Категорії
Новини

«Підставка під гаряче» промислового масштабу: зроблено власноруч

Працівники дільниці з ремонту спецрухомого складу ремонтного виробництва центрального департаменту з утримання та ремонтів разом з командою цеху металоконструкцій ЛМЗ капітально відремонтували лафет чавуновозного ковша.

Завдання стало своєрідною «пробою пера» для ремонтників. Раніше комплект – ківш та лафет – купували у зовнішніх виробників. А цього разу ремонтники нашого підприємства самотужки взялися за виготовлення лафета – платформи для транспортування ковша.

У чавуновозному ківші рідкий чавун перевозять від доменних печей до сталеливарних агрегатів або до розливальних машин. Для транспортування ковша використовують платформу спеціальної форми. І стан ковша, і стан платформи відіграють дуже важливу роль у процесі транспортування чавуну, температура якого сягає більш як 1000 градусів. У разі ушкодження футерування ковша розпечений чавун може пролитися на платформу-лафет і легко її пропалити. Це може призвести до руйнування ковша, розливу чавуну, що загрожує життю та здоров’ю персоналу. Тому стан ківшів та платформ завжди знаходиться під пильним наглядом.   

«Наша дільниця – депо ремонту чавуновозів займається ремонтом чавуновозних ківшів та лафетів для ДЦ-1 та ДЦ-2, – розповідає майстер ремонтного виробництва дільниці спецрухомого складу ЦДУР Віктор Орловецький. – У процесі експлуатації під дією високих температур футерування ківшів поступово псується і вимагає періодичних поточних або капітальних ремонтів. Під час капітального ремонту старе футерування повністю видаляють з ковша і замінюють на нове. У довоєнні часи ми протягом місяця могли капітально відремонтувати до 10 ківшів. Зараз виконуємо лише поточні ремонти. Але натомість ми вирішили самі спробувати капітально відремонтувати, а фактично виготовити лафет для ківшу. Це дозволило нам економічно підтримати підприємство, адже вартість комплекту «ківш-лафет» чималенька».

Необхідні металеві конструкції виготовили майстри з ЦМК ЛМЗ. А далі за справу взялися дільниці з ремонтів спецрухомого складу. Завдяки грамотному керівництву начальника дільниці Олексія Голубєва та вмілим рукамслюсарів-ремонтників Ігоря Кочетова, Володимира Гросула, Миколи Міговки та електрогазозварника Олександра Затєєва, це надскладне завдання було гідно виконане.

«Фактично саме ми «начинили» платформу усім необхідним зсередини, – продовжує Віктор Орловецький. – Ми встановили тяговий хомут, задні та передні упори (які, до речі, теж виготовили власноруч). Також ми встановили фрикційний апарат – амортизатор, автозчеплення та колісні пари. Це дуже відповідальна частина роботи, адже вона напряму впливає на безпеку персоналу. Уявіть собі, що може трапитися, якщо лафет з ківшом з розпеченим чавуном здійснить неконтрольований рух.  Було непросто, адже ми вперше виконували капремонт лафета власноруч. Вдалося, змогли, впоралися. Тепер ось чекаємо на відгук від металургів, які вже у вересні планують залучити відремонтований ківш з лафетом до роботи біля печі».

Категорії
Новини

Залізничники відремонтували все та розклали по поличках

У залізничному цеху № 2 відремонтували та впорядкували електроапаратне відділення кранового депо. Покращення провели за методологією Виробництва світового класу. Тепер робота тут стала ефективнішою, а умови праці зручнішими та безпечнішими. І зміни тривають.

Цього року у рамках програми WCM власними силами тут вже зробили ремонт та облаштували приміщення зварювального відділення депо тепловозів серії ТЕМ. А зараз відремонтувалиелектроапаратне відділення кранового депо. Тут проводиться профілактика та ремонти електрообладнання кранів на залізничному ходу, щіток та снігоприбиральних машин для боротьби зі сміттям та снігом на коліях залізничних станцій.

«Коли ми зайшли до електроапаратного відділення вперше, то побачили, що роботи у нас буде багато. Приміщення треба було ремонтувати капітально. Також згідно з методологією 5S необхідно було впорядкувати обладнання та численні електричні деталі кранового господарства цеху. Переважна його більшість знаходилася на столі, була розкладена по різних кутках, звідки (якимось дивом) електромайстер відшукував необхідне для ремонту. Звичайно, сил та часу на пошук витрачалося чимало», – сказав Вадим Казанцев, інженер служби WCM.

Було

Перетворення почали з ремонту майстерні. Силами ЗЦ № 2 кімнату очистили від зайвого, відремонтували стелю, побілили, пофарбували у корпоративні кольори. Зробити це залізничникам допомогли колеги – муляри ЗЦ № 3. У кімнаті встановили сучасне лед-освітлення, в тому числі й над робочими місцями. Для інструментів поставили спеціальні стелажі та тумби. До речі, оскільки тумби місткі та доволі глибокі зсередини, в них теж провели освітлення. Тепер усі інструменти, які розкладені там, добре видно і електрик миттєво може знайти все необхідне для роботи.   Звичайно, за правилами WCM, місця зберігання та деталі й запчастини були підписані та промарковані різними кольорами: придатні до роботи – зеленим, ті, які ремонтуються – жовтим, а червоним – непридатні.

Стало

«Тепер в електроапаратному відділенні стало затишно, зручно, легко знаходити усе. Це й інструменти, й електричні вузли та агрегати: гідроелектроштовхачі, різні контактори та інше обладнання. Коли все зробили, то зрозуміли, що результат ще можна вдосконалити. От саме цим ми і  займатимемось  найближчим часом», – поділився враженнями слюсар-електрик Володимир Богуславський.

«Кранове депо, де розташоване електроапаратне відділення, – історичне. Це одна із найстаріших будівель на нашому підприємстві, яка була збудована ще у 1937 році. Спочатку тут ремонтували паровози, а потім тепловози. Будівля чудово зберіглася і продовжує «працювати», а ремонти допомагають підтримувати її у належному стані. Ми прагнемо, щоб оновлені приміщення були ще й зручними для працівників. В цьому значно допомагає методологія Виробництва світового класу. Правильна організація робочого місця сприяє ефективності роботи, адже, погодьтеся, коли робоче місце чисте, впорядковане і охайне, то і результат буде якіснішим, і робота триватиме швидше. Зараз у цеху за таким же принципом ми оновлюємо й інші», – сказав начальник залізничного цеху № 2 Дмитро Колесник.

Категорії
Новини

Кімната нарад тепер «при параді»

Кімната змінно-зустрічних зборів ремонтно-механічного цеху № 1, вона ж за сумісництвом головна урочиста зала ливарно-механічного заводу, тепер виглядає «при параді». Лоск наводили усім світом, розповідають ремонтники.

Сьогодні ця велика зала зустрічає працівників ЛМЗ світлими оптимістичними кольорами стін та яскравим освітленням. А ще недавно тут панували пліснява, патьоки на стінах та тьмяне світло. У цьому приміщенні зазвичай проходять змінно-зустрічні збори для 170 працівників РМЦ-1, також тут вітають ювілярів, відбуваються нагородження для усього колективу ЛМЗ. Сучасне обличчя зали нарад, як тепер називають цю кімнату, налаштовує на позитив одразу з початку робочої зміни, а настрій – не останній чинник продуктивної роботи.

«Мені неодноразово від працівників цеху доводилося чути, що про які зміни можна вести мову, коли навіть актова зала «сумно» виглядає, – розповідає начальник РМЦ-1 Євгеній Гречаний. Дійсно, востаннє її ремонтували у 1986 році. Ми мали приміщення, де було волого, холодно та некомфортно. Тому спочатку взялися за заміну покрівлі, ці ремонтні роботи виконав підрядник. Потім власними силами замінили опалення, а фінальну крапку у перетворені довірили працівникам «Стіл Сервісу». Вони пошпаклювали, пофарбували наші стіни у світлі кольори, замінили освітлення. Наразі зала має зовсім інший вигляд. За мирних часів ми у цьому приміщенні плануємо ще й мінімузей заводу облаштувати, адже експонати є. Впевнений, що цю експозицію доповнять і трофеї наших захисників-переможців. Але це плани на майбутнє. Ми вже готові тут вітати наших героїв, скоріше б тільки вони повернулися до нас з Перемогою!»

Категорії
Новини

Тепер качнемо водички!

Працівники цеху ремонту енергетичного устаткування долучилися до водного порятунку підприємства. Вони встановили на водопроводах підприємства два насоси підвищення тиску води.

Важливість води у виробничому процесі добре відома виробничникам, адже без неї не відбувається жоден процес у металургії чи гірничій справі. За мирних часів потужне підприємство споживало чималий обсяг води. З підривом Каховської ГЕС металурги по-справжньому відчули, що таке спрага. Навіть за умов суттєвого зменшення виробництва підприємству потрібна вода. Тому питання забезпечення нею, хоча б у максимально заощадливому режимі, завжди було серед першочергових.

Серед заходів, які сьогодні допомагають заводу у забезпечені водою, – встановлення на двох водоводах підприємства підвищувальних насосів. Зробити це довірили справжнім фахівцям з цеху ремонту енергетичного устаткування центрального департаменту з утримання та ремонтів.

«Перший насос ми встановили на питний водовід, яким подається вода  на хімводоочистку ТЕЦ-1 для  подальшого забезпечення підготовленою водою ДП-8, конвертерний цех та МНЛЗ, – розповідає старший майстер ЦРЕУ Володимир Калашник. – За тиждень ми впоралися з чималим обсягом робіт. Це вдалося завдяки майстерності наших слюсарів-ремонтників, газорізальників та електрозварників: Едуарда Косьміна, Руслана Рубана, Сергія Вичужаніна, Володимира Онищука, Івана Шевельова та Олексія Радька. Спочатку був підготовчий етап: забезпечили матеріал та спецтехніку, а тоді вже розпочали роботу. Працювали разом зі спеціалістами цеху водопостачання. Насоси встановили на попередньо залитий бетонний постамент, виконали обв’язку труб, врізку, все перевірили і насос закачав. – Це дало нам змогу підняти тиск у водоводі і сумарно з Дніпровським водоводом подавати до 500 кубометрів води на годину. От тепер качнемо, аби тільки була вода!»

Аналогічні роботи проводяться на Дніпровському водогоні. На цьому водогоні роботи виконують  фахівці з ЦРЕУ: Тарас Кокошко, Володимир Мєзєнцєв, Сергій Тіньков, Сергій Коваленко та Павло Теребило. Встановлення насоса  забезпечить безперервну роботу хімводоочистки води на ТЕЦ-1 навіть за умов можливого зниження находження дніпровської води.

Категорії
Новини

Ремонтуються «місця прописки» локомотивів

В залізничному цеху № 2 власними силами ремонтують виробничі та побутові приміщення, де обслуговуються та відновлюються локомотиви.

Зміни помітні вже на вході до адміністративно-побутового комплексу ЗЦ № 2. Працівників та відвідувачів цеху зустрічають свіжий побілений фасад, пофарбовані двері, нова інформаційна табличка. А у коридорі будівлі повним ходом «кипить» робота: люди миють, затирають, лагодять тощо.

«У мирний час роботи у машиністів та їхніх помічників, слюсарів-ремонтників та інших спеціалістів-залізничників завжди вистачало. Але війна, на жаль, скоротила обсяги нашої роботи – підприємство працює не на повну потужність, від цього зменшилась і кількість виходу на лінію тепловозів, задіяних у виробничих процесах. Цю паузу ми використовуємо, щоб покращити виробничі і побутові умови працівників та підвищити безпеку праці. Цього року вже відремонтували зварне відділення, побудували пішохідну доріжку до АПК № 1, ремонтуються інші відділення цеху. Роботи виконуємо власними силами, залучаючи до цього працівників, які знаходяться на вимушеному простої», – розповідає Дмитро Колесник, начальник залізничного цеху № 2.

В ЗЦ № 2 вже майже завершений ремонт внутрішнього периметру локомотивного депо серії ТЕМ. Саме там локомотиви проходять технічну профілактику та  ремонтуються. В депо вже побілені стіни, в корпоративні кольори пофарбовані двері, які ведуть в усі ремонтні майстерні: зварного відділення, акумуляторного, механічного тощо. Окрема увага до охорони праці: зроблена розмітка маршруту руху, візуально позначені небезпечні зони, прибрані зайві металоконструкції та інші старі елементи обладнання, які вже давно не використовуються.  

Над усім цим працювали слюсарі-ремонтники рухомого складу ЗЦ № 2.

Було
Стало

«Через війну, на жаль, скоротився обсяг і нашої основної роботи. Тож коли від начальника цеху надійшла пропозиція вийти з простою, щоб виконувати ремонти, я одразу погодився, бо це можливість працювати та отримати повноцінну заробітну плату, – говорить слюсар з ремонту рухомого складу Анатолій Козенко. – Робити ремонт було водночас і просто, і складно. Просто, тому що навички муляра, напевне, є в кожного з нас, адже усі ми хоча б раз у житті щось фарбували або білили. А от складніше – бо масштаби робіт були значні і треба було дотримуватись належної якості і усіх заходів безпеки. Та ми, як бачите, справляємося. Погодьтеся, свіжий ремонт, світлі кольори – все це сприяє гарному настрою та надає впевненості в тому, що незабаром наша основна робота відновиться, і її стане набагато більше».

Було
Стало

Зараз в депо з ремонту спецтехніки залізничного цеху № 2 триває ремонт електроапаратного відділення. Воно розташоване в одній із найстаріших будівель підрозділу.

Категорії
Новини

«Зелене світло» для азоту

Працівники цеху з ремонту енергетичного устаткування виконали ремонт та перепідключення 3,5 км азотопроводу.

Робота нагрівальної печі дрібносортного стану неможлива без такого компоненту, як азот. Зазвичай його постачає наше кисневе виробництво. Але під час блекаутів з цим виникали проблеми. Виробничники почали шукати вихід. «Батьками» рятівної ідеї  стали фахівці з енергодепартаменту та кисневого виробництва  «АрселорМіттал Кривий Ріг», а от втілили ідею в життя ремонтникицеху з ремонту енергетичного обладнання центрального департаменту з утримання та ремонтів .

«Ми розуміли, що від роботи азотопроводу залежить безпека персоналу, який працює на печі на ДС 250-4, – говорить начальник кисневого виробництва Володимир Черногоров. – Нам потрібен був діючий азотопровід, яким би азот надходив до дрібносортного стану безперебійно, незважаючи на блекаутні сюрпризи. Для цього потрібно було виконати ремонт та підготувати азотопровід. Завдання не з легких, і довірити його можна було лише справжнім професіоналам. Щоб втілити ідею в життя, ми допомогли ремонтникам з організацією транспорту для виконання робіт (використовувалися автовишка, автокран), знайшли необхідні матеріали для ремонту. Ми як замовники виконаною роботою задоволені на всі сто. Азотопровід вже у роботі».

Роботи проводилися на ділянці довжиною 3,5 км. Азотопровід місцями проходить на висоті, є багато ділянок, до яких складно дістатися. Щоб надати «зелене світло» для руху азоту цим азотпроводом, довелося чимало попрацювати.

«Наш цех завжди готовий виконати завдання, які за великим рахунком нам «не притаманні», які ми раніше не виконували. Ми – цех-експериментатор, – говорить заступник начальника ЦРЕУ Олександр Шаховий. –У цієї конкретної задачі були кілька ускладнюючих факторів, але найголовніше, що вимагав цех-замовник – швидкого та якісного виконання робіт. Азотопровід вироблений з неіржавіючого металу, раніше використовувався за іншим цільовим призначенням. Довелося буквально «пазли» збирати. Ми певні ділянки газопроводу вирізали, перезварювали, встановлювали на інші місця, фактично перепідключали азотопровід. Усі роботи виконували досвідчені газозварники. У  деяких місцях варити доводилося на висоті до 10 метрів, тож задіяли і автокран, і автовишку. Але траплялися такі хитромудрі місця, куди автовишкою не під’їхати. Але ми з усіма викликами впоралися. Перевіркою нашою роботи стало опресування – це коли повітря подається азотопроводом завищеним (у порівняні з робочим) тиском. Це перша перевірка надійності та якості виконаних робіт. Натиск азотопровід витримав, і це підтвердило, що якість стиків та зварних швів була на найвищому рівні. За це дякую всьому персоналу нашого цеху, особливо майстру з ремонту обладнання Олександру Шаповалу та електрозварнику Олександру Гриньову».