Новорічні, різдвяні свята у кожної людини асоціюються зі своїм, особистим, радісним, смачним, теплим. З веселощами або родинним затишком. Холодцем, олів’є, цукерками чи мандаринами. А може з шаурмою? Колядками, щедрівками, новорічними телешоу. Але напевно кожен разом з тим вважає символом свят ще й уквітчану різдвяну ялинку з вогниками, які радісно блимають, даруючи відчуття щастя, та святкову ілюмінацію.
Ми презентуємо місця у Кривому Розі, куди можна прийти веселою компанією або з коханою людиною, чи навіть самому, насолодитися новорічною ілюмінацією, зробити інстаграмні фотки. Хтось скаже: «Яка ілюмінація, коли у домівках світло щоденно вимикають?» І їх можна зрозуміти. Але ж така економія для величезного міста ситуацію з енергозабезпеченням суттєво не виправить, та й сучасна ілюмінація, завдяки новітнім технологіям, досить таки економна. А от настрій для багатьох мешканців такі місця сили створять обов’язково. А нам зараз тужити та опускати руки точно не варіант. І особливо приємно, що серед найяскравішої, найулюбленішої для містян ілюмінації є саме та, яку подарував «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Ще до повномасштабного вторгнення підприємством, в рамках одного з соціальних проєктів, впроваджених згідно з Меморандумом про соціальну співпрацю, підписаним мерією Кривого Рога та керівництвом підприємства, було придбано святкову ілюмінацію, яка засяяла на проспекті Поштовому та поблизу будівлі Криворізької міської ради. Яскраві сніжинки та квіточки й зараз актуальні та гріють серця маленьких та дорослих криворіжців і гостей міста.
Височенна ялинка біля квіткового годинника у Парку Героїв на Соцмісті – улюблене місце зустрічі криворіжців. Безліч яскраво-жовтих вогників та гарна різдвяна зірка на верхівці. Золотом своїх вогнів вона милує око і є чудовим фоном для фотознімків. Кілька лайфгаків: відійдіть від ялинки, щоб вона повністю, із зіркою на маківці влізла у кадр; обов’язково увімкніть примусовий спалах, бо ялинка може виявитися яскравою, а той, кого фотографують – занадто темним. Все просто.
На вищезазначеній локації головна ялинка – не єдиний об’єкт для огляду та фон для фотографування. Там ще є кілька менших ялинок – сріблястих та золотавих, а також фігури оленів, які також сіяють вогниками. А ще є величезна ялинкова прикраса, яка вже стала візитівкою Кривого Рогу. Тож є де прогулятися та пофотографуватися. До речі, лайфгаки з попереднього абзацу підійдуть і для вищезазначених фонів.
А у жителів Саксаганського району є своя головна ялинка. І хай її ілюмінація не така модернова, як у сестриці з Парку Героїв, одягнена скоріше у ретростилі. Але місцеві також залюбки приходять сюди, щоб прогулятися і пофоткатися. Знайти її можна у Парку «Саксаганський», що за Палацом культури «Мистецьким» на площі Володимира Великого.
Тож, попри всі негаразди воєнного часу, криворіжці працюють, борються та святкують. Життя триває!
22 грудня енергетики «АрселорМіттал Кривий Ріг» разом з колегами з усієї України, відзначають своє професійне свято. Мабуть, не випадково їхнє свято припадає на період між світлими та теплими святами – Днем Святого Миколая та Різдвом, бо саме енергетики виробляють та подають світло та тепло у наші домівки. А ще жодне підприємство не може працювати без енергоресурсів.
«Цивілізація почалася з енергетиків», – жартує директор енергетичного департаменту Сергій Пархоменко. – Людство вилізло з печер завдяки енергетикам». А у кожному жарті, як кажуть, є лише частка жарту. Без енергоресурсів неможливо виробляти концентрат, варити сталь і виготовляти прокат. Енергетики отримують воду та електроенергію від зовнішніх постачальників, трансформують їх до потрібних параметрів та доставляють у цехи. Наразі до складу департаменту входять такі підрозділи: теплоелектроцентраль (ТЕЦ), цех водопостачання (ЦВП), парогазовий цех, кисневе виробництво, цех мереж та підстанцій, електроремонтний і електрокущовий цехи, а також центральна електротехнічна лабораторія.
Крім води й електроенергії енергетики постачають кисень для виплавлення сталі, дуття (стиснене повітря, збагачене киснем) для виготовлення чавуну, природний, коксовий доменний гази, а частину електроенергії наше підприємство виробляє саме, на ТЕЦ. І це надзвичайно важливо, бо допомагає під час блекаутів безаварійно й безпечно зупиняти устаткування. «Ми не лише даємо цехам енергоресурси, а ще й приймаємо відходи, такі як шлам та окалина, переробляємо їх та повертаємо знову у виробництво», – пояснив головний інженер енергетичного департаменту Олександр Паровенко.
Переробка та використання вторинних ресурсів знижує собівартість нашої продукції.
«Коли вороги підірвали Каховську ГЕС, енергетики нашого підприємства протягом 23 днів збудували потужну насосну станцію «Берегову», проклали трубопроводи, забезпечивши Кривий Ріг водою на перших порах, – говорить заступниця директора енергетичного департаменту з водопостачання Наталія Дроваль. – Також нашими працівниками була виготовлена величезна ємкість для технічної води, і зараз ми можемо цілу добу обходитися цією водою, якщо переривається постачання на підприємство».
Для виконання цих та інших функцій наші енергетики володіють потужним устаткуванням. Наприклад, на ТЕЦ працюють чотири котли потужністю 120 МВт кожен. А загальна довжина наших водопроводів складає 2500 кілометрів. «Робота з енергоресурсами дуже небезпечна, – продовжив Сергій Пархоменко. – Наприклад, температура пари, яку виробляють на ТЕЦ, сягає 540 градусів Цельсія, тиск води у системі живлення котлів досягає 175 кілограмів на квадратний сантиметр, а працівники цеху мереж та підстанцій мають справу з електрострумом з напругою до 150 000 вольтів. Тому охорона праці у нас без перебільшення є пріоритетом № 1».
З питань з безпеки праці починаються всі змінно-зустрічні збори та наради у департаменті. Велика увага надається підбору та закупці спецодягу та засобів індивідуального захисту. «Наші електромонтери, які працюють з високою напругою, забезпечені спецодягом та масками, які здатні захистити від наслідків враження електричною дугою», – розповів заступник директора енергетичного департаменту з електрогосподарства Максим Сальніков.
Триває повномасштабне вторгнення, тож наші енергетики, як і металурги, гірники й коксохіміки, працюють у надскладних умовах. Основна проблема – на підприємство приходить недостатня кількість електроенергії. Щоб пом’якшити наслідки цієї нестачі, енергетики тісно взаємодіють з виробничим управлінням та цехами, розробляються і застосовуються такі графіки подавання електроструму, щоб кожен кіловат використовувався з максимальною ефективністю.
У цехах департаменту тривають кілька капітальних ремонтів та модернізацій надважливого устаткування. «Продовжується капітальний ремонт котла № 2 на ТЕЦ-2, – каже заступник директора енергодепартаменту з теплосилового та газового господарства Валерій Швець. – На ТЕЦ-1 ремонтується котел № 5. Триває капітальний ремонт турбоповітродувки № 9, а ще ми модернізуємо турбогенератор № 5. Цей комплекс робіт дозволить нам підвищити надійність роботи та дещо збільшити кількість електроенергії, яку виробляє теплоелектроцентраль».
А в.о. менеджера (енергонагляд) управління енергетичного департаменту Дмитро Штурко розповів, що зараз, коли у департаменті, як і по Україні загалом, є проблеми з достатньою кількістю кваліфікованих кадрів, велика увага приділяється саме навчанню персоналу. «А ще у нас регулярно проходять тренування з виконання робіт саме під час блекаутів та переривань постачання води. І останній блекаут з 12 на 13 грудня, коли ми не мали достатньої кількості електроенергії та повністю було призупинене забезпечення підприємства водою, наші люди відпрацювали дуже професійно, і зберегли все устаткування», – повідомив Дмитро Штурко.
Навіть у свята нашим енергетикам немає коли відпочивати та святкувати, адже цехи мають бути з енергоресурсами. Сергій Пархоменко наголосив що саме кваліфікованість і мужність працівників дозволяють справлятися зі складнощами. «Я вдячний кожному з працівників департаменту за нелегку і таку потрібну всім роботу, бажаю всім нам перемоги!» Колеги також приєдналися до подяки та привітання. Олександр Паровенко побажав здоров’я енергетикам та їх рідним, Максим Сальніков побажав щастя, Валерій Швець – удачі і тепла у домівках і в серцях, Наталія Дроваль – енергетичного балансу як на роботі, так і у повсякденному житті, а Дмитро Штурко побажав, щоб завершилася війна, всі наші працівники-захисники повернулися до своїх родин, повернулися на підприємство, бо їхні роботящі руки і світлі голови дуже потрібні.
Ми приєднуємося до цих щирих привітань та дякуємо за їхню надскладну роботу, яку сміливо можна назвати героїчною.
11 грудня в «АрселорМіттал Кривий Ріг» фахівці Європейського співтовариства з охорони праці «ESOSH» провели навчальний курс на тему «Розслідування інцидентів та аналіз кореневих причин (RCA – RootCauseAnalysis)».
Навчання проводилося з метою підвищення рівня лідерства у сфері безпеки серед керівників і фахівців ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відповідно до дорожньої карти АрселорМіттал Кривий Ріг «Єдина культура безпеки” (One CultureRoadmap).Учасниками навчальної сесії стало більш ніж 40 співробітників всіх виробничих департаментів , а також працівники департаменту з охорони праці та промислової безпеки.
Начальник управління з технічної підтримки СУОП Департаменту з охорони праці та промислової безпеки Олег Кириленко пояснив, що для участі у цьому навчанні були запрошені представники підрозділів які пов’язані з процесом розслідування інцидентів та найчастіше беруть безпосередню участь у таких розслідуваннях.
«На мою думку курс дуже корисний, – говорить Олег Кириленко. – Акцент було зроблено на якості розслідувань та на виявленні кореневих причин інцидентів. Адже лише виявивши кореневі причини та усунувши їх, ми можемо сподіватися, що подібне не буде повторюватися і ми досягнемо нульового травматизму на нашому підприємстві».
Викладачами курсу стали фахівчині з безпеки праці з двадцятирічним досвідом кожна, представниці Європейського співтовариства з охорони праці «ESOSH» Валентина Забеліна й Оксана Киричук.
«Навчальний курс пролетів на одному диханні, – продовжив Олег Кириленко. – Тренерки поділилися з учасниками передовими європейськими й світовими знаннями і практичними навичками, що використовуються співробітниками провідних компаній. Учасники навчання отримали інструменти ефективної комунікації та лідерства у процесі розслідування, що сприятиме розвитку позитивного мікроклімату у підрозділах».
На основі теоретичного курсу також запланований двотижневий практичний етап, під час якого тепер вже сертифіковані учні – учасники курсу – застосують отримані знання у своїх підрозділах. На завершення практичного етапу також заплановано підсумкову онлайн-сесію з планом подальшого удосконалення.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» реалізується програма підготовки жінок-водійок великовантажних автомобілів.
Сьогодні мало кого здивує жінка за кермом. Проте автопані на водійському місці потужної автотехніки завжди привертають велику увагу.
«Це точно, я вже на собі таке відчула. Зараз я керую легковим автомобілем, але незвичним – швидкою допомогою. Буває їдеш на виклик, везеш фельдшерів, а проїжджаючи повз проводжають тебе поглядом. Таке трапляється й з моїми колегами по керму, такими ж водійками швидких, як я. Втім, я не тільки працюю на підприємстві, я паралельно навчаюся керувати великогабаритною, важкою технікою і планую працювати на великих машинах», – розповідає водійка автоколони № 10 Анастасія Велика.
За освітою Анастасія перукар, вона багато років працювала у цій сфері. Водійського стажу теж має чимало, за кермом з 2005 року. Та кардинально змінити своє професійне життя Анастасія вирішила після того, як чотири місяці тому їй на очі потрапило оголошення нашого підприємства про набір на роботу жінок-водійок з категорією В та з подальшим навчанням на категорію С. «Чому б мені не спробувати?», – подумала Анастасія. Коли сказала про це своїй родині, чоловіку Дмитру та доньці Єлизаветі, вони спочатку прийняли це за жарт, а потім повністю підтримали її рішення.
Зараз Анастасія активно опановує теорію, попереду – практика. Вона говорить, що їй ця справа до душі, є велике бажання працювати за кермом вантажівки, виконувати складні виробничі завдання. Це важливо умовах сьогодення, бо вдосконалення у професії допоможе не тільки гідно заробляти на життя, а й допомагати підприємству та країні у непростий воєнний час.
«Я вже сідала за кермо великої машини. Керувати нею для мене легко, як і звичайною легковою машиною, до якої я звикла. Єдина суттєва відмінність – це відчуття габаритів. І ще, треба добре знати робочі можливості вантажівок, щоб на практиці використовувати їх на усі сто відсотків. Тут вже справа у навчанні, практиці та напрацюванні відповідних навичок. А опановую я їх із задоволенням, адже мені взагалі подобається керувати авто, – продовжує Анастасія Велика. – У кабіні швидкої допомоги я вже освоїлася та вивчила географію підприємства, його вулиці, провулки, проспекти, площі. Справа, я вам скажу, не з простих. Якщо чесно, то спочатку я була у шоку, підприємство – це не місто, де все знайомо та зрозуміло. Тут великі цехи, складні комунікації, численні залізничні переїзди тощо. Але водії-чоловіки з перших днів роботи на підприємстві мені у всьому допомагали, на їхню підтримку я й зараз можу розраховувати. Колектив – чудовий! Мені не просто розповіли що і до чого, а й познайомили з нюансами роботи на підприємстві, чоловіки охоче ділилися своїм досвідом».
Девіз проєкту, учасницею якою стала Анастасія Велика: «Нам небайдужа доля жінок, які залишилися в Україні та готові до змін у професійній діяльності».
««Жінки за кермом вантажівок», саме так називається проєкт, який зараз впроваджується в «АрселорМіттал Кривий Ріг», – говорить Елла Ісак,кураторка проєкту, фахівчиня з підбору персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Його мета – знайти, навчити та залучити до виробництва сміливих, рішучих та готових до професійного розвитку жінок. Таких, хто був би готовий замінити чоловіків у тилу та сісти за кермо великовантажного транспорту. Головна вимога проєкту – це мати права категорії В та вмотивованість, бажання працювати та професійно реалізовуватися. Зараз у ньому беруть участь п’ять жінок, дві з яких вже були працівницями нашого підприємства, інші прийшли сюди заради участі у проєкті. І це тільки початок. Звертайтеся, ми очікуємо і на інших учасниць!».
Маєш мету? Досягай! Хочеш змін? Дій! Таких принципів у своєму житті дотримується амбасадорка підприємства, машиністка крана фасоносталеливарного цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг» Вікторія Нечепуренко.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Вікторія Нечепуренко майже новачок, ще й року не пройшло, як працевлаштувалася. Але вона вже заявила про себе, як про яскраву особистість з активною життєвою позицією. Вікторія розповідає людям про можливості підприємства, які вже відкрила для себе.
«До «АрселорМіттал Кривий Ріг» я працювала на інших підприємствах нашого міста та Дніпра. Там, як і тут, я теж була машиністкою крана. Цією професією я володію давно, маю вже 16-річний досвід, – говорить Вікторія. – До речі, наше підприємство я знаю добре, бо починала працювати тут спочатку у складі підрядної організації, потім, хоча і недовго, пробувала себе у ПЦ-3.
Цього разу я отримала не тільки роботу і гарний колектив, а й відкрила початок гарячого стажу, якого раніше не мала. Зараз я беру участь у процесі розливки гарячого металу у фасоносталеливарному цеху. Справа серйозна і водночас цікава. Вона потребує не тільки уваги та майстерності, а й чіткого дотримання вимог охорони праці. На підприємстві цьому приділяється дуже велика увага. Як тільки я почала працювати тут, то одразу відчула, що це червоною ниткою проходить крізь усі робочі процеси. А ще я побачила, що на підприємстві можна проявити себе. Я маю на увазі розвиток особистісних навичок. А коли побачила оголошення про набір в амбасадори підприємства, зрозуміла, мені терміново треба туди, адже, за фактом, я і так вже розповідаю іншим про підприємство та його переваги. І розповідаю про нього, як про себе».
Мріяти – це добре, а втілювати мрії в життя – ще краще. Такого принципу Вікторія намагається дотримуватися завжди. Шлях нелегкий, подекуди важкий, але, якщо все вдається, результат радує. «Краще спробувати, ніж потім жалкувати, що ти не наважилася зробити перший крок», – підкреслює Вікторія. Вона вже має досвід спілкування, володіє навичками презентації, знаходити потрібні аргументи та підходити до справи творчо. Причому у прямому сенсі. На минулій роботі Вікторія навіть була серед організаторів святкового концерту і безпосередньо брала у ньому участь – танцювала там. Від проєкта «Амбасадори» вона чекає нових знань та досвіду. Вікторія підкреслює, що дуже прагне спілкуватися з іншими людьми, бо кожна особистість, то джерело нового.
«Мені дуже хочеться скоріше вже на сто відсотків спробувати себе як амбасадорку, – продовжує Вікторія. – Для мене це нова справа, яку я прагну опанувати. Попереду багато навчань, цікавих зустрічей, нової інформації. Для мене починається нова сторінка у житті, і я до цього цілком готова. Втім, вже зараз, без великого досвіду виступів, я можу запропонувати іншим людям корисну інформацію про наше підприємство. Тут є робота, стабільна зарплата, соціальний захист, колектив однодумців, можливість для професійного розвитку тощо. А ще тут діють цікаві та корисні проєкти, як амбасадори, наприклад, які дають учасникам можливість розвиватися, діяти, проявляти себе та підходити до справ творчо. Я вже це спробувала. А чи готові до нового ви?».
Фахівці Європейського співтовариства з охорони праці поділилися сучасними практиками зі збереження життя і здоров’я працівників.
Захід було організовано для співробітників нашого прокатного департаменту на чолі з його директором Олександром Ткаленком. У коучинг-сесії, а саме такою була форма навчання, взяли участь начальники цехів, їхні заступники, співробітники управління департаменту. Це перший захід з серії, навчання триватиме у грудні-лютому, і саме прокатників було обрано як пілотний підрозділ. Навчити керівників, щоб вони запроваджували найновітніші практики у своїх підрозділах – саме про це нам розповіла голова Європейського співтовариства Ольга Богданова, яка разом з колегою Мирославою Блавацькою проводила цю сесію.
«Сучасна методологія оцінювання ризиків, правильне оформлення нарядів-допусків, ефективне розслідування інцидентів. Як це все робити не автоматично, не для галочки, а з максимальною користю, усвідомлено? Саме про це наша серія коучинг-сесій, – пояснює Ольга Богданова. – Навчати через правильні запитання – така наша методологія. І вона дає результати, які підтверджені результатами навчальних заходів, проведених нашими фахівцями на різних підприємствах.
Особисто я спочатку пройшла так звану, пострадянську школу ОП, основану на виявленні недоліків та покараннях, щоб інші боялися, так би мовити. А у Європі я проходила Британську школу, і це перевернуло мою свідомість. Коуч Кевін Гроуз підійшов до слюсаря, який порушував вимоги, і промовив: «Ви такий чудовий фахівець, так класно виконуєте свою роботу. Дуже цінний працівник… Але ж чому ви не цінуєте своє життя, чому не вдягли захисні окуляри? Вдягніть, захистіть свої очі». Моя подальша практика показала, що саме такий підхід, де 80 відсотків позитиву і 20 – конструктивних зауважень, що пропонують дії для виправлення ситуації, є найефективнішим для формування мотивації працювати безпечно. І її я вирішила пропагувати, розповсюджувати в Україні».
Саме так пройшла перша сесія: на позитиві, з великою кількістю цікавих питань на кшталт «Що вам потрібно для того, щоб працювати без порушень?», та пошуками відповідей на них гуртом, командою.
Начальник сортопрокатного цеху № 2 Павло Веселков: «Здивувала новина, що за останніми дослідженнями цикл Шухарта-Демінга – модель безперервного поліпшення процесів (англійською PDCA, тобто плануй, роби, перевіряй, впливай) не працює без лідера у сфері охорони праці. Система діє, лише якщо є лідер, який показує приклад правильної поведінки щодо безпеки. І лідерів має бути якомога більше, як серед керівників, так і серед робітників, тому що один у полі не воїн. А от що я поки до кінця не зрозумів: як вмотивувати лідерів – вальцювальників, слюсарів, людей інших професій? Зазвичай вони є лідерами у виробництві, а як їх заохотити ще й взяти на себе лідерство з охорони праці? Але ж це лише перша сесія, сподіваюся, що надалі я знайду відповідь на це питання».
