У фасонносталеливарному цеху Ливарно-механічного заводу виготовили шлаковозну чашу на замовлення колег із «Запоріжсталі».
Шлаковозні чаші для металургійного виробництва у ФСЛЦ виготовляють вже 17 років поспіль, але звичне завдання завжди має свої нюанси. Наприклад, для доменного цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг» у цеху вже цього року виготовили чаші, але дещо меншого розміру та овальної форми, а от запорізьким металургам потрібна була більша за розмірами кругла чаша. І це не єдина відмінність у технологічному процесі її виготовлення.
«Перед нами постало питання, де взяти спеціальний пісок для формувальної суміші, яку ми використовуємо для виготовлення ливарної форми, – говорить заступник начальника ФСЛЦ Андрій Черкасов. – Раніше ми привозили пісок з Часового Яру, зрозуміло, що це зараз неможливо, потім – з Пологівського родовища, але і тут на перешкоді стала війна. Ми почали шукати вихід і знайшли альтернативу. Тепер використовуємо металургійну суміш СМ-1. Це не природний пісок, а штучна суміш, яку ми привозимо з Запоріжжя. Її плюси – доступність та якість. Вона не потребує додаткової сушки, а одразу подається в бігуни, де перемішується. Потім вже готова формувальна суміш вирушає на дільницю виготовлення форм».
Така увага до ливарних пісків невипадкова. Адже неякісна суміш може призвести до деформації форми, виникнення тріщин, відхилення розмірів відливок, що вимагатиме додаткової механічної обробки. А це витрачені кошти, час та людський ресурс, з чим наразі проблема на всіх підприємствах, і ЛМЗ не виняток. З суміші далі формується заготовка – форма, яка йде під заливку. Потім сталеплавильна дільниця ФСЛЦ готує сталь та заливає її у форму, яка проходить термообробку на термообрубній дільниці, і там вже їй надають чистової форми.
«Наскільки мені відомо, то зараз ми ледь не єдине підприємство в Україні, яке виготовляє шлаковозні чаші, адже для цього потрібні спеціальні виробничі потужності, обладнання та відповідний персонал, – говорить заступник начальника ФСЛЦ Андрій Черкасов. – У нас все це є. Над виготовленням цієї чаші ми працювали майже чотири тижні. Попри всі складнощі ми вчасно та якісно виконали замовлення. І все завдяки майстерності та відповідальності наших землеробів, формувальників, стрижневиків, сталеварів, розливальників, газівників, обрубників, машиністів крану та газорізальників. Окрема вдячність формувальникам Віталію Заболотному та Артему Чеснову. І вже традиційна наша «фішка» – чашу ми пофарбували у кольори прапору України. У такому дизайні вона і «працюватиме» на «Запоріжсталі».
Звернення Адітьї Міттала, генерального директора АрселорМіттал
П’ять пріоритетів: Безпека завжди на першому місці
Шановні колеги,
Ви не здивуєтеся, коли я знову скажу, що найважливіші наші показники – це показники безпеки. Лише минулого тижня я багато писав вам про безпеку з нагоди Дня охорони праці. Сподіваюся, що по всій компанії звернення про віру в нуль і як його досягти знайшло гучний резонанс.
Адітья Міттал
Це життєво важливо, оскільки є ще багато чого, що ми повинні зробити. Ми бачимо, що в організації відбуваються культурні зміни. Але все ж п’ятеро працівників компанії загинули цього року. Четверо з них були підрядниками, що акцентує увагу на додаткових зусиллях, щоб наші підрядники були повністю обізнані з нашими стандартами безпеки. Ми повинні піклувалися про них так само, як і про своїх колег.
Ми пройшли лише чверть 2024 року – я абсолютно впевнений, що цьогоріч ми зможемо зробити значущий поворот і продемонструвати помітні кроки вперед на шляху до нуля. Кожен з вас має відігравати свою роль, тож, будь ласка, коли йдеться про безпеку, докладайте максимум зусиль щодня, ніколи не припиняйте вірити в нуль. Я переконаний, разом ми зможемо зробити це реальністю.
Щодо фінансових результатів, то це був успішний квартал, який відображує покращення цінової ситуації та попиту. Показник прибутку до відрахування відсотків та податків (EBITDA), який тепер включає нашу частку чистого прибутку від спільних підприємств, склав 2,0 млрд доларів США, порівняно з 1,5 млрд доларів США в четвертому кварталі. Показник EBITDA на тонну порівняно з попереднім кварталом збільшився на 35 доларів США до 145 доларів США на тонну. Чистий прибуток склав $ 0,9 млрд. Покращення ринкової кон’юнктури означало, що ми здійснили інвестиції в оборотний капітал у розмірі 1,7 млрд доларів США. Це призвело до збільшення чистого боргу до 4,8 млрд доларів США, але бухгалтерський баланс залишається сильним.
Хоча очевидний попит покращився в першому кварталі, відвантаження залишаються значно нижчими за виробничі потужності, а замовники продовжують займати вичікувальну позицію. Однак низький рівень запасів (особливо в Європі) створює підґрунтя для відновлення видимого попиту, щойно покращиться реальний попит.
Надійність має вирішальне значення за будь-яких ринкових умов
Хоча наш показник EBITDA у першому кварталі був вищим, ніж очікував ринок, він міг би бути кращим, якби наші активи були більш надійними.
Підвищення надійності вкрай важливе, якщо ми хочемо досягти запланованих обсягів відвантажень. На жаль, реальність така, що 50% наших підприємств відстають від запланованих показників. Оцінка управління безпекою процесів, що проводиться в рамках аудиту охорони праці dss+, показала, що нам необхідно розробити систематичну та дисципліновану методологію для виявлення та управління подіями, які спричиняють значні простої. Ми зможемо об’єднати висновки з цих оцінок з нашими поточними ініціативами з підвищення надійності, щоб мати єдиний план підвищення надійності.
Проєкти зростання починають працювати в режимі онлайн
Довгострокові перспективи попиту на сталь залишаються позитивними. І ми хочемо забезпечити компанії хорошу позицію, щоб отримати вигоду від цього. Це означає, що ми будемо інвестувати в регіони та сегменти продукції, які очікувано зростатимуть. У 2024 році будуть реалізовані численні проєкти з розширення виробництва, в тому числі два в першій половині року. Перший – це збільшення на 700 тис. тонн потужностей з виробництва холоднокатаних рулонів з покриттям у Вега, Бразилія, щоб поліпшити сортамент продукції. А в Індії до кінця червня має завершитися реалізація проєкту потужністю 1 ГВт, що поєднує сонячну та вітрову енергетику. У другому півріччі ми плануємо завершити будівництво нової електросталеплавильної печі в Калверті, інвестувати в електросталеплавильне виробництво в Мардику на суму 500 млн доларів США, випустити перший концентрат з розширення виробництва залізної руди на 15 млн тонн у Ліберії, а також реалізувати проєкти з розширення виробництва в Барра-Манса і Серра-Азул, обидва в Бразилії. Разом наші проєкти органічного зростання сприятимуть додатковому зростанню річного показника EBITDA на 1,8 млрд доларів США до кінця 2026 року.
Ми також розглядаємо можливості вибіркових придбань, якщо вони посилюють нашу присутність на ринку і приносять цінність для групи. У першому кварталі ми оголосили про придбання 28% стратегічної частки у Vallourec. Vallourec була привабливою з кількох причин: по-перше, вона забезпечує доступ до привабливого американського ринку; по-друге, ця компанія спеціалізується на продукції з доданою вартістю; по-третє, вона пропонує потенціал зростання на зростаючих ринках чистої енергетики, зокрема, інфраструктури для уловлювання та зберігання вуглекислого газу та водню.
Лідерство у галузі рішень з низьковуглецевої сталі
Енергетичний перехід є однією з двох причин довгострокового зростання попиту на сталь – іншою є постійне зростання економік країн, що розвиваються. Незалежно від того, чи це сталь для електромобілів, чи сталь для низьковуглецевих будівель, чи сталь для інфраструктури чистої енергетики – спільним фактором є матеріал, який ми любимо виробляти. Природно, що наша сталь також потребує скорочення викидів вуглецю. Можливо, ми не кричимо про це так голосно, як інші компанії, але насправді ми виробляємо більше низьковуглецевої сталі під брендом XCarb® сьогодні, ніж будь-яка інша металургійна компанія в Європі. Це пов’язано з технологічним складом наших активів, які вже включають в себе технології електродугової печі та виробництва заліза прямого відновлення, про перехід на які інші металургійні компанії тільки говорять.
Збереження цієї лідерської позиції є очевидною метою – саме тому ми збираємося розпочати будівництво нової електродугової печі в Хіхоні і працюємо над тим, щоб максимально підвищити потужність заводу Сестао. Також інженери продовжують працювати над кількома великими проєктами з декарбонізації. Це значні інвестиції, і важливо не поспішати з їх реалізацією, оскільки наші зацікавлені сторони хочуть, щоб ми не лише скоротили викиди вуглецю, а й отримали прибуток на вкладені інвестиції.
Люди – основа нашого успіху
Ми знаємо, що повинні розвиватися і наполегливо працювати, щоб залучати до нашої компанії найкращі таланти. Наша стратегія управління персоналом зосереджена на створенні культури на робочому місці, яка сприяє підвищенню результативності, заохочує до навчання, винагороджує за результати та охоплює кожного. З цим пов’язане наше прагнення покращити різноманітність у групі. Я радий повідомити, що ми спостерігаємо значний прогрес, коли йдеться про гендерне різноманіття. Нещодавно я відвідав офіс AM/NS в Індії і під час відвідування нової лінії безперервного цинкування мав приємність познайомитися з двома жінками-інженерами, які керують виробництвом і дуже добре справляються з роботою. Так само на Європейській конвенції я мав нагоду поспілкуватися з кількома жінками, які виконують феноменальну роботу на наших європейських підприємствах. Мені це здалося надзвичайно позитивним і надихаючим. Наявність різних точок зору та перспектив у наших дискусіях та процесі прийняття рішень є надзвичайно важливим, і різноманітність лежить в основі цього.
Зворотний відлік до Олімпійських та Паралімпійських ігор 2024 року
І наостанок, ще одна чудова новина, якою ми хочемо поділитися. Цього літа, наша сталь XCarb®, перероблена і виготовлена з відновлюваних матеріалів, буде виставлена на загальний огляд на боковій стороні Ейфелевої вежі – у вигляді п’яти олімпійських кілець, що з’єднані між собою. Сподіваюся, що кожен співробітник АрселорМіттал відчує велику гордість, коли побачить їх. Олімпійський і Паралімпійський факели, які зараз розпочали свою подорож з Афін до Парижа, також виготовлені з тієї ж сталі. Вироблені в Шатоне, Дюнкерку та Флоранжі, вони є символом усього сучасного та інноваційного, що є в нашій компанії. Без сумніву, нас усіх надихатиме спортивна велич, продемонстрована під час Олімпійських та Паралімпійських ігор. Але у компанії АрселорМіттал нас також має надихати все більш розумна сталь, яку ми виробляємо, і ті значні переваги, які вона має для людей і планети.
У Криворізькій гімназії № 22 відкрили меморіальну дошку на честь свого випускника, працівника «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олександра Пшеничного.
Сонячний квітневий день. Квіти, сум та сльози. Слова вдячності героям, які загинули, захищаючи нашу землю, боронячи кожного з нас. Серед трьох випускників гімназії, яким присвячені ці скорботні урочистості – наш колега, менеджер служби з впровадження міжнародних і корпоративних проєктів «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олександр Пшеничний. 25 років тому прийшов він на завод вальцювальником стану гарячої прокатки сортопрокатного цеху № 2. Згодом став майстром. Потім впроваджував Виробництво світового класу WCM. А далі – війна, яка перервала його життєвий шлях.
Олександр пішов захищати Україну добровольцем у перші години повномасштабного вторгнення. Мама героя, Любов Іванівна, згадує той день і не в змозі стримати сліз: «Про початок війни я дізналася о 4.40 ранку. Почала набирати номер синочка, але зупинилася. Йому ж рано на роботу, хай дитина поспить. Набрала Сашу о 6.30. «Синку, ти вже чув новини? Війна почалася!» – кажу йому. А він мені: «Мамо, не вигадуй! Що за паніка?». Чую – увімкнув телевізор. «Мамо, я у військкомат». Даремно я його просила не спішити, все обміркувати, зважити. Він у мене патріот із самого малечку.
Звідти Саша телефонував, коли була можливість. А здебільшого ми всі спілкувалися з ним у групі в соцмережі. У нього завжди все було «ок», «норм», «порядок». Залишалося лише здогадуватися, у якому він пеклі. Та він і в мирному житті ніколи не скаржився, оберігав нас».
Родичі – мама, тітка, дядько, сестричка Катя, племінниця Владислава – називали Сашу своїм оберегом. Сусіди дуже його поважали. Завжди чемний, усміхнений, позитивний, підтримає, допоможе, підвезе на авто. Він добудував батьківський дім, самотужки навчився грати на гітарі, баяні, фортепіано. Дякуючи своєму завзяттю та людяності, Олександр Пшеничний і на роботі користувався неабиякою повагою у колег.
«До команди з впровадження WCM я прийшов, коли Саша вже був знаним майстром цієї справи, – згадує в.о. служби з впровадження міжнародних і корпоративних проєктів Олексій Можако. – Він був куратором у СПЦ-2. За кілька років цех досяг Срібного рівня, а економія від усунення втрат у цеху з 2015 по 2018 рік склала близько 100 млн грн. А потім Сашу перевели до цехів центрального департаменту з утримання та ремонтів, де впровадження лише починалося. Там він створив команду і запустив процес. Він був серед найкращих, досягав результатів завдяки своїй потужній активності, професіоналізму та неймовірній цілеспрямованості. Коли Сашко брався за справу, у нього очі світились від завзяття. Для нас він був не лише колегою, а душею компанії. Чудовий гумор, гітара, баян – це все Саша. Разом з ним ми грали у футбол за команду свого підрозділу, бігали кроси, брали участь у змаганнях з дартсу, армспорту та інших видів».
За словами першої вчительки Тетяни Присяжнюк, отаким наполегливим і цілеспрямованим Саша був ще з дитинства. «Пам’ятаю, як білявий хлопчина Саша Пшеничний прийшов у перший клас, – згадує Тетяна Миколаївна. – І такий же він був маленький та худесенький. Та завжди прагнув бути найкращим. Рука на уроках не опускалася. Він дуже багато працював над собою, багато читав. Завжди сідав на задню парту, пояснював, що йому там комфортніше, краще думається. Але це не заважало йому бути першим, найкращим. Дівчаткам Сашко допомагав, з хлопчиками дружив, чудова була дитина».
Олександр був завзятим туристом. Обійшов з рюкзаком за плечима чи не всю Україну. Він любив свою рідну землю і без вагань став на її захист.
24 лютого 2022 року вони разом зі своїм другом і колегою Святославом Кузьменком поїхали одразу до військової частини, бо до ТЦК вишикувалися шалені черги, ворог стрімко насувався з півдня, і Сашко з другом найбільше боялися, що не встигнуть навіть зброю отримати. Вони встигли. Потім воювали пліч-о-пліч. А згодом Олександра терміново перекинули на авдіївський напрямок, де був прорив окупантів. 31 жовтня 2022 року солдат роти вогневої підтримки окремого розвідувального батальйону Олександр Пшеничний загинув у бою.
У березні цього року «АрселорМіттал Кривий Ріг» збільшив виробництво усіх основних видів продукції.
Результати березня 2024
У порівнянні з березнем 2023 року виробництво залізорудного концентрату виросло на 52% (з 427 до 651 тис. тонн), коксу доменного – на 50% (з 56 до 84 тис. тонн), чавуну – на 27% (з 109 до 138 тис. тонн), сталі – на 61% (з 77 до 124 тис. тонн) і прокату – на 57% (з 74 до 116 тис. тонн). Обсяги виробництва зросли і в порівнянні з минулим місяцем – залізорудного концентрату вироблено на 14% більше, коксу доменного – на 9%, чавуну – на 19%, сталі і прокату – відповідно на 61 і 59% більше. Цих результатів вдалось досягти незважаючи на російські атаки, спрямовані проти вітчизняної енергетичної інфраструктури, та викликані ними перебої з енергопостачанням.
Показники першого кварталу 2024 року також відображають поступовий прогрес у відновленні виробничих потужностей підприємства.
Результати 1 кварталу 2024
Порівняно з 4 кварталом минулого року виробництво залізорудного концентрату склало 1775 тис. тонн проти 1283 тис. тонн, тобто на 38% більше; коксу доменного – 245 проти 211 тис. тонн (зростання на 16%), чавуну – 403 проти 392 тис. тонн (зростання на 3%), сталі – 278 проти 250 тис. тонн (на 11% більше), прокату 262 проти 230 тис. тонн (на 14% більше). Зростання виробництва в порівнянні з 1 кварталом 2023 року складає від 50% до 94% залежно від виду продукції.
Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг»: «Ми плануємо продовжувати програму виробничого розвитку, зокрема, найближчим часом наблизитись до 50% використання наших потужностей по металургійному виробництву. При цьому стабільність енергопостачання залишається вагомим чинником успішного втілення наших планів».
11 квітня 2024 року відбулась конференція трудового колективу, в роботі якої взяли участь 139 з 149 делегатів, обраних трудовими колективами підприємства, а також запрошені представники адміністрації підприємства. З метою запобігання ризикам, пов’язаним з воєнною агресією проти України, конференція проходила в онлайн форматі.
На конференції були підбиті підсумки виконання Колективного договору за 2022-2023 роки, обрано персональний склад Погоджувальної комісії ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, Комісії підприємства з питань охорони праці та пожежної безпеки (Глобальний Комітет зі Здоров’я та Безпеки), а також Комісії з трудових спорів.
Одним з головних пунктів порядку денного стало схвалення нового Колективного договору, проєкт якого був розроблений і затверджений за результатами п’яти місяців роботи спільної Робочої комісії. Раніше, 29 березня, проєкт цього договору був розміщений на інтранет-порталі підприємства в розділі «Колективний договір» для ознайомлення та обговорення, щоб працівники могли внести свої пропозиції. Переважною більшістю голосів делегати конференції затвердили новий Колективний договір, який діятиме з 1 квітня 2024 року по 30 червня 2026 року (окрім пунктів, що були призупинені через воєнний стан).
Генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо оголосив під час конференції виплату 11.04.2024 винагороди за підсумками роботи за 2023 рік у розмірі 50% середньомісячної заробітної плати кожного працівника за фактично відпрацьований час у 2023 році.
Також представники адміністрації дали відповіді на запитання делегатів конференції.
Детальніше про конференцію трудового колективу – читайте у наступних випусках газети «Металург».
Дрібносортний стан ДС 250-4 сортопрокатного цеху № 2 поповнює свій сортамент.
Як зазначив старший майстер стану ДС 250-4 Павло Житникович, почати виготовлення раніше нетипових для четвертого стану видів прокатної продукції, таких, наприклад, як круги від Ø 18 до Ø 32 міліметри, змусили обставини, пов’язані з війною. «Майже півтора роки тому ще один стан цеху – ДС 250-5 – був суттєво пошкоджений внаслідок ракетної атаки, і четвертому стану довелося працювати «за двох». – пояснив Павло Житникович. – Керівником прокатного департаменту Олександром Ткаленком було поставлено завдання – освоїти сортамент п’ятого стану, почати катати ту його продукцію, на яку є попит».
То була командна робота, в якій крім працівників СПЦ-2 на чолі з начальником Олександром Макаренком, взяли участь бюро калібрування, вальцетокарний цех та деякі інші підрозділи. Калібрувальники – Володимир Найдьонов (керівник бюро), Сергій Темченко та Владислав Брагинець – розрахували калібри клітей, розробили технічну документацію. У ВТЦ виготовили потрібні валки, а фахівці СПЦ-2 створили таблиці прокатки, підібрали швидкості, виготовили і встановили відповідну привалкову арматуру.
«Привалкова арматура утримує розкат на стані, – розповідає старший майстер основної виробничої дільниці стану ДС 250-4 з технології Максим Кривошеєв. – Для кожного виду прокату вона виготовляється індивідуально. Ми за півтора року освоїли круги діаметрами ØØ 18, 19, 20, 21, 22, 24, 28, 29, 32 міліметри та інші. Також на стані стали катати арматуру Ø 14 мм в шпулерних мотках, гвинтову арматуру Ø 18 і Ø 22 мм, яка використовується для виготовлення шахтних кріплень. А нещодавно виготовили експериментальну партію арматури Ø 36 мм. Тож слюсарям, Олексію Дьоміну, Валерію Височію, Денису Чуприку бригадиру Сергію Вьюнніку та іншим фахівцям, які виготовляють привалкову арматуру, складної роботи було вдосталь. Вони чудово впоралися».
Підготовкою валків опікувалися бригадир слюсарів з перевалки Олександр Сергієнко та його колеги. Оператори головного поста керування станом Костянтин Мельков, Дмитро Піддубний та інші підбирали швидкісні режими, керували прокаткою. А налаштували прокатні кліті та контролювали їх роботу вальцювальники Борис Головченко, Борис Гуков, Євгеній Степанов, Олександр Чернов та їх колеги.
«Опановувати виробництво нової продукції нам дуже допоміг величезний досвід заступника начальника СПЦ-2 з технології Геннадія Кузнєцова, – продовжив Павло Житникович. – Саме завдяки професіоналізму наших людей нам вдається, попри блекаути, періодичні проблеми з водою та інші негаразди, не лише тримати виробництво на належному рівні, а ще й вдосконалюватися. Зараз близько 60 працівників стану захищають країну від агресії. Є гіркі втрати. Працюємо пліч-о-пліч з колегами із п’ятого стану. Вчимося одне в одного. Маємо єдину потужну команду під назвою СПЦ-2, яка зробила, робить, і зможе зробити, здавалося б, неможливе».
