Позначка: наші люди

Категорії
Новини

Щогли світла для ковалів

В ремонтно-механічному цеху № 1 Ливарно-механічного заводу оновили освітлення цеху та встановили дві поворотні освітлювальні щогли на дільниці ковальських молотів.

Досвід РМЦ-1 показує: аби покращити умови та гарантувати безпечне виконання робіт працівників цеху, потрібні бажання, вмілі руки та творчий підхід. Наприклад, завдяки майстрам цеху старі підкранові колеса та списані через непридатність труби опалення перетворилися на щогли для встановлення сучасного освітлення. Тепер дві нові щогли яскраво освітлюють сім робочих місць, де працюють ковалі.

«Я виконую роботи на ковальському промисловому молоті, працюю з нагрівальною піччю, на столі роблю заміри для майбутніх деталей. Фактично, це такі три точки, між якими я постійно курсую, – розповідає коваль на молотах РМЦ-1 Олег Попов. – Додайте до цього, що за вимогами з охорони праці я виконую роботи в затемнених окулярах чи то зі спеціальним щитком для захисту обличчя, тож мені якісне освітлення обов’язково потрібне. Раніше у нас були встановлені стаціонарні світильники старого зразка. Вони висвітлювали лише певну обмежену ділянку. А тепер я керую щоглою, на якій встановлений сучасний світлодіодний світильник. Вона зроблена так, щоб за потреби я сам міг розвернути джерело світла на необхідну ділянку. Тепер мені комфортно, а головне безпечно працювати. Нічого під молот не потрапить, не перечепишся, адже все видно, наче на долоні. В цеху зараз дві такі щогли, але ми не плануємо на цьому зупинятися. Сподіваюсь, що незабаром такі нові освітлювальні прилади у нас з’являться і на інших робочих місцях».  

Категорії
Новини

Нагороди на честь дня народження

Воєнне сьогодення змусило усіх нас змінити погляд на багато речей. Зараз ми не святкуємо гучно свята, але нам приємно дякувати та відзначати тих, хто пов’язав своє життя з «АрселорМіттал Кривий Ріг». Нещодавно одному з його підрозділів – гірничому департаменту виповнилося 64 роки.

Гірників привітали та нагородили почесними нагородами: головною пам’ятною відзнакою підприємства «Честь та гордість «АрселорМіттал Кривий Ріг», грамотами Інгулецького районної у місті ради, профспілкового комітету та нагородами до Дня компанії.

«Я хочу подякувати усім, хто у нелегкі часи залишається з нами та працює у надскладних умовах воєнного часу, – сказав заступник генерального директора з виробництва гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг» Володимир Теслюк. – Понад 3000 працівників заводу зараз у лавах ЗСУ, з них 575 – це гірники. На жаль, 16 гірників загинули в боях за незалежність країни. Але ми пам’ятатимемо про кожного. Незабаром біля управління ГД буде встановлений пам’ятник нашим загиблим героям. А ми з вами попри всі складнощі, виклики та перешкоди маємо працювати. Ми не зупиняємося. Будемо й далі втілювати в життя такі інвестпроєкти, як «Третя карта» працюватимемо над підвищенням якості нашої продукції. Впевнений, що це нам до снаги. Я щиро дякую кожному з гірників за те, що витримали усі навантаження, що залишаєтеся частиною однієї з найкращих виробничих родин нашого підприємства і вірите та будуєте майбутнє ГД. Бажаю всім щастя, здоров’я, миру, спокою, злагоди та затишку в родинах та скорішої Перемоги!»

За 64 роки гірники підприємства видобули 1 млрд 181 млн тонн руди. Якщо все це завантажити у думпкари і вишикувати їх у рядок, то вдалося б чотири рази обернути екватор нашої планети. «За ці роки ми виготовили 480 млн тонн концентрату для нашого підприємства і ще 50 млн тонн – на експорт, – розповів технічний директор ГД Андрій Левицький. – Ми гідно працювали і  не зупиняємося й зараз, робимо все, аби розвиватися. Наприклад, працюємо над тим, щоб досягти якості концентрату з вмістом заліза до 70%. Але перш за все ми хочемо, щоб наші люди були у безпеці, щоб разом з перемогою до нас повернулося мирне життя».

Гірничий департамент завжди славився робітничими кадрами. Кожен день тисячі працівників створюють історію його успіху. Саме тут в кар’єрах, на рудозбагачувальних та дробарних фабриках завжди працювали та працюють фахівці гірничої справи.

«Ця нагорода для мене приємна і неочікувана. Але вона не лише моя, це відзнака всього колективу нашої дробарної фабрики, –- сказала механік ДФ ГД Лідія Чучмай. – Я працюю на фабриці вже 26 років. І ніколи не шкодувала, що обрала гірничу справу. Тут працюють найкращі люди, кожен з яких гідний найвищої нагороди! Наша сила – в єдності, ми – наче одна родина, яка заслуговує на щастя та мирне життя. Скорішої нам всім Перемоги!».

В день народження гірничого департаменту  11 кращих його працівників були відзначені найвищою нагородою підприємства «Честь та гордість «АрселорМіттал Кривий Ріг». Про них ми обов’язково напишемо в наступних випусках газети «Металург» та на сайті metalurg.online

Категорії
Новини

«Плече» підтримки лінії подачі

Лінія подачі регенеруючого розчину на газові холодильники цеху уловлювання отримала підтримку. Працівники спеціалізованого ремонтного цеху та цеху сіркоочищення на ділянці лінії у районі сірчаних скруберів коксохімвиробництва встановили стійку переспирання.

Тимчасово цех сіркоочищення перебуває на паузі. Але господарство цеху не залишається без нагляду. Персонал підрозділу здійснює прокрутку та обстеження обладнання, аби підтримувати його у робочому стані, проводить щоденні обходи-огляди. До речі, під час одного з них і виявили проблему – провисання лінії подачі регенеруючого розчину.

«Уявіть собі, наприклад, будинок, в якому ніхто не живе, з часом у ньому все потихеньку виходить з ладу. У нас дещо схожа ситуація, цех не працює певний час, і це позначається на обладнанні та комунікаціях. Наші трубопроводи не нові, вони зазнають негативного впливу агресивного середовища, тому на деяких ділянках може трапитися корозія, вони прогинаються, – розповідає  начальник цеху сіркоочищення Олександр Матяш. – Ми робимо все, аби підтримувати цех у належному стані, постійно здійснюємо ревізію обладнання, огляд комунікацій. Саме завдяки увазі наших працівників ми вчасно помітили, що на одній з ділянок лінія, якоюподається регенеруючий розчин на підігрів, дещо прогнулася і почала провисати. І через це трубопровід діаметром 600 мм міг просто лопнути, зруйнуватися, а цього ми не мали права допустити. Ми завжди турбуємося про те, щоб за першої ж нагоди цех можна було запустити у роботу, щоб він одразу запрацював без збоїв та аварійних зупинок». Після обстеження проблемної ділянки та проведення товщинометрії труби створили проєкт, виготовили ескіз опори, за яким ремонтники СРЦ виконали роботи з підпирання лінії. Для цього спочатку виготовили «плече» підтримки – опору. ЇЇ зробили з двох частин, а потім підняли лінію і на висоті 20 метрів за допомогою крана-вишки встановили та закріпили цю опору.

Категорії
Новини

Захищаючи незалежність країни загинув Михайло Дурандін

24 жовтня під час запеклих боїв на запорізькому напрямку біля Новопрокопівки Михайло прийняв свій останній бій.

Колеги згадують Михайла, як людину-«запальничку». Він завжди випромінював позитив, активний, веселий оптиміст.

«Наш герой працював майстром в шахтоуправлінні гірничого департаменту. Починав 17 років тому зі стажера, потім працював помічником майстра, згодом став професіоналом шахтарської справи, – говорить в.о.начальника дільниці дробарно-сортувальної фабрики ШУ ГД Юрій  Веремєєв. – Він був дуже відповідальною людиною. Справжнім лідером, який завжди хотів, щоб його бригада була найкращою і багато робив для цього. Михайло легко сходився з людьми, адже мав позитивну вдачу. Це непоправна втрата для усієї фабрики. Не стало не просто нашого колеги, а справжнього друга для багатьох з нас».

Щиро співчуваємо родині та побратимам захисника.

Вічна пам’ять герою!

Категорії
Новини

Металеве павутиння для безпеки вагоноопрокиду

На рудному дворі аглоцеху металургійного виробництва нещодавно працювали «павуки». Так жартома колеги назвали бригади з цеху ремонту металургійного устаткування № 2, які виконали ремонт шляху вагоноопрокиду.

Вагоноопрокид на рудному дворі рухається рейковим шляхом, який спирається на армовану колону. Агресивне середовище, важке навантаження та інтенсивна експлуатація з часом негативно позначилися на її стані. Деякі ділянки шляху почали «здавати позиції», поступово руйнувалися. І, як на будь-якому небезпечному шляху, рух було перекрито. Далі, аби вагоноопрокид міг працювати та безпечно пересуватися, потрібно було відремонтувати його шлях. Довірили цю відновлювальну місію професіоналам з ЦРМУ-2.

«Ремонт ми виконували у декілька етапів, – розповідає заступник начальника ЦРМУ-2 Володимир Вишемірський. – Після розчищення проблемного місця ми взялися за армування зруйнованої ділянки шляху довжиною 13 метрів, облаштували металевий каркас опалубку, відновили монолітну залізобетонну стіну-підпору, виконали монтаж блоків та рейок. Роботи складні, деякі ремонтні операції ми взагалі виконували вперше. Це, наприклад, стосувалося армокаркаса колони. Аби до нього дістатися, нам довелося зчищати старий бетон до металевого скелета, а потім з’єднувати його вцілілі ділянки з новими, якими ми замінили ушкоджені шматки. Каркас нагадував металеве павутиння, ми з’єднували, «зв’язували» його частини в одне ціле, тому нас павуками і прозвали. Але ми закладали основу безпечного шляху, аби техніка (вагоноопрокиди) і ті, хто на ній працює, могли рухатися безпечно».

На етапі бетонування шляху

Ускладнювало ремонт те, що роботи виконувались поряд з робочим обладнанням – грейферними навантажувачами, каркас з’єднували, заливали бетоном безпосередньо на місці. Аби доставити матеріали для ремонту, часто доводилося залучати залізничні крани. Над цим завданням «павуки» працювали два місяці. Попри стислі терміни, великі обсяги ремонту, нестачу персоналу і нестандартне завдання, роботи ремонтники виконали вчасно, адже працювала потужна команда, до складу якої увійшли працівники аглодоменного цеху та ЦРМУ-2.

«Армуванням каркаса опікувалася бригада монтажників на чолі з бригадиром Юрієм Сергієнком, монтаж блоків та рейок виконали монтажники з бригадиром Ігорем Скрипником, – говорить заступник начальника ЦРМУ-2 Володимир Вишемірський. –  Дякую майстру з ремонту устаткування Віталію Миронову, колегам з АЦ механіку Костянтину Ілляшику, старшому майстру рудного двора Євгенію Алєксєєнку, заступнику начальника АЦ Борису Боровику за гарну командну роботу. Це відчувалося у всьому, тому результат міг бути лише одним –  відтепер цим шляхом вагоноопрокид може рухатися безпечно».

 

Новий шлях вагоноопрокиду
Категорії
Новини

В бою загинув наш колега Костянтин Кузьменко

Останнім місцем бою для героя стало село Роботине Запорізької області. Серце захисника зупинилося 29 жовтня цього року.

Костянтин працював котельником в цеху металоконструкцій Ливарно-механічного заводу. Він завжди першим приходив на допомогу кожному, згадують колеги про нього. Вони впевнені, що і на фронті захисник теж був серед перших.

«Спогади про Костянтина Кузьменка лише світлі та добрі, – говорить начальник зміни ЦМК Максим Сизов. – Це була чуйна людина. В роботі – профі, якому можна було довірити найскладніші завдання. Він міг дати влучну пораду, одразу поспішав допомогти не словом, а конкретною справою, підтримував кожного у важкі хвилини. Дуже любив тварин, і для них завжди знаходив час. Дуже складно уявити та повірити у те, що Костянтин більше не прийде до нашого цеху. Але він житиме в пам’яті кожного з нас».

Висловлюємо щирі співчуття родині та друзям захисника.