Категорії
Офіційно

Результати роботи компанії ArcelorMittal за перший квартал 2025 року

Звернення Адітьї Міттала, генерального директора «АрселорМіттал»

Шановні колеги!

Ми оголосили фінансові результати за перший квартал 2025 року. Ключові показники за цей період:

  • EBITDA – 1,6 млрд доларів США
  • EBITDA/тонна – 116 доларів США
  • Чистий прибуток – 0,8 млрд доларів США
  • Відвантаження сталі – 13,6 млн тонн і видобуток залізної руди – 11,8 млн тонн

Я завжди починаю ці звернення з останньої інформації про охорону праці. Я детально писав вам на цю тему з нагоди цьогорічного Дня охорони праці, тому повторю, що досягнення нуля – це найважливіший ключовий показник ефективності, ціль і мета, яку ставить перед собою наша компанія. Наразі триває реалізація нашого плану трансформації безпеки, в основу якого покладено шість основних рекомендацій за результатами минулорічного комплексного аудиту. Якщо у вас є якісь сумніви щодо того, що це означає для вашого напряму роботи, будь ласка, зверніться до свого керівника. Ми досягнемо успіху лише за умови повної віддачі кожного.

Стабільний показник EBITDA у порівнянні з попереднім кварталом

Щодо фінансових показників, ринкові умови були непростими в 2024 році та погіршилися у його другій половині. Як передбачалося, спреди відновилися від нестало низьких рівнів, а показник прибутку до відрахування відсотків та податків (EBITDA) в цілому не змінився порівняно з четвертим кварталом і склав 1,6 млрд доларів США. Однак показники відрізняються в різних сегментах, наприклад, Європа продовжує стикатися з важкими ринковими умовами, хоча заводи працюють стабільніше. Наші активи в Північній Америці показали хороші результати та повернулися до нормального стану після закінчення страйку в Мексиці. А гірничий сегмент відзвітував про відмінний квартал – з особливо високими показниками в Ліберії напередодні введення в експлуатацію нових потужностей. При цьому показник EBITDA на тонну склав 116 доларів США, що є гарним та знову ж таки відображає базову прибутковість нашого зміцнілого бізнесу. Чистий прибуток за квартал склав 0,8 млрд доларів США, і ми очікуємо, що цього року знову отримаємо значний вільний грошовий капітал, хоча звичайні сезонні інвестиції в оборотний капітал протягом кварталу призвели до збільшення чистого боргу до 6,7 млрд доларів США.

Мита домінують у дискусіях про прибутки

Хоча вплив на результати в 1-му кварталі є незначним, ми не можемо ігнорувати економічну історію до цього часу: торгівля та запровадження широкомасштабних мит Сполученими Штатами. Історично ми, як правило, підтримували введення мит для підтримки вітчизняного виробництва та забезпечення справедливої торгівлі, але цей випадок явно відрізняється за масштабами від того, що спостерігалося раніше, а підвищена невизначеність щодо умов глобальної торгівлі шкодить діловій впевненості та ризикує спричинити подальші економічні потрясіння.

Ми повинні очікувати, що ситуація залишатиметься «живою», і певна обережність щодо короткострокових перспектив є доречною. Розумно бути готовим до різних сценаріїв, які варіюються від відносно стриманого короткострокового впливу, який загалом може бути позитивним для АрселорМіттал і металургійної галузі, до більш тривалого протистояння з більш негативним впливом, чим довше зберігатиметься невизначеність. Звичайно, ми сподіваємося на більш сприятливий результат, але повинні бути готові працювати в умовах нестабільності, а контроль витрат, операційна гнучкість і комерційна обізнаність знову стануть ключовими факторами.

Однак обнадіює те, що в усьому світі уряди прагнуть підтримувати національну обробну промисловість. У США мита за Розділом 232 сприяють зростанню цін і спредів, а в Європі План дій щодо сталі та металів є вкрай необхідним і важливим сигналом про те, що Європа вживатиме заходів для підтримки стратегічно важливих галузей, таких як сталеливарна промисловість. Однак необхідна швидка імплементація плану для забезпечення впевненості.

Ми добре підготовлені до періоду підвищеної макроекономічної невизначеності

Незважаючи на посилення турбулентності, ми впевнені в тому, що всі співробітники компанії доклали чимало зусиль, щоб зробити нашу компанію сильною і стійкою. Дякую вам за це! Я розумію, що це не завжди легко і що іноді потрібні складні рішення. Активне управління портфелем забезпечило нам наявність конкурентоздатних виробництв, що є провідними на ринку. Експорт становить відносно скромну частину наших продажів, а ключові стратегічні інвестиції, включаючи «HMS» у Мексиці, «CMC» у Бразилії та електросталеплавильний завод у Калверті, ще більше знизили нашу залежність від зовнішньої торгівлі.

Ми продовжуємо досягати значного прогресу в реалізації наших стратегічних проєктів зростання. Нова електродугова піч у Калверті вводиться в експлуатацію, а перша плавка має бути видана в другому кварталі. І я хочу особливо відзначити чудову роботу, виконану гірничодобувною командою в Ліберії. До кінця року ми плануємо збільшити видобуток до 20 мільйонів тонн залізної руди, при цьому очікується, що відвантаження товарної залізної руди за рік досягне 10 мільйонів тонн порівняно з 3,5 мільйонами тонн у 2024 році. Що стосується декарбонізації, ми продовжуємо реалізацію проєктів, які не тільки скорочують викиди, а й забезпечують рентабельність інвестицій, наприклад, нова електродугова піч у Калверті, нова електродугова піч у Хіхоні та нарощування потужностей електродугових печей у Сестао. Хоча стає все більш очевидним, що технології, необхідні для переходу до виробництва заліза з низьким рівнем викидів вуглецю, не будуть конкурентоспроможними до 2030 року, ми фактично скоротили абсолютні викиди майже на 50% порівняно з 2018 роком.

Інфраструктурний бум у 68 трильйонів доларів США

Хоча нам доводиться плавати в незвіданих водах, я хочу скористатися цією можливістю, щоб нагадати всім про фундаментально позитивні довгострокові перспективи для сталі. BlackRock, один з найбільших у світі інвестиційних менеджерів і акціонер ArcelorMittal, нещодавно наголосив, що до 2040 року глобальний попит на нову інфраструктуру складе 68 трильйонів доларів США. Це величезна сума, яка розбивається на кілька сегментів, включаючи дороги (25 трильйонів доларів США), енергетику (21 трильйон доларів США) і залізницю (8 трильйонів доларів США). Це ще один чудовий приклад масштабу можливостей, які відкриваються перед металургійною галуззю та компанією ArcelorMittal, оскільки ринки, що розвиваються, продовжують свій розвиток, а енергетичний перехід триває. Наші команди дослідників і розробників наполегливо працюють над тим, щоб бути в авангарді розробок передових нових продуктів, які роблять нас партнером у цій трансформації.

На завершення хочу подякувати всім за докладені зусилля протягом перших чотирьох місяців цього року. Життя в металургійній галузі ніколи не буває нудним, але ми можемо бути задоволені виконаною за останні роки роботою, що дозволяє нам працювати в будь-яких ринкових умовах, часто випереджаючи наших конкурентів на аналогічних ринках. Ми маємо максимально використати можливості до кінця року і, що найголовніше, досягти подальшого успіху в нашому Прагненні до Нулю.

Адітья Міттал,

генеральний директор ArcelorMittal

Категорії
Новини

«Арселор Міттал Кривий Ріг»  – серед лідерів інвестицій воєнного часу

Європейська Бізнес Асоціація оприлюднила список із двадцяти бізнесів, що увійшли до переліку «Лідери інвестицій».

До трійки найбільших «Лідерів інвестицій» впевнено увійшов «АрселорМіттал Кривий Ріг», який з початку  війни здійснив капітальні інвестиції у гірничодобувну,  металургійну та інфраструктурну сферу в розмірі  325 млн доларів США.

«Загалом за роки війни корпорація «АрселорМіттал» надала фінансову допомогу нашому підприємству на суму понад 1 млрд доларів США, що є також підтримкою для країни, регіону та добробуту жителів Кривого Рогу», – зазначив генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо.

Нагороду від імені «АрселорМіттал Кривий Ріг» отримала Олена Бізяєва, в.о. генерального директора.

Довідково: «Лідери інвестицій» – це відкритий список компаній-членів Асоціації, які реалізовують значні інвестиційні проєкти – вартістю 10 мільйонів доларів і більше – під час повномасштабного вторгнення. Своїм прикладом ці компанії демонструють, що Україна залишається привабливою країною для інвестицій попри війну та пов’язані з нею виклики.

З 2022 року компанії-члени Асоціації оголосили інвестиції в рамках великих проєктів на суму більше 3 млрд доларів. З них 287 млн доларів інвестицій – вже завершені проєкти, 2,57 млрд – в процесі реалізації, і 172 млн доларів – заплановані.  

Категорії
Офіційно

Звернення Мауро Лонгобардо, генерального директора «АрселорМіттал Кривий Ріг», до Тижня охорони праці 2025

Шановні колеги!

Традиційно наприкінці квітня ми проводимо Тиждень охорони праці, приурочений до Дня охорони праці. Цього року компанія АрселорМіттал відзначатиме цей день 29 квітня.

Цього тижня на нашому підприємстві проходить низка заходів, спрямованих на те, щоб ще раз нагадати кожному про цінність життя, необхідність його берегти, важливість турботи про здоров’я – своє і колег. Життя цінніше за будь-яке обладнання, будь-яку продукцію. Ми повинні це пам’ятати, коли йдемо на роботу і коли знаходимось вдома.

І тут кожен працівник мусить бути лідером – і для своїх колег, і для самого себе. Ваші професійні і особистісні якості, ваш досвід, ваше бажання і головне ваша віра  в можливість працювати без травм, без смертей – усе це складові безпечної роботи. Саме на це спрямована наша кампанія «Віримо в нуль». Якщо кожний працівник віритиме, що ми можемо стати компанією з нульовим рівнем смертельних випадків і нульовим травматизмом, що люди припинятимуть небезпечні дії своїх товаришів, що всі повертатимуться додому живими і здоровими – це стане нашим образом життя.

Саме зараз ми знаходимось на тому етапі, коли окрім віри потрібні дії. Часто ці дії досить прості: поговорити з людиною, якщо їй важко, зупинити колегу, який нехтує правилами безпеки, потурбуватись про своє здоров’я, запропонувати спосіб поліпшити робочий процес, якщо ви впевнені що це збереже чиєсь життя.  

Зараз усі ми переживаємо складні часи, коли постійні стреси через війну і неможливість довгострокового планування додають ризиків як в робочому середовищі, та і в побуті. Тож психологічна підтримка і увага один до одного виходять на перший план. В рамках цієї кампанії вже третій рік поспіль відбудеться Фестиваль здоров’я, де експерти з різних напрямків поділяться своїм досвідом, а ви зможете знайти багато цікавого для свого розвитку та змін.  

Приєднуйтесь до заходів Тижня охорони праці! Закликаю вас в будь-яких випадках життя завжди  обирати правильний безпечний шлях. Тільки завдяки вашому усвідомленню цінності життя ми зможемо досягти благородної мети – нуль смертельних випадків на нашому підприємстві.

Бережіть себе!

Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг»

Категорії
Офіційно

«АрселорМіттал Кривий Ріг» висловлює протест штучному збільшенню тарифів «Укрзалізницею»

«АрселорМіттал Кривий Ріг», найбільше гірничо-металургійне підприємство країни, найбільший іноземний інвестор і один з найбільших платників податків в Україні, стурбоване внесенням змін АТ «Укрзалізниця» до плану формування поїздів і відповідним збільшенням тарифної відстані.

Наше підприємство протягом останніх трьох років щодня вимушене долати виклики під час операційної діяльності, пов’язані з постійними атаками ворога, дефіцитом в енергозабезпеченні, дороговартісною та складною логістикою, зокрема ускладненнями в експортуванні продукції. Часткове відкриття портів у 2023 році позитивно вплинуло на діяльність компанії. Зараз ми робимо все можливе, щоб вивести підприємство на беззбитковість, адже третій рік поспіль за фінансовими результатами ми несемо збитки.

Саме тому ми вкрай стурбовані зміною АТ «Укрзалізниця» з 5 квітня 2025 року плану формування поїздів, що прямують до Одеського морського торговельного порту, внаслідок якої тарифна відстань для поїздів з нашою продукцією була збільшена на 257 км, відповідно собівартість продукції теж суттєво виросла.

Ми вважаємо таку зміну маршрутів державною монополією «Укрзалізниця» штучною та безпідставною. Це має негативний вплив на конкурентоздатність і ставить наш план вийти на нуль збитків та ефективне функціонування під загрозу. Саме «АрселорМіттал Кривий Ріг» є єдиним підприємством Криворізького регіону, яке транспортує готову продукцію металургійного виробництва до Одеського торгівельного морського порту в обсязі понад 100 тис. тон щомісяця та зміни плану формування поїздів суттєво стосуються виключно «АрселорМіттал Кривий Ріг». Зазначене змінення тарифної відстані до Одеського торгівельного морського порту ми вважаємо штучним та вибірковим, а також не виключаємо ознаку цілеспрямованого економічного тиску на «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Олександр Білянський, заступник генерального директора з постачання «АрселорМіттал Кривий Ріг»: «АрселорМіттал Кривий Ріг» вважає недопустимим будь-які прояви зловживання монопольним становищем і готова звернутись до Антимонопольного Комітету України з цього приводу. Ми сподіваємось на об’єктивний перегляд рішення «Укрзалізниці». Позитивне вирішення цього питання дозволить уникнути необґрунтованих витрат, збільшення терміну доставки вантажів, підвищить конкурентоспроможність продукції нашої компанії на гірничо-металургійного комплексу загалом».

Категорії
Наші люди

Технічний гравець грає на випередження

Технікою Дмитро почав цікавитися ще з дитинства. Але тоді він і гадки не мав, що його майбутня посада так і називатиметься – «технік».

Техніки з’явилися на нашому підприємстві порівняно недавно. Кілька років тому почався процес трансформації ремонтної служби у відділенні безперервного розливання сталі. Саме тоді були створені технічні групи, основним завданням яких було своєчасне виявлення аномалій у роботі устаткування та організація їх усунення. Для таких груп і знадобилися техніки.

«До техніки мене тягло, скільки себе пам’ятаю, – говорить технік з ремонту електроустаткування Дмитро Бутрімов. А коли прийшов час обирати професію, то я вирішив, що електричне устаткування мені все ж ближче, ніж механічне, тому й вибрав відповідну спеціальність у металургійній академії. Саме у студентські роки, отримавши потрібні знання, я почав ремонтувати побутову техніку і електропроводку вдома, допомагав це робити друзям. По завершенню вишу за розподілом я потрапив до блюмінга».

На блюмінгу Дмитро працював електромонтером. Він ремонтував і обслуговував електродвигуни, реле та інше електрообладнання. Ну й звичайно ж, молодий енергійний працівник з вищою освітою хотів більш творчої роботи. І одного разу він побачив оголошення, що відділенню безперервного розливання потрібні техніки. Особливих вагань не було.

«Якщо на блюмінгу я ремонтував не найсучасніше устаткування, подібне до того, яке ми вивчали в академії, то у ВБРС воно інше, сучасне, – розповідає Дмитро. – Тож довелося багато чого навчатися наново, розбиратися безпосередньо на місці. А місце – це головна дільниця МБЛЗ. Якщо відверто, то спочатку було нелегко. Таких термінів, як машина газового різання, поворотний стенд та ще багато чого я раніше й не чув. Але, як кажуть, було б бажання. А хлопці, що працюють поруч, пояснювали, підказували, показували. Завдяки цьому основні речі я опанував порівняно швидко».

Начальник служби з ТО та ремонтів ВБРС Микола Єфіменко розповідає про Дмитра Бутрімова, як про одного з найкращих техніків, вже доволі вправного й досвідченого, і водночас дуже перспективного. Дмитро не зупиняється, він працює над собою й розвивається надалі як фахівець.

«Електроустаткування у ВБРС дуже багато, – продовжує Дмитро Бутрімов. – Це електродвигуни,  частотні перетворювачі, пускова та релейно-контакторна апаратура, безліч різних датчиків та ще багато чого. І все це має працювати бездоганно, бо розливання сталі безперервне, і аварійні поломки можуть дуже дорого коштувати. Тому ми, техніки, орієнтуємося на те, щоб виявити можливі несправності раніше, не допустивши аварійної зупинки. Тобто працюємо на випередження. Для цього щозміни ретельно оглядаємо електроустаткування. Якщо електродвигун працює некоректно, то це можна визначити за вібрацією або звуком, а зношеність кабелів можна побачити візуально. Але у більшості випадків ми користуємося приладами, такими як мультиметр чи мегаметр. Якщо параметри не відповідають нормі, то це сигнал, що треба виправляти ситуацію».

Дрібні та середні несправності техніки усувають самотужки. А от якщо треба залучити спеціалізовані бригади, ремонт потребує заміни вузлів, запчастин, або необхідні додаткові матеріали, то техніки складають у системі SAP документ, у якому зазначають які роботи треба виконати, хто це має зробити і що для цього потрібно, а потім контролюють виконання робіт та їх результати.

«Особисто для мене робота у техніка цікавіша, ніж в електромонтера, – каже Дмитро. – Якщо електромонтер виконує завдання майстрів, то технік часто сам визначає, що і як робити, щоб електроустаткування працювало бездоганно. До речі, коефіцієнт премії у нас залежить від того, були аварійні зупинки чи ні, і це додатково стимулює працювати якісно. Устаткування сучасне, складне, тож вчитися треба постійно. Обмінюємося інформацією з колегами. У нас дуже розумні техніки, а наш майстер Сергій Федоров – один з найкращих фахівців. Але бувають моменти, коли ніхто не знає відповіді на виробниче питання. Тоді шукаємо інфу в інтернеті. І знаходимо. Дуже цікава робота поруч з хорошими людьми. Разом зі мною працює технік Артур Заєць. А от наш третій, Віталій Дяченко, захищає країну. Віталіку, нам тебе не вистачає. Бережи себе і повертайся з перемогою!».

Техніки не лише обслідують та ремонтують техніку, а ще й надають пропозиції з покращення її роботи. Так, наприклад, серед пропозицій Дмитра – замінити на одному з вузлів машини безперервного розливання сталі кінцеві вимикачі на індуктивні датчики. Впровадження цього покращення підвищило надійність роботи МБЛЗ.

«А саме зараз ми монтуємо систему безперервного заміру температури броні проміжного ковша на МБЛЗ-3, – розповідає Дмитро. – Розливальникам сталі обов’язково треба знати цю температуру, причому, в різних місцях ковша. Це дозволяє запобігти прогару ковша. Раніше температуру на всіх ковшах міряли вручну пірометром. А нещодавно на МБЛЗ-2 ми змонтували й налаштували систему безперервного заміру температур. І зараз показники з десяти точок ковша надходять прямісінько на комп’ютер оператора в онлайн-режимі. Це дозволяє зберігати вартісне устаткування, тобто  промковші».

Разом з техніками з ремонту устаткування також працюють техніки з ремонту механо- та енергоустаткування. Кожен відповідальний за своє обладнання. Але часто техніки працюють разом, єдиною командою.

«Найбільше я ціную в людях відповідальність та чуйність, – каже Дмитро. – І сам намагаюся бути таким. Саме ці риси допомагають нашій команді техніків виконувати складні завдання. Взаємодопомога у нас високо цінується, особливо зараз, коли людей не вистачає. Тож якщо хочете цікавої творчої  командної роботи, яка дає можливість професійно зростати, то приєднуйтеся до нашої команди. Не обіцяю, що буде легко, але нудно не буде точно».

Категорії
Наші люди

Командир сталевого відділення

Того дня настрій у металурга Григорія Сінченка був не дуже. Син Вова з дитинства мріяв стати військовим, вчився у військовому ліцеї, а сьогодні заявив, що хоче піти у металурги. Григорій Михайлович вже багато років працював на металургійному підприємстві, і знав, який він важкий, металургійний хліб, тож взявся відмовляти хлопця. Але ж він впертий, якщо вже вирішив, то так і зробить. «Нема ж у кого вдатись», подумав батько і мимоволі усміхнувся… З тієї розмови минула чверть століття, і батько вже давно не шкодує, що тоді не вийшло розрадити сина, а пишається ним.

Начальник відділення конвертерів конвертерного цеху Володимир Сінченко гостинно зустрів мене у своєму кабінеті. Нашу розмову часто переривають телефонні дзвінки. Володимир вирішує невідкладні питання: з вогнетривами для футерування конвертера, з киснем для ремонтних робіт, з бронюванням підлеглих та ще багато інших. І стає зрозумілим той широченний діапазон питань, який щодня вирішує начальник відділення, щоб конвертери працювали без аварійних ситуацій, а сталь необхідної якості своєчасно надходила у розливальне відділення та відділення безперервного розливання сталі. Володимир пояснив, що керувати одним з найважливіших підрозділів, який саме плавить сталь, йому допомагає досвід, здобутий на шляху від підручного сталевара до нинішньої посади.

«Мені тоді було років п’ять чи шість, – згадує начальник відділення. – Тато збирався за путівкою на «Мар’янівку» і вперше взяв мене на завод. Завів у цех (тоді не було суворого безпекового контролю). Захопливе видовище вогняного металу неймовірно вразило красою. Але було трохи лячно, бо все навколо величезне, воно крутиться, грюкає, вогонь аж до стелі. Батько завів мене у дистриб’ютерну. І малому навіть дозволили натиснути потрібну кнопку у потрібний момент. Уявляєте, з якою гордістю я потім розповідав одногрупникам у дитячому садочку про те, що завантажив у величезну діжку-конвертер чотири тонни вапняку? Їм таке й не снилося»

Навчання у військовому ліцеї добігало кінця. То був період на межі тисячоліть. Пам’ятаємо, яке тоді було ставлення до армії і військових. Хлопцям у ліцеї навіть форму купляли батьки. Володимир згадує, що тоді у багатьох було враження, що нікому вони не потрібні. Тож і бажання стати військовим було вбите таким ставленням з боку держави й суспільства. Курсант довго думав, поки наважився підійти до батька з серйозною розмовою про металургію. Але коли вже наважився, то зворотного шляху бути не могло. Такий характер.

«Я прийшов у конвертерний цех підручним сталевара, – говорить Володимир Сінченко. – Знав з татового досвіду, що це фізично важка робота, але одне – знати, а інше – спробувати. Тоді був кінець травня, тому до виробничих складнощів додавалася ще й спека, яка у поєднанні з жаром від конвертерів здавалася нестерпною. Але навіть думки не виникало, щоб кинути. По-перше, сам настояв, а по-друге, я не мав права кинути тінь на авторитет батька, а його у цеху дуже поважали. Перебороти складнощі допомогло чудове оточення. Вчили мене люди-легенди: сталевари Віктор Невінчаний, Віктор Головецький, Володимир Баричевський, Василь Савченко, Михайло Мартинюк. Я працював у одній бригаді зі славнозвісним машиністом дистриб’ютера, героєм України Олександром Владимиренком, з яким ми й зараз підтримуємо зв’язок. Начальником зміни був Володимир Власов, а відділенням керував потужний Сергій Півень».

Паралельно з роботою у цеху, молодий підручний вчився у металургійній академії. Згодом він став вже сталеваром. Надзвичайно відповідальна робота. Адже за якість сталі, якість плавки відповідає саме сталевар. Паспорт плавки з інформацією про неї, зберігається ще протягом 25 років. А якщо сталь виявиться недостатньо якісною, і виріб з неї, наприклад, арматура не витримає, що призведе до важких наслідків, то сталевар, який багато років тому виплавив ту сталь, може понести відповідальність. Молодого перспективного сталевара керівництво тримало на замітці, і незабаром йому вже довіряли виконувати обов’язки старшого майстра, керувати людьми. А ще за кілька років Володимир став старшим майстром.

«Старшого майстра у цеху ще жартівливо називають гальмом виробництва, – усміхається Володимир Сінченко. – Бо якщо головна виробнича задача начальника зміни – це дати потрібну кількість сталі, то основна задача старшого майстра – щоб всі конвертери працювали без аварійних зупинок. Тож інколи йому доводиться зупиняти конвертер на гарячий ремонт якщо, наприклад, зношується  шар вогнетривів усередині конвертера, який захищає корпус від високих температур. Адже сталь у середині має температуру до…градусів. А головна ж задача заступника начальника цеху з технології – щоб сталь стовідсотково відповідала вимогам з якості. А от мені, начальнику відділення, треба організувати роботу так, щоб був баланс між надійною роботою устаткування, якістю продукції та виконанням плану. Але головне, щоб це все робилося без травм».

Володимир успішно керує відділенням, про що свідчить звання «Честь і гордість», яке він нещодавно отримав. Чітко організовувати роботу допомагає досвід. А ще Володимир прислухається до думки колег. Він вважає, що одна голова – добре, дві – ще краще, а три – краще ніж дві. Але коли вислухав людей, то рішення ухвалює сам і несе за нього відповідальність.

«Трапляються й такі ситуації, коли доводиться консультуватися з «аксакалами», – зізнається Володимир. – Ніколи не відмовляє у допомозі Сергій Олексійович Півень. Він на заслуженому відпочинку, і його поради безцінні. Є у мене ще один класний консультант. Це мій татко. Не даремно ж він має за свій металургійний труд два Ордени Богдана Хмельницького. Ми коли зустрічаємося, багато говоримо про цех. Питає: «Як там мій рідненький «шостенький» (конвертер № 6 – примітка автора)? Як там хлопці? Передавай їм щирі вітання». А ще ми з татом мріємо, як вболіватимемо за нашого сина-онука Мішу, коли він стане гравцем крутої футбольної команди. Кричатимемо: «Мішо! Давай!». Син тренується у футбольній академії «Кривбасу», має велике бажання, що мене дуже радує».

Володимир і сам любить побігати у футбол, отримує від цього насолоду та знімає стрес, бо робота нервова. А ще для цього у нього є риболовля. І риба у ній – не головне. Головне – перезавантажитися, поспілкуватися з друзями, з колегами. А можна просто поїхати з друзями на базу відпочинку. У Володимира багато товаришів, друзів серед колег, і це він надзвичайно цінує.

«З багатьма ми не лише разом варимо сталь, – каже наш герой. – Ота традиція допомагати одне одному й поза заводом, відпочивати разом, вона збереглася донині. І це чудово!».