Категорії
Новини

Водії «швидких» приміряли на себе роль фельдшерів

У цехах «АрселорМіттал Кривий Ріг» тривають спеціальні тренінги для водіїв «швидких», на яких вони набувають практичних навичок першої допомоги постраждалим, щоб у разі необхідності надавати її самостійно, без допомоги медиків. 

Водій «швидкої» допомоги не просто керує автомобілем, а ще й безпосередньо бере участь у наданні меддопомоги. Коли фельдшер допомагає постраждалому, саме водій приносить до місця події необхідні речі, ноші, допомагає переносити людину до «швидкої» та везе всіх до найближчої лікарні. Щоб вміти усе це робити, водії медичних автомобілів проходять спеціальні навчання.

Але трапляються випадки, коли водію треба стати не просто помічником, а й колегою медиків. Наприклад, під час аварії з кількома постраждалими, коли треба терміново зробити штучне дихання, зупинити кровотечу, а фельдшер на місці лише один, а інша бригада медиків ще у дорозі.

«В «АрселорМіттал Кривий Ріг» ми вирішили вдосконалити навички водіїв «швидких» і організували для них спеціальні навчання-тренінги в цехах підприємства, – говорить Рустам Ісмаілов, начальник управління з охорони праці «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Все відбувається, як у житті: виклик, виїзд, допомога постраждалим. Але на виклик виїжджає не повна бригада з фельдшером, а лише водій. Увесь процес його роботи – визначення стану постраждалого, надання першої допомоги – проходить під пильним наглядом фахівців з охорони праці та медиків. Вони потім все аналізують та визначають, що водій зробив правильно, а над чим ще потрібно працювати. У тренінгах, звичайно, беруть участь і робітники цехів. Таким чином вони також проходять увесь процес навчання, адже активно допомагають водієві. Подібна практика вдосконалення навичок медичного водія існує в Америці та в Європі, цього, до речі, вимагає і українська медреформа».

Ось як відбувався один з навчальних тренінгів за участю водія «швидкої» у сортопрокатному цеху № 2, в якому взяв участь і «Металург».

10:00. Працівник СПЦ № 2 побачив, що його колега отримав травми, і викликав «швидку». За легендою навчань у постраждалого зламані плече та гомілка правої ноги.

«Сповістити про неприємну подію медиків має людина, яка знаходиться поряд з постраждалим, – коментує початок навчань Антон Князєв, провідний інженер з охорони праці. – Робітнику треба точно вказати місце, де все відбулося, розповісти, що сталося з постраждалим, хоча б приблизно сказати, які пошкодження у людини. Також про інцидент робітник сповіщає свого майстра або старшого у зміні. Після дзвінка медикам робітник цеху або старший зміни відправляють свого колегу зустрічати машину швидкої допомоги, а коли та приїде – привести медиків на місце, де є постраждалий».

«Швидка» вже біля цеху. Її зустріли та пояснили, куди треба їхати.
Водій поспішає до постраждалого.
Водій визначив види травми і почав надавати першу допомогу.
Колега, який викликав «швидку», допомагає водію.

В головній ролі під час навчань – Андрій Волобуєв.

«Водієм невідкладної допомоги я працюю вже 22 роки, чергую на металургійному виробництві, – розповідає Андрій Волобуєв. – Переважно увесь цей час я був головним помічником фельдшера: підтримував постраждалого під час перев’язки, допомагав довести або донести його до машини, допомагав людині увійти всередину автівки. Звичайно, я бачив усі медичні маніпуляції, які робив фельдшер. Теоретично знаю, що і як робити. Але одна справа бути на підхваті, зовсім інше – все робити власноруч. На цьому тренінгу я вперше сам надавав допомогу. Дуже хвилювався, намагався все зробити правильно, адже це значна відповідальність за здоров’я людини».

«Хоча це була імітація травми, але відчуття було не з приємних, – ділиться враженнями слюсар-ремонтник  СПЦ № 2 Олександр Білошицький, який грав роль умовно постраждалого. – Я не хотів би в реальному житті отримати такі травми, краще дотримуватися усіх правил охорони праці, наперед оцінювати усі ризики та завжди залишатися живим та неушкодженим».

«Моїм завданням на цьому тренінгу було виявити постраждалого, правильно викликати «швидку» та допомагати водію, – розповідає слюсар-ремонтник СПЦ № 2 Анатолій Демчук. – Знаєте, відчув дуже велику відповідальність. Мій колега правий, коли сам все робиш, то і ставлення до цього в тебе інше. Хоча все було не насправді, я відчув полегшення, бо зміг допомогти людині». 

Ну що ж. У фіналі тренінгу – усі живі та врятовані. Учасники Андрій Волобуєв, Олександр Білошицький та Анатолій Демчук сфотографувалися на згадку.

Пам’ятаймо, безпечне виконання робіт у більшості випадків залежить від свідомого ставлення до охорони праці. Бережіть себе і нехай вам ніколи не згодиться швидка допомога.

Категорії
Новини

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» продовжується реконструкція агломераційного цеху № 2

Оновлення цеху проводиться в рамках інвестиційної програми підприємства, щоб зменшити промисловий вплив на екологію і підвищити технічну надійність обладнання, а також зміцнити виробничі будівлі та споруди.

Вантажні машини везуть будматеріали, потужні крани піднімають великі вантажі, гуркотить різноманітна техніка і майже всюди працюють будівельники: засипають, укладають, монтують, збирають…

Такий жвавий рух саме зараз відбувається на промисловому майданчику агломераційного цеху № 2. Роботи з його реконструкції тривають з 2014 року, але здійснюються вони поетапно, щоб не припиняти виробничий процес та забезпечити безпечну працю агломератникам.

«За цей час ми зробили дуже багато – реконструювали комплекси усіх шести агломашин цеху, встановили нові сучасні газоочистки, замінили газоходи, комунікації, промислове устаткування тощо, – розповідає Антон Яцеленко, заступник директора аглодоменного департаменту з ремонтів. – Ми досягли значного екологічного ефекту, зробили виробництво більш сучасним та ефективним. Але, на жаль, паузу у виробництві та реконструкції довелося зробити через війну. На деякий час ми взагалі зупинили усі процеси, адже ворог був надто  близько від міста і треба було дбати про безпеку робітників. Та вже з 7 квітня виробництво поновилося – на двох агломашинах другого аглоцеху почалося виготовлення агломерату для єдиної поки працюючої доменної печі № 6. Продовжилася і реконструкція АЦ № 2».

Начальник агломераційного цеху № 2 Олег Щербук проводить «Металург» промисловим майданчиком і розповідає: «Як бачите, працюють люди, техніка. Тривають оздоблювальні роботи на абсолютно новій, нещодавно збудованій будівлі перевантажувального вузла потоків шихти. Саме тут потоки пересипаються та спрямовуються на агломераційні машини. Тепер цей процес відбуватиметься в сучасних та безпечних для роботи умовах, адже нова промислова будівля має не тільки міцні цегляні стіни, а й нову обшивку, дах, надійне перекриття між поверхами».

Тривають оздоблювальні роботи споруди перевантажувального вузла шихти

Поруч теж «кипить» робота із заміни фасаду корпусу спікання. Саме цей корпус є найголовнішим об’єктом АЦ-2, бо в ньому знаходяться комплекси усіх шести агломераційних машин, мережі конвеєрів, системи завантаження необхідною сировиною, пульти управління процесами тощо. Будівля вражає своїми розмірами, у найвищій точці її висота сягає майже 14-го поверху. 

З іншого боку корпусу спікання зараз триває відновлення основних колон.

Новий фасад корпусу спікання
З іншого боку корпусу спікання роботи ще тривають

На території цеху височіє вже реконструйований комплекс вологої очистки. Його оновлення відбувалось з вересня минулого року.

«Насправді це велика аспіраційна установка, яка має 36 точок для вловлювання пилу та пару в місцях перевантажування шихти, – продовжує Олег Щербук. – До речі, завдяки новому обладнанню бруд не вирветься на волю, адже в очистку його примусово втягують димососи та інші прилади. Зараз на комплексі проходять пусконалагоджувальні роботи. Раніше тут теж була волога очистка, але старого зразка, вона з роками стала неефективною. Загалом в цеху вже добре зарекомендували себе нові системи газоочисток. Приклад тому – електрофільтри агломашин, які очищують газ від твердих часток». 

Комплекс вологої очистки
Нові газоочиски

Тривають в АЦ № 2 і роботи з облаштування центрального входу на промисловий майданчик. Два рівня майданчику з’єднують сходи, які теж оновлюються та облаштовуються, щоб робітникам цеху ходити ними було зручно та безпечно.

Тож, навіть у таких непростих умовах, цех живе, працює та вдосконалюється. Його робітники вірять у найскорішу перемогу та відновлення роботи на повну потужність.  

 

Сходи між двома рівнями проммайданчика АЦ № 2
Категорії
Новини

Цех, який «живить» коксохім, відзначив 25-річчя

На початку жовтня своє 25-річчя відзначив цех з обслуговування та ремонту електрообладнання коксохімічного виробництва.

Втім «коріння» цех має набагато довше, адже свій родовід веде від енергетичного цеху криворізького коксохімічного заводу, згодом КХВ. У 1997 році після організаційних змін цех змінив назву на ЦОРЕО. А от його основна функція залишилася незмінною: безперебійне забезпечення електроенергією усіх цехів КХВ.

ЦОРЕО фактично «годує» усе, що рухається, пересувається і виготовляє кокс на коксохімі. Без електроенергії потужне обладнання зупинилося б назавжди. Навіть коли комплекси батарей були переведені на «гарячу консервацію», роботи у працівників цеху менше не стало. Тому що електроенергія потрібна коксохіму і тоді, коли обладнання не працює на повну, адже воно живе і потребує живлення, незважаючи на вимушену фазу «сну».

«Ми отримуємо електроенергію від зовнішніх електромереж, за допомогою трансформаторів перетворюємо її на потрібну нам «дозу» і передаємо безпосередньо цехам, – розповідає начальник ЦОРЕО Юрій Диннік. Крім того, обслуговуємо та ремонтуємо електрообладнання, залучене у виробництві коксу. Цех складається з чотирьох дільниць: мереж і підстанцій, електротехнічної лабораторії, електроремонтної та спеціалізованої дільниці з ремонту основного коксохімічного обладнання».

Колектив цеху здебільшого жіночий. Справжні господині вдома, вони й в цеху все тримають у взірцевому порядку. Не відстає й чоловіча частина цеху. Зараз троє працівників ЦОРЕО боронять країну у лавах ЗСУ, і весь цех за них переживає. А ще майже кожен працівник або працівниця волонтерять.

«Нам всім непросто, але саме робота і є моїм порятунком, розповідає начальник зміни Наталя Волошина. – Сумую за робочою атмосферою, яка була, коли завод працював за звичайним графіком, і вірю, що скоро все повернеться. Та й вдома намагаюся не сидіти склавши руки. Біля мене у школі плетуть сітки для наших захисників, тож теж долучаюся до цього корисного процесу. Ювілей цеху ми відзначили не так, як хотілося б, звісно, війна… Але зараз для нас найголовніше свято – Перемога. Ми всі чекаємо на неї».

Постійно на ногах і під напругою, жартуючи так говорить про свою роботу електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування Галина Слюзар. «Дуже люблю свій колектив, адже ми наче одна родина. Знаю, що тут мене завжди підтримають та допоможуть. Робота в нас відповідальна, бо від неї залежить не лише якісна робота обладнання, а й життя та здоров’я працівників заводу. Коли потрібно виконати ремонт чи ревізію електроустаткування, то саме ми робимо місце роботи для ремонтного персоналу «електробезпечним». Я в цеху не один десяток років, за цей час багато чого змінилося. На власні очі бачу, як розвивається цех, а разом з ним і ми. І цей прогресивний рух мені дуже імпонує», – говорить Галина.

25 років для людини – розквіт, молодість, коли попереду ще багато подій, перемог та досягнень. «Я вірю в наш цех, в наших людей, в наше підприємство, в нашу Перемогу на всіх фронтах. Адже на передовій – хлопці з мого цеху, я знаю, що вони не підведуть, – говорить начальник ЦОРЕО Юрій Диннік. –  В цеху працює надійна команда, з нею ми вже не один рік поспіль поряд, тож перевірені часом. Щиро сподіваюсь, що наступний день народження цеху ми зустрічатимемо по-іншому, по-святковому і в мирній країні!»

Категорії
Новини

Новий робот-напарник допомагає зварникам

В цеху металоконструкцій Ливарно-механічного заводу поповнення – новий зварювальний робот-маніпулятор.

В електрозварника Олександра Тинка досвід у зварювальній справі великий – 22 роки. За цей час йому довелося виконувати різні найскладніші завдання та працювати з різними напарниками. А нещодавно таким напарником Олександру став… зварювальний робот-маніпулятор. Тинок, посміхаючись, називає його «третьою рукою», настільки органічно «помічник» слухається зварника і допомагає йому у роботі. А ще робот у прямому сенсі береже здоров’я працівника.

«Серед завдань, які цех має виконувати, доволі часто та у значних обсягах є ремонт та наплавлення роторів для обладнання гірників, – говорить  змінний майстер ЦМК Олександр Карелін. – Ротори швидко зношуються, бо працюють інтенсивно та в дуже шкідливих умовах. А от щоб його відремонтувати, наплавити, потрібно робити зварювання практично всередині самої  запчастини. І найбільше дістається руці зварника, яка тримає зварювальний апарат, бо на неї діють високі температури. На очі впливає яскраве світло та ще й частки металевого пилу, що відлітають у процесі. Здоров’я працівників завжди у пріоритеті, тому керівництво заводу та цеху перейнялося розв’язанням цієї проблеми. Вихід ми «підгледіли» на «Азовсталі». Там вже тоді використовували спеціального зварного робота-маніпулятора».

Тепер цей красень доєднався до парку обладнання ЦМК та став надійним напарником електрозварника (бригадира) Олександра Тинка. Коли обладнання придбали, то довелося повчитися на ньому працювати, розповідає бригадир. «Мені подобається розвиватися. Нове обладнання – це рух вперед, тому не вагаючись вирішив опанувати нового робота. Тепер я в складні для доступу місця деталі не лізу. Всі роботи виконує робот-маніпулятор. Він, до речі, мені нагадує руку. Моє завдання – лише правильно ним керувати: обрати відповідну програму і слідкувати за роботою. Робити це нескладно, адже робот запрограмований. Якщо щось піде не так, то робот зупиняється, дбає про свою та мою безпеку. Відверто кажучи, новий «напарник» зварює класно!»

Та це не єдиний плюс зварювального робота. Завдяки йому пришвидшилися й терміни наплавлення та зварювання роторів. Якщо раніше робота з відновлення одного ротору двома зварниками тривала близько 40 годин, то зараз Олександр за допомогою свого «напарника» з цим завданням можуть впоратися за 24 години. І як довела практика, досвід зварника у поєднанні з можливостями робота гарантують якість роботи на всі 100 відсотків!

Категорії
Новини

Конкурс для працівників Ливарно-механічного заводу

На Ливарно-механічному заводі стартував конкурс для працівників на кращий слоган заводу. Таким чином ЛМЗ хоче зробити свій бренд пізнаваним і підтримати свій позитивний імідж серед замовників.

За умовами конкурсу, слоган (гасло) має складатися з лаконічного словосполучення, яке добре запам’ятається та покаже ТОВ «ЛМЗ»  надійним та відповідальним виробником запчастин та виробів для металургійного та гірничого обладнання. Кожен працівник може надіслати лише один варіант слогану.

Прийом слоганів триває з 3 по 12 жовтня включно.

Ті працівники, хто має обліковий запис та корпоративну пошту, можуть надсилати слоган на електронну адресу начальника відділу з технічної підготовки виробництва Віталія Денисова – Vitaliy.Denisov.contractor@arcelormittal.com. Ті, хто не має облікового запису, можуть передати свої пропозиції безпосередньому керівнику, який надасть їх для участі у конкурсі.

Усі надіслані варіанти слоганів розгляне конкурсна комісія, яка обере 10 найкращих варіантів. Вже з цієї десятки фокус-група з представників цехів, керівництва, служб з персоналу, з комерційних питань та договірної роботи, виробничої та інших служб визначить переможця, слоган якого стане «обличчям» ЛМЗ. 

Усі конкурсні роботи будуть розглянуті, як анонімні. Тож перемогу здобуде найкращий слоган за результатами голосування фокус-групи. Переможця оголосять 21 жовтня. На трійку лідерів чекають грошові винагороди.

Категорії
Новини

Йод проти радіації: пити чи не пити?

Ядерний шантаж ворожої держави спонукає багатьох з нас шукати дієві методи захисту від радіації для себе та рідних. Серед методів профілактики, які активно «ходять» інтернетом, є й поради пити йод. Чи потрібно це робити насправді, «Металург» порадився з медиками нашого підприємства.

«Необхідність пити йод, особливо «про всяк випадок» – це один із поширених міфів. Йод – не пігулка від радіації. Це мікроелемент, необхідний людині для нормальної роботи щитовидної залози. На 94 відсотки ми отримуємо йод із їжі, решту – із води та повітря. Загалом за все життя споживаємо орієнтовно 3-5 грамів йоду – це менше чайної ложки. Додаткові порції йоду можуть зашкодити нашому організму, адже вони не всмоктуються і не накопичуються у щитовидній залозі, – говорить Наталія Гардань, головний лікар ПП «Стіл Сервіс».

Важливе «але»

У разі загрози радіаційної атаки Міністерство охорони здоров’я України радить вживати калій йодид. Він здатний перешкоджати накопиченню у щитовидній залозі радіоактивного йоду, який міститься у викидах.

Увага! Робити це треба тільки після офіційного оповіщення місцевими органами влади про загрозу радіаційного викиду. У МОЗі повідомляють, що кожен регіон отримав необхідну кількість калія йодиду з розрахунку чисельності населення. У разі аварії планується оперативно визначати пункти роздачі, найближчі до місця проживання людей.

Оптимальний ефект йодної профілактики досягається при завчасному прийомі препарату за 6 і менше годин до надходження радіаційної хмари і рівно стільки ж після її проходження.

Зверніть увагу, калій йодид потрібний для захисту лише щитовидної залози, увесь організм він не захистить!

Втім, у МОЗі підкреслюють, якщо аварія вже сталася, людям категорично не рекомендовано залишати місце укриття до офіційних повідомлень місцевої влади. 

У міністерстві наголошують, що калій йодид приймають одноразово:

  • діти до одного місяці – 16 мг;
  • діти від 1 місяця до 3 років – 32 мг;
  • діти від 3 до 12 років – 62,5 мг;
  • підлітки від 13 до 18 років, дорослі до 40 років, вагітні та матері, які годують грудьми – 125 мг.

Людям старшим за 40 років калій йодид не призначають. З цього віку щитовидна залоза майже не накопичує радіоактивний йод, отже прийом калію йодиду може завдати більше шкоди, ніж користі. 

Уважно продивіться інфографіку, підготовлену Міністерством охорони здоров’я України (нижче), щоб бути правильно поінформованими і знати, що робити в потрібний момент. Але щиро бажаємо, щоб цими порадами ні в кого не було необхідності користуватись. Зберігаймо спокій і бережімо себе!