Категорії
Новини

Цікаві факти з історії підприємства

День народження підприємства відзначається 4 серпня. Саме цього дня у 1934 році о 12:00 змінна бригада інженера Михайла Давидова видала першу плавку чавуну в доменній печі № 1. Але цій даті передували й інші важливі події. Згадаймо деякі з них.

Перший колектив ДП перед задувкою, 3 серпня 1934 року
  • Проєкт Криворізького металургійного заводу з’явився у 1929 році.
  • Обирати місце розташування майбутнього заводу почали у 1931 році. Розглядалося чотири варіанти для будівництва: в районі сучасного Карачунівського водосховища, на Гданцівці, поряд зі станцією Кривий Ріг-Північний, неподалік від станції Червона. Останній варіант переміг.
  • 16 червня 1931 року був підписаний наказ про будівництво металургійного заводу у Кривому Розі. Завод був спроєктований на чотири доменні печі (з можливістю, що потім їх буде збудовано вісім).
  • Перший бетон до фундаменту першої домни заклали 7 листопада 1931 року.
  • У 1932 році стартували основні роботи з будівництва доменної печі.
  • Які були умови праці? Будівельні матеріали доставляли ношами, пісок завантажували лопатами, з кар’єру його привозили потягом-вертушкою. Вночі праця тривала, будівельний майданчик підсвічувався факелами.
Монтаж газопроводу ДЦ виконує бригада Стативи, 1933 рік
Початок будівництва підприємства
  • Через 4 місяці після запуску перша доменна піч дала рекордну кількість чавуну – 337 тонн замість запланованих 220-ти.
  • З початком активного будівництва заводу гостро постало питання про створення житла для робітників. Спочатку забудовувалися райони Першої дільниці і Червоної, а з1933 року почало формуватися Соцмісто.
  • 2 січня 1935 року розпочатий трамвайний рух між прохідною заводу та історичною частиною міста.
  • 20 серпня 1939 року у складі двох конвертерів почав роботу бесемерівський цех і була отримана перша криворізька сталь.
Бригада майстра К. М. Чибізова повертається зі зміни
Категорії
Візаві з топами Подкасти

Як підприємство виживає у скрутні часи – в інтерв’ю з Артемом Філіп’євим

У програмі «Про головне» говоримо про ситуацію на підприємстві із заступником генерального директора з адміністративних питань Артемом Філіп’євим.

У цьому випуску говоримо про таке:

  1. Ходять чутки, що восени підприємство повністю зупинять. Чи можемо говорити зараз про такі радикальні кроки? Чи є вже певні рішення?
  2. З 1 серпня призупиняється робота гірничо-збагачувального комбінату. Розкажіть, з чим це пов’язано?
  3. Як вплине на ситуацію в гірничо-металургійній галузі реалізація планів щодо експорту зерна через морські порти? Чи дає це надію, що наступним кроком буде продукція ГМК?
  4. Що робить керівництво підприємства для того, щоб подолати кризу?
  5. На скільки відсотків зараз завантажене виробництво? Які підрозділи в роботі?
  6. Чи будуть скорочення персоналу?
  7. За рахунок яких доходів зараз живе підприємство, за рахунок чого працівники отримують зарплати?
  8. Чи ведеться зараз прийом кандидатів на роботу?
Категорії
Офіційно

«АрселорМіттал Кривий Ріг» докладає максимум зусиль, щоб зберегти усі робочі місця

Збереження трудового колективу залишається у ці надскладні часи пріоритетом №1 для керівництва «АрселорМіттал Кривий Ріг». Щоб зберегти усі робочі місця, у серпні компанія залишає чинним особливий графік роботи: більшість персоналу, включно з менеджментом та працівниками-іноземцями, працюватимуть на 2/3 навантаження.

2/3 зарплати будуть отримувати і працівники гірничого департаменту, незважаючи на те, що з серпня підприємство призупиняє роботу ГЗК на найближчі три місяці. Тимчасова зупинка ГЗК викликана серйозними економічними факторами. Це зниження економічної активності в Європі на тлі ризику рецесії та суттєве зростання витрат на транспортування залізорудної сировини.

У лютому після російського вторгнення видобуток руди ні на день не припинявся. Своєчасне переорієнтування підприємства на експорт залізорудного концентрату допомогло втримати на плаву увесь комбінат. Однак тепер на європейських ринках попит на концентрат і металопродукцію різко знизився, при цьому традиційні ринки все ще лишаються для «АрселорМіттал Кривий Ріг» недосяжними. Витрати на логістику для підприємства підвищилися у 5 разів. Ці обставини не залишають підприємству шансів вижити без значного скорочення витрат.

Як і раніше, «АрселорМіттал Кривий Ріг» зберігатиме місце роботи та посаду для кожного військовозобов’язаного працівника підприємства, призваного на службу під час мобілізації. Проте компанія змушена скористатися правом, яке надає закон, підписаний Президентом України у липні, та припинити виплати середньої заробітної плати мобілізованим працівникам. Це є болючим рішенням, але єдиною можливістю уникнути скорочень серед 22-тисячного колектива підприємства.

– Ані фінансова криза 2008 року, ані пандемія коронавірусу, – жодні випробування ніколи раніше не змушували «АрселорМіттал Кривий Ріг» вдатися до скорочень робочого часу та виплат зарплат. Складні рішення цього року є свідченням того, що це безпрецедентна ситуація для нас усіх, в якій найголовніше – вижити. Впевнений, що з цих непростих часів ми обов’язково вийдемо загартованими, з перемогою і усі разом.

Я щиро вдячний кожному з двох тисяч наших працівників, які з неймовірною мужністю боронять свою країну. Це справжні герої, ми дуже чекаємо на них вдома і на рідному підприємстві. Але моя відповідальність, як керівника, – це і турбота про десятки тисяч їхніх колег, які працюють у супроводі постійних сирен і тривожних повідомлень. Скорочення виплат мобілізованим працівникам дозволить і надалі платити зарплати та обійтися без звільнень робітників у Кривому Розі. Для працюючих тут, у тилу, зарплата від підприємства – це єдине джерело доходу. Ми будемо захищати кожне робоче місце, доки це буде можливо, – сказав Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Від початку повномасштабної війни в Україні «АрселорМіттал Кривий Ріг» робить все, щоб підтримати свою багатотисячну команду. У лютому працівники заздалегідь отримали річну премію та зарплату. У березні-червні компанія виплачувала 100% зарплати всім працівникам, які були задіяні у виробничій діяльності або працювали віддалено. Працівники, які в той час перебували у простої у зв’язку з обмеженням діяльності підприємства, одержували 2/3 своєї зарплати.

У липні довелося змінити графік роботи, скоротивши робочий час і зарплати на третину. Попри те, що підприємство перезапустило металургійне виробництво та наростило видобування руди, виникли труднощі з експортом продукції в Європу через блокування агресором чорноморських портів та обмежену потужність залізниці. Підняття тарифів «Укрзалізниці» на 70% у липні на тлі падіння ринку зробили логістичні затрати непосильними для підприємства та спричинили необхідність радикального скорочення витрат за усіма напрямками.

Категорії
Наші люди

Як лідерські якості допомагають криворізьким героям в тилу?

Поки триває війна, доменний цех №1 – живе серце підприємства. І б’ється воно завдяки команді доменників, зокрема ремонтників. Насправді люди займаються тут не тільки ремонтом та обслуговуванням різноманітного обладнання. Вони налаштовують ефективну енергетичну комунікацію, щоб забезпечити усі потреби підприємства, починаючи від освітлення в цехах до безперервної роботи доменних печей.

Особистісні якості, які розвиває «АрселорМіттал Кривий Ріг» – це цінність, якою можна творити дива. Навички комунікації між людьми з різними характерами, вміння поставити цілі, організувати людей, розподілити обов’язки, та виконати завдання у короткі терміни – це те, що дає своїм співробітникам підприємство. Це ті якості, які були вкрай необхідними у перші дні війни для нашої згуртованості та міцності у тилу.

У березні підприємство призупиняло виробництво, зокрема й роботу доменних печей. Проте старший майстер з ремонту устаткування доменного цеху №1 Сергій Салтан розповідає, що частина обладнання виводилась з системи, але роботи в цеху від того в них не зменшилось.

В суспільстві існує думка, що доменну піч не можна зупиняти взагалі, але це не так.

«Головне правильно робити зупинку, контролювати все і планувати кожен наступний крок. Кожна пауза в роботі обладнання, звісно, залишає по собі слід, тому це вимагає від нас знань, як і коли його обслуговувати, та вмінь ввести в експлуатацію», – каже Салтан.

Сергій працює на підприємстві з 2000 року, пройшов шлях від електромонтера до майстра. Зараз організовує робочий процес, координує роботу підлеглих працівників і контролює результат.

«Коли я прийшов на підприємство, в мене почали розвиватися нові якості. Завод навчає тебе дисципліни й відповідальності. Ефективність твоєї роботи не може бути не помітна. Від електромонтерів залежить якість роботи обладнання й безпека праці колег. Робота майстра вимагає від мене таких вмінь, як організація роботи персоналу, чітке формулювання завдань й розвинуті комунікаційні навички. Адже тут ти відповідаєш не лише за себе, а й за інших. І якщо щось іде не так, треба вчасно зупинити процес, виправити та навчити людину, щоб вона отримала певні навички і не допускала помилок», – продовжує Сергій Салтан.

Заступник начальника цеху з ремонту електроустаткування доменного цеху №1 Євгеній Виноградов відзначає ініціативність Салтана.«Наприклад, до війни на підприємстві збільшились плани виробництва чушкового чавуну, і було прийнято рішення розширити площу для його завантаження. Але вантажний кран був не придатний для підйому великого обєму чушок. Сергій швидко зреагував на це і запропонував замінити старий кран на новий, щоб не знижувати темпи відвантаження продукції та працювати на максимум», – розповів Виноградов.

Набуті якості стали в пригоді Сергію й в іншій діяльності. Коли почалася повномасштабна війна, він був у відпустці й одразу поїхав до Саксаганського райвиконкому запропонувати свою допомогу – так і пристав до волонтерської групи, яка там збиралась.

«Я не сидів на місці, намагався знайти, де можна прикласти свої сили й бажання допомогти, хоча б особистим автотранспортом. Коли виникла потреба у створенні блокпостів, я звертався до керівництва підприємства з проханням виділити пісок. Буквально одразу  отримав дозвіл і вже через 3 години зустрічав завантажену машину. Також робили там освітлення хлопцям. Дуже вдячний за розуміння, підтримку та допомогу з усіма нагальними потребами Владиславу Поліщуку, Євгенію Виноградову, Антону Яцеленку, Віктору Рожкову, Віталію Касьяну», – розповідаєСергій.

Волонтерів часом сприймають як збирачів необхідних речей, та вони роблять набагато більше. В цій діяльності дуже важлива міжособистісна комунікація.

«Те, що допомагало мені з професійної діяльності – це навички комунікації між людьми з різними характерами. Це дав мені завод. Тут також потрібно і цілі поставити, й організувати людей різного віку та професій, й розподілити обов’язки, та виконати їх у короткі терміни. В нас не було ніякого перехідного періоду для того, щоб ближче познайомитись з людьми. Однак, як і на підприємстві, всі збирались колективами, і виконували певні задачі, для досягнення спільної мети. Мені пощастило працювати з найкращими. Волонтери – це настільки віддані Батьківщині люди, які готові жертвувати багато чим. Надзвичайні люди – повністю занурюються у роботу і працюють до повної виснаги, щоб зробити свій внесок більш вагомим. Коли нам потрібні були робочі руки, ми дзвонили усім, кого знаємо і можемо підключити, і вже за кілька хвилин приходила підмога – це неймовірно. Цей мій досвід не передати словами. Я щиро дякую усім!», – доповнюєСергій.

Сергій Салтан – один з комунікаційних містків між підприємством та військовими. Він активно допомагав та забезпечував їх усім необхідним для захисту міста. За цю співпрацю Криворізька військова адміністрація висловила йому подяку.

Категорії
Новини

Паличка Коха не спить. Будьте обережні!

Через війну захворюваність на туберкульоз почала зростати. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, у квітні у країні зафіксовано 1 607 нових випадків туберкульозу, а у травні ця кількість зросла до 1 740.

Причиною росту захворюваності медики називають стрес, нестачу їжі та належних умов на окупованих територіях і в зоні бойових дій. А також виїзд хворих зі своїх регіонів через війну, їх знаходження у великому скупченні людей: на вокзалах, транспорті, місцях очікування тощо. Через обстріли, бомбардування у населених пунктах нищиться медична інфраструктура, тож хворі часто залишаються без доступу до обстежень, лікування, медикаментів.

За словами головного лікаря медичного центру «Стіл Сервісу» Наталії Гардань, на нашому підприємстві ситуація з туберкульозом під контролем. Завдяки регулярним флюорографічним обстеженням робітників хвороби виявляються вчасно, тож запущених і несвоєчасно виявлених форм туберкульозу у нас немає. «Усі знімки обов’язково переглядають два фахівця, щоб не пропустити жодного натяку на хворобу. Якщо є підозра, чи у лікарів виникають сумніви стосовно здоров’я пацієнта, його направляють на консультацію до тубдиспансеру. У минулому році отримали консультацію 34 робітника, підтвердили діагноз у 6-ти. За шість місяців поточного року на консультацію направлено 13 осіб, туберкульоз підтверджений у трьох. Це не значить, що інші працівники, які отримали консультацію фахівців, виявились здоровими. Після виключення діагнозу  туберкульоз, що є небезпечним для оточуючих, їм було встановлено інші, нажаль, більш небезпечні для самого хворого діагнози» – додає  Наталія Гардань.

Незважаючи на контрольованість ситуації медики попереджають, вона може погіршитися будь-якої миті. Хвороба передається повітряно-крапельним шляхом, рідше через молоко хворих тварин. Хворий з активною, відкритою формою туберкульозу є найбільш небезпечним для оточуючих, тому що виділяє від 20 млн до 6 млрд мікобактерій (паличок Коха). Ми можемо вдихнути їх і навіть не помітити.

Звісно, нас захищає імунна система, але через війну і  стрес імунітет теж може дати збій. Особливо людину мають насторожити тривалий кашель або постійне покашлювання, немотивована слабкість, нічний піт, різка втрата ваги, стійке, тривале підвищення температури тіла до 37,0-37,5 градусів, задуха при невеликому навантаженні.

Тому фахівці медцентру радять систематично раз на рік проходити флюорографічне обстеження. Навіть затримка на день або два може зіграти із хворим злий жарт.

Робітники підприємства мають можливість пройти флюорографію у  пересувному флюоропоїзді (за будівлею поліклініки МВ) та у флюорографічному кабінеті поліклініки ГД.

Записатися на флюорографію можна за телефонами:

 поліклініка МВ: 067 532 39 92

 поліклініка ГД :067 696 4 658

Кислотостійка бактерія, що викликає туберкульоз не боїться висихання, холоду та дезінфекції звичайними, низькопроцентними розчинами.

У річковій воді інфекція може жити до 5 місяців, у ґрунті – від 3 місяців до 2 років, в темному місці при кімнатній температурі – про­тягом 4 місяців, при розсіяному світлі — до 1,5 місяця, у вершковому маслі, яке знаходиться в холодильнику – до 30 діб, у молоці – 14-18 діб.

Категорії
Наші люди Новини

Кривий Ріг відзначив кращих металургів та гірників

Місто привітало з професійним святом своїх героїв – найкращих металургів та гірників. «За високий професіоналізм, вагомі трудові досягнення, сумлінну працю…». За цими словами – долі людей, які незважаючи на війну, на своєму фронті підтримують роботу металургійної галузі: видобувають та збагачують руду, виробляють агломерат, чавун, сталь, прокат.

19 працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» отримали до Дня металурга та гірника почесні грамоти виконкому Криворізької міської ради.

В.о. міського голови Юрій Вілкул побажав працівникам підприємств гірничо-металургійного комплексу і їхнім родинам миру та злагоди і подякував усім за внесок у розвиток Кривого Рогу та підготовку міста до захисту від окупантів. Особливу подяку отримали працівники, які саме зараз боронять Україну та волонтери.

Бригадир слюсарів Андрій Дубрівний вже 35 років ремонтує обладнання доменного цеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг». Юним випускником технікуму прийшов він до цеху і ніколи не пошкодував про вибраний шлях.

«У мене дуже важка фізична робота, яка ще й вимагає напруженої праці головою, – розповідає Андрій. – У цеху безліч механічного обладнання, і якщо хоч щось з цього не працюватиме, то не буде чавуну, а відповідно і сталі, і прокату. Відчуваю себе у цеху на своєму місці. Надзвичайно приємно, що це оцінили. Місяць тому зателефонували, спитали дещо про мене, навіть пожартували: «не бійтесь, не для оформлення кредиту». Ось я й здогадався, що нагородять. Неперевершені емоції! Про таке й онукам розповісти можна. Але це не лише мій здобуток. Це здобуток усієї бригади. Всім їм, всім металургам та гірникам – міцного здоров’я, підтримуймо одне одного, і перемога буде наша!»

Найкращі працівники ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” разом з директоркою з галузевих відносин і соціального розвитку Юлією Чермазович

Разом з Андрієм Дубрівним почесні грамоти отримали:

  • Ірина Неклеса, підготувач составів цеху підготовки составів;
  • Микола Сідлак, електрозварник вогнетривно-вапняного цеху;
  • Ігор Бойко, заступник начальника агломераційного цеху № 3 з підготовки виробництва;
  • Олег Євченко, машиніст екскаватора цеху водопостачання;
  • Євген Шевченко, машиніст екскаватора цеху водопостачання;
  • Олександр Шам, машиніст коксових машин коксового цеху № 1;
  • Віталій Бугаєв, майстер з ремонту устаткування цеху уловлювання;
  • Олександр Пашкевич, начальник відділу центрального департаменту з утримання і ремонтів;
  • Микола Похович, машиніст екскаватора ремонтного виробництва ЛМЗ;
  • Олександр Дениско, начальник рудозбагачувальної фабрики № 1;
  • Андрій Головінець, машиніст екскаватора рудоуправління;
  • Сергій Христін, слюсар-ремонтник гірничого устаткування шахтоуправління;
  • Сергій Романенко, змінний майстер сортопрокатного цеху № 1;
  • Дмитро Курганов, електрозварник сортопрокатного цеху № 2;
  • Віталій Кочережко, майстер з ремонту устаткування прокатного цеху № 3;
  • Костянтин Легчілін, слюсар з ремонту колісних транспортних засобів автотранспортного управління;
  • Наталя Потоцька, диспетчер маневрової залізничної станції залізничного цеху № 1;
  • Світлана Смола, електромонтер з ремонту і обслуговування СЦБ залізничного цеху № 3.

Вітаємо ще раз усіх металургів та гірників з професійним святом! Наснаги, здоров’я та мирного неба!