Олександр Шередека став на захист України на другий день повномасштабного вторгнення – 25 лютого 2022 року. До цього він працював ковшовим у конвертерному цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Багато років поруч з Олександром пропрацював змінний майстер основної виробничої дільниці розливання сталі Андрій Бондаренко. «Це була чудова людина, – говорить Андрій Бондаренко. – Сашко виконував важку роботу – готував ковші для розливання сталі. І робив її дуже професійно – швидко, якісно й безпечно. Він займався боксом, виступав і перемагав на змаганнях різного рівня. Також займався силовими видами спорту. Олександр нікому не відмовляв у допомозі. Веселий був, життєрадісний. Про таких ще кажуть – душа компанії. Міг жартом миттєво налаштувати колег на позитив. Особисто я, та й будь-хто з бригади міг у тяжку хвилину завжди покластися на Сашка на всі сто відсотків. Страшна звістка про загибель Олександра Шередеки боляче вразила кожного з нас у самісіньке серце. Неможливо в це повірити».
22 червня 2024 року під час бойових дій проти російських окупантів сержант Олександр Шередека загинув, мужньо виконавши військовий обов’язок. Ця трагічна подія сталася в селі Липці на Харківщині.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам Олександра.
Велика промисловість, зокрема підприємства гірничо-металургійного комплексу (ГМК), є запорукою роботи української економіки під час боротьби з агресором. Продовжувати підтримувати економіку та сплачувати мільярдні податки, кошти з яких спрямовуються на зброю, дрони, техніку та забезпечення наших військових, підприємства ГМК можуть лише за стабільних умов для їх роботи. Але останнім часом приймаються і плануються до прийняття рішення, які не тільки не сприяють цьому, а навпаки можуть призвести до зупинки виробництва підприємств ГМК.
Нещодавно енергоємні підприємства, зокрема і ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», звернулись до Кабміну з проханням переглянути Постанову КМУ від 30 травня 2024 р. № 611, якою було збільшено з 30% до 80% обов’язковий обсяг закупівлі імпортованої електричної енергії від загального обсягу споживання щогодини для гарантування забезпечення його постачання без обмежень внаслідок дефіциту електроенергії в енергосистемі.
Це рішення призвело до значного зростання витрат на закупівлю електроенергії, що негативно впливає на подальше виробництво, яке стає суттєво збитковим, а продукція неконкурентоспроможною на світовому ринку металургійної продукції. У такій ситуації «АрселорМіттал Кривий Ріг» буде вимушений значно скорочувати виробництво з відправленням співробітників у простій, що матиме негативний мультиплікативний ефект як на надходження до бюджетів всіх рівнів і надходження валютної виручки в країну, так і на соціальний аспект. Поки реакції на від Кабміну немає.
В той же час стало відомо про підготовку іншого рішення, яке ще більше нанесе шкоду таким великим стратегічним енергоємним підприємствам як «АрселорМіттал Кривий Ріг». Отримали інформацію, що НКРЕКП вже розробив рішення про введення уніфікованого тарифу на розподіл електроенергії для великої промисловості, малого та мікробізнесу.
Наразі тариф на розподіл електроенергії розділений за класами напруги – 1-й та 2-й, що відповідає існуючій практиці тарифоутворення на послуги розподілу електроенергії в ЄС. Перший клас – це велика промисловість, яка приєднана до електромереж високої напруги і споживає значно більше електроенергії. Тариф для 1-го класу напруги приблизно в 5 разів менший, ніж для 2-го. Тариф розділений і це є логічним, адже для постачання електрики великим підприємствам використовується набагато менше інфраструктури, а втрати електроенергії в електромережах на її розподіл значно менші, ніж на 2-му класі. Тоді як тариф для 2-го класу дозволяє покрити витрати на доставку електрики малому та мікро бізнесу.
За отриманою інформацією, НКРЕКП хоче встановити єдиний тариф для обох груп споживачів. Тобто пропонується одноразовим рішенням збільшити тариф для великої промисловості у 5 разів! Це стане руйнівним ударом по великій промисловості, яка формує держбюджет, та матиме вкрай негативний вплив на економіку країни, що воює.
Просимо Уряд України втрутитись в ситуацію і не допустити прийняття НКРЕКП рішення, що завдасть шкоди українській економіці та суперечить європейським правилам, які Україна активно інтегрує у свою енергетику.
Також дуже сподіваємося на об’єктивний перегляд рішення КМУ щодо збільшення з 30% до 80% обов’язкового обсягу закупівлі імпортованої електричної енергії від загального обсягу споживання щогодини, для гарантування забезпечення його постачання без обмежень внаслідок дефіциту електроенергії в енергосистемі.
Протягом багатьох років у тренінг-центрі нашого підприємства працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг», Стіл Сервісу, ЛМЗ та підрядних організацій прокачують навички безпечної роботи згідно з корпоративними стандартами. Навіть за складних умов війни робота центру не припиняється, адже до безпечної роботи на підприємстві завжди підвищена увага.
«Цього разу у тренінг-центрі я навчився безпечно виконувати роботи в обмежених та замкнутих просторах. Раніше я вже пройшов тут курси з роботи на висоті та поблизу газонебезпечних місць, адже мені за родом діяльності усюди доводиться працювати, – говорить Віталій Рибчинський, слюсар-ремонтник (бригадир) ремонтного виробництва. – Теоретичні знання та практика в умовах «як на виробництві» суттєво допомагають. Ми тут вчилися запобіжні пояси правильно надягати, користуватися ними. Після цього вже під час реальної роботи я почуваюся набагато впевненіше та безпечніше».
Щодня у тренінг-центрі багатолюдно. Загартовувати знання приходять електромонтери, слюсарі-ремонтники, газорізальники, електрогазозварники, електрозварники ручного зварювання, машиністи крана металургійного виробництва тощо. Нагадаємо, що в тренінг-центрі одночасно можуть навчатися до 150 людей. Навчання відбувається у п’яти класах з теорії, комп’ютерному класі для навчання та тестування та на унікальному полігоні, обладнаному спеціальними тренажерами.
«Серед тренажерів – кран мостового типу вантажопідйомністю 5 тонн. Такі крани працюють у багатьох цехах підприємства. Керувати ним можна як із кабіни, так і дистанційно, – розповідає Лілія Долженко, фахівчиня відділу з навчання та розвитку персоналу управління зі стратегічного розвитку. – Поруч є тренажер безпечної роботи на висоті. На ньому працівники навчаються закріплюватися за допомогою індивідуальних засобів захисту, правильно підніматися до місця робіт, працювати там та спускатися звідти. Висота цього тренажеру становить понад 9 метрів. До речі, саме на ньому проходять багато майстер-класів та змагань».
Один тренажер схожий формою на криницю – він імітує замкнутий простір. Тут відпрацьовується евакуація людини, яка втратила свідомість через отруєння газом, який там міг накопичитися, або через травму.
Тренінг-центр має і справжню кабіну вантажного автомобілю, де тренуються водії транспортного департаменту. Завдяки програмному забезпеченню цього тренажера тренувальна «поїздка» ускладняється важкими погодними умовами, ситуаціями на дорозі, крутими віражами, залізничними переїздами.
Ще у тренінг-центрі можна навчитися розпізнавати виробничі ризики. Для цього треба… піти «на полювання» за ними до майстерні невідповідностей. Там є різноманітні механізми та інструменти з браком. Деякі пошкодження одразу кидаються в око, а деякі ще треба пошукати. Якщо працівник навчиться це робити під час тренувального процесу, то і в цеху він одразу виявить невідповідності-ризики та ліквідує їх.
«Наша навчальна база дає людям можливість не лише підвищити свою професійну кваліфікацію, а й отримати другу (і не тільки) професію, – продовжує Лілія Долженко. – Також працівники підприємства навчаються корпоративним виробничим стандартам щодо запобігання нещасних випадків зі смертельними наслідками ArcelorMittal Fatality Prevention Standarts (FPS). У якості викладачів виступають тренери-спеціалісти з різних цехів підприємства, а також ветерани (на договірній основі). Вони навчають людей попереджувати ризики, безпечно виконувати робітничі завдання, правильно використовувати засобі індивідуального захисту. Свого часу наше підприємство одним з перших металургійних підприємств в Україні впровадило таку практику з охорони праці. Ми розвиваємося далі в цьому та робимо усе можливе, щоб працівники наших підприємств мали якісну професійну кваліфікацію та працювали безпечно».
Разом зі встановленням нового надійного устаткування, на теплоелектроцентралі № 2 виконали комплекс робіт для поліпшення умов праці людей та ефективної роботи устаткування.
На ТЕЦ-2 успішно працює нова акумуляторна батарея постійного струму. Вона готова будь-якої миті забезпечити електроенергією як саму станцію, так й інших споживачів – об’єкти доменного цеху № 1, насосну станцію цеху водопостачання, міську котельню тощо. Для чіткого й зручного керування роботою батареї встановлені нові шафи постійного струму. Як розповів старший майстер виробничої дільниці електроцеху ТЕЦ-2 Сергій Грецький, нове керуюче устаткування забезпечує швидкий і повний контроль параметрів роботи батареї, можливість дистанційного управління та зменшення ризиків враження електричним струмом, електричною дугою та надійний протипожежний захист.
«Людей захищають захисні екрани, які зроблені із сучасних високотехнологічних матеріалів, – пояснив Сергій. – Як бачите, вони прозорі. З одного боку обслуговуючий персонал постійно бачить стан кабелів, проводів, вимикачів та інших елементів, а з іншого прозорість екрану ніяк не зменшує надійність захисту».
Також батарея отримала нові шафи зарядних пристроїв та сенсорну панель керування. А вимикачі-автомати здатні миттєво спрацювати при збоях у роботі. Про переваги устаткування розповів старший електромонтер ТЕЦ-2 Володимир Храменков: «Раніше при виникненні аварійних ситуацій доводилося вимикачем-рубильником знеструмлювати все устаткування. Зараз система керування визначає проблемну дільницю, і автоматично знеструмлює саме її. Швидкість дії допомагає врятувати обладнання. Ми ж отримуємо інформацію про те, на якій дільниці виникла проблема. Таким чином нам простіше виявити несправність. А це допомагає усунути проблему набагато швидше».
Паралельно із заміною батареї та іншого виробничого устаткування був виконаний капітальний ремонт приміщення акумуляторної батареї. Встановили надійну вентиляцію, три потужних кондиціонери, змонтували системи опалення та освітлення, замінивши старі лампи на потужні та економні світильники. Система протипожежної безпеки нового типу складається з проводів-датчиків, які закріплені по всій стелі приміщення, що робить її набагато ефективнішою.
«А ще за методологією Виробництва світового класу WCM ми зробили візуалізацію у приміщенні батареї та допоміжних приміщеннях, – розповідає Сергій Грецький. – Позначили відповідними кольорами струмопровідні частини, небезпечні зони, маршрути пересування та зони для безпечного перебування людей. Якщо підсумувати, то працювати стало зручніше й безпечніше, а надійність забезпечення постійним струмом виведено на новий рівень, що надзвичайно важливо, коли існує загроза блекаутів».
У копровому цеху департаменту з виробництва чавуну і сталі з’явилися нові навісні драбини для безпечної роботи на висоті.
Працівники копрового цеху займаються переробкою металобрухту, шлаку й скрапу, підготовлюючи сировину для виробництва сталі. Матеріали для переробки приходять в цех у напіввагонах. Завдання майстрів та бригадирів – визначити відповідність цих матеріалів заявленим характеристикам. Для цього треба оглянути вміст вагона, піднявшись на верх борту. Щоб виконати завдання користувалися стандартними стаціонарними драбинами, привареними до вагонів.
«Це незручно і небезпечно, – говорить в.о. електрика копрового цеху Даніїл Берьозкін. – Не всі стаціонарні драбини на вагонах у гарному стані. Найнижчі щаблі драбин знаходяться на значній відстані над землею. А ще для того, щоб потрапити на таку драбину, треба зайти між вагонами, тобто, у небезпечний простір. Тому й було вирішено закупити навісні пристосування. Зараз електрослужба проводить випробування нових драбин. А користуватися ними будуть технологи цеху. Закуплено чотири драбини висотою 3,45 м та чотири – 1,5 м, які є допоміжними, для того, щоб за необхідності спуститися всередину вагона».
Драбини виготовлені із скловолокна, що разом з міцністю робить їх ще й легкими. Довгі мають масу 10 кг, а короткі – 5,5 кг. Це дозволяє працівникам легко переносити їх до місць роботи. У верхній частині кожна з них має два зачепи-крюки, які дозволяють надійно зачепитися за борт вагона. А упори посередині впираються в борт, забезпечуючи додаткову стійкість. Щаблі драбин покриті напиленням, що робить їх неслизькими навіть у вологу погоду.
Бригадир копрового цеху Данило Дзядзік новими драбинами поки що задоволений: «На перший погляд – вдале поєднання зручності, невеликої маси і надійності. Спочатку ретельно їх випробуємо, а потім візьмемо в роботу».
Як пояснив начальник відділу охорони праці департаменту з охорони праці та промислової безпеки Олексій Курочка, на 2024 рік для цехів замовлений чималий перелік засобів, спрямованих на протидію ризикам, особливо, чотирьом ризикам вбивцям. «Крім драбин це ще й пояси та інерційні блокуючі пристрої, які захищають від падіння з висоти, – говорить Олексій. – Багато замовлено пристроїв, які допоможуть заблокувати смертельно небезпечні джерела енергії. Навантажувачі плануємо обладнати системами безпеки, що дозволять зберегти життя працівників, які можуть опинитись в небезпечній зоні їх роботи. Заплановано багато технічних заходів для того, щоб працювати у цехах стало безпечніше.
У цеху мереж і підстанцій встановлені індикатори напруги, які інформують людей про небезпеку враження електрострумом.
Три червоних діодних «ока» світяться поруч з дверима комірки, як око термінатора у заключному епізоді голівудського блокбастера. Там, за дверима, смертельна небезпека – електричний струм з напругою 6000 вольт. І саме ці яскраві діоди попереджують: комірку відчиняти суворо заборонено, бо устаткування всередині неї не знеструмлене. Ці вказівники-індикатори напруги придбали і встановили нещодавно за програмою протидії чотирьом ризикам-вбивцям, один з яких –враження електричним струмом.
Як розповів начальник дільниці цеху мереж і підстанцій Максим Кожуховський, такі комірки використовуються на підстанціях для розподілення електричного стуму в цехи та іншим споживачам підприємства.
«Наприклад, в одну з комірок заходить струм з напругою 6 кВ, – пояснює Максим. – Звідси він розходиться до споживачів. Всередині комірки – шини трифазового виконання. До кожної з них під’єднаний один з трьох світлодіодів. І поки індикатори горять, то працівники, які обслуговують цю комірку – електромонтери, електрослюсарі та інші – бачать, що доступ до комірки заборонений, поки не будуть розібрані електросхеми і діоди-вказівники не згаснуть. Це вказуватиме на те, що устаткування знеструмлене».
На підстанціях ЦМП поступово йдуть реконструкції. Старе устаткування міняють на сучасне виробництва провідних світових компаній, таких як Siemens чи Schneider Electric. Воно за замовчуванням йде з вказівниками напруги. Але швидко все електроустаткування на підприємстві, якому за півтора місяці виповниться 90 років, не заміниш. Це вимагає величезних коштів та часу. Тож вирішили на устаткуванні, яке поки що змушені використовувати, встановити індикатори.
Начальник ЦМП Олександр Балахнін: «Таке безпекове устаткування вже встановлене на підстанціях усіх дев’яти наших дільниць – аглодоменної, обох доменних, обох прокатних, сталеплавильної, конвертерної, кисневої та східної. Додаткові засоби безпеки отримали підстанції КРЗ-2, 3, 20, 23, 1ГЗ, 1А, 4Д, 1РП та інші. Це важливий крок до підвищення рівня безпеки наших людей. Взагалі заміна устаткування на сучасне – це вже інший рівень безпеки. Наприклад, ми замінили акумуляторну батарею на підстанції КРЗ-2 і позбавилися шкідливої дії сірчаної кислоти та відкритих струмоведучих частин. Також замінили захисти під час реконструкції підстанції 4Д – в результаті отримали швидший та надійніший захист для людей від враження електричним струмом. А використання нещодавно придбаних індивідуальних сигналізаторів напруги дозволяє працівникам своєчасно виявити струмопровідні частини під напругою і захистити своє життя».
