Дверевий – одна з основних професій коксохімічного виробництва. Вони залучені до процесу видачі коксу: слідкують за зняттям та встановленням дверей камер коксування, прибирають в піч просипи коксу, очищують двері, дверну раму та поріг камер, обслуговують механізми чищення дверей та рам, усувають газування та виконують ще багато операцій, без яких неможлива нормальна робота камер коксування та видача коксу.
Значну частину робочого часу двереві перебувають у, м’яко кажучи, спекотних умовах, адже температура у камері коксування сягає 1150 градусів за Цельсієм, а дверевому часто доводиться працювати при відкритих дверях.
«Звичайна роба у таких умовах зайнялась би прямо на мені. Тому ми користуємося спецодягом зі спеціальною пропиткою, яка захищає від займання, від високих температур. Займання не було, але було дуже гаряче, і знаходитися у робочій зоні ми могли лише невеличкий проміжок часу. І от нещодавно у нас з’явилися ось ці плащі. Цей спецодяг, який ми використовуємо поверх спецкостюму, дійсно дає додатковий захист. Не скажу, що працювати стало як на курорті, але припікає менше – це факт», – усміхнувся дверевий з восьмирічним стажем Дмитро Кочегаров.
У плащі Дмитро схожий на героя фантастичного фільму про освоєння космосу чи чергового голлівудського блокбастера про ліквідацію наслідків стихійного лиха. Плащ довгий, він обгортає фігуру Дмитра мало не до щиколоток. Комір щільно закриває шию, а сріблясте покриття приємно переливається на вранішньому сонці.
«Саме це алюмінізоване покриття забезпечує ефект дзеркала, – пояснює інженерка департменту з охорони праці та промислової безпеки Юлія Власова. – Воно витримує теплове випромінювання потужністю 80 кіловат на квадратний метр. Основа ж плаща – термостійке волокно панокс, стійке до дії полум’я, а також міцне волокно кевлар, яке забезпечує зносостійкість виробу. Якість спецодягу відповідає ДСТУ. Всього цех отримав 9 таких плащів. Подібний одяг добре зарекомендував себе на металургійному виробництві, і добре захищає в умовах КХВ».
Змінний майстер коксових батарей № 5, 6 коксового цеху № 1 Денис Чумаков відповідає за організацію роботи персоналу коксових батарей, в тому числі, і дверевих. А головне – за їх безпеку.
«Робота дверевого – це робота в особливо небезпечних умовах. Ризиків вистачає. Серед них – загрози з боку обертових механізмів, рухомих частин устаткування, ризик падіння з висоти тощо. І серед найнебезпечнішого фактора, який може призвести до опіків – високі температури. Тож нові плащі людям дуже допомагають. Але яким би надійним не був захист, головне, щоб люди його застосовували завжди, коли це потрібно. Намагаємося сформувати у працівників таку культуру, щоб вони працювали безпечно не тому, що інакше їх покарають, а тому, що попри всі негаразди життя чудове, і треба його берегти. Воно безцінне не лише для працівника, а й для тих людей, які його чекають вдома після зміни», – підсумував Денис Чумаков.
При проходженні флюорографії легень працівники металургійного та коксохімічного виробництв «АрселорМіттал Кривий Ріг» користуються флюоропоїздом, який розміщено поблизу поліклініки металургійного виробництва. Флюорографію вони проходять щороку, і це безплатно. Для сторонніх користувачів ця послуга надається нашими медиками за оплату. Донедавна черги на проходження обстеження людям доводилося чекати просто неба.
«Після введення попереднього запису на флюорографію, черг до флюоропоїзда практично немає. Інколи всього кілька людей. Але у негоду чи спеку навіть кількахвилинне очікування – це дискомфорт, а для людей зі слабким здоров’ям ще й загроза захворіти. Тож ми звернулися по допомогу до центрального департаменту з утримання та ремонту, щоб вони допомогли нам з навісом, який би захищав пересувний флюорограф та людей, які прийшли на обстеження від негоди. І нам допомогли», – каже начальниця медичного центру ПП «Стіл Сервіс» Наталя Гардань.
Колони, ферми, балки та інші елементи каркаса для навісу виготовили працівники цеху металоконструкцій ЛМЗ. А монтаж навісу та його складників виконали фахівці цеху ремонту металургійного устаткування № 2.
«Наші працівники все робили якісно, як ото кажуть, як для себе, хоча наш цех і проходить флюорографію в поліклініці гірничого департаменту, – говорить заступник начальника ЦРМУ-2 Володимир Вишемірський. – Виконувач обов’язків майстра Ігор Кузін, бригадир монтажників Андрій Тітов разом з колегами встановили колони, змонтували елементи каркаса та покрівлю з профлистів. Зробили все швидко та якісно».
Якістю робіт задоволена і Наталя Гардань: «Ми вдячні Андрію Кіндрату, Валерію Ваніну, Ірині Футрук та іншим людям, які посприяли швидкій реалізації цього проекту, безпосереднім виконавцям – фахівцям своєї справи із ЦРМУ-2. Спека дуже шкодить роботі медичного устаткування, але люди важливіші за обладнання. Тому за турботу про людей – особлива подяка».
Чи відзначав хтось свій день народження у Тренінг-центрі? Таку можливість мали ветерани виробництва та журналісти міста, які зібралися аби привітати наше підприємство з його дев’яносто першим Днем народження. І це святкування було на 100 % безпечним, адже у цьому центрі готують та навчають, як працювати безпечно з дотриманням усіх норм з охорони праці.
Колишня «Криворіжсталь» і сьогоднішнє «АрселорМіттал Кривий Ріг» – це одне із найбільших в Україні підприємств з повним металургійним циклом, до складу якого входять металургійне, гірниче та коксохімічне виробництва. Історія підприємства веде початок з 4 серпня 1934 року, коли у першій доменній печі заводу був отриманий перший криворізький чавун.
Про це з особливою теплотою згадували ветерани підприємства, а також журналісти міста, які зібралися в «АрселорМіттал Кривий Ріг» на особливий престур до дев’яносто першої річниці народження комбінату. Святкова зустріч проходила у Тренінг-центрі з безпечного виконання робіт, адже безпека праці починається саме тут. На спеціальних тренажерах центру працівники навчаються безпечно працювати на висоті, у замкнутих просторах, обслуговувати та ремонтувати електричне, енергетичне обладнання, керувати вантажопідйомними механізмами тощо. При цьому усе це відбувається у максимально наближених до реальних умовах. Тому після такого навчання адаптація безпосередньо на робочому місці проходить набагато легше та швидше. Наш Тренінг-центр унікальний, подібних йому в Україні немає, та й закордоном ще пошукати треба.
«Перше враження – це щось неймовірне! У кожному куточку – цікаве обладнання. Один тільки підйомний кран на дистанційному управлінні чого вартий, – говорить ветеранка підприємства Таїса Лагодюк. – Свого часу я працювала інженером у відділі технічного контролю, а починала контролером на другому блюмінгу. У нас теж був спецодяг, ЗІЗи, але не такої якості, як сьогодні. Наприклад, у мене було спецвзуття – кирзові черевики. Коли я йшла цехом, де високі температури, багато гарячого металу, то черевики диміли піді мною. Та ми були молодими, і не зважали на це. Зараз до спецодягу та до умов праці зовсім інше ставлення – уважне та дбайливе».
«Про охорону праці я, здавалося б, знаю усе, адже колись працювала в департаменті навколишнього середовища, в газорятівній службі, а згодом – у
профспілковому комітеті підприємства, – додає ветеранка Ірина Сухомлин. – У лабораторії ми працювали у спеціальних халатах, а коли виходили в цехи – спецодяг був обов’язковим. Та одяг – це лише одна зі складових охорони праці. Головне – це правильно користуватися технікою, знати, як поводитися у небезпечних місцях, що треба робити для свого захисту тощо. Цьому всьому, я знаю, і навчають у заводському Тренінг-центрі. Я тут не вперше, але я завжди задивляюся на ось цей колодязь, який імітує замкнутий простір».
Гостей завода-іменинника привітав генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо. З особливою теплотою він звернувся до ветеранів, які своєю багаторічною працею розвивали завод, вкладаючи кожен у свою справу частинку серця та душі. А журналістам він подякував за увагу до підприємства, його людей та процесів, які тут відбуваються. Особливо Мауро Лонгобардо зупинився на пріоритетному напрямку роботи – охороні праці. І це недаремно, адже будь-яким устаткуванням керують люди, а вони після роботи обов’язково мають повертатися до своїх сімей живими та здоровими. Тож, попри складні воєнні часи та виклики, з якими зараз стикається підприємство, увага до охорони праці, інвестиції в її розвиток продовжують бути на вищому рівні. Це для нас першочергове завдання.
З роботою Тренінг-центру ветеранів та журналістів познайомила його координаторка, фахівчиня відділу з навчання та розвитку персоналу Лілія Долженко. Вона зазначила, що від початку його відкриття і до сьогоднішнього дня тут пройшли навчання понад 15 тисяч працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Стіл Сервісу», Ливарно-механічного заводу, а також підрядних організацій.
Тільки з початку поточного року професіям навчилися понад 520 працівників. Тут можна опанувати нових професій при працевлаштуванні, пройти переатестацію, отримати допуск до різних видів робіт, змінити свій професійний профіль тощо.
Серед тренажерів центру – кран мостового типу, вантажністю 5 тонн, понад дев’ятиметровий тренажер для навчання безпечної роботи на висоті, на якому
працівники навчаються безпечному підйому до місця проведення робіт, закріпленню за допомогою спеціальних засобів індивідуального захисту та правильному спуску. На тренажері у формі колодязя, який повністю імітує замкнутий простір відпрацьовується евакуація людей Наприклад якщо працівник знепритомніє при отруєнні газом або при отриманні травм тощо.
Також у Тренінг-центрі є тренажер із застосування процедури ізоляції джерел небезпечних енергій за системою LOTO, та Майстерня небезпек, де зібрані найпоширеніші помилки з охорони праці. Такий підхід до навчання дозволяє робітникам ефективніше розпізнавати небезпеку, яка може призвести до нещасного випадку та уникати її під час роботи. Про все це гостям розповідав Сергій Воїнов, провідний інженер з охорони праці «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Аначальниця служби здоровпунктів медцентру ПП «Стіл Сервіс» Тетяна Васильченко з колегами-медиками розповіли про медичну базу підприємства та провели практичний тренінг з надання першої домедичної допомоги.
«Я вперше у такому Тренінг-центрі, і побачене мене вразило, адже тут є необхідне обладнання для навчання людей безпечній роботі, – ділиться враженнями Надія Торгунакова, журналістка медіаплатформи Krivbass.citi. – У першу чергу ці тренажери дуже корисні для молоді, яка тільки-но розпочинає роботу на підприємстві. Великі гарячі цехи, складне обладнання – все це може спочатку налякати. Та коли є змога пройти спеціальне навчання, ближче придивитися до техніки та безпечних умов роботи, тоді і у професію входити простіше, і зрозуміти, що страшного тут немає, бо цими процесами керують люди. Мене, наприклад, найбільше вразив тренажер-замкнутий простір. Супер! Дуже приємно, що у гості до підприємства прийшли ветерани, які побачили, як зараз розвивається робота з охорони праці».
«Мені дуже сподобалося те, що в день народження підприємства мова йшла про такі важливі речі, як життя та здоров’я працівників. Як людині, яка багато років сама навчала безпеці на робочих місцях, мені це надзвичайно близько, – відзначив голова ради ветеранів підприємства Володимир Заяць. – Багато років я працював залізничником, був машиністом тепловозу, інструктором з ОП. Науку безпеки ми опановували як у навчальному центрі на третій дільниці, який зараз є Університетом АрселорМіттал, так і на робочих місцях. Та зараз, як ми побачили, на підприємстві впроваджено багато нових форм роботи з охорони праці. І ця справа розвивається, а значить у наступні дні народження підприємства ми побачимо щось нове та цікаве, яке буде корисне для людей та зберігатиме працівникам життя. І головне, що праця на нашому підприємстві й надалі має всі шанси бути безпечною, от тільки потрібно, щоб про це турбувалося не лише керівництво, а й кожен з нас».
В ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» триває наполеглива робота, спрямована на досягнення третього рівня стандартів FPS.
Це корпоративні стандарти компанії «АрселорМіттал», спрямовані на досягнення нульового травматизму і збереження життя працівників. У поточному році впроваджено багато заходів, які зменшили ризики на робочих місцях. Багато з них спрямовано на протидію чотирьом ризикам-вбивцям – падінню з висоти, ураженню електричним струмом, розчавленню рухомим устаткуванням чи обертовими частинами.
«Підрозділи отримали страхувальні стропи для поясів та інше устаткування для запобігання падінню з висоти, – розповідає менеджер з оцінки ризиківСергій Іващенко. – Серед таких цехів, наприклад, технологічний цех коксохімічного виробництва. Для кількох цехів придбані драбини висотою до 10 метрів. Вони легкі, зручні та надійні, виготовлені з урахуванням всіх вимог з безпечного виконання робіт і застосовуються для виробничих операцій на висоті. Подібне устаткування отримали працівники конвертерного цеху, прокатного цеху № 3, сортопрокатного цеху № 2».
Було вжито заходів для запобігання враженню електричним струмом. Наприклад, на чотирьох електромостових кранах аглофабрики відремонтували тролеї та ізолятори. У конвертерному цеху виконано реконструкцію струмопроводу одного з кранів. Конвертерний цех отримав додаткові замикаючі пристрої для вдосконалення системи блокування небезпечних енергій LOTO. А ремонтне виробництво ЦДСР тепер має насос для відкачки ґрунтових вод, які є небезпечними для електроприміщень підрозділу, а, відповідно, для людей. Також у приміщеннях РП ЦДУР вдосконалені системи освітлення.
«Було замінене освітлення у кількох виробничих приміщеннях РП ЦДУР, – розповідає старший майстер з ремонту електроустаткування РП Віктор Маркевич. – Це ремонтні депо, майстерні тощо. Встановлені потужніші та економніші освітлювачі. Також покращене зовнішнє освітлення поблизу цехових будівель та адміністративно-побутових комплексів. Придбано комплекти переносного освітлення. Це дає змогу берегти зір працівників і дозволяє запобігти травмам під час виконання робіт та падінням під час переміщення».
Також вжито заходів задля безпеки під час роботи з вантажопідіймальними механізмами. Так за словами начальника цеху вловлювання Романа Каренова крани у машзалі та сульфатно-аміачному відділені були оснащені світловою сигналізацією, яка попереджає про небезпеку. Багато цехів придбало нові надійні стропи – канатні, ланцюгові та інші – для безпеки строповки вантажів та, відповідно, запобігання їхньому падінню. Це аглофабрика, вапняно-вогнетривний, копровий, вальцетокарний цехи, цех водопостачання, цехи Ливарно-механічного заводу та інші.
«Для підвищення рівня безпеки на залізничному транспорті для цеху вловлювання, РВ ЦДУРу, ПЦ-3, СПЦ-1, СПЦ-2, копрового цеху придбали запобіжні башмаки. Також для деяких підрозділів були закуплені захисні огорожі, знаки безпеки та багато іншого, що допоможе рухатися до нуля нещасних випадків. А з якою ефективністю ми будемо використовувати те все устаткування, залежить від нас, від нашої культури охорони праці», – підсумував Сергій Іващенко.
У гірничому департаменті з’явився новий вахтовий автомобіль, який доставляє працівників ГТЦ та рудоуправління до робочих місць.
«Це наша новенька «вахтовка» «Scania», – з гордістю розповідає начальник автоколони № 3 ГТЦ Дмитро Ципченко. – Вона така ж чудова, як і нещодавно отриманий потужний маневрений самоскид цієї ж шведської фірми. Самоскид працює у кар’єрах і показав себе якнайкраще щодо безпеки, функціоналу, зручності та комфорту. Він возить щебінь для ремонту й будівництва кар’єрних доріг, виконує інші важливі завдання. У складі нашої колони – допоміжний спецтранспорт, але без цієї техніки видобуток руди неможливий».
Дмитро розповів, що їхні спецавтомобілі доставляють у кар’єри все необхідне для ремонтів гірничого обладнання, будівництва доріг тощо. Також колона має підйомні автокрани, без яких неможливий ремонт екскаваторів, бурових верстатів та іншої техніки безпосередньо у кар’єрах. А один з кранів має вантажність аж 90 тон. В автоколоні є автовишки для роботи електриків та інша необхідна техніка. А серед найвідповідальніших перевезень – доставка людей на робочі місця в кар’єри рудоуправління гірничого департаменту.
«Не дивлячись на важке становище підприємства, викликане повномасштабним вторгненням, виділяються кошти для придбання нових автотранспортних засобів, які безпечно та з комфортом перевозять працівників нашого підприємства. Це дуже добре, бо безпека людей – понад усе, – продовжив Дмитро. – Кілька років тому ми вже отримували нові «вахтовки», вони якісні, комфортні, але це авто найкраще. Так говорять люди».
Чверть століття працює водієм на нашому підприємстві Микола Агейкін. Він був водієм самоскида, автокрана та іншої техніки. Саме він зараз кермує новенькою «вахтовкою».
«Мені є з чим порівнювати, і скажу відверто – це авто неперевершене, – говорить Микола. – Машина потужна – 280 кінських сил, що дає запас потужності під час пересування кар’єрними дорогами. Йде дуже м’яко. А ще дуже зручна система керування. Коробка-автомат сама обирає оптимальні режими роботи, що дозволяє сконцентруватися на тому, щоб безпечно доставити людей, а не перемикати передачі. До речі, є ще й так зване гірниче гальмо або ретайдер, який автоматично гальмує на спусках, і добре справляється зі своєю функцією. Кермо крутиться легко і плавно, що робить керування зручним».
У пасажирському салоні нового авто – 26 дуже зручних м’яких сидінь. А ще одне не менш зручне пасажирське сидіння – у кабіні. Крісло ж водія ще й має спеціальну подушку, яка максимально амортизує. Та й система амортизації всього автомобіля відмінно справляється під час руху кар’єрними шляхами. Всі сидіння оснащені пасками безпеки, а якщо хтось сів і не пристебнувся, то лунає сигнал, який чує і водій.
«Я ретельно слідкую за тим, щоб всі користувалися пасками, бо від того залежать життя. Нова машина не лише безпечна, а ще й комфортна. Клімат-контроль підтримує температуру у кабіні та у салоні на заданому рівні, наприклад, 22 градуси за Цельсієм, – пояснює Микола Агейкін. – Тому в автомобілі комфортно, особливо якщо на вулиці пекельна спека. А ще не треба відчиняти вікна, щоб продувало, тому пиляки не потрапляє. Для обігріву в зимовий період є дві пічки, також у кабіні і в салоні. На кермі є джойстик, за допомогою якого я можу відрегулювати положення бокових дзеркал. А система з п’яти відеокамер, закріплених з різних боків машини та у пасажирському салоні та монітора у кабіні, на який виводиться зображення з камер, я можу бачити все на 360 градусів і своєчасно зупинитися, якщо в зону руху потрапить людина чи інше авто. А двигун відповідає екологічному стандарту «Євро-6». Ця машина дійсно найкраща!»
Ризик потрапити під колеса залізничного транспорту під час пересування територією підприємства входить до переліку чотирьох ризиків-вбивць, визначених корпорацією «АрселорМіттал». З метою безпеки залізничні колії дозволяється переходити лише користуючись спеціальними переходами. На «АрселорМіттал Кривий Ріг» триває цілеспрямована робота з оснащення пішохідних переходів через залізничні колії направляючими огородженнями типу «змійка».
«На нашому підприємстві налічується 108 пішохідних переходів через колії, – інформує начальник відділу…департаменту з охорони праці та промислової безпеки Ігор Мальований. – 101 з них облаштовано «змійками», причому 11 – протягом останніх місяців. Два в районі цеху вловлювання коксохімічного виробництва, шість поблизу копрового цеху, два біля блюмінгу і один на території конвертерного цеху. Найближчим часом планується облаштування семи, що лишилися, причому два з них треба обновити, а п’ять облаштувати».
Ігор Мальований пояснив, що направляючі огородження-«змійки» працюють за принципом «Зупинись, подумай, дій безпечно». По-перше, вони пригальмовують швидкість руху пішохода, по-друге, загострюють увагу на небезпеці, а по-третє, проходячи через таке огородження, людина мимоволі дивиться ліворуч та праворуч і має змогу заздалегідь побачити локомотив. Тож така, здавалося б, проста конструкція допомагає запобігти смертельному ризику.
«Але, на жаль, не всі ще усвідомлюють ступінь небезпеки під час переходу через колії, – продовжив Ігор Мальований. – Трапляються випадки, коли людина обходить «змійку» збоку. Там, де такі випадки зафіксовані, встановлюються додаткові огородження, які не дозволяють її обійти. Не розумію, навіщо працівники обходять «змійку»? Можливо, щоб скоротити час? Але ж економія кількох секунд не варта того, щоб наражатися на небезпеку. Тому ми дуже просимо усвідомити, що безпека, життя, здоров’я – от про що перш за все треба думати, перетинаючи залізничні колії. Залізниця не пробачає легковажного ставлення. Пам’ятаю, як ми кілька років тому виїжджали на нещасний випадок, коли пішохід, переходячи колію, потрапив під колеса тепловоза. Нам разом з медиками довелося діставати його з-під коліс. То було не для людей зі слабкими нервами. Працівника врятували, але він втратив ноги. Як виявилося, він рухався у навушниках. І можливо це стало однією з причин того, що тепловоз не був своєчасно помічений. Тож перетинати колії у навушниках теж категорично заборонено, навіть якщо людина користується «змійкою».
