Автор: Головко Вікторія

Категорії
Новини

Про що «розкаже» кров із пальця?

«Грійте руки, заспокоюйтесь та заходьте», – звертається до пацієнтів Любов Надточиєва, фельдшерка-лаборантка поліклініки гірничого департаменту ПП «Стіл Сервіс». Вона збирає зразки крові для проведення аналізів, з цього починається щорічний профілактичний огляд працівників наших підприємств. Саме лабораторна діагностика дозволяє дізнатися про фізичний стан людини та допомагає лікарям встановити правильний діагноз. 15 квітня фахівці-лаборанти відзначають своє професійне свято.

ЛабСторі

У лабораторіях двох поліклінік ПП «Стіл Сервіс» здійснюють різні види обстежень: від аналізів рівня цукру в крові до виявлення більш складних захворювань. Тут готові дати відповідь на будь-які питання щодо стану здоров’я працівників наших підприємств, та мешканців міста, які звернулися сюди для обстеження на платній основі.

Наталія Козіонова

«Профілактичне обстеження, лікування хвороб завжди починаються з лабораторних досліджень. Тому професія лаборанта є дуже важливою в медицині, – говорить Наталія Козіонова, лікарка-лаборантка вищої категорії. – З цією професією у мене справжнє ЛабСторі, адже я працюю за цим фахом 42 роки. Починала шлях у лікарні № 11, потім перейшла працювати до лабораторії поліклініки ГД. Тоді вона ще не була такою, як зараз. Раніше у цьому приміщенні розташовувався автотранспортний відділ. Разом з Олександром Курганом, який тоді керував поліклінікою ГД, ми брали участь у розробці проєкту будівництва лабораторії, визначалися з обладнанням, функціями тощо. Зараз – це сучасна лабораторія з великими можливостями».

Помічне обладнання

З касетою із пробирками з кров’ю до кабінету, де ведуться дослідження, поспішає фельдшерка-лаборантка Лариса Козарець. Багато хто її знає як учасницю медичних конкурсів нашого підприємства. Лариса вкладає пробирки у новий гематологічний аналізатор, який опрацьовує та видає готовий результат загального аналізу крові.

Два таких гематологічних аналізатора для лабораторій поліклінік металургійного та гірничого виробництв були придбані медичним центром ПП «Стіл Сервіс» на початку поточного року.  За годину кожен з аналізаторів може провести 150 аналізів високої якості. Старий апарат обробляв до 70 аналізів.

Лариса Козарець

«За лічені хвилини гематологічний аналізатор визначить показники лейкоцитів, гемоглобіну, тромбоцитів та інших складових крові, які «розкажуть» чи здорова людина, чи має якісь захворювання, – розповідає Лариса Козарець. – На складніші, детальніші аналізи, звісно, витрачається більше часу і  застосовується інше обладнання та процес. І все для того, щоб допомогти лікарям-терапевтам або іншим профільним фахівцям поставити правильний діагноз та визначитися з лікуванням людини. Свою роботу я дуже люблю, хоча і потрапила у професію досить випадково. З’ясувалося, то було на краще».

Психологія допомоги

До кабінету після забору крові входить Любов Надточиєва. Як і її колеги по лабораторії, вона теж веде прийом людей, робить аналізи, турбується про чистоту та стерильність обладнання та матеріалів, задіяних у роботі. А ще виступає своєрідним психологом.

Любов Надточиєва

«Я недаремно кажу, щоб люди гріли руки та усміхалися. Коли у пацієнта стрес або холодні руки «з вулиці», то судини звужуються  і кров «іде» погано, її важко набирати, – говорить Любов Надточиєва. – І навпаки, ми одразу бачимо, якщо у людини підвищений тиск. Трапляється інколи, що від виду крові хтось втрачає свідомість. Дехто каже, що не боїться уколу, а коли побачать кров – тільки брик… Ми розуміємо, що через війну стресів додалося, а тут ще й кров здавати треба. У будь-якому випадку ми стараємося заспокоїти пацієнтів, під час забору крові розмовляємо на різні теми, відволікаємо їх. Тим більше, що люди нас добре знають, довіряють. А довіра і професіоналізм – це головне у роботі. Тож бажаю, щоб аналізи кожного з нас показували результат «здоровий» ».

Категорії
Новини

Медпослуги для військовослужбовців-працівників підприємств компанії

У поліклініці металургійного виробництва медичного центру ПП «Стіл Сервіс» надаються безоплатні медичні послуги працівникам наших підприємств, які були або є військовослужбовцями, та членам родин загиблих.

Пройти медичне обстеження, отримати фізіотерапевтичні процедури, консультації профільних лікарів у поліклініці МВ можуть:

  • демобілізовані співробітники-ветерани війни, учасники бойових дій;
  • працівники, які мобілізовані до лав ЗСУ (які знаходяться у відпустці або на лікуванні);
  • члени родин загиблого (померлого) ветерана війни/захисника чи захисниці України, які працювали на підприємстві.

«Наше завдання – усіляко підтримувати захисників, в першу чергу, дбати про збереження їхнього здоров’я. У поліклініці МВ медичного центру ми вже проводимо додаткові прийоми військовослужбовців-працівників наших підприємств. Профогляди у нас і так проводяться безкоштовно, але трапляються випадки, коли захиснику треба додаткове лікування для пришвидшення одужання. Наприклад, зробити масаж, пройти фізіотерапевтичні процедури, флюорографічне обстеження, рентген, аналізи. Військовослужбовців завжди готові приймати наші лікарі-терапевти, окуліст, психолог та інші профільні лікарі», – сказала Наталія Гардань, начальник медичного центру ПП «Стіл Сервіс».

Захисники-працівники підприємств, які бажають пройти додаткове медичне обстеження або процедури, можуть записатися на них, звернувшись за номером телефону: +38 067 532 24 42, або особисто прийти до поліклініки МВ (вул. Криворіжсталі, 5А) та записатися у реєстратурі.

Категорії
Новини

На підприємстві завершився ремонт доменної печі № 6

Розширений ремонт другої категорії на шостій доменній печі тривав 296 діб і відбувався за складних воєнних умов. Він дозволить збільшити надійність обладнання печі, зменшити експлуатаційні витрати, економити енергоресурси, а також сприятиме зниженню промислового навантаження на навколишнє середовище.

Піч відремонтована та чекає наказу про взяття її в експлуатацію. Наразі триває оформлення відповідних документів. Ремонт другої категорії на шостій домні відбувся вперше після 2015 року, коли цей металургійний агрегат був реконструйований та впроваджені природоохоронні заходи. У період з 2015 по 2023 роки на домні проводились лише декілька ремонтів третьої категорії, обумовлені заміною засипного апарату та незначними підтримуючими ремонтними роботами.

Основними етапами цього ремонту стали видалення залишків шихтових матеріалів  та відпрацьованого вогнетривкого футерування, заміна засипного апарату, проєктне футерування шахти доменної печі, на яке використано близько 980 тонн вогнетривкої цегли, відновлення горну, а також заміна холодильних плит системи охолодження шахти печі. Оновили більше ніж половину кількості холодильних плит – 364 штуки. Ці плити, а також велику частку інших запчастин виготовили фахівці ТОВ «ЛМЗ». Футерування шахти печі здійснювали спеціалісти ПП «Стіл Сервіс». Ремонтні роботи також виконували підрядні організації та ремонтні підрозділи нашого підприємства.

«Відновлювальні роботи здійснювалися і на горні доменної печі, – розповідає Сергій Лосюк, заступник начальника ДЦ № 1 з механоустаткування. – Горн – це нижня частина домни, де накопичуються продукти плавки – рідкий чавун та шлак, і там розташовані прилади для їх випуску. Коли домна працює, на стан горну впливають високі температури та чималий тиск, тому важливо, щоб він витримував велике навантаження – був міцним та стійким. Під час ремонту його надійно відновили імпортними вогнетривкими матеріалами».

Також на ДП № 6 відремонтували гідравлічне обладнання на ливарному дворі, систему шихтоподачі, колошник (це верхня частина домни). Паралельно з цим виконувався ремонт першої категорії повітронагрівача № 2. Це дозволить під час експлуатації домни підтримувати необхідний тепловий режим з максимальною економією коксу.

Значний обсяг робіт здійснили з ремонту електрообладнання та автоматизації ДП № 6. Відремонтовані аспіраційні установки домни, які вловлюватимуть шкідливі викиди та сприятимуть поліпшенню навколишнього середовища.

«Звичайно, воєнні умови впливали на хід робіт. Довелося вирішувати і логістичні питання доставки нових матеріалів і обладнання. А щодо повітряних тривог, то ми усі вже навчилися максимально безпечно працювати «під сиренами». Втім, усе заплановане ми виконали. Хочу подякувати всьому колективу першого доменного цеху за серйозну комплексну роботу, а також усім, хто брав участь у ремонті. Начальником ремонту був керівник від департаменту Антон Яцеленко, за електрику відповідав Євген Віноградов, логістику, доставку матеріалів та якість при виконанні вогнетривких робіт контролювали Віктор Рожков та Антон Кістерець, над своєчасним виконанням замовлень по виготовленню запасних частин та обладнання в ТОВ «ЛМЗ» працював головний фахівець ЦДУР Сергій Шокотько, про механіку турбувалися Сергій Лосюк та механік цеху Анатолій Науменко. Окрема вдячність працівникам інженерного корпусу цеху та лінійним керівникам на дільницях цеху за виконання поточних та ремонтних завдань. Ремонт ДП № 6надав доменній печі технічної надійності, а нам – впевненості у роботі», – сказав начальник доменного цеху № 1 Владислав Поліщук.

Категорії
Новини

Вулиця Криворіжсталі – місце на карті – центр життя

Продовжуємо розповідати про вулицю Криворіжсталі, яка межує з нашим підприємством, названа на його честь та на яку виходять п’ять прохідних «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Сучасна вулиця Криворіжсталі протягнулася майже на три кілометри. Для зручності часто її просто позначають «районами»: Перша та Третя дільниці, 15 школа, Червона. Про їхнє життя згадують та розповідають ветерани нашого підприємства і мешканці вулиці.

«Все вирує, ще й трамваї ходять»

Із захопленням згадує про перші позитивні враження від Кривого Рогу ветеран нашого підприємства Раїса Рудчик. До Кривбасу вона приїхала у 1969 році із селища Петриківка Черкаської області. Її у гості запросила родичка, запропонувавши подивитися Кривий Ріг – залізне серце країни. Тоді Раїса навіть гадки не мала, що незабаром працюватиме у самому центрі цього «серця» – на Криворізькому металургійному заводі, що її життя буде міцно пов’язане із вулицею Криворіжсталі, а мешкатиме вона поряд з нею – у районі зупинки 15 школа.

Раїса Рудчик

«Ця вулиця одразу стала рідною для мене, а щоденною дорогою на роботу – міст на Першій дільниці. Ним я ходила на роботу 37 років, – говорить Раїса Рудчик. – Вперше по мосту я пройшлася у 18 років, коли влаштувалася сортувальником-здавальником металу на перший блюмінг».

Раїса Олексіївна згадує, колись вулиця мала дещо іншу інфраструктуру. Наприклад, на Першій дільниці знаходилися великий продовольчий та овочевий магазини, кулінарія, де після зміни люди купляли додому котлети, вареники та інші смаколики. Дитячі іграшки, парфумерію, косметику та електротовари можна було купити у магазині на 15 школі, а ближче до Червоної – придбати взуття. Там був і магазин меблів.

«А який красивий одяг шили в ательє на Першій дільниці, яке знаходилося в одному із котеджів, поряд із мостом на завод. Там я собі замовила велюрове плаття «бутилочного» кольору, а зачіску робила у перукарні поряд, – говорить Раїса Рудчик. – Своїх дітей я водила до дитячого садочку на Першій дільниці. Цей будинок стоїть і зараз, щоправда, садочка там вже давно немає. А у ресторані Ластівчине гніздо ми з колективом цеху відзначали свята та дні народження. Зараз цей будинок став торговельним центром. Приміщення готелю, який був поряд з рестораном, зараз, на жаль, занедбане. У Палаці культури будівельників (на сьогодні Народний дім) я проходила курси крою та шиття, а донька вчилася там танцювати. Взагалі для мене вулиця Криворіжсталі була і залишається одною із центральних та улюблених вулиць міста».

Завербували… і сподобалось

«Зупинка Перша дільниця. Навколо лавки для очікування трамвая, поряд у старовинному кіоску з колонами продають смачне морозиво. Навкруги багато дерев, кущів, квітів. На зупинці стоять величезні стенди з афішами про кінофільми, інформацією про гуртки в ПК, розкладом танцювальних вечорів. Саме на цих танцях я і познайомилася зі своїм чоловіком, він працював водієм, возив землю та матеріали для будівництва заводу», – розповідає ветеран нашого підприємства Євгенія Бондаренко.

Євгенія Бондаренко

До Кривого Рогу Євгенія приїхала у 1958 році із Рівненської області. Потрапила сюди за вербуванням, коли набирали людей для будівництва доменної печі № 4. На завод Євгенія Бондаренко влаштувалася старшим стрілочником у залізничний цех № 1. Понад 20 років пропрацювала на станції Прокатній.

Колишній Палац культури будівельників

«Все наше життя оберталося навколо вулиці Криворіжсталі та прилеглих до неї районів, – говорить Євгенія Тихонівна. – Перша дільниця – це дорога на роботу і гарний відпочинок після неї у ПК. І мешкала я там поряд – у гуртожитку № 5, зараз цього будинку вже немає. До Соцміста та у «Город» ми їздили трамваєм. Тоді ходили ще старі вагони. У салонах були дерев’яні лавки, а квитки треба було пробивати компостерами. На Червону ми ходили по свіжий хліб та за булочками. Я пам’ятаю, що посеред залізничної площі була велика кругла клумба. Її, розвертаючись, обминали автобуси. До старого заводоуправління ми ходили через Третю дільницю і, зазвичай, просто через колії, бувало й попід вагонами пролазили. Зараз так я б не вчинила».

Квартиру Євгенія Бондаренко отримала теж біля вулиці Криворіжсталі у двоповерхових котеджах (мешкає там і зараз). Вікна її квартири виходять на 15 школу, тому вона добре пам’ятає, як та змінювалася – зносили стару одноповерхову будівлю та будували вже сучасні корпуси.

Згадує Євгенія Тихонівна і про «банні» дні. Хоча лазня і не знаходилася на вулиці Криворіжсталі, але наводити чистоту туди ходили багато її мешканців. Будівля цієї лазні стоїть і зараз, щоправда, занедбана.

«Вербування на завод стало для мене доленосним, місто одразу мені сподобалося, а життя наповнилося подіями. У мене гарна родина. Зараз радують донька, двійко онуків та 17-річний правнук. Життя вдалося», – усміхаючись, каже Євгенія Бондаренко.

Знає «душу» кожного криворіжсталівця

Щоранку Райосю Кузіну можна бачити на транспортній зупинці на Червоній – вона поспішає на роботу до «тисячки». Хтось скаже, що ж тут такого. А унікальність у тому, що Райосі Олексіївні 94 роки. З 1968 року вона мешкає на Червоній і працює лікарем-рентгенологом. Переважна частина її робочого життя пройшла у лікарні на Третій дільниці.

Райося Кузіна

«Родом я із Дагестану, мої батьки переїхали туди, тікаючи від голоду. До Кривого Рогу я приїхала у гості до сестри. Місто мені так сподобалося, що я вирішила залишитися тут жити, – розповідає Райося Кузіна. – У 1957 році я закінчила Дагестанський медичний інститут. В ті часи на Третій дільниці почала працювати друга міськлікарня, тому влаштувалася туди. Це був великий комплекс на 700 місць, де приймали лікарі майже за всіма напрямками. У цій лікарні обслуговувалися як працівники металургійного, коксохімічного виробництв, так і мешканці сучасної вулиці Криворіжсталі та прилеглих до неї районів. Ми робили флюорограми 53 тисячам людей, приймали їх у дві зміни! Діяв пересувний флюорограф для цехів заводу. Так що можна сказати, що я бачила «душі» майже кожного криворіжсталівця, мешканця цього району».

Лікарня на 3 дільниці, фото середини минулого століття

У ті часи лікарня була зразковою. Щоб працювати там, лікарям необхідно було пройти серйозний конкурс, у результаті якого колектив лікарні складався із медиків, які приїхали до Кривбасу із різних куточків країни. Щоб їм було де жити, на Червоній, поряд із залізничною площею, побудували будинок. Цікавий історичний факт – до другої світової війни на цьому місті знаходилася поліклініка для будівельників, працівників нашого заводу та їхніх сімей. Поліклініка була двоповерховою, мала 10 медичних кабінетів з необхідним обладнанням. Але найбільше, що на той час вражало і медпрацівників, і відвідувачів, – це м’які дивани, вкриті білими чохлами, які знаходилися у фоє другого поверху. Для тих часів це було дуже великою розкішшю. На жаль, цю поліклініку розбомбили ще на початку війни.

Лікарня у наші дні

«Червона та Третя дільниця стали центрами мого життя, – продовжує Райося Олексіївна. – А сусідство із підприємством сприяло тому, що мій син Тимур Кузін теж працював на ньому. Його знають за працею у профспілковому комітеті. Я теж бувала на підприємстві, але не на всій його території. Як і більшість мешканців цього району, я уявляю завод по його «верхівкам»: трубам, градирням, дахам цехів. І я рада, що і зараз можу допомагати людям, які працюють на підприємстві та живуть у місті поряд зі мною».

Категорії
Новини

З «попелюшки» – на «принцесу» або Друге життя робітничого простору

Завдяки ініціативі працівників залізничного цеху № 2 та методології Виробництва світового класу (WCM) старе приміщення дизельно-заготовчого відділення у депо з ремонту локомотивів серії ТГМ було відремонтоване власними силами цеху, перетворившись на затишне, зручне та сучасне.

Майстерні залізничного цеху – це завжди місця особливого навантаження, адже робота в них триває постійно. У дизельно-заготовчому відділенні ЗЦ № 2 робота теж «кипить», адже воно є одним з основних у цеху. Слюсарі з ремонту рухомого складу ремонтують тут турбокомпресори, маслоохолоджувачі локомотивів, розбирають інші «хворі» деталі та збирають вже відремонтовані.

Донедавна усі ці операції проходили у приміщенні ще радянського дизайну, зі «втомленими» з темною фарбою панелями, сірою від часу та пилу стелею, поганим освітленням.

«Ситуацію треба було виправляти. Ми у цеху поступово власними силами та  застосовуючи методологію WCM, ремонтуємо наші робочі приміщення. Вже оновили електроапаратне відділення кранового депо, зварювальне відділення депо тепловозів серії ТЕМ та ТГМ, – розповідає Дмитро Колесник, начальник залізничного цеху № 2. – Черга дійшла і до дизельно-заготовчого відділення, саме його ми і запланували перетворити з «попелюшки» на «принцесу». Ініціатива перетворень йшла від наших працівників. Кожен надавав свої пропозиції щодо ремонту та кращого облаштування відділення. У нас навіть своєрідний конкурс утворився на кращий проєкт-ідею. А виконували ремонти наші слюсарі-ремонтники: Вадим Славинський, Микола Ільченко, Петро Бочковский, Сергій Яготін».

Було

Під час ремонту працівники ЗЦ № 2 демонтували старе оздоблення відділення, вирівняли стіни, побілили їх, наново пофарбували у корпоративні кольори. Була замінена і система освітлення – встановлені сучасні лед-лампи, в тому числі й над робочими місцями, щоб людям було зручніше та безпечніше працювати. Потурбувалися і про робочі меблі. Стелажі та тумби відремонтували, пофарбували, зробили нові сталеві поверхні.

Особливу увагу працівники цеху приділили створенню зручного та безпечного простору для роботи. Слюсарі-ремонтники відсортували, промаркували усі інструменти та деталі (і ця робота ще триває). Ближче поклали найнеобхідніше, дальні кутки зайняло те, що у роботі використовуються не дуже часто.

Стало

«Сортування – дуже важлива складова ефективної роботи за методологією WCM, – говорить Володимир Троценко, менеджер впровадження WCM служби міжнародних корпоративних проєктів. – Наприклад, у математиці існують методи сортування чисел. У музиці мелодії сортуються за темпом, гармонією, ритмом, в ІТ – бази даних тощо. На нашому виробництві ми сортуємо інструменти та прилади, матеріали, з якими працюємо. Наше головне завдання – максимально спростити виробничий простір, зробити його зручним, ефективним. Це і було досягнуто в ЗЦ № 2. Зараз тут панують чистота, затишок, зручність – і працювати настрій є, і робота стала ефективнішою».

Категорії
Новини

Майстер на всі «щелепи» та вила

Парк спецтехніки залізничного цеху № 3 поповнив новий сучасний колісний екскаватор-навантажувач Komatsu WB 97 S.

Щоб краще продемонструвати сучасний зовнішній вигляд та технічні можливості спецтехніки, машиніст колісного екскаватора-навантажувача Олександр Нікицький виводить свого нового залізного «напарника» із промислової будівлі на вулицю. Попри великі габарити, спецтехніка ювелірно й легко вирулює, обминаючи іншу техніку та захисний паркан.

«Чудова машина! Нею легко, зручно, приємно керувати. Особливо це відчувається у порівнянні зі старим екскаватором 1991 року випуску, на якому я працював раніше, – ділиться враженнями Олександр Нікицький. – Кліренс у новенького екскаватора високий – це дозволяє йому легко під’їжджати до залізничних колій, долати перешкоди на промислових майданчиках зі складними умовами проїзду. Екскаватор має «крабовий хід», що створює зручність при роботі на невеликій території».

Знайомтесь – перед нами екскаватор-навантажувач Komatsu WB 97 S. Його вартість складає 3,7 млн грн. Це універсальна повнопривідна машина із сучасними системами безпеки. В залізничному цеху № 3 «АрселорМіттал Кривий Ріг» ця спецтехніка буде використовуватися для обслуговування та ремонту залізничних колій, виконуватиме земляні та навантажувальні роботи.

Для цього екскаватор «озброєний» трьома ківшами різної місткості. Найменший ківш-лопата ємністю 125 кг, прокладатиме шлях у грунті під кабелі та дроти. Середній (250 кг), або так звана «зворотна лопата» – ритиме траншеї. У роботі двом ківшам допомагатиме і телескопічна стріла у 7, 5 метрів, вона в рази збільшує силу риття та розширює інші можливості екскаватора.  

Найбільший ківш екскаватора – щелеповий, може вмістити тонну вантажу. Він може працювати і як грейфер, допомагатиме у прибиранні сміття, буде використовуватися для робіт із різноманітними сипкими матеріалами, необхідними для балансування колій та виконуватиме інші роботи.

Крім ківшів різної місткості екскаватор має і гідравлічний молот для розбивання старого асфальту, бетону та інших міцних поверхонь. Має він і палетні вила для розвантажувально-завантажувальних робіт, перевозитиме піддони, мішки, труби, шпали.

«Робочих завдань у нового екскаватора-навантажувача буде багато, – говорить Юрій П’ятаков, начальник дільниці експлуатації та ремонтів механізмів ЗЦ № 3. – Він копатиме траншеї, завантажуватиме щебінь, підгортатиме його, перевозитиме необхідні для ремонтів матеріали. Екскаватор має дуже зручне управління. Майже усі функції керування машиною та процесами здійснюються за допомогою джойстиків. Контролювати усе допомагає зрозуміла панель приладів. Кабіна нового екскаватора – з панорамними вікнами, з обігрівачем та кондиціонером, гарною вентиляцією, яка запобігає запотіванню вікон. Для водія є зручне сидіння, яке регулюється, пасок безпеки, різні відсіки для потрібних інструментів та багато інших зручних «штук». Нова спецтехніка дозволить нашим фахівцям працювати швидко, якісно та безпечно».