Позначка: охорона праці

Електромонтери двох цехів «Ливарно-механічного заводу» отримали спеціалізовані костюми та каски із захисними екранами, які здатні убезпечити від електродуги.

Як розповів заступник директора «ЛМЗ» з охорони праці Олександр Кірєєв, у цехах заводу пройшли аудити з впровадження корпоративних стандартів «АрселорМіттал» з охорони праці. «За підсумками аудитів був запланований комплекс заходів, впровадження яких дозволить суттєво підвищити рівень безпеки для працівників, – говорить Олександр Кірєєв». І серед цих заходів – забезпечення електромонтерів надійним сучасним спецодягом та засобами індивідуального захисту, які б захистили від наслідків можливих вражень електродугою. На цей момент їх отримали цех металоконструкцій (3 комплекти) та ремонтно-механічний цех № 1 (4 комплекти). У планах – забезпечити подібними засобами захисту електромонтерів усіх цехів «ЛМЗ».

Старший електрик ЦМК Олександр Дзюбас пояснив, що електродуга – це дуже небезпечне явище. Вражена нею людина може загинути чи мати важкі травми. «Електродуга створює дуже високу температуру, – розповідає старший електрик. – Раніше електромонтери отримували звичайні спецові костюми, як у котельників або слюсарів-ремонтників. І звичайно ж, про ефективний захист від дії електродуги не йшлося. А зараз люди вдягнені у набагато щільніші костюми та ще й з пропиткою, яка захищає від згубних наслідків дуги. А прозорий захисний екран, який кріпиться до каски, боронить обличчя. Раніше ж використовували захисний щиток, який зазвичай застосовується для захисту від механічних пошкоджень, наприклад, осколків, які можуть відлетіти під час роботи молотком тощо. Новий же екран виготовлений з матеріалу, який і осколки відіб’є, і від дуги захистить».

Електромонтерка з ремонту та обслуговування електроустаткування Олена Калієвська обслуговує електроустаткування ЦМК та ремонтує його. Електромостові крани, вальці, верстати, ножиці, преси, металорізальні машини і дуже багато зварювального устаткування – це все працює завдяки електричному струму. А ще є три підстанції, які перетворюють струм з напругою 6000 вольт на 0,4 кВ. Саме устаткування підстанцій є найнебезпечнішим щодо виникнення електродуги, хоча Олена зізнається, що все електроустаткування небезпечне. Елегантно сидить на ній новенький костюм.

«В ЦМК я працюю лише кілька місяців, а взагалі електромонтеркою – вже 30 років, – каже Олена. – Раніше працювала в цеху виробництва виливниць. Такий зручний костюм отримала вперше. До цього нам видавали звичайні роби, на яких так було й написано – «чоловічий». А оскільки шиті вони були на кремезних чолов’яг, то на мені їх плечі впевнено звисали в бік ліктів.  А зараз вони там, де й мають бути – на плечах. Штани розширені у стегнах. Тобто я отримала жіночий варіант, а чоловіки – свій покрій. На куртці є зони для провітрювання, які відкриваються блискавками і покриті сіточкою. Такі ж зони у відповідних місцях є на штанях. Літо не за горами, тож користь від того буде відчутною. Враження дугою у нашому цеху не було, і дуже сподіваємося, що й не буде, але мушу сказати, що у цьому костюмі та у шоломі з новим екраном я відчуваю себе впевненіше, ніж раніше. А екран має більшу захисну площу, ніж щитки. Це важливо, бо дуга не обов’язково вражає по прямій».

Олександр Дзюбас зазначив, що нові засоби захисту – це чудово. А до електробезпеки у ЦМК підходять комплексно. «От хоча б взяти вимикачі-автомати, яких багато у цеху, – каже Олександр. – Саме зараз триває заміна старих автоматів зі знімною кришкою, на нові нерозбірні, використання яких значно знижує ризик враження електродугою. Тобто намагаємося діяти на упередження».

У ремонтно-механічному цеху № 1 «Ливарно-механічного заводу» було замінено покрівлю основної виробничої будівлі на площі 986 квадратних метрів.

РМЦ-1 – один з найперших введених в експлуатацію цехів нашого підприємства. Перша доменна піч ще будувалася, а багато деталей для її оснащення вже вироблялися в цьому цеху. Спочатку будівля РМЦ знаходилася безпосередньо біля доменних печей. Відступаючи, у 1944 році окупанти її підірвали. А новий корпус цеху побудували в іншому місці у 1951 році. І з того часу повної заміни покрівлі не проводили, робили лише ремонти м’якої покрівлі».

«Дах над цехом був типовим для часів, в які його збудували, – розповідає начальник РМЦ-1 Євгеній Гречаний. – На металеві ферми трикутної форми приварені швелери, на які покладені важкі залізобетонні плити, до речі, не закріплені надійно. А поверх плит – м’яка покрівля з толі чи руберойду. М’яку покрівлю ремонтували багато разів. А от повної заміни, яка набагато дорожче коштує, не проводили. Але плити місцями почали нахилятися, а дах протікав. За кілька років до повномасштабного вторгнення ми почали поступову заміну плит на металеві щити. Природно, що почали з найпроблемніших ділянок. Але війна і пов’язане з нею важке фінансове становище призупинили цей процес. Зі старою покрівлею залишився чималенький східний проліт. Проблеми з безпековим станом покрівлі вимагали термінового вирішення».

Євгеній Гречаний розповів, що у східному прольоті знаходиться кілька важливих верстатів: фрезерних, стругальних, відрізних. А також наплавна установка та майданчики для зберігання готової продукції, яка тут же відвантажувалася замовникам на транспорт.

«Для повної заміни покрівлі знадобилися значні кошти, набагато більші, ніж на заміну лише м’якої покрівлі, – продовжив Євгеній Гречаний. – Чималенька сума, особливо в нинішніх складних умовах. Але ніякі гроші не варті безпеки для людей. Роботи зі встановлення нової покрівлі виконала підрядна організація. Спочатку ремонтники зняли всі шари м’якої покрівлі. Їх за всі роки було накладено 23 шари один на один. Потім демонтували плити. А на їхнє місце встановили та приварили металеві щити, набагато легші, ніж плити, що значно зменшило навантаження на ферми та опори. На щити поклали шар акваїзолу, сучасного ізоляційного матеріалу. На нього поклали 150-міліметровий шар граншлаку, виробленого нашими доменниками, який збереже тепло. Зверху додали 50-міліметрову бетонну стяжку, а над нею – ще два шари акваїзолу. Недешево, але надійно, для людей. Ми щиро вдячні керівництву первинної організації ПМГУ за сприяння у виділенні коштів та керівництву «АрселорМіттал Кривий Ріг» за інвестицію в нашу безпеку».

Очільник цеху додав, що нова покрівля добре зарекомендувала себе протягом січня-лютого-березня, є безпечною і добре захищає від вологи, а ще зберігає тепло. А у найближчій перспективі така ж заміна покрівлі чекає на одну з будівель ковальської дільниці РМЦ-1. Тож попри повномасштабну війну і поки що збиткове виробництво, підприємство вкладає кошти у безпеку та покращення умов для своїх працівників.