З 27 по 31 березня у Кривому Розі відбудеться масштабний профорієнтаційний захід для учнів старших класів – «Ярмарок професій». Міський захід проводить Департамент освіти й науки виконкому міськради за сприяння компанії «АрселорМіттал Кривий Ріг».
На п’ять днів Палац культури металургів перетвориться на ціле профорієнтаційне містечко для майбутніх інженерів, проєктувальників, енергетиків, будівельників, гірників, металургів, юристів, економістів, IT-фахівців. Тут буде корисно і пізнавально, а ще весело та цікаво: хлопці та дівчата зможуть покерувати обладнанням чи механізмами на симуляторах, «приміряти» на себе різноманітні професії, заселфітись із друзями на цікавих локаціях та приємним бонусом – ще й виграти подарунки.
«Ярмарок професій» об’єднає усі заклади освіти нашого міста (як фахової передвищої, професійно-технічної, так і вищої освіти). А ще привідкриє завісу справжнього дорослого життя, познайомивши старшокласників з найбільшими у Кривому Розі компаніями-роботодавцями – «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Метінвест», «Рудомайн».
«Батьки та більш за все діти дуже скучили за живим спілкуванням, тож цей захід – це чудова можливість наживо познайомитись ближче як із самими закладами освіти, так і зі спеціальностями, яким вони навчають, – каже Вікторія Коцуба, фахівець відділу розвитку молодіжних проектів та взаємодії з навчальними закладами «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Вступники та їх батьки зможуть поспілкуватись наживо із представниками закладів освіти щодо вступної кампанії, пройти тести та анкетування, залишити свої контакти та обмінятись інформацією. І, звичайно, виграти подарунки на локаціях», – розповідає Вікторія.
Локації з корисною профорієнтаційною інформацією та фотозонами, круті емоції та гарний настрій будуть доступні щодня з 10:00 до 15:30.
Запрошуємо на «Ярмарок професій» учнів 9 та 11 класів та їх батьків. А якщо серед ваших знайомих є абітурієнти, поділіться з ними анонсом найбільшого профорієнтаційного заходу у місті. Чекаємо на зустріч і з учнями 7 та 8 класів, які вже замислюються про вибір майбутньої професії та хочуть отримати максимум інформації про навчання.
Дві шлаковозні чаші, виготовлені у фасонносталеливарному цеху «ЛМЗ», відправилися «працювати» до «АрселорМіттал Зениця».
У ФСЛЦ вже 16-й рік поспіль виготовляють шлаковозні чаші для металургійного виробництва. У передвоєнний час в середньому їх виробництво становило 6-8 одиниць на місяць. Продукція наших ремонтників завжди мала попит, адже чаші через постійне використовування та навантаження фактично є витратним матеріалом, який періодично потрібно заміняти. Навіть за умов суттєвого зниження виробництва потреба у чашах не зникла.
«Наскільки мені відомо, то зараз ми ледь не єдине підприємство в Україні, яке виготовляє шлаковозні чаші, – говорить начальник ФСЛЦ Антон Збітнєв. – Адже для цього потрібні спеціальні виробничі потужності, обладнання та відповідний персонал. Ми це все маємо. Фактично наш цех – це місце народження чаші. Ми наче гончарі. От тільки за глину у нас спеціальна суміш, яка, до речі, теж складається із глини, рідкого скла та інших необхідних компонентів. З цієї суміші ми формуємо заготовку – форму, яка йде під заливку. Сталеплавильна дільниця готує сталь та заливає її у форму, далі виливка проходить термообробку на термообрубній дільниці , і там вже їй надають чистової форми. При цьому вона має бути оброблена з ювелірною точністю. І лише після цього чаші вже відправляються працювати до металургів. Цього разу у нас було особливе замовлення, бо чаші ми виготовляли для підприємства нашої компанії «АрселорМіттал Зениця». На виготовлення двох шлаковозних чаш для Зениці пішов майже місяць. Зараз ремонтникам складніше, адже чимало працівників мобілізовані, тож обсягу робіт у кожного на трудовому фронті побільшало.
«Можу навести лише декілька цифр, які показують, яка це складна робота – виготовлення чаш, – продовжує заступник начальника цеху Андрій Черкасов. – Ще на самому початку виготовлення чашіручним трамбуванням потрібно утрамбувати близько 70 тонн піску. На виготовлення однієї форми – «пасочки» йде чотири зміни. А щоб виплавити стільки металу потрібна електродугова піч місткістю у 25 тонн. На фініші величезну чашу зачищають та фарбують. Лише тоді її можна «пускати у світ».
Виконувати подібні замовлення було б неможливим, якби в ЛМЗ не було ,перш за все. кваліфікованих кадрів. Так, наприклад, бригадир формувальників шлаковозних чаш Володимир Свєтільский прийшов у цех учнем формувальника, фактично і починав він зі шлаковозних чаш. Сьогодні його бригада одна з найкращих у цій справі. Формувальники Сергій Коломоєць, Віктор Матвійчук, Віталій Заболотній, Олександр Яценко, Артур Саруханян зробили усе, щоб це замовлення було виконане вчасно та якісно.
Так вийшло, що у цих двох чаш ще й місія амбасадорів України. Автотранспортом чаші європейськими країнами відправилися до міста Зениця, що у Боснії та Герцеговині. Аби всі знали, що наша країна попри усі складнощі та випробування не лише захищається, а й продовжує жити та працювати на чашах (вони, до речі, разючих розмірів) окрім знаку нашого підприємства розмістили напис «зроблено в Україні».
«АрселорМіттал Кривий Ріг» допоміг у відновленні дитячого садочка у селищі міського типу Архангельське, який за час окупації російськими загарбниками був пошкоджений через вибухи та обстріли.
Понад 250 тисяч гривеньпідприємство виділило на відновлення дитячого садочку «Теремок». Це допомогло встановити там нові вікна та склопакети, двері, здійснити заміну покрівлі з профнастилу. Зараз садочок готується до ремонту внутрішніх приміщень, після якого вже буде готовий приймати дітей.
На лінії вогню
Архангельське – наш добрий сусід, смт розташоване майже поруч із Кривим Рогом, на відстані трохи більше 60 кілометрів. Рідним для нас його робить і те, що саме там розташоване одне із підприємств нашої компанії – АТ «АрселорМіттал Берислав». Там видобувають вапняк для металургійного виробництва та будівельної галузі.
Але мирне життя та робота в Архангельському зупинилися одразу після початку війни, що таке «руський мир» селище та підприємство відчули на собі вже з березня минулого року. Окупація Архангельського російськими загарбниками принесла з собою репресії, агресію, жорстокість до мирних людей, голод, мародерство та численні руйнування житлових будинків, соціальної інфраструктури, промислових майданчиків, обладнання.
Щоб зберегти власне життя та життя своїх рідних мешканці селища, у тому числі і робітники «АрселорМіттал Берислав», були вимушені кинути рідні домівки. Евакуація була пов’язана із численними ризиками, залишати рідну землю людям доводилося нишком від ворога.
«АрселорМіттал Кривий Ріг» допомагав у цьому, організовував транспорт для перевезення. Родини переселенців з Архангельського та взагалі з Високопільської селищної громади були розміщені у санаторії-профілакторії «Джерело» нашого підприємства, де людям були забезпечені усі умови для проживання.
Відновлення після деокупації
«Бої за Архангельське були запеклими, селище у буквальному сенсі знаходилося в епіцентрі бойових дій. Ворог добре окопався, зробив чималі укріплення особливо на території «АрселорМіттал Берислав». Тож, щоб вигнати орків, наші діставали їх з авіації, – розповідає голова Високопільської військової адміністрації Ганна Шостак-Кучмяк. – Збройні сили України звільнили нас 3 жовтня 2022 року. Після дозволу військових люди одразу ж почали повертатися додому. Але те, що вони тут побачили було дуже важко пережити, частина села перебувала в руїнах. Багатьом родинам взагалі немає де жити. Тут і сльози були, від емоцій, навіть трагічні випадки траплялися. Тож люди були вимушені знову виїжджати, бо зимувати тут було неможливо. Але зараз теплішає, та й час на нашому боці, потроху відновлюємося. Роботи багато, дякую «АрселорМіттал Кривий Ріг» за суттєву допомогу у цьому. У таку тяжку хвилину підприємство підтримує нашу громаду, турбується про дітей».
Значних руйнувань зазнало і майно АТ «АрселорМіттал Берислав». Будівлі, гірничотранспортне обладнання зруйновані або потребують капітального відновлення. Територія промислового майданчику, кар’єру, складів підприємства засмічена вибухівкою, зброєю та снарядами. Тут ще й досі потрібне розмінування.
На початку грудня 2022 року на підприємство завітали генеральний директор ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»» Мауро Лонгобардо та Володимир Теслюк, заступник генерального директора з виробництва (гірничий департамент). Керівники оглянули територію та майно підприємства, визначилися з необхідним для початку відновлення робіт та безпечного перебування працівників у цих мовах. Також вони побачили наскільки великих руйнувань зазнало селище Архангельське.
«Відновлення життя у громаді має бути комплексним – людям потрібно десь жити, працювати, бути спокійними за своїх дітей. Тому одним з перших рішень адміністрації «АрселорМіттал Кривий Ріг» про допомогу селищу було надання коштів на відновлення садочку, – говорить Леонід Смоляренко, генеральний директор АТ «АрселорМіттал Берислав». – Завдяки злагодженій та оперативній роботі управління соціального розвитку, фінансової служби «АрселорМіттал Кривий Ріг», Високопільської військової адміністрації, підрядника, що виконував роботи з відновлення покрівлі та вікон у садочку, ми вже маємо чудовий результат. Будівля оновилася, і буде ще кращою. Сподіваємося, що скоро садочок наповниться дітьми, які зростатимуть у мирі і вже ніколи не бачитимуть війни».
Людське життя є безцінним. А «Золоті правила» безпеки, які є обов’язковими для виконання на будь-якому з підприємств компанії АрселорМіттал, допомагають зберегти людські життя, адже за статистикою близько 90 відсотків смертельних випадків на виробництві пов’язані з порушенням «Золотих правил».
Тому правила треба знати і дотримуватися їх. Чіткі лаконічні формулювання та яскрава зрозуміла візуалізація кожного з десяти «Золотих правил» роблять їх ефективними інструментами охорони праці. Але життя не стоїть на місці. Тож пропонуємо нашим читачам ознайомитися з оновленими «Золотими правилами».
Сергій Асваров, електромонтер конверторного цеху:
– Я вважаю, що обов’язково слід оновити в пам’яті 10 золотих правил. Адже зазвичай нещасні випадки на виробництві трапляються саме через їх недотримання. Їх висвітлення має призвести до більш усвідомленого ставлення до своєї роботи. Особисто мені було б цікаво глянути на них з нового боку, ще раз нагадати собі важливість дотримання цих правил.
Тарас Кравченко, водій:
– Відверто кажучи, я працюю тут нещодавно, і вперше чую про золоті правила. Навряд чи їх висвітлення якось вплине на мене. Можливо, комусь це і допоможе, але вважаю, що багатьох цікавлять інші питання.
Анна Дементьєва, інженер з охорони праці:
– Оновлення золотих правил необхідне для кожного працівника. По-перше, деякі про них навіть не чули. По-друге, це ті важливі правила, котрі слід дотримуватися кожен день, кожну хвилину, тому що саме через їх недотримання на підприємствах корпорації в минулому році загинуло 15 людей.
На думку фахівців з охорони праці, оновлення правил дало нам більш актуальні формулювання, які дають змогу повніше розкривати основні ризики. А нова візуалізація дозволяє привернути до них більше уваги та цікавості. А це, в свою чергу, сприятиме зниженню травматизму. Крім того, кожне правило отримало кілька лаконічних прикладів можливого його використання. Під час підбору прикладів фахівці керувалися даними про смертельні випадки, що трапились у минулі роки на різних підприємствах. З цими прикладами, та кожним правилом окремо більш детально ми познайомимо вас у наступних випусках газети «Металург».
В агломераційному цеху № 3 придбали відлякувачі собак, щоб захистити працівників від агресивних тварин.
Проблема з безпритульними собаками залишається актуальною у нашому суспільстві. Існує вона, на жаль, і на підприємстві. Перспектива злякатися або навіть бути покусаними волохатими безхатченками існує у кожного з нас. Особливо небезпечними собаки стають, коли збираються у зграї.
«На територію агломераційного цеху № 3 собаки забігають дуже часто, – розповідає машиніст крана АЦ № 3 Ольга Оніщенко. – Серед них ми вже знаємо «своїх», які крутяться тут постійно. Минулого року за кошти цеха ми відловили та стерилізували цих собак. Але зараз ми бачимо, що значно побільшало «чужих» собак. Вони прибігають ближче до людей з територій тих підрозділів, які зупинені. Наприклад, з комплексу ДП № 9, з аглоцеху № 1. Та і з території міста чотирилапі теж регулярно «підтягуються», у них народжуються цуценята. Трапляється, що до цеху приїжджають вагони з вантажем сировини, а там… теж цуценята. І підкидують їх туди люди. Ми спробували підрахувати всіх собак на території аглоцехів. На кількості в 70 голів збилися з рахунку. У кожної зграї – своя територія. Ви б бачили, які бійки за них вони між собою влаштовують! Якщо в цей час на зміну або з неї йдуть люди, особливо поодинокі та ще і в темну пору доби – це дуже страшно. До речі, декількох стерилізованих собак вже загризли чужі пси, бо стерилізовані собаки стають неагресивними, а отже й більш вразливими для виживання».
Як зазначив начальник АЦ № 3 Віталій Книга, ця проблема знаходиться на контролі в департаменті з охорони праці та у профспілковому комітеті. Є певні плани щодо її вирішення. Але усі розуміють, що швидко й гуманно при всьому бажанні цю проблему не подолати. Тож, щоб убезпечити робітників АЦ № 3 від волохатих нападників вже сьогодні і зараз, у цеху вирішили придбати відлякувачі тварин. Ці маленькі пристрої з ультразвуком та ще й з ліхтариком допомогатимуть людям та тваринам уникнути зіткнення і триматимуть собак на відстані.
Відлякувач собак
«Не годуйте собак, не приручайте їх цим»
Такі слова часто можна почути як аргумент, що люди самі винні в тому, що собаки прибігають до них. Так, в цьому є сенс. Але є й інший бік проблеми – голодна тварина стає агресивнішою і здатна сама взяти «шматок хліба», в тому числі і напавши на людину. Ситуація взагалі може вийти з під контролю, коли голодні пси збиваються у зграї і виходять «на полювання».
Також у підгодовуванні часто спрацьовує і людський фактор. Давайте будемо чесними, ми ж не бездушні істоти, не якісь там жорстокі орки. Особливо зараз, коли навколо багато стресів і проблем, і багато собак стали безхатченками саме через людей. Як можна втриматися і не погодувати песика, коли він дивиться на тебе голодними очима та виляє хвостиком. Душа ще більше тріпоче, коли назустріч до тебе радо вибігають маленькі кумедні цуценятка.
Як кажуть люди, підгодувати пса – це ще й спосіб інвестувати в свою безпеку, дати песику свого роду хабар за «беззубу перепустку». Наприклад, презентував собачці смачненького – отже вона тебе запам’ятала і вільно пропустила. Тому дехто з працівників несуть разом із своїм власним тормозком ще й їжу для собак.
Чимало безпритульних собак бігають і територією міста. Як розповіла Ольга Онищенко, яка живе на 173-му кварталі, щоб дістатися вчасно на роботу, їй доводиться прокидатися о четвертій ранку. Зайвий час потрібний для того, щоб встигнути обійти стороною парк, який «ділять» між собою зграї собак. Та і в людних місцях дуже просто можна зустрітися з агресивною твариною. Тож відлякувач собак, отриманий в цеху, знадобиться і поза роботою. І завжди буде напоготові.
Якщо собака підбігає до вас та гарчить, зупиніться, не робіть різких рухів, не тікайте і не повертайтеся до неї спиною. У разі зустрічі з цуценятами, коли є бажання взяти їх на руки та погратися, пам’ятайте, що десь поряд може знаходитися їхня матуся, якій це може дуже не сподобатись. І взагалі, намагайтеся обходити стороною місця, де збираються безпритульні собаки, а якщо опинилися на їх території, постарайтеся спокійно відійти від неї.
Володимир Сапіга, начальник відділу охорони праці аглодоменного департаменту та коксохімічного виробництва управління з охорони праці департаменту з ОП та ПБ:
«Ситуація з безпритульними собаками і справді дуже гостра. На жаль, вона погіршилася зараз, коли підприємство працює не на повну потужність, деякі підрозділи зупинилися, тож собаки збираються там, де знаходиться більше людей. Періодично на промисловій території тварин відловлюють, стерилізують та знову повертають. На жаль, їх не стає менше, адже прохідних для собак не існує, до нас постійно забігають нові тварини. Щоб вирішити цю проблему треба об’єднувати зусилля з владою міста. Адміністрація «АрселорМіттал Кривий Ріг» вийшла з ініціативою здійснити спільний проєкт з містом з відлову та передачі тварин до комунального підприємства «Центр поводження з тваринами». Для передачі собак на утримання нам потрібно організувати для них будівництво вольєрів та облаштування гідних умов для перебування тварин в них. Зараз ми працюємо над цим питанням, прораховуємо усе необхідне для реалізації цього проекту. Надалі будемо періодично повідомляти про хід його реалізації».
«Моя мета – жити гарно, активно та ніколи не сумувати», – говорить змінний майстер основної виробничої дільниці верстатів з ЧПУ ремонтно-механічного цеху № 2 Наталія Луценко.
Сорок три роки тому до РМЦ-2 прийшло дівча з палкими очима і щирим захопленням працею з верстатами. Ще у школі на УВК Наталія познайомилася з токарською справою. Згодом вона поєднала навчання мехобробці в інституті та працю на заводі.
«Робота на нашому підприємстві стала для мене по-справжньому родинною справою, – говорить Наталія Луценко. – З моїм чоловіком Валентином ми познайомилися ще в інституті, згодом працювали в рідному РМЦ-2. Тут же працював токарем мій брат Олег, племінниця і зараз працює токарем, невістка, мій зять працює в гірничому департаменті. Отакий собі виходить родинний підряд. Ми всі любимо наш завод, наше підприємство, і це не просто слова. Я жодного разу не прийшла на роботу у поганому настрої, мене тягне сюди, бо люблю людей, які працюють поряд. А процес обробки заготовок для мене взагалі – мистецтво! Сприймаю кожен ремонт як виклик, як змагання. З кожним новим замовленням мене охоплює азарт, я кажу своїм колегам: ну що? Потанцюємо? І вперед! Моя бригада – це 21 людина, 21 професіонал. Впевнена, що аби стати верстатником потрібно багато знати та вміти. Так, зараз в нас верстати з ЧПУ. Я вважаю, щоб вміти натиснути кнопку такого верстата потрібно народитися верстатником. Від цього натискання залежить подальший результат багатьох підрозділів. Ми наче сапери – не маємо права на помилку».
В цій пані вдало поєднується мудрість, сила, професіоналізм і по-справжньому жіноча тендітність та чуттєвість. Наталія дуже любить весну, яка завжди дарує надію. І квіти, особливо троянди та першоцвіти. Вона сама, наче квітка, притягує погляд до себе, хочеться чути її голос, вона просто заряджає позитивом кожного поряд. Хочеться сказати, що бригаді таки пощастило з очільником.
«Я на роботі маю піклуватися про кожного, дбати про його безпеку, підтримувати гарний настрій, – продовжує Наталія. – Якщо потрібно, то допомогти, порадити, підтримати. В мене у бригаді і чоловіки, і жінки. Я завжди колежанкам нагадую, що ми і у робочому одязі маємо бути справжніми пані. Тоді й у чоловіків настрій піднімається, з’являється натхнення бути кращими. Я навіть свято 8 Березня люблю на роботі проводити. Чоловіки вітають, всі посміхаються. А компліменти, як відомо, здатні творити дива з будь-якою жінкою. Вона тоді і вигляд матиме кращий за усіх, і приготує смачненьке, і порадує свого чоловіка. Тому чоловікам раджу не скупитися на увагу та компліменти, і не тільки на весняне свято!»
Наталія разом з чоловіком вже 36 років. Секрет сімейного щастя цієї родини в тому, що і Наталія, і Валентин одне для одного друзі.
«Я вважаю, що родину об’єднує кохання та дружба. Та й взагалі, коли чоловіка відривають від матері, то передають дружині, – усміхається Наталія. – А якщо серйозно, то у родині має завжди «жити» увага, надійність та повага. У моїй сім’ї так і є. В нас спільні бажання. Зараз найголовніші з них – миру та Перемоги. Хай весна нас порадує не лише першими квітами, а ще й перемогами. Хай у повітрі вже відчувається ось ця довгоочікувана переможна нотка. Усіх дівчат та жінок я вітаю з першим весняним святом – Міжнародним жіночим днем! Зберігайте в серці тепло до своїх чоловіків, підтримуйте їх. Це дає їм сили перемагати на всіх фронтах. Мені здається, що жінка має бути доброю та лагідною. А ще – коханою, ну, це вже натяк вам, чоловіки».
