Категорії
Новини

Несерійний ремонт для серійного виробництва

В ремонтно-механічному цеху № 1 «Ливарно-механічного заводу» після капремонту знову стала до роботи горизонтально-кувальна машина моделі В1138. Термін її служби продовжено мінімум ще на 30 років, що дозволить ковальській дільниці виконувати штампування заготовок болтових з’єднань для масового виробництва, які зараз нагально потрібні у великій кількості для підрозділів гірничого департаменту, аглофабрики та цехів метвиробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Виготовляють необхідні деталі та вузли на верстатах з ЧПУ, а для цих верстатів й необхідні заготовки, які відтепер масово можна виробляти за допомогою відремонтованої машини. Якщо раніше при індивідуальній роботі коваля вдавалося виготовляти до 30 заготовок за зміну, то за допомоги потужного помічника – горизонтально-кувальної машини можна виготовляти близько 150 заготовок.

Ця машина має солідний вік, але попри це вона й досі є вагомою підмогою для верстатників, практично незамінна – так говорять про неї в РМЦ-1. А от щоб реанімувати цей верстат довелося організувати цілу спецоперацію. Ремонт виявися справжнім випробуванням, і його гідно витримали фахівці ЛМЗ.

«Після 42 років важкої праці горизонтально-кувальна машина моделі В1138 у 2017 році була виведена з експлуатації, – розповідає Євгеній Гречаний, начальник РМЦ-1. – У жовтні 2024 року до неї знову повернулися, адже існувала потреба у масовому штампуванні заготовок для виготовлення надалі болтових з’єднань для виробничих підрозділів «АрселорМіттал Кривий Ріг». Як з’ясувалося після обстеження проблемних місць в машині було чимало. Далися взнаки й неграмотна експлуатація у минулому, й відсутність проведення за ці роки капітальних та поточних ремонтів. На додачу й те, що зараз рідних деталей до неї немає, тож довелося» імпровізувати». Але ми її на ноги поставили, подарували друге життя. Це завдяки роботі комплексної команди: підрядників, фахівців з ЦРМУ-2, конструкторів ЛМЗ, фахівців  бюро з модернізації устаткування та працівників РМЦ-1 тощо. Фактично цехом був виконаний капітальний ремонт горизонтально-кувальної машини моделі В1138, що дозволило заощадити не менше 15–17 млн грн,  якби ці ремонтні роботи виконувалися винятково зовнішньою організацією».

Коли машину розібрали, то побачили, що деякі її вузли та деталі були практично вбиті на всі сто відсотків. Знайти їх зараз немає можливості, тож багато чого довелося виготовляти власноруч, до цього процесу залучили конструкторів ЛМЗ, адже всі деталі та вузли виготовляються за кресленнями. На цьому етапі саме групою конструкторів заводу й була виконана розробка креслень деталей, що ремонтувались і тих, що виготовлялись.

 Дуже складно було й з ремонтним персоналом, адже його по пальцях перерахувати зараз, тим більше, що це специфічний ремонт, на цьому обладнанні треба знатися. Навіть зібрати машину було особливим випробуванням. Але наші фахівці впоралися. Можна сказати, що це другий день народження машини. При цьому ми отримали кращу, сучаснішу та безпечнішу, щодо умов праці машину.

Фахівцями РМЦ-1 також була розроблена карта технічного обслуговування горизонтально-кувальної машини, щоб надалі за нею вівся належний догляд.

«Щоб робота на машині була не лише продуктивна, якісна, а ще й безпечна позаду горизонтально-кувальної машини В1138 були відремонтовані та встановлені захисні дверцята обслуговування маслобака, – розповідає Євгеній Гречаний. Власним персоналом – механослужбою РМЦ-1 був виготовлений новий захисний кожух вузла зчеплення, який відповідає оновленим правилам з охорони праці і є повністю закритим з усіх боків, що унеможливлює потрапляння людей до зони обертання маховика приводу, зокрема пальців рук. Крім цього ми виготовили та встановили нову захисну перильну огорожу технологічного приямка для прибирання окалини, що запобігає випадковому та несанкціонованому доступу персоналу до нього. Все зроблено якісно, на совість, за це вдячність усім, хто долучився до цього ремонту».

Категорії
Новини

Десять у десятку

Центр надання послуг «Єдине вікно» відсвяткував свій День народження – 10 років невтомної праці, довіри, професіоналізму та щоденного прагнення зробити життя  співробітників зручнішим.

Дякуємо кожному, хто був і залишається частиною цього шляху — працівникам, партнерам, відвідувачам. Разом ми створюємо простір, де кожен може отримати допомогу, пораду та сервіс на найвищому рівні.

Перше десятиріччя спільного життя заведено називати трояндовим або олов’яним. Це можна сказати й про колектив «Єдиного вікна». Адже саме таке поєднання краси, міцності та гнучкості притаманно фахівцям «Єдиного вікна».

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» цей підрозділ щодня допомагає працівникам наших підприємств в оформленні різних документів та послуг. За 10 років роботи Центру їх було надано майже 640 тисяч, видано понад 100 тисяч довідок, оформлено понад 160 тисяч наказів про відпустки та понад 140 тисяч паперових лікарняних листів.

Центр дуже гнучкий до нововведень. За десять років зроблено надзвичайно багато. Коли у 2015 році він створювався для спрощення та більш зручного отримання довідок та документів для працівників підприємства та пенсіонерів, ще важко було передбачити, що кожного року тут буде додаватися декілька функцій. Як, наприклад, у 2016 році – посвідчення, лікарняні, у 2017 – оформлення навчальної відпустки, наступного року – соціальної відпустки, учасника бойових дій, ЧАЕС, проєкту «Путівка до відпустки», а також – путівки у дитячі табори та пансіонати підприємства. У наступні роки до послуг додалися видача страхових полісів, оформлення декретних відпусток, реєстрація посвідчень УБД, фото на перепустку тощо.

Звичайно, для того, щоб надавати довідки швидко та якісно, Центр тісно співпрацює з багатьма підрозділами підприємства. Це і фахівці департаменту з персоналу, департамента інформаційних технологій, адміністрації з фінансів, автоматизації та інші.

«Зараз до нас щодня звертаються по 300 і більше людей, – розповідає Юлія Семидоцька,  фахівчиня ЦНП «Єдине вікно». – Тільки довідок ми зараз надаємо більш ніж 20 видів: для оформлення пенсії, архівні, про заробітну плату, з місця роботи тощо. Також, у нас оформлюються усі види оплачуваних відпусток. За останні два роки ми поновили оформлення путівок на базу відпочинку. Тільки за минулий рік їх було оформлено 2,5 тисячі. Станом на липень поточного року – 1 700 путівок, і цей процес продовжується. Втім, вже дбаємо й про осінь – цього року у «Єдиному вікні» приймаються документи від пільгової категорії батьків – одинокі та багатодітні – на виплату до 1 вересня, початку шкільного сезону».  

Навіть під час війни «Єдине вікно» не припиняло роботи, навпаки, тут організували роботу координаторів, які опікуються кожним ветераном протягом всього процесу оформлення необхідних для нього документів – від подання заявки до отримання кінцевого результату й урегулювання усіх питань. Координатори надають консультативну допомогу ветеранам, спрямовують їх до фахівців різних напрямків для розв’язання усіх важливих питань: консультації ветеранам та членам їхніх родин, інформування щодо пільг, які надаються як підприємством, так і містом, державою, про збір повідомлень щодо стану здоров’я демобілізованих працівників та спрямування їх до медичних закладів, де їм можуть допомогти у лікуванні або реабілітації.

І щодо краси. Тут все просто, адже у Центрі працюють надзвичайно красиві та привітні пані, які кожного працівника зустрічають з усмішкою, повагою, увагою та турботою.

В «Єдиному вікні» з людьми зараз працюють дев’ять фахівців. Вікторія Бабець та Ольга Теслюк тут з самого  відкриття Центру. Згодом до них доєдналися Марина Авілова, Ірина Попова, Тетяна Бас, Юлія Семидоцька. З ветеранами працюють координаторки Юлія Канаєва, Анна Дорошенко та Ірина Мінченко.  

«До 2015 року працювала у відділі кадрів підприємства. Коли у нас організували цей центр, я розуміла, що справа нова, і дуже хвилювалася коли переходила сюди, – ділиться спогадами фахівчиня «Єдиного вікна» Ольга Теслюк. – Згодом з головою занурилися у цікаву роботу, адже нове з’являлося з шаленою швидкістю, щороку ми постійно працювали над цим, і зараз робимо все, щоб максимально спростити бюрократичні процедури задля комфорту людей».  

«Мені дуже подобається спілкуватися з людьми та опановувати щось нове, тому я й прийшла працювати сюди у 2018 році, – говорить фахівчиня ЦНП «Єдине вікно»  Ірина Мінченко. – Люди приходять різні, і ми не тільки допомагаємо їм з паперами, а й часто виступаємо в ролі психологів. Поговоримо, вислухаємо, підтримаємо. Під час  війни та  постійних загроз це дуже потрібно людям. Робота з нашими захисниками – це окремий напрямок. Ми допомагаємо демобілізованим успішно інтегруватися у цивільне життя, у відновленні здоров’я, знайти себе у спорті тощо. З нагоди десятиріччя Центру я бажаю усім нам мирного неба над головою та спокійної плідної роботи».

Ви вірите в дива чи цікаві збіги? Це трапляється нечасто, але у десятиріччя Центру можливо все. Серед відвідувачів «Єдиного вікна» ми зустріли тезку фахівчині центру – Ірину Попову.

«Я працюю маркшейдером дільниці на Руднику. Прийшла сюди оформлювати відпустку. Звертаюся до Центру доволі часто, особливо зараз, коли оформлюю путівки на турбазу. Ми вже звикли, що тут зручно, швидко, комфортно. А раніше доводилося чимало бігати кабінетами, щоб оформити якусь довідку. Хочеться побажати нашому «віконцю», його чудовим працівницям миру, спокійної роботи без сирен, а ще завжди залишатися уважними та привітними, – сказала відвідувачка центру Ірина Попова.

«Якщо рахувати кількість років і події, то їх у 10-річному житті «Єдиного вікна» набагато більше, – говорить Максим Підрушняк, менеджер управління із взаємодії з персоналом та HR-сервісів департаменту з персоналу. – Я дякую фахівцям центру за плідну роботу, а також нашим партнерам – різним підрозділам підприємства. Нам є чим пишатися, і у нас багато планів на майбутнє. Ось, наприклад, запустили пілотний проєкт оформлення відпусток через особистий кабінет працівників для чотирьох департаментів. У перспективі планується налагодити цей процес для усіх на підприємстві. Ми спростили та пришвидшили оформлення низки документів, облаштували приміщення та покращили умови праці фахівцям центру, і щоб відвідувачам та фахівцям центру було затишно та комфортно. Розвиваємо можливості Чат-бота, де відповідаємо на запитання людей, надаємо корисну інформацію, анонсуємо події, навчання тощо. Дякую усій команді «Єдиного вікна» за сумлінну працю та оптимізм. Усім міцного здоров’я, мирного неба та віри в краще. І пам’ятайте, що 10 років – це лише старт, у нас великий потенціал та можливості, тож у майбутнє ми дивимося з оптимізмом!».

Категорії
Новини

Блискучий захист від пекельної спеки

Дверевий – одна з основних професій коксохімічного виробництва. Вони залучені до процесу видачі коксу: слідкують за зняттям та встановленням дверей камер коксування, прибирають в піч просипи коксу, очищують двері, дверну раму та поріг камер, обслуговують механізми чищення дверей та рам, усувають газування та виконують ще багато операцій, без яких неможлива нормальна робота камер коксування та видача коксу.

Значну частину робочого часу двереві перебувають у, м’яко кажучи, спекотних умовах, адже температура у камері коксування сягає 1150 градусів за Цельсієм, а дверевому часто доводиться працювати при відкритих дверях.

«Звичайна роба у таких умовах зайнялась би прямо на мені. Тому ми користуємося спецодягом зі спеціальною пропиткою, яка захищає від займання, від високих температур. Займання не було, але було дуже гаряче, і знаходитися у робочій зоні ми могли лише невеличкий проміжок часу. І от нещодавно у нас з’явилися ось ці плащі. Цей спецодяг, який ми використовуємо поверх спецкостюму, дійсно дає додатковий захист. Не скажу, що працювати стало як на курорті, але припікає менше – це факт», – усміхнувся дверевий з восьмирічним стажем Дмитро Кочегаров.

У плащі Дмитро схожий на героя фантастичного фільму про освоєння космосу чи чергового голлівудського блокбастера про ліквідацію наслідків стихійного лиха. Плащ довгий, він обгортає фігуру Дмитра мало не до щиколоток. Комір щільно закриває шию, а сріблясте покриття приємно переливається на вранішньому сонці.

«Саме це алюмінізоване покриття забезпечує ефект дзеркала, – пояснює інженерка департменту з охорони праці та промислової безпеки Юлія Власова. – Воно витримує теплове випромінювання потужністю 80 кіловат на квадратний метр. Основа ж плаща – термостійке волокно панокс, стійке до дії полум’я, а також міцне волокно кевлар, яке забезпечує зносостійкість виробу. Якість спецодягу відповідає ДСТУ. Всього цех отримав 9 таких плащів. Подібний одяг добре зарекомендував себе на металургійному виробництві, і добре захищає в умовах КХВ».

Змінний майстер коксових батарей № 5, 6 коксового цеху № 1 Денис Чумаков відповідає за організацію роботи персоналу коксових батарей, в тому числі, і дверевих. А головне – за їх безпеку.

«Робота дверевого – це робота в особливо небезпечних умовах. Ризиків вистачає. Серед них – загрози з боку обертових механізмів, рухомих частин устаткування, ризик падіння з висоти тощо. І серед найнебезпечнішого фактора, який може призвести до опіків – високі температури. Тож нові плащі людям дуже допомагають. Але яким би надійним не був захист, головне, щоб люди його застосовували завжди, коли це потрібно. Намагаємося сформувати у працівників таку культуру, щоб вони працювали безпечно не тому, що інакше їх покарають, а тому, що попри всі негаразди життя чудове, і треба його берегти. Воно безцінне не лише для працівника, а й для тих людей, які його чекають вдома після зміни», – підсумував Денис Чумаков.

Категорії
Новини

На бойовому завданні загинув електрозварник Андрій Дзецина

Понад 20 років Андрій Дзецина пропрацював електрозварником ручного зварювання в цеху ремонту металургійного устаткування № 2 «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Загибель кожного захисника для нас усіх трагедія, але втрачати таких фахівців, яким був Андрій це – ще й відчутна втрата для виробництва. Андрій був досвідченим електрозварником, мав власне професійне клеймо, що свідчить про його високу кваліфікацію. А клеймо для зварника, що особистий підпис, який підтверджує якісне виконання зварювальних робіт, за ним можна визначити того, хто виконав цю роботу. І це велика відповідальність.

«Андрій Дзецина був врівноваженим, спокійним, тим, хто здатен підтримати у складну хвилину та підняти настрій колегам, – згадує старший майстер ЦРМУ-2 Олександр Самойлов. – Він виконував складні та відповідальні завдання – зварні роботи для ремонту металургійних цехів нашого підприємства. Андрій ніколи не скаржився, не відмовлявся, не жалівся, коли було особливо важко. Просто йшов і майстерно виконував свою роботу. Ми очікували на його повернення в цех з перемогою. На жаль, Андрій  Дзецина загинув в бою. Його ім’я назавжди житиме у наших серцях».

Сержант Андрій загинув 1 серпня 2025 року при виконанні бойового завдання поблизу села Кам’янка Донецької області.

 Висловлюємо щирі співчуття родині героя.

Категорії
Новини

Парасолька для поїзда

При проходженні флюорографії легень працівники металургійного та коксохімічного виробництв «АрселорМіттал Кривий Ріг» користуються флюоропоїздом, який розміщено поблизу поліклініки металургійного виробництва. Флюорографію вони проходять щороку, і це безплатно. Для сторонніх користувачів ця послуга надається нашими медиками за оплату. Донедавна черги на проходження обстеження людям доводилося чекати просто неба.

«Після введення попереднього запису на флюорографію, черг до флюоропоїзда практично немає. Інколи всього кілька людей. Але у негоду чи спеку навіть кількахвилинне очікування – це дискомфорт, а для людей зі слабким здоров’ям ще й загроза захворіти. Тож ми звернулися по допомогу до центрального департаменту  з утримання та ремонту, щоб вони допомогли нам з навісом, який би захищав  пересувний флюорограф та людей, які прийшли на обстеження від негоди. І нам допомогли», – каже начальниця медичного центру ПП «Стіл Сервіс» Наталя Гардань.

Колони, ферми, балки та інші елементи каркаса для навісу виготовили працівники цеху металоконструкцій ЛМЗ. А монтаж навісу та його складників виконали фахівці цеху ремонту металургійного устаткування № 2.

«Наші працівники все робили якісно, як ото кажуть, як для себе, хоча наш цех і проходить флюорографію в поліклініці гірничого департаменту, – говорить заступник начальника ЦРМУ-2 Володимир Вишемірський. – Виконувач обов’язків майстра Ігор Кузін, бригадир монтажників Андрій Тітов разом з колегами встановили колони, змонтували елементи каркаса та покрівлю з профлистів. Зробили все швидко та якісно».

Якістю робіт задоволена і Наталя Гардань: «Ми вдячні Андрію Кіндрату, Валерію Ваніну, Ірині Футрук та іншим людям, які посприяли швидкій реалізації цього  проекту, безпосереднім виконавцям – фахівцям своєї справи із ЦРМУ-2. Спека  дуже шкодить роботі медичного устаткування, але люди важливіші за обладнання. Тому  за турботу про  людей – особлива подяка».

Категорії
Uncategorized Наші люди

Бойова позиція старшого майстра

24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення російських військ в Україну. А вже 25 лютого працівник «АрселорМіттал Кривий Ріг» Сергій Кіктенко змінив робочий одяг на військову форму.

Старший майстер основної виробничої дільниці (ОВД) цеху підготовки составів Сергій Кіктенко прийшов працювати у цех 25 березня 2011 року. Спочатку він працював підготувачем составів. Це дуже важка й відповідальна робота.

«Підготувачі готують залізничні состави до розливання сталі, – розповідає Сергій. Якісно підготувати виливниці, правильно виставити їх на залізничні візки і зробити це своєчасно – це дуже важливо. Від цього залежить виробництво сталі. Робота підготувача важка фізично. Доводиться працювати в умовах високих температур. Але мені до труднощів не звикати». 

Сергій Кіктенко задніх не пас, працював сумлінно, якісно. А ще проявив організаторські здібності, без проблем знаходив спільну мову з колегами. Згодом він почав підміняти майстрів, а потім і сам став майстром. Пізніше – старшим майстром ОВД «Кранова служба». Дільниця ключова, адже без підйомних кранів підготовка составів до розливання сталі неможлива.

«До нас їдуть состави з виливальницями – формами, всередині яких – гарячі сталеві злитки з температурою приблизно 950 градусів. Стриперні крани ці злитки роздягають, тобто знімають з них виливниці. Далі метал їде на блюмінг, де з нього роблять заготовки для виготовлення прокатної продукції. Потім виливниці чистять, покривають антипригарним покриттям і виставляють на залізничні візки за допомогою електромостових кранів. Тож наша дільниця затребувана», – каже старший майстер, а нині ще й старший сержант, Кіктенко.

Сергія Кіктенка призвали до лав Національної гвардії ще у 2014 році. Його підрозділ захищав Маріуполь після звільнення від сепаратистів. З серпня 2014 по серпень 2015 він брав участь в антитерористичній операції, після чого повернувся у Кривий Ріг до рідного цеху. Сергій перебував у резерві першої черги і на другий день «повномасштабки» вже був у військовій частині.

«Страху не було. Був неймовірний патріотичний підйом. Єдине – бійці переживали за рідних, за близьких, а командири – за підлеглих, – згадує Сергій Кіктенко. – Мене призначили командиром блокпосту. Організовувати людей, навчати їх, контролювати, планувати для мене не було чимось незвичним. Все це я робив будучи майстром. Були часи, коли на нашій дільниці працювало близько 70 людей. Навички керівника стали в пригоді командирові. На виробництві як і в армії доводиться працювати з різними людьми, і до кожного потрібен свій підхід . А потім ми охороняли важливий стратегічний об’єкт. Звісно, що то за об’єкт і де він розташований, я розповідати не буду».

І знову Сергія перекинули командиром вже іншого блокпосту. Зараз його підрозділ на Херсонщині, недалеко від ворога. Він зізнається, що через річку Дніпро прилітає, а значить вони виконують потрібну воєнну роботу. Бійці несуть службу попри всі складнощі.

«Кілька місяців тому на наші позиції прилетіли дві керовані авіабомби. З нами разом несуть службу поліціянти, і один з них загинув. Один з моїх хлопців був поранений. Зараз з ним все гаразд, одужує. Але найпідступніші – це дрони. У 2014-15 роках вони також були, але в обмеженій кількості і розвідувальні. Зараз же з будь-якого напрямку будь-якої миті може з’явитися ударне «крило». А ще з дронів скидють газові боєприпаси біля бліндажа, «викурюють» їдким димом, а потім прилітає FPVшка. Не розслаблюємося ні на мить. І ЗІЗи, як і на роботі, надягаємо завжди: каска, бронезахист, протизаз і тактичні окуляри – це постійний атрибут, який завжди на тобі, не залежно від того чи ти на посту чи просто пересуваєшся по відкритій місцевост… Але настрій бойовий, і хлопці у мене чудові. Та й знаємо, за що й за кого стоїмо».

Сергій розповів, що кожного ранку у нього зідзвїн з найдорожчими і найближчими людьми. Це надає сил, наснаги, терпіння, тримає дух на високому рівні.

«Так, це мама Катерина Миколаївна, дружина Олена, брат Андрій. Якщо зранку не зв’яжемося, то за п’ять хвилин вже я у них мало не безвісти зниклий, – усміхається Сергій Кіктенко. – А які ж смачні на війні тещині пиріжки, ммм! Лариса Григорівна передає їх при нагоді, коли хтось їде в наш бік. Це все дуже допомагає, мотивує. З перших днів тримаємо зв’язок з колегами. Протягом перших місяців передавали нам на фронт необхідне. Продовжуємо спілкуватися. Щиро дякую Євгену Проході, Андрію Теслюку, Сергію Ушакову, Ірині Неклесі та всім, хто підтримує. Ми обов’язково вистоїмо, переможемо та повернемося на наше підприємство. Вже дуже хочеться!»