦ № 2 вона працює слюсарем-ремонтником. Подружжя виховало двійко дітей, вони вже дорослі. Його син зараз теж зі зброєю в руках дає відсіч загарбникам, – говорить Наталія Зінькова, дозувальниця гарячого повертання, голова цехкома АЦ № 2. – Загибель Юрія Редьки стала непоправною втратою для колективу цеху».

Колеги згадують Юрія чудовою людиною, позитивною, світлою. Позитивом він підбадьорював і інших. В роботі був справжнім професіоналом, сумлінно ставився до своїх обов’язків, був небайдужим, завжди допомагав іншим. Коли почалася війна, він спочатку пішов до Тероборони, а потім став до лав ЗСУ».

Колектив підприємства щиро співчуває рідним, друзям, колегам Юрія Редьки.

Герої не вмирають!

Категорії
Наші люди

Є така робота – рятувати людей

Державна пожежно-рятувальна частина, в якій працює командир відділення Андрій Макуха, захищає від пожеж та інших надзвичайних ситуацій комплекс нашої доменної печі № 9.

Але коли вороги влучили у дамбу Карачунівського водосховища і Інгулець вийшов з берегів, затопивши житлові райони, то тридцяту частину разом з іншими кинули на порятунок людей, будинків, майна.

«Ми відкачували воду кілька діб, – розповідає Андрій. – Працювали на Гданцівці. Дуже хвилювались, бо скільки б тоді не качали, а води менше не ставало. А коли повінь почала спадати, то на серці полегшало. Місцеві мешканці дякували, і це було дуже приємно. А ще запам’яталось, як розбирали завали і шукали людей у сортопрокатному цеху № 2 після прильотів ракет. Тривожно було. В будь-який момент залишки стелі чи стін могли обвалитися. Ви будете здивовані, але рятувальникам також буває лячно, бо ми живі люди. Але на тренуваннях ми вчимося переборювати страх і впевнено робити свою роботу».

Поки що Андрій з колегами несуть службу за місцем дислокації поблизу дев’ятої домни. Але він запевнив, що будь-якої миті рятувальники готові мчати на допомогу, якщо знадобиться. Така у них робота – рятувати. І для цього наші рятувальники підготовлені, забезпечені засобами та технікою.

Читайте також про інших героїв проєкту «Ми поруч» Геннадія Шульгу, Інессу Залевську, Євгенія Гречаного, Олександра Школяренка, Арама Галустова, Олену Забродську, Владислава Каблукова, Сергія Марченка.

Категорії
Новини

Не пийте пиво перед «сироваткою правди»

«Сироваткою правди» часто називають аналіз крові з абревіатурою ГГТФ, більш відомий як «біохімія крові». Такий аналіз  призначають під час профоглядів працівників наших підприємств для визначення хвороб печінки, нирок, підшлункової залози та багатьох інших захворювань. І якщо лікарі призначають аналіз ГГТФ, а іноді навіть повторно – треба ставитися до цього відповідально, якщо хочете отримати точні результаті і вчасно зреагувати на можливі захворювання.

«Мій профогляд затримується, лікарі сказали, що треба перездати аналіз крові ГГТФ, бо щось треба перевірити. Мене що, почали «ганяти» по лікарях? Воно мені треба?»

Раз у раз такі розмови-скарги можна почути біля поліклінік МП та ГД під час щорічних профоглядів серед робітників підприємства, чий рівень ГГТФ виявився завищеним і кого спрямували на повторну сдачу.

Як запевняють медики, це зовсім не означає, що людей «ганяють» по лікарях. Повторний аналіз необхідний для уточнення діагнозу, щоб не проґавити момент і вчасно почати лікування. Також повторно цей аналіз здають ті, хто допустився помилки при підготовці до цього складного, але важливого для здоров’я аналізу і отримав некоректні результати.

«Абревіатура аналізу ГГТФ має доволі складне розтлумачення – гамма-глутамінтрансферази. Саме таке «ім’я» у ферменту, який бере участь в обміні амінокислот і міститься всередині печінки, жовчних протоках і нирках. Якщо у людини немає проблем із цими важливими органами, то у складі крові цей фермент відсутній. Але якщо «печінкові хвороби» таки з’явилися, фермент одразу вкаже на це. Крім того, цей біохімічний аналіз здатний показувати настільки повну картину того, що відбувається в організмі, що його дуже часто називають «сироваткою правди». До речі, аналіз також може показати, зловживає людина алкоголем чи ні. Та не це головне, наше завдання – визначити стан здоров’я людини, тому якщо результати первинного аналізу крові ГГТФ виявилися вище норми, це є дзвіночком, що в організмі не все гаразд і людину треба дообстежити», – сказала Наталія Гардань, головний лікар медичного центру ПП «Стіл Сервіс».

Медики зазначають, що аналіз крові ГГТФ (в тому числі і повторний) призначають при гепатитах, цирозі, жировому гепатозі, панкреатиті, блокуванні жовчних протоків, холециститі, панкреатиті, ураженні печінки та багатьох інших захворюваннях органів. Також цей аналіз може сигналізувати про неправильне харчування людини.

Як перший, так і повторний аналіз крові ГГТФ для працівників підприємства є безкоштовним. Перший аналіз здають у медцентрі «Медиком», а повторний (за необхідності) –  у лабораторіях медцентру нашого підприємства. Додатково людину можуть направити на ультразвукове обстеження.

Як правильно підготуватися до аналізу ГГТФ?

  • Забір крові проводиться натщесерце.
  • Останній прийом їжі має бути за 8-12 годин до здачі аналізу.
  • За 1-2 дні до дослідження заборонено їсти смажену, гостру, солону та жирну їжу.
  • Зверніть увагу: перед аналізом не можна 10 днів вживати спиртні напої, в тому числі й пива.
  • За три доби треба максимально обмежити фізичні навантаження

(тренування, фітнес, пробіжки), виключити відвідування сауни або лазні.

  • За день до дослідження не вживати ніяких лікарських препаратів. Якщо це неможливо, то варто повідомити лікаря про прийом медикаментозних

засобів.

  • Не курити мінімум за 1 годину перед забором крові.

Дбайте про своє здоров’я, готуйтесь до аналізів правильно, здавайте їх вчасно та будьте завжди здоровими!