Категорії
Новини

Пі LOTO ний проєкт

Сортопрокатний цех № 2 впроваджує проєкт, який дозволяє суттєво зменшити ризики для людей під час ремонтних робіт.

Стани СПЦ-2 – це комплекси агрегатів, де тісно переплетене електричне, механічне, енергетичне, гідравлічне устаткування. Електрична напруга, елементи, які рухаються, обертаються, подавання під тиском води, повітря та інших енергоресурсів – це серйозні ризики. Планово-попереджувальні ремонти (ППР) на стані проводяться лише при вимкненому обладнанні. Помилкове ввімкнення будь-якого механізму чи агрегату є смертельно небезпечним для людей, які знаходяться у зоні ремонту. Щоб запобігти випадковим пускам, в цеху застосовують биркову систему, як і передбачено законодавством України. Додатково до неї під час ППРів почали використовувати ще й систему ізоляції і блокування LOTO, яка поширена в компанії ArcelorMittal.

Як пояснив провідний інженер з охорони праці Володимир Сікорін, ці дві системи блокування небезпечних енергій різняться між собою і взаємно доповнюють одна одну. «Биркова система ґрунтується на правильному й своєчасному оформленні допусків на проведення робіт та іншої документації, – пояснює Володимир. – А підписи відповідальних осіб засвідчують їхню особисту відповідальність за недопущення вмикання устаткування, якщо люди знаходяться у небезпечній зоні. У системі LOTO основою є фізичне блокування джерел небезпечних енергій за допомогою блокуючих пристроїв».

Спрощено це виглядає так: електрик розібрав схему, поставив замок на рубильник, а ключ від заблокованого обладнання поміщається до групового боксу, на який встановлюють замки члени бригади. Після закінчення виконання робіт, працівники знімають свої замки з групового боксу. Це свідчить про відсутність персоналу у небезпечній зоні. А ключем, що знаходиться всередині, знімають блокований рубильник.

Про це розповів в.о. майстра з ремонту устаткування СПЦ-2 Андрій Мосякін: «Зазвичай на ділянці стану, де ремонтується устаткування, знаходиться кілька видів устаткування: механічне, енергетичне, гідравлічне тощо. Все воно блокується перед ремонтом. Кожна ремонтна служба чи бригада встановлює на блокувальний пристрій свій замок. І поки всі замки не знімуться, устаткування неможливо запустити. Таким чином повністю виключені людські помилки. Як головний відповідальний за ремонти я знімаю свій замок останнім».

Бригадир слюсарів-ремонтників СПЦ-2 Андрій Переверзєв працює в цеху вже два десятки років. Його бригада ремонтує механічне устаткування по всьому дрібносортному стану ДС 250-4 – від завантажувальних решіток нагрівальних печей і приводів прокатних клітей до холодильника та моталок. Він вважає, що впровадження додаткового блокування небезпек потрібне, хоча й додає додаткових турбот. «Так, підготовка до ремонтів зараз триває довше, – зізнається Андрій. – Додаткове блокування вимагає додаткового часу та зусиль. Але воно того варте. Час – це коштовний ресурс, але ціннішого за людське життя немає нічого».

Начальник відділу з охорони праці Олексій Курочка розповів, що зараз працівників вчать правильно застосовувати блокувальні пристрої.  «Є ефективні алгоритми, які дозволяють заблокувати всі джерела небезпек, – пояснює Олексій. – А на стендах розміщені схеми блокування. Проєкт впроваджується третій місяць. Він пілотний. Відпрацювавши його на устаткуванні СПЦ-2, планується його розповсюдити на всіх основних виробництвах підприємства».

Категорії
Наші люди

У фокусі уваги –  техсервіс рудного двору

Бригадир слюсарів-ремонтників Руслан Павловський та його команда відповідають за технічне здоров’я кранового господарства, екскаваторів, вагоноопрокидувачів  та іншої техніки рудного двору агломераційного цеху № 3. Тут треба завжди тримати все під контролем, бути уважним та працювати безпечно, вважає Руслан.    

Народження агломерату починається з рудного двору. Сюди постачається сировина та вивантажується за допомогою вагоноопрокидувача. Далі закладається штабель рудної суміші. Це на перший погляд здається, що тут просто насипають величезну гору. Насправді формування штабелю – це ціла наука. Його формують шарами з декількох видів сировини. Сюди входять і відходи металургійного виробництва, колошниковий пил, відсів агломерату та інші залізовмісні відходи. Закладають штабель за допомогою рудногрейферних перевантажувачів.

«Наше завдання – обслуговувати усе обладнання, яке на рудному дворі піднімає, переміщує, пересипає, усереднює, укладає сировину. Це екскаватори, вагоноштовхачі, вагоноопрокидувачі, рудногрейферні перевантажувачі, крани, екскаватори, розповідає Руслан Павловський. – Щоб уся техніка безперебійно працювала, ми щоденно перевіряємо її стан, систематично робимо планово-попереджувальні ремонти тощо. Взагалі ремонтною справою я займаюся майже 30 років. З технікою завжди був на «ти» та з часом набув неабиякого досвіду. Тепер добре розуміюся на будь-яких механізмах, незважаючи на їхню складність або розміри. Втім, і зараз продовжую вчитися, бо техніка постійно змінюється, прогрес не стоїть на місці».

Родом Руслан Павловський з Житомирської області. До Кривого Рогу приїхав у економічно кризові 1990-ті, коли на Житомирщині позакривалися підприємства з робочими місцями – порцеляновий, лісовий заводи, хлібопекарні, виробництво безалкогольних напоїв тощо. «Приїжджайте до Кривого Рогу, тут робота точно знайдеться», – запропонували родині Руслана дві сестри його дружини, які на той час із своїми сім’ями вже мешкали у нашому місті.

«У Кривому Розі я влаштувався на підприємство, а саме у ЦРМО-4, – продовжує Руслан. – Коли я вперше побачив масштаб комбінату, був дуже вражений. Розміри підприємства, особливо у порівнянні з невеличкими заводами на моїй батьківщині, були неймовірні. Почалися трудові будні. Я глибше поринав у професію слюсаря-ремонтника, ближче знайомився з металургійним обладнанням та цехами підприємства, адже працювати доводилося майже на усіх його майданчиках. Добре пам’ятаю і роботу першої доменної печі, з якої починалася розбудова комбінату».  

В ЦРМО-4 Павловський відпрацював два роки і перейшов до агломераційного цеху металургійного виробництва. Це зараз він зупинений через те, що застарів. А багато років тому життя тут вирувало, та ще й як!

«Уявіть, тільки за восьмигодинний робочий день тут відвантажувалося по 120 вагонів із сировиною, – розповідає Руслан. – АЦ МВ – це вже історія. А рудний двір, де проходить підготовка сировини для виробництва агломерату, діє у складі агломераційного цеху № 3. Тут працює черговий персонал, а в моїй команді, крім мене, ще два фахівця – це слюсар-ремонтник Валентин Зарюта та газоелектрозварник Рустам Первітін. До речі, віднедавна він став на захист нашої країни».

Руслан Павловський підкреслює, що в роботі з обладнанням в першу чергу треба дотримуватися вимог охорони праці, адже ризиків в роботі ремонтників вистачає. Це і робота на висоті (обов’язкового з використанням лямкових страхувальних поясів), вогневі роботи з  цілим комплексом безпекових заходів, робота поряд із сипкими матеріалами. Тому використання засобів індивідуального захисту є обов’язковим!

«Охорона праці – це не просто чиїсь вимоги, це збереження як власного життя, так і здоров’я твоїх колег. Тому нехтувати цими правилами не можна, собі ж дорожче, – зауважує Руслан. – Вважаю, що дотримуватися безпеки варто і поза роботою – вдома чи на природі».

За словами Павловського, саме природа надає йому душевної рівноваги, дозволяє розвантажуватися, трохи відволікатися від війни. Хоча часті сирени та обстріли все одно періодично нагадують про це. Але наш герой та його колеги по АЦ № 3 відповідають на це активною волонтерською роботою, підтримкою ЗСУ та, звичайно, безпечною працею, щоб підтримувати економіку та вже зараз з оптимізмом дивитися у майбутнє, коли почнеться післявоєнна відбудова країни.

Категорії
Новини

Відтяжки замість канатів – безпека замість ризиків

Придбані агломераційним цехом № 2 направляючі відтяжки зробили одну з основних виробничих операцій значно безпечнішою.

Спікальні візки – це важлива складова агломашин, які виробляють агломерат для наших доменних цехів. На візки діє чимале навантаження, також вони нагріваються до температури до 800 градусів за Цельсієм. Тож не дивно, що ці візки ламаються, і ушкоджений треба швидко замінити на робочий. Їх ремонтує ремонтний персонал, а от заміну візка виконують агломератники за допомогою електромостових кранів. До початку цього року працівники супроводжували транспортування візків, відтягуючи їх канатами, і це було ризиковано. Переміщення підвішеного візка не було достатньо керованим, що становило загрозу для людей. Тож було вирішено придбати спеціальні застосування.

Як розповів провідний інженер з охорони праці Дмитро Горб, набагато безпечнішою альтернативою канатам є направляючі відтяжки. «Застосування відтяжок допомогло нам значно зменшити один з чотирьох ризиків-вбивць – ризик стискання рухомими механізмами, – пояснює Дмитро Горб. – За програмою протидії ризикам-кілерам цех придбав чотири відтяжки. Вони зроблені з міцних та легких металевих сплавів. За допомогою відтяжок можна не лише відтягати вантаж, а й направляти його, обертати, якщо потрібно. Тобто процес супроводу візків під час заміни став набагато керованішим, практично не залишивши шансів одному з топ-4 ризиків-вбивць».

Віктор Єропудов працює агломератником близько шести років. Операцію із заміни спікального візка за допомогою канатів він виконував багато разів. «Користуватися направляючими відтяжками зручніше й безпечніше, – каже Віктор. – Є відчуття, що ти повністю контролюєш переміщення візка за допомогою крана. Довжина направляючих – півтора метра, і цього достатньо для того, щоб перебувати на безпечній відстані від підвішеного вантажу. Відтяжки неважкі. Робоча частина спроєктована і виготовлена якісно. А дві гумові ручки з обмежувачами гарантують, що направляюча не вислизне з рук. А ще нам не треба витрачати час на те, щоб прив’язати й відв’язати канати, тож час виконання операції дещо зменшується, а безпека навпаки зростає».

В. о. заступника начальника АЦ-2 з підготовки виробництва Валерій Гриценко відповідає не лише за виробничі процеси, а й за життя та здоров’я людей. Він не приховує задоволення від того, що операція із заміни візків стала менш ризикованою.

«За останні роки у нас багато зроблено для безпеки людей, – говорить Валерій Гриценко. – З 2015 по 2022 рік у цеху тривала масштабна реконструкція. Старі металоконструкції – сходи, майданчики для обслуговування устаткування, захисні загорожі – замінили на нові, з урахуванням усіх вимог до їхньої надійності. А старі установки з мокрого очищення ми замінили на нові електрофільтри, це значно скоротило кількість пилу як назовні, так і у самому цеху. Таким чином зменшився ризик профзахворювань органів дихання у людей. Вдосконалюємося далі. Операції із заміни спікальних візків агломератники інколи виконують двічі, а то й тричі за день. Звичайно ж, треба бути максимально уважними, працюючи і з новими відтяжками. Але хлопцям дійсно працювати стало зручніше й безпечніше».  

Категорії
Новини

Домна буде з чистою водою

Цех водопостачання відремонтував систему подачі води чистого циклу на доменну піч № 6, яка зараз знаходиться на капітальному ремонті.

Подача чистої води на ДП № 6 починається від насосної № 2, тому саме там розгорнулися основні ремонтні роботи. Домні вода потрібна як для охолодження, так і для технологічного процесу. Також насосна № 2 здатна подавати воду високого тиску на доменні печі №№ 7, 8 та воду чистого циклу на баштові градирні.

Насосна станція працює безперебійно, тож зупинити її на ремонт можливо лише під час капремонту (зупинки) основних металургійних агрегатів, тож в ЦВП скористались зупинкою на ремонт шостої доменної печі. Спеціалісти цеху водопостачання ретельно перевірили технічний стан насосної, її водоводів, запорної арматури тощо.

Оскільки зношеність деяких трубопроводів була значною, ЦВП замінив 1052 метра напірних та скидних водоводів, саме вони забезпечують подачу води чистого циклу на ДП № 6.    

Були відремонтовані й насосні агрегати, до речі, продуктивність насосів станції складає від 3200 до 5000 кубометрів води на годину. Виконали ревізію запірної арматури та обстежили водорозподільний коридор, прийомні камери насосної станції.  

«Ремонт насосної станції № 2 був багатоетапним і тривав чотири місяці, – говорить Юрій Буслов, начальник цеху водопостачання підприємства. – Ми працювали чітко, злагоджено, з дотриманням усіх правил безпеки. Це важливо, адже деякі трубопроводи розташовані у важкодоступних місцях. Дякую усім, хто брав участь у ремонті. Та особливо хотілося б відзначити старшого майстра дільниці доменних та сталеплавильних цехів  Сергія Горпинюка, бригадира слюсарів-ремонтників Олександра Брилова, зварника Олександра Бондаря, водолаза Юрія Візнюка. Стабільна робота насосної станції дає можливість гарантувати постійну подачу води для основних металургійних агрегатів нашого підприємства».

Категорії
Новини

Трансформуватися, щоб не ламатися

Серед технарів розповсюджена думка: чим простіший агрегат, тим рідше він виходить з ладу. Сучасне металургійне устаткування надзвичайно складне, і там є чому ламатися. Наприклад, відділення безперервного розливання сталі конвертерного цеху – це комплекс агрегатів, де тісно сплетене механічне, гідравлічне, енергетичне, електричне устаткування, робота якого координується і керується безліччю контрольно-вимірювальних приладів та автоматизованими системами керування технологічними процесами.

А ламатися цьому устаткуванню не можна, бо навіть у назві відділення є слово «безперервного». Для того, щоб максимально запобігти поломкам, у ВБРС конвертерного цеху триває процес трансформації системи технічного обслуговування та ремонтів. За словами керівника цього проєкту, начальника служби з ТО та ремонтів ВБРС Миколи Єфіменка, реалізація проєкту вже на завершальній стадії, ї є перші позитивні результати. «Принципова відмінність нової системи ТО і ремонтів – це її цілковита превентивна спрямованість, – пояснює Микола. – Тобто обслуговування та планові ремонти мають бути такої якості, щоб непрогнозовані поломки і аварійні ремонти виключити взагалі».

Проєкт з трансформації ремонтної служби – це ініціатива генерального директора нашого підприємства Мауро Лонгобардо. Така увага керівництва підприємства саме до ВБРС не випадкова. Адже саме це відділення виробляє високоякісні сталеві заготовки, які використовуються для виробництва арматури, катанки, кутника, смуги та інших видів нашої продукції, що дає левову частину прибутку. А філософія успішної роботи машин безперервного лиття заготовок саме в тому, що устаткування має працювати без простоїв, тобто жодних аварійних ситуацій не повинно бути.

«Якраз стабілізація процесу виробництва ВБРС, вихід на проєктні режими і  мінімізація неконтрольованих поломок і стояли на меті, – констатує Микола Єфіменко. – Провідна міжнародна аудиторська компанія Enerkey вивчила нашу систему ТО та ремонтів і запропонувала кардинально її змінити. До впровадження проєкту структура ремонтної служби була стандартною з розподілом на механослужбу, енергослужбу, електрослужбу. А фахівці з контрольно-вимірювальних приладів та автоматизованих систем управління технологічними процесами й взагалі були з іншого департаменту. Коли виникала проблема у роботі устаткування, кожна зі служб вивчала її за своїм напрямком окремо, що значно затягувало процес вирішення проблеми. Згідно з проєктом було змінено структуру ремонтного персоналу, а саме було поєднано усі служби у єдину команду з одним спільним керівником та введено нові посади – техніки, які були об’єднані в технічні групи Їх завдання – слідкувати за станом устаткування, планувати обслуговування і ремонти та своєчасно виявляти недоліки, не допускаючи поломок на ввіреному устаткуванні».

У ВБРС створили сім таких груп. До складу кожної групи входять техніки, які спеціалізуються на різних видах устаткування (механіка, енергетика, електрика і т.д.). За кожною групою закріплена певна кількість обладнання. Це дає значні переваги. По-перше, група з різних техніків швидше і точніше виявляє недоліки й приймає колегіальні рішення із врахуванням усіх нюансів. А по-друге, кожна група спеціалізується на певних агрегатах, тому знає їх більш досконало, що також сприяє ефективності роботи. Великою перевагою проєкту є створення окремих денних механічних та електричних майстерень. Їхній персонал готує запчастини та вузли до встановлення, щоб оптимально використовувати час планових ремонтів, не витрачаючи його на підготовку.

«Для завчасного виявлення недоліків ми отримали кілька нових можливостей, – продовжив Микола Єфіменко. – Серед них вібромоніторинг та термографія. Ці дослідження для нас виконують фахівці центрального департаменту з утримання та ремонтів і ПП «Стіл Сервіс». Для прикладу, використовуючи методи вібромоніторингу та термографії ми можемо завчасно виявити відхилення в роботі роторів газоочисної системи ВБРС та своєчасно виконати їх обслуговування, не допустивши аварійного виходу з ладу. Використання системи SAP є невід’ємною частиною проєкту та реалізується при підтримці спеціалістів служби ARMP, – пояснює Микола Єфіменко. – А це дозволяє нам зберігати величезні обсяги корисної інформації щодо результатів обстеження, виходів з ладу устаткування, відхилень в роботі, використання запасних частин, ремонтів, результатів діагностики та моніторингу тощо. Аналізуючи це, ми розробляємо шляхи вдосконалення системи ТО і ремонтів, беручи до уваги попередні недоліки та помилки».

Процес трансформації вже дає позитивні результати. Наприклад, з ініціативи технічних груп під керівництвом Антона Савенкова та Дениса Перепаденка було вдосконалено пневматичну систему керування машинами газової різки та маркувальними машинами. Технічні групи під керівництвом Андрія Ніколаєва та Євгена Очкася впровадили систему аварійної видачі плавок у випадках аварійних відключень електроенергії. Технічна група під керівництвом Олега Окорокова розробляє проєкт поліпшення системи охолодження гідравлічної системи МБЛЗ-1. Технічна група на чолі з Михайлом Кириченком виконала комплекс робіт з підвищення надійності трубопроводів підживлювальної води. Технічною групою під керівництвом Сергія Федорова реалізується проєкт безперервного заміру температури сталі у промковші. Ми ставимо на меті відпрацювати усі аспекти нової структури та сформувати ефективну службу. А в планах – трансформація системи ТО та ремонтів усього конвертерного цеху».

Категорії
Офіційно

«АрселорМіттал Кривий Ріг» повідомляє виробничі результати за 2023 рік

«АрселорМіттал Кривий Ріг», найбільше гірничо-металургійне підприємство України, повідомляє про результати виробництва в цілому за 2023 рік. Впродовж року гірничо-металургійна галузь України продовжувала оговтуватись після безпрецедентних втрат 2022 року та надолужувати виробництво. Через постійні атаки ворога та пов’язані з ними проблеми «АрселорМіттал Кривий Ріг» зміг у 2023 році використовувати виробничі потужності металургійного виробництва на 25-30%, в гірничому департаменті ця цифра дорівнює 40%.

Основні виробничі показники 2023 р., млн тонн

Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» зазначив:

Ми всі розуміємо, що допоки йде війна, дуже важко показувати результати, які б відповідали нашим попереднім прогнозам і які були б наближені до довоєнних. Війна є основною причиною наших втрат, вони є її прямим наслідком та сильно впливають на сталість виробництва та його конкурентоспроможність. У 2023 році ціни на електроенергію, транспортування, вугілля та інші складові різко в рази зросли та стабілізувалися, залежно від позиції, від 2 до 5 разів порівняно з довоєнним рівнем.  Ці умови дуже негативно вплинули на наші фінансові результати, оскільки вони мають прямий негативний вплив на конкурентоспроможність такої товарної продукції, яку ми виробляємо.

Окрім наслідків на цих ринках, у 1-му та 2-му кварталах 2023 року на нас також вплинули серйозні перебої в постачанні ресурсів. Так,  у 1-му кварталі відбулося обмеження постачання електроенергії, і це не дозволило нашій компанії запустити усі заплановані агрегати. І, раптово,  після вирішення наших проблем з електроенергією, була зруйнована Каховська дамба, чого ніхто не очікував і не передбачав. Ця подія ще раз засвідчила жорстокість і підступність ворога і спричинила екологічну та гуманітарну катастрофу в кількох регіонах України, а також призвела до припинення виробництва сталі на нашому заводі на кілька місяців.

Ми подолали й цей виклик. Нашим головним завданням у цих умовах залишається втриматись, збільшити виробничі потужності та максимально скоротити збитки, а ще краще – вийти на нульову збитковість. Адже до цього ми виживали завдяки підтримці корпорації. Тож у 2024 році ми плануємо збільшити виробництво продукції.

Наші капітальні витрати також спрямовані на виживання у воєнний час. Зі зрозумілих причин ми зупинили масштабні інвестиційні проєкти, такі як фабрика огрудкування, поки воєнна ситуація не стане більш передбачуваною. Це має допомогти заводу пережити важкі часи. Наразі основний акцент нашого стратегічного плану капітальних інвестицій припадає на ключовий проєкт, який необхідний для функціонування виробництва – будівництво нового хвостосховища «Третя Карта».

Але ми продовжуємо сплачувати податки, платити зарплату нашим працівникам, виконувати екологічні зобов’язання – у 2023 році ми  закрили найстаршу агломераційну фабрику метвиробництва, разом із закриттям у 2022 році двох коксових батарей №№ 1 і 2 це дозволить значно знизити промислове навантаження у регіоні навіть у воєнний час.

Ми всі чекаємо на Перемогу і на відбудову України. Разом з усією Україною «АрселорМіттал Кривий Ріг» готовий до цього і щиро в це вірить.