Категорії
Новини

Як Санта, Снігуронька, змія Люся дива творили та подарунки роздавали

Напередодні зимових свят казка завітала до цехів нашого підприємства. Розфарбувати сірі будні, підняти настрій та привітати з прийдешніми новорічними святами працівників підприємства взявся справжній казковий екіпаж.

Якщо перед святами замість яскравих гірлянд перед вами «виблискують» лише буденні справи, якщо взимку погода зустрічає мрякою, й хочеться чогось приємного та яскравого, вам допоможе новорічний десант: Санта, Снігуронька та символ нового року Змія, у нашому випадку красуня Люся. Ось саме ця яскрава та галаслива кампанія і завітала до  рудозбагачувальної фабрики № 1 у гірничому департаменті, коксового цеху № 1 коксохімічного виробництва, до доменного цеху № 1 метвиробництва та ремонтно-механічного цеху № 2 Ливарно-механічного заводу

«Нічого собі, до нас прийшли новорічні гості, та ще й у супроводі Змії! А подарунки будуть?», – швидко  бігло цехами всюди, де з’являлися Санта, Снігуронька та Змія Люся. З їхньою появою на робочих місцях настрій у людей миттєво змінювався – лунали сміх, вітання, організовувалися жартівливі конкурси, маленькі спортивні змагання і, звичайно, на всіх чекали приємні подарунки. А ще кожен охочий міг сфотографуватися з казковими героями і загадати бажання.  

«Стою, спокійно роблю вінець для збагачувальної фабрики, і тут бац, до тебе підходять казкові герої та ще й вітають тебе. Це справжнє новорічне диво, не кожен день з тобою таке трапляється, – усміхаючись, ділиться враженнями Андрій Балацький, токар ЛМЗ. – З віком ми втрачаємо віру у казкові дива, затягують щоденні турботи, а тут ще й війна з купою негативу. Тому хоч на свята так хочеться чогось приємного. У дитинстві я мріяв про іграшковий автомобіль. Зараз я вже сам можу дарувати подарунки. Але і у мене є прохання до Санти: я хочу будинок біля українського моря і мирного неба над нами. А ще бажаю усім щастя та здоров’я».

«Ми, дорослі, серйозні, відповідальні, але кожному завжди хочеться чогось приємного, особливо на свята. Санта з командою допомогли нам запалити промінчик світла та ще й розфарбувати його у різні кольори. Да-а-а, вже давно ми так не сміялися. Мені приємно було, і подарункам порадів. Своїм дітям я їх вже підготував. Мені на подарунок у ці новорічні дні рідні готують щось смачненьке», – сказав Денис Капустін, механік дільниці сепарації РЗФ № 1.  

Радіє подарункам від новорічних героїв і Євген Кочубей, він наразі влаштовується на КХВ. Раніше Євген працював на Авдіївському  коксохімічному заводі. Від початку повномасштабного вторгнення воював. За два роки він був тричі поранений.

«Війна навчила мене жити одним днем та радіти звичайним речам. Я не вірю у казку, дива, але вони зі мною тричі траплялися – я тричі вижив. Я дуже хочу, щоб наступний рік був для усіх нас вже мирним», – побажав Євген Кочубей.

«На хвилинки по роботі забіг до операторів, а тут, виявляється, гості, та ще й подарунки роздають. Довелося і мені теж виконати завдання конкурсу. Останнього разу подарунок я отримував на день народження. Взагалі-то я люблю святкову атмосферу, але зараз її так мало, нам дуже не вистачає позитиву. Та сьогодні він у нас був», – говорить Олександр Кирпичов, черговий електромонтер КЦ № 1 КХВ.

До речі, на коксохімічному виробництві у Санти, Снігуроньки та змійки Люсі було безліч турбот. Треба було привітати кожного на дільницях, помахати тим, хто працює на об’єктах, керує автомобільним та спецтранспортом, хто зайнятий у технологічному процесі. Не забули вони й про чарівних панянок, які працюють у КЦ № 1 тунельницями. «Ми на казку не чекали, вона до нас сама прийшла. Це було дуже несподівано, але дуже приємно. Дякую, підняли нам настрій. Зараз для кожної з нас – це те, що треба», – сказала Євгенія Сінякіна, тунельниця КЦ № 1 КХВ.

Не менш святково та галасливо було і у доменному цеху № 1. Конкурси, які влаштувала для доменників змія Люся, зібрали багато охочих проявити себе та отримати цікаві подарунки. Але це було досить непросто, адже потрібно було пострибати веселим зайченям, наговорити безліч компліментів своїм колегам (і тут у нас теж були свої чемпіони), й продемонструвати наскільки ти знаєш тих, хто працює поряд (а спробуй вгадати розмір ноги чи зріст колеги).

«Неначе у дитинстві на святкових ранках побував, жартує Юрій Огій, газівник доменної печі ДЦ № 1. – Ми тут згадали, хто яким персонажем був ще у дитячому садочку. Хтось зайчиками, хтось білочками. Мої діти вже були серйозними звірами – ведмедями. Попри війну, безліч хвилювань та турбот ми маємо право на гарний настрій. Дякую за позитив».

На завершення ми відкриємо вам таємницю. У ролі казкових героїв були працівники нашого підприємства. Казкаркою була, всі моменти бачила, все записала та переповіла – кореспондентка газети «Металург» Вікторія Головко. Снігуронька – Надія Максимчук, у вільні від свята дні працює стажеркою у департаменті корпоративних комунікацій. Все, що відбувалося, відзняв фотокореспондент газети «Металург Андрій Онищенко. Змія Люся – Тетяна Бабенко, у позаказковому житті прекрасно справляється з обов’язками головної редакторки газети «Металург». А Санта  – Владислав Паньков, черговий електромонтер дробарної фабрики ГД охоче поділився враженнями від святкового вояжу.

«Для мене ця роль теж стала новорічним дивом, якби мені раніше сказали, що буду Сантою, не повірив би. Мені все це дуже сподобалося, адже дарувати людям гарний настрій надзвичайно приємно! Ви помітили, що я усім казав «До зустрічі у новому 2025 році!» Річ у тому, що я працюватиму саме у новорічну ніч. На зміну з собою беру гарний настрій та купу вітань для колег. Можливо буде тортик. Це весело, незвично, а ще, коли вранці 1 січня йдеш додому, у місті тихо, місто спить. Нехай спокійна тиша панує і цього Нового року. Нехай для кожного з нас він вже буде мирним і бажання кожного здійсняться. А я, як Санта, над цим попрацюю!»

Більше фото, на яких, можливо, ви й себе побачите за посиланням:
https://fex.net/uk/s/bzeez6f

Категорії
Новини

У бою з ворогом загинув працівник конвертерного цеху Андрій Ролик

Начальник служби з технічного обслуговування та ремонтів устаткування ВПМ конвертерного цеху Олександр Котіков розповів, що знає Андрія ще з 1997 року. Вони вчилися в одній групі у металургійному технікумі, товаришували. Обидва прийшли працювати на наше підприємство, але у різні цехи, тож шляхи тимчасово розійшлися. А вже з 2016 році доля знов звела в ЦРМО №4. З 2019 року вони разом працювали в конвертерному цеху. Їхній підрозділ ремонтує вантажопідйомні механізми – електромостові крани, кран-балки, талі, ліфти,  підкранові рейки… Це величезна кількість та різноманіття обладнання, тисячі тонн «заліза» та кілометри сталевих канатів. На Андрія завжди можна було покластися. Він мав величезний досвід, яким щедро ділився з колегами.

«Звичайно ж, в нашій роботі не все так просто, інколи доводилося добряче помізкувати та покопатися у залізі, але справлялися з усім, хіба що може інколи на це витрачалося більше часу, – згадує Олександр Котіков. – І часто саме Андрієві знання та досвід, його сумління дозволяли впоратися з будь-яким, найскладнішим ремонтом. У нас, механіків, є такий маркер: повагою користуються люди, які не цураються брудної роботи. Так от Андрій підкочував рукава і його нічого не зупиняло. Часто вилазив брудний, чорний, а очі радісно горіли: все вийшло! А ще Андрюха був чудовою людиною, знаходив з усіма спільну мову, а його феєричне почуття гумору підіймало настрій, заряджало позитивом навіть у найскрутніших ситуаціях. Мені надзвичайно боляче усвідомлювати, що він загинув. Це непоправна втрата для мене особисто, для всіх нас».

Старший майстер з ремонту устаткування Андрій Ролик став на захист України ще у березні 2022 року. А 14 грудня 2024 року він загинув, виконуючи бойове завдання.

Світла пам’ять герою. Щирі співчуття рідним, друзям, колегам полеглого воїна.  

Категорії
Новини

Допомога родинам загиблих працівників-захисників

З перших днів повномасштабного вторгнення ворога працівники нашого підприємства активно долучилися  до захисту України. Понад 3600 працівників були мобілізовані до лав ЗСУ, більшість з них сьогодні продовжують захищати нашу країну зі зброєю в руках, частина демобілізувалася та повернулася до роботи на підприємстві. Але, на жаль, не всі захисники та захисниці повернулися  до своїх родин, до мирного життя. Більше 190 наших колег загинули на полі бою чи від отриманих поранень. Вічна пам’ять героям та співчуття родинам!

Сьогодні в Україні діють програми для підтримки членів сімей загиблих військовослужбовців. У зв’язку з продовженням військових дій, зростає кількість сімей, які втратили рідних на цій війні. Сім’ї  загиблих героїв отримують виплати від держави, але й наше підприємство не залишається осторонь. Кожному члену сім’ї загиблого на війні працівника чи працівниці виплачується одноразова допомога. З початку повномасштабного вторгнення такі благодійні виплати склали понад 92 млн гривень.

Ліміт разової грошової допомоги членам сімей мобілізованих працівників, які загинули при виконанні військового обов’язку, складає:

     – чоловіку / жінці – 300 000 грн;

     – кожній дитині віком до 18 років та студентам денної форми навчання – до 23 років – по 300 000 грн;

     – якщо працівник, загиблий під час виконання військового обов’язку, не був одружений і не мав власних дітей, то грошова допомога виплачується батькам загиблого працівника – по 150 000 грн кожному.

 Для оформлення разової грошової допомоги членам сімей мобілізованих працівників, які загинули при виконанні військового обов’язку, необхідно:

Якщо у загиблого  лишилася дружина та діти:

  • згода на обробку персональних даних заявника;
  • копія сповіщення про смерть;
  • копія свідоцтва про смерть;
  • копія паспорта загиблого працівника;
  • копія паспорта дружини загиблого працівника;
  • копія ідентифікаційного коду дружини загиблого працівника;
  • копія свідоцтва про шлюб;
  • копія свідоцтва про народження дитини або копія паспорта та копія ідентифікаційного коду, якщо дитині виповнилося 18 років;
  • довідка з  навчального закладу, якщо дитина є студентом денної форми навчання
  • довідка про банківський рахунок з вказівкою: П.І.Б. одержувача, IBAN, банк одержувача, РНОКПП одержувача.

  Якщо у загиблого лишилася мати/батько:

  • згода на обробку персональних даних заявника;
  • копія сповіщення про смерть;
  • копія свідоцтва про смерть;
  • копія паспорта загиблого працівника;
  • копія свідоцтва про народження загиблого працівника;
  • копія паспорта матері/батька загиблого працівника;
  • копія ідентифікаційного коду матері/батька загиблого працівника;
  • довідка про банківський рахунок з вказівкою: П.І.Б. одержувача, IBAN, банк одержувача, РНОКПП одержувача.

Для отримання такої допомоги членам сімей загиблих воїнів-працівників нашого підприємства не потрібно спеціально нікуди звертатися. Під час процедури звільнення загиблого з підприємства його рідних проінформують про таку можливість та підкажуть, які документи та інформацію потрібно надати. Згодом гроші будуть перераховані на картку за вказаними реквізитами.

Категорії
Новини

«Ліза й Софійка будуть раді»

В цьому впевнений пожежний-рятувальник 30-ї державної пожежно-рятувальної частини Євгеній Куц, який разом з колегами з 4-го державного пожежно-рятувального загону захищає «АрселорМіттал Кривий Ріг» від надзвичайних ситуацій. Ліза й Софійка – маленькі донечки Євгенія, які дуже полюбляють ласувати солодощами, як майже всі дітки. В руках у рятувальника, який є водієм пожежної машини, – чималенький яскравий пакуночок з логотипом «АрселорМіттал».

Саме від нашого підприємства дівчатка, як і всі дітки працівників 4ДПРЗ отримають солодкі подарунки, бо їх батьки роблять все від них залежне, щоб вберегти майно підприємства та його працівників від вогню та інших лих.

«Це відважні та надійні люди, – говорить заступник директора департаменту (промислова безпека) департаменту з охорони праці та промислової безпеки «АрселорМіттал Кривий Ріг» Сергій Мельник. – Ми вважаємо рятувальників частиною нашої команди, нашої трудової родини. Вони багато разів рятували людей і техніку, швидко, професійно реагуючи на займання та інші загрозливі речі. Святий Миколай вже багато років поспіль приносить подарунки від нашого підприємства дітям наших захисників-вогнеборців. Та й самих бійців 4ДПРЗ ми без уваги не залишаємо. Наприклад, у році, що минає, підприємство забезпечило кожного рятувальника бойовим захистом. Всього було закуплено 82 комплекти – пожежні чоботи, пояси, захисні костюми, рукавиці. Це надійний захист, який відповідає світовим стандартам. Також ми передали загону сучасні рації для надійного зв’язку. Нам важливо, щоб рятівники були добре забезпечені й захищені, а їхні діти отримали позитивні емоції».

Сьогодні Софійка й Ліза зустрічатимуть Євгенія Куца з подаруночками. «Дівчатка обожнюють тортики, які пече їм мама, – усміхнувся Євгеній. – Але й шоколадні цукерки їм до смаку. Тож із задоволенням уявляю їхні радісні усмішки. Вони – чемні дівчатка, тому й нас з дружиною обов’язково пригостять. А ще донечки у мене артистки – співають, танцюють, виступають, тож на подарунки заслужили. Вони дуже переживають, наприклад, коли проводжають мене на роботу, бо бачите  що твориться? Заспокоюємо, відволікаємо, граємо з ними у різні ігри. Зараз позитивні емоції особливо важливі. І солодощі від «АрселорМіттал Кривий Ріг» їм сприятимуть. Ліза й Софійка будуть раді».

Категорії
Новини

З «Нової фабрики» – на дробильну

Студенти «Нової фабрики 2.0» побували на дробильній фабриці гірничого департаменту та ознайомилися з роботою електрослужби цеху.

«День з електриком» – саме так назвали одноденне міністажування студентів, які вчаться за спеціальністюи «Електроенергетика» та здобувають професію «Електромонтер». Як зазначила фахівчиня відділу з підбору персоналу та розвитку молодіжних проєктів «АрселорМіттал Кривий Ріг» Дар’я Черненко: «Зараз наші студенти знаходяться на етапі, коли на них чекає прийняття важливого рішення про початок стажування за професією в нашій компанії. Є студенти, які на 100% впевнені у виборі своєї професії і вже знаходяться в процесі працевлаштування. А є ті, хто хоче попередньо ознайомитися з майбутнім робочим місцем, поспілкуватися з керівниками цехів, дільниць, дізнатися, які вони матимуть перспективи розвитку за своєю спеціальністю. Саме на таких студентів і спрямований наш формат дня з фахівцем на виробництві. Можна вважати, що цей формат – наш експериментальний дебют, ми почали його впроваджувати  на прикладі однієї з найзатребуваніших професій.  Надалі такий формат чекає на слюсарів-ремонтників, електрогазозварників та представників багатьох інших важливих професій, представлених у другому наборі проєкту «Нова Фабрика».

Електрик дільниці ДФ Олександр Кузьменко провів для гостей пізнавальну екскурсію цехом. Майбутні електрики мали змогу на власні очі побачити потужні дробарки, гуркоти для сортування руди, конвеєри та інше устаткування. «Без електричного струму нічого тут не працюватиме, тож електрики нам дуже потрібні, – пояснив Олександр Кузьменко. Електродвигуни та редуктори тут скрізь. Система керування також працює за рахунок струму. А оця лампочка сигналізує, якщо на конвеєр випадково потрапить металевий предмет. Таким чином електричний струм допомагає уникнути аварійних ситуацій та зберегти обладнання».

Студенти повернулися з цеху до майстерні електриків. Заступник начальника ДФ з енергообладнання Ігор Боярин провів практичний тренінг з вивчення електродвигуна. А для того, щоб вивчити його будову, двигуни треба було розібрати. «Звичайно ж, електродвигуни вивчають у спеціалізованих навчальних закладах, але поки людина сама не розкрутить і не побачить на власні очі, ремонтувати електроустаткування вона не навчиться. Студентів, які влаштовуються на роботу,  доводиться багато чого навчати. Сьогодні вони побачили ротор, обмотку, щітковий апарат, підшипники тощо. І не лише побачили, а й потримали у руках. Не біда, якщо новий працівник чогось не знає чи не може. Головне, щоб у серці була любов до електрики. Тоді можна всього навчитися».

Віталій Терещенко навчається за спеціальністю «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» у Технологічному фаховому коледжі ДУЕТ. Він зізнався, що в середину електродвигуна зазирнув сьогодні вперше. «Мені сьогодні сподобалося, – говорить Віталій. – По-перше, вразила сама дробильна фабрика: дванадцять поверхів, потужне устаткування, одна з дробарок важить аж 40 тонн! А ще приємно було дізнатися, що в цеху високий рівень автоматизації, а дробаркою керує комп’ютер. Ну й звичайно ж цікаво було розкрутити електродвигун та на власні очі побачити те, про що знав лише теоретично. Я ще раз впевнився у тому, що недаремно обрав цю цікаву й потрібну професію. Бажання прийти працювати на «АрселорМіттал Кривий Ріг» стало ще сильнішим».   

Категорії
Новини

«Новорічний запитальник»

Навіть у складні часи є місце для радості, для приємних зустрічей та подій. Дякуючи нашим захисникам ми маємо можливість відзначити новорічні свята у себе вдома. Ми всі чекаємо на їхнє повернення додому з Перемогою. А поки запрошуємо вас взяти участь у святковому опитуванні.

Нам хотілося б дізнатися про те, як ви зазвичай зустрічаєте свято Нового року, про що мрієте, на кого чекаєте та що загадуватимете під цю новорічну ялинку. Будемо вдячні за ваші щирі та веселі відповіді. Найцікавіші відповіді ми опублікуємо у передноворічному випуску газети “Металург”.

Для учасників, які заповнять анкету та поділяться публікацією про неї в соціальних мережах підприємства, передбачений розіграш трьох новорічних подарунків.

Щоб взяти участь у розіграші встигніть до 22.12.2024:

 1. Заповнити анкету за посиланням: https://forms.office.com/e/0MgdhDd6TS

2. Поділитися публікацією про анкету в сториз на своїй сторінці інстаграм та тегнути arcelormittal_ua

Розіграш відбудеться у прямому ефірі 23.12.2024 о 16:00 за допомогою рандомайзера на офіційній сторінці підприємства: https://www.instagram.com/arcelormittal_ua