Автор: Головко Вікторія

Категорії
Новини

«Мости», що тримають енергію електровозів

В залізничному цеху № 3 за програмою капітальних ремонтів контактної мережі підприємства проводиться заміна ригелів – жорстких поперечин, які є важливим тримальним елементом конструкції контактної мережі на залізничному транспорті.

Жорсткі поперечини (ригелі) розташовуються над коліями і підтримують дроти електромереж, по яких «тече» енергія для живлення електровозів. Вони знаходяться у постійному русі: з колій «Укрзалізниці» електровози заїжджають на підприємство з вагонами, наповненими необхідною для виробництва сировиною чи матеріалами, та виїжджають звідси з різноманітною продукцією. Тож ригелі, які тримають «судини» із живленням локомотивів, є важливими складовими електрифікованих під’їзних колій підприємства.

«На станції Східна-Сортувальна вже замінили усі ригелі, їх п’ять. На станції Східна-Приймальновідправна замінили 35 поперечин із 38, – зазначив Вячеслав Тіняков, начальник ЗЦ № 3. – Програма капремонтів контактної мережі підприємства стартувала на початку 2022 року і не припинялася навіть під час війни. Справа в тому, що старі жорсткі поперечини теж мають свій термін давності. Вони у нас експлуатуються з 1986 року. До того ж, на них впливають погодні умови, агресивне середовище, адже поруч зі станціями працюють гарячі цехи, цементний завод, вихлопні гази локомотивів теж «підточують» залізні конструкції. Як не обробляй їх антикорозійним покриттям – все одно виходять із строю. Вчасна заміна ригелів знизить ризики аварійного відключення контактної мережі та зупинки електровозів».

Процес заміни ригелів доволі складний, у ньому задіяно багато фахівців та техніки: електромонтери контактної мережі, слюсарі, підйомний кран на залізничному ходу, спеціальна вишка. Для перевезення конструкції залучають локомотив або дрезину та кілька платформ.

«Від виробника ригелі надходять до нас у вигляді блоків, які збираються вже на місці, – розповідає Андрій Безпалий, електрик ЗЦ № 3. – На початку, для безпеки, треба обов’язково повністю відключити живлення контактної мережі, зі старої поперечини зняти усі контактні підвіски та демонтувати ригель. Нова поперечина встановлюється на спеціальні залізобетонні опори  висотою  10 метрів. До встановленого ригеля наново під’єднуються необхідні дроти».

Загалом заміна одної жорсткої поперечини триває від 2 до 4 днів, в залежності від складності. До завершення поточного року в ЗЦ № 3 планується замінити ще три ригелі.

Категорії
Новини

Не помили руки – привіт, гепатит!

Саме так. Брудні руки, немиті продукти харчування, заражена вода найчастіше можуть спричинити виникнення гепатиту А, більш відомого як хвороба Боткіна. Останнім часом цей вірус шириться Україною, зафіксовані випадки й у Дніпропетровській області. Але, як запевняють медики, вони поодинокі, епідемічний поріг не перевищений.

«На щастя, серед працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» та інших наших підприємств хворих на гепатит А немає, – говорить Наталія Гардань, головна лікарка ПП «Стіл Сервіс». – Ми уважно слідкуємо за епідеміологічною ситуацією у нашому регіоні та регулярно нагадуємо працівникам підприємств про профілактику гепатиту А. Вона дуже проста: треба частіше мити руки, особливо перед їжею, після відвідування туалету (адже вірус виділяється у навколишнє середовище з фекаліями), після поїздок у громадському транспорті, контакту зі сміттям. Обов’язково необхідно кип’ятити воду або користуватися бутильованою водою. До речі, вірус гепатиту А може довго жити у воді – аж до 10 місяців. А гине лише після 5 хвилин кип’ятіння. Також треба ретельно мити овочі та фрукти перед їжею, вчасно прибирати у санвузлах та на кухні. Бажано робити це за допомогою миючих засобів із хлором».

Гепатит А був відомий людству з давніх-давен, він описаний ще у працях Гіппократа. Історики стверджують, що масові захворювання на гепатит А часто були під час воєн і вражали перш за все армійців. А медики стверджують, що цей гепатит є сезонним захворюванням, який дуже полюбляє теплу та вологу осінь.

Інкубаційний період гепатиту А триває до 28 днів. Вірус майже одразу починає атакувати печінку. У людини, яка захворіла, підвищується температура, з’являються нудота або блювота, слабкість, сеча темного кольору. Пожовтіння шкіри та білків очей проявляються лише у 10% випадків, через це цю хворобу легко переплутати з будь-якою кишковою інфекцією або грипом. Тому при схожих симптомах треба одразу звертатися до лікаря. Хвороба Боткіна успішно лікується, вона не є хронічним захворюванням печінки, на відміну він інших видів гепатиту. Але ставитися до неї треба серйозно, бо перебіг хвороби може бути дуже важким.

Отже, мийте руки, кип’ятіть воду, дотримуйтесь чистоти. Попередити хворобу набагато легше, аніж витрачати сили та кошти на її лікування.

Міцного здоров’я усім!

Категорії
Новини

Висадили зелений захист

Працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг» і КП «Сансервіс» висадили 20 кленів та стільки ж лип на території Інгулецького району у сквері по вулиці Збагачувальній, що поблизу прохідних нашого підприємства. Цей екологічний захід був здійснений в рамках проєкту реконструкції комплексу будівель та споруд (агломашин №1-3) агломераційного цеху № 2.

Під час висадки дерев біля дороги, що веде до прохідних «АрселорМіттал Кривий Ріг», було гамірно. З лопатами, відрами, саджанцями та, головне, із гарним настроєм тут зібралися працівники нашого підприємства, щоб висадити у сквері нові дерева.  

«Зелені насадження стануть на захист навколишнього середовища – очищуватимуть повітря, сприятимуть поглинанню шуму від технологічного устаткування та стануть початком формування нової відпочинкової зони для мешканців району. Подібні екологічні акції ми здійснюємо щорічно. Це і наша ініціатива, і виконання обов’язку перед містом щодо висаджування нових лісосмуг для зменшення антропогенного навантаження від виробництва на житлову забудову. А ця посадка дерев взагалі особлива, адже вона здійснюється у рамках екологічних зобов’язань по проєкту реконструкції агломераційного цеху № 2, – сказала Людмила Руднєва, директор департаменту охорони навколишнього середовища «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Для формування нового скверу вибрані неінвазійні породи дерев: липа та клен. Тип і кількість дерев для лісосмуги рекомендували фахівці відділу житлово-комунального господарства Інгулецької районної у місті ради. Обрані породи дерев швидко зростають, мають пишні крони, чудово очищують повітря, нейтралізують шкідливі речовини, захищають від вітру і, що важливо, довго живуть. Наприклад, липа – від 120 до 400 років (відомі випадки віку липи 1000-1200 років!), клен живе від 200 до 300 років. Саджанці, які висадили наші колеги, вже мають 2-3-річний вік.

«Настрій чудовий, та й погода сприяє роботі – сухо і навіть сонечко проглядає крізь хмари, – говорить Олена Кузнєцова, начальниця управління з нормативно правового забезпечення департаменту з охорони праці та промислової безпеки. – Дерева саджати вмію, практикуюсь у цьому на дачі, а в екологічному заході від підприємства вперше беру участь. Мені подобається. Дуже хочеться, щоб ці дерева прийнялися, добре зростали, радували людей своїм листям та сприяли екології».

«Нехай ці дерева ростуть великими, міцними та стоять на захисті навколишнього середовища, – сказав Михайло Мачульський, провідний інженер департаменту зі стратегічних проєктів. – А ми їм теж допомогли – під час реконструкції другого аглоцеху модернізували та замінили газоочистне обладнання. Тож тепер навколишнє середовище стало чистішим».

«Через цей сквер я щодня ходжу на роботу і з неї, – говорить мешканка району Тетяна Гульчак. – Приємно спостерігати, як він змінюється на краще, наповнюється новими деревами, стає затишним. Наші будинки межують із промисловою зоною, тож нам дуже важливо, щоб повітря було чистішим, щоб не було пилу. Тепер і нові дерева також стануть на захист екології. Гадаю, що зовсім скоро тут буде дуже красиво, тож цим сквером гулятиму з онуками».

Категорії
Наші люди

З професією  завжди по дорозі

Саме так сталося у житті Віктора Шведа, бригадира водіїв транспортних засобів автотранспортного управління нашого підприємства, який дуже любить свою справу. Разом з іншими водіями  минулих вихідних Віктор відзначив своє професійне свято – День автомобіліста та дорожника.

Робочий день Віктора Шведа розписаний по годинах. Йому треба встигнути завантажити автомобіль та розвезти по цехах потрібні для роботи труби, інші металоконструкції, паки з вогнетривкою цеглою, великі деталі або вузли агрегатів тощо. Справа в тому, що Віктор Швед керує не просто вантажним автомобілем, а 20-тонним довгоміром довжиною майже 18 метрів.

«Водієм я працюю вже 44 роки, з них на підприємстві 26, – розповідає Віктор Швед. – Колись я працював в автобазі № 17, яку від тоді ще «Криворожсталі» відокремлював паркан. В роботі мені допомагав начальник автоколони Микола Золотарь. Згодом автобаза влилася у структуру підприємства, стала його невід’ємною частиною. З того часу робота стала більш різноманітною, адже вантажі ми перевозили не лише цехами заводу, а й за його межами, навіть здійснювали далекобійні рейси. Це були відрядження за потрібними підприємству матеріалами та запчастинами. А «каталися» за ними ми багатьма республіками тоді ще радянського союзу, навіть у Прибалтику їздили. Приганяли ми до підприємства і новенькі великовантажні автомобілі. Одного разу це відбувалося саме на новорічні світа. Пам’ятаю, що навкруги було дуже багато снігу, 12-та година ночі, люди святкують прихід Нового року, а ми з колегами-водіями – за кермом, у дорозі, веземо на підприємство нову техніку».

Водійської справи Віктора Шведа навчив дідусь Данило Степанович. Він був сільським водієм у Миколаївській області. Водієм був і батько – Валентин. Він керував і вантажними автомобілями, і автобусами. А працював вже у Кривому Розі. Тож коли настав час Віктору обирати професію, він навіть не сумнівався ким стане – звісно ж, водієм!

«Спочатку я керував ЗІЛами, а потім пересів на панелевіз. Він схожий на мій теперішній довгомір, але на великому причепі є спеціальні кріплення для перевезення будівельних панелей, тих, з яких будують будинки, – продовжує Віктор Швед. –  Скажімо так, у нових будинках на мікрорайонах Гірницький, Сонячний, Східний, на Карачунах кожна десята панелька точно моя (усміхається). Ця робота була дуже приємною. Погодьтесь, це дуже надихає: на початку однієї своєї зміни я везу матеріали на будівництва, а там стоїть тільки перший поверх будинку, а  під час другої зміни – з тих панелей виріс ще один поверх. До речі, в одному із таких будинків я і сам отримав квартиру. А взагалі з великими автомобілями я завжди знаходив спільну мову. Я їх відчуваю, турбуюся про них, а вони віддячують стабільною роботою. По факту, ми партнери».

Минулого року звістку про повномасштабну війну Віктор отримав на роботі. Спочатку не вірилося, багато хто не знав, що воно буде і як. Але незабаром усі в автотранспортному управлінні турбувалися про захист рідного міста і вже тоді знали, що ми неодмінно переможемо ворога. Віктор Швед теж брав участь у обороні Кривого Рогу, на своєму «важковаговику», як він говорить, доставляв потрібні речі до потрібних місць. Також привозив до цехів матеріали, необхідні для грамотної зупинки металургійних агрегатів. Тоді це було дуже потрібно, адже російські війська були майже поряд із Кривим Рогом.

«Свою роботу я дуже люблю, адже я постійно у русі, завжди серед людей. У нас чудовий, професійний колектив і цікава робота. Іншого у своєму житті я вже і не уявляю, – говорить Віктор Швед. – Водійська справа і я –нам від початку шляху було по дорозі. А коли тобі хочеться йти на роботу – ідеш– це щастя. Цього я бажаю і іншим, особливо молоді, яка тільки обирає свій життєвий та професійний шлях».

Категорії
Новини

Знання, які рятують життя

На підприємстві триває програма навчання першої долікарської допомоги.

Правильного алгоритма дій, який допомагає врятувати життя і здоров’я постраждалим в екстреній ситуації, з початку поточного року вже навчилися 776 працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Стіл Сервісу» та ЛМЗ. Навчання тривають і надалі на постійній основі, щоб пройти їх (як вперше, так і повторно) зміг кожен охочий працівник наших підприємств.

Як розповіла працівниця одного із цехів нашого підприємства, після відпочинку на природі вона «впіймала» кліща. Дома вчасно його виявила, акуратно видалила, запакувала та принесла до лікарні на аналіз. Лікарі сказали, що вона зробила все правильно, і дуже здивувалися такій обізнаності. Як діяти у подібній та іншій ситуаціях, наша колега навчилася саме на заняттях першої долікарської допомоги.

«Не всі мають медичну освіту, але кожен може і навіть зобов’язаний надати допомогу іншим в екстреній ситуації до приїзду медиків, – розповідає завідувач здоровпунктів ПП «Стіл Сервіс» Олександра Мороз. – На наших курсах ми детально розглядаємо сім великих тем, зокрема навчаємо людей проводити серцево-легеневу реанімацію, надавати допомогу при теплових ударах, обмороженнях, судомах, укусах собак, кліщів чи інших комах, при отриманні термічних та хімічних опіків тощо. Також навчаємо методів зупинки крові, обробки ран, забоїв, переломів тощо».

Навчання першої долікарської допомоги проходять в Університеті АрселорМіттал по вівторках та п’ятницях. Курс розрахований на один день. Для занять обладнана аудиторія з усім необхідним для набуття навичок рятування. Наприклад, серцево-легеневу реанімацію люди вчаться проводити на двох манекенах, обробляти рани – за допомогою імітаторів ран (силіконових накладок, які виглядають, як справжні рани чи забої). Слухачі також опановують використання турнікетів, відпрацьовують алгоритм зупинки вузлових кровотеч, навчаються правил тампонування ран для зупинки крові. У ролі потерпілих виступають самі учасники курсів. До речі, під час війни ці знання набувають особливої цінності і є вкрай важливими.

Також на курсах тренери вчать правильно використовувати вміст аптечок. Усе це допоможе врятувати життя постраждалим та сприятимуть скороченню термінів їхньої медичної та трудової реабілітації.

По закінченні курсу учасники отримують спеціальні шеврони з написом «Я навчений першій долікарській допомозі». Таким чином їхні колеги знатимуть, до кого у разі необхідності треба звертатися. Свої навички  учасники тренінгу також можуть відпрацьовувати на виробничих майданчиках під час навчальних тренувань.

Стати учасником цієї програми може кожен бажаючий. Варто лише звернутися до свого керівника, отримати направлення на заняття та зареєструватися у програмі SAP.

Категорії
Новини

Головний лайфхак покращень – бери і роби

Так говорять працівники залізничного цеху № 2, які напередодні свого професійного свята за методологією Виробництва світового класу власними силами відремонтували приміщення зварювального відділення депо тепловозів серії ТГМ та здійснили інші оздоблювальні роботи в цеху.

«Відчуття свіжості, затишку, яскраві корпоративні кольори, зручні робочі зони та місця зберігання потрібних інструментів і матеріалів. Після ремонту у зварювальному відділенні депо тепловозів серії ТГМ ЗЦ № 2 приємно знаходитись і плідно працювати. Все добре видно під сучасним світлодіодним освітленням, а нова проводка сприяє безпеці, – поділився враженнями від ремонту Вадим Славінський, в.о. начальника депо з ремонту рухомого складу серії ТГМ.

У цьому відділенні проводяться зварювальні роботи під час ремонтів вузлів та агрегатів локомотивів, які здійснюють перевезення у гарячих цехах, зокрема у конвертерному цеху. До ремонту все тут було старе, сіре, тож і настрій у людей, які заходили сюди працювати, був відповідний. В цеху вирішили сказати цьому «ні». Плануючи перевтілення, вирішили задіяти методологію Виробництва світового класу, щоб це був не просто ремонт, а й створення зручного та безпечного простору для роботи.

Для початку приміщення ретельно почистили: демонтували старе обладнання та меблі, а зі стін, підлоги і стелі видалили оздоблення. Потім наново все побілили, пофарбували. Меблі замінили на нові, а з системою вентиляції вчинили по-господарськи: стару витяжку модернізували, а саму систему переобладнали.

Було
Стало

«Особливо приємно те, що такі зручні умови створили для себе безпосередньо працівники нашого цеху – працювали люди, які до ремонту знаходилися на двох третинах заробітної плати. Для них це була можливість отримати повноцінну заробітну плату та опанувати (чи вдосконалити) навички справжніх промислових дизайнерів. А цех завдяки їхній праці та ініціативності отримав ще одне відремонтоване відділення з урахуванням системи упорядкування 5S у рамках програми WCM, – сказав начальник залізничного цеху № 2 Дмитро Колесник.

Було
Стало

Завдяки працівникам ЗЦ № 2 кардинального перевтілення зазнали і

в’їзні ворота до локомотивного депо серії ТЕМ. Їх пофарбували у корпоративні кольори та нанесли логотип підприємства. Отже, дивимося, як було, і як стало…

Було
Стало