Категорія: Новини

Категорії
Новини

Гірники подбали про захист юних спортсменів

Ремонтний цех гірничого департаменту допоміг облаштувати бомбосховище для вихованців дитячо-юнацької спортивної школи (ДЮСШ) № 2.

У Кривому Розі поступово відновлюється робота секцій та гуртків для дітей та дорослих. І за сучасних умов головним та найважливішим критерієм залишається забезпечення захисту відвідувачів спортивних шкіл, палаців культури та спортзалів. Нещодавно у місті відкрилися три басейни, на черзі ще один – ДЮСШ № 2, який розташований в Інгулецькому районі. До облаштування бомбосховища для відвідувачів цього басейну долучилися наші гірники, а саме працівники ремонтного цеху ГД. Через те, що басейн не має відповідного захисного приміщення у своїй будівлі, бомбосховище вирішено було облаштувати у будинку поряд.

«Це був занедбаний підвал, тож нам довелося потрудитися. Але ми розуміли, що робимо це для дітей, тож це нас стимулювало виконати роботу швидко та якісно, – розповідає заступник начальника РЦ ГД з будівельно-монтажних робіт Сергій Редько. – Ми зачистили стіни до цегляної кладки, пошпаклювали, вирівняли та пофарбували їх. Навіть колір для стін намагалися підібрати світлий і приємний для ока, все ж таки для діточок робили. Замінили світильники, електропроводку, виконали зовнішні оздоблювальні роботи. Встановили лавки та облаштували місця для сидіння. Все це, звісно, з дотриманням усіх норм, які передбачені для захисних споруд. Працювали над цим наші вогнетривники, футерувальники, бетонярі. Хочемо, щоб дітям та всім, хто за потреби перебуватиме тут, було зручно та безпечно. Приємно, що тепер басейн запрацює, і малеча зможе тренуватися та відпочивати, адже про їхній захист вже подбали гірники».

Вигляд сховища до початку ремонтних робіт
Вхід до сховища до ремонту
Вхід до бомбосховища після ремонту
Всередині бомбосховища після ремонту
Оновлений прихисток
Ремонт, виконаний вмілими руками гірників
Категорії
Новини

Затишок, створений, як для себе

Повного оновлення зазнали три кабінети працівників Департаменту охорони навколишнього середовища. І все завдяки вправним рукам працівників ЦРМО-2 та «Стіл Сервісу».

Ремонт в цих кабінетах робився давно. Певного пошкодження приміщення зазнали і після підтоплення. Тому питання їхнього ремонту було не стільки справою естетичною, а більше турботою про здоров’я та безпеку працівників.

Збірна команда за доволі стислий термін виконала чималий обсяг робіт. Працівники ремонтного виробництва дільниці підготовки виробництва зайнялися електрочастиною: замінили електропроводку, світильники, розетки та вимикачі. Майстри зі «Стіл Сервісу» зачистили стіни від старих шпалер, поґрунтували, пошпаклювали, поштукатурили та пофарбували стіни, замінили старий лінолеум. А каркас стелі «підлікували» та вкрили новою стельовою плиткою. Після підтоплення постраждали кріпильні елементи, тож шматки стелі могли відпасти, а через вологу в кабінетах міг розвинутися грибок. Ремонт вирішив обидві ці проблеми.

«Після огляду-ревізії ми визначили, де можна відремонтувати, а що треба оновлювати повністю, – розповідає майстер з ремонту устаткування ЦРМО-2 Олена Забродська. – Я люблю такі ремонти, коли ти щось робиш для людей, коли на твоїх очах все змінюється, і ти бачиш переродження того чи іншого місця. І саме ти та твоя команда дотичні до цього. Мої колеги працювали над «дерев’яною частиною» ремонту: замінили замки, дверні блоки, підлогу. Все це робилося у діючих кабінетах, ми просто переміщували працівників тимчасово до іншого приміщення і швиденько, але з дотриманням усіх норм та технологічних процесів, продовжували перетворювати кабінети. І нам це вдалося зробити якісно, як для себе, та у мінімальні терміни, адже роботу виконували професіонали, закохані у свою справу».

На початку ремонту
Підготовчі роботи
З цього починалося перетворення
Тепер тут панують комфорт та затишок
Зроблено з турботою про працівників
Створені всі умови для комфортної праці
Категорії
Новини

Насосні станції переходять на «світлу сторону»

Завдяки встановленню сучасного освітлення у приміщеннях насосних станцій в цеху водопостачання нашого підприємства працювати стало світліше, безпечніше та зручніше.

«У машинному залі стало набагато світліше, наче при яскравому сонці, ми навіть не всі лампи почали вмикати. Завдяки світлу стало зручніше підніматися сходами, виконувати техобслуговування, слідкувати за обладнанням та процесами. Краса!», – поділилася враженнями від доброустрою Людмила Стєпанішина, машиністка насосних установок насосної станції № 13 цеху водопостачання.

З початку березня поточного року у приміщеннях насосних станцій ЦВП триває заміна систем освітлення на стелях – старі лампи розжарювання заміняються на сучасні люмінесцентні. Ними вже переобладнано насосні №№ 7, 8, 13 та 18А. І роботи ще тривають, адже замінити освітлення треба і в інших насосних цеху.

«В нашому цеху більше 20 насосних станцій, – розповідає Юрій Буслов, начальник ЦВП підприємства. – Ці промислові об’єкти з численними насосами та іншим устаткуванням вкрай необхідні для всього виробничого комплексу – вони обслуговують роботу доменних, прокатних цехів, сталеплавильного департаменту та інших підрозділів металургійного виробництва.

Раніше насосні освітлювалися звичайними лампами розжарювання. Вони світили тьмяно, а водночас ще й споживали велику кількість енергії. Крім того, доводилося часто змінювати лампи, які перегоріли, та проводити інші профілактичні заходи. Встановлення нового сучасного освітлення позбавило нас цих турбот та вже дозволяє заощаджувати електроенергію».

На насосних станціях, крім повсякденних робочих процесів, проводяться і ремонтні роботи – здійснюються ревізії насосів, заміна обладнання, запірної арматури, ремонти водоводів тощо. Все це робиться для того, щоб вчасно запобігати аварійним ситуаціям. При старому освітленні слюсарям робити це було проблематично, іноді навіть доводилося встановлювати кран-балку із додатковим освітленням. Зараз на насосних, де замінили систему освітлення, проблем з цим не виникає.

Комфортнішими стали й умови роботи у машиністів насосних установок. Тепер вони можуть чіткіше бачити показники обладнання та й взагалі стало зручніше моніторити роботу великої машинної зали з майданчика зверху.

Хороше освітлення сприяє охороні праці, адже окрім зручності пересування,  достатня кількість освітлення запобігає швидкій втомі та сприяє гарному настрою, що в наш буремний час є дуже важливим.

Категорії
Новини

Ексклюзив для «залізних коней»

Працівники ЦРМО-2 центрального департаменту з утримання та ремонтів підприємства власноруч облаштували велопарковку, яка стала однією з кращих на нашому підприємстві за багатьма параметрами.

Велосипед – екологічний та зручний вид транспорту, який набирає все більшої популярності. Для багатьох з нас «залізний кінь» став справжнім порятунком і позбавив залежності від роботи громадського транспорту, дозволяє економити на проїзді та дарує мобільність. Тому і на нашому підприємстві прихильників велоподорожей щороку більшає. Дістався на роботу, а далі виникає запитання: де припаркувати двоколісного друга?

«Я приїжджаю на роботу на велосипеді. Ще до недавнього доводилось тулити його де тільки міг, – розповідає електрозварник Олександр Чічун. – І по кабінетах, і біля входу. Постійно нервував, а що там з велосипедом? Чи не заважає він іншим? А якщо піде дощ? Тому коли почув, що є ініціатива створити велопарковку біля цеху, то одразу її підтримав».

Ідейним натхненником та одним із безпосередніх виконавців проєкту велопарковки став старший майстер дільниці з ремонту металоконструкцій Артем Бітко. Він збирав ідеї, синтезував з них новий проєкт. Далі постало питання, з чого робити велопарковку? Матеріали для цієї справи  допомогли знайти колеги з різних цехів та підрозділів: з блюмінга, конвертерного, СПЦ-2. А от влаштовувала велопарковку збірна команда з ЦРМО-2: Микола Малєєв, Олександр Чічун, Сергій Марченко, Іван Соловйов, Олександр Могильний та інші.

«Хотілося врахувати всі нюанси, щоб було максимально комфортно, сучасно, функціонально та ексклюзивно, – розповідає Артем Бітко. – Всі роботи виконували у вільний час. Найскладніше було вручну вигинати труби. Але впоралися. Подбали, щоб стоянка була освітлена, щоб була змога на ній підзарядити гаджети. І, звісно, щоб наші «коні» не поливало дощем та не випалювало пекуче сонце влітку. Мені здається, що нам все вдалося на 100 відсотків. Тепер тут ставлять велосипеди і колеги з інших цехів. Ми не проти, але хотілося б, щоб таких велопарковок на підприємстві побільшало».

Комфорт та функціональність цього майданчику відпочинку для двоколісних вже оцінили працівники підприємства. Така велопарковка, вважають у цеху, могла б стати прикладом і для нашого міста.

«Я затятий велосипедист, – говорить монтажник Дмитро Сухина. – На двоколісному мандрую містом, ним користуюся скрізь, і скрізь відчувається нестача саме таких зручних та корисних майданчиків для велопаркування. Тут все передбачене. Майданчик не займає багато місця, адже «коні» стоять під певним кутом нахилу, вони міцно закріплені, захищені від сюрпризів погоди. От більше б нам таких реалізованих проєктів. Ми не стали чекати, що хтось нам це зробить, а взялися самі й швидко впоралися з цим. Ще одну проблему вирішено!»

Категорії
Новини

«Кровопивці» відкрили сезон полювання

Навесні, тільки–но пригріє сонечко та підросте зелена трава у парках, скверах, лісосмугах, починається сезон полювання кліщів на людей та тварин. Щороку з укусами кліщів до закладів охорони здоров’я звертаються близько 20 тисяч  людей. Бореліоз, ерліхіоз, анаплазмос, туляремія – все це назви дуже небезпечних хвороб, які викликають укуси кліщів.

Кліщі живуть переважно у траві, рідше – у чагарниках. Вони не заповзають на дерева та не стрибають з них, але все ж люблять висоту – зачепившись за одяг людини, вони починають повзти доверху, поки не знайдуть зручне для себе місце на шкірі, де потім і присмоктуються. На шлях доверху у них в середньому витрачається 30 хвилин.

«Нарешті потеплішало, але з теплом з’явились перші пацієнти, яких укусив кліщ.  Якщо ви на природі, краще за все кожні 15-20 хвилин передивлятись свій одяг, протрушувати його, щоб позбутися небажаного гостя, – ділиться порадами Наталія Гардань, головна лікарка ПП «Стіл Сервіс». – Саме тому на прогулянку варто надягати світлу однотонну одежу, на ній темний кліщ одразу буде помітним. Одежа має бути з комірцем та рукавами, манжети яких повинні щільно прилягати до зап’ясток. На ноги треба надіти брюки та заправити їх у чоботи чи шкарпетки з міцною резинкою. Голову може захистити капюшон, кепка, косинка, шапка. Щоб захист був ще надійнішим – перед прогулянкою обробіть одяг спеціальними аерозольним засобом. Серед них є і ті, які відлякують кліщів, та ті, які їх знищують».

Кліщ може «гратися» з вами у схованки – зануритись в одяг так, що одразу його не знайти. Тому вже вдома знову передивіться одяг, випріть його та попрасуйте. Це стосується і сумки, ковдри на якій ви сиділи на природі тощо.

До речі, кліщ може причепитися і до тварини, тому після прогулянки на природі ретельно оглядайте не тільки себе та дітей, а й своїх домашніх улюбленців, з якими ви гуляли. Знайте, що укус кліща відчути майже неможливо, адже він виділяє анестетичну речовину, що його знеболює.

Варто знати: Кліщ може триматися на тілі людини або тварини до 12 діб. Дорослих кліщів, що присмокталися, найчастіше помічають через 2–3 дні: на місці укусу з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, а сам кліщ збільшується в розмірах.

Якщо ви виявили кліща на тілі

Одразу зверніться до лікаря! Якщо немає такої можливості, видаляйте кліща самостійно. Для цього обгорніть пальці марлевою серветкою, витягайте кліща пінцетом чи петлею з нитки. Робіть це поволі, без ривків. Важливо видалити кліща разом із хоботком. Після видалення кліща ранку потрібно змастити антисептиком, а руки вимити з милом. Видаляти кліща можна також спеціальним пристроєм, який продається у ветеринарних аптеках.

Що треба робити далі?

Кліща, якого ви витягнули, треба помістити у чисту посудину чи флакон, щільно закрити та здати його на аналіз до лабораторії. Постраждалим варто здати кров на антитіла, пройти імунотерапію та слідкувати за своїм здоров’ям: щоденно вимірювати температуру тіла, а в разі її підвищення чи почервоніння на шкірі, яке продовжує збільшуватися, – негайно звернутися до лікаря.

Бережіть себе! Зараз нам вистачає стресів. Тож нехай ваші прогулянки не будуть затьмарені «кусючими» неприємностями.

Категорії
Новини

Безпека підземних шляхів у шахті – на висоті

В шахтоуправлінні гірничого департаменту виконали комплексну заміну ділянки рейкового шляху.

І під землею шляхи залишаються шляхами разом з усіма правилами руху та потенційними небезпеками, тож питанню безпеки тут завжди приділяють особливу увагу. Підземними рейковими шляхами рухається шахтний транспорт, персонал, перевозяться вантажі. Велике навантаження та волога позначаються на самих коліях. З часом за відповідними технічними вимогами та аналізом їхнього стану вони потребують заміни та ремонту.

Нещодавно під час ремонтної зупинки шахти була повністю оновлена ділянка рейкового шляху протяжністю 150 метрів у головних відкаточних виробках та три стрілочних переводи (це пристрої, що служать для переведення рухомого складу з однієї колії на іншу). Цього разу ремонт передбачав не лише укладання нових рейок та шпал, а й заміну підрейкового полотна, побудову водовідливних канав та пішохідного трапу, тож фактично це була повна реконструкція.

Заміна залізничних шляхів справа не з легких і на поверхні, а уявіть, що всі будівельні маніпуляції потрібно було виконувати під землею на рівні горизонту 1135 метру.  

«Щоб зробити нову ділянку підземного залізничного шляху, довелося демонтувати старі конструкції і підняти рейки та шпали на поверхню, а замість них укласти нові на заздалегідь підготовлений теж новий підрейковий шлях. 230 шпал, 13 тонн рейок вирушили під землю. А кожна рейка, має довжину 12,5 метрів і важить пів тонни, – розповідає заступник головного інженера ШУ ГД Олександр Петровський. – Спочатку ми підготували підкладку під рейки, збалансували нахил шляху, адже під землею шлях теж має свої нерівності. Щоб наш шахтний транспорт та персонал не «мочив ноги», ми ретельно обладнали спеціальні канави, якими вода з очисних блоків рудного масиву стікає до водовідливних установок. А зручні пішохідні трапи дають змогу шахтарям рухатися комфортно і, що найголовніше, безпечно. Всі ці роботи виконав наш персонал – збірна команда, у складі якої є прохідники, працівники нарізної дільниці, будівельної дільниці № 6 та доставки матеріалів. Робили самі і для себе, тож в цей ремонт вкладалися  усі, тепер ми усі цим шляхом і користуємося щодня. Ми вважаємо, що на підземних залізничних шляхах завжди має бути зручно та безпечно».