Категорія: Новини

Категорії
Новини

Так як треба, а не якось так

У цеху технологічного водопостачання (ЦТВ) гірничого департаменту  «АрселорМіттал Кривий Ріг» успішно працює потужний новий насос.

Для того щоб замінити крупний пристрій, наприклад, бойлер, навіть якщо є гроші, доведеться  заморочитися: знайти варіант, найкращий за характеристиками, ціною, якістю; домовитися про доставку; знайти того, хто його встановить, подбати про матеріали для цього, узгодити час; перевірити якість роботи. Якщо ж це не домашня техніка, а потужний насос, який перекачує 4300 кубометрів води щогодини, то це ще набагато складніше. Це вже проєкт, який вимагає значно вищого рівня організації, координації та контролю.

У творчих сферах проєкти впроваджують продюсери. Саме вони відповідають за створення продукту, будь-то фільм, музичний альбом, телешоу тощо. Є подібні люди й на виробництві. Наприклад, проєктом із заміни насоса керували менеджер Тенгіз Ріонідзе та провідна інженерка Любов Євсєєнко з управління реалізації проєктів ГД.

«Разом з насосом було придбано електродвигун потужністю 1250 кВТ (тоді як один з найпотужніших електромобілів Tesla P100D має електродвигун потужністю всього 560 кВт – авт.). Під насос з двигуном побудували практично новий фундамент площею 25 квадратних метрів, – розповідає Любов Євсєєнко. –  Для його побудови використали близько 25 кубічних метрів бетону. Раму з устаткуванням закріпили на фундаменті за допомогою анкерних кріплень. Для цього використали 8 кріплень М42 мм. Також було замінено кілька засувок, клапанів та трубопроводи, що з’єднують насос з приймальною камерою та колектором».

До цього колектору насос качає воду зі ставка зворотного водопостачання в балці «Грушувата».  До  ставка вона потрапляє з наших хвостосховищ. Це технічна вода, що освітлюється у ставку  після використання на рудозбагачувальних фабриках і знову повертається у виробництво. Без стабільної роботи насосів насосної станції зворотного водопостачання (об’єднаної) неможливо отримати залізорудний концентрат. А для стабільної подачі електроенергії на двигун насоса було замінено шафи керування електроустаткуванням, кабельну продукцію, а також оновлено обладнання розподільчої підстанції, яке стосується саме цього насоса.

«Проєкти ми здаємо, як то кажуть, «під ключ», – продовжує  Любов Євсєєнко. – Тож після монтажу всього обладнання було проведено його технічний огляд та випробування. Все запрацювало фактично з першого натискання кнопки, значить наша команда, до якої входили працівники ГД та підрядних організацій, дуже відповідально підійшла до своїх задач і врахувала все, адже дрібниць тут не буває. Якщо висловитися просто, ми маємо робити не якось так, а так, як треба, до того ж з дотриманням всіх вимог проєктної документації. Не все виходило легко, але команда вклалася навіть раніше встановлених термінів».

В день запуску насоса за пультом керування була машиністка насосних установок ЦТВ ГД Олена Борісенкова. І так зійшлися зірки, що саме того дня у неї був день народження.

«У різні роки мені дарували різні подарунки, але щоб так, щоб насос, який щогодини прокачує 4 300 000 літрів… , такого точно не було, – усміхається Олена. – Звичайно, його не поставиш у вазу, не одягнеш, не почепиш на стіну, але було дуже багато позитивних емоцій».

Категорії
Новини

«Звернення по допомогу — це прояв сили»

В цьому впевнена нова психологиня «АрселорМіттал Кривий Ріг» Маргарита Мішукова. З читачами «Металургу» наша колега ділиться своїми задачами та першими кроками на підприємстві щодо психологічної підтримки працівників та їхніх сімей під час війни.

– Маргарито, насправді ви не нова людина в «АрселорМіттал Кривий Ріг», багато людей добре Вас знають, як фахівчиню, яка займалася підбором персоналу на наше підприємство. Розкажіть, будь ласка, про це.

– Раніше я дійсно працювала тут, у добре відомому 205-му кабінеті на третій дільниці. Через мене «пройшло» багато людей, які влаштовувалися на «АрселорМіттал Кривий Ріг», я комунікувала з керівниками цехів, тож з багатьма добре знайома. Мені дуже приємно, що зараз, коли я прямую підприємством, люди впізнають мене, вітаються, усміхаються. Також, я добре знаю виробництво, напрямки роботи департаментів та взагалі нашу специфіку.

Я маю дві вищі освіти – технічну, яку отримала у Криворізькому національному університеті за фахом «Теплоенергетика». А вже на психолога я навчалася у Криворізькому державному педагогічному університеті. Практичний досвід набувала тут, про що я вже розказала, а також у логістичній компанії, де разом з психологічною допомогою поєднувала й обов’язки HR People Partner. Зараз я повернулася до «АрселорМіттал Кривий Ріг», щоб бути корисною для наших працівників.

– Яким ви побачили наших працівників, звичайно, з психологічної точки зору, після паузи роботи тут, чи помітні якісь зміни?

–  Насправді за роки повномасштабної війни ми усі психологічно змінилися – стали витривалішими, стійкішими і, на жаль, стомленими негативом та стресами. 

На психологічних тренінгах та під час індивідуальної роботи з людьми ми навчимося підтримувати свій організм, протидіяти стресам, втомі та іншим негативам. Вихід є завжди, головне, не боятися звертати увагу на своє здоров’я. Психологи говорять, що звернення по допомогу – це прояв сили, і я неодноразово в цьому пересвідчувалася.

– Які задачі зараз стоять перед Вами, на яких питаннях в першу чергу зосереджуватиметься увага?

– На підприємстві пріоритетною є робота з ветеранами російсько-української війни та родинами захисників. Для них формується комплексна програма підтримки, що охоплює психологічну допомогу, моральну підтримку та супровід у процесі адаптації до цивільного життя. Окремим напрямом визначено індивідуальні консультації для працівників з особистих і професійних психологічних питань, зокрема щодо взаємин у колективі, подолання вигорання, управління агресією та напруженням. Також передбачена робота з дітьми родин працівників як важливою складовою системи корпоративної підтримки.

В цілому питань багато. Ми усі зараз проживаємо важкі часи, коли до буденних турбот додаються воєнні ризики, переживання, коливання емоційного стану, втрати, тривожні відчуття тощо. От і зараз, під час нашої розмови залунав сигнал тривоги. Люди, які були зосереджені на роботі, відволіклися та прямують до укриття, телефонують своїм родинам. Хоч ми до цього за чотири роки повномасштабної війни вже звикли, але все одно, кожна загроза в напрямку Криворіжжя – це неабиякий стрес. А він нікуди не дівається, він накопичується і має негативний вплив. Звичайно, підхід до кожної людини має бути індивідуальним, бо кожен з нас проживає свої складнощі. 

– З 20 по 27 квітня в «АрселорМіттал Кривий Ріг» пройде «Тиждень охорони праці». Ви братимете в ньому участь?

– Так, і це буде моїм першим серйозним заходом на підприємстві. Протягом цього тижня я працюватиму у складі виїзних консультативно-діагностичних бригад, які обстежуватимуть здоров’я охочих у здоровпунктах «АрселорМіттал Кривий Ріг». Для мене це чудова нагода побути у справжній робітничий атмосфері, адже здоровпункти розташовані на промисловій території різних цехів. Саме там я буду знайомитися з людьми та з цього й розпочну свою активну діяльність. 

Насправді психологія та охорона праці тісно пов’язані. Охорона праці створює безпечні умови на робочих місцях, а психологічні аспекти допомагають уникнути ризикованої поведінки, стресу, конфліктів. Ці аспекти підтримують психологічну стійкість працівників, що сприяє зниженню виробничого травматизму.

25 квітня я запрошую охочих взяти участь у «Фестивалі здоров’я» нашого підприємства. Там я підніматиму дуже актуальну для багатьох тему агресії та надаватиму техніки саморегуляції, щоб запобігти цьому явищу. Ми поговоримо про позицію агресора та навчимося контролювати емоції. 

Тих, кого зацікавлять ці теми, а також кому потрібна психологічна консультація або допомога Маргарита Мішукова запрошує на особисті прийоми. Протягом робочого тижня, з 08:00 до 16:45 вона працюватиме у кабінеті № 216 у приміщенні Університету АрселорМіттал, а також у кабінеті № 309 поліклініки металургійного виробництва.

Категорії
Новини

Ескорт для вантажів

Пам’ятаю, як на уроці історії ми щиро вболівали за чеських повстанців-таборитів, які сенсаційно перемагали закованих у лати рицарів. Селяни та ремісники стягали до того непереможних середньовічних вояків з коней крюками на довгих палицях, а впавши на землю, рицар ставав безпорадним. Коли я влаштувався на «АрселорМіттал Кривий Ріг», то зрозумів, що подібні інструменти використовуються і в мирних цілях – для збереження життя людей під час роботи вантажних механізмів. На виробництві їх називають відтяжками і використовують для спрямування вантажів під час їх переміщення, складування, розвантаження та завантаження.

«Значний процент ризиків у нашому цеху пов’язаний саме з такими роботами, – пояснює начальник цеху металоконструкцій Ливарно-механічного заводу Микола Грицан. – У цеху працює 14 підйомних кранів. Здебільшого переміщувані вантажі нелегкі, часто габаритні. Під час переміщення краном, наприклад, завантаження у кузов авто, їх треба спрямовувати у потрібному напрямку. Руками цього робити не можна, бо є ризик отримати удар підвішеним вантажем, травмуватися. Тому необхідно застосовувати відтяжки. На одній з нарад нам продемонстрували сучасні відтяжки, які використовуються у цехах «АрселорМіттал Кривий Ріг». У виконанні зарубіжних фірм це доволі дорогі інструменти. Керівництвом ЛМЗ була поставлена задача розглянути можливість виготовити їх власними силами. Їх виготовили колеги з ремонтно-механічного цеху № 1, і як бачите – вийшло не гірше ніж у іноземців».

У руках такелажника Юрія Малюка – довга відтяжка з пласким крюком на блискучій металевій рукояті. На ній – дві гумованих ділянки для того, щоб руки не ковзали. Зараз Юрій супроводжує щойно виготовлену металоконструкцію, що транспортується територією відкритого складу ЦМК. Вправні Юрієві руки вміло орудують відтяжкою, крюк міцно тримає виріб. Ще кілька секунд, і конструкція акуратно лягає у штабель. Про відтяжку Юрій каже схвально – легка, зручна, надійна.

Її виготовили працівники РМЦ-1, а гумові ручки для рукояті – фахівці ремонтно-монтажного цеху № 3. Старший майстер інструментальної дільниці РМЦ-1 Станіслав Кузьменко розповів про роботу своїх колег: «Ми отримали замовлення на чотири види відтяжок, що різняться за довжиною – півтора, два, два з половиною та три метри. Працювали за кресленнями, розробленими конструкторським відділом ЛМЗ. Це новий для нас виріб, але завдяки високому фаху слюсарів-інструментальників Михайла Дубового, Ігоря Гончарова, Станіслава Улітіча відтяжки виготовили без проблем, досить швидко».

Раніше у цеху користувалися у якості відтяжок гаками на вірьовках. Цеховики кажуть, що вони не були такими зручними, як нові. Крюком з рукояттю працювати набагато зручніше. А ще під час вантажних робіт працівникам треба було залазити у кузови авто чи вагони, щоб відчепити вірьовки. А це створювало додаткові ризики, пов’язані з роботою на висоті. Зараз же працівник може підібрати відтяжку потрібної довжини, і в кузов лізти не треба.

«Всього РМЦ-1 виготовив 45 відтяжок. Їх отримали всі основні цехи – фасонно-сталеливарний, РМЦ-1,2,3, ЦМК, тобто всі основні виробництва ЛМЗ. Їх використання робить переміщення вантажів безпечнішим та зручнішим», – підсумував заступник директора ЛМЗ з виробництва Сергій Жеватченко.

Категорії
Новини

А!фішка на 11 та 12 квітня

Театри

Криворізький академічний театр драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка

11 квітня о 17:00 запрошуємо переглянути вистави «Витівки Хануми». Це музична комедія Авксентія Цагарелі на музику Гії Канчелі (режисер-постановник – заслужений артист України О. Рибчинський). Як поєднати два юні люблячі серця і водночас здійснити найзаповітніші мрії чи не половини мешканців Авлабара: збанкрутілого князя – про гроші, багатого купця – про князівський герб, старої діви – про чоловіка? Відповідь знає лише вона – «і тактовна, і симпатична, і всім жінкам сто очок наперед дасть, і всіх чоловіків навколо пальця обведе». Хто це? Звісно, найкраща авлабарська сваха – Ханума! Не втрачайте свій шанс під чудову музику Гії Канчелі зануритися у дивовижну і неповторну атмосферу старого Тифлісу. 

12 квітня о 12:00 чекаємо вас на перегляд пластичної поеми «Мауглі». Хореографічна вистава за творами Р. Кіплінга перенесе вас до екзотичного світу джунглів. Танцювальна мова ведмедя Балу, вовка Акели, пантери Багіри й інших персонажів «Мауглі» поєднує класичну хореографію з пластикою, запозиченою зі світу диких тварин. Історія про хлопчика, який виріс серед звірів, оживає на тлі пишних джунглів, відтворених на сцені за допомогою об’ємних декорацій.

12 квітня о 17:00 пропонуємо глядачу виставу «Кайдашева сім’я». Це один із найпопулярніших творів І. Нечуя-Левицького. Сюжет вистави охоплює події, що відбулися у великий сільській родині Кайдашів. Ми зустрічаємося з героями: Кайдашем, його дружиною Марусею та двома їх синами Карпом та Лавріном у переламний момент існування родини, коли дорослішають діти, обирають собі пару і починається інше життя. У цій виставі сміх лунає крізь сльози й навпаки.

 Криворізький академічний міський театр музично-пластичних мистецтв

11 квітня о 12:00 раді бачити глядача на виставі «Сонечко всередині». Ця історія розповідає про пошуки свого «Я» та про справжню свободу. А раптом за межами коробки, де живуть маріонетки, є великий справжній світ? Вони вже звикли існувати в бутафорській реальності та щодня неусвідомлено виконувати свої ролі у виставі, що безупинно повторюється. Проте, серед маріонеток є цікавий П’єро, який помічає безмежне та справжнє життя – воно вирує за театральними стінами. Герой протестує проти своєї ролі та принижень, яких завдає йому та його друзям лялькар.

Криворізький міський театр ляльок

11 квітня об 11:00 пропонуємо маленькому глядачу виставу «Тереве – News». Це інтерактивна вистава-гра з улюбленими персонажами з казок «Курка Ряба» та «Ріпка».

Екскурсії

Криворізьке бюро подорожей та екскурсій

11 квітня запрошуємо поспілкуватися з тваринами, познайомитися з духовною столицею України та посмакувати полтавські галушки. Виїзд з Кривого Рога о 05:30.  У програмі: відвідування екопарку Ковалівка – справжнього раю для дітлахів, де можна побачити безліч екзотичних тварин, хижаків, різноманітних птахів. Це найбільший контактний зоопарк України, який знаходиться у мальовничому куточку с. Ковалівка Полтавської області. Потім переїзд до Полтави, екскурсія містом та смакування галушок. Потім повернення до Кривого Рогу. Реєстрація: 0981067279 (вайбер, телеграм), 0993685133.

Категорії
Новини

Як техніка штурмом брала руду

Сучасний видобуток руди з кар’єрів та шахт Кривого Рогу, її транспортування – не можливий без механізації, залученні важкої техніки: бурових установок, величезних екскаваторів, потужних самоскидів, залізничного транспорту тощо. А наприкінці ХІХ-го сторіччя все було інакше. Як саме? Про це у рубриці «Наша історія» циклу матеріалів, присвячених 145-й річниці з початку промислового видобутку руди на Криворіжжі.

В умовах «залізної лихоманки» наприкінці 1880-х років вартість землі на Криворіжжі зросла у 30 разів. Між акціонерними товариствами, власниками іноземних компаній та поміщиками йшла запекла боротьба за найбільш рудні місця.

Водночас при розробках покладів залізної руди власники рудників практично не використовували технічного обладнання. Процес видобутку руди був примітивним та надзвичайно важким для робітників. Він проводився за допомогою плугів та кінської тяги. Скельні породи та руда подрібнювались ручним буром, а свердловини підривалися порохом. Транспортування руди на поверхню здійснювали місцеві селяни на грабарках, ношах або тачках.

Механізація та металургійний завод

У 1887 році на Саксаганському руднику вперше у Кривбасі було встановлено паровий підіймач. Згодом, один за одним були механізовані й інші рудники. Там були налагоджені процеси буріння, навантаження, підйому, транспортування.

А на руднику «Білокрисівський» компанія ДЖ. Юза для доставки руди побудувала кінно-залізничну дорогу довжиною близько 9, 5 км з роз’їздами. 

Варто зазначити, що у перші п’ять років розробки корисних копалин не перевищували трьох сажнів у глибину. Виходи руди були на 8 сажнів вище рівня річки Саксагань. Це означало, що потреби відкачувати воду не було, а значить, й відповідна техніка не була потрібна.

На початку 1889 року «Акціонерне товариство Криворізьких залізних руд» оголосило про свої плани щодо початку будівництва поблизу села Гданцівка першої доменної печі власного чавуноливарного заводу. Будівництво розпочалося 19 червні 1890 року. Головним підрядником будівництва був інженер Ф. Басс, який до цього будував  Кам’янський металургійний завод. Таким чином саме тоді на Криворіжжі було започатковано нову галузь – металургійну. У березні 1892 року Гданцівський завод почав діяти і вже до кінця року виплавив 395 845 пудів чавуну.

Цього ж року на 9 рудниках Кривбасу 2 171 робітником було видобуто 483 924 тонн руди.

У руди – великі перспективи

Процес видобутку та переробки корисних копалень Криворіжжя стрімко розвивався. Та в кожній історії є своє «Але». Ложку дьогтю тоді додали чутки, що криворізька руда виснажується. За спростування цього міфу взявся відомий геолог Мартин Шимановський. Він здійснив огляд історії відкриття руд, внеску Олександра Поля в їхнє дослідження та розробку, і на прикладі роботи акціонерних товариств показав великі перспективи запасів руд.

У 1893 році до вже існуючих рудників додалися такі, як «Інгулець Е», «Терапаківський», «Червоний». А в 1895-1898 роках «Акціонерним товариством Криворізьких залізних руд» на руднику «Руднєв» було здійснено перший видобуток руди підземним способом. Глибина шахти складала 19 сажнів (40 метрів). З того часу й інші рудники поступово почали переходити на підземний спосіб розробки рудних покладів.

Вже у 1894 році на 13 рудниках Кривбасу руда добудовувалася не лише за допомогою лопат та грабарок, а й механізації. Наприклад, на руднику «Саксаганський» працювала парова машина у 50 кінських сил та насос у 20 кінських сил. Потужні на той час парові машини діяли також на рудниках «Дубова Балка», «Інгулець» тощо. Підіймали руду і барабанами, які тягнули коні.  

Завдяки механізації видобуток руди збільшився вдвічі. А на Гданцівському заводі  було виплавлено 24 477 тонн чавуну.

Наприкінці ХІХ століття обсяг криворізької руди складав 42,8% загального видобутку країни. А в 1897 році за видобутком руди Кривбас вийшов на перше місце.

Матеріал створений за підтримки Криворізького історико-краєзнавчого музею.

Категорії
Новини

Схожі підходи до спільної безпеки

Чимало робіт для «АрселорМіттал Кривий Ріг» виконують підрядні організації. Нерідко це роботи підвищеної небезпеки – на висоті, з електроустаткуванням, вогневі роботи, роботи з рухомими машинами та механізмами тощо. Для нас немає різниці між безпекою штатних працівників та підрядників: збереження життя й здоров’я – це пріоритет. Тож особливо цінуються підрядні організації, які розділяють наші принципи і роблять все можливе для безпечної роботи. Серед них – «Криворізький гірничо-металургійний консорціум» (КГМК).

Компанія має стратегію охорони праці, довгостроковий план розвитку в цій сфері, розрахований на 5 років і строго цього дотримується. Про це розповіла Тетяна Латашова, директорка з персоналу КГМК. Охорона праці – також зона її відповідальності. Тетяна впевнена, що саме такий глибокий підхід може забезпечити результат, тобто нульовий травматизм.

«Ми не лише декларуємо безпеку як цінність, ми системно впроваджуємо її у всі виробничі процеси, – запевняє Тетяна Латашова. – Керівництво консорціуму всіляко цьому сприяє. Директор КГМК Валерій Гресько є автором багатьох ініціатив, як то придбання нової безпечної техніки чи засобів індивідуального захисту, відкриття навчального кабінету з охорони праці тощо. Наші працівники виконують роботи у багатьох цехах «АрселорМіттал Кривий Ріг, серед яких –  дробарні та рудозбагачувальні фабрики, кар’єри гірничого департаменту, всі основні цехи коксохімічного виробництва, аглофабрика та доменний цех департаменту з виробництва чавуну та сталі, залізничні цехи та інші підрозділи. Це як ремонтні роботи, так і технологія. На КГМК функціонує система охорони праці, і ми її вдосконалюємо».

Один з напрямків такого вдосконалення – придбання та застосування сучасної техніки, яка сама по собі безпечна, а ще її використання робить безпечнішою працю багатьох людей. Про це краще розповість керівник департаменту стратегічних інвестицій КГМК Дмитро Охотніков, батько якого свого часу працював на нашому КХВ, був начальником цеху.

«З наших придбань протягом останнього часу – пневмоколісний підйомний кран японського виробника «Тanado» вантажністю 70 тонн та висотою підйому 62 метри. Він вже встиг добре себе показати на багатьох об’єктах. Чотири телескопічних навантажувачі JCB можуть вантажити на відстані до 21 метра. Використання цієї техніки дозволяє виконувати багато операцій без безпосереднього перебування людей у небезпечній зоні виконання робіт. Корисні та безпечні в роботі два фронтальних навантажувачі. Один з них – «Develon» вантажністю 5 тонн і з об’ємом ковша 3,2 м. Його параметри дозволяють завантажувати вантажі, наприклад, брухт, навіть у залізничні вагони, що усуває ризики знаходження людей у робочих зонах. Є й інша сучасна техніка провідних компаній, яка допомагає працювати безпечніше», – сказав Дмитро Охотніков.

Разом із сучасною технікою, у КГМК дбають про надійні засоби індивідуального захисту та якісний спецодяг для працівників.

«Наприклад, були придбані металізовані плащі для співробітників, які працюють на розливальній машині у доменному цеху № 1, – говорить Тетяна Латашова. –Для фахівців, що виконують піскоструйні роботи, куплені лицеві маски для надійного захисту від газоподібних сполук і парів, будівельного та іншого пилу. Ці маски стійкі до ударів. Придбано партію захисних окулярів, стійких до високошвидкісних часток при екстремальних температурах. Вони не лише надійні, але й зручні. А нові піскоструйні шоломи мають регулятори температур і обладнані системами охолодження. Для електромонтерів закуплено партію сучасних діелектричних костюмів. Йде безперервний пошук надійних та зручних засобів захисту».

У КГМК розуміють, що якими б безпечними не були техніка чи засоби захисту, однією з найголовніших умов нульового травматизму завжди є і буде свідоме відповідальне ставлення людей до власної безпеки та безпеки колег.

«З метою підвищення рівня компетенцій працівників у сфері охорони праці та формування культури безпеки, реалізується комплекс заходів, таких як навчання та тренінги з безпеки дорожнього руху, ідентифікація небезпек, оцінка ризиків, безпечне виконання робіт на висоті, надання домедичної допомоги, використання системи LOTO тощо. Впроваджуються практики «Візуалізація безпеки», «Хвилина тиші», 5S та «WALK the TALK». Ми впевнені, що безпека — це не вимога, а стиль мислення і спосіб роботи, і наполегливо над цим працюємо, у тісній взаємодії з фахівцями «АрселорМіттал Кривий Ріг», – підсумувала Тетяна Латашова.