Категорії
Новини

Блискучий захист від пекельної спеки

Дверевий – одна з основних професій коксохімічного виробництва. Вони залучені до процесу видачі коксу: слідкують за зняттям та встановленням дверей камер коксування, прибирають в піч просипи коксу, очищують двері, дверну раму та поріг камер, обслуговують механізми чищення дверей та рам, усувають газування та виконують ще багато операцій, без яких неможлива нормальна робота камер коксування та видача коксу.

Значну частину робочого часу двереві перебувають у, м’яко кажучи, спекотних умовах, адже температура у камері коксування сягає 1150 градусів за Цельсієм, а дверевому часто доводиться працювати при відкритих дверях.

«Звичайна роба у таких умовах зайнялась би прямо на мені. Тому ми користуємося спецодягом зі спеціальною пропиткою, яка захищає від займання, від високих температур. Займання не було, але було дуже гаряче, і знаходитися у робочій зоні ми могли лише невеличкий проміжок часу. І от нещодавно у нас з’явилися ось ці плащі. Цей спецодяг, який ми використовуємо поверх спецкостюму, дійсно дає додатковий захист. Не скажу, що працювати стало як на курорті, але припікає менше – це факт», – усміхнувся дверевий з восьмирічним стажем Дмитро Кочегаров.

У плащі Дмитро схожий на героя фантастичного фільму про освоєння космосу чи чергового голлівудського блокбастера про ліквідацію наслідків стихійного лиха. Плащ довгий, він обгортає фігуру Дмитра мало не до щиколоток. Комір щільно закриває шию, а сріблясте покриття приємно переливається на вранішньому сонці.

«Саме це алюмінізоване покриття забезпечує ефект дзеркала, – пояснює інженерка департменту з охорони праці та промислової безпеки Юлія Власова. – Воно витримує теплове випромінювання потужністю 80 кіловат на квадратний метр. Основа ж плаща – термостійке волокно панокс, стійке до дії полум’я, а також міцне волокно кевлар, яке забезпечує зносостійкість виробу. Якість спецодягу відповідає ДСТУ. Всього цех отримав 9 таких плащів. Подібний одяг добре зарекомендував себе на металургійному виробництві, і добре захищає в умовах КХВ».

Змінний майстер коксових батарей № 5, 6 коксового цеху № 1 Денис Чумаков відповідає за організацію роботи персоналу коксових батарей, в тому числі, і дверевих. А головне – за їх безпеку.

«Робота дверевого – це робота в особливо небезпечних умовах. Ризиків вистачає. Серед них – загрози з боку обертових механізмів, рухомих частин устаткування, ризик падіння з висоти тощо. І серед найнебезпечнішого фактора, який може призвести до опіків – високі температури. Тож нові плащі людям дуже допомагають. Але яким би надійним не був захист, головне, щоб люди його застосовували завжди, коли це потрібно. Намагаємося сформувати у працівників таку культуру, щоб вони працювали безпечно не тому, що інакше їх покарають, а тому, що попри всі негаразди життя чудове, і треба його берегти. Воно безцінне не лише для працівника, а й для тих людей, які його чекають вдома після зміни», – підсумував Денис Чумаков.

Категорії
Новини

На бойовому завданні загинув електрозварник Андрій Дзецина

Понад 20 років Андрій Дзецина пропрацював електрозварником ручного зварювання в цеху ремонту металургійного устаткування № 2 «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Загибель кожного захисника для нас усіх трагедія, але втрачати таких фахівців, яким був Андрій це – ще й відчутна втрата для виробництва. Андрій був досвідченим електрозварником, мав власне професійне клеймо, що свідчить про його високу кваліфікацію. А клеймо для зварника, що особистий підпис, який підтверджує якісне виконання зварювальних робіт, за ним можна визначити того, хто виконав цю роботу. І це велика відповідальність.

«Андрій Дзецина був врівноваженим, спокійним, тим, хто здатен підтримати у складну хвилину та підняти настрій колегам, – згадує старший майстер ЦРМУ-2 Олександр Самойлов. – Він виконував складні та відповідальні завдання – зварні роботи для ремонту металургійних цехів нашого підприємства. Андрій ніколи не скаржився, не відмовлявся, не жалівся, коли було особливо важко. Просто йшов і майстерно виконував свою роботу. Ми очікували на його повернення в цех з перемогою. На жаль, Андрій  Дзецина загинув в бою. Його ім’я назавжди житиме у наших серцях».

Сержант Андрій загинув 1 серпня 2025 року при виконанні бойового завдання поблизу села Кам’янка Донецької області.

 Висловлюємо щирі співчуття родині героя.

Категорії
Новини

Парасолька для поїзда

При проходженні флюорографії легень працівники металургійного та коксохімічного виробництв «АрселорМіттал Кривий Ріг» користуються флюоропоїздом, який розміщено поблизу поліклініки металургійного виробництва. Флюорографію вони проходять щороку, і це безплатно. Для сторонніх користувачів ця послуга надається нашими медиками за оплату. Донедавна черги на проходження обстеження людям доводилося чекати просто неба.

«Після введення попереднього запису на флюорографію, черг до флюоропоїзда практично немає. Інколи всього кілька людей. Але у негоду чи спеку навіть кількахвилинне очікування – це дискомфорт, а для людей зі слабким здоров’ям ще й загроза захворіти. Тож ми звернулися по допомогу до центрального департаменту  з утримання та ремонту, щоб вони допомогли нам з навісом, який би захищав  пересувний флюорограф та людей, які прийшли на обстеження від негоди. І нам допомогли», – каже начальниця медичного центру ПП «Стіл Сервіс» Наталя Гардань.

Колони, ферми, балки та інші елементи каркаса для навісу виготовили працівники цеху металоконструкцій ЛМЗ. А монтаж навісу та його складників виконали фахівці цеху ремонту металургійного устаткування № 2.

«Наші працівники все робили якісно, як ото кажуть, як для себе, хоча наш цех і проходить флюорографію в поліклініці гірничого департаменту, – говорить заступник начальника ЦРМУ-2 Володимир Вишемірський. – Виконувач обов’язків майстра Ігор Кузін, бригадир монтажників Андрій Тітов разом з колегами встановили колони, змонтували елементи каркаса та покрівлю з профлистів. Зробили все швидко та якісно».

Якістю робіт задоволена і Наталя Гардань: «Ми вдячні Андрію Кіндрату, Валерію Ваніну, Ірині Футрук та іншим людям, які посприяли швидкій реалізації цього  проекту, безпосереднім виконавцям – фахівцям своєї справи із ЦРМУ-2. Спека  дуже шкодить роботі медичного устаткування, але люди важливіші за обладнання. Тому  за турботу про  людей – особлива подяка».

Категорії
Uncategorized Наші люди

Бойова позиція старшого майстра

24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення російських військ в Україну. А вже 25 лютого працівник «АрселорМіттал Кривий Ріг» Сергій Кіктенко змінив робочий одяг на військову форму.

Старший майстер основної виробничої дільниці (ОВД) цеху підготовки составів Сергій Кіктенко прийшов працювати у цех 25 березня 2011 року. Спочатку він працював підготувачем составів. Це дуже важка й відповідальна робота.

«Підготувачі готують залізничні состави до розливання сталі, – розповідає Сергій. Якісно підготувати виливниці, правильно виставити їх на залізничні візки і зробити це своєчасно – це дуже важливо. Від цього залежить виробництво сталі. Робота підготувача важка фізично. Доводиться працювати в умовах високих температур. Але мені до труднощів не звикати». 

Сергій Кіктенко задніх не пас, працював сумлінно, якісно. А ще проявив організаторські здібності, без проблем знаходив спільну мову з колегами. Згодом він почав підміняти майстрів, а потім і сам став майстром. Пізніше – старшим майстром ОВД «Кранова служба». Дільниця ключова, адже без підйомних кранів підготовка составів до розливання сталі неможлива.

«До нас їдуть состави з виливальницями – формами, всередині яких – гарячі сталеві злитки з температурою приблизно 950 градусів. Стриперні крани ці злитки роздягають, тобто знімають з них виливниці. Далі метал їде на блюмінг, де з нього роблять заготовки для виготовлення прокатної продукції. Потім виливниці чистять, покривають антипригарним покриттям і виставляють на залізничні візки за допомогою електромостових кранів. Тож наша дільниця затребувана», – каже старший майстер, а нині ще й старший сержант, Кіктенко.

Сергія Кіктенка призвали до лав Національної гвардії ще у 2014 році. Його підрозділ захищав Маріуполь після звільнення від сепаратистів. З серпня 2014 по серпень 2015 він брав участь в антитерористичній операції, після чого повернувся у Кривий Ріг до рідного цеху. Сергій перебував у резерві першої черги і на другий день «повномасштабки» вже був у військовій частині.

«Страху не було. Був неймовірний патріотичний підйом. Єдине – бійці переживали за рідних, за близьких, а командири – за підлеглих, – згадує Сергій Кіктенко. – Мене призначили командиром блокпосту. Організовувати людей, навчати їх, контролювати, планувати для мене не було чимось незвичним. Все це я робив будучи майстром. Були часи, коли на нашій дільниці працювало близько 70 людей. Навички керівника стали в пригоді командирові. На виробництві як і в армії доводиться працювати з різними людьми, і до кожного потрібен свій підхід . А потім ми охороняли важливий стратегічний об’єкт. Звісно, що то за об’єкт і де він розташований, я розповідати не буду».

І знову Сергія перекинули командиром вже іншого блокпосту. Зараз його підрозділ на Херсонщині, недалеко від ворога. Він зізнається, що через річку Дніпро прилітає, а значить вони виконують потрібну воєнну роботу. Бійці несуть службу попри всі складнощі.

«Кілька місяців тому на наші позиції прилетіли дві керовані авіабомби. З нами разом несуть службу поліціянти, і один з них загинув. Один з моїх хлопців був поранений. Зараз з ним все гаразд, одужує. Але найпідступніші – це дрони. У 2014-15 роках вони також були, але в обмеженій кількості і розвідувальні. Зараз же з будь-якого напрямку будь-якої миті може з’явитися ударне «крило». А ще з дронів скидють газові боєприпаси біля бліндажа, «викурюють» їдким димом, а потім прилітає FPVшка. Не розслаблюємося ні на мить. І ЗІЗи, як і на роботі, надягаємо завжди: каска, бронезахист, протизаз і тактичні окуляри – це постійний атрибут, який завжди на тобі, не залежно від того чи ти на посту чи просто пересуваєшся по відкритій місцевост… Але настрій бойовий, і хлопці у мене чудові. Та й знаємо, за що й за кого стоїмо».

Сергій розповів, що кожного ранку у нього зідзвїн з найдорожчими і найближчими людьми. Це надає сил, наснаги, терпіння, тримає дух на високому рівні.

«Так, це мама Катерина Миколаївна, дружина Олена, брат Андрій. Якщо зранку не зв’яжемося, то за п’ять хвилин вже я у них мало не безвісти зниклий, – усміхається Сергій Кіктенко. – А які ж смачні на війні тещині пиріжки, ммм! Лариса Григорівна передає їх при нагоді, коли хтось їде в наш бік. Це все дуже допомагає, мотивує. З перших днів тримаємо зв’язок з колегами. Протягом перших місяців передавали нам на фронт необхідне. Продовжуємо спілкуватися. Щиро дякую Євгену Проході, Андрію Теслюку, Сергію Ушакову, Ірині Неклесі та всім, хто підтримує. Ми обов’язково вистоїмо, переможемо та повернемося на наше підприємство. Вже дуже хочеться!»

Категорії
Офіційно

З Днем народження підприємства!

Шановні колеги, дорогі ветерани!

Історія нашого підприємства, від самого дня народження 4 серпня 1934 року, це історія витримки, історія розвитку, історія невпинного руху вперед, історія наших людей. Кожен рік гартує нас. І кожного року ми доводимо, що разом можна подолати будь-які перешкоди.

Цей день вже впродовж 91 року є визначною датою для десятків, і навіть сотень тисяч людей, які тут працювали раніше, працюють зараз і працюватимуть у майбутньому. Ми вдячні і шануємо усіх, хто будував цей завод, хто відбудовував його після Другої світової війни, хто вів його крізь економічні кризи. Досвід наших ветеранів є нашою опорою. А енергія молоді, яка приходить до нас, є нашою надією.

Я також дякую усім, хто сьогодні залишається вірним цьому підприємству, щодня приходить на роботу попри сирени, обстріли, хто тримає обладнання і тримає моральних дух у своїх колективах. Ви всі – історія цього підприємства. Ми також завжди пам’ятатимемо усіх наших працівників, які віддали свої життя на полі бою.

Бажаю усім миру – бо це те, чого прагне кожна людина в Україні. І зараз кожний робить все можливе для наближення Перемоги – ось тоді свято буде справжнім. Наша міцна сталь – це символ витримки та незламності. Ця сталь є в кожному з вас, саме тому наші люди ніколи не пасуватимуть перед труднощами і здатні досягати неймовірних результатів. Бажаю здоров’я і здійснення мрій.

З повагою та вдячністю,

Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» 

Категорії
Новини

У кар’єр – з комфортом

У гірничому департаменті з’явився новий вахтовий автомобіль, який доставляє працівників ГТЦ та рудоуправління до робочих місць.

«Це наша новенька «вахтовка» «Scania», – з гордістю розповідає начальник автоколони № 3 ГТЦ Дмитро Ципченко. – Вона така ж чудова, як і нещодавно отриманий потужний маневрений самоскид цієї ж шведської фірми. Самоскид працює у кар’єрах і показав себе якнайкраще щодо безпеки, функціоналу, зручності та комфорту. Він возить щебінь для ремонту й будівництва кар’єрних доріг, виконує інші важливі завдання. У складі нашої колони – допоміжний спецтранспорт, але без цієї техніки видобуток руди неможливий».

Дмитро розповів, що їхні спецавтомобілі доставляють у кар’єри все необхідне для ремонтів гірничого обладнання, будівництва доріг тощо. Також колона має підйомні автокрани, без яких неможливий ремонт екскаваторів, бурових верстатів та іншої техніки безпосередньо у кар’єрах. А один з кранів має вантажність аж  90 тон. В автоколоні є автовишки для роботи електриків та інша необхідна техніка. А серед найвідповідальніших перевезень – доставка людей на робочі місця в кар’єри рудоуправління гірничого департаменту.

«Не дивлячись на важке становище підприємства, викликане повномасштабним вторгненням, виділяються кошти для придбання нових автотранспортних засобів, які безпечно та з комфортом перевозять працівників нашого підприємства. Це дуже добре, бо безпека людей – понад усе, – продовжив Дмитро. – Кілька років тому ми вже отримували нові «вахтовки», вони якісні, комфортні, але це авто найкраще. Так говорять люди».

Чверть століття працює водієм на нашому підприємстві Микола Агейкін. Він був водієм самоскида, автокрана та іншої техніки. Саме він зараз кермує новенькою «вахтовкою».

«Мені є з чим порівнювати, і скажу відверто – це авто неперевершене, – говорить Микола. – Машина потужна – 280 кінських сил, що дає запас потужності під час пересування кар’єрними дорогами. Йде дуже м’яко. А ще дуже зручна система керування. Коробка-автомат сама обирає оптимальні режими роботи, що дозволяє сконцентруватися на тому, щоб безпечно доставити людей, а не перемикати передачі. До речі, є ще й так зване гірниче гальмо або ретайдер, який автоматично гальмує на спусках, і добре справляється зі своєю функцією. Кермо крутиться легко і плавно, що робить керування зручним».

У пасажирському салоні нового авто – 26 дуже зручних м’яких сидінь. А ще одне не менш зручне пасажирське сидіння – у кабіні. Крісло ж водія ще й має спеціальну подушку, яка максимально амортизує. Та й система амортизації всього автомобіля відмінно справляється під час руху кар’єрними шляхами. Всі сидіння оснащені пасками безпеки, а якщо хтось сів і не пристебнувся, то лунає сигнал, який чує і водій.

«Я ретельно слідкую за тим, щоб всі користувалися пасками, бо від того залежать життя. Нова машина не лише безпечна, а ще й комфортна. Клімат-контроль підтримує температуру у кабіні та у салоні на заданому рівні, наприклад, 22 градуси за Цельсієм, – пояснює Микола Агейкін. – Тому в автомобілі комфортно, особливо якщо на вулиці пекельна спека. А ще не треба відчиняти вікна, щоб продувало, тому пиляки не потрапляє. Для обігріву в зимовий період є дві пічки, також у кабіні і в салоні. На кермі є джойстик, за допомогою якого я можу відрегулювати положення бокових дзеркал. А система з п’яти відеокамер, закріплених з різних боків машини та у пасажирському салоні та монітора у кабіні, на який виводиться зображення з камер, я можу бачити все на 360 градусів і своєчасно зупинитися, якщо в зону руху потрапить людина чи інше авто. А двигун відповідає екологічному стандарту «Євро-6». Ця машина дійсно найкраща!»