Категорії
Новини

Сучасний, перспективний, 60-літній…

Прокатному стану ДС 250-4 сортопрокатного цеху № 2 «АрселорМіттал Кривий Ріг» виповнилося 60 років.

Для людини 60 років – це вже час йти на заслужений відпочинок. А для нашого ДС 250-4 все тільки починається. 25 років віддав четвертому дрібносортному стану заступник начальника СПЦ-2 з технології Павло Житникович. Юнаком він прийшов на стан ще у 2001 році, працював вальцювальником, потім майстром, старшим майстром-технологом. Протягом кількох років він керував станом, і лише минулого року перейшов у заступники начальника цеху з технології. Тож він знає про стан все… Ну майже все.

«У далекому вже 1966 році ДС 250-4 видав свою першу продукцію. Він катав двома лініями. Зі стану виходила арматура у прутках діаметром від 12 до 18 мм та круглий (гладкий) прокат у бунтах – (мотках – авт.) діаметром до 20 мм, – почав розповідь Павло Житникович. – Це був потужний стан з двома нагрівальними печами. ДС 250-4 постійно вдосконалювався, змінювався залежно від того, яка продукція була потрібною. З середини сімдесятих років бунтову лінію замінили на ще одну лінію для виробництва арматури в прутках. А у середині 90-х працівники стану опанували прокатку слітингом, це коли заготовка під час прокатки ділиться навпіл у довжину, і кожна частина катається окремо. Це дозволило нагрівати заготовки однією піччю, що було економічно вигідніше і надійніше, бо прокатники мали піч у резерві».

Павло прийшов на стан у цікаві часи. Використання стану на початку нового тисячоліття було менш рентабельним, ніж інших станів, бо заготовки грілися за допомогою природного газу, який дорожчав шаленими темпами, а колеги використовували природно-коксо-доменну суміш, яка була суттєво дешевшою. Тож піч реконструювали, також перевівши на суміш. А ще щоб залишатися рентабельними, треба було розширювати сортамент.

«Протягом довгого часу стан катав арматуру всього за двома стандартами, державними, та й діапазон був невеликим. В основному катали арматуру 12 мм. Вона була ходовою, але треба було розширювати можливості, – продовжив Павло Житникович. – Тривала наполеглива робота. Опанували арматуру класу А800 і А1000, що мала підвищену міцність. Освоїли нові стандарти, серед яких – зарубіжні: британський, німецький та інші. Навчилися катати арматуру діаметром до 42 мм. Як жартують прокатники, ми «обросли жиром». Цьому розвитку сприяли цехові виробничі традиції. Одна з них – досвідчені фахівці не скупилися на досвід та знання. Вони передавали це все новачкам. Так було, коли я прийшов, так є і зараз. Я з вдячністю згадую своїх вчителів-прокатників Юрія Голтуренка, Сергія Тараненка, Олега Гречина, мого головного вчителя та батька Олександра Житниковича, начальника зміни дротового стану ДС 250-3 та інших, завдяки яким я став прокатником».

Свою другу молодість стан отримав у 2017-2019 роках. Саме тоді відбулася його кардинальна реконструкція. На стані знову з’явилася бунтова лінія, але вже зовсім інша.

«Так, саме лінія шпулерного намотування, що виробляє арматуру в мотках, є нашою новою візитівкою. Арматура в шпулерних мотках, яку ми лагідно називаємо «шпулею», наразі надзвичайно популярна на ринках. Вона є дуже раціональною для будівельників по всьому світу, бо практично не дає відходів при використанні та має інші переваги. Ця лінія побудована з нуля. Також маємо нову нагрівальну піч, яка здатна нагрівати заготовки квадрата 150 мм, які виробляють наші машини безперервного лиття заготовок. Піч має вдвічі більшу продуктивність, ніж її попередниці, вона може гріти 200 тонн заготовок одночасно і має 6 зон нагріву, що підвищує якість нагрівання».

Також на стані було встановлено нову групу прокатних клітей – передчорнову. Нагрівальна піч та шпулерна лінія автоматизовані практично повністю. Новий рівень автоматизації отримала й лінія з виробництва арматури в прутках. А згодом почалося повномасштабне вторгнення. У грудні 2022 року в наслідок ракетного удару надовго вийшов з ладу стан ДС 250-5, і четвертий стан отримав завдання від керівництва прокатного департаменту на чолі з Олександром Ткаленком  терміново розширювати свій сортамент.

«АрселорМіттал Кривий Ріг» не міг підвести клієнтів, які замовили продукцію ДС 250-5, та й ринки збуту не можна було втрачати, – продовжив Павло Житникович. – Наш колектив підсилився колегами з п’ятого стану, і ми взялися до роботи. Освоювати виробництво нових видів прокату необхідно було дуже швидко і з мінімальними витратами. Колективи двох станів дуже швидко об’єднались в одну команду зі спільною метою. Були застосовані не лише знання й досвід, а ще й винахідливість, креативні, нестандартні рішення, такі як заміна редуктора для прокатки арматури 36 мм, або використання кантуючих труб замість чергування вертикальних і горизонтальних клітей. Було застосовано нові схеми прокатки, що дозволило катати одночасно доволі різні за діаметром види продукції на різних лініях. Освоїли випуск гладких профілів, які є досить вибагливими у порівнянні з арматурою, навчилися катати гвинтову арматуру, яка використовується для шахтних кріплень, та ще багато іншого».

Павло Житникович зазначив, що саме завдяки професіоналізму та самовідданості працівників та налагодженій командній роботі стан зробив потужний стрибок у ці надскладні часи, коли бракує електроенергії, дошкуляють блекаути, багато фахівців цеху, серед яких і начальник СПЦ-2 Сергій Комлєв, захищають Україну.

«Новий начальник цеху Павло Веселков, який сам кілька років працював на ДС 250-4, керував ним, достойно підмінив нашого захисника. Успіхи стану у надскладний період досягаються завдяки поєднанню вмілого керування та фаху всіх працівників – від старшого майстра основної виробничої дільниці Олександра Коломойця, що прийшов на моє місце, від керівників технологів та ремонтників Максима Кривошеєва, Юрія Терещенка, Андрія Переверзєва, до Михайла Романішина, інших майстрів та робітників. Висококласно працюють Костянтин Мартинов, Денис Гайдамака та інші вальцювальники. Роботою проводкової майстерні вміло керує бригадир Сергій В’юннік, на прибиранні металу сумлінно трудяться бригадир Василь Поздняков, Іван Романішин, Віталій Галета та їхні колеги. Я вдячний операторам постів керування: Дмитру Микоцю, Володимиру Крайнову, Володимиру Поцапуну, Еллі Ткач та багатьом іншим. Скоріше б закінчилася ця страшна війна, і колеги повернулися в цех. Всім працівникам стану я бажаю міцного здоров’я, фінансового благополуччя, не засмучуватися, дивитися позитивно у майбутнє. Я вважаю, що ДС 250-4 – наш найперспективніший стан. Є цікаві плани. Не буду поки їх розкривати, незабаром дізнаєтеся».

Сергій Григорчук, нагрівальник металу: «Нагрівання заготовок – це те, з чого починається процес прокатки. І ми робимо все, щоб нагріти їх якісно, рівномірно, за технологією. Це непросто. Досвід допомагає. Я в цеху з 2002 року. Маю цікаву роботу. Коли вдається добре виконати складне завдання, то отримуєш неабияке задоволення».

Денис Гайдамака, вальцювальник стану гарячої прокатки: «Я – з династії прокатників. Мій батько – прокатник, брат Андрій також, тож відчуваю відповідальність. Робота, я вам скажу, не нудна. Кожної зміни щось новеньке. Не шкодую, що пішов батьковим шляхом. Відчуваю себе там, де й маю бути».

Олександр Коломоєць, старший майстер стану ДС 250-4: «Я не надто давно на цьому стані, перейшов з ДС 250-5. Зараз дуже багато складнощів. От хвилину тому стан зупинився, бо був перебій з електроенергією. Викликів багато, але разом ми їх долаємо. Я вдячний своїм хлопцям і дівчатам, які не тікають, не виїжджають за кордон, а працюють. Приходить молодь. Моє завдання, завдання заступників, майстрів – зрозуміти людей, налаштувати на роботу, знайти потрібні слова, компроміси. Перед усім – люди. Без них стан не працюватиме».

Категорії
Новини

Новий «посуд» у «кухні» добрив

У сульфатному відділенні цеху вловлювання коксохімічного виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг» оновили обладнання, яке залучене до процесу очищення коксового газу і отримання сульфат амонію – важливого компоненту для аграрної промисловості, та виробництва.

В цеху здійснено заміну випарника та пароводяного насосу. Це важливе обладнання у складному технологічному ланцюгу безперервного очищення коксового газу, в результаті якого, зокрема, й отримується супутній продукт – сульфат амонію.

У процесі очищення коксового газу вилучають компоненти, які завдають шкоди не лише промисловому обладнанню, а й навколишньому середовищу. Але очищений  коксовий газ – це не просто технічний продукт, а цінний дар виробництва, який після проходження всіх етапів очищення набуває другої долі. Він повертається в технологічний цикл як тепла енергія, обігріваючи коксові батареї та живлячи парові турбіни ТЄЦ, перетворюючи невидимий потік газу на силу, що рухає весь комплекс.

Випарник

«Під час очищення газу ми отримуємо ще один важливий продукт – сульфат амонію. Він виробляється завдяки нейтралізації аміаку сірчаною кислотою, – розповідає начальник цеху вловлювання і сіркоочищення КХВ Роман Каренов. – Процес проходить у спеціальному абсорбері, де коксовий газ, який містить аміак, пропускається крізь водний розчин сірчаної кислоти. Це призводить до утворення сульфату амонію у водному розчині. Щоб отримати сухі дрібні кристали продукту, нам треба випарити надлишок води. Саме цей процес і відбувається у випарнику. А пароводяний насос (гідравлічне устаткування) створює для цього необхідний вакуум».  

Старе обладнання для випаровування сульфату амонію вже пропрацювало багато років. Зважаючи на те, що на його стан впливає агресивна сірчана кислота, обладнання зазнало корозії. Заміна випарника та пароежектора дозволила зменшити температуру у випарнику, збільшити продуктивність та знизити експлуатаційні витрати.

Пароводяний насос

Сульфат амонію – це добра речовина для підживлення рослин у сільському господарстві, добавка при виробництві пластмас, рідин для замороження, компонентів для вогнегасників, реактивів для хімічної, текстильної, фармацевтичної та харчової промисловості.

Категорії
Новини

Коучинг – про змінну мислення

У грудні минулого року стартувало навчання сучасних практик з безпеки праці для керівників прокатного департаменту та прокатних цехів. (за посиланням Питань нема? Питання є! | Газета Металург онлайн ). Наступним етапом стали практичні заняття з коучингу в сфері охорони праці, які пройшли безпосередньо в цехах.

Коучинг – це метод досягнення цілі, при якому людина знаходить способи досягнення самотужки, але за допомогою діалогу зі спеціалістом-коучем. Ціль – безпечна праця з нульовим травматизмом. Так от керівники прокатного департаменту, начальники цехів та їх заступники, старші майстри мають стати коучами для працівників цехів при виконанні повсякденних робіт (рутин). І цьому їх навчають коучі Європейського співтовариства з охорони праці (ESOSH).

І ось базові теоретичні знання коучинга для першої рутини «Взаємодія на виробничому майданчику» викладені, для проходження практики учасники об’єдналисяу групи, і  ми разом з першою групою прямуємо в сортопрокатний цех № 2 на дрібносортний стан ДС 250-4. Саме тут виготовляють основну продукцію підприємства – арматурний і круглий прокат у прутках та арматуру у шпулерних бунтах, яка наразі користується особливим попитом у будівництві. У першій групі разом з іншими – директор прокатного департаменту Олександр Ткаленко та начальник СПЦ-2 Павло Веселков. Перший пункт – провідкова майстерня, де ремонтують та збирають привалкову арматуру, яка утримує розкат на стані під час прокатки. Слюсар Дмитро Ковальов збирає привалкову арматуру. На прикладі діалогу з ним керівникам департаменту було продемонстровано, як працює коучинг.

Прокоментувати момент погодився керівник групи коучинг-програми ESOSH Сергій Чеботарьов: «Цей коучинговий інструмент «Взаємодія на виробничому майданчику» має методологію шести кроків. Спочатку протягом 5-7 хвилин ми спостерігали за роботою Дмитра, визначилися, що він робить правильно, безпечно, а що ні. Помилки не були критичними, бо якщо порушення критичні, небезпеки мають серйозні загрози, то роботу треба зупиняти миттєво, а вже потім починати діалог, але це не цей випадок. Наступний крок – позитивний підхід. Треба працівника щиро похвалити за те, що він робить правильно, потиснути руку. Так виникає довіра – запорука продуктивного діалогу. А далі – сам діалог. Треба розпитати, як працюється, яку роботу виконує працівник, які ризики є у роботі. Наступне – залучення: розпитати, як, на думку працівника можна зробити працю безпечнішою прямо зараз, або протягом найближчих днів. І на завершення обов’язково подякувати людині за її роботу. Оце ми сьогодні й продемонстрували Вашим керівникам. Далі ми подивимося, як вони це засвоїли, що можна покращити, як позбутися недоліків у спілкуванні? Але справжня майстерність досягається лише шляхом постійної практики».

Сергій Чеботарьов розповів, що таку практику спілкування між керівниками і підлеглими, спілкування на рівних, він засвоїв під час відряджень до зарубіжних підприємств, і там це є нормою, породжує довіру і дає результати. Тож побажаємо нашим керівникам-прокатникам засвоєння нових теоретичних знань, успішного проходження практики та позитивних результатів у застосуванні коучингу на практиці в колективах підприємства.  

Категорії
Офіційно

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» повідомляє про вимушене зупинення роботи цеху блюмінг у другому кварталі 2026 року

Це рішення є непростим, але об’єктивно зумовленим поточними економічними та ринковими обставинами, у яких підприємство працює в умовах повномасштабної війни.

Ключовим фактором, що призвів до цього кроку, стало рішення Європейської Комісії запровадити з 1 січня 2026 року механізм CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) без будь-яких винятків або перехідного періоду для українських виробників. Фактично це означає втрату європейського ринку для значної частини української металургійної продукції, що критично впливає на обсяги виробництва та завантаження окремих агрегатів.

Варто наголосити, що «АрселорМіттал Кривий Ріг» доклав значних зусиль для переорієнтації продажів на ринок Європейського Союзу після початку повномасштабної війни. Фактично цей ринок будувався з нуля в надзвичайно складних умовах. Проте запровадження CBAM без урахування воєнних реалій в Україні перекреслило ці зусилля. За відсутності стабільного європейського ринку підприємство не має достатніх обсягів замовлень, щоб забезпечити роботу блюмінгу як сьогодні, так і в середньостроковій перспективі.

Додатковим суттєвим чинником залишається надзвичайно висока вартість електроенергії в Україні. В умовах постійних атак на енергетичну інфраструктуру, дефіциту електропостачання та необхідності імпорту електроенергії за високими цінами, собівартість продукції суттєво зросла, що ще більше погіршило економічну доцільність роботи блюмінга. Так, з початку війни вартість електроенергії для промислових виробників зросла понад вдвічі. Порівняно з 2024 роком,  коли ми попросили уряд терміново розробити заходи зі приборкання росту цін на електроенергію та  підтримки гірничо-металургійних виробників, ціна на електроенергію виросла з 135 дол США за МВТ до 210 дол у січні 2026 року. Це робить виробництво, зокрема цього підрозділу, економічно невигідним.

Рішення про зупинення цеху не означає відмову від відповідальності перед людьми. Збереження нашого колективу, знань та професіоналізму – залишається незмінним пріоритетом компанії у ці надскладні часи. Усі працівники блюмінга отримають пропозиції працевлаштування в інших підрозділах всередині підприємства з можливістю перенавчання за рахунок компанії, для цих працівників будуть збережені усі переваги роботи в «АрселорМіттал Кривий Ріг» – стабільна заробітна плата, соціальний пакет, усі інші пільги. Також будуть застосовані всі інші процедури та гарантії, передбачені чинним законодавством України.

Довідка: Цех блюмінг прокатного департаменту призначений для виробництва заготовки для дрібносортних і дротяних станів підприємства.

Категорії
Офіційно

Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» про ситуацію з CBAM

Як виробник сталі, що працює в Україні в умовах повномасштабної війни, я щиро вірю в чесний діалог і справедливі правила.

З 1 січня 2026 року CBAM (Механізм вуглецевого коригування імпорту) трансформується від щоквартальної звітності у реальний вуглецевий податок. Я хочу бути відвертим: сам по собі CBAM не є проблемою. Це легітимний і в довгостроковій перспективі необхідний механізм захисту інвестицій, здійснених компаніями ЄС, та регулювання вуглецевомісткого імпорту. Одного дня, коли Україна стане членом ЄС і працюватиме в однакових умовах, CBAM також матиме сенс і для нас.

Проблема полягає в тому, як CBAM застосовується до України сьогодні. У грудні 2025 року Європейська комісія відмовила українським виробникам сталі у будь-яких винятках або перехідному періоді, попри триваючу повномасштабну війну. Йдеться про виняток, який обговорювався протягом багатьох місяців. Рішення було засноване на припущеннях, що вплив на Україну буде мінімальним. З нашої точки зору, ці припущення є глибоко хибними.

Українські металурги працюють в надзвичайних умовах: постійні безпекові ризики, зруйнована інфраструктура, порушена логістика, відсутність доступу до фінансування та відсутність реальної можливості інвестувати в декарбонізацію через величезні додаткові витрати, необхідні для підтримання активів в робочому стані під ракетними та артилерійськими обстрілами. Ставитися до українських виробників так, ніби вони працюють у мирній Європі, означає ігнорувати цю реальність, і це призведе до знищення галузі, яка залишається критично важливою для виживання країни під час війни та після неї.

За оцінками GMK Center, CBAM може коштувати Україні до 5 млрд доларів експортних втрат протягом п’яти років. Металургія та гірничодобувна галузь забезпечують 7% ВВП, 15% експорту та 30% вантажообігу залізничного і портового транспорту. Це не абстрактні цифри — це робочі місця, громади та економічна стійкість. Шкода, що такі показники навіть не були враховані європейськими ухвалювачами рішень, попри постійні гасла на кшталт «Підтримаємо Україну» або «Ми вас не залишимо».

Для «АрселорМіттал Кривий Ріг» CBAM означає додаткову вартість доступу на ринок ЄС у розмірі 60–90 доларів США за тонну. Навіть з урахуванням того, що платежі будуть відтерміновані до 2027 року, ринок відреагував негайно, і наші європейські клієнти зупинили всі замовлення. Ми витратили три роки на формування наших позицій у Європі як заміну інших ринків, втрачених через війну, і внаслідок цього рішення експорт 1,25 млн тонн, запланований на 2026 рік — майже половина нашого річного виробництва — не відбудеться.

Зіткнувшись із цією реальністю, маючи НУЛЬ замовлень з Європи в нашому портфелі, як перший крок ми з великим жалем змушені негайно скоротити виробництво доменних печей до технологічного мінімуму. Якщо нічого не зміниться, наступним кроком стане зупинка доменних печей. Робота лише однією доменною піччю настільки збільшить наші витрати, що зробить фінансову життєздатність неможливою.

Робота на мінімальному рівні виробництва спричинить ланцюгову реакцію зупинки частини передільних виробничих потужностей, простою частини персоналу, а собівартість продукції зросте ще більше. Це відбувається на тлі найвищих цін на електроенергію в Європі та триваючих воєнних збитків, попри понад 1 млрд доларів підтримки з боку нашої материнської компанії. Нам терміново потрібна підтримка уряду України у вигляді справедливо регульованої ціни на енергоносії.

Ми не виступаємо проти CBAM. Ми вимагаємо справедливого ставлення, а це рішення не є справедливим. Без щонайменше трирічного пільгового або перехідного періоду Україна втратить ядро своєї металургійної промисловості та перетвориться на сировинний придаток ЄС (або, можливо, саме в цьому і полягає мета ЄС). Це точно не виглядає як солідарність із країною, що перебуває у стані війни.


З повагою,

Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг»

Категорії
Офіційно

«АрселорМіттал Кривий Ріг» повідомляє виробничі результати за 2025 рік

«АрселорМіттал Кривий Ріг», найбільше гірничо-металургійне підприємство України, повідомляє про результати виробництва в цілому за 2025 рік.

Попри зростання окремих виробничих показників у 2025 році, діяльність «АрселорМіттал Кривий Ріг» продовжувала відбуватися в умовах надзвичайно високих ризиків і обмежень, спричинених війною. Підприємство працювало в умовах постійних атак ворога на енергетичну інфраструктуру, дефіциту електропостачання, високих тарифів на електроенергію та необхідності її імпорту, дорогої логістики та складної ситуації на зовнішніх ринках. Упродовж року металургійне виробництво функціонувало з обмеженнями, а гірничий департамент — нижче довоєнних рівнів, що позначилось на річних результатах. Через усі ці спричинені війною фактори наші виробничі результати все ще відрізняються від запланованих та все ще далекі від довоєнних.Водночас завдяки зусиллям команди підприємству вдалося стабілізувати роботу, забезпечити зростання випуску чавуну, сталі, прокату та коксу порівняно з 2024 роком і зберегти виробничий потенціал.

Основні виробничі показники 2025 р., тонн

Вид продукціїФакт 2025% (порівняно з 2024)% (порівняно з 2021)
Чавун2 534 582116,947,5
Сталь1 688 955102,334,3
Прокат1 556 639101,433,9
Кокс (6% волог.)1 460 295116,450,5
Концентрат7 561 67296,768,7
Видобуток руди18 392 00195,869,7

Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг»:

«2025 рік був для нашого підприємства роком виживання і постійної адаптації. Ми працювали в умовах безперервних воєнних ризиків, атак на енергосистему, нестабільного електропостачання та безпрецедентного тарифного тиску. Попри це, команда зробила максимум можливого, щоб стабілізувати виробництво, зменшити витрати, оптимізувати процеси й зберегти колектив.

Наші виробничі результати відображують цю складну реальність – з високою вартістю електроенергії, дорогою логістикою, обмеженими експортними ринками та вимушеними виробничими простоями. Ми були змушені постійно переплановувати роботу основних агрегатів, і не змогли працювати постійно двома доменними печами, як планували від початку. Обмеження енергопостачання вплинуло і результати гірничого департаменту. А наприкінці року до усіх цих викликів додався ще один серйозний фактор — запровадження CBAM вже у якості податку та як бар’єра для експорту нашої продукції в ЄС, наслідки якого ми повною мірою відчуємо вже у 2026 році.

Наша ключова мета сьогодні — втриматися на ринку, зберегти виробництво й робочі місця, намагатися бути конкурентоспроможними попри війну. Ми дуже обережні в прогнозах, але продовжуємо працювати, інвестувати лише в критично важливі проєкти та робити все можливе, щоб підприємство вижило в цих надскладних умовах і щоб українська металургія мала підтримку Уряду України у вигляді справедливої регульованої цін на електроенергію. «АрселорМіттал Кривий Ріг» залишається в Україні і з Україною — з вірою в Перемогу та готовністю долучитися до відбудови країни».

Довідка:

«АрселорМіттал Кривий Ріг» має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, понад 5 млн тонн прокату й понад 5,5 млн тонн чавуну.