Творча людина, фахівець своєї справи, а ще – душа компанії з чудовим почуттям гумору, свого часу Олег Волошин навіть був капітаном команди КВК від доменного цеху № 1, де працював електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування 6 розряду.
Він писав вірші та складав пісні. Його слухачами переважно були друзі та колеги. Жодна подія в цеху не залишалася поза увагою Олега, він одразу перекладав все на віршовані рядки: деякі на злобу дня, деякі – з гумором. Колеги кажуть, що із будь-якої ситуації Олег міг знайти правильний вихід і завжди залишався оптимістом. Цим він заряджав інших, адже вважав, що гарні емоції потрібні і у роботі, і у звичайному житті.
«На підприємство ми з ним влаштувалися в один день в 1999 році. Він був талановитою та креативною людиною, і це дуже відчувалося у роботі. Олег був гарним спеціалістом і добре розумівся на всіх електронюансах доменної справи. Багато вчився, йому взагалі все було цікаво», – згадує Євген Віноградов, заступник начальника з електрообладнання доменного цеху № 1.
На війну Олег Волошин був призваний з початку війни – із першого березня цього року. На фронті був кулеметником-стрільцем окремої механізованої бригади. У боях із захисту України виявляв стійкість та мужність.
Життя Олега Волошина перервалося 21 вересня поблизу Соледара Донецької області.
У нього залишилася дружина та двійко синів.
Колектив підприємства, колеги по цеху, друзі та рідні завжди пам’ятатимуть Героя!
Це фото вірша, написаного на аркуші паперу від звичайного зошита, «Металургу» передав наш колега, працівник підприємства із позивним Лєший, який зараз боронить Україну.
На початку війни Лєший (за зрозумілих причин справжнє ім’я ми не публікуємо) добровольцем записався до Тероборони, тому що вважає, якщо маєш військові навички, то вони обов’язково мають стати в нагоді там, де це зараз дуже потрібно.
«Саме тому і пішов захищати рідну землю. До речі, там, де я зараз воюю, багато працівників нашого підприємства. Ми усі передаємо привіт нашім колегам. Ви стоїте на передовій трудового фронту. А ми налаштовані на те, щоб якнайскоріше вигнати окупантів – подалі від нашого міста і з України загалом», – говорить Лєший.
Вірші він пише давно. В них – емоції від побаченого, пережитого. Зараз рядки складати доводиться між бойовими діями, записує їх ручкою, на аркуші учнівського паперу. З початку війни віршів вже назбиралося багато, але зошит з ними, на жаль, згорів. Втім, Лєший каже, що не сумує над цим. «Все можна відновити, головне зараз визволити нашу країну, – каже він. – А потім буде і творчість і звичайна робота – налагоджувати та відбудовувати зруйноване. Слава Україні!»
Готували нас доцільно, Щоб стріляли ми прицільно, Щоб ішла про Кривбас слава І до ворога дістала.
І щоб ворог нас боявся І над нами не сміявся, Щоб тікав звідсіль і всюди, Криворіжці – сильні люди!
Заболіло горло, ви кашлянули, поговорили з кимось і… заразили оточуючих в радіусі двох метрів. Чхнули, прикрившись долонею, а потім поздоровкалися та потиснули руку колезі – результат той самий. З грипом та ГРВІ краще йти на лікарняний, а не заражати інфекціями своїх колег.
Осіння погода почалася за календарем. Разом з похолоданням традиційно стартував і сезон захворюваності на грип та застуду. Хоча ці хвороби ще не встигли взяти нас у «щільні обійми», та ці випадки вже фіксуються на підприємстві.
«До наших здоровпунктів звертаються робітники з нежиттю, температурою та болем в горлі. Коли фельдшери запитують у них, коли ті захворіли, кажуть що два, три, а то й чотири дні тому. А це означає, що інфіковані люди як зазвичай ходили на роботу та активно заражали оточуючих, – говорить Наталія Гардань, головний лікар медичного центру ПП «Стіл Сервіс». – Усі вірусні хвороби, включаючи грип та Covid-19, дуже легко передаються від людини до людини повітряно-крапельним шляхом. Хворий (навіть із легкою формою) становить небезпеку для оточуючих протягом усього періоду прояву симптомів – приблизно 7 днів. Тож у разі поганого самопочуття – підвищена температура тіла, біль у горлі, кашель, нежить і біль у м’язах – хворий повинен залишатися вдома, а не йти на роботу і заражати колектив. І необхідно звернутися до свого сімейного лікаря».
Зробіть щеплення і… надягайте шапки
Лікарка підкреслює, що найкращим захистом від інфекцій є щеплення.
Наше підприємство, незважаючи на важкі часи, все ж проведе вакцинацію персоналу від грипу. До кінця жовтня ми очікуємо від наших партнерів СК «Країна» партію вакцини французького виробництва «ВАКСІГРИП», яка дуже добре зарекомендувала себе при використанні в минулі роки і рекомендована ВОЗ для профілактики грипу в 2022-2023 роках.
Вакцинація працівників планується одразу після отриманні вакцини. Тож слідкуйте за інформацією.
Загалом зміцнити імунітет можна за допомоги простих, доступних і дієвих способів: загартовування (можна почати з контрастного душу), помірного фізичного навантаження, здорового збалансованого харчування, повноцінного сну, правильного чергування режиму праці й відпочинку, звичайного миття рук, бо на них збирається чимало інфекцій тощо.
А ще, коли стане холодніше, згадайте, як матуся в дитинстві нагадувала вам надягати шапку – це і зараз є слушною порадою. Намагайтеся не переохолоджуватися, будьте готові до раптової зміни температур і запасіться гумовими чоботами. Вони врятують вас від калюж будь-якої глибини, адже переохолодження організму починається з ніг. А якщо чоботи будуть ще й яскравими – це додасть позитиву, адже гарний настрій – це теж дуже важлива профілактика хвороб.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» триває набір для працівників, які хочуть стати внутрішніми тренерами з безпечної роботи. Після відповідної підготовки ці наставники впроваджуватимуть культуру охорони праці в усіх цехах нашого підприємства.
Незабаром усі ми, від керівників різних рівнів до робітників та спеціалістів, станемо учасниками програми Take Care або «Все починається з мене – мотивація для змін». Її завдання – підвищити рівень знань з охорони праці та виховати в собі культуру безпечного виробництва.
Навчання для керівників є окремим блоком цієї програми та носить назву Safety Leadership – «Лідерство в безпеці» і має нагадати керівникам про те, що саме лідерство і наставництво є важливою складовою культури безпеки. Детальніше про цю програму та внутрішніх тренерів, які нестимуть нам нові знання та навички, «Металургу» розповіла Лариса Кітугіна, начальник відділу з навчання та розвитку персоналу департаменту з персоналу.
– Ларисо, чому виникла потреба у реалізації цієї програми, адже у нас достатньо інших проєктів та програм з охорони праці?
– Насправді цей проєкт народився давно, ще у 2019 році. Пріоритет компанії «АрселорМіттал» – збереження життя та здоров’я робітників. Тому щоб покращити ситуацію з охорони праці, було вирішено активізувати заходи зі створення умов для безпечної роботи та навчити працівників культурі безпеки на виробництві. Тобто сформувати у робітників відповідні традиції, світогляд, норми безпечної поведінки. Головне, щоб кожна людина зрозуміла, що охорона праці починається з власної турботи про себе та про колег, які працюють поряд.
Робота над програмою розпочалася активно. До нас приїжджали корпоративні експерти з охорони праці і проводили навчання для керівників підприємства. Відповідні тренінги пройшли також 18 внутрішніх тренерів, серед них й ті, хто в Університеті АрселорМіттал вже тривалий час надавав знання в різних галузях.
Масштабну частину програми з навчання усіх працівників підприємства планувалося розпочати у березні 2020. Але… прийшов коронавірус, і всі заходи з навчанням великої кількості людей довелося відкласти. Тож програму ми розпочали вже у 2021 році. Та знову але… Ніхто навіть уявити не міг, що згодом на нас чекають ще серйозніші випробування – війна. На перший план вийшло виживання робітників та загалом підприємства в умовах війни. До речі, троє з наших внутрішніх тренерів зараз боронять Україну.
– Чому вирішили повернутися до цього проєкту зараз, адже бойові дії ще тривають, а Кривий Ріг є прифронтовим містом?
– Ми адаптувалися до сьогоднішніх умов, віримо в ЗСУ і нашу перемогу та вже плануємо роботу на майбутнє. Саме зараз час проводити підготовчу роботу до продовження масштабних проєктів. Для найбільшого з них «Все починається з мене – мотивація для змін» потрібна велика кількість внутрішніх тренерів, адже вони навчатимуть увесь без винятку персонал підприємства. Тому ми і оголосили продовження набору до когорти тренерів.
– Що передбачає це навчання з охорони праці?
– Ми навчимо наших тренерів усіх новинок у сфері безпечної праці і навіть більше. А вони в свою чергу понесуть ці знання у цехи та підрозділи. Продовжать своє навчання і керівники. До 24 лютого програму з культури безпечного виробництва опанували трохи більше 40 відсотків керівників.
Від себе скажу, що програма тренінгу для робітників насичена та цікава. Вона розрахована на три дні, звичайно з відривом від виробництва. Буде і теорія, і практика з виїздом до цеху.
Зараз набір до тренерської команди підприємства продовжується. Щоб стати тренером, людина повинна мати бажання щось змінювати, ставати кращим, постійно вдосконалюватися і залучати до цього своїх колег.
Якщо вас зацікавила ідея стати внутрішнім тренером і ви хочете долучитися до змін в охороні праці та промисловій безпеці шляхом навчання наших співробітників, заповнюйте анкету за посиланням: https://forms.office.com/r/w4j6inzi3Z
Так говорить дозувальниця агломераційного цеху № 3 Наталія Олекса. У своєму підрозділі вона створює патріотичні мурали, щоб підтримати бойовий дух колег, а ще – в пам’ять про свого чоловіка, який теж працював в цьому цеху. Захищаючи країну він загинув у перші дні війни.
Дівчина, що уособлює Україну, захищає покровом Кривий Ріг та наше підприємство від ворожих атак. Вона, хоч і намальована, першою зустрічає усіх, хто заходить до операторської корпусу шихтових бункерів агломераційного цеху № 3. Раніше це була звичайнісінька непримітна промислова стіна. За тиждень Наталія перетворила її на великий яскравий мурал.
Наталія Олекса
«Мені це було вкрай потрібно: втілити в малюнку все, що я відчуваю, що пережила, події сьогодення та віру в наш народ, в наші сили, перемогу», – говорить Наталія Олекса. – В нашій країні триває кривава та жорстока війна. Але ми, кожен на своєму місці, робимо все можливе, щоб війна найскоріше закінчилася. Тому і фарби у мене яскраві, і сюжети говорять, що все у нас обов’язково буде добре».
Наталія відвертається і плаче. Цей мурал вона присвятила своєму чоловіку Анатолію Прідьмі. До війни він працював у агломераційному цеху № 3 змінним майстром, а 24 лютого добровольцем приєднався до військових лав, щоб виганяти ворога. І загинув, захищаючи країну. Анатолій Прідьма став одним із перших працівників, яких наше підприємство втратило на цій війні. Колеги по цеху в пам’ять про нього встановили пам’ятну дошку на адміністративній будівлі АЦ-3. Тепер там завжди живі квіти.
На честь Анатолія Прідьми і взагалі усіх, хто загинув на цій війні, Наталія Олекса і малює. Сюжети різні. Один Бойовий Їжачок чого вартий! Його майстриня намалювала у побутовій кімнаті цеху. Цей Їжачок уособлює український бойовий дух. І справді, дивлячись на його суворі очі, «наїжачені» голки, зброю на плечі, одразу стає зрозуміло: жодних шансів у ворога немає!
«За допомоги цих муралів я хочу збільшити нашу життєву енергію, наповнити її позитивом. Щоб колеги дивились і заряджались впевненістю в Перемозі. Зараз нам це дуже потрібно, – говорить Наталія. – У нас з Анатолієм зростає чотирирічна донечка, і я буду їй розповідати про тата і заради чого він віддав своє життя. А ще я продовжую справу свого чоловіка. Він любив бджолярництво, отже тепер цим займаюся і я. Знаєте, планую намалювати Янгола в образі військового-рятівника, який тримає на руках жінку. Ця жінка – це наша Україна. Завдяки військовим, волонтерам і взагалі усім нашим людям незабаром наша рідна Україна буде звільнена від ворога. Я в це щиро вірю».
«Металург» продовжує публікувати відповіді на запитання працівників підприємства щодо роботи чи простою в умовах воєнного часу, які надали фахівці відділу обліку заробітної плати нашого підприємства.
2/3 – це простій чи особливий режим роботи?
Простій означає зупинку роботи через відсутність організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, які викликані невідворотною силою або іншими обставинами. Оплата праці за час простою поза межами підприємства не з вини працівників здійснюється з розрахунку 2/3 встановленого окладу/тарифу.
Чи може робітник отримати «лікарняні», якщо він захворів під час вимушеного простою з оплатою 2/3?
Мінсоцполітики надало роз’яснення щодо оплати листка непрацездатності, якщо робітник захворів під час простою (2/3). В роз’ясненні йдеться про кілька випадків:
якщо під час простою (2/3) працівниця іде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, то допомога згідно з наданим листком тимчасової непрацездатності надається за всі дні непрацездатності;
в інших випадках, якщо під час тривалого простою працівник знаходиться за межами підприємства (2/3), то підстави для оплати лікарняного, як за рахунок коштів роботодавця, так і за рахунок коштів Фонду соцстраху, відсутні.
Чи впливає 2/3 та відпустка без збереження заробітної плати на розмір лікарняних чи відпускних?
При розрахунку середніх значень для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняні) враховуються сума і дні простою робітника за межами підприємства (2/3).
Дні відпустки без збереження заробітної плати виключаються при розрахунку середніх значень для лікарняних.
Тому відпустка без збереження заробітної плати не впливає на результат розрахунку, а оплата 2/3 за дні простою зменшує суму нарахувань допомоги з тимчасової непрацездатності, якщо раніше працівник отримував більший розмір заробітної плати.
Скільки зараз можна брати відпусток без збереження оплати?
На період воєнного стану працівникам, які знаходяться на території України, відпустка без збереження заробітної плати, за згодою сторін, надається без обмеження. Раніше така відпустка надавалася не більше 15 календарних днів на рік.
Чому змінилася тривалість тарифної відпустки (стала меншою)? Чи зберігатимуться ці дні, їх можна буде використати потім, після завершення війни?
Тривалість щорічної відпустки надається відповідно до діючого законодавства України та залежить від персонального року роботи працівника. На період воєнного стану працівникам надається щорічна відпустка тривалістю до 24 календарних днів, звичайно, за умови наявності цих днів. Решта днів щорічної відпустки зберігається за працівником та буде надана йому по закінченню воєнного стану.
