Категорії
Новини

Надійна дружина нікому не завадить

Серед найвидовищніших заходів Тижня охорони праці завжди були змагання команд загальнооб’єктової добровільної пожежної дружини «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Цьогорічна зустріч добровільних пожежників, організована відділом пожежної безпеки підприємства, не стала винятком. І перш ніж показати вміння гасити вогонь та долати перешкоди, команди мали продемонструвати свої знання у царині пожежної безпеки. Найкраще випробування теорією пройшла команда відділення безперервного розливання сталі конвертерного цеху. Друге місце посіли прокатники, а третьою стала команда кисневого виробництва.

А найбільш видовищні події конкурсу відбулися на тренувальному майданчику Державної пожежно-рятувальної частини № 10. Змінний майстер з логістичного забезпечення ВБРС конвертерного цеху В’ячеслав Семенов вперше брав участь у змаганнях, тож вражень отримав чимало.

«Мені, як новачку, поки що не довірили гасити пожежу чи долати перешкоди. Сьогодні я просто пробіг стометрівку та передав естафету колезі. Але дух командної боротьби, адреналін я відчув. Нам треба бути у формі, вміти діяти у екстремальних ситуаціях, адже на території нашого відділення вистачає місць з підвищеною пожежною небезпекою. І я сьогодні отримав корисний досвід, наприклад навчився з’єднувати пожежні рукави».

З’єднання рукавів та гасіння умовного займання у вигляді спеціальної мішені – то був заключний етап змагань. А почали практику з пожежної естафети. Після «стометрівки», яку біг наш новий знайомий В’ячеслав Семенов, був етап з подоланням височенного дерев’яного щита, а потім учасники команд показали вміння тримати рівновагу, долаючи специфічну перешкоду. Фінальним завданням треба було якомога швидше загасити вогонь вогнегасником. Загальнокомандну перемогу здобули ті, хто найшвидше пройшов всі чотири етапи. І це була четвірка з кисневого виробництва. Другий час показала команда шахтоуправління. Третіми фінішували конвертерники.

Інтрига зберігалася до останнього етапу змагань, а саме до бойового розгортання. Це динамічне видовище: п’ятеро учасників чимдуж мчать зі старту до пожежних рукавів, що під’єднані до пожежної машини. Елементи рукавів роз’єднані, і командам треба швидко їх скласти. Потім вже зі складеними рукавами пожежники-добровольці мчали на позицію, звідки необхідно було струменем води вцілити у спеціальну мішень.

Найшвидшими та найвлучнішими виявилися коксохіміки, але не дуже вдалий виступ на попередніх етапах не дозволив їм вибороти високе місце. КХВ – п’яті у загальному заліку. Команда Ливарно-механічного заводу стала шостою у розгортанні та посіла шосте місце у підсумку, тут все логічно. П’яте місце на заключному етапі і четверте загалом – у команди кисневого виробництва. Третє місце у розгортанні дозволило команді ШУ посісти ще й третє місце у підсумку. За перемогу у змаганнях  відчайдушно боролися працівники ВБРС, але четверте місце на фінальному етапі відсунуло їх на другу загальнокомандну позицію. А другими у розгортанні стали прокатники, що зробило їх переможцями змагань.

 Сергій Царенко, старший змінний майстер коксового цеху № 1: «Для нас, коксохіміків, такі конкурси дуже актуальні. На нашому виробництві багато пожежонебезпечних місць та процесів, тому регулярно проводяться навчальні тренування. У нашій команді – працівники з коксового цеху, цехів вловлювання та сіркоочищення. Вони мають справу з газопроводами, коксовими батареями та іншим небезпечним устаткуванням, з горючими матеріалами. Ми завжди маємо бути у формі, особливо зараз, коли літають шахеди та ракети, і такі конкурси дають змогу тримати потрібну форму».

Роман Кривохатько, начальник 29 Державної пожежно-рятувальної частини: «Ми захищаємо від вогню та інших стихійних лих ваше металургійне виробництво, шахтоуправіння, гірничий департамент. Рятувальники наполегливо тренуються, і коли ми отримуємо сигнал про займання, то дуже швидко опиняємося на місці. Але дуже швидко все одно ж не миттєво. І отут надія саме на оцих працівників, які вже в цехах. Саме вони зможуть миттєво попередити людей, почати гасіння первинними засобами, а ще, що для нас також надзвичайно важливо, миттєво надати необхідну інформацію».

Щиро вітаємо переможців, призерів, всіх учасників, адже як зазначив начальник управління промислової безпеки Сергій Мельник, сьогодні переможених не було, бо кожен отримав дуже цінний досвід, і добре було б, аби він ніколи не згодився.

Категорії
Новини

Побачити й «ізолювати» невидимку

У рамках Тижня охорони праці в «АрселорМіттал Кривий Ріг» для підрядних організацій був організований тренінг з електробезпеки на виробництві.

ЇЇ не видно, не чутно, але саме ця сила рухає великі машини, інструменти, дає нам світло та тепло. Сучасне виробництво неможливо уявити без використання електроенергії. Вона застосовується у потужних енергосистемах, агрегатах, апаратах, обчислювальній техніці тощо. Але ця добра магія має і зворотній бік – електроенергія ще й дуже підступна, вона здатна призвести до трагічних наслідків – від важких травм до смертельних випадків та пожеж. Щоб цього не сталося, треба дотримуватися суворих правил та процедур, спрямованих на захист життя та здоров’я людей, які мають справу з електроенергією.  

Про це та інше йшлося на тренінгу з електробезпеки на виробництві, який фахівці «АрселорМіттал Кривий Ріг» провели для представників підрядних організацій.

«Тему електробезпеки саме для працівників підрядних організацій ми піднімаємо з особливою увагою, адже вони на рівні зі спеціалістами нашого підприємства зайняті у багатьох виробничих процесах. Підрядники керують технікою, використовують електроінструменти, обслуговують електрообладнання. Для нас важливо, щоб усі ці процеси відбувалися безпечно, з дотриманням усіх запобіжних заходів, щоб люди вміли бачити ризики та вчасно запобігати їм, – підкреслив Олег Кириленко, начальник управління (технічна підтримка СУОП) департаменту з охорони праці «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Потребу у навчанні для підрядників ми побачили і за результатами аудиту щодо дотримання стандарту з електробезпеки та ізоляції. Перший захід-навчання був присвячений роботі з електроінструментами. Другий ми присвятили електробезпеці на виробництві, де люди саме і вчились оцінювати ризики перед початком роботи в електроустановках».

Тренінг з електробезпеки провів Костянтин Ганик, аудитор СУОП департаменту з ОП і ПБ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Учасниками тренінгу було детально розглянуто три теми: «Електробезпека на виробництві», «Наряд-допуск для робіт в електроустановках» та «Вимоги для застосування електроінструменту». Ці теми обрані не випадково, адже працівники підрядних організацій часто мають справу з електроінструментами. Наприклад, вони працюють з кутовими шліфувальними машинами, які ми більше знаємо, як болгарки, зі зварювальними апаратами, шуруповертами та іншими інструментами, для роботи з якими потрібен наряд-допуск та ретельне застосування правил безпеки.

«Електроєнергія потужна і невидима сила, тож працівники підрядних організацій мають добре знати та розуміти, яких заходів безпеки для створення безпечного робочого простору необхідно вживати. Це стосується не лише виконавців робіт – електромонтерів, майстрів, механіків, а також і керівників, які відповідають за роботи, в тому числі, інженерів з охорони праці, – зазначив Костянтин Ганик. – Також ми оновили знання щодо оформлення процедури наряд-допуску. Це дуже важливий документ, в якому ретельно фіксуються усі етапи робіт, визначаються потенційні ризики та вказуються необхідні заходи безпеки для кожного з них.

В цілому цей захід став своєрідною спеціальною підготовкою для фахівців, завдяки якій спеціалісти підрядних організацій набули додаткових знань та необхідної для безпечної роботи інформації».

Категорії
Новини

А!фішка на 25 та 26 квітня

Театри

Криворізький академічний театр драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка

25 квітня о 17:00 раді бачити глядача на виставі «Як врятувати Сільвію?». Це вистава за чорною комедією Анни Крогерус «Через любов до мене» («Rakkaudesta minimum»). Десятирічна Сильвія Яловаара «страшенно» не любить бути самотньою. Їй подобаються тваринки, вона охоче малює, співає, танцює і мріє хоче завести друга-собаку. Дівчинка дуже потребує любові своїх батьків, але ті застрягли у власних проблемах і дочки не помічають. Матір Сильвії, дизайнерку інтер’єру, понад усе непокоїть, що її молодість минула й існування стало, як на неї, безглуздим, а батько – психолог і ведучий популярного токшоу – з головою занурений у роботу і всіляко намагається відмежуватися від хаосу, що панує в родині. Історія набула нових барв, відколи до оселі Яловаара навідалася симпатична молода сусідка.

26 квітня об 11:00 на маленького глядача чекає вистава-казка «Корабель казок».

26 квітня о 17:00 запрошуємо глядача переглянути виставу «За двома зайцями». Ця п’єса  мала різні режисерські трактування. Розповісти мовою пластики улюблений сюжет про невдаху цирульника, який в прямому сенсі, погнався за двома зайцями, наважилася головна балетмейстерка театру, заслужена артистка України Тетяна Брисіна. Завдяки мові балету, мові пластики та рухів всім відомий твір заграв новими фарбами.

Криворізький міський театр ляльок

25 та 26 квітня об 11:00 запрошуємо на інтерактивну виставу «Автоказка». Бешкетниця Плутанина робить спробу знищити всі дорожні знаки і привести все до безладу та аварій. Але мужній Світлофор Світлофорович разом з глядачами перемагає її. Під час вистави діти мають змогу вивчити дорожні знаки та правила поведінки на дорогах у формі гри.

Екскурсії

Туристичний клуб «Невгамовні Гідеси»

25 квітня о 07:00 запрошуємо на одноденну екскурсію «Весняний Кропивницький: тюльпани, історія та музика Кароля». Ми зануримося у світ музики в музеї Кароля Шимановського – видатного польського композитора, який народився на цих землях і неодноразово бував на Криворіжжі. Далі на вас чекає оглядова пішохідна екскурсія містом. Кропивницький  вражає затишними вулицями, старовинною архітектурою та атмосферою спокійного європейського міста. Завершенням подорожі стане відвідування дендропарку.  Три тисячі різнобарвних тюльпанів тут створюють неймовірні композиції, даруючи відвідувачам настрій, а атракціони та гойдалки в парку подарують незабутні враження.  Місце збору: 95 квартал.  Реєстрація: 0961197549.

Криворізьке бюро подорожей та екскурсій

25 квітня запрошуємо на екскурсію духовною столицею України та там, де так смакують галушки. У програмі: відвідування екопарку Ковалівка, де можна побачити безліч екзотичних тварин, хижаків, різноманітних птахів (тигри, лами, зебри, альпаки, рисі, пантери, купа кумедних мавпочок), переїзд до Полтави, дегустація полтавських галушок та екскурсія містом. Тут творили Короленко, Котляревський, Панас Мирний. Ви побуваєте на Круглій площі, Івановій горі, біля Білої альтанки, побачите колоритний пам’ятник галушкам і дізнаєтеся багато цікавого про це цікаве, унікальне місто, в якому утворилася своя унікальна архітектура та духовна атмосфера. Виїзд з Кривого Рога о 05:30. Реєстрація: 0981067279 (вайбер, телеграм), 0993685133.

Категорії
Новини

У бою з окупантами загинув шахтар Олександр Даніялов

14 лютого в бою за Україну загинув Олександр Даніялов. До призову на військову службу під час мобілізації 2 березня 2022 року він працював електрогазозварником дільниці № 27 шахтоуправління гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Як розповів механік дільниці Єгор Іваницький, працівники дільниці № 27 ремонтують та обслуговують водовідлив шахти. Водовідлив використовується для відкачування шахтних вод. Без нього шахта працювати не змогла б.

«Ремонти устаткування водовідливу неможливі без зварювальних робіт, які виконуються зварниками, – пояснив Єгор Іваницький. – Тож на Олександра Даніялова у нас були великі надії. Але, на жаль, він так і не встиг з нами попрацювати. Він оформлявся, проходив медкомісію, інструктажі і вже от-от мав стати до роботи. Але не встиг, взяв зброю до рук і став на захист України».

Молодший сержант, командир екіпажу безпілотних літальних комплексів Олександр Даніялов став до останнього бою поблизу населеного пункту Довга Балка Краматорського району Донецької області. Він загинув, мужньо виконавши службовий обов’язок.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та друзям загиблого героя.

Категорії
Новини

Весняна екотолока

Екологи «АрселорМіттал Кривий Ріг» разом з працівниками різних департаментів підприємства, а також зі студентською молоддю та містянами провели весняну толоку.

Від самого ранку біля ставка в районі Термінала було гамірно. За ініціативи фахівців департаменту з охорони навколишнього середовища нашого підприємства тут зібралося чимало людей, щоб навести лад у цій мальовничій частині міста.

«Генеральне прибирання довкілля з приходом весни та тепла – наша добра українська традиція. «Озброївшись» лопатами, граблями, віниками та пакетами для сміття ми впорядковуємо нашу прилеглу територію. Це санітарно-захисна зона підприємства, а якщо простіше – ставок з видом на градирні, які є своєрідною візитівкою «АрселорМіттал Кривий Ріг», а також мальовниче місце відпочинку багатьох людей. Втім, наша екологічна весняна толока – це не лише про чистоту, а й про відновлення довкілля, піклування про ресурси, які нам дає природа, а також про єднання у цьому питанні. Нашу екологічну ініціативу підтримали містяни, які прийшли сюди, аби разом зробити рідне місто чистішим, зеленішим та безпечнішим. Участь у природоохоронних заходах – це не лише виконання вимог Міської екологічної програми, а й свідомий внесок у майбутнє Кривого Рогу. Підприємство й надалі залишатиметься надійним партнером громади у питаннях екології, демонструючи, що турбота про довкілля є невід’ємною частиною його діяльності», – сказала Ольга Курочкіна, провідна інженерка департаменту з охорони навколишнього середовища «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Серед багатьох, хто не тільки на словах, а й на практиці турбується про чистоту міста – Глафіра Темній, учениця Криворізького ліцею № 115 та Дар’я Чичинецька, студентка  ДУЕТу та учасниця четвертої хвилі проєкту нашого підприємства «Нова фабрика». Про цю екологічну акцію вони дізналися від батьків.

Для Глафіри долучитися до неї – взагалі дебют, шкільні толоки вона до уваги не бере. «Ми усі любимо, коли на вулицях чисто, а у зелених зонах, на берегових лініях наших ставків та річок затишно. А для цього треба не смітити та ще й вчасно прибирати. Так, як ми це зараз робимо, з першими теплими весняними днями. Я дуже рада, що долучилася до акції, а якщо вони ще будуть організовуватися, обов’язково братиму в них участь».

Допомогти екологам нашого підприємства прибрати територію прийшла і  мешканка міста Олена. Дізнавшись з соцмереж «АрселорМіттал Кривий Ріг», що тут проходитиме толока, вона вирішила доєднатися до прибирання, адже вважає, що дбати про чистоту довкілля мають усі мешканці міста, бо це наш дім, і він має бути охайним та красивим.   

«Такі толоки ми проводимо систематично, у рамках Міської екологічної програми. Також долучаємося до наших традиційних «Чистих четвергів» та прибирань з нагоди Всесвітньої акції «За чисте довкілля», – говорить Світлана Пашиста, провідна інженерка департаменту з охорони навколишнього середовища «АрселорМіттал Кривий Ріг». – У квітні ми вже прибрали територію в районі зупинки «Перша дільниця», це шлях до пішохідного мосту, який веде до прохідної нашого підприємства. Також була очищена від сміття територія від зупинки громадського транспорту «Вул. Чумацький шлях» до пішохідного мосту «АрселорМіттал Кривий Ріг», включно з районом КПП №11. Зараз наводимо лад біля ставка, що на «Терміналі» та вздовж вул. Прокатників».

Як зазначають екологи, ці локації мають важливе значення як для підприємства, так і для мешканців прилеглих районів, адже вони розташовані вздовж щоденних маршрутів працівників та містян.

Паралельно з роботами з благоустрою «АрселорМіттал Кривий Ріг» планує восени продовжити озеленення міських територій, що стало вже традиційним. Висадження дерев і кущів у санітарно-захисній зоні та у визначених місцях сприятиме покращенню мікроклімату, зниженню шумового навантаження та створенню комфортного середовища для життя й відпочинку. Для висадки будуть обрані породи, які найкраще пристосовані до умов Кривбасу та мають високий рівень приживання. Впровадження таких заходів забезпечить довговічність зелених насаджень та покращить екологічний стан міста.

Категорії
Новини

Охорона праці: від ризику до захисту

А ви знаєте, що в охорони праці теж є своя історія, і її корені сягають сивої давнини? Протягом століть люди постійно стикалися з ризиками там, де вони працюють, та завжди шукали способи, як вберегтися від небезпек.

Тисячолітня справа

Тільки уявіть – посеред безмежної пустелі тисячі людей працюють над зведенням єгипетських пірамід. За допомогою мідних та бронзових кирок, примітивних підіймальних пристроїв вони укладають величезні кам’яні блоки. Справа важка, ризикована, тож люди гуртуються, і слідкують за тим, щоб на них раптово не впало каміння, щоб працівникам на висоті не стало зле, а робочий інструмент залишався справним. А ще робітники працюють змінами, щоб мати змогу відпочивати.

Про такі перші заходи з охорони праці у другій книзі «Історії» описував філософ Геродот, який побував на будівництві пірамід близько 450 років до нашої ери. Він писав, що вже тоді люди ретельно дбали про свою безпеку.

У Давньому Римі архітектор Марк Полліон звертав увагу на пожежну безпеку при використанні горючих матеріалів для термальних ван. А ось перший документ про безпеку праці був створений ще за 2 тисячі років до нашої ери у Давньому Вавилоні. Це були клинописні глиняні таблички. У цих «книгах» фіксувалися правила для захисту робітників. Одним з найвідоміших письмових правил став Кодекс Хаммурапі, створений близько 1700 років до нашої ери. З 282 законів 40 стосувалися охорони праці.

Вплив умов праці на здоров’я людини вивчали Гіппократ, Гален, Арістотель. Під час епохи Відродження та Освіти з наукової думки до безпеки на виробництві підходили Парацельс, італійський лікар Бернардино Раммацині та багато інших вчених та дослідників.

Втім, вперше вимоги з охорони праці на законодавчому рівні були прийняті у ХІХ столітті. З появою парових машин, нових інструментів, технологій з’явились і нові ризики для людей. Тому для попередження травматизму почали створюватися нові закони та нормативні акти з охорони праці. А медики активно розробляли методи профілактики та лікування професійних захворювань.

У ХХ столітті відомий психолог Абрахам Маслоу довів, що безпека є однією з базових людських потреб, вона посідає другу сходинку після фізіологічних потреб. Психолог вважав, що безпека дає впевненість у сьогоденні та у майбутньому.

А як було на Криворіжжі?

Наприкінці 1880-х років у нашому місті вже вирувала «рудна лихоманка». На видобуток «чорного золота» до Кривого Рогу з усієї країни з’їжджалося безліч людей. Втім, умови роботи працівників рудників були важкими та не дуже безпечними.

Робочий день працівника починався на світанку, а закінчувався з настанням  сутінків. Влітку роботи припинялися лише при зливних дощах, а взимку – при морозах у мінус 20 градусів і нижче.

Найважче було грабарям, які вивільняли пласти руди від землі та глини за допомогою лопати, кайла та залізного лома. Знятий грунт їм треба було вручну відвозити за межи кар’єру, зазвичай це 150-200 метрів, та складати у відвали. Буріння шурфів для підривних робіт теж здійснювалося вручну. Особливо небезпечним було буріння на стінках кар’єру. Робітники обв’язували себе мотузкою, закріплювали її вгорі та спускалися на спеціальний майданчик. Дуже часто мотузки обривалися і люди падали з висоти. Звичайно, за таких умов травматизм був дуже високий.

Ситуація з охороною праці стала поліпшуватися з початком механізації видобувних процесів. У криворізьких кар’єрах почали працювати невеликі електростанції, діяли парові підіймачі та навіть парові екскаватори.

У квітні 1900 року Херсонський губернатор наказав гірничому інспекторові надіслати свої висновки щодо скорочення робочого дня для гірників, зайнятих у роботах зі шкідливими умовами праці. З липня того року стала обов’язковою участь гірничого інспектора в експертизі нещасних випадків на виробництві. Вони ретельно розслідувалися, створювалися заходи із запобігання, щоб подібне потім не повторювалося. 

Увага почала приділятися й здоров’ю працівників. Наприкінці ХІХ століття на Криворіжжі була лише одна земська лікарня. Пізніше власники кар’єрів та шахт відкрили на своїх підприємства низку лікарень та приймальних покоїв. У 1911 році в них працювали понад 30 лікарів.

У 1911 році у Кривбасі на 39 діючих рудниках було видобуто понад 288, 2 млн пудів руди. У роботі вже застосовувалися 10 паровозів, 78 парових підіймачів, 32 електричних та стільки ж кінних, 194 парових коли та 115 парових підіймачів. Поступово промисловість на Криворіжжі набувала сучасних обертів, а охорона праці ставала все актуальнішою. Попри важкі умови праці, які все ж залишалися реальністю, вивчалися умови роботи працівників, вплив шкідливих факторів на робочих місцях, проводились спеціальні інструктажі тощо. Сфера охорони праці розвивалася маючи за мету –  забезпечення безпечних умов роботи та зменшення ризиків на виробництві. І криворіжці на цьому не зупиняються. Принаймні для нашого підприємства безпечна праця – це пріоритетне питання, адже немає нічого ціннішого за людське життя та здоров’я.

Матеріал створено на основі відкритих джерел та за матеріалами Криворізького історико-краєзнавчого музею.

Фото з відкритих джерел.