Позначка: ремонти

Категорії
Новини

Оновили стратегічну «магістраль»

В агломераційному цеху № 3 капітально відремонтували галерею № 18, якою транспортується концентрат, необхідний для виробництва агомерату.

Ремонт галереї здійснили в рамках заходів з охорони праці, спрямованих на своєчасне попередження небезпечних ситуацій. Справа в тому, що ця галерея почала експлуатуватися ще на початку 1960-х років разом із пуском в роботу агломераційного цеху № 3. Поточні ремонти на ній проводилися, але через поважний вік галерея потребувала більш кардинальних змін. Тож, щоб попередити її руйнування і падіння людей з висоти (що є одним із так званих чотирьох ризиків-«кілерів» ), галерею вирішили капітально відремонтувати. На це наше підприємство скерувало понад 11 млн грн.

«Ця галерея є стратегічно важливою для виробництва. Нею за допомогою конвеєрного транспорту концентрат подається зі складу рудозбагачувальної фабрики № 1 до агломераційного цеху № 3. Потім концентрат змішується з вапняком, паливом, рудою та застосовується у виробництві агломерату в агломераційних цехах №№ 1, 2. Якщо припиниться подача концентрату, то неможливо буде забезпечувати ці цехи шихтовими матеріалами», – сказав Віталій Книга, начальник АЦ № 3.

Довжина галереї становить 140 метрів. Розташована вона на висоті приблизно 5-7 поверхового будинку. Під час ремонту усі старі складові галереї були демонтовані. На ній встановили нові металоконструкції, бетонні опори, обшивку, дах. Роботи тривали три місяці. Їх здійснювали фахівці підрядної організації. Хід ремонту контролювали заступник начальника АЦ № 3 з механообладнання Андрій Болсун та провідний інженер з будівлі та споруд Сергій Тиква, керівництво підприємства.

Під час ремонту галереї

Під час ремонту особлива увага приділялася охороні праці, зокрема безпечній подачі концентрату, адже цей процес продовжував здійснюватися. Конвеєр додатково огорнули, щоб дозувальники АЦ № 3 та фахівці підрядної організації, які його обслуговують, були захищені від рухомих частин: роликів, стрічки, приводу.

Наразі відремонтована галерея № 18 стала більш надійною, безпечною та продовжує ефективно працювати.

Категорії
Новини

Чавун «ходитиме» оновленим шляхом

З червня в «АрселорМіттал Кривий Ріг» триває впровадження програми «Хід чавуну». Програма передбачає проведення власними силами капітального ремонту колій, якими чавун перевозиться від доменних печей №№ 6, 8 до конвертерного цеху.

Мета цієї програми – капітально оновити колії та усі складові залізничного господарства на них і забезпечити безаварійний рух вантажних перевезень. На реалізацію «Ходу чавуну» підприємство скерувало 4,5 млн грн.

«Через природні фактори та складні умови експлуатації колій, по яких систематично рухаються платформи із важкими ківшами з розплавленим чавуном, потребують як постійного поточного утримання, так і ремонтів. Щоб досягти найкращого та ще й довготривалого результату, в управлінні залізничного транспорту вирішили впровадити програму «Хід чавуну». Вона розрахована на три місяці. Такий ремонт дозволить забезпечити безпечний рух на цій ділянці впродовж наступних від 7 до 14 років», – сказав начальник залізничного цеху № 3 Вячеслав Тіняков.  

Основний акцент програми направлений на капітальний комплексний ремонт саме тих колій, які ведуть від розливних машин доменних печей №№ 6 та 8 до конвертерного цеху, а також стрілочних переводів та ділянок з’їздів на цьому шляху. Протяжність складає до 3 кілометрів і проходить через станції Розливну, Доменну, пост Чавунний, та один перегін.  Раніше такі капітальні ремонти виконували підрядні організації. Але зараз через війну сторонні організації не працюють на підприємстві. Тому було вирішено увесь обсяг робіт здійснити власними силами. Тим більше, що для цього є все необхідне: фахівці, інструменти, матеріали, техніка. Тож до роботи взялися майстри залізничного цеху № 3.

Володимир Баніт, Євгеній Дяченко, Олександр Гречаний, Микола Кирикилиця, Олексій Пархоменко, Роман Сергєєв, Павло Коропатник, Олександр Минько

«Програма «Хід чавуну» складається із 18 пунктів – видів капітальних ремонтів. Серед них є такі, як повна заміна верхньої будови колій, земляного полотна, дренажних споруд, стрілочних переводів тощо. До речі, під час заміни стрілочних переводів замінюються усі їх складові, від металевих частин до підрейкової основи – брусів. Також замінюється і щебенева основа. На сьогоднішній день ми виконуємо 15-й пункт цієї програми, тож роботи ще тривають. В роботу беремо ще один стрілочний перевід та ділянку колій із залізобетонними шпалами», – продовжив Вячеслав Тіняков.

«Всі старі матеріали зняли, вичистили непридатний баласт та вклали нове – саме так ми і здійснюємо капремонти колій, стрілочних переводів та з’їздів. Робота хоч і важка, але не нова для колективу монтерів колій ЗЦ № 3, та й особливості цієї дільниці ми добре знаємо, адже працюємо на ній вже понад 20 років, – говорить начальник доменної дільниці ЗЦ № 3 Роман Сергєєв. – Нам допомагає те, що шоста доменна піч зараз знаходиться на капітальному ремонті. Щодо восьмої, яка працює, то свою роботу ми узгоджуємо з доменниками. Координувати наші дії, регулювати рух допомагає начальник доменного району ЗЦ №1 Олександр Драпчук. Заплановані роботи виконуємо під час так званих технологічних «вікон» у доменному цеху, коли триває пауза між плавками. Ремонт, заміну залізничного господарства на цій дільниці робимо ретельно, якісно, щоб колії, стики і всі інші складові були надійними та служили якнайдовше».

Категорії
Новини

«Підставка під гаряче» промислового масштабу: зроблено власноруч

Працівники дільниці з ремонту спецрухомого складу ремонтного виробництва центрального департаменту з утримання та ремонтів разом з командою цеху металоконструкцій ЛМЗ капітально відремонтували лафет чавуновозного ковша.

Завдання стало своєрідною «пробою пера» для ремонтників. Раніше комплект – ківш та лафет – купували у зовнішніх виробників. А цього разу ремонтники нашого підприємства самотужки взялися за виготовлення лафета – платформи для транспортування ковша.

У чавуновозному ківші рідкий чавун перевозять від доменних печей до сталеливарних агрегатів або до розливальних машин. Для транспортування ковша використовують платформу спеціальної форми. І стан ковша, і стан платформи відіграють дуже важливу роль у процесі транспортування чавуну, температура якого сягає більш як 1000 градусів. У разі ушкодження футерування ковша розпечений чавун може пролитися на платформу-лафет і легко її пропалити. Це може призвести до руйнування ковша, розливу чавуну, що загрожує життю та здоров’ю персоналу. Тому стан ківшів та платформ завжди знаходиться під пильним наглядом.   

«Наша дільниця – депо ремонту чавуновозів займається ремонтом чавуновозних ківшів та лафетів для ДЦ-1 та ДЦ-2, – розповідає майстер ремонтного виробництва дільниці спецрухомого складу ЦДУР Віктор Орловецький. – У процесі експлуатації під дією високих температур футерування ківшів поступово псується і вимагає періодичних поточних або капітальних ремонтів. Під час капітального ремонту старе футерування повністю видаляють з ковша і замінюють на нове. У довоєнні часи ми протягом місяця могли капітально відремонтувати до 10 ківшів. Зараз виконуємо лише поточні ремонти. Але натомість ми вирішили самі спробувати капітально відремонтувати, а фактично виготовити лафет для ківшу. Це дозволило нам економічно підтримати підприємство, адже вартість комплекту «ківш-лафет» чималенька».

Необхідні металеві конструкції виготовили майстри з ЦМК ЛМЗ. А далі за справу взялися дільниці з ремонтів спецрухомого складу. Завдяки грамотному керівництву начальника дільниці Олексія Голубєва та вмілим рукамслюсарів-ремонтників Ігоря Кочетова, Володимира Гросула, Миколи Міговки та електрогазозварника Олександра Затєєва, це надскладне завдання було гідно виконане.

«Фактично саме ми «начинили» платформу усім необхідним зсередини, – продовжує Віктор Орловецький. – Ми встановили тяговий хомут, задні та передні упори (які, до речі, теж виготовили власноруч). Також ми встановили фрикційний апарат – амортизатор, автозчеплення та колісні пари. Це дуже відповідальна частина роботи, адже вона напряму впливає на безпеку персоналу. Уявіть собі, що може трапитися, якщо лафет з ківшом з розпеченим чавуном здійснить неконтрольований рух.  Було непросто, адже ми вперше виконували капремонт лафета власноруч. Вдалося, змогли, впоралися. Тепер ось чекаємо на відгук від металургів, які вже у вересні планують залучити відремонтований ківш з лафетом до роботи біля печі».

Категорії
Новини

Залізничники відремонтували все та розклали по поличках

Слюсар-електрик ЗЦ № 2 Володимир Богуславський біля впорядкованого куточку з деталями та запчастинами

У залізничному цеху № 2 відремонтували та впорядкували електроапаратне відділення кранового депо. Покращення провели за методологією Виробництва світового класу. Тепер робота тут стала ефективнішою, а умови праці зручнішими та безпечнішими. І зміни тривають.

Цього року у рамках програми WCM власними силами тут вже зробили ремонт та облаштували приміщення зварювального відділення депо тепловозів серії ТЕМ. А зараз відремонтувалиелектроапаратне відділення кранового депо. Тут проводиться профілактика та ремонти електрообладнання кранів на залізничному ходу, щіток та снігоприбиральних машин для боротьби зі сміттям та снігом на коліях залізничних станцій.

«Коли ми зайшли до електроапаратного відділення вперше, то побачили, що роботи у нас буде багато. Приміщення треба було ремонтувати капітально. Також згідно з методологією 5S необхідно було впорядкувати обладнання та численні електричні деталі кранового господарства цеху. Переважна його більшість знаходилася на столі, була розкладена по різних кутках, звідки (якимось дивом) електромайстер відшукував необхідне для ремонту. Звичайно, сил та часу на пошук витрачалося чимало», – сказав Вадим Казанцев, інженер служби WCM.

Було

Перетворення почали з ремонту майстерні. Силами ЗЦ № 2 кімнату очистили від зайвого, відремонтували стелю, побілили, пофарбували у корпоративні кольори. Зробити це залізничникам допомогли колеги – муляри ЗЦ № 3. У кімнаті встановили сучасне лед-освітлення, в тому числі й над робочими місцями. Для інструментів поставили спеціальні стелажі та тумби. До речі, оскільки тумби місткі та доволі глибокі зсередини, в них теж провели освітлення. Тепер усі інструменти, які розкладені там, добре видно і електрик миттєво може знайти все необхідне для роботи.   Звичайно, за правилами WCM, місця зберігання та деталі й запчастини були підписані та промарковані різними кольорами: придатні до роботи – зеленим, ті, які ремонтуються – жовтим, а червоним – непридатні.

Стало

«Тепер в електроапаратному відділенні стало затишно, зручно, легко знаходити усе. Це й інструменти, й електричні вузли та агрегати: гідроелектроштовхачі, різні контактори та інше обладнання. Коли все зробили, то зрозуміли, що результат ще можна вдосконалити. От саме цим ми і  займатимемось  найближчим часом», – поділився враженнями слюсар-електрик Володимир Богуславський.

«Кранове депо, де розташоване електроапаратне відділення, – історичне. Це одна із найстаріших будівель на нашому підприємстві, яка була збудована ще у 1937 році. Спочатку тут ремонтували паровози, а потім тепловози. Будівля чудово зберіглася і продовжує «працювати», а ремонти допомагають підтримувати її у належному стані. Ми прагнемо, щоб оновлені приміщення були ще й зручними для працівників. В цьому значно допомагає методологія Виробництва світового класу. Правильна організація робочого місця сприяє ефективності роботи, адже, погодьтеся, коли робоче місце чисте, впорядковане і охайне, то і результат буде якіснішим, і робота триватиме швидше. Зараз у цеху за таким же принципом ми оновлюємо й інші», – сказав начальник залізничного цеху № 2 Дмитро Колесник.

Категорії
Новини

Кімната нарад тепер «при параді»

Кімната змінно-зустрічних зборів ремонтно-механічного цеху № 1, вона ж за сумісництвом головна урочиста зала ливарно-механічного заводу, тепер виглядає «при параді». Лоск наводили усім світом, розповідають ремонтники.

Сьогодні ця велика зала зустрічає працівників ЛМЗ світлими оптимістичними кольорами стін та яскравим освітленням. А ще недавно тут панували пліснява, патьоки на стінах та тьмяне світло. У цьому приміщенні зазвичай проходять змінно-зустрічні збори для 170 працівників РМЦ-1, також тут вітають ювілярів, відбуваються нагородження для усього колективу ЛМЗ. Сучасне обличчя зали нарад, як тепер називають цю кімнату, налаштовує на позитив одразу з початку робочої зміни, а настрій – не останній чинник продуктивної роботи.

«Мені неодноразово від працівників цеху доводилося чути, що про які зміни можна вести мову, коли навіть актова зала «сумно» виглядає, – розповідає начальник РМЦ-1 Євгеній Гречаний. – Дійсно, востаннє її ремонтували у 1986 році. Ми мали приміщення, де було волого, холодно та некомфортно. Тому спочатку взялися за заміну покрівлі, ці ремонтні роботи виконав підрядник. Потім власними силами замінили опалення, а фінальну крапку у перетворені довірили працівникам «Стіл Сервісу». Вони пошпаклювали, пофарбували наші стіни у світлі кольори, замінили освітлення. Наразі зала має зовсім інший вигляд. За мирних часів ми у цьому приміщенні плануємо ще й мінімузей заводу облаштувати, адже експонати є. Впевнений, що цю експозицію доповнять і трофеї наших захисників-переможців. Але це плани на майбутнє. Ми вже готові тут вітати наших героїв, скоріше б тільки вони повернулися до нас з Перемогою!»

Категорії
Новини

Тепер качнемо водички!

Працівники цеху ремонту енергетичного устаткування долучилися до водного порятунку підприємства. Вони встановили на водопроводах підприємства два насоси підвищення тиску води.

Важливість води у виробничому процесі добре відома виробничникам, адже без неї не відбувається жоден процес у металургії чи гірничій справі. За мирних часів потужне підприємство споживало чималий обсяг води. З підривом Каховської ГЕС металурги по-справжньому відчули, що таке спрага. Навіть за умов суттєвого зменшення виробництва підприємству потрібна вода. Тому питання забезпечення нею, хоча б у максимально заощадливому режимі, завжди було серед першочергових.

Серед заходів, які сьогодні допомагають заводу у забезпечені водою, – встановлення на двох водоводах підприємства підвищувальних насосів. Зробити це довірили справжнім фахівцям з цеху ремонту енергетичного устаткування центрального департаменту з утримання та ремонтів.

«Перший насос ми встановили на питний водовід, яким подається вода  на хімводоочистку ТЕЦ-1 для  подальшого забезпечення підготовленою водою ДП-8, конвертерний цех та МНЛЗ, – розповідає старший майстер ЦРЕУ Володимир Калашник. – За тиждень ми впоралися з чималим обсягом робіт. Це вдалося завдяки майстерності наших слюсарів-ремонтників, газорізальників та електрозварників: Едуарда Косьміна, Руслана Рубана, Сергія Вичужаніна, Володимира Онищука, Івана Шевельова та Олексія Радька. Спочатку був підготовчий етап: забезпечили матеріал та спецтехніку, а тоді вже розпочали роботу. Працювали разом зі спеціалістами цеху водопостачання. Насоси встановили на попередньо залитий бетонний постамент, виконали обв’язку труб, врізку, все перевірили і насос закачав. – Це дало нам змогу підняти тиск у водоводі і сумарно з Дніпровським водоводом подавати до 500 кубометрів води на годину. От тепер качнемо, аби тільки була вода!»

Аналогічні роботи проводяться на Дніпровському водогоні. На цьому водогоні роботи виконують  фахівці з ЦРЕУ: Тарас Кокошко, Володимир Мєзєнцєв, Сергій Тіньков, Сергій Коваленко та Павло Теребило. Встановлення насоса  забезпечить безперервну роботу хімводоочистки води на ТЕЦ-1 навіть за умов можливого зниження находження дніпровської води.