Вони зголодніли та вийшли на полювання. Мова про кліщів, цих маленьких, але дуже небезпечних павукоподібних тварин, які харчуються кров’ю людей та тварин і є розповсюджувачами низки небезпечних хвороб. Про те, коли кліщі найбільш активні та як убезпечити себе від них, розповідає начальниця медичного центру «АрселорМіттал Кривий Ріг» Наталія Гардань.
Пригріло сонечко, ви гуляєте на подвір’ї, ходите парком, виїхали за місто або пораєтесь на дачі. Око радує свіжа зелена трава та перші весняні квіти. Ви походили по цій траві, провели руками по квітучих чагарниках, зробили запашний букет, принесли додому. Знімаєте одяг і… бачите маленьку цятку. Це кліщ, який міцно вчепився у вашу шкіру. Звідки? Для них же ще рано, бо й тепла особливого не було.
«Останніми роками кліщі прокидаються, коли температура на вулиці досягає лише п’яти градусів тепла. Тож кліщі зараз вже дуже активні, а сезон полювання вони продовжуватимуть до наступних холодів, аж до листопада. А це значить, що нам треба бути обережними не лише у травневі свята, а маже цілий рік, – говорить Наталія Гардань. – Щороку з укусами кліщів до закладів охорони здоров’я України звертаються близько 20 тисяч людей. А звертатися треба обов’язково, адже кліщі несуть за собою бореліоз, ерліхіоз, анаплазмос, туляремі, енцефаліт – все це назви дуже небезпечних хвороб».
Маленькі вампіри живуть поряд з нами. Вони сидять на кінчиках нестриженої трави або кущах, полюбляють бути у тіні. Виставивши передні лапки вони чекають на теплокровну істоту, і варто вам зачепити рослину, миттєво чіпляються за одяг, щоб з нього потрапити на тіло. На цей шлях їм потрібно не менше 30 хвилин. Ось чому лікарі радять надягати на прогулянку одяг, бажано ще й світлий, щоб кліщів було видно одразу. Крім того, одежа ще й має бути з комірцем та рукавами з манжетами. А брюки – щільно заправлені у чоботи або шкарпетки. На голову бажано надіти кепку, капюшон або косинку. Все це – додаткові бар’єри на шляху кліща. Дома треба ретельно перевірити одяг, бо кліщі є чемпіонами гри у схованку.
А щоб захист був якіснішим, варто ще й побризкатися дієвим засобом-репелентом. Тут вам допоможуть спеціальні хімічні аерозолі, які є у аптеках. Про екологічні засоби у цьому випадку забудьте, адже ефірні олії, наприклад, евкаліпту, м’яти або гвоздики, які з успіхом відлякують мух та комарів, проти голодних кліщів безсилі.
people looking at wood tick embedded in human skin
«Варто пам’ятати, що на тілі людини кліщ може триматися протягом 12 діб, – продовжує Наталія Гардань. – А якщо він вас вже укусив, на цьому місці з’являються свербіж, почервоніння, припухлість. А кліщ від вашої крові збільшується в розмірах. В таких випадках до лікаря звертатися треба обов’язково! Кліща можна видалити і самостійно. Обгорніть пальці марлевою серветкою та витягайте непроханого гостя пінцетом або петлею з нитки. Кліща важливо видалити повністю, разом з хоботком. Тому витягайте його повільно, без ривків. Ранку змастіть антисептиком. Навіть якщо ви видалили кліща, похід до лікаря не варто відкладати. А щоб не йти до нього з пустими руками, візьміть кліща з собою за компанію, для лабораторних аналізів. Для цього помістіть кліща у якусь чисту посудину. А постраждалому треба буде здати кров на аналіз та пройти курс лікування, який призначить лікар.
А цікавість є одним з «тренажерів» для лідерів – формує «м’язи» навичок, небайдужості до справ, ініціативності, жаги до починань. Це на своєму досвіді перевірив Глеб Власюк, провідний інженер з автоматизованих систем керування технологічних процесів (АСКТП) департаменту автоматизації технологічних процесів «АрселорМіттал Кривий Ріг».
«Мені завжди все було цікаво. Як магнітом тягнуло дізнаватися нового, щось досліджувати, розуміти, насамперед, як все працює та з чого складається. А ще мені завжди хотілося бути у вирі подій, і не лише як учаснику, а й як організатору. Тому я з перших днів роботи на підприємстві приєднався до молодіжного життя – став амбасадором підприємства та увійшов до спільноти «3Dільниці». Знаєте, це саме те середовище, де я почуваюся своїм серед своїх, тут мені завжди цікаво. Зараз мені навіть важко згадати, до якого клубу у спільноті я доєднався найперше. Це я про те, як же багато всього цікавого відбулося за цей час. Пам’ятаю, що це були майстер-класи для дітей співробітників. Було дуже круто, особливо бачити численні усмішки дітей. Вони і зараз дуже гріють моє серце», – розповідає Глеб Власюк.
Стаж на підприємстві у Глеба поки невеликий, три роки, але він добре знає про виробництво все своє життя, адже його батьки працюють тут. Вони ж посприяли й тому, щоб хлопець побачив їхню роботу з середини. У рамках проєкту, який так і називався, «Мої батьки працюють в «АрселорМіттал Кривий Ріг»», Глеб свого часу побував на екскурсіях підприємством. Він згадує, що найбільший захват був від величезних розмірів кар’єру та гірничої техніки. Коли машини працюють поруч – вони гігантські, а у кар’єрі, то здалеку, з висоти виглядають маленькими, наче іграшковими.
«Тоді я ще й гадки не мав, що незабаром стану одним із тих, хто тут працює, – зазначає Глеб. – Все почалося з «Нової фабрики». Мені пощастило потрапити до першої хвилі цього унікального проєкту. Тоді я ще навчався на електрика у Криворізькому національному університеті. Уявіть собі: звичайний тиждень, тривають заняття. До нашої аудиторії заходить декан і говорить, що прийшли представники «АрселорМіттал Кривий Ріг», на великій перерві будуть розповідати про цікавий молодіжний проєкт. І я так ним зацікавився, що не тільки став його учасником, а ще й успішно пройшов усі етапи проєкту, завершив навчання, загалом здобув вищу освіту і став працівником «АрселорМіттал Кривий Ріг». А до ДАТП я потрапив наприкінці свого навчання. За професією я електрик, але ми ретельно вивчали і процеси електроники, автоматизації, тому мені ця галузь була знайомою. Та і техніка завжди цікавила – різноманітні датчики, контролери, системи управління тощо. Тепер я все це обслуговую, сприяю тому, щоб автоматизація процесів у наших цехах завжди була на високому рівні та допомагала виробництву».
Зараз Глеб Власюк є активним учасником багатьох молодіжних заходів підприємства. В компанії однодумців він активно спілкується на різні теми, та й просто цікаво проводить час.
«Я дуже хочу, щоб нас у спільноті ставало більше, – говорить Глеб. – З цього приводу у мене була одна цікава ситуація – поки що невдала спроба запросити одного з моїх колег до аніме-клубу. Я знаю, що він цікавиться і полюбляє аніме, але він все ніяк не дійде до нашої спільноти. По собі знаю, що іноді після роботи від втоми і дихати не хочеться. Так би впав на диван, і лежав собі. Але я піднімаюся, йду на зустрічі з людьми, допомагаю щось організовувати, проводити заходи. Це дуже цікаво, і настільки, що втома одразу відступає. Ти заряджаєшся новою енергією, стаєш таким собі живчиком. А ще я щоразу впевнююся, що рух завжди там, де є цікавіть, нові друзі, з якими можна поспілкуватися та згенерувати безліч нових ідей. Я дуже хочу, щоб все це відчували й інші люди. Перевірте це на собі. Ваше життя одразу зміниться на краще. І ви розфарбуєте його власноруч різнокольоровими фарбами».
З сумом повідомляємо, що сьогодні, внаслідок російської дронової атаки, загинув працівник ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Ще вісім наших колег зазнали поранень, з яких трьох госпіталізовано.
Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким загиблого. Це важка втрата для всього нашого колективу.
Компанія надасть необхідну підтримку родині загиблого та постраждалим працівникам.
ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» висловлює рішучий протест проти бомбардувань цивільної інфраструктури країною-агресором, від яких гинуть цивільне населення й наші колеги.
У Всесвітній день охорони праці працівники, топменеджери «АрселорМіттал Кривий Ріг» та представники ПО ПМГУ нашого підприємства поклали квіти до Монументу смертельно травмованих працівників. Хвилиною мовчання вони вшанували пам’ять усіх загиблих на виробництві та тих, хто загинув під час війни.
Ідея проведення Всесвітнього дня охорони праці бере початок саме від Дня пам’яті полеглих на роботі працівників. Сьогодні цей день є нагадуванням суспільству і кожній людині про дотримання правил охорони праці, турботу про власну безпеку та небайдужість до безпечної роботи тих, хто працює поруч.
Про це на мітингу наголосили заступник генерального директора з охорони праці та промислової безпеки Євген Шидловський, і голова первинної організації ПМГУ України Наталя Маринюк. Вони відзначили, що наше життя – це головна цінність. Зараз, під час війни, коли люди гинуть не тільки на полі бою, захищаючи нашу країну, а і у містах, селах, на своїх робочих місцях через ракетно-дронові атаки ворога, ми не маємо права послабляти увагу до виробничої безпеки. Тож наше завдання – це дбати про себе, вірити в нульовий травматизм та досягати цієї цілі. Тим більше, що ми знаємо як це робити та доводили це на практиці – протягом минулого 2025 року у нас не було жодного нещасного випадку зі смертельними наслідками.
Ми вшановуємо загиблих, бережемо себе, дбаємо одне про одного та дотримуємося усіх правил охорони праці, від яких залежить наше життя!
Так казали наші батьки і мали рацію, адже здоров’я – це найважливіша цінність для людини. По справжньому цінувати добре самопочуття, енергійність та бадьорість ми можемо тільки захворівши. А ось тут – Стоп! Щоб ніколи не доводити себе до цього стану та завжди залишатися сповненим життєвих сил треба завчасно піклуватися про свій організм і психологічний стан. Як це краще зробити в наш нелегкий військовий час і йшла розмова під час вже четвертого фестивалю «Про здоров’я», який організували департамент з комунікацій разом з медичним центром «АрселорМіттал Кривий Ріг».
«Я йшла сюди, дізнавшись від сусідки, що тут безкоштовно можна буде пройти фізіопроцедури, які у платних клініках коштують чималих грошей. А тут виявилося так багато цікавого, що я надовго затрималася. Такі незвичні гості, такі актуальні теми! Я жодного разу не була на подібних заходах. Люди, це ж так корисно! Жоден інтернет тобі про таке не розкаже», – поділилася враженням від заходу мешканка міста Людмила Деркач.
А послухати на фестивалі було про що. До Палацу культури металургів, де проходив фестиваль, з’їхалися багато експертів з різних напрямків здоров’я.
Серед спеціально запрошених гостей була Дар’я Шапошник-Домінська, кандидатка психологічних наук, спеціалістка з кетамін-асистованої психотерапії, гіпнотерапевтка та клінічна психологиня. Вона провела семінар з психологічної гігієни та методів самодопомоги, розповіла, як шукати допомогу назовні та відчувати, що ти не один. Психологиня надала ряд корисних практик, в тому числі і дихальних, провела сеанс медитації.
«У нашому центрі ЕКСПІО ми працюємо з викликами воєнного стану. Це дипресії, посттравматичний розлад (ПТСР) та інші психологічні розлади, адже зараз багато людей переживають травмуючі події, отримують негативні емоції, мають важкі думки та спогади. Ми використовуємо різні методи допомоги людям та закликаємо усіх, хто потребує допомоги, не залишатися сам на сам зі своїми проблемами, а звертатися по допомогу. Вона дієва, про це, можуть розповісти військовослужбовці та іхні родини, які пройшли у нас курс відновлення», – зазначила психологиня.
Тему здоров’я підхопила Наталія Гардань, начальниця медичного центру «АрселорМіттал Кривий Ріг». Вона розповіла про результати цікавого експерименту, який для працівників наших підприємств проводився разом зі страховою компанією «Країна». Напередодні фестивалю бажаючим було запропоновано здати аналіз крові на визначення вітаміну D. Після того, як учасники отримали результати аналізу, медикиня розповіла про те, скільки цього вітаміну має бути в організмі, навіщо він і до чого може привести брак вітаміну. Також Наталія Гардань розповіла про значення інших вітамінів та мінералів у нашому організмі, та використання БАДів.
Турбувались про себе та близьких
Велику програму в межах просвітницької ініціативи «Не на паузі» представила на фестивалі Всеукраїнська жіноча еврейська організація «Проєкт Кешер». Вона об’єднала фахівців різних напрямів задля підвищення обізнаності у питаннях жіночого здоров’я.
У рамках проєкту з лекцією «Психологічна підтримка жінки в період менопаузи» виступила психологиня, психотерапевтка кататимно-імагінативної психотерапії та клінічна психологиня Катерина Горбенко. Учасниці заходу змогли глибше зрозуміти усі процеси, які відбуваються з жінками у цей період. Жінки отримали слушні поради від спеціалістки та розвіяли стереотипи щодо свого стану у період гормональних змін.
Лекцію «Свобода від циклів: нові можливості вашого тіла», присвячену важливим змінам у житті жінки та підходам до їх розуміння та прийняття, учасникам фестивалю запропонувала пані Наталя Вавіліна-Янченко, акушерка-гінекологиня вищої категорії, гінекологиня-ендикринологиня з 25-річним досвідом, магістрантка кафедри практичної та вікової психології КДПУ. Вона надала слушні поради, як жінкам залишатися здоровими, ресурсними та жити у гармонії з собою.
Лікарка-дерматологиня і засновниця кабінету дерматології та косметології Алла Рябінкіна підняла питання меланоми. Учасникам фестивалю вона розповідала про родимки, на практиці навчила розрізняти, з якими можна «товаришувати», а з якими треба негайно звертатися до лікаря. Також лікарка провела базову діагностику бажаючим та надала індивідуальні поради.
Серед спікерок фестивалю була Тетяна Васильченко, начальниця служби здоровпунктів медичного центру «АрселорМіттал Кривий Ріг». Вона провела майстер-клас з допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях. Учасники розбиралися, як правильно діяти у критичних ситуаціях, коли рахунок йде на секунди, як розпізнавати небезпечні стани та відпрацювати базові алгоритми допомоги.
Арттерапевтичну практику для психологічного розвантаження запропонувала учасникам фестивалю Дар’я Гаркава, психологиня громадського центру «Аваліст». Вона запропонувала практики, які допомагають краще підтримувати своє психологічне здоров’я у повсякденному житті, дала поради, як краще відновлювати свої сили. Найбільш приємною була практична частина тренінгу, коли учасники забарвлювали фарбами гіпсові серця та таким чином психологічно розвантажувалися. Окрім того Дар’я провела цікаві активності для дітей «Грай. Рухайся. Радій!».
Спікерами фестивалю також стали Маргарита Мішукова, практична психологиня нашого підприємства, яка навчила учасників фестивалю тримати агресію під контролем, та Олег Ярошенко. Він колишній працівник «АрселорМіттал Кривий Ріг», а зараз – практичний психолог з багатим досвідом роботи з військовими ветеранами та постраждалими від війни цивільними.
Детальніше про учасників фестивалю, їхні теми та слушні поради від фахівців ми надамо у наступних випусках газети «Металург», тож слідкуйте за нашими публікаціями.
Протягом фестивалю «Про здоров’я» у фоє ПК металургів працювала медична зона з безкоштовними фізіотерапевтичними процедурами від медичного центру «АрселорМіттал Кривий Ріг». А представники молодіжної спільноті підприємства «3Dільниця» підготували для дітлахів велику розважальну програму з цікавими майстер-класами та інтерактивностями.
«Було дуже цікаво та корисно, я отримала велике задоволення від почутого, – сказала учасниця фестивалю, мешканка міста Світлана Степанова. – Особливо мені сподобалася тема про вітамін D, оскільки вона зараз дуже актуальна для багатьох з нас. Також корисним став тренінг з надання першої допомоги. Зараз у нас час такий, що треба вміти це робити і завжди бути готовими до критичних ситуацій». «Усі теми, які піднімалися тут, корисні для життя, а спікери подавали інформацію дуже цікаво, – говорить Іван Заєць, технік конвертерного цеху. – Я усіх слухав уважно. Втім, я і можу поділитися деякими психологічними практиками, які допомагають саме мені. У важких, стресових ситуаціях допомагають дихальні практики. До речі, про них сьогодні багато йшлося на фестивалі. Також треба перемикати свою увагу на щось інше, згадувати про гарне, приємне та, головне – не втрачати оптимізму, адже усе погане проходить. З нами залишається тільки позитив».
28 квітня відзначається наш щорічний День охорони праці. Незалежно від того, де ви працюєте в компанії АрселорМіттал, для вас заплановано низку заходів з охорони праці, що відповідають двом нашим стратегічним елементам безпеки — культурі та управлінню ризиками. Будь ласка, долучайтеся, беріть участь в обговореннях і активно включайтеся у всі заплановані заходи.
Безпека, безумовно, є тим, чим ми живемо 365 днів на рік — тому цей день не слід сприймати окремо від нашої роботи, а радше як сфокусований момент у значно ширшій системі, спрямованій на те, щоб «Нуль став реальністю».
Рівень безпеки покращується тоді, коли вона інтегрована в щоденну роботу, підтримується управлінськими рішеннями, послідовно впроваджується та забезпечується належним навчанням, системами й ресурсами. Я розглядаю цей день як можливість об’єднати людей для глобальної оцінки нашого трирічного плану трансформації безпеки, із змістовними обговореннями досягнутого прогресу та відвертими дискусіями щодо напрямків, де нам необхідно вдосконалюватися, щоб і надалі рухатися вперед і досягти нульового рівня травм і смертельних випадків.
Це також день для визнання та відзначення прогресу, який ми досягаємо. Я знаю, як наполегливо працює кожен із вас, і ми отримуємо чіткий зворотний зв’язок, що ви бачите та відчуваєте посилення уваги. Дуже обнадійливо бачити, що всі ці зусилля перетворюються на реальний, суттєвий прогрес. Минулого року ми спостерігали відчутний прогрес за всіма ключовими показниками ефективності охорони праці, включаючи зниження показника частоти смертельних випадків (FFR) більш ніж на 40% у річному вимірі, досягнувши найнижчого рівня за всю історію компанії АрселорМіттал. Дякую кожному з вас за відданість і прагнення досягти нульового рівня. Це справжня командна робота.
Досягнутий прогрес надихає, але ми розуміємо, що наша робота ще далека від завершення. Продовжуючи другий рік нашого трансформаційного шляху, ми зосереджуємося на подальшому закріпленні основ, закладених у 2025 році, шляхом посилення дисципліни виконання та забезпечення більш послідовного застосування нашого підходу до охорони праці в усіх регіонах, в тому числі на спільних підприємствах.
Ми знаємо, на чому слід зосередитися, і заходи, заплановані на всіх наших підприємствах, сфокусовані на тих сферах, де ми ще маємо прогалини, зокрема: золоті правила, що рятують життя; стандарти запобігання смертельним нещасним випадкам; шість основних ризиків-вбивць; потенційно серйозні травми та смертельні нещасні випадки, якість виконання HIRAC-lite (спрощеної ідентифікації небезпек, оцінки ризиків і визначення заходів контролю); критичні бар’єри; керівництво з охорони праці; дорожні карти. Усунення цих прогалин може врятувати життя. Пріоритетом є досягнення подальшого значного прогресу у повному впровадженні стандартів запобігання смертельним нещасним випадкам.
У питаннях безпеки ми ніколи не можемо стояти на місці, тому також впроваджуються нові ініціативи. Нові стандарти «Безпека в капітальних проєктах» розроблені для управління специфічними ризиками, що виникають під час реалізації проєктів, особливо під час будівництва. Вони, безумовно, узгоджені з нашими стандартами з охорони праці та виробничої безпеки, але також містять спеціальні вимоги щодо ризиків об’єктів на стадії незавершеного будівництва.
Як і завжди, лідерство є ключовим — на всіх рівнях організації. Я хотів би скористатися цією нагодою, щоб подякувати Івану, Ханні та Герману — трьом яскравим, натхненним молодим лідерам «АрселорМіттал», які представлені у цьогорічному відео до Дня охорони праці. Їхня відданість, відповідальність і прагнення забезпечити безпеку колег та гарантувати, що кожен наприкінці дня повернеться додому неушкодженим, є очевидними. Бачити таких лідерів на виробництві, які подають приклад і вірять у нуль, дає мені впевненість у досягненні наших цілей.
Як чітко нагадує цьогорічна кампанія на плакатах: «Безпека — передусім. Кожну зміну. Під час кожної роботи. Для кожного з нас». Жоден внесок не є занадто малим. Герман у відео влучно підсумовує: «У безпеки немає ролей чи рангів». Кожен із нас може бути лідером.
Виконуйте свої зобов’язання. Разом ми можемо досягти нуля.
