Слюсаря-ремонтника сортопрокатного цеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг» Анатолія Сидоренка мобілізували 17 серпня 2022 року. А нещодавно прийшла трагічна звістка про його загибель. 6 грудня 2024 року сержант мінометної батареї Анатолій Сидоренко, відданий військовій присязі на вірність українському народу, загинув в наслідок артилерійського обстрілу поблизу села Плехове Курської області.
«Анатолій був дуже досвідченим та старанним працівником. Я працював разом з ним два десятки років – це точно, – згадує механік СПЦ-1 Олег Чумак. – Він ремонтував редуктори, шестеренчасті кліті та інше важливе устаткування, без якого неможлива робота станів. І на якому б зі станів Анатолій виконував ремонти, скрізь він працював професійно, а за якість ремонту можна було не турбуватися. Компанійський був чоловік, завжди приходив на допомогу, якщо було потрібно. Нас дуже засмутила звістка про його загибель. Важко підібрати потрібні слова, неможливо загоїти біль та гіркоту від болісної втрати. Нехай добрий, світлий спомин про нашого захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто його знав, любив та шанував. Нехай душа загиблого захисника знайде вічний спокій. Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас!».
Яким би складним не було життя, щоб не траплялося у світі, а у святкові зимові дні дива у нашому житті повинні бути, а діти мають радіти і отримувати солодкі подарунки – так вважають в «АрселорМіттал Кривий Ріг» та «АрселорМіттал Берислав». Тому щороку солодкі подаруночки у грудні прямують до малечі – як до дітей наших працівників, так і до дітей громад, якими опікується «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Так, наприклад, до Дня Святого Миколая солодощі отримали діти Високопільської громади, селища Архангельське. У яслах-садку «Джерельце» на святі «Зимові дива» смаколиками ласували найменші мешканці Високопільщини.
Смачні подарунки від старших добрих друзів з великого промислового підприємства отримали й ті учні школи селища Архангельське, які протягом року брали участь у спортивних, творчих змаганнях, здобули перемоги і були активними учасниками культурного життя громади.
«У нашій школі понад 190 учнів, це не лише мешканці селища Архангельське, а й навколишніх сіл – Іванівки, Нової Петрівки тощо, – розповідає директорка КЗ «Архангельский ОЗЗСО» Тетяна Малюжонок. –І діти, і батьки дуже вдячні за те, що найкращі, найстаранніші наші учні отримали солодкі подарунки від «АрселорМіттал Кривий Ріг» та «АрселорМіттал Берислав». Всі у захваті! Стільки солодкого дива! Я вдячна, що вже другий рік поспіль солодкої ноти у ці зимові свята додають ці підприємства. З новорічними святами усіх! Хай таких приємних моментів буде більше в житті кожного з нас!».
Новорічні, різдвяні свята у кожної людини асоціюються зі своїм, особистим, радісним, смачним, теплим. З веселощами або родинним затишком. Холодцем, олів’є, цукерками чи мандаринами. А може з шаурмою? Колядками, щедрівками, новорічними телешоу. Але напевно кожен разом з тим вважає символом свят ще й уквітчану різдвяну ялинку з вогниками, які радісно блимають, даруючи відчуття щастя, та святкову ілюмінацію.
Ми презентуємо місця у Кривому Розі, куди можна прийти веселою компанією або з коханою людиною, чи навіть самому, насолодитися новорічною ілюмінацією, зробити інстаграмні фотки. Хтось скаже: «Яка ілюмінація, коли у домівках світло щоденно вимикають?» І їх можна зрозуміти. Але ж така економія для величезного міста ситуацію з енергозабезпеченням суттєво не виправить, та й сучасна ілюмінація, завдяки новітнім технологіям, досить таки економна. А от настрій для багатьох мешканців такі місця сили створять обов’язково. А нам зараз тужити та опускати руки точно не варіант. І особливо приємно, що серед найяскравішої, найулюбленішої для містян ілюмінації є саме та, яку подарував «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Ще до повномасштабного вторгнення підприємством, в рамках одного з соціальних проєктів, впроваджених згідно з Меморандумом про соціальну співпрацю, підписаним мерією Кривого Рога та керівництвом підприємства, було придбано святкову ілюмінацію, яка засяяла на проспекті Поштовому та поблизу будівлі Криворізької міської ради. Яскраві сніжинки та квіточки й зараз актуальні та гріють серця маленьких та дорослих криворіжців і гостей міста.
Височенна ялинка біля квіткового годинника у Парку Героїв на Соцмісті – улюблене місце зустрічі криворіжців. Безліч яскраво-жовтих вогників та гарна різдвяна зірка на верхівці. Золотом своїх вогнів вона милує око і є чудовим фоном для фотознімків. Кілька лайфгаків: відійдіть від ялинки, щоб вона повністю, із зіркою на маківці влізла у кадр; обов’язково увімкніть примусовий спалах, бо ялинка може виявитися яскравою, а той, кого фотографують – занадто темним. Все просто.
На вищезазначеній локації головна ялинка – не єдиний об’єкт для огляду та фон для фотографування. Там ще є кілька менших ялинок – сріблястих та золотавих, а також фігури оленів, які також сіяють вогниками. А ще є величезна ялинкова прикраса, яка вже стала візитівкою Кривого Рогу. Тож є де прогулятися та пофотографуватися. До речі, лайфгаки з попереднього абзацу підійдуть і для вищезазначених фонів.
А у жителів Саксаганського району є своя головна ялинка. І хай її ілюмінація не така модернова, як у сестриці з Парку Героїв, одягнена скоріше у ретростилі. Але місцеві також залюбки приходять сюди, щоб прогулятися і пофоткатися. Знайти її можна у Парку «Саксаганський», що за Палацом культури «Мистецьким» на площі Володимира Великого.
Тож, попри всі негаразди воєнного часу, криворіжці працюють, борються та святкують. Життя триває!
22 грудня енергетики «АрселорМіттал Кривий Ріг» разом з колегами з усієї України, відзначають своє професійне свято. Мабуть, не випадково їхнє свято припадає на період між світлими та теплими святами – Днем Святого Миколая та Різдвом, бо саме енергетики виробляють та подають світло та тепло у наші домівки. А ще жодне підприємство не може працювати без енергоресурсів.
«Цивілізація почалася з енергетиків», – жартує директор енергетичного департаменту Сергій Пархоменко. – Людство вилізло з печер завдяки енергетикам». А у кожному жарті, як кажуть, є лише частка жарту. Без енергоресурсів неможливо виробляти концентрат, варити сталь і виготовляти прокат. Енергетики отримують воду та електроенергію від зовнішніх постачальників, трансформують їх до потрібних параметрів та доставляють у цехи. Наразі до складу департаменту входять такі підрозділи: теплоелектроцентраль (ТЕЦ), цех водопостачання (ЦВП), парогазовий цех, кисневе виробництво, цех мереж та підстанцій, електроремонтний і електрокущовий цехи, а також центральна електротехнічна лабораторія.
Крім води й електроенергії енергетики постачають кисень для виплавлення сталі, дуття (стиснене повітря, збагачене киснем) для виготовлення чавуну, природний, коксовий доменний гази, а частину електроенергії наше підприємство виробляє саме, на ТЕЦ. І це надзвичайно важливо, бо допомагає під час блекаутів безаварійно й безпечно зупиняти устаткування. «Ми не лише даємо цехам енергоресурси, а ще й приймаємо відходи, такі як шлам та окалина, переробляємо їх та повертаємо знову у виробництво», – пояснив головний інженер енергетичного департаменту Олександр Паровенко.
Переробка та використання вторинних ресурсів знижує собівартість нашої продукції.
«Коли вороги підірвали Каховську ГЕС, енергетики нашого підприємства протягом 23 днів збудували потужну насосну станцію «Берегову», проклали трубопроводи, забезпечивши Кривий Ріг водою на перших порах, – говорить заступниця директора енергетичного департаменту з водопостачання Наталія Дроваль. – Також нашими працівниками була виготовлена величезна ємкість для технічної води, і зараз ми можемо цілу добу обходитися цією водою, якщо переривається постачання на підприємство».
Для виконання цих та інших функцій наші енергетики володіють потужним устаткуванням. Наприклад, на ТЕЦ працюють чотири котли потужністю 120 МВт кожен. А загальна довжина наших водопроводів складає 2500 кілометрів. «Робота з енергоресурсами дуже небезпечна, – продовжив Сергій Пархоменко. – Наприклад, температура пари, яку виробляють на ТЕЦ, сягає 540 градусів Цельсія, тиск води у системі живлення котлів досягає 175 кілограмів на квадратний сантиметр, а працівники цеху мереж та підстанцій мають справу з електрострумом з напругою до 150 000 вольтів. Тому охорона праці у нас без перебільшення є пріоритетом № 1».
З питань з безпеки праці починаються всі змінно-зустрічні збори та наради у департаменті. Велика увага надається підбору та закупці спецодягу та засобів індивідуального захисту. «Наші електромонтери, які працюють з високою напругою, забезпечені спецодягом та масками, які здатні захистити від наслідків враження електричною дугою», – розповів заступник директора енергетичного департаменту з електрогосподарства Максим Сальніков.
Триває повномасштабне вторгнення, тож наші енергетики, як і металурги, гірники й коксохіміки, працюють у надскладних умовах. Основна проблема – на підприємство приходить недостатня кількість електроенергії. Щоб пом’якшити наслідки цієї нестачі, енергетики тісно взаємодіють з виробничим управлінням та цехами, розробляються і застосовуються такі графіки подавання електроструму, щоб кожен кіловат використовувався з максимальною ефективністю.
У цехах департаменту тривають кілька капітальних ремонтів та модернізацій надважливого устаткування. «Продовжується капітальний ремонт котла № 2 на ТЕЦ-2, – каже заступник директора енергодепартаменту з теплосилового та газового господарства Валерій Швець. – На ТЕЦ-1 ремонтується котел № 5. Триває капітальний ремонт турбоповітродувки № 9, а ще ми модернізуємо турбогенератор № 5. Цей комплекс робіт дозволить нам підвищити надійність роботи та дещо збільшити кількість електроенергії, яку виробляє теплоелектроцентраль».
А в.о. менеджера (енергонагляд) управління енергетичного департаменту Дмитро Штурко розповів, що зараз, коли у департаменті, як і по Україні загалом, є проблеми з достатньою кількістю кваліфікованих кадрів, велика увага приділяється саме навчанню персоналу. «А ще у нас регулярно проходять тренування з виконання робіт саме під час блекаутів та переривань постачання води. І останній блекаут з 12 на 13 грудня, коли ми не мали достатньої кількості електроенергії та повністю було призупинене забезпечення підприємства водою, наші люди відпрацювали дуже професійно, і зберегли все устаткування», – повідомив Дмитро Штурко.
Навіть у свята нашим енергетикам немає коли відпочивати та святкувати, адже цехи мають бути з енергоресурсами. Сергій Пархоменко наголосив що саме кваліфікованість і мужність працівників дозволяють справлятися зі складнощами. «Я вдячний кожному з працівників департаменту за нелегку і таку потрібну всім роботу, бажаю всім нам перемоги!» Колеги також приєдналися до подяки та привітання. Олександр Паровенко побажав здоров’я енергетикам та їх рідним, Максим Сальніков побажав щастя, Валерій Швець – удачі і тепла у домівках і в серцях, Наталія Дроваль – енергетичного балансу як на роботі, так і у повсякденному житті, а Дмитро Штурко побажав, щоб завершилася війна, всі наші працівники-захисники повернулися до своїх родин, повернулися на підприємство, бо їхні роботящі руки і світлі голови дуже потрібні.
Ми приєднуємося до цих щирих привітань та дякуємо за їхню надскладну роботу, яку сміливо можна назвати героїчною.
11 грудня в «АрселорМіттал Кривий Ріг» фахівці Європейського співтовариства з охорони праці «ESOSH» провели навчальний курс на тему «Розслідування інцидентів та аналіз кореневих причин (RCA – RootCauseAnalysis)».
Навчання проводилося з метою підвищення рівня лідерства у сфері безпеки серед керівників і фахівців ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відповідно до дорожньої карти АрселорМіттал Кривий Ріг «Єдина культура безпеки” (One CultureRoadmap).Учасниками навчальної сесії стало більш ніж 40 співробітників всіх виробничих департаментів , а також працівники департаменту з охорони праці та промислової безпеки.
Начальник управління з технічної підтримки СУОП Департаменту з охорони праці та промислової безпеки Олег Кириленко пояснив, що для участі у цьому навчанні були запрошені представники підрозділів які пов’язані з процесом розслідування інцидентів та найчастіше беруть безпосередню участь у таких розслідуваннях.
«На мою думку курс дуже корисний, – говорить Олег Кириленко. – Акцент було зроблено на якості розслідувань та на виявленні кореневих причин інцидентів. Адже лише виявивши кореневі причини та усунувши їх, ми можемо сподіватися, що подібне не буде повторюватися і ми досягнемо нульового травматизму на нашому підприємстві».
Викладачами курсу стали фахівчині з безпеки праці з двадцятирічним досвідом кожна, представниці Європейського співтовариства з охорони праці «ESOSH» Валентина Забеліна й Оксана Киричук.
«Навчальний курс пролетів на одному диханні, – продовжив Олег Кириленко. – Тренерки поділилися з учасниками передовими європейськими й світовими знаннями і практичними навичками, що використовуються співробітниками провідних компаній. Учасники навчання отримали інструменти ефективної комунікації та лідерства у процесі розслідування, що сприятиме розвитку позитивного мікроклімату у підрозділах».
На основі теоретичного курсу також запланований двотижневий практичний етап, під час якого тепер вже сертифіковані учні – учасники курсу – застосують отримані знання у своїх підрозділах. На завершення практичного етапу також заплановано підсумкову онлайн-сесію з планом подальшого удосконалення.
Фахівці Європейського співтовариства з охорони праці поділилися сучасними практиками зі збереження життя і здоров’я працівників.
Захід було організовано для співробітників нашого прокатного департаменту на чолі з його директором Олександром Ткаленком. У коучинг-сесії, а саме такою була форма навчання, взяли участь начальники цехів, їхні заступники, співробітники управління департаменту. Це перший захід з серії, навчання триватиме у грудні-лютому, і саме прокатників було обрано як пілотний підрозділ. Навчити керівників, щоб вони запроваджували найновітніші практики у своїх підрозділах – саме про це нам розповіла голова Європейського співтовариства Ольга Богданова, яка разом з колегою Мирославою Блавацькою проводила цю сесію.
«Сучасна методологія оцінювання ризиків, правильне оформлення нарядів-допусків, ефективне розслідування інцидентів. Як це все робити не автоматично, не для галочки, а з максимальною користю, усвідомлено? Саме про це наша серія коучинг-сесій, – пояснює Ольга Богданова. – Навчати через правильні запитання – така наша методологія. І вона дає результати, які підтверджені результатами навчальних заходів, проведених нашими фахівцями на різних підприємствах.
Особисто я спочатку пройшла так звану, пострадянську школу ОП, основану на виявленні недоліків та покараннях, щоб інші боялися, так би мовити. А у Європі я проходила Британську школу, і це перевернуло мою свідомість. Коуч Кевін Гроуз підійшов до слюсаря, який порушував вимоги, і промовив: «Ви такий чудовий фахівець, так класно виконуєте свою роботу. Дуже цінний працівник… Але ж чому ви не цінуєте своє життя, чому не вдягли захисні окуляри? Вдягніть, захистіть свої очі». Моя подальша практика показала, що саме такий підхід, де 80 відсотків позитиву і 20 – конструктивних зауважень, що пропонують дії для виправлення ситуації, є найефективнішим для формування мотивації працювати безпечно. І її я вирішила пропагувати, розповсюджувати в Україні».
Саме так пройшла перша сесія: на позитиві, з великою кількістю цікавих питань на кшталт «Що вам потрібно для того, щоб працювати без порушень?», та пошуками відповідей на них гуртом, командою.
Начальник сортопрокатного цеху № 2 Павло Веселков: «Здивувала новина, що за останніми дослідженнями цикл Шухарта-Демінга – модель безперервного поліпшення процесів (англійською PDCA, тобто плануй, роби, перевіряй, впливай) не працює без лідера у сфері охорони праці. Система діє, лише якщо є лідер, який показує приклад правильної поведінки щодо безпеки. І лідерів має бути якомога більше, як серед керівників, так і серед робітників, тому що один у полі не воїн. А от що я поки до кінця не зрозумів: як вмотивувати лідерів – вальцювальників, слюсарів, людей інших професій? Зазвичай вони є лідерами у виробництві, а як їх заохотити ще й взяти на себе лідерство з охорони праці? Але ж це лише перша сесія, сподіваюся, що надалі я знайду відповідь на це питання».
