На знімку ви бачите бригадира слюсарів-ремонтників конвертерного цеху Сергія Олешка. Він тримає яскраво-зелений строп, який використовується для підйому вантажів, на одному пальці. Він використовується для підйому вантажів до двох тонн. Нещодавно до цеху прийшла партія новеньких текстильних стропів, які мають ряд переваг у порівнянні з металевими. Ремонтники конвертерного цеху вже оцінили ті переваги.
Руслан Торопов – майстер технічної групи зовнішніх комунікацій або майстер водопровідників, як його за звичкою продовжують називати колеги. Він керує роботами з ремонту та виготовлення кисневих фурм для продування розплаву в конвертерах під час виплавляння сталі. Також Руслан з колегами ремонтують насоси, трубопроводи, запірну арматуру.
«Водопостачання, опалення, бойлерні, каналізація. Все «солоденьке» – у нас, – жартує Руслан Торопов. – Зараз ми знаходимося на території пункту ремонту кисневих фурм. Виготовляємо їх з труб або ремонтуємо ті, що вже попрацювали. Без фурм, без кисню сталі не звариш. Наші конвертерники використовують фурми завдовжки близько 12 метрів вагою близько тонни кожна. Тож під час роботи з ними ремонтники використовують вантажопідйомні механізми: тут, на другому відділенні конвертерів – транспортувальний візок, а на першому – кран-балку. Для закріплення вантажів використовуються стропи. Нові, текстильні, легші й зручніші, ніж металеві, що використовувалися раніше».
Сергій Олешко досвідчений ремонтник. 23 роки він ремонтує устаткування у різних підрозділах. Вісім з них – у конвертерному цеху. Він працював з різними стропами.
«Металеві стропи набагато важчі, ніж ці нові, текстильні, – говорить Сергій. – Вони важать від 15 кг, чим довші й товщі, тим важчі. Бувало, так натягаємося, що йдеш додому – рук та спини не відчуваєш. А ці ви самі бачите. Взяв під руку і пішов на робоче місце. А ще вони набагато гнучкіші, легко обводяться навколо вантажу, швидко кріпляться і простіші щодо огляду перед роботою. Оглянули: надривів і розпушувань немає. Швидко зачепили, і робота пішла. Є й нюанс. Ці стропи не можна кріпити там, де виступають гострі краї. Ми це обов’язково враховуємо під час строповки. Все інше – лише переваги. А вантажопідйомність стропа достатня для того, щоб з чималим запасом стропити найважчі вантажі, які ми транспортуємо під час своєї роботи».
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» нагородили найкращих працівників гірничого департаменту з нагоди 65-річчя з дня народження департаменту.
Колектив ГД привітали керівники підприємства, Інгулецького району, на території якого знаходяться основні виробничі потужності департаменту, а також керівники Кривого Рогу. Генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо щиро подякував кожному працівникові за сумлінну працю та відданість професії, побажав витримки, можливостей розвитку та перемоги всім нам. Керівник департаменту Володимир Теслюк особливі слова вдячності висловив на адресу ветеранів ГД і запевнив, що їх досвід – це міцний фундамент, який дозволяє й зараз дозволяє департаменту бути одним з найкращих, найпотужніших підрозділів підприємства.
Голова Інгулецької районної в місті ради Сергій Жеребило передав колективу ГД слова подяки від штурмового підрозділу «Арей», яким він зараз командує, за велику підтримку та допомогу, а виконуючий обов’язки міського голови Юрій Вілкул наголосив, що без нашогоо гірничого департаменту, без всього підприємства не було б найпотужнішого промислового міста України Кривого Рогу. Він подякував колективу ГД за потужну працю у надскладні часи, небезпідставно назвавши її подвигом. Також він подякував за пам’ятник захисникам України, який чи не вперше в країні встановили саме у гірничому департаменті.
Найкращі ж працівники департаменту та ветерани, які зробили найбільший внесок у його розвиток, отримали найвищу нагороду підприємства «Честь та гордість ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», грамоти й подяки підприємства, міські грамоти, районні нагороди та нагороди від нашої профспілкової організації ПМГУ.
Нагрудний знак «Честь та гордість ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» отримали: Юрій Жушман, Сергій Масляний, Володимир Козинець, Олександр Деркач, Ольга Аврахова, Петро Бешевець, Денис Чубенко, Вадим Король, Евгеній Завалій, Ольга Думанська, Валерій Мордач.
Грамотами підприємства нагороджені: Володимир Дорошенко, Олександр Возіян, Анатолій Дядченко, Світлана Шаповалова, Лілія Брашован, Ольга Вишемирська, Юрій Сокуренко, Олександр Кручінін, Наталія Мужикова, Петро Заболоцький, Ніна Голбан, Антоніна Скриль, Алла Касьяненко, Юлія Дєлєва, Анастасія Гресько Анастасія, Володимир Голіков.
Подяки підприємства отримали: Віталій Музиченко, Ельвіра Меньшикова, Ірина Максимчук, Олександр Будяк, Олена Загоруйко, Андрій Захаров, Наталія Ксюк, Тетяна Казанець, Ольга Котєльнікова, Олександр Компанієць.
Щиро вітаємо гірничий департамент зі знаменною датою в історії! Бажаємо всім міцного здоров’я та нових досягнень!
У гірничому департаменті продовжуються урочисті заходи з нагоди 65-річчя комбінату. Серед почесних гостей – ветерани, люди, які брали участь у становленні та розвитку спочатку НКГЗК, а згодом і ГД. Серія екскурсій, організованих для них – це можливість привітати ветеранів, подякувати їм за їхній неоціненний вклад у виробництво. А також – це можливість для них знову поринути у робочу атмосферу, згадати свій трудовий шлях, побачити, як зараз працюють їхні колеги, дізнатися про нововведення, впроваджені останніми роками.
Згадали про минуле, зустрілися з сучасним
Першим об’єктом екскурсії став кар’єр № 2-біс, біля оглядового майданчика якого на ветеранів чекала техніка, яка зараз застосовується у виробництві.
Віктор Темній уважно дивиться на кар’єр, відмічаючи зміни, які тут відбулися за 15 років. Рівно стільки він не був тут. У гірничому департаменті відбулося професійне становлення Віктора. Як і більшість працівників, він починав із робітничих посад, а на пенсію пішов вже з посади головного гірника.
«Кар’єр став глибше, у нього облаштовані майданчики, дороги, працює сучасна техніка, – говорить Віктор Темній. – З 2006 року у нас вже був парк нових машин: бульдозери Камацу, самоскиди, Катерпілери, екскаватори. Мені приємно, що техніка оновлюється, а наша справа гідно продовжується. Дивлюсь на все це і мені дуже хочеться знову повернутися сюди працювати».
«Я знову опинився у рідній стихії, на своєму рідному комбінаті, якому присвятив 20 років, – розповідає Михайло Гладкий, який тривалий час працював головним механіком НКГЗК. – Останні три роки я працював заступником директора з реконструкції. Мені добре запам’яталася заміна дробильного обладнання на ДФ №№ 1, 2, заміна десятої секції на РЗФ № 2. Зараз, як бачу, нових змін вже багато відбулося. І це мене дуже тішить.
Як тільки автобусом ми заїхали на промислову територію, я одразу побачив як усе змінилося. До того ж на краще. Дороги у кар’єрі у відмінному стані. А яка потужна техніка тут працює! Я звернув увагу на спецодяг людей – це так красиво! Мені до душі усі нововведення, особливо я відзначив відповідальне ставлення до охорони праці. Це правильно та дуже важливо».
Після відвідин кар’єру учасники екскурсії пересіли з комфортабельного автобуса до не менш комфортабельної сучасної вахтовки, пристебнулися ременями безпеки, якими обладнано кожне місце у транспортному засобі, і рушили до нового хвостосховища Третя карта.
Це наймасштабніший екологічний проєкт, здійснений «АрселорМіттал Кривий Ріг» за останній час. Його будували з використанням сучасних технологій, сертифікованого обладнання та матеріалів. Спеціальний захисний екран із бентонітового матеріалу забезпечує герметичність і повністю унеможливлює проникнення технічної води до підземних водоносних горизонтів.
«Те, що я побачила – дуже вражає – які масштаби! Коли зверху дивишся на хвостосховище, забуваєш, що ти на промисловому майданчику, адже перед тобою виблискують на сонці хвилі води на водяних картах, а над ними літає безліч птахів. Тут ціла система трубопроводів та земляні горизонти. Все це мені дуже близько, бо я багато років працювала шламовщиком-басейником, – розповідає Анастасія Гресько. – Ми перевіряли якість труб, робили спеціальні заміри відміток. Цікаво знову все це побачити. Але воно вже не таке, як було раніше, все модернізоване».
«Хвостосховище – це наче перевернутий кар’єр. Тільки кар’єр заглиблюється, а хвостосховище, неначе піраміда, зростає все вище, – додає колишня маркшейдерка Юлія Дєлєва. – Коли я працювала, то разом із колегами ми спостерігали як намиваються карти, замірювали спеціальні відмітки згідно з рівнем моря, брали проби, визначали надійність пляжів, щоб дамби не просідали, щоб їх не розмило. Пам’ятаю, як одного разу я провалилася у цей «зибучий пісок», і як мене витягували звідти. Хочу відзначити, що охорона праці тут була і залишається на першому місці! Коли я прийшла сюди працювати, тоді тільки почали будувати другий уступ Миролюбівського хвостосховища. Зараз, коли будується Третя карта, старі хвостосховища поступово закривають».
«У вахтовку ми пересідали на території шламового господарства, мого рідного підрозділу, де я пропрацювала багато років інженером з нормування праці. На усіх майданчиках цеху, на хвостосховищах я була неодноразово, адже ми робили спеціальні хронометражі, фіксували рівні намивів карт тощо, – ділиться спогадами ветеран підприємства Ніна Голбан. – Ходити промисловими стежками доводилося дуже багато. Коли ми їхали до цеху, я звернула увагу на капітальні дороги – вони міцні, рівні, чисті. Раніше тут була багнюка, міцно замішана колесами величезної спецтехніки. Бувало дивишся на цю «кашу», і ступати туди не хочеться. А йти на об’єкт все одно треба. Тож ми, бувало, вилазили на великі труби, їх тут багато, і йшли по них, наче по проспекту. Звичайно, цього не можна було робити. Коли нас начальник заставав на цьому, нам було непереливки. Бувало йдеш по трубі, а він проїжджає, бачить цю «чудову» картину і з вікна погрожує нам кулаком. Коли ми приходимо до цеху, нас вже чекають «на килим», і починається виховна година. Зараз я вже можу про це розповісти, бо людям вже не треба так вимушено пересуватися».
Можливості знову побувати на рудозбагачувальній фабриці, куди завітала екскурсія, з нетерпінням чекала АнтонінаСкриль. У 1972 році разом із чоловіком вона прийшла працювати на тоді ще єдину РЗФ. Антоніна пам’ятає, як за декілька років запускалася вже друга черга – РЗФ № 2, і вона одразу ж перейшла працювати туди. Спочатку була нормувальником, а згодом інженером з організації та нормування праці. На пенсію Антоніна Скриль вийшла у 2007 році.
«На промисловому майданчику я не була 17 років. Перед зустріччю з РЗФ я дуже хвилювалася. А коли зайшла до фабрики, здивувалася – тут такі чистота та порядок! Раніше під ногами було багато залишків руди, концентрату, і все це було прилито пульпою. Це добро нам часто доводилося чистити не тільки лопатами, а й відбійними молотками. Зараз це залишилося лише у спогадах. Я дуже рада, що РЗФ № 2 у такому відмінному стані, що фабрика працює, а керують нею кваліфіковані молоді фахівці. Ось зараз кажу це, а у мене від емоцій сльози на очі навертаються».
Усіх ветеранів привітав Володимир Теслюк, заступник генерального директора з виробництва (гірничий департамент). Він подякував кожному за вклад у розвиток комбінату та розказав про сьогоднішнє виробництво, проєкти, які зараз здійснюються у ГД.
Учасники екскурсії поклали квіти до пам’ятника «Воїнам-працівникам «АрселорМіттал Кривий Ріг» вічна слава».
Вони надягають маски тварин, чіпляють пухнасті хвостики, використовують лапи-рукавички і: нявкають, гавкають, мукають, хрюкають, іржуть, виють та бігають навкарачки в громадських місцях. Це все про квадроберів – людей, які копіюють звички собак, кішок, мавп, вовків та інших тварин, називаючи себе прихильниками «неофіційного виду спорту». Що це за новий молодіжний рух та як його сприймати розповідає психологиня підприємства Олена Шевчук.
Дітки без клітки
Термін «Квадробика» розшифровується як «чотири» та «аеробіка». Це нова субкультура серед дітей та підлітків (іноді і дорослих), яка поєднує фізичну активність з імітацією рухів та звуків різних тварин.
Ця течія виникла в Японії. Її засновником вважається спринтер Кенічі Іто. Чоловіка постійно називали мавпою через зовнішню схожість. Коли він був у зоопарку, його зацікавили примати. Він почав ходити на чотирьох кінцівках, а потім і бігати. Невдовзі в нього з’явилися послідовники. Оскільки займатися квадробінгом у соцмережах неможливо, діти та підлітки вийшли на вулиці. Пострибати у громадських місцях для них є можливістю у такий спосіб привернути увагу до себе.
«Захоплення квадробінгом є ознакою підліткового віку, адже це завжди про створення субкультур, – говорить Олена Шевчук. – Згадайте, як у нульових роках на вулицях міст почали з’являтися готи, одягнені у все чорне та з розпущеним волоссям. Або емо, які надавали перевагу особливому емоційному світосприйняттю, чорно-рожевому кольору, носили яскравий макіяж та зачіски з «рваним» чубчиком. Це був виклик суспільству! Щось подібне відбувається і зараз. Тільки наразі українські діти живуть у хронічному стресі через війну. На них діє величезне емоційне навантаження, яке треба якось зняти. Гра в квадробінг, де є можливість побути кицькою або собачкою, дозволяє відволіктися від буденності, пограти і отримати приємні емоції. А ще підлітки прагнуть бути в тренді і змагаються одне з одним – у кого крутіше маска і тваринні звички. Сенс полягає в тому, щоб максимально точно передати поведінку кішки, собаки, лисиці, їжака, свині або інших тварин. До речі, звірячі рухи потребують неабиякої фізичної підготовки, витривалості, артистизму та спостережливості».
Як ставитися до цього?
Батькам квадроберів психологиня радить придивлятися до дітей. Якщо квадробінг – це лише гра для них або свого роду спорт, якщо копіювання поведінки тварин не заважає повсякденному життю, тоді з вашою дитиною все нормально.
Але постарайтеся з’ясувати, що привело вашу дитину в квадробінг. Найчастіше дітей, які стали соціальними мішенями з різних причин, об’єднуються у групи. Прихильність до певної субкультури може бути сигналом про те, що дитині потрібна ваша допомога. «Сварити дитину за це захоплення ні в якому разі не варто, – продовжує Олена Шевчук. – Навпаки, приділіть дітям більше уваги, адже на початку підліткового віку вони вважають себе вже самостійними, їм потрібна батьківська підтримка. Запитайте дитину чому вона обрала ту або іншу тварину. Якщо це для них лише спорт, батькам важливо показати дітям свою довіру. Ви можете разом вибрати маску, хвостика та найближчу до дому секцію акробатики. Водночас треба не пропустити ту межу, коли гри у тварину стане забагато і це може негативно вплинути на особистість дитини. Якщо з’являються тривожні «дзвіночки»: дитина починає їсти корм тварин, кусається, хоче спати на полу або гуляти на поводку – тоді треба негайно звертатися до психолога! Будьте уважні до стану своєї дитини й допоможіть їй не стати жертвою модного тренду».
«Коло довіри»
Ця вправа допоможе налагодити контакт з підлітком.
Виділіть день тижня, час і місце, де можна зібратися всією сім’єю. Зробіть з цього ритуал: виставіть будильник на п’ять хвилин (цього буде достатньо), запаліть свічку, увімкніть тиху музику. Завдання кожного члена сім’ї – поділитися маленькою, можливо, неприємною правдою, за яку він не буде покараний. Дорослі можуть зізнаватися в шкідливих звичках, діти в пустощах і хуліганстві. Головна умова – щоб все, що потрапляє в «коло», не підлягало осуду і покарання. Цей прийом допоможе сформувати острівець безпеки для дитини і показати йому та його батькам, що довіра важливіша за дисципліну.
Генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо взяв участь у круглому столі «Економічне партнерство Україна-ЄС у Брюсселі», який провели Європейська Бізнес Асоціація спільно з Global Business for Ukraine та Райффайзен Банком.
Круглий стіл став спільним майданчиком для представників європейського та українського бізнесу, органів влади й інституцій, щоб обговорити такі ключові теми, як зміцнення відносин України з ЄС, розглянути фінансові інструментів для відновлення України та енергетичної незалежності.
Мауро Лонгобардо, як представник міжнародної компанії, що працює в Україні попри війну, розповів про актуальні виклики і як підприємство їх долає. Мова йшла, зокрема, відновлення та перебудову порушеної логістики, зміну географії продажів, втрату і відновлення водопостачання після підриву Каховської греблі, роботу в умовах частих перебоїв з електропостачання, що призводить до пошкодження та виведення з ладу виробничого обладнання.
Також у своєму виступі Мауро Лонгобардо зазначив:
Ми оговтуємося від збитків двох попередніх років, але ще не вийшли на беззбитковість. Тому ми повинні використовувати всі наші резерви, щоб вижити в умовах таких численних викликів.
Ще однією великою проблемою є постійний відтік робочої сили, адже близько 3000 наших колег служать у збройних силах. Однак ми уникаємо звільнень, вирішивши інвестувати в наших людей. Ми утримуємо персонал у штаті в очікуванні відновлення діяльності.
Щорічний обсяг інвестицій у воєнний час, необхідних для підтримки роботи нашого підприємства, включаючи охорону праці, становить 150-180 млн доларів США на рік.
Безумовно, шлях до європейської інтеграції є необхідним, але з огляду на загострення ситуації, спричиненої війною, ми не зможемо відповідати всім правилам і нормам ЄС зараз і відразу після закінчення війни. Причина в тому, що всі стратегічні інвестиції підприємства вже включають в себе необхідні коригування нашого виробничого маршруту. Наші інвестиції в основні стратегічні проєкти розвитку призупинені через війну. Вони відновляться тільки після закінчення війни.
Війна суттєво змінила географію наших продажів. Те, що не може вмістити місцевий ринок, ми експортуємо. І Європа зараз є нашим доступним ринком і стає одним з наших основних потенційних адресних ринків.
Запровадження з січня 2026 року механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) підірве можливість виживання нашої компанії, оскільки загрожує вилученням ринку ЄС з переліку потенційних адресних ринків збуту. Без можливості поставок на європейський ринок ми не зможемо акумулювати доходи, достатні для виконання інвестиційної програми.
Тому українські металургійні компанії мають тимчасово звільнені від фінансових зобов’язань в рамках СВАМ зі збереженням звітування.
Незважаючи на усі виклики, які постають перед підприємством, генеральний директор запевнив, що компанія ArcelorMittal і «АрселорМіттал Кривий Ріг» залишаються в Україні та з Україною. Він наголосив на необхідності європейської підтримки та коригуванні політики для поступового наближення до стандартів ЄС.
Криворізький Академічний театр драми та музичної комедії ім. Т.Г.Шевченка
9 листопада о 16:00 глядача порадує музична комедія-дивертисмент Fata Morgana. Кожен митець мріє про визнання, успіх, славу і готовий шукати досягнення заповітної мети хоч на краю світу. Але оплески, квіти, зрештою, успіх і слава – що це насправді: нагорода за талант, багаторічну наполегливу віддану працю і вірність «своєму» глядачеві чи лише швидкоплинна зваблива, зрадлива примара – Fata Morgana, у гонитві за якою може трапитися будь-що?.. Режисерка і балетмейстерка-постановниця вистави – заслужена артистка України Тетяна Брисіна.
10 листопада об 11:00 чекаємо на перегляд пластичної поеми «Мауглі». Хореографічна вистава за творами Р. Кіплінга перенесе вас до екзотичного світу джунглів. Танцювальна мова ведмедя Балу, вовка Акели, пантери Багіри й інших персонажів «Мауглі» поєднує класичну хореографію з пластикою, запозиченою зі світу диких тварин. Історія про хлопчика, який виріс серед звірів, оживає на тлі пишних джунглів, відтворених на сцені за допомогою об’ємних декорацій.
10 листопада об 16:00 у музичній виставі «Майська ніч» дивовижні, майже казкові події переплітаються з колоритними гумористичними сценами. І, звісно, у центрі сюжетної інтриги – вічна тема кохання та подолання перешкод на шляху до щастя закоханих. Розмаїття захопливих подій, що відбуваються на тлі чарівливої весняної ночі, цікаве сценічне оформлення, натхненна гра акторів театру гарантують глядачеві відпочинок та гарний настрій. Режисер-постановник – заслужений артист України Василь Короленко.
Криворізький Академічний міський театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху»
9 листопада о 12:00 стартує музична казка «Летючий корабель». Це історія про те, що справжні друзі завжди прийдуть на допомогу, це уславлення доброти, взаємодопомоги, покарання зверхності та пихатості. Винахідливі герої завдяки спільним зусиллям та кмітливості долають труднощі та досягають мети!
9 листопада о 17:00 на вас чекає пластична драма «Рефлексія». Рефлексія – це процес самоаналізу, коли людина усвідомлює та розуміє свої думки, почуття, бажання та дії … Це вистава часів повітряних тривог. В театрі вперше звернулися до теми сьогодення, війни, людини на війні і про наших земляків, героїв, які віддають своє життя на цій війні. Вистава розповідає про те, як живуть та гинуть українці, про криваву колективну травму та нову реальність, яку спричинила війна. І як у всьому цьому люди все одно продовжують жити та кохати.
Криворізький міський театр ляльок
9 листопада об 11:00 на глядачів чекає повчально-сімейна комедія «День здійснення бажань… або Знову про свинку Пепу». Ця комедія про те, як свинка Пепа та її брат Джордж змінюються завдяки вихованню своїми батьками, стають чемними, вихованими дітьми. І звичайно мрії таких дітей обов’язково здійсняться.
10 листопада об 11:00 чекаємо на виставу «Чарівне місто сподівань». Старим іграшкам сумно, бо про них забули. А так хочеться, щоб з ними знову гралися і любили, як і раніше. Казка є казка: раптом оживає стара картина і друзі-ляльки потрапляють до чарівного міста Сподівань. Які на них там чекають випробування й неймовірні пригоди… Ця вистава здобула перше місце на Міжнародному двотуровому конкурсі-фестивалі мистецтв «Талановита планета 2022» від OreaFest.
Екскурсії
Туристичний клуб «Невгамовні Гідеси»
9 листопада о 7:30 запрошуємо до одноденного туру «Пасіка Андрія Лебедя & незвичайна оглядова Дніпром». Виїзд з Кривого Рогу о 7:30 (місце збору зупинка 95 кв.). Відвідаєте на «бджолярню» Андрія Лебідя, де на вас чекає: пізнавальна екскурсія пасікою на час якої перевтілитися на справжніх пасічників та заглянете до вулика, дізнаєтеся як живуть бджоли та які продукти бджолярства існують, а також дегустація з фуршетом крафтових питних медів і настоянок власного виробництва, різноманітні фотозони, альтанка, гойдалки. Відпочинок на свіжому повітрі. Далі прогулянка містом Дніпро. Ви дізнаєтесь багато нового та несподіваного про це місто і побачите крізь сучасні будівлі старий Катеринослав, його життя, без сумної хронології подій. Реєстрація обов’язкова: 0961197549, Валентина, 0982556455, Олена.
10 листопада о 10:00 розпочнеться оглядова екскурсія містом+відвідування залізорудного кар’єру. Місце збору: біля пам’ятника Козаку Рогу. Розповімо про історію міста, відвідаємо залізорудний кар’єр дізнаємось про видобуток залізної руди, побачимо сталеву набережну та скансен гірничої техніки просто неба. Реєстрація обов’язкова: 0961197549, Валентина, 0982556455, Олена.
10 листопада о 16:00 запрошуємо вас поринути у світ чаю. «Чайландія» – лекція та екскурсія у світ чаю. Впродовж екскурсії ви помандруєте чайними просторами світу, пізнаєте історію та культуру різних країн, продегустуєте безліч різноманітних видів чаю та створите авторський чайний купаж. На вас чекають історії про відкриття чаю, ви дізнаєтесь про будову чайного куща та склад рослини та напою, а також країни вирощування. Ви долучитеся до чайної міксології – створення авторського купажу і продегустуєте! Місце збору: біля входу до театру Шевченка. Реєстрація обов’язкова: 0961197549, Валентина, 0982556455, Олена.
