Позначка: гірничий департамент

Категорії
Новини

Прес прокачано додатковим захистом

В устаткуванні гірничого департаменту є багато вузлів, де елементи з’єднані між собою способом напресування. Щоб відремонтувати ці вузли, їх спочатку розбирають, тобто розпресовують, а потім знову напресовують. Для цього використовують гідравлічний прес, потужний та безпечний. Також працівники дільниці з ремонту та виготовлення виробів ремонтного цеху гірничого департаменту, де й працює цей прес, вжили додаткових заходів для власної безпеки під час його роботи.

Як розповів слюсар-ремонтник РЦ ГД Валерій Кантицький, раніше використовували старенький прес, який був не таким продуктивним, а головне – не мав таких елементів безпеки, як новий. «Устаткування потужне, – розповідає Валерій. – Воно може тиснути на вузли із зусиллям 630 тонн. Але така потужність таїть у собі і ризики. Тому прес оснащений засобами безпеки, які відповідають сучасним нормам. Пульт керування дистанційний, що скорочує час перебування працівника у небезпечній зоні. Тоді як на старому пульті кнопки керування знаходилися безпосередньо на ньому. На новому пульті є аварійна кнопка вимикання, якою я миттєво зупиню процес, якщо помічу небезпеку. Є кінцеві вимикачі на самому пресі, які також дозволяють миттєво зупинити прес у разі небезпеки».

Але, попри всі ці конструктивні безпекові штуки, робота з пресом або поблизу нього все ж була досить ризиковою. Наприклад, під час розпресування-напресування вузлів інколи вилітають металеві елементи. Деякі з них розлітаються на десятки метрів. Щоб запобігти травмам, Валерій з колегами виготовили захисну решітку між пресом та пультом керування.

«Також ми огородили робочу зону пресу металевою огорожею по периметру, – продовжує Валерій Кантицький. – Сторонньому сюди потрапити неможливо, бо хвіртка зачиняється. Огорожа зупиняє елементи, що розлітаються, захищаючи колег, які працюють на дільниці. Особливо небезпечним було розпресування вал-шестерень від млинів РЗФ. Один лише підшипник цього вузла важить 700 кг! І якщо він лопається від тиску, то може вилетіти смертоносний ролик або уламок масою десятки кг. Тому ми замовили спеціальну кліть, в яку поміщається вал-шестерня перед розпресуванням. Зараз ми користуємося нею і відчуваємо себе у безпеці».

Олександр Шишка, інженер з охорони праці: «На цій дільниці є багато ризиків: тиск та уламки, що розлітаються, вогневі роботи, використання вантажопідйомних механізмів, загроза роздавлювання, робота з електроінструментами тощо. Ми допомагаємо працівникам запобігти ризикам. Тут працюють досвідчені люди, небайдужі до питань безпеки. Наприклад, вони самі запропонували, виготовити та встановити захисні решітки й огорожі. Дуже важливо прислухатися до людей. Хто як не вони найкраще розуміють, що потрібно для їхньої ж безпечної праці?».  

Категорії
Наші люди

За віконечком і в процедурній

12 травня у світі відзначають День медсестри. Подякуємо медикам за їхню важливу працю та розкажемо про те, якими турботами наповнене життя медсестри поліклініки ГД медичного центру ПП «Стіл Сервіс» Ірини Назаренко.

«Раненько, як і інші працівники нашого підприємства, я їду на роботу у громадському транспорті, – говорить Ірина Назаренко. – Вітаюся з людьми, адже за роки роботи в поліклініці знаю багатьох, а люди знають мене. Не повірите, але коли я тримаюся за поручні та бачу руки інших людей, я мимоволі спрямовую погляд на їхні вени і в якому вони стані. Скажете, професійна деформація (сміється)?Але мені здається, я народилася, щоб бути медсестрою та допомагати людям».

Декілька днів на тиждень Ірина Назаренко допомагає офтальмологу поліклініки проводити профілактичні огляди. Часто її можна бачити у так званому адміністративному віконечку. Звідси вона видає водіям медичні довідки, завіряє печаткою документи про проходження працівниками профілактичного огляду, робить ксерокопії, оформлює необхідні документи на отримання поліклінікою медикаментів та медзасобів.

«У мене саме той випадок, коли робота дуже подобається. Зараз я не уявляю собі іншої справи, – продовжує Ірина Назаренко. – Хоча у нас з професією все ж було розставання. Життя так склалося, що на деякий час мені довелося покинути медицину. Ось тоді я чітко зрозуміла, що не можу без неї. Медицина стала моїм покликанням, в ній я вже майже 30 років. Стати медиком я вирішила ще у школі та цілеспрямовано йшла до своєї мети: здобула фах у Криворізькому медичному коледжі, працювала у 11-й міській лікарні, а потім влаштувалася сюди, до поліклініки підприємства. До речі, на мій вибір рідні не впливали, адже я взагалі з родини педагогів».  

Найулюбленіша частина роботи Ірини – це медична зміна у процедурному кабінеті. Там вона робить уколи, забирає кров з вени на аналіз, виміряє тиск тощо.

Ірина розповідає, що одразу може зрозуміти, який настрій у людини, яка приходить на подібні процедури. Деякі сприймають усі медичні маніпуляції з усмішкою, а деякі – бояться. Медсестрі доводиться відволікати людину розмовами, жартами. Іноді таким чином повністю вдається відволікти увагу пацієнта, він навіть не помічає, що в нього взяли кров чи зробили укол.  

«Так, я вмію допомагати людям, завжди знайду слова підтримки, швидко зорієнтуюсь у ситуації. Але коли мені довелося надавати допомогу дочці, вона втратила свідомість, я розгубилася і навіть на мить забула, що я медик. Потім взяла себе до рук, подумки посварила себе за таку розгубленість і допомогла доньці. До речі, вона теж обрала медичний напрямок – у виші здобуває фах провізора та фармацевта». Психологічно попрацювати над собою Ірині Назаренко довелося і тоді, коли її чоловік пішов захищати Україну. До речі, він теж працівник нашого підприємства. Вдень від хвилювань за нього жінку відволікала робота. Але вдома думки не давали спокою. Щоб хоч трохи відволіктися, Ірина взялася за вишивання. Колись вона вишивала хрестиком, а зараз засвоїла вишивку бісером. У поліклініці її робоче місце прикрашають картини,  зроблені власноруч – це букет квітів у формі карти України та квітковий годинник.

Вишивкою з бісеру Ірина прикрашає й сумки, косметички, які теж шиє власноруч.

«Мені дуже хочеться, щоб скоріше настала наша перемога, щоб усі люди повернулися до мирного життя, щоб усі були здоровими та щасливими, – говорить Ірина. – Вірю, що так і буде. А зараз наближати цей час будемо працею кожен на своєму місті».

Категорії
Новини

У Бахмутському районі загинув наш колега Євген Гуцало

Життя Євгена обірвалося поблизу населеного  пункту Серебрянка Бахмутського району Донецької області. Герой загинув від мінно-вибухової травми, завданої безпілотником.

Євген Гуцало доєднався до лав ЗСУ України на другий день повномасштабного вторгнення. Він був навідником оператора батальйону оперативного призначення (на БТР) Національної Гвардії України. Євген добре знав, з яким ворогом доведеться мати справу, адже вперше на захист країни став ще у 2014 році та відбивав агресію росіян до 2016 року.

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» Євген Гуцало працював прохідником (підземним) у шахтоуправлінні гірничого департаменту.

«Євгеній влаштувався до нас за рік до повномасштабної війни. Миттєво влився в колектив та працював дуже сумлінно, – говорить Андрій Климов, начальник (підземний) прохідницької дільниці підземного будівництва ШУ. – Робота у Євгена була відповідальною, він здійснював проходку гірничо-підготовчих виробок, кріпив їх, тобто здійснював повний комплекс підземних робіт. Справа важка, потребує чималих зусиль, знань та суворого дотримання правил охорони праці. Євген з цим добре справлявся. Його головною рисою була відповідальність – і за себе, і за своїх колег, які працюють поруч. Загибель Євгена стала для нас великою трагедією. Ми співчуваємо його рідним та близьким».

У Євгена Гуцало залишилися дружина та донька.

Вічна пам’ять та шана Герою!

Категорії
Новини

Стоп! Воронка імені Дарвіна! або Не можеш літати – не ризикуй

7 липня 2019 року Джері сів за кермо гідромотоцикла і став володарем… премії Дарвіна, яка присуджується за смерть внаслідок найбезглуздіших дій. Справа в тім, що він злетів з мотоцикла і втопився. А безглуздість полягає у тому, що володар премії вирішив покататися морем, не вміючи плавати. Ті, хто заходять у зону зсувів і воронкоутворення, не вміючи літати, також запросто можуть отримати премію Дарвіна. Але чи треба вона їм?

Останніми днями криворізькими соцмережами ширяться фотознімки та відео свіжої провальної воронки, яка з’явилася в межах Кривого Рогу. Відчайдухи постять на своїх сторінках фото й відео як самої воронки, так і себе улюблених на її бортах. Дехто свідомо ризикує, а інші й гадки не мають, що знаходяться за крок від вищезгаданої премії. Адже перебування в зоні воронкоутворення смертельно небезпечне, не кажучи вже про борти воронки.

Як розповів начальник бюро підземного видобутку служби інвестицій гірничого департаменту нашого підприємства Олег Дуда, воронки утворюються над покладами корисних копалин.

«Внаслідок видобутку утворюються порожнини, верхні шари налягають на них і провалюються, заповнюючи ці порожнини, – пояснює Олег. – Приблизно так утворилася свіжа воронка. Вона виникла на території, яка передбачена діючим проектом в межах гірничого та земельного відводів, що цілеспрямовано взято в оренду ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». По периметру цієї зони зсувів і воронкоутворення, згідно з правилами охорони подібних зон, встановлені попереджувальні знаки «СТІЙ! ЗОНА ОБВАЛЕНЬ! НЕБЕЗПЕЧНО ДЛЯ ЖИТТЯ!» А в’їздні шляхи перекопані. Огородити весь периметр (а це близько 7,5 км) та скрізь поставити охоронців змоги та й вимоги немає. Тож ми віримо у здоровий глузд шукачів пригод».

Олег Дуда розповів моторошну історію, яка трапилася у 1963 році. Семеро працівників  РУ ім. Кірова, жителів Карнаватки, йшли після зміни зоною зсувів і воронкоутворення. Свіжа воронка утворилася дуже швидко… людей так і не знайшли. Пам’ятний знак про цих людей можна знайти на кладовищі Карнаватки.

Завідуючий кафедри туризму та економіки Криворізького державного педуніверситету Володимир Казаков, якого визнано кращим гідом України, може показати безліч гарних місць на Криворіжжі. А от відвідувати вищезазначені смертельно небезпечні зони він категорично не рекомендує.

«У Кривому Розі налічується близько 3 000 гектарів подібних територій, – пояснює знаний експерт з промислового туризму Володимир Казаков. –  Перебувати там вкрай небезпечно, тому заборонено. А свіжа воронка – це, можна сказати, жива істота, яка розвивається, рухається, живе своїм життям. І що з нею буде наступного моменту – не знає ніхто. Глибина новоутвореної воронки становить більш ніж 100 метрів. Борти складаються з сипких матеріалів, які утворюють відвали. Безпечно вивчати її можна лише дистанційно, наприклад, за допомогою квадрокоптера. Тож я і мої колеги застерігаємо всіх шукачів пригод. Як би сильно не кортіло побачити воронку на власні очі, не треба йти на свідому смертельну небезпеку. Враження, фотки, відео – це добре, але життя чудове й безцінне».

Категорії
Новини

Форум – найкраще місце для порозуміння

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» пройшов форум з охорони праці і промислової безпеки з представниками підрядних організацій.

Зустрічі працівників нашого департаменту з охорони праці та промислової безпеки з підрядниками, які виконують роботи для нашого підприємства, проходять щоквартально. Їх метою є узгодження дій, спрямованих на досягнення нульового травматизму на підприємстві.

Цього разу до підрядників звернувся перший заступник генерального директора «АрселорМіттал Кривий Ріг» Сергій Плічко. Він зазначив, що охорона праці є наріжним каменем на підприємстві і у корпорації, що життя й здоров’я працівників підрядних організацій для нас таке ж важливе, як і здоров’я й життя штатних працівників. Що підприємство планує збільшувати виробництво, а з цим зростуть і ризики, до яких треба бути готовими. Сергій Плічко зазначив, що не зважаючи на важкі часи підприємство витрачає кошти на покращення безпеки праці, на створення безпечніших умов у цехах. Багато заходів вже впроваджено і ще більше заплановано на поточний і наступний роки. Він подякував присутнім за участь у форумі, за роботу, спрямовану на покращення стану охорони праці в організаціях і побажав всім успіхів на важкому шляху до нульового травматизму.

Начальник управління з роботи з підрядними організаціями департаменту з охорони праці та промислової безпеки Олександр Отверченко присутніх з принципами роботи в департаменті. «Принципи – це фундамент нової культури праці, яку ми формуємо, – пояснив Олександр. – Роз’яснюй, а не карай! Безпека не продається! Приховуванню травм – ні! Ми хочемо, щоб вони стали й вашими принципами. Також культура спирається на цінності. Довіра – основа чесних відносин! Здоров’я та безпека – наш пріоритет! Віра у цінності – ключ до перемоги! А перемога для нас – нуль нещасних випадків».

Начальник управління з роботи з підрядними організаціями департаменту з охорони праці та промислової безпеки Олександр Отверченко присутніх з принципами роботи в департаменті. «Принципи – це фундамент нової культури праці, яку ми формуємо, – пояснив Олександр. – Роз’яснюй, а не карай! Безпека не продається! Приховуванню травм – ні! Ми хочемо, щоб вони стали й вашими принципами. Також культура спирається на цінності. Довіра – основа чесних відносин! Здоров’я та безпека – наш пріоритет! Віра у цінності – ключ до перемоги! А перемога для нас – нуль нещасних випадків».

Були проаналізовані останні нещасні випадки на підприємстві. Серед них і смертельний, у копровому цеху внаслідок падіння з висоти. Також обговорили питання навчання підрядників з безпечного виконання робіт, яке наше підприємство проводить безоплатно. Навчання проводиться не лише в нашому університеті, а й на робочих майданчиках. Були відзначені такі позитивні моменти, як обладнання ТОВ «ПМК» приміщення для безпечного перебування водіїв, використання нових сучасних переносних загорож, своєчасне проходження техоглядів вантажопідйомних механізмів. Не обійшлося й без негативу.

«Найбільше серйозних порушень допускається під час виконання робіт на висоті, – продовжив Олександр Отверченко. – Це дуже непокоїть. Ризик падіння з висоти – серед чотирьох ризиків- вбивць, визначених на рівні корпорації. У одному з побутових приміщень використовувалася пошкоджена розетка – ще один ризик-вбивця – загроза враження струмом. Порушники пройшли позапланове навчання зі здачею іспитів. За найгрубіші порушення деяким працівникам було заборонено доступ на територію нашого підприємства. А організації сплатили штрафи. Ми не лише пояснюємо, як працювати безпечно, а й контролюємо виконання вимог».

На завершення форуму деякі підрядні організації поділилися позитивним досвідом з охорони праці та промислової безпеки. Компанія «Сумітек Україна» придбала для своїх працівників охолоджувальні жилети для запобігання перегріванню під час виконання робіт у літній період у кар’єрах та на інших відкритих майданчиках. А під час ремонту екскаваторів й іншої техніки її працівники напинають над місцем робіт тенти, що також захищає від спеки. Під час виконання зварювальних робіт працівники цієї організації використовують сучасні маски з блоками регенерації повітря, які захищають легені.

Фахівці компанії «Ольвія» поділилися досвідом виконання робіт в замкнутих просторах з використанням огорож, освітлення під напругою 12 вольт, примусової вентиляції, страхувальних поясів з рятувальними мотузками, газоаналізаторів; виконанням всіх вимог щодо дозвільних та контролюючих документів, перевірки складу повітря. Компанія «Цеппелін Україна ТОВ» презентувала свою майстерню з ремонтів та обслуговування техніки Caterpillar. Майстерня оснащена витяжкою для зварювальних робіт та сучасним безпечним устаткуванням, безпечними місцями зберігання інструментів, захисними огорожами, територія промаркована відповідно до вимог безпеки.

«Я вважаю, що такий чудовий досвід спонукатиме й інших підрядників вкладати кошти у безпеку, – підсумував Олександр Отверченко. – Звичайно, зараз складно всім, але людське життя того варте. І взагалі такий форум – чудовий майданчик для обміну інформацією, де ми маємо порозумітися заради безпеки».  

Категорії
Новини

Гелеві «кайданки» для пилу та газу

Використання під час вибухів у кар’єрах «АрселорМіттал Кривий Ріг» зв’язуючої речовини «Гідрогель» дозволяє зменшити викиди пилу та газів, які утворюються в процесі вибухових робіт.

Щороку в рамках реалізації заходів Міської програми розв’язання екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016–2025 роки гірничодобувні підприємства міста у співпраці зі спеціалізованими науковими організаціями проводять дослідження щодо удосконалення технології проведення масових вибухів. І наше підприємство не виключення.

«Ми постійно шукаємо нові варіанти зі зменшення промислового навантаження на екологічне середовище регіону під час проведення вибухових робіт, – розповідає начальник служби інвестицій та науково-технічного забезпечення гірничого департаменту Артем Кузнєцов. – Ми розглядаємо нові схеми свердловинних зарядів та їх комутації, щоб під час вибуху енергія йшла максимально на руйнацію гірничого масиву, а не на викид продуктів вибуху назовні. Тому були розглянуті варіанти застосування сучасних та ефективних зв’язуючих реагентів, які б могли стати своєрідними «кайданками» для пилу та газів, запирали їх всередині свердловин і не давали розповсюджуватися у навколишнє середовище. З огляду на проведені досліди та техніко-економічні показники застосування різноманітних зв’язуючих речовин, ми визначили, що в наших умовах доцільно та ефективно використання при вибухах зв’язуючої речовини «Гідрогель».

Наразі реагент «Гідрогель» на підприємстві використовують під час масових промислових вибухів на постійній основі додатково до основних заходів з пилопридушення з використанням води.

«Схематично цей процес відбувається так: гідрозабійка свердловини виконується «Гідрогелем» що знаходиться в поліетиленовій ємності-рукаві, – розповідає Артем Кузнєцов. –  Паралельно на поверхні блоку теж розкладаються схожі рукави. Під час вибуху, «Гідрогель», який знаходиться в свердловині, кристалізується та запирає продукти вибуху. Рукави, що знаходяться на поверхні, руйнуються, а вивільнена вода та «Гідрогель» зрошує пилову та газову хмару, осаджує і гасить її. Аби підвищити цей ефект ми постійно розглядаємо і інші варіанти та нові технології, співпрацюємо у цих питаннях з науковими установами».

Контроль та мінімізація кількості викидів в атмосферне повітря пилу, діоксиду азоту, оксиду вуглецю під час масових промислових вибухів – це головне завдання. Задля цього у кар’єрах підприємства Науково-дослідним інститутом безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості Криворізького національного університету проводяться виміри обсягів викидів під час масових вибухів. За результатами цих вимірів встановлено, що при використанні «Гідрогелю» замість води підвищується його ефективність за показниками пилу – з 5,4% до 9,1%, по діоксиду азоту – з 3,4% до 5,1%, по оксиду вуглецю – з 4,3% до 4,8%.

Головним пріоритетом серед усіх складових використання зв’язуючих речовин є екологічність ведення виробництва і мінімізація впливу на довкілля нашого міста. З цією метою, починаючи з травня 2023 року, у 10-15% загальних обсягів вибухових робіт, де це технологічно доцільно, «АрселорМіттал Кривий Ріг» замість води застосовує більш ефективний реагент «Гідрогель».