У ремонтно-механічному цеху № 2 Ливарно-механічного заводу є верстат і є фахівець, яких більше немає на підприємстві.
Деякі специ стверджують, що, ймовірно, цей дует унікальний на всю Україну. Володимир Астапенко все життя працював різьбошлифувальником. Він каже, що його напарник – різьбошлифувальний верстат – здатен робити унікальні речі.
Нарізати різьбу та відшліфувати одночасно, до того ж з точністю до мікрона – це завдання під силу лише цим двом, говорять у цеху. Значення цього тандему важко переоцінити. Тому для верстата відведена окрема кімната. Цікаво, що і верстат, і Володимир – обидва досить поважного віку, але про це можна дізнатися, лише коли дивишся у їхні паспорти.
«В РМЦ-2 я працюю з 2002 року, а от у професію прийшов ще раніше, – розповідає різьбошлифувальник РМЦ-2 Володимир Астапенко. – На цьому верстаті ми робимо інструмент, який потім сам нарізає різьбу. Я слідкую, аби мій верстат завжди був у найкращому стані, а в кімнаті, де він розташований, були майже стерильна чистота та взірцевий порядок. До «напарника» у мене підхід, як до хірургічного інструменту, адже від нас вимагається у роботі майже ювелірна точність та якість. Ми виготовляємо калібри (шаблони для перевірки складних профілів), мітчики (інструмент для нарізання внутрішнього різьблення), спеціальні болти тощо. Усього асортименту й не перерахувати. Потім вже ці вироби самі стають інструментом, який допомагає ремонтникам виготовляти інші деталі. Наша продукція не ширвжиток, а ексклюзив. Я впевнений, що якщо буде потрібно, то й для космічних кораблів деталі зможемо нарізати та відшліфувати».
Колеги цінують Володимира не лише за його професіоналізм, а й за щиру та відкриту вдачу. Він завжди у гарному настрої, може впоратися з найскладнішим завданням і ніколи не нарікає на втому чи завантаженість. А через те, що різьбошлифувальник та його верстат єдині на все величезне підприємство, то без роботи вони не залишаються ані хвилини навіть за воєнних умов.
Володимир попри свій величезний досвід ще й досі продовжує навчатися. Йому цікаві всі новинки, технології, які розвивають його, як професіонала. Саме на різьбошлифувальника зараз майже не навчають в освітніх закладах, у кращому випадку – на верстатника широкого профілю, а вже далі (як було і з Володимиром) – лише практика та досвідченіші колеги допоможуть стати професіоналом у цій справі.
Зараз наш колега готовий передати свої знання та професійні секрети молоді, аби ця професія, принаймні на нашому підприємстві, не відійшла у минуле. А ще він мріє про новий верстат чи хоча б його модернізацію, бо є куди рухатися і є бажання над цим попрацювати. В цеху зазначають, що учня для Володимира вже знайшли. Отже є всі шанси, що ця справа, ця рідкісна професія на нашому підприємстві житиме й далі.
Чи існує людина, яка майже все шахтне обладнання нашого підприємства впізнає навпомацки із закритими очима і закохана в свою роботу так, що навіть не полюбляє вихідні? А таки ж є. Це головний механікшахтоуправління Андрій Сідлерук, який нещодавно відзначив своє 55-річчя.
Вже протягом більше двадцяти років Андрій Дмитрович працює в ШУ нашого підприємства. Натяки, що професійні шляхи приведуть його до шахти, були ще, здається, в юності. Але, як зізнається ювіляр, він тоді казав усім, що у шахту ані ногою. Правду кажуть, не зарікайся!
Вчитися Андрій починав на геолога. До речі у цьому мав успіх, зібрав найкращий альбом з палеонтології на курсі, але після армії вирішив продовжити навчання вже на механіка. Юнака вабили шестерні, гвинтики, як все це працює та взаємодіє. Потім була праця на рудоремонтному заводі, який займався ремонтом шахтного обладнання. У 2001 році Андрія покликали до шахтного господарства нашого підприємства, і тоді він остаточно «потрапив у полон» до шахти.
«Я не уявляю своє життя без своєї роботи. Мені навіть вихідні не потрібні. Бо коли ти займаєшся улюбленою справою, то це тебе не втомлює. Кожне обладнання, що надходить до шахти, я намагаюся сам буквально промацати. Кожен злам чи проблему з роботою шахтних механізмів сприймаю наче виклик, а в цьому я людина азартна», – розповідає головний механік ШУ.
Величезна відповідальність, масиви інформації, сотні людей і до тисячі механізмів, від бурових молотків до екскаватора завантаження. Як це може викликати захоплення? Яким чином цьому взагалі можна дати раду?
«Я вважаю, нам пощастило, що така людина працює у команді, – говорить директор ШУ ГД Антон Чирва. – Андрій про шахтні механізми знає все. Спитай його, що це за запчастина і для чого вона нам – він миттєво відповідає. Немає ділянки, де б він не був. Все, що я доручаю йому, виконується бездоганно. Він відповідає за те, щоб люди могли безпечно спуститися до шахти, щоб не відбулося затоплення шахти шахтними водами, щоб порода успішно транспортувалася. Чому саме Андрій та його команда? Тому, що тисячі механізмів, без яких жоден процес в шахті неможливий, – це зона відповідальності головного механіка та його підлеглих. Ми разом переживали чимало складних випробувань. Андрій вміє не лише прискіпливо слідкувати за роботою усіх механізмів, працювати на випередження, а ще й пропонує нестандартні рішення, здатні розв’язати найскладніші проблеми. Пам’ятаю, як ми міняли підіймальна машину у шахті. Тоді використали нестандартну схему із заміни. Під час блекауту виводили людей з шахти на поверхню. Запропоноване Андрієм рішення допомогло це зробити навіть з того горизонту, з якого не було звичайного пішого виходу на поверхню».
Головний механік говорить, що у роботі потрібно постійно рухатися вперед, а не сидіти на місці. Це у буквальному та у переносному сенсі. Хоча є в Андрія Сідлерука захоплення, яке змушує його зупинитися та схилитися над столом. Йому подобається ремонтувати механічні годинники. Справжнє диво, коли кожна окрема шестерня, кожне окреме коліщатко у вправних руках майстра стають одним «організмом». Втім шахта все ж залишається у житті головного механіка головною.
Андрій щодня мандрує шахтою і постійно шукає якихось нових розробок, знань, які можна буде успішно використовуватися на рідному виробництві. Він сумує за конференціями та виставками, які давали змогу познайомитися з досвідом колег, напряму поспілкуватися з виробниками шахтного обладнання та побачити, помацати новинки власноруч. На жаль, війна поки ще не дає змогу це зробити.
Зараз шахта перебуває на паузі, під час якої виконується чимало ремонтних робіт. ЇЇ запуск – це чергове випробування, яке, ми впевнені, Андрій та його колеги витримають з гідністю. А успішний запуск шахти, каже ювіляр, буде найкращим подарунком.
Захисник працював люковим у коксовому цеху №1 «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Колеги згадують Ігоря як спокійну та врівноважену людину. Праця люкового нелегка, та захисник ніколи не скаржився і завжди викладався на повну.
«Люкові відповідають за обробку люків після видачі коксу піччю. Це фізично складна праця, яку не кожен витримує. А от Ігор робив це якнайкраще. З самого початку війни він був налаштований захищати країну на полі бою. Тому й був серед перших працівників, які зі зброєю у руках пішли на передові бойові позиції. Його загибель вразила нас усіх. Ми пам’ятатимемо нашого героя завжди», – говорить заступник начальника КЦ-1 КХВ Олексій Маренич.
10 березня 2022 року Ігоря Кромаля призвали до лав Національної гвардії України. Загинув герой 22 березня 2023 року під час артилерійського обстрілу поблизу села Стельмахівка Луганської області. Влітку захиснику мало виповнитися 33 роки.
Колеги та керівництво підприємства висловлюють щирі співчуття матері та друзям загиблого героя.
«За ліки плачу сам. Чому не «беру» медстраховку? А що, можна було?» Ці слова пролунали в одній із розмов з працівником нашого підприємства.
Людина з «букетом» захворювань і карткою застрахованої особи роками самостійно оплачує своє лікування і їй навіть на думку не спадає те, що ці витрати може і має взяти на себе медична страховка. І такий випадок не поодинокий. «Металург» провів дослідження деяких причин такого явища. Прокоментувала їх Олена Власенко, менеджер з KPI, пільг та компенсацій департаменту з персоналу.
Знайте: ви не самі
Заболіло у боці, схватило серце, тривалий час болить голова… Хочеш чи ні, але будь-яка з цих ситуацій вимагає візиту до лікарні. Втім, кожен похід туди у більшості випадків додає ще більше стресів. По-перше, ти дізнаєшся про реальні проблеми власного здоров’я, по-друге – вже «прикидаєш», скільки тобі треба заплатити за діагностику, аналізи, лікування. А скільки часу треба витратити на черги у лікарнях! А як поставляться до цього на роботі? А якщо раптом потрібно ще й операцію робити? Від цих думок голову розриває і настрій летить на нуль.
Знайома вам така ситуація?
Олена Власенко: «На жаль так, схожі випадки трапляються у багатьох з нас, ось чому в разі погіршення здоров’я підприємство пропонує не залишатися працівникам сам на сам зі своїми проблемами із здоров’ям, а користуватися медичною страховкою. Завдання медичного страхування – вберегти особисті кошти людини на лікування. Цим ми можемо значно спростити своє життя й процес оздоровлення.
Але, на жаль, деякі люди, навіть знаючи, що вони застраховані, продовжують за звичкою покладатися лише на власні сили і платити за лікування з власної кишені. Коли ми запитуємо їх, чому так, люди відповідають, що не хочуть втрачати час на оформлення паперів та здійснення інших процедур. Як свідчить практика, деякі з них навіть не спробували отримати страховку.
Хочу ще раз нагадати людям алгоритм дій у разі настання страхового випадку. Якщо ви захворіли і звернулися до свого сімейного лікаря, обов’язково повідомте йому, що ви є застрахованою особою. Далі отримайте від лікаря потрібний рецепт або направлення на діагностику. Ліки ви можете отримати (навіть без лікарняного), звернувшись в аптеку, яка працює з СК «Країна». Дізнатися про знаходження найближчої до вас аптеки можна за телефоном 890інфоцентру СК «Країна».
З направленням на діагностику також треба звернутись телефоном за номером 890 і дізнатися, у якому діагностичному центрі краще пройти обстеження.
Якщо ви самостійно купуєте ліки або обстежуєтесь, вам треба негайно (але не пізніше 72 годин) повідомити про це в інфоцентр СК «Країна» за телефоном 890 з мобільного (ці дзвінки безкоштовні), зберегти чеки або інші документи, які підтверджують факт покупки. Документи необхідно надавати в регіональне представництво СК «Країна» або в наше «Єдине вікно» не пізніше 45 календарних днів після оплати».
Якусь пам’ятку дали, але хто в неї вчитуватися буде?
…Як і кожного року, Олег В. отримав чергову картку свого медстрахування на рік, а з нею пам’ятку з інформацією. «Багато літер та ще й дрібним шрифтом. Потім почитаю, якщо захочеться», – подумав Олег та поклав нові «папери» до кишені, а згодом взагалі забувся за них. Згадав лише тоді, коли на дачі отримав травму, і в лікарні, коли дізналися що він із підприємства, самі запитали в нього про страховку. Олег не знав, чи може він у випадку травми у побуті користуватися нею. Запитати у лікарів про це не наважився, до якого спеціаліста звернутися теж не знав, адже ті самі «папери» з пам’яткою вже кудись поділися. В результаті – платив за все з власної кишені…
Олена Власенко:«Картки застрахованих осіб та пам’ятки на поточний рік ми, як завжди, отримуємо в «Єдиному вікні». Ми маємо їх зберігати протягом всього року і краще завжди мати цей документ при собі. Порада: збережіть номер картки у мобільному телефоні і у разі виникнення запитань щодо меддопомоги дзвоніть за номером 890 з мобільного, назвавши номер своєї картки .
Хочу ще раз наголосити, що медстраховкою можуть скористатися працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Стіл Сервісу», ЛМЗ та інших дочірніх підприємств «АрселорМіттал» в Україні.
У разі страхового випадку людям безкоштовно надаються стаціонарна, поліклінічна, швидка допомоги, послуги денного стаціонару, обстеження, медикаменти та витратні матеріали для лікування. Більш детально про них ви можете прочитати у Пам’ятці, яка видається працівникові разом із страховою карточкою.
Звертаю вашу увагу, що серед 21-ї додаткової програми страхування є операції на коронарних судинах, лікування глаукоми, катаракти, аневризму головного мозку тощо. Якщо людині важко розібратися у медичних термінах, за допомогою і поясненнями можна звернутися до свого лікаря або до інфоцентру СК «Країна».
Щоб не подорожувати по кабінетах, краще звернуся я до «платних» лікарів
…Було дуже холодно, вітер аж завивав і ніс у повітрі ще й краплі дощу. Оксана В. наскрізь змокла, коли йшла після денної зміни з роботи. Наступного дня їй треба було йти «в ніч», але вже зранку Оксана навіть встати не змогла – дуже болів бік, біль віддавала і в спину. Сусідка-лікарка сказала, що дуже схоже на невралгію і терміново треба звертатися до лікаря…
Одразу потрапити до нього Оксана не змогла, бо треба було спочатку записатися до сімейного лікаря. Потім, як їй сказали, що він має направити її до «вузького» спеціаліста, який і призначить лікування. Але, щоб потрапити і до цього фахівця, треба теж було чекати. Але біль був настільки сильним, що чекати вже не було змоги. Оксана звернулася до платної клініки. Та в цьому випадку про медстраховку, яка в неї була, вона вже навіть не думала…
Олена Власенко:«Звісно, людина може обрати для себе візит до лікаря у приватній клініці. В такому випадку, звичайно, за прийом у лікаря їй доведеться платити зі своєї кишені.
Але й у цьому випадку для застрахованих теж є вихід. Усі призначення лікаря (діагностика або ліки) люди можуть отримати вже за страховкою. Для цього працівникам підприємства треба звертатися до страхової фірми за тим же самим алгоритмом – звернувшись до аптеки, щоб отримати ліки, а краще за все – зателефонувати 890 для узгодження діагностики та визначення подальших дій щодо лікування по страховці».
І на останок: варто пам’ятати, що якісні медичні послуги та ліки зараз коштують недешево. Будь-хто з нас може раптом опинитися на лікарняному, можливо і з тривалим лікуванням. Медичне страхування, яке «АрселорМіттал Кривий Ріг» надає працівникам, забезпечить фінансовий захист і не дозволить думати про те, де взяти гроші на лікування. Головне, не варто відмовлятися від оформлення необхідних процедур. І намагайтесь не здійснювати помилки в цьому, найчастіші з яких:
Самостійне отримання медичної послуги, проведення діагностики, купівля ліків без узгодження або сповіщення СК «Країна».
Неповідомлення або несвоєчасне (пізніше 72 год.) повідомлення в СК про настання страхового випадку;
Відсутність фіскальних чеків за оплату ліків чи медпослуг.
Залишайтеся здоровими! А якщо захворієте – обов’язково користуйтеся медстраховкою!
16 березня відбувся форум з охорони праці, у якому разом з працівниками департаменту з охорони праці та промислової безпеки «АрселорМіттал Кривий Ріг» взяли участь представники підрядних організацій, які виконують роботи на території та для нашого підприємства.
Дата проведення форуму майже збіглася з одним дуже значущим досягненням – працівники підрядних організацій пропрацювали 10 мільйонів людино-годин, тобто, фактично відпрацьованих годин, без випадків із втратою робочого часу. Як розповів начальник управління з роботи з підрядними організаціями департаменту з охорони праці та промислової безпеки СупратімГхош, на території підприємства працюють більш ніж 20 000 підрядників. Вони часто виконують вогневі роботи, роботи на висоті та інші роботи підвищеної небезпеки. Тому показник у 10 млн людино-годин – це чудовий результат, це майже рік без серйозних травм. І проведення форумів, під час яких люди обмінюються досвідом безпеки праці, є одним з ефективних інструментів досягнення нульового травматизму.
«До ковіду ми проводили такі заходи щомісяця, – розповідає Супратім. Розбирали проблеми, підтримували одне одного, розглядали ефективні підходи, переймали досвід. Під час пандемії зустрічалися в онлайн-режимі, що також було корисним. З початком повномасштабного вторгнення зустрічі вирішили тимчасово припинити. І от відновлюємо цю форму роботи, бо вона того варта. Плануємо форуми раз на квартал».
У форумі взяв участь директор департаменту з охорони праці, пожежної безпеки та екології Жанбек Єсмаханов. Він нагородив підрядну організацію ТОВ «Рефрасервіс» за досягнення найбільшого прогресу в царині безпеки праці. «Мабуть, найприємніше для мене – це вручати нагороди за безпечну працю, – зізнався Жанбек. – Але найважливіша нагорода – це збережені життя та здоров’я людей. Зараз, коли гинуть українські воїни на полі бою, коли вмирають мирні жителі від терористичних атак на цивільні об’єкти, ми забезпечуємо тил. І ми все повинні зробити, щоб не гинули люди на виробництві. Для цього всі разом формуємо нову культуру безпеки виробництва. Я вдячний підрядникам, які у ці важкі часи не перестають витрачати сили й ресурси для того, щоб їх працівники після кожної зміни поверталися здоровими до своїх родин».
Далі було наведено безліч прикладів покращення безпеки праці. Хтось з підрядників закупив нові сучасні ліси й підмостя для роботи на висоті, хтось нову безпечну зварну апаратуру, а хтось впорядкував зберігання паливно-мастильних матеріалів. Багато підрядників регулярно проводять навчання своїх працівників безпечним вмінням та навичкам роботи. Витратили значні кошти на закупівлю спецодягу, масок для вогняних робіт та запобіжних поясів високого ступеня безпеки для робіт на висоті. Підіймалися й інші важливі питання. Наприклад, те, що небезпеки та кошти на їх подолання мають обговорюватися й закладатися ще на тендерній стадії, а не коли роботи вже почалися.
Також обговорили основні завдання з організації безпечної праці на 2023 рік. Серед них – створити системи звітності інформування про небезпеки, регулярно влаштовувати обходи з охорони праці та промислової безпеки за участю керівників, максимально замінити звинувачення та покарання на допомогу та признання досягнень працівників, не жертвувати безпекою заради скорочення витрат та часу тощо.
Олександр Клименко, заступник директора з охорони праці «Дизельтехсервісу»:
– Ми вже кілька років працюємо над новою культурою безпеки праці серед своїх працівників. З 2021 року відмовились від системи покарання у вигляді доган чи зняття премій. Бо це лише демотивує і відволікає від продуктивної й безпечної роботи. Зараз якщо є серйозне порушення, то працівник проходить додаткове навчання з ОП. Ми щоденно проводимо психологічно-емоційну роботу з людьми, пропонуємо працівникам психологічні тренінги, ну й звичайно ж тренінги з охорони праці. У планах – вдосконалити роботу з виявлення дрібних порушень та разом з фахівцями «АрселорМіттал» впроваджувати заходи з їх недопускання у подальшому.
Тетяна Латашова, директорка з персоналу «Металургсервіс плюс»: – Ми взаємодіємо з вашим підприємством вже 17 років. Намагаємося переймати міжнародний досвід у сфері ОП й ПБ, яким «АрселорМіттал» охоче ділиться. У нас діє внутрішня система навчання та контролю за знаннями з охорони праці та промислової безпеки, проводяться тренінги й інструктажі, діє система заміни спецодягу, якщо він зносився до терміну. Допускаємо до робіт на висоті лише працівників, що пройшли навчання в ліцензійних організаціях. Також вкладаємо кошти у технічне переоснащення. Для безпеки робіт на висоті нещодавно купили будівельні підмостки «Peri», маємо ліктьовий підйомник «Dino». Недешеве устаткування, але люди – найвища цінність».
