Саме так. Брудні руки, немиті продукти харчування, заражена вода найчастіше можуть спричинити виникнення гепатиту А, більш відомого як хвороба Боткіна. Останнім часом цей вірус шириться Україною, зафіксовані випадки й у Дніпропетровській області. Але, як запевняють медики, вони поодинокі, епідемічний поріг не перевищений.
«На щастя, серед працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» та інших наших підприємств хворих на гепатит А немає, – говорить Наталія Гардань, головна лікарка ПП «Стіл Сервіс». – Ми уважно слідкуємо за епідеміологічною ситуацією у нашому регіоні та регулярно нагадуємо працівникам підприємств про профілактику гепатиту А. Вона дуже проста: треба частіше мити руки, особливо перед їжею, після відвідування туалету (адже вірус виділяється у навколишнє середовище з фекаліями), після поїздок у громадському транспорті, контакту зі сміттям. Обов’язково необхідно кип’ятити воду або користуватися бутильованою водою. До речі, вірус гепатиту А може довго жити у воді – аж до 10 місяців. А гине лише після 5 хвилин кип’ятіння. Також треба ретельно мити овочі та фрукти перед їжею, вчасно прибирати у санвузлах та на кухні. Бажано робити це за допомогою миючих засобів із хлором».
Гепатит А був відомий людству з давніх-давен, він описаний ще у працях Гіппократа. Історики стверджують, що масові захворювання на гепатит А часто були під час воєн і вражали перш за все армійців. А медики стверджують, що цей гепатит є сезонним захворюванням, який дуже полюбляє теплу та вологу осінь.
Інкубаційний період гепатиту А триває до 28 днів. Вірус майже одразу починає атакувати печінку. У людини, яка захворіла, підвищується температура, з’являються нудота або блювота, слабкість, сеча темного кольору. Пожовтіння шкіри та білків очей проявляються лише у 10% випадків, через це цю хворобу легко переплутати з будь-якою кишковою інфекцією або грипом. Тому при схожих симптомах треба одразу звертатися до лікаря. Хвороба Боткіна успішно лікується, вона не є хронічним захворюванням печінки, на відміну він інших видів гепатиту. Але ставитися до неї треба серйозно, бо перебіг хвороби може бути дуже важким.
Отже, мийте руки, кип’ятіть воду, дотримуйтесь чистоти. Попередити хворобу набагато легше, аніж витрачати сили та кошти на її лікування.
Зі зрозумілих причин це звернення відрізнятиметься від звичайного. Зовсім нещодавно 46 наших колег втратили життя, тож ми не можемо зосереджуватися лише на фінансових показниках та ринковій кон’юнктурі.
Натомість я хочу повідомити оновлену інформацію щодо свого звернення, яке я надсилав 28 жовтня, в день трагічної аварії на нашій вугільній шахті ім. Костенко в Казахстані.
Хоча очевидно, що аварія сталася внаслідок підземного вибуху, точні причини досі невідомі. Уряд створив спеціальну комісію, і ми очікуємо, що попередні висновки будуть опубліковані найближчим часом.
Жодна компенсація не може бути достатньою для такої втрати, але я можу вас запевнити, що ми робимо все, що в наших силах, щоб надати підтримку. Ми маємо зобов’язання перед тими, хто загинув, подбати про їхніх близьких. Це частина нашої громадянської відповідальності та відповідає нашим фундаментальним цінностям як організації.
Ми надаємо підтримку сім’ям загиблих, щоб вони почувалися фінансово забезпеченими і їм не довелося турбуватися про оплату навчання чи житла, а також про те, де знайти зарплату. Як компанія ми також розглядаємо, що ще можна зробити, щоб допомогти громадам у зоні нашої діяльності у Казахстані, країні, де ми працюємо з 1995 року.
Адітья Міттал
Незалежна експертиза охорони праці
Я сповнений рішучості зробити так, щоб в «АрселорМіттал» ніколи більше не сталося жодного подібного нещасного випадку. Цей жахливий день стане поворотним моментом для трансформації «АрселорМіттал» і показників з охорони праці світового рівня на кожному з наших підприємств.
Останніми роками, як ви всі знаєте і як я зазначав у попередніх зверненнях про результати роботи, ми значно посилили нашу увагу до питань охорони праці. На початку 2022 року ми поступово змінюємо нашу роботу згідно з новою стратегією, яка базується на двох стовпах – управлінні ризиками та культурних змінах.
Важливо визнати, що завдяки зусиллям наших співробітників по всій компанії це дало певні позитивні результати. Зокрема, у металургійному сегменті (за винятком країн СНД) ми маємо на 40% кращий показник за середній показник Всесвітньої асоціації виробників сталі.
Але те, де компанія знаходиться сьогодні, не дозволяє зробити висновок, що ми охопили всі аспекти. Єдиний правильний шлях – це безкомпромісний погляд на себе як на організацію, щоб ми могли виявити будь-які «білі плями» в наших процесах, протоколах і культурі.
Саме тому зараз ми доручаємо незалежній третій стороні провести аудит з питань охорони праці в «АрселорМіттал». Аудит охопить усе управління охороною праці: політики, керівництво, процеси і процедури, стандарти, оцінки на місцях як охорони праці, так і безпеки виробничих процесів, навчання, компетенції та нашу результативність.
Ключові рекомендації аудиту будуть поширені по всій Групі та включені до вже розроблених планів дій з охорони праці.
Зараз, як ніколи, ми повинні усім продемонструвати, що компанія діє відповідно до своїх цінностей. Зрештою, про нас судитимуть за нашими діями, а не за словами.
Майбутнє «АрселорМіттал Теміртау»
Ми продовжуємо переговори з урядом Казахстану про передачу права власності на «АрселорМіттал Теміртау» і працюємо над тим, щоб завершити передачу до кінця листопада.
Ми працюємо в Казахстані вже майже тридцять років. У 1995 році ми придбали металургійні заводи, вугільні та залізорудні шахти, які складають цей величезний промисловий комплекс з повним циклом виробництва у Теміртау та Караганді. Впродовж усього цього часу стійкість, рішучість і професіоналізм наших колег вражали нас. Ми також знаємо, як місцеві громади покладаються на підприємство – не лише в питаннях зайнятості, але й у питаннях транспорту, електро- та теплопостачання.
Металургійне та гірничодобувне виробництва є важливими не лише для Теміртау та Караганди, але й для усього Казахстану. Уряд Казахстану розуміє це, і ми вважаємо, що стабільне і стале майбутнє для цього підприємства і людей, які там працюють, найкраще досягається завдяки цій зміні власника.
Разом ми побудуємо сильнішу та безпечнішу компанію
Ми були дуже зворушені виявом співчуття та підтримки з боку колег з усього світу – нагадуванням про силу нашої спільноти, міцність наших колективних цінностей та глибину людської доброти.
Це дає мені впевненість у тому, що ми пройдемо через цей складний час. Ми будемо іншими, але будемо кращими – сильнішою, безпечнішою компанією. Об’єднані любов’ю до сталі та рішучістю вжити всіх необхідних заходів для того, щоб «АрселорМіттал» залишався провідною світовою металургійною компанією.
Адітья Міттал, генеральний директор «АрселорМіттал»
Працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг» і КП «Сансервіс» висадили 20 кленів та стільки ж лип на території Інгулецького району у сквері по вулиці Збагачувальній, що поблизу прохідних нашого підприємства. Цей екологічний захід був здійснений в рамках проєкту реконструкції комплексу будівель та споруд (агломашин №1-3) агломераційного цеху № 2.
Під час висадки дерев біля дороги, що веде до прохідних «АрселорМіттал Кривий Ріг», було гамірно. З лопатами, відрами, саджанцями та, головне, із гарним настроєм тут зібралися працівники нашого підприємства, щоб висадити у сквері нові дерева.
«Зелені насадження стануть на захист навколишнього середовища – очищуватимуть повітря, сприятимуть поглинанню шуму від технологічного устаткування та стануть початком формування нової відпочинкової зони для мешканців району. Подібні екологічні акції ми здійснюємо щорічно. Це і наша ініціатива, і виконання обов’язку перед містом щодо висаджування нових лісосмуг для зменшення антропогенного навантаження від виробництва на житлову забудову. А ця посадка дерев взагалі особлива, адже вона здійснюється у рамках екологічних зобов’язань по проєкту реконструкції агломераційного цеху № 2, – сказала Людмила Руднєва, директор департаменту охорони навколишнього середовища «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Для формування нового скверу вибрані неінвазійні породи дерев: липа та клен. Тип і кількість дерев для лісосмуги рекомендували фахівці відділу житлово-комунального господарства Інгулецької районної у місті ради. Обрані породи дерев швидко зростають, мають пишні крони, чудово очищують повітря, нейтралізують шкідливі речовини, захищають від вітру і, що важливо, довго живуть. Наприклад, липа – від 120 до 400 років (відомі випадки віку липи 1000-1200 років!), клен живе від 200 до 300 років. Саджанці, які висадили наші колеги, вже мають 2-3-річний вік.
«Настрій чудовий, та й погода сприяє роботі – сухо і навіть сонечко проглядає крізь хмари, – говорить Олена Кузнєцова, начальниця управління з нормативно правового забезпечення департаменту з охорони праці та промислової безпеки. – Дерева саджати вмію, практикуюсь у цьому на дачі, а в екологічному заході від підприємства вперше беру участь. Мені подобається. Дуже хочеться, щоб ці дерева прийнялися, добре зростали, радували людей своїм листям та сприяли екології».
«Нехай ці дерева ростуть великими, міцними та стоять на захисті навколишнього середовища, – сказав Михайло Мачульський, провідний інженер департаменту зі стратегічних проєктів. – А ми їм теж допомогли – під час реконструкції другого аглоцеху модернізували та замінили газоочистне обладнання. Тож тепер навколишнє середовище стало чистішим».
«Через цей сквер я щодня ходжу на роботу і з неї, – говорить мешканка району Тетяна Гульчак. – Приємно спостерігати, як він змінюється на краще, наповнюється новими деревами, стає затишним. Наші будинки межують із промисловою зоною, тож нам дуже важливо, щоб повітря було чистішим, щоб не було пилу. Тепер і нові дерева також стануть на захист екології. Гадаю, що зовсім скоро тут буде дуже красиво, тож цим сквером гулятиму з онуками».
У рамках волонтерського проекту «Разом» музичний колектив «Музиканти Криворіжжя» відвідує центри проживання внутрішньо-переміщених осіб з обмеженими можливостями.
Під час виїзних концертів музиканти пропонують глядачам репертуар з українських та закордонних пісень, зокрема і на тему осені. Музика -найкращий спосіб підняти настрій, тож музичні волонтери своїми концертами хочуть підтримати та підняти дух людей, які вимушені були залишити свої рідні міста та домівки через війну. І емоції глядачів під час концертів – найкраща подяка музикантам.
Відзнаку «Честь та гордість ЛМЗ» отримують найкращі працівники заводу. Ті, хто вміють працювати в команді, розвиватися сам і розвивати завод, хто любить свою роботу, хто вірить в майбутнє підприємства, адже самі його розбудовують. Все це впевнено можна сказати про Андрія Черкасова, заступника начальника ФСЛЦ з технології.
«В дитинстві я мріяв стати футболістом. Але пішов навчатися іншої професії і на спеціальність, на яку точно знав, що були місця в Металургійній академії. Це було «Ливарне виробництво чорних та кольорових металів», – розповідає Андрій. – Я обрав професію чи вона обрала мене, не знаю, але зараз можу впевнено сказати, що це моє».
Те, що робота на заводі нелегка справа, Андрій знав, адже і його батько, і брат, і дядько працювали на виробництві у різних цехах та за різними спеціальностями. Під час навчання в академії юнак на виробничу практику потрапив до фасонно-сталеливарного цеху. Міць, масштаби та певна виробнича магія поступово почали його захоплювати. Водночас прийшло розуміння, що теорія і практика – інколи різні речі. Практична частина робочого життя розпочалася з розливки сталі.
«Я добре пам’ятаю свій перший робочий день. Мене одразу взяла в полон магія рідкого металу, – говорить Андрій Черкасов. – Я не міг відвести очей від того, як вогняний струмінь наповнює форму. З часом набув досвіду. Сьогодні я контролюю технологічну частину роботи цеху. Всі деталі, всі запчастини мають виготовлятися за певним технологічним рецептом. І це стосується усіх процесів, а не лише з чого виливається деталь. Ми виробляємо понад 5500 найменувань деталей, виплавляємо понад 20 марок сталі. Тому про одноманітність та нудьгу й мови не йде. А я люблю рух, різноманіття, складні завдання та різні головоломки».
Одним з таких завдань, наприклад, стало виготовлення рами рольганга. Це масивна та габаритна відливка вагою у 30 тонн. Тільки форму для неї виготовляли майже місяць. Враховуючи складний процес виготовлення стрижнів рами, яких потрібно було зробити до 50 одиниць, та багатоярусну специфічну зборку, завдання виявилося дійсно непростим. Але команда ФСЛЦ з цим впоралася. У портфоліо цеху є й молольні кулі для млинів рудозбагачувальних фабрик, і холодильні плити для доменних печей. Андрій говорить, що найголовніше вміння, якому він навчився в цеху – це вміння створити команду і працювати з нею.
«Для мене важливо знайти ключик до кожної людини, адже наша продукція – це результат загальної праці, в якому у кожного своя сфера відповідальності, свій внесок, – продовжує Черкасов. – Це наче перемога у футбольному матчі, результат якісної командної гри. До речі, м’яч поганяти я й досі люблю, адже ливарник має бути здоровим, фізично витривалим. Та й знання математики потрібні як у моїй професії, так і на футбольному полі. А ще для виробничника добре знатися на хімії, фізиці, вміти читати креслення, мати просторове і творче мислення. Так, вам не почулося. Професія ливарника, на мій погляд, творча, адже щоразу з’являються нові завдання, змінюються технології, нудьгувати нам ніколи. І не все піддається суто математичним правилам та розрахункам. Треба інколи креативити».
Андрій вже багато років працює в ФСЛЦ. Не кинув цех і тоді, коли в країну прийшла біда – війна. Він залишився працювати. Зрадів, коли після перших днів розпачу і страху та короткої зупинки цех почав працювати.
«Гуде цех, працюють верстати, чаклують над металом люди, і ти відчуваєш, що є надія, – говорить Андрій Черкасов. – Я вірю в наших людей, в наших хлопців, які зараз на фронті. Чимало їх знаю особисто, тож впевнений, що не підведуть. А ми маємо так само надійно працювати в цеху. Тому я так працюю сам і вимагаю цього від інших. Бо Перемога – це теж справа колективна».
Саме так сталося у житті Віктора Шведа, бригадира водіїв транспортних засобів автотранспортного управління нашого підприємства, який дуже любить свою справу. Разом з іншими водіями минулих вихідних Віктор відзначив своє професійне свято – День автомобіліста та дорожника.
Робочий день Віктора Шведа розписаний по годинах. Йому треба встигнути завантажити автомобіль та розвезти по цехах потрібні для роботи труби, інші металоконструкції, паки з вогнетривкою цеглою, великі деталі або вузли агрегатів тощо. Справа в тому, що Віктор Швед керує не просто вантажним автомобілем, а 20-тонним довгоміром довжиною майже 18 метрів.
«Водієм я працюю вже 44 роки, з них на підприємстві 26, – розповідає Віктор Швед. – Колись я працював в автобазі № 17, яку від тоді ще «Криворожсталі» відокремлював паркан. В роботі мені допомагав начальник автоколони Микола Золотарь. Згодом автобаза влилася у структуру підприємства, стала його невід’ємною частиною. З того часу робота стала більш різноманітною, адже вантажі ми перевозили не лише цехами заводу, а й за його межами, навіть здійснювали далекобійні рейси. Це були відрядження за потрібними підприємству матеріалами та запчастинами. А «каталися» за ними ми багатьма республіками тоді ще радянського союзу, навіть у Прибалтику їздили. Приганяли ми до підприємства і новенькі великовантажні автомобілі. Одного разу це відбувалося саме на новорічні світа. Пам’ятаю, що навкруги було дуже багато снігу, 12-та година ночі, люди святкують прихід Нового року, а ми з колегами-водіями – за кермом, у дорозі, веземо на підприємство нову техніку».
Водійської справи Віктора Шведа навчив дідусь Данило Степанович. Він був сільським водієм у Миколаївській області. Водієм був і батько – Валентин. Він керував і вантажними автомобілями, і автобусами. А працював вже у Кривому Розі. Тож коли настав час Віктору обирати професію, він навіть не сумнівався ким стане – звісно ж, водієм!
«Спочатку я керував ЗІЛами, а потім пересів на панелевіз. Він схожий на мій теперішній довгомір, але на великому причепі є спеціальні кріплення для перевезення будівельних панелей, тих, з яких будують будинки, – продовжує Віктор Швед. – Скажімо так, у нових будинках на мікрорайонах Гірницький, Сонячний, Східний, на Карачунах кожна десята панелька точно моя (усміхається). Ця робота була дуже приємною. Погодьтесь, це дуже надихає: на початку однієї своєї зміни я везу матеріали на будівництва, а там стоїть тільки перший поверх будинку, а під час другої зміни – з тих панелей виріс ще один поверх. До речі, в одному із таких будинків я і сам отримав квартиру. А взагалі з великими автомобілями я завжди знаходив спільну мову. Я їх відчуваю, турбуюся про них, а вони віддячують стабільною роботою. По факту, ми партнери».
Минулого року звістку про повномасштабну війну Віктор отримав на роботі. Спочатку не вірилося, багато хто не знав, що воно буде і як. Але незабаром усі в автотранспортному управлінні турбувалися про захист рідного міста і вже тоді знали, що ми неодмінно переможемо ворога. Віктор Швед теж брав участь у обороні Кривого Рогу, на своєму «важковаговику», як він говорить, доставляв потрібні речі до потрібних місць. Також привозив до цехів матеріали, необхідні для грамотної зупинки металургійних агрегатів. Тоді це було дуже потрібно, адже російські війська були майже поряд із Кривим Рогом.
«Свою роботу я дуже люблю, адже я постійно у русі, завжди серед людей. У нас чудовий, професійний колектив і цікава робота. Іншого у своєму житті я вже і не уявляю, – говорить Віктор Швед. – Водійська справа і я –нам від початку шляху було по дорозі. А коли тобі хочеться йти на роботу – ідеш– це щастя. Цього я бажаю і іншим, особливо молоді, яка тільки обирає свій життєвий та професійний шлях».
