Позначка: металургійне виробництво

Категорії
Новини

«Світлячки» з аглоцеху

В аглоцеху № 3 подбали, щоб робітники вночі «світилися». А вам слабо?

Саме для безпеки пересування працівників цеху містом у темний час доби в цеху власними силами виготовили світловідбивні брелоки та закликають колективи інших цехів підприємства приєднатися до цього імпровізованого челенджу. І все заради того, щоб люди стали помітнішими на дорозі.

Темної-темної ночі, в темному одязі, на темній дорозі… За таких умов водії машин майже не помічають пішоходів. І чим темніший на людині одяг, тим складніше її розгледіти. На жаль, через війну та пошкоджену обстрілами ворога енергетичну інфраструктуру таке явище стало нашою буденністю, внаслідок чого збільшилася кількість ДТП за участі пішоходів.

«За прохідною ми дуже часто буквально «провалюємося» у темряву, в таких умовах перетинаємо дороги зі жвавим рухом, де навіть іноді світлофори не працюють. Близько чи далеко від нас автомобіль, ми визначаємо за світлом фар, а от нас, пішоходів на дорозі, водій може і не помітити. Так, ми вмикаємо ліхтарики, підсвічуємо себе «мобілками», але цього замало. Щоб стати помітнішими на дорогах, треба ще й підсвічувати себе різними світловідбивними елементами на одязі. І чим більше цих елементів буде, тим краще», – говорить Олена Хібіна, старший майстер основної виробничої дільниці АЦ № 3, яка є автором ідеї створення світловідбивних брелоків для робітників цеху.

У цеху цю ідею одразу ж підхопили, і робота в колективі закипіла. Олена розробила дизайн брелоків, паралельно йшов пошук матеріалу, з якого їх можна було б виготовити. Головним критерієм для матеріалу були якість (щоб він швидко не затирався), добрі світловідбивні властивості поверхні та достатня товщина, адже тонкий матеріал для брелоків не підходить.

Роботу з пошиття виробів взяла на себе оператор пульта управління Марина Самошкіна. «Для мене це було простою роботою, адже за першою спеціальністю я кравець верхнього одягу і навіть певний час працювала за нею. Та потім вирішила працевлаштуватися до аглоцеху № 3, тут вже працювали мої тато та сестра, –розповідає Марина Самошкіна. – Я зайнята в технологічному процесі. Робота потребує уваги до всього. Увага стала в пригоді й під час пошиття цих брелоків. Я старалася робити все акуратно, щоб було красиво, адже люди причеплять їх на одяг, сумки, рюкзаки».

Загалом в цеху виготовили близько 500 світловідбивних брелоків. Їх роздали не лише працівникам АЦ № 3, а і співробітникам підрядних організацій, які працюють на його території.

У аглоцеху № 3 сподіваються, що колективи інших цехів підприємства підхоплять ідею створення подібних аксесуарів безпеки для своїх робітників і тим самим зроблять свій внесок у справу збереження людського життя та здоров’я.

Категорії
Новини

Людина – не термінатор, тож безпека праці – понад усе

Як контролювати ризики на дуже небезпечній дільниці, підкажуть працівники доменного цеху № 1 разом з фахівцями з охорони праці.

Серед найнебезпечніших виробничих майданчиків нашого підприємства – ливарні двори доменних печей. Через скорочення виробництва, викликане війною, наразі працює лише доменна піч № 6. Туди ми й поїхали дізнатися, як персонал печі вправляється з багаточисельними ризиками.

Змінний майстер основної виробничої дільниці Григорій Лімонов працює у доменному виробництві більш ніж 20 років. Він знає, що ливарний двір – суцільне поле ризиків.

«Це дійсно так, – говорить Григорій. – Рідкий чавун з температурою 1300-1500 градусів, розплавлений шлак, величезні машини і механізми, які рухаються, крутяться. Майже всі виробничі процеси, такі як відкриття та закриття чавунної льотки, заміна фурм, розливка чавуну, відбір проб та інші, містять чималі ризики. І це не лише у нас. Я працював за кордоном, там приблизно така ж ситуація. Отаке вже воно – виробництво чавуну. Ми не можемо усунути ризики, але можемо зробити їх керованими. Для цього треба тримати устаткування та засоби сигналізації, що попереджають про небезпеку, у належному стані, а також кожному працювати безпечно, не порушуючи правил».

Фахівці департаменту з охорони праці та промислової безпеки, разом з цеховиками, дослідили основні виробничі операції, виявили та описали ризики. А також окреслили алгоритми поведінки працівників, які дозволяють уникнути нещасних випадків на такому ризиковому виробництві.

«Серед найрозповсюдженіших рекомендацій – не можна наближатися до небезпечного обладнання та жолобів, якими тече рідкий метал, – говорить начальник відділу охорони праці аглодоменного департаменту та коксохімічного виробництва Володимир Сапіга. – Своєчасне треба проходити медогляди, обов’язково у зазначених випадках застосовувати засоби індивідуального захисту. До речі, металурги зараз мають у достатній кількості металізовані захисні плащі, які захищають від височенної температури. Це дуже добре, адже втратити свідомість, отримавши тепловий удар для горнового – це ще й небезпека потрапити у жолоб з металом або під устаткування, що рухається».

Як бачимо, правила доволі прості для розуміння. Головне, щоб їх виконували. В цеху працюють над тим, щоб люди виконували правила свідомо, а не під загрозою покарання. Майстер Григорій Лімонов впевнений, що головне – це спілкуватися з людьми і постійно нагадувати їм, що їхнє здоров’я, життя – то найцінніше, що є у світі.

«Ми – не роботи, і, на жаль, запасних частин для нашого тіла ще не вигадали, – каже Григорій. – А потрапивши у потік чавуну з температурою півтори тисячі за Цельсієм, навіть термінатор розплавиться, а що буде з людиною, не хочеться навіть уявляти. Тож залишається лише постійно скрізь нагадувати людям правила безпеки. Це я роблю на змінно-зустрічних, під час роботи й після неї, буду робити й надалі. Яка б не була техніка, але саме люди плавлять метал, вони наш безцінний ресурс».

Сергій Юзбеков працює горновим вже 18 років. Він вивчив кожен сантиметр ливарного двору, всі процеси може розібрати до дрібниць. Сергій прослухав тисячі інструктажів з охорони праці. Здавалося б, навіщо вони йому вже потрібні?

«Інструктажі дуже потрібні, – зізнався горновий. – Це як кнопка, що перемикає наш мозок з режиму «Домашній» у режим «Виробничий». І вона спрацьовує краще, якщо це не просто повторення правил за книжечкою, а коли їх проводить досвідчена людина, яка додає до написаного свій особистий досвід. А ще дуже важливо тримати робоче місце (це весь наш ливарний двір) у порядку. Бо перечепитись, оступитись і впасти – тут може коштувати життя. А ще устаткування має бути справним».

Щодо устаткування й обладнання, то у доменників воно також змінюється, вдосконалюється. Наприклад, на шостій печі під час реконструкції, яка пройшла кілька років тому, глиняні набивні жолоби, якими течуть метал і шлак, замінили бетонними. І одразу позбулися ряду ризиків, пов’язаних з набивкою жолобів та їх ремонтами. А ще нові жолоби накриті згори, тож горнові не мають безпосереднього контакту з розплавленим металом.

Але яким би досконалим та безпечним не було обладнання, у цеху розуміють, що бажання працівника працювати безпечно та нетерпимість до порушень – головна запорука нульового травматизму, і працюють над цим.

Категорії
Новини

На доменній печі № 9 відремонтували систему вагового дозування сировини

Хоча «дев’ятка» зараз тимчасово не працює, там продовжуються ремонти обладнання. Їхня головна мета – забезпечити готовність металургійного об’єкту до експлуатації у разі необхідності. Серед зробленого за останній час  ремонт системи повірки вагового дозування на шляху, де відвантажується кокс.

Кожна господиня знає, щоб страва була смачною, під час готування треба додавати визначену рецептом кількість інгредієнтів. Так і в металургійному виробництві. Щоб технологія доменної плавки велася правильно, в доменну піч необхідно покласти у правильному співвідношенні сировину – кокс та агломерат.

Для контролю кількості їх відвантаження в доменному цеху № 2 існують дві системи вагового дозування – на коксовому та агломераційному шляхах. На перший погляд ці системи прості: складаються із довгих залізничних колій та спеціального візка-вагів із важелями. Загалом система ефективна, адже допомагає чітко контролювати дозування шихтових матеріалів через вагові воронки для подальшого виробництва чавуну.

Візок-ваги із важелями

«Дотримання чіткого співвідношення ваги коксу та агломерату під час завантаження доменної печі допомагає правильно вести доменну плавку, – говорить Сергій Мязін, начальник доменного цеху № 2. – Якщо коксу буде більше, плавка буде зайве нагріватися, і затрати дороговартісного коксу будуть більшими. Якщо ж більше агломерату, то плавка може різко охолонути, що теж недопустимо. Отже, баланс сприяє якості».

Під час ремонту в цеху демонтували старе обладнання, провели велике прибирання території від залишків шихти, встановили нові колії та відремонтували візок-ваги.

Як зазначив Євген Терьохін, в.о. старшого майстра ДЦ № 2, такий капітальний ремонт доволі складний та дорогий, орієнтовно він коштує 10 млн грн. Тому в рази цінніше, що під час війни його вдалося виконати власними силами підприємства. Ремонт виконували фахівці центрального департаменту з утримання та ремонтів, а також спеціалісти ДЦ № 2. 

В цеху вже відремонтували систему вагового дозування на коксовому шляху, зараз роботи тривають на шляху, де відвантажується агломерат.

Категорії
Новини

Енергетичний департамент зазнав тяжкої втрати

1 лютого під час участі в бойових діях поблизу міста Лиман помер від зупинки серця солдат, старший механік відділення Сергій Білаш. В «АрселорМіттал Кривий Ріг» він працював машиністом котлів ТЕЦ, був призваний на військову службу під час мобілізації 27 травня 2022 року.

Як розповів старший машиніст котельного устаткування ТЕЦ-1 Олександр Доротенко, Сергій Білаш керував роботою парових котлів – потужного, складного й небезпечного устаткування. До роботи ставився дуже відповідально.

«Чудовий був працівник, – говорить Олександр. – Сумлінний, виважений, професіонал, допомагав колегам, відповідально ставився до власної безпеки та безпеки оточуючих. І людина була чудова. Сергій мав веселу вдачу, любив життя, користувався повагою в колективі. Міг у складних ситуаціях підтримати, підняти настрій. Донечку свою любив дуже. Це надзвичайно важка втрата для бригади, для цеху, для всіх нас».

Висловлюємо щирі співчуття рідним та колегам захисника Батьківщини.

Категорії
Новини

Повірте людині у зеленій касці

Не карати, а допомагати – саме на це переорієнтовується наша охорона праці.

Стереотип, що фахівець з охорони праці – це той, хто прагне зловити тебе на порушенні та покарати, «порізавши» премію, формувався протягом багатьох років. Може, колись це й давало ефект, але змінюються часи й люди, і стає зрозумілим, що не страх покарання, а свідоме бажання працювати безпечно є набагато ефективнішим для збереження життя. Тож настав час працівникам з охорони праці змінити акцент: не карати, а допомагати. На нашому підприємстві робота в цьому напрямку вже ведеться.

Інженер з охорони праці Анна Дементьєва працює на нашому підприємстві рік. Вона закінчила Криворізький національний університет за фахом «Цивільна безпека (охорона праці)».

«Коли вперше відвідала цехи, то була дещо здивована, – згадує Анна. – Працівники, побачивши мою зелену каску фахівця з охорони праці, прагнули не потрапляти до поля зору та й на розмови йшли вкрай неохоче. Нас вчили, що ми маємо допомагати людям працювати безпечно. І як тут допоможеш? А ще нам говорили в університеті, що фахівець з ОП – це ще й психолог, який має знайти підхід до кожного»

І почалися пошуки. Кожного дня Анна – на виробничих дільницях. У зоні її відповідальності – електроремонтний цех, центральна електротехнічна лабораторія, дільниця вогнетривких та будівельних сумішей, управління енергетичного департаменту. Робота на висоті та з вантажопідйомними механізмами, електроустаткування під високою напругою та ще ряд небезпечних моментів – все це є у її «підшефних» підрозділах. Як зменшити ризики на робочих місцях?

«Ми проводимо оцінку ризиків, – говорить Анна. – Разом з керівниками підрозділів, майстрами, робітниками. Я багато спілкуюся з людьми. Не лише про охорону праці. Про речі, які їх цікавлять, про їхні хобі, вподобання. Це допомагає прибрати настороженість, недовіру. Люди йдуть зі своїми ідеями, які ми разом впроваджуємо. Наприклад, у електроремонтному цеху устаткування на ремонтні майданчики транспортують візками. Так от на деяких візках нещодавно встановили запобіжні бортики, щоб важкі елементи не падали й не травмували працівників».

Серед найпоширеніших причин нещасних випадків в «АрселорМіттал» – невиконання інструкцій з ОП, порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин та механізмів. Тобто людський фактор.

«Я помітила, що багато з вищезазначених порушень трапляються через бажання виконати роботу якнайшвидше, – продовжує Анна. – Саме поспіх часто приводить до порушень та загрожує життю. Намагаємося достукатися до людей. На змінно-зустрічних, під час щоденного спілкування з людьми не перестаємо повторювати, що життя – це найвища цінність. І коли стоїть вибір між безпечно або вчасно виконаною роботою, кожному слід розуміти, що краще вибрати перше».

Серед першочергових завдань – виявити причини порушень та усунути їх. Анна зізналась, що більшість людей нормально ставляться до зауважень і допомагають їй це робити. Але люди різні.

«Дійсно, у декого від зауваження мозок миттєво вибудовує захисний бар’єр, – розповідає Анна. – Наприклад, нещодавно робітник, який порушив правила, на всі запитання твердив одне: так, я винний, я порушив. І більш нічого не можна було випитати. І як же дійти до причин? Але варто було перевести розмову на те, що його цікавить, як розмова пішла продуктивніше. Виявилося, що завдання, яке не виконати без порушень, дав майстер, а робітник не міг йому відмовити. Постійно повторюю людям, що яким би авторитетом не був ваш керівник, ваше життя варте того, щоб відмовитись від подібних завдань, і ви маєте на це право. Якщо потрібна допомога, телефонуйте фахівцеві з ОП, який відповідає за безпеку у вашому підрозділі. Номери телефонів є на стендах з охорони праці у підрозділах. Ми раді будемо допомогти кожному».

Неля Бурлаченко, електромонтерка електроремонтного цеху:

– Ми разом робимо наші робочі місця та виробничі процеси безпечнішими. Інженер з охорони праці доволі часто буває у нас в цеху. Але ми не лякаємося. Привітна дівчина, поздоровкається, розпитає, порадить. І до майстрів можна звернутися з побажаннями та ідеями. Під час намотки котушок ми завжди користувалися рукавицями. Не дуже зручно, я вам скажу. Був обхід з охорони праці, і ми звернулися з цим питанням. Зараз у нас зручні рукавички з захисним гумовим покриттям. Працюємо швидше й безпечніше. Разом тестуємо й обираємо захисні окуляри. Під час інструктажів з ОП на змінно-зустрічних отримуємо потрібну інформацію. А ще разом з порушеннями інженер з ОП шукає й позитивні моменти. Це створює приємну атмосферу, умови, за яких хочеться працювати без порушень.

Категорії
Офіційно

«АрселорМіттал Кривий Ріг» закриває агломераційну фабрику металургійного виробництва

«АрселорМіттал Кривий Ріг» виводить з експлуатації свою найстаршу агломераційну фабрику, яка раніше забезпечувала агломератом доменний цех №1 на рівні 8000 тонн на добу.

Замість чотирьох аглоцехів на підприємстві залишаться в роботі три плюс рудний двір аглофабрики метвиробництва, де формуватимуть рудну суміш для виробничих процесів. Наразі працює лише модернізований аглоцех №2 – рівень виробництва там не перевищує 3000 тонн агломерату на добу. Аглоцех №3 готує шихтові матеріали для виробництва, а аглоцех №1 поки залишається у резерві через обмежений рівень виробництва в цілому.

Основні фактори для ухвалення рішення про остаточну зупинку аглофабрики метвиробництва – це скорочення обсягів виробництва у воєнний час, а також виконання зобов’язання компанії знизити промислове навантаження у регіоні. Завдяки зупинці роботи цієї аглофабрики щорічні викиди забруднюючих речовин зменшаться на 29,4 тисяч тонн, що складає 13% від загальних викидів «АрселорМіттал Кривий Ріг» (при максимальному завантаженні виробничих потужностей).

Ми розпочинаємо новий 2023 рік з позитивної та довгоочікуваної звістки для мешканців Кривого Рогу –  надалі на якість повітря у місті не впливатимуть викиди одного з найстаріших об’єктів агломераційного виробництва. Нещодавня зупинка роботи двох коксових батарей та закриття аглофабрики метвиробництва – це справді нові точки відліку в історії підприємства, які свідчать про перехід до більш безпечного та екологічного майбутнього. Війна завадила нам активно будувати нову фабрику огрудкування, робота якої планувалася як альтернатива аглофабриці метвиробництва. Але незважаючи на усі випробування, ми наполегливо працюємо на виконання природоохоронних зобов’язань підприємства перед містом  та рушимо вперед до екологічно безпечнішого виробництва – сказав Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг». 

Вивід з експлуатації аглофабрики метвиробництва став можливим завдяки реалізації інвестиційної програми компанії, що містила й  реконструкцію інших агломераційних цехів. Так, в аглоцеху №2 реконструйовано комплекси усіх шести агломашин, встановлено нові сучасні газоочистки, замінено газоходи, комунікації, промислове устаткування. Загальна вартість проекту реконструкції аглоцеху №2 перевищує 180 мільйонів доларів. Цей інвестпроект забезпечив як екологічні переваги, так і поліпшення умов праці для співробітників підприємства. На двох агломашинах цього аглоцеху виготовлюють агломерат для поки єдиної працюючої доменної печі №6.

– Працівниками потужної аглофабрики з повним циклом виробництва продукції було понад 200 людей. Ми працюємо над тим, щоб знайти максимальні можливості працевлаштування всередині підприємства для цих працівників. Звісно, усі переваги роботи в «АрселорМіттал Кривий Ріг» для них будуть збережені – конкурентний рівень заробітної плати, соцпакет, усі інші пільги. Загалом у нас зараз відкрито близько 70 вакансій, які ми закриваємо власними резервами, шукаємо кандидатів всередині компанії, проводимо внутрішні конкурси. Збереження нашого колективу, знань та професіоналізму – залишається незмінним пріоритетом компанії у ці надскладні часи,  – зазначила Юлія Заболотна, директор департаменту з персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Агломерат

Довідка:

Агломераційна фабрика металургійного виробництва забезпечувала доменників агломератом з 1951 р. Її закриття – це вже не перше планове виведення застарілого обладнання паралельно з оновленням виробничих потужностей.У 2020 р. «АрселорМіттал Кривий Ріг» вивів з експлуатації першу дільницю блюмінга, а також двохванний сталеплавильний агрегат № 6, що означало закриття мартенівського цеху підприємства. У жовтні минулого року коксові батареї №№ 1 та 2 видали свою останню партію коксу. Після зупинки цих батарей обсяг викидів забруднюючих речовин від коксохімічного виробництва зменшиться на 37%.