Рустам Ісмаілов призначений на посаду начальника управління з охорони праці департаменту з охорони праці, промислової безпеки та екології «АрселорМіттал Кривий Ріг».
На цій посаді Рустам підпорядковуватиметься директору департаменту з охорони праці, промислової безпеки та екології Жанбеку Єсмаханову та відповідатиме за підвищення культури безпеки виробництва, впровадження свого досвіду охорони праці, промислової безпеки в підрозділах підприємства, а також здійснюватиме реалізацію інвестиційних проектів компанії, спрямованих на покращення у сфері охорони праці.
Свою кар’єру Рустам починав з регіональної посади інженера з безпеки та протипожежного захисту у компанії DANONE. Працював також регіональним менеджером з охорони праці на олійноекстракційному заводі Adampol Soya, менеджером з охорони праці у компанії «Сан ІнБев Україна», супервайзером з питань охорони здоров’я та безпеки життєдіяльності у нафтогазовій компанії Air Products (проект будівництва нового заводу). Очолював відділ охорони праці на виробництві безшовних нержавіючих труб у компанії CENTRAVIS у металургійному секторі.
Має дві вищі освіти. Першу освіту Рустам Ісмаілов здобув за спеціальністю розробка копалин у Криворізькому технічному університеті. Другу – за спеціальністю пожежна профілактика в Університеті цивільного захисту України у Харкові.
Заболіло горло, ви кашлянули, поговорили з кимось і… заразили оточуючих в радіусі двох метрів. Чхнули, прикрившись долонею, а потім поздоровкалися та потиснули руку колезі – результат той самий. З грипом та ГРВІ краще йти на лікарняний, а не заражати інфекціями своїх колег.
Осіння погода почалася за календарем. Разом з похолоданням традиційно стартував і сезон захворюваності на грип та застуду. Хоча ці хвороби ще не встигли взяти нас у «щільні обійми», та ці випадки вже фіксуються на підприємстві.
«До наших здоровпунктів звертаються робітники з нежиттю, температурою та болем в горлі. Коли фельдшери запитують у них, коли ті захворіли, кажуть що два, три, а то й чотири дні тому. А це означає, що інфіковані люди як зазвичай ходили на роботу та активно заражали оточуючих, – говорить Наталія Гардань, головний лікар медичного центру ПП «Стіл Сервіс». – Усі вірусні хвороби, включаючи грип та Covid-19, дуже легко передаються від людини до людини повітряно-крапельним шляхом. Хворий (навіть із легкою формою) становить небезпеку для оточуючих протягом усього періоду прояву симптомів – приблизно 7 днів. Тож у разі поганого самопочуття – підвищена температура тіла, біль у горлі, кашель, нежить і біль у м’язах – хворий повинен залишатися вдома, а не йти на роботу і заражати колектив. І необхідно звернутися до свого сімейного лікаря».
Зробіть щеплення і… надягайте шапки
Лікарка підкреслює, що найкращим захистом від інфекцій є щеплення.
Наше підприємство, незважаючи на важкі часи, все ж проведе вакцинацію персоналу від грипу. До кінця жовтня ми очікуємо від наших партнерів СК «Країна» партію вакцини французького виробництва «ВАКСІГРИП», яка дуже добре зарекомендувала себе при використанні в минулі роки і рекомендована ВОЗ для профілактики грипу в 2022-2023 роках.
Вакцинація працівників планується одразу після отриманні вакцини. Тож слідкуйте за інформацією.
Загалом зміцнити імунітет можна за допомоги простих, доступних і дієвих способів: загартовування (можна почати з контрастного душу), помірного фізичного навантаження, здорового збалансованого харчування, повноцінного сну, правильного чергування режиму праці й відпочинку, звичайного миття рук, бо на них збирається чимало інфекцій тощо.
А ще, коли стане холодніше, згадайте, як матуся в дитинстві нагадувала вам надягати шапку – це і зараз є слушною порадою. Намагайтеся не переохолоджуватися, будьте готові до раптової зміни температур і запасіться гумовими чоботами. Вони врятують вас від калюж будь-якої глибини, адже переохолодження організму починається з ніг. А якщо чоботи будуть ще й яскравими – це додасть позитиву, адже гарний настрій – це теж дуже важлива профілактика хвороб.
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» триває набір для працівників, які хочуть стати внутрішніми тренерами з безпечної роботи. Після відповідної підготовки ці наставники впроваджуватимуть культуру охорони праці в усіх цехах нашого підприємства.
Незабаром усі ми, від керівників різних рівнів до робітників та спеціалістів, станемо учасниками програми Take Care або «Все починається з мене – мотивація для змін». Її завдання – підвищити рівень знань з охорони праці та виховати в собі культуру безпечного виробництва.
Навчання для керівників є окремим блоком цієї програми та носить назву Safety Leadership – «Лідерство в безпеці» і має нагадати керівникам про те, що саме лідерство і наставництво є важливою складовою культури безпеки. Детальніше про цю програму та внутрішніх тренерів, які нестимуть нам нові знання та навички, «Металургу» розповіла Лариса Кітугіна, начальник відділу з навчання та розвитку персоналу департаменту з персоналу.
– Ларисо, чому виникла потреба у реалізації цієї програми, адже у нас достатньо інших проєктів та програм з охорони праці?
– Насправді цей проєкт народився давно, ще у 2019 році. Пріоритет компанії «АрселорМіттал» – збереження життя та здоров’я робітників. Тому щоб покращити ситуацію з охорони праці, було вирішено активізувати заходи зі створення умов для безпечної роботи та навчити працівників культурі безпеки на виробництві. Тобто сформувати у робітників відповідні традиції, світогляд, норми безпечної поведінки. Головне, щоб кожна людина зрозуміла, що охорона праці починається з власної турботи про себе та про колег, які працюють поряд.
Робота над програмою розпочалася активно. До нас приїжджали корпоративні експерти з охорони праці і проводили навчання для керівників підприємства. Відповідні тренінги пройшли також 18 внутрішніх тренерів, серед них й ті, хто в Університеті АрселорМіттал вже тривалий час надавав знання в різних галузях.
Масштабну частину програми з навчання усіх працівників підприємства планувалося розпочати у березні 2020. Але… прийшов коронавірус, і всі заходи з навчанням великої кількості людей довелося відкласти. Тож програму ми розпочали вже у 2021 році. Та знову але… Ніхто навіть уявити не міг, що згодом на нас чекають ще серйозніші випробування – війна. На перший план вийшло виживання робітників та загалом підприємства в умовах війни. До речі, троє з наших внутрішніх тренерів зараз боронять Україну.
– Чому вирішили повернутися до цього проєкту зараз, адже бойові дії ще тривають, а Кривий Ріг є прифронтовим містом?
– Ми адаптувалися до сьогоднішніх умов, віримо в ЗСУ і нашу перемогу та вже плануємо роботу на майбутнє. Саме зараз час проводити підготовчу роботу до продовження масштабних проєктів. Для найбільшого з них «Все починається з мене – мотивація для змін» потрібна велика кількість внутрішніх тренерів, адже вони навчатимуть увесь без винятку персонал підприємства. Тому ми і оголосили продовження набору до когорти тренерів.
– Що передбачає це навчання з охорони праці?
– Ми навчимо наших тренерів усіх новинок у сфері безпечної праці і навіть більше. А вони в свою чергу понесуть ці знання у цехи та підрозділи. Продовжать своє навчання і керівники. До 24 лютого програму з культури безпечного виробництва опанували трохи більше 40 відсотків керівників.
Від себе скажу, що програма тренінгу для робітників насичена та цікава. Вона розрахована на три дні, звичайно з відривом від виробництва. Буде і теорія, і практика з виїздом до цеху.
Зараз набір до тренерської команди підприємства продовжується. Щоб стати тренером, людина повинна мати бажання щось змінювати, ставати кращим, постійно вдосконалюватися і залучати до цього своїх колег.
Якщо вас зацікавила ідея стати внутрішнім тренером і ви хочете долучитися до змін в охороні праці та промисловій безпеці шляхом навчання наших співробітників, заповнюйте анкету за посиланням: https://forms.office.com/r/w4j6inzi3Z
В «АрселорМіттал Кривий Ріг» є підрозділ професійних рятувальників – газорятувальна служба. Напередодні їх професійного свята вітаємо цих мужніх людей та щиро дякуємо за врятовані життя.
Як розповів керівник служби Сергій Леонов, газорятівники з’явилися на підприємстві ще з часу пуску доменної печі № 1, тобто з моменту утворення підприємства. А от сам підрозділ ГРС був заснований у 1950 році. «З тих часів наші задачі не змінилися, – говорить Сергій Олегович. – Ми рятуємо людей під час аварій та нещасних випадків та допомагаємо ліквідовувати наслідки аварій на підприємстві. Також наша робота спрямована на запобігання аварій та нещасних випадків, пов’язаних з газами та газовим обладнанням».
Знання, вміння та якості, якими має володіти газорятівник, вражають. Часом, це все знаходиться у абсолютно різних площинах людської діяльності. Давайте ж розберемося, хто такі ці люди?
Педагог
Газорятівники, на відміну від більшості фахівців, не приходять на підприємство з відповідними дипломами. Професії їх навчають у нашому учбовому центрі.
«Навчання триває чотири місяці, – розповідає Сергій Леонов. – Ми самі є вчителями для своїх колег. Намагаємося вчити якомога краще, адже доведеться працювати поруч у надскладних та небезпечних умовах, де від підготовленості колеги залежить не лише результат праці, а й твоє життя. А ще працівники нашої служби навчають персонал інших підрозділів правил газового господарства, навичок працювати в замкнутих просторах, газонебезпечних місцях, з газозахисною апаратурою тощо. І від цього також залежать людські життя. Тож газорятівник мусить бути ще й вчителем».
Хімік-біолог
Газорятівники захищають персонал підприємства від отруйних та вибухонебезпечних газів. Тому вони знають властивості чадного газу (СО), аміаку, фенолу, кисню, сірководню, метану, бензолу та багатьох інших, навіть, таких екзотичних, як ціановодень, який дуже отруйний та підступний, бо не має запаху. У полі зору рятувальників також газові суміші, такі як доменний, коксовий, конвертерний гази.
«Конвертерний є найнебезпечнішим, – продовжив Сергій. – Тому що концентрація смертоносного СО у ньому досягає 80-90 відсотків. Нам треба знати, як ці гази діють на організм і як їх вивести звідти. А ще – уміти визначати концентрації цих газів у газонебезпечних місцях. Раніше ми це робили хімічним шляхом, індикаторними трубками, але то було довго й неточно. Зараз користуємося газоаналізаторами. Це набагато досконаліший інструмент, завдяки якому зменшились випадки отруєння газами на підприємстві приблизно на 90 відсотків».
Медик
У багатьох випадках своєчасне та правильне надання першої долікарської допомоги рятує людину від смерті чи інвалідності. Тому норма збору бригади ГРС перед виїздом на аварію чи до місця нещасного випадку – 1 хвилина. Для надання першої допомоги у рятувальників є професійні навички та набір пристосувань, включаючи апарат штучної вентиляції легень. «Маємо на меті ще придбати дефібрилятор для якісного масажу серця, – говорить керівник ГРС. – Наша майстерність, швидкість та оснащеність дуже важливі. Газорятівники надають допомогу не лише при отруєнні газами, а й при переломах та інших травмах. Наприклад, з початку цього року ми виїжджали на екстрені виклики та надавали допомогу 12 разів, і жодного разу це не було пов’язано з отруєнням газами».
Ревізор
Мабуть, багато хто пам’ятає програму «Ревізор», де приваблива білява дівчина їздила по закладах харчування та торгівлі і вправно виявляла недоліки. У газорятівників також існує система виявлення недоліків, але у газонебезпечних місцях. Вони слідкують за підготовкою робіт у таких місцях, перевіряють дозволи персоналу, його вміння працювати з газозахисною апаратурою та контролюють безпеку виконання робіт. «Також ми за графіком перевіряємо стан газопроводів, газовиробляючого та газоспоживаючого обладнання, – продовжив Сергій Олегович. – Попередити аварії, не допустити отруєнь – ось на що спрямована система профілактичних заходів.
Слюсар
Щоб потрапити до місця аварії та евакуювати людей, або ж ліквідовувати наслідки, газорятівникам інколи доводиться користуватися слюсарно-ковальським обладнанням. Разом зі звичайними гайковими ключами, молотом та шуруповертами, рятувальники застосовують більш складне та потужне устаткування.
«У нас є, наприклад, пневмодомкрат, – говорить Сергій Леонов. – Він використовується для підняття плит, металоконструкцій тощо. Маємо також бензопилку та бензорізак, це на кшталт «болгарки», але на бензині, для пиляння бетону, заліза та інших міцних матеріалів. Хлопці володіють цим досконало».
Спортсмен
Газорятівникам доводиться виконувати роботу, яка за своєю тяжкістю не поступається вправам «Богатирських ігор». Вони часто працюють на висоті, підіймають туди своє важке обладнання, транспортують носилки з постраждалими. Тож треба завжди бути у чудовій формі.
«У підрозділі є спортзал, де кожен підтримує кондиції, – зазначив Сергій Леонов. – У нас свій спорт. То не бодібілдінг і не важка атлетика, тому великі м’язи не обов’язкові. Тут головне правило – вміти сильно крутити, потужно тягнути і робити це довго, я би так його сформулював. Наприклад, щоб відключити газопровід діаметром 3 метри, треба відкрутити у фланцевому з’єднанні всі величезні болти, розтиснути з’єднання, підняти на висоту лист металу вагою близько 1600 кг, вставити його між трубами та ущільнити. Цей процес може тривати 6-8 годин, а люди працюють у газозахисній апаратурі. Отакі от «Богатирські ігри».
Супермен
Більшість часу газорятівника – це профілактичні роботи, навчання, тренування. Але є завдання, які могли б лягти в основу голлівудських сценаріїв. Про один з таких епізодів нам розповів Сергій Леонов: «То було у грудні 2020 року. До нас надійшов сигнал, що на території доменної печі № 8 в колодязь глибиною 15 метрів впав працівник підрядної організації, який оглядав один з відстійників. Хвилина на збори – і наше аварійне авто мчить на допомогу. Хлопці спускаються в люк, як каскадери, знаходять на дні, у багнюці постраждалого, який кричить від болю. Оглядають. Шини на багаточисельні переломи накласти не можна через больовий шок. У люк спускають фельдшерку здоровпункту (тож у нашій історії є ще й супервумен. – Авт.). Дівчина робить знеболювальні ін’єкції. Рятувальники накладають шини, але з такими травмами підіймати постраждалого вгору на мотузках не можна. Його кладуть на носилки і підземними тунелями, шукаючи у темряві вірні напрямки, виносять на поверхню. Людина врятована!»
Замість епілогу
Але справжніми суперменами у цеху вважають працівників ГРС, які боронять Україну від агресії.
«У лавах ЗСУ та Тероборони зараз служать близько 20 відсотків з нашого підрозділу, – говорить Сергій Леонов. – Ми допомагаємо, чим можемо. Хочу в першу чергу саме їх привітати з Днем рятувальника та подякувати за відважну та складну роботу, яку вони виконують щодня! Також хочу подякувати газорятівникам Руслану Колісниченку, Євгену Сушку, Віталію Заровнятних, які зараз виконують обов’язки майстрів замість тих, хто пішов воювати, і роблять це добре. Від щирого серця вітаю всіх працівників газорятувальної служби з професійним святом! Ту величезну роботу, яку ви виконуєте, неможливо недооцінити. Бажаю вам і вашим сім’ям якнайшвидшої Перемоги над російськими окупантами, впевненості у завтрашньому дні, можливості ставити цілі та досягати їх з очікуваним результатом. Бажаю благополуччя в сім’ях, достатку, найміцнішого здоров’я, щастя, довголіття та успіхів вам у вашій нелегкій праці!»
«Металург» приєднується до привітань. Ми дякуємо усім, хто рятує наші життя – і нашим воїнам, працівникам рятувальних служб, і всім тим людям, які зараз героїчно боряться з наслідками ворожих атак у місті, щоб мешканці Кривого Рогу могли нормально жити в цих складних умовах. Бережіть себе. Перемога буде за нами!
Так говорить дозувальниця агломераційного цеху № 3 Наталія Олекса. У своєму підрозділі вона створює патріотичні мурали, щоб підтримати бойовий дух колег, а ще – в пам’ять про свого чоловіка, який теж працював в цьому цеху. Захищаючи країну він загинув у перші дні війни.
Дівчина, що уособлює Україну, захищає покровом Кривий Ріг та наше підприємство від ворожих атак. Вона, хоч і намальована, першою зустрічає усіх, хто заходить до операторської корпусу шихтових бункерів агломераційного цеху № 3. Раніше це була звичайнісінька непримітна промислова стіна. За тиждень Наталія перетворила її на великий яскравий мурал.
Наталія Олекса
«Мені це було вкрай потрібно: втілити в малюнку все, що я відчуваю, що пережила, події сьогодення та віру в наш народ, в наші сили, перемогу», – говорить Наталія Олекса. – В нашій країні триває кривава та жорстока війна. Але ми, кожен на своєму місці, робимо все можливе, щоб війна найскоріше закінчилася. Тому і фарби у мене яскраві, і сюжети говорять, що все у нас обов’язково буде добре».
Наталія відвертається і плаче. Цей мурал вона присвятила своєму чоловіку Анатолію Прідьмі. До війни він працював у агломераційному цеху № 3 змінним майстром, а 24 лютого добровольцем приєднався до військових лав, щоб виганяти ворога. І загинув, захищаючи країну. Анатолій Прідьма став одним із перших працівників, яких наше підприємство втратило на цій війні. Колеги по цеху в пам’ять про нього встановили пам’ятну дошку на адміністративній будівлі АЦ-3. Тепер там завжди живі квіти.
На честь Анатолія Прідьми і взагалі усіх, хто загинув на цій війні, Наталія Олекса і малює. Сюжети різні. Один Бойовий Їжачок чого вартий! Його майстриня намалювала у побутовій кімнаті цеху. Цей Їжачок уособлює український бойовий дух. І справді, дивлячись на його суворі очі, «наїжачені» голки, зброю на плечі, одразу стає зрозуміло: жодних шансів у ворога немає!
«За допомоги цих муралів я хочу збільшити нашу життєву енергію, наповнити її позитивом. Щоб колеги дивились і заряджались впевненістю в Перемозі. Зараз нам це дуже потрібно, – говорить Наталія. – У нас з Анатолієм зростає чотирирічна донечка, і я буду їй розповідати про тата і заради чого він віддав своє життя. А ще я продовжую справу свого чоловіка. Він любив бджолярництво, отже тепер цим займаюся і я. Знаєте, планую намалювати Янгола в образі військового-рятівника, який тримає на руках жінку. Ця жінка – це наша Україна. Завдяки військовим, волонтерам і взагалі усім нашим людям незабаром наша рідна Україна буде звільнена від ворога. Я в це щиро вірю».
Працівники гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» допомогли одній з криворізьких гімназій відремонтувати бомбосховище.
За словами директорки учбового закладу пані Ірини, педагогічний колектив та учні гімназії сподівалися з вересня сісти за парти і почати учбовий процес в режимі офлайн. Для безпеки гімназистів та вчителів необхідно було відремонтувати сховище.
«Заздалегідь, влітку ми звернулися за допомогою до наших шефів та давніх друзів з гірничого департаменту, – розповідає директорка. – І керівник департаменту Володимир Теслюк з колегами пішли нам на зустріч. Наразі поточний ремонт завершено. Виконані глобальні роботи. Приміщення було вологим, стіни та стеля у поганому стані, з пліснявою, а зараз самі бачите: сухо та комфортно.. Плануємо провести сюди інтернет, підсилимо освітлення, і можна буде використовувати споруду за призначенням».
Під час ремонту
Поки учні здобувають онлайн освіту, а частина з них – вихованці інтернатного відділення (сироти, та діти, позбавлені батьківського піклування) взагалі тимчасово перебувають у одній з дружніх країн, сховище планується використовувати для убезпечення мешканців району. Але гімназія готова будь-якого моменту прийняти гімназистів.
«Якщо місто вирішить змінити режим навчання, то ми знесемо сюди парти, – продовжила керівниця гімназії. – Як ви бачите, тут є декілька кімнат, які колись давно були класами. Встановимо дошки, інтернет буде, і зможемо розпочати. Щиро дякую нашим шефам за цю можливість. Вони давно нам допомагають, приїжджають з подарунками, спілкуються з дітьми».
Роботи тривали два місяці. Їх виконали працівники ремонтного цеху ГД. Відремонтовано приміщення площею близько 400 квадратних метрів.
«Люди дуже старалися, – розповідає начальник РЦ ГД Ігор Малий. – Адже це для дітей, наших маленьких друзів. Спочатку величезну площу стін та стелі очистили від старої шпаклівки, побілки та фарби, а потім нанесли нове покриття. Завзято працювали всі: вогнетривники, футерувальники, покрівельники, ізолювальники, столяри, які, до речі, ще й виготовили та встановили дев’ять дверних блоків. Хто найкращий, питаєте? Неможливо когось виділити, не хочу нікого образити. Всі молодці! Робили якісно та надовго і щоб тішило око. Ми дуже раді, що у гімназії задоволені нашою роботою. Хай діти навчаються та будуть у безпеці!»
