Позначка: кривий ріг

Категорії
Наші люди

Світлий бік блекауту

Коли Леонардо да Вінчі вчив живопису своїх учнів, він малював полотно контурами, які нумерував. А потім учні заповнювали контури відповідним кольором. Саме цей принцип у 50-х роках 20 століття використали Ден Роббінс і Макс Кляйн  для створення нового виду художніх розваг – малювання картин за номерами. Кілька років тому ця захоплююча справа стала популярною в нашій країні. І займаються нею не лише діти, а й багато дорослих. Серед них – наш колега, старший майстер дільниці кисневого виробництва Антон Королюк.

«У Антона надзвичайно відповідальна серйозна робота, – розповідає начальник кисневого виробництва Володимир Черногоров. –  Він керує дільницею поділу повітря. Саме тут виробляється кисень, необхідний для виплавки сталі й чавуну та інших важливих виробничих процесів. Також тут виробляють азот й аргон для наших цехів та деякі газові суміші. Для цього працює цілий комплекс устаткування, яке є чи не найскладнішим в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Чотири величезних блоки поділу повітря, кілометри трубопроводів, сотні засувок та багато іншого. З керуванням дільницею Антон справляється на 12 балів! Він робить це творчо, з натхненням. А коли я побачив, які картини він малює, то зрозумів, що він художник, творець скрізь – і на роботі, і вдома».

В кабінеті старшого майстра разом зі складними схемами устаткування та процесів знайшлось місце картинам, які намальовані особисто господарем кабінету. А почалось все з… блекауту.

«З дитинства я займався футболом, – згадує Антон Королюк. – А от творчих хобі в мене не було. Все сталось неочікувано. Війна, ракетні удари, блекаут. Світло вдома надовго вимикали, і донечці Софійці, якій зараз вісім рочків, без мультиків було нудно. Та й ляльками в майже темряві гуляти сумно. А от малювати за певного локального освітлення можна. Щоб зацікавити дівчинку, а заодно «прокачати» математику, ми купили їй набір для малювання за номерами. Донечці це одразу зайшло. І не лише їй. Я досить швидко з асистента юної художниці сам перетворився на палкого прихильника нової для себе справи».

З того часу старший майстер створив таким чином чимало картин. Поки що єдина тема – боротьба України з російськими загарбниками. Є в його колекції українські танки, портрети воїнів ЗСУ та козаків і навіть міфологічні орки, яких перемагають наші воїни. А на улюбленому полотні автора вибухає, горить і розвалюється головна кремлівська вежа.

«Всією дільницею, всім цехом з нетерпінням чекаємо, коли це станеться, – зізнався Антон. – Троє наших працівників захищають країну зі зброєю. А ми наполегливо працюємо, щоб наші металурги мали вдосталь кисню, без якого неможлива виплавка. А ще вдосконалюємо своє устаткування, робочі місця. Нещодавно відновили до базового стану турбодетандер на одному з блоків поділу повітря. Це дуже важливий вузол, який підтримує температурний режим у блоці. З ним були проблеми. Впровадили автономне обслуговування в рамках WCM. Підтягли механіку, електрочастину, автоматизовану систему керування. Не всі блоки зараз працюють. Але ми маємо бути готовими запустити виробництво повністю, коли металургам знадобиться більше нашої продукції».

Категорії
Новини

Металург Євген Чубелюк загинув, захищаючи Україну

Євген Чубелюк працював прибиральником гарячого металу у цеху з обробки прибирання металу та сортування металопродукції ПП «Стіл Сервіс». Ця сувора металургійна професія не для слабких людей.

«Євген сортував прокат на стані ДС 250-2 сортопрокатного цеху № 1, – розповідає старший майстер ПП «Стіл Сервіс» Олександр Бруханський. – Він завжди сумлінно працював. Якщо щось не виходило зразу й легко (а так буває з кожним на такій складній дільниці), то наполегливо шукав способи і досягав свого. Якщо за справу брався Євген, я був абсолютно спокійний за результат. Він завжди був врівноваженим і впевненим у собі, мав чималий досвід, не раз навчав професії колег-новачків. Ставився до них по-батьківськи. Вчив, хвалив, а де треба – міг і пожурити. Справедливим він був. Поважали Євгена у цеху. Гірко усвідомлювати, що його вже немає».

Євген став на захист України на самому початку повномасштабного вторгнення 14 березня 2022 року. А 18 березня 2024 року командир механізованого відділення Євген Чубелюк загинув у населеному пункті Новобахмутівка Донецької області.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам загиблого воїна.

Категорії
Uncategorized Новини

Три поверхи розумної бані

Смартфон, смартквартира, смартгодинник та інші слова, які походять від англійського smart, уже встигли ввійти у нашу повсякденну мову. Вони асоціюються з розумними сучасними технологіями. А от працівники дробарної фабрики гірничого департаменту так змінили систему підігріву та подачі води у своєму адміністративно-побутовому комплексі, що в цьому випадку запросто можна вжити слово смартбаня, тобто баня з розумним керуванням, зручна та економічна. Ідею покращення запропонував заступник начальника фабрики з енергоустаткування Ігор Боярин.

«У минулому році склалося так, що звільнилися наші слюсарі-сантехніки, – пояснює Ігор. – Постала задача оптимізувати роботу бані так, щоб задіяння людей в керуванні її устаткуванням зробити мінімальним. А разом з тим позбутися проблем, які раніше виникали. Основні роботи з переоснащення бані виконали наші нові працівники. Вони саме проходили стажування, і це завдання стало найсерйознішим іспитом для. І скажу, що здали вони його на «відмінно». Для цього був розроблений 10-кроковий проект з Виробництва світового класу WCM. З налагодженням системи керування допомогли працівники департаменту автоматизації технологічних процесів».

Ігор розповів, що раніше з роботою бані були проблеми. Дехто забував закривати крани. Гаряча вода стікала і потім частенько на всіх її не вистачало. А як це проконтролювати? До кожної кабінки контролера не приставиш. Були випадки, коли внаслідок витікання води перегорали нагрівальні тени. Їх доводилося ремонтувати або міняти. Насоси працювали цілодобово і  швидко зношувалися. А нерегульований тиск у системі призводив до розриву труб та псування змішувачів. Багато електроенергії йшло на підігрів води та її перекачування, та й розхід води зашкалював. До роботи взялися стажери: сантехнік Артем Шведов, електромонтери Микита Лоза та Олександр Залесов. Вони замінили старе устаткування на нове та налаштували його разом з працівниками ДАТП.

«До трьох тенів додали сучасний теплообмінник з високим коефіцієнтом корисної дії – близько 95 відстотків, – продовжив Ігор Боярин. – За рахунок цього з’явилася можливість економії при нагріванні. Подача, рівень та нагрів контролюються датчиками. Нагріта вода подається насосами до баків, яких у нас три. Робота насосів керується частотними перетворювачами. Коли баки наповнені, тени автоматично вимикаються, що економить електроенергію, і подача води припиняється. Коли люди миються після зміни, рівень води у баках падає. Це фіксує ультразвуковий датчик. При певному мінімальному рівні тени знову вмикаються і відновлюється подача води. Також встановили датчик тиску. Його використання дає змогу швидко виявити пориви і запобігти втратам води».

Відтепер насоси та інше устаткування не працюють цілодобово. Система автоматично запускається лише в години, коли працівникам треба помитися після зміни. Це гарантує те, що гарячої води вистачить всім, економить воду й електроенергію, значно продовжує життя насосам, трубам та іншому обладнанню. На випадок, коли працівникові чи бригаді треба помитися поза графіком, систему можна запустити за допомогою смартфонів відповідальних осіб. А вся інформація про роботу системи, всі параметри відображаються на комп’ютері сантехніка, який за необхідності може внести корективи в її роботу.

Категорії
Новини

Новий помічник у кантувальних справах

Новий кантувач чавуновозних лафетів ROTOMAX допомагає працівникам дільниці з ремонту спеціального рухомого складу ремонтного виробництва центрального департаменту з утримання і ремонтів безпечно виконувати ремонтні роботи.

Кантувачі – це машини, назва яких походить від польських та німецьких слів «kantować» і «kanten» – «перевертати». І саме ця функція кантувача дуже потрібна у депо, де ремонтують лафети.

Під час їх інтенсивної експлуатації одним з найбільш зношуваних частин є автозчепний пристрій, який призначений для автоматичного зчеплення між одиницями рухомого складу на залізниці, та пом´якшення дії поздовжніх (розтягуючих та стискаючих) зусиль, які виникають під час руху залізничного транспорту. Велике навантаження на автозчепний пристрій приводить до руйнування таких деталей як тяговий хомут, поглинаючий пристрій. Враховуючи, що дані деталі розташовані знизу рами лафета, для ремонту, конструкцію вагою у сім тонн потрібно перевернути на 180 °.

«Раніше ми вирізали отвір в нижній частині рами, зачіпляли її гаком крана і таким чином виконували переворот лафета, – розповідає майстер ремонтного виробництва дільниці з ремонту спецрухомого складу ЦДУР Віктор Орловецький. – Це було складно, незручно, існувало чимало небезпечних ризиків як для людини, так і для техніки, адже рама важить не одну тонну тонн. При перевертанні відчувався сильний ривок підвіски крана, вона могла обірватися, та й металева конструкція від швидкого перевертання-падіння могла деформуватися. З новим кантувачем все зовсім по-іншому. Він здатен підняти та легко, без падіння перевернути вантаж вагою до 10 тонн! І для цього не потрібно псувати металоконструкцію лафета».

Кантувач за допомогою ланцюгів та мотор-редуктора легко перевертає важку раму. Ним зручно керувати дистанційно за допомогою спеціального пульта, а головне – це безпечно, адже людина не знаходиться у небезпечній зоні роботи кантувача. За необхідності кантувач можна перемістити у будь-яку точку депо. Наразі ремонтники лише опановують новий «інструмент» і поступово долучають його до роботи.

Категорії
Новини

Іспансько-криворізький шлях для концентрату

Фахівці залізничного цеху № 3 «АрселорМіттал Кривий Ріг» капітально відремонтували залізничні колії на станції Східній-Сортувальній, якими транспортується залізорудний концентрат.

На станції відновлені залізничні колії №№ 14, 15 загальною довжиною 1350 метрів. Їх капремонт у повному обсязі здійснили працівники залізничного цеху № 3. У роботі вони застосовували матеріали, які були у наявності на підприємстві, а також рейки, що були надані нашими іспанськими колегами з компанії «АрселорМіттал».

«Вік колій №№ 14, 15 був чималенький, адже прокладені вони були ще у 1970-х роках. Навантаження на них було значне, інтенсивний рух вагонів із залізорудним концентратом нашого підприємства здійснюється там цілодобово, – говорить Дмитро Борисов, начальник ЗЦ № 3. – З часом ці колії прийшли у незадовільний стан, існував серйозний ризик сходів составів. Тому підприємство вирішило повністю замінити колії. Капітальний ремонт відбувався комплексно. Одні бригади залізничників нашого цеху демонтували старі колії та земляне полотно під ним. Інші фахівці взялися за сортування залізобетонних шпал та інших складових колій, які залишилися у нас від попередніх ремонтів. З них та з нових іспанських рейок наші працівники фактично і зробили нові залізничні ланки для колій».

Загалом фахівці ЗЦ № 3 зібрали 108 рейко-шпальних решіток, кожна ланка довжиною у 12,5 метрів. Їх укладали на заново підготовлене земляне полотно. Також на коліях зробили нові відсипку та необхідне баластування. Цей проєкт був реалізований майже за п’ять місяців.

«Хочу подякувати всьому колективу ЗЦ № 3 за ту копітку роботу, яку вони зробили. Це дозволило не тільки прокласти чималу ділянку нових колій, а й суттєво зекономити, адже будівництво нового залізничного полотна завжди було дуже дорогим задоволенням, – додав Дмитро Борисов. – Та особливо я хочу відзначити Костянтина Горевого, який виконує обов’язки начальника дільниці станції Східної-Сортувальної, монтера колій Віталія Молдавана. А також фахівців, які займалися збиранням залізничних ланок. Організовував ці роботи  Олександр Реднікін, який також виконує обов’язки начальника дільниці, тільки на станції Проміжній. Контролював збирання ланок Сергій Кравцов, бригадир монтерів колій. Кожен працівник цеху додав до цього значних зусиль. Зараз новими коліями вже здійснюється рух. А ми готові до нових капітальних ремонтів, які покращать залізничний рух підприємством та зроблять його надійнішим та безпечнішим».

Категорії
Новини

Ментальне здоров’я: подолати горе та жити далі

Війна перекреслює не тільки наші плани чи мрії, іноді вона забирає найцінніше – життя рідних та близьких нам людей. Як навчитись долати цей важкий період у житті та правильно підтримувати своїх рідних чи знайомих у їхній жалобі? Поради дає психолог нашого підприємства.

«Загинув під час виконання бойового завдання». Під час війни таке повідомлення, на жаль, отримують багато родин в Україні, серед них є й родини працівників нашого підприємства, – говорить Олена Шевчук, психолог «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Чоловіки та жінки гинуть на полях боїв, в селах та містах під час ворожих обстрілів. За офіційною і часом доволі сухою фразою стоять горе людей, страшний душевний біль, багато негативних емоцій. Самостійно подолати їх зможе далеко не кожна людина. Чомусь говорити про це в голос не прийнято. А даремно! Зараз, коли навколо багато горя, людям обов’язково треба допомагати переживати його». З приводу загибелі рідних та близьких людей на психологічну консультацію до Олени Шевчук звертаються багато працівників наших підприємств та їхні рідні. Тільки за останні місяці було понад двадцяти звернень. У кожного своя особиста гірка історія. Але всіх об’єднує прагнення навчитися долати свій біль та продовжувати жити далі.  

«Не переживай», «візьми себе в руки» – ці фрази не допоможуть

Раптова втрата людини, яку дуже любиш, – це шок. Кожен проживає цю втрату по-різному, залежно від характеру, життєвого досвіду, емоційного ресурсу, фізичного стану. Хтось може відчути зміну сну, апетиту, напади страху, плачу, різкі зміни настрою, недостатню мотивацію. Виникає сильне бажання усамітнитися.

Психолог запевняє, що це нормальний процес проживання горя. І людині потрібно пережити усі її стадії: заперечення, розпач, пошук відповідальної людини, злість, депресію та прийняття.

«Не треба людям казати: «Не переживай», «Візьми себе в руки». Ці фрази не допоможуть. Втішити людину у горі допоможуть елементарна присутність поряд близьких, рідних, друзів, приємні спогади про загиблу людину. Можна навіть разом перебрати її речі або приготувати улюблену страву загиблого, – продовжує психолог підприємства. – Та можливе й патологічне переживання горя, коли людина не може прийняти втрату. У неї можуть з’являтися соматичні захворювання, навіть симптоми хвороби померлого, змінюються стосунки з людьми, які можуть перерости в соціальну ізоляцію, ворожість до окремих людей. У моїй практиці були такі випадки, коли, наприклад, чоловік гинув на війні, а його дружина ставала наче кам’яною стіною для їхньої дитини і не дозволяла собі горювати. Діти не бачать переживань в таких ситуаціях, але вони дуже добре відчувають, що відбувається з батьками. Якщо батьки приховують свій біль, то діти теж не дозволяють собі переживати ці емоції, і тоді переживання горя може розтягтися на роки. Не відбувається прощання, відпускання, примирення з втратою».

Це варто дозволити собі робити

  • Дати собі можливість горювати, оплакувати свою втрату. Важливо поставитись до себе поблажливо і дозволити собі відчувати будь-яку реакцію переживання горя: сльози, злість, ненависть, бажання помсти тощо. Абсолютно все, що ви відчуваєте в цьому стані – це нормально.
  • Пам’ятайте про етапи проживання горя: шок, заперечення, переживання емоцій, депресія і прийняття. Вони між собою можуть повторюватись чи змішуватись. І це також є нормально. 
  • Розділяйте свої емоції з іншими. Жалоба – це завжди забагато для одного, це може бути розділено на спільноту. Єднайтеся з тими, хто може бути з вами:  рідними, друзями, знайомими.
  • Турбуйтеся про прості речі навколо себе, близьких. Робіть прості буденні завдання. Знаходьте сили і ресурси в повсякденні. Попіклуйтесь про себе.
  • Говоріть з близькими, кажіть, яка саме підтримка вам потрібна.

Увага!

Варто звернутися за психологічною допомогою до спеціалістів, якщо симптоми горювання настільки сильні, що: 

  • виникають проблеми з виконанням домашніх обов’язків, на роботі чи у навчанні, і вони впливають на стосунки з близькими людьми;
  • з’являються ознаки  апатії  та так звана воскова гнучкість, коли людина зависає в неприродних позах, або коли не розуміє, що відбувається і де вона є;
  • ситуація не покращується з часом. 

Куди звертатися

  • Тренінги та індивідуальні зустрічі  проводяться за  адресою: вул. Криворіжсталі, 1 («3-тя дільниця»), будівля Університету АрселорМіттал, к. 216.
  • Запис за телефоном       (098) 249 22 48

з понеділка по п’ятницю  8.00 – 16.45

Також можна звертатись:

Ілюстрація з відкритих джерел