Максим Дубовик став на захист України учервні 2024 року. Він служив оператором-топогеодезистом артилерійської батареї. До мобілізації Максим працював у цеху металоконструкцій Ливарно-механічного заводу.
Начальник зміни ЦМК Максим Сизов сказав, що страшна звістка про загибель електрозварника Максима Дубовика глибоко вразила його особисто та всіх, хто з ним разом працював. «Максим Дубовик був доброю і чуйною людиною, – говорить начальник зміни. – Завжди був спокійним і впевненим. Він без проблем знаходив спільну мову з колегами та співпрацював у команді. Не пам’ятаю, щоб хтось мав з ним конфлікти. Максим брав участь у ремонтах та виготовлені устаткування для доменного, сталеплавильного, коксохімічного та інших виробництв, для гірничого департаменту, та практично для всіх цехів «АрселорМіттал Кривий Ріг». Свою роботу виконував якісно, професійно. Це дуже тяжка втрата для нас усіх».
Максим Дубовик отримав поранення, несумісні з життям 12 лютого 2025 року поблизу населеного пункту Удачне Покровського району Донецької області.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям та колегам Максима.
Сучасні технології видобутку залізної руди неможливі без вибухових робіт. Спочатку гірники бурять свердловини. Потім масиви гірських порід підриваються вибухівкою, яка закладається у ті свердловини. А далі до справи стає техніка, яка завантажує залізну руду та везе її до місць перероблення. Ніде правди діти, вибухи супроводжуються викидами пилу та газів, серед яких оксиди азоту, вуглецю тощо. Фахівці «АрселорМіттал Кривий Ріг» постійно працюють над зменшенням цих викидів.
Майже 20 років тому наше підприємство стало частиною міжнародної компанії, однієї з найпотужніших у світі у гірничо-металургійному напрямку. За ці два десятиліття виконано багато роботи зі зменшення впливу на довкілля міста та регіону. Як розповів начальник служби інвестицій та науково-технічного супроводу гірничого департаменту Артем Кузнєцов, серед останніх здобутків у цьому напрямку – проєкт, який реалізовано у 2023 році у рамках Міської програми розв’язання екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016–2025 роки. Він саме і спрямований на зменшення небажаних викидів під час промислових вибухів, які проводяться щотижня у наших кар’єрах.
«Для поглинання пилу та газів, які утворюються під час вибухів у кар’єрах, використовують воду. Поліетиленові ємності-рукави з водою додають у свердловини разом з вибухівкою. Але крім води існують ефективніші реагенти, які у змозі зв’язати більше небажаних речовин, запобігши їх потраплянню в атмосферу, – пояснив Артем Кузнєцов. – Серед них – «Гідрогель». Ми спробували використати його у зневоднених свердловинах, і заміри після вибухів показали гарні результати. З травня 2023 року ми використовуємо «Гідрогель», і маємо зниження викидів.
Цей проєкт гірничий департамент реалізував разом з Науково-дослідним інститутом безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості. А зараз триває співпраця з фахівцями комунального підприємства «Наука», також спрямована на зменшення навантаження на атмосферу під час проведення вибухів.
«Саме зараз ми вдосконалюємо і випробовуємо нові конструкції вибухових зарядів, щоб більше вибухової енергії спрямувати у потрібних напрямках, саме на руйнування гірських порід, а не вгору, – розповідає Артем Кузнєцов. – А ще підбираються оптимальні схеми комутації, тобто, послідовності підриву зарядів свердловин під час масових вибухів. Все це також сприятиме зменшенню викидів. Ну й звичайно ж, продовжуємо використовувати те, що вже довело свою ефективність. Наприклад, розміщення рукавів з водою на поверхнях у зонах проведення вибухів. Робота триває».
Нові задачі, виклики, досвід – наша розповідь про роботу та колектив центральної лабораторії технічного відділу коксохімічного виробництва у часи повномасштабного вторгнення.
Війна кардинально змінила усіх нас, але не змінила нашого ставлення до своїх справ – зробила нас відповідальнішими. Попри відключення світла, загроз ракетних обстрілів, «шахедів» над головами ми продовжуємо виробляти чавун, сталь, коксохімічну продукцію і, головне, робити це якісно, за світовими стандартами.
Саме на якості ми і зробимо акцент, адже героєм нашої публікації цього разу стала Центральна лабораторія технічного відділу коксохімічного виробництва (ТВ КХВ). Її фахівці допомагають забезпечувати якість на всіх ланках виробничого ланцюга – від приймання сировини, дотримання цехами КХВ режимів ведення технологічних процесів, і до випуску готової продукції.
«Насправді за цими короткими фразами стоїть велика робота: кропітка, уважна, професійна, зосереджена. Тут здійснюють лабораторні дослідження 26 фахівців. До речі, до війни наш колектив був більшим. Враховуючи те, що сортамент продукції КХВ чималий, лабораторія проводить цілий комплекс випробувань. Тільки минулого року ми виконали їх майже 130 тисяч. Під нашим пильним контролем як вугільна шихта, так і готовий кокс, вміст у них вологи, сірки, зольності, «гарячої» міцності вугілля, коксу та інших якостей. Також ми контролюємо ступень очищення коксового газу від аміаку, бензольних вуглеводів, сірководню та якість отриманої продукції його очищення – сирого бензолу, амонію сульфату, смоли кам’яновугільної тощо. Це і екологічна складова – вловлювання шкідливих викидів, і корисні продукти для споживачів. Тож, як бачимо, наша лабораторія залучена у виробництві на всіх його етапах. Від початку повномасштабної війни ми не припиняли свою діяльність. Тут у нас своя «передова», але наша робота переважно залишається за кадром», – знайомить з діяльністю свого підрозділу Олена Солонько, начальниця центральної лабораторії ТВ КХВ.
Лаборант хімічного аналізу НадіяСолонець заносить до лабораторії мішок з вугільним концентратом. Цей чорний, що виблискує, гранулами порошок треба просіяти та підготувати до подальших випробувань.
У іншому кабінеті лабораторії її колега Ірина Хорольська за допомогою мікроскопу та спеціального обладнання визначає петрографічні характеристики вугільних концентратів. Цей метод дозволяє з ювелірною точністю визначати природу вугілля для виробництва коксу.
«Така робота для нас є щоденною, – продовжує Олена Солонько. – Від початку повномасштабної війни у нас змінилися сировинна база коксування. Зараз ми отримуємо її з Америки та європейських країн. Перед нами постала задача добре познайомитися з сировиною, більше дізнатися про її складову, щоб визначитися, чи підходить вона для нашого виробництва коксу. Тому окрім стандартних випробувань ми досліджували і природу нового для нас вугілля, адже воно було іншим, не таким, до якого ми звикли. Ми проводили петрографічні випробування, визначали пластичні властивості сировини, дізнавалися про «характер» вугілля та його «поведінку» у складі вугільної шихти. У цих дослідженнях нам допомагав Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут(УХІН), що у Харкові. Результат цієї роботи позитивний – сировина відповідає нашим критеріям, ми можемо використовувати її у нашому виробництві».
«Ще один виклик, який нам довелося долати у воєнні роки – це підтримання роботи устаткування лабораторії через блекаути та часте вимикання електроенергії. Ми працюємо з сучасними приборами, які дозволяють в рази пришвидшувати проведення досліджень та отримувати максимально об’єктивні результати. У нас в роботі пластометричний апарат для контролю якості вугільної шихти, хроматограф для випробувань сирого бензолу, кам’яновугільної смоли, масла, установка Карботест для проведення лабораторного дослідницького коксування, петрографічний комплекс, про який вже згадувалося та інше цікаве та дороге обладнання. Все це дозволяє нам працювати якісно та швидко. Ми дуже стараємося зберегти працездатність обладнання, адже воно збиралося протягом багатьох років і є надзвичайно затребуваним», – зазначила Тетяна Кліменко, заступниця начальниціцентральної лабораторії ТВ КХВ.
Та будь-яке обладнання не може працювати без кваліфікованого колективу. Тому ще одним воєнним випробуванням центральної лабораторії стало збереження працівників, а точніше – працівниць, адже жінки у колективі переважають. Вони, як і завжди, дбають про якість сировини, яка застосовуватиметься у виробництві, продукції, яка відвантажиться замовнику, турбуються про якість технологічних проб води, масла, газів, без яких неможливе протікання технологічних процесів.
З початку повномасштабної війни у більшості жінок чоловіки стали на захист країни. У лабораторії усі підтримують одна одну, дбають і про виробництво, і про допомогу захисникам.
«Тут всі, наче єдина родина, я одразу це відчула, коли влаштувалася сюди на роботу, – розповідає лаборант хімічного аналізу Надія Морозевич. – До Кривого Рогу я приїхала з міста Часів Яр, що на Донеччині. Спочатку ми з родиною ще трималися, допомагали військовим та цивільним, волонтерили, надавали людям першу медичну допомогу. Але потім обстріли почастішали, збільшилися руйнування, словом, до міста прийшли усі нещастя, які нам зазвичай несе «руський мир». Ми з родиною були вимушені залишити рідне місто. Нашою другою домівкою став Кривий Ріг. Раніше я працювала лаборантом хіміко-бактеріологічного аналізу на підприємстві «Вода Донбасу», контролювала якість води. У центральній лабораторії КХВ я перевіряю якість коксового газу. Звичайно, ця робота була новою для мене. Та дівчата мене всьому навчили, я відчула дуже сильну підтримку від усіх моїх колег».
Колектив лабораторії пишається, що ще у 2005 році лабораторія КХВ стала першою і єдиною лабораторією у коксохімічній галузі, яка була акредитована за стандартом «Загальні вимоги до компетентності випробувальних і калібрувальних лабораторій». Для підтримки такої високої планки тут щорічно проходять інспекційні аудити, спеціальні навчання для колективу.
У період воєнного стану лабораторія пройшла повторну акредитацію за стандартом ДСТУ EN ІSO/ IЕС 17025 у його новій версії. Тож, попри війну і все, що з нею пов’язано, центральна лабораторія КХВ продовжує цілодобово працювати для замовників якісно та ефективно. А ще у лабораторії сподіваються на скоріше завершення війни, спокій у роботі і турботи, які б були пов’язані тільки з розширенням виробництва.
Криворізький академічний театр драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка
15 лютого о 16:00 на розсуд глядачів представлена вистава «Вісім люблячих жінок». Це іронічний детектив на дві дії. У заміській садибі вісім жінок готуються зустрічати Різдво, та свято затьмарене вбивством господаря будинку: його тіло знайдено в кабінеті з ножем у спині. Під підозрою опиняється кожна з присутніх: його дружина з дочками, теща, своячениця, рідна сестра жертви, економка і покоївка. Поступово з’ясовується, що будь-яка з цих жінок мала свої мотиви, щоб скоїти вбивство. Та де ж саме правда?
16 лютого об 11:00 запрошуємо переглянути виставу-казку «Каліф-лелека».
16 лютого о 18:00 запрошуємо переглянути танцювальну виставу Арт-театру «ЛюТа» під назвою «Грішна». Це стильна, сучасна й відверта історія, що ставить перед вибором між коханням і совістю, щастям і осудом. Вистава «Грішна» розкриває вічні теми помилок і каяття, ставлячи важливе питання: «Чи краще двоє щасливих, ніж троє нещасних?» На вас чекає захопливе поєднання традицій та сучасності, де кожен рух несе неймовірну силу почуттів. Вистава за участі зірок шоу «Україна неймовірних людей», які передають ці глибокі емоції через приголомшливу хореографію, яка зачаровує з перших секунд. Це не просто танець – це історія життя, яка відкривається перед вами на сцені і яку варто побачити на власні очі.
Криворізький академічний міський театр музично-пластичних мистецтв
15 лютий об 12:00 на глядача чекає вистава «Усі миші люблять сир». Це прекрасна і зворушлива історія дружби та кохання, які долають будь-які перешкоди! Казка не лише для дітей. Її можна переглядати сім’єю, адже через казковий сюжет театр розмовляє з дітьми про дуже серйозні речі – як у цьому житті зберегти своє «Я», не зрадити собі навіть заради високої мети, не розгубити найкраще в собі – дар любити, дружити, вірити в чудо, вміти бачити й чути того, хто поруч. Ця історія про любов і дружбу вже облетіла весь світ.
15 лютого о 17:00 пропонуємо переглянути пластичну драму ««Співи сонця і тіні» за мотивами творів Моріса Метерлінка у картинах «Сумний вальс» та «Сліпі». Режисер-постановник Олександр Бєльський обʼєднав у сценічному творі дві сюжетні лінії. Одна – за мотивами метерлінківських «Сліпих», в ній є відповіді на питання «Де ми живемо? У що віримо? Чи маємо надію? Які наші цінності?» та відбувається пошук сили, що поведе за собою тих, хто прагне рухатися попри негаразди. Інша – асоціативні картини, створені під впливом сібеліусівської музики, основна ідея – непереможне життєлюбство, перед яким відступають хвороби та смерть, яке лишається після відходу людини, перетворюючись на світло. Показ проходить у рамках ХІІІ Міжнародного відкритого фестивалю професійних театральних колективів «Homo Ludens» («Людина, що грає»).
Криворізький міський театр ляльок
15 лютий об 11:00 на маленького глядача чекає вистава «Принцеса та свинопас». Це музична вистава за мотивами казок Г.К.Андерсена. Казка про любов від Олє Лукоє. Про вередливу Принцесу, що полюбляла коштовні подарунки, та закоханого в неї Принца-Свинопаса. Дівчина не оцінила його подарунки – він вирішив її провчити. До чого це призвело та чим закінчилася ця цікава та повчальна історія, розкажуть її герої.
16 лютого об 11:00 пропонуємо виставу «Коза-Дереза». Вистава-жарт. Українська народна казка про розбійницю козу.
Екскурсії
Туристичний клуб «Невгамовні Гідеси»
15 лютого о 10:00 запрошуємо на романтичну автобусну екскурсію «Шлях до серця через мистецтво». Ви побачите криворізькі скульптури, мурали, мозаїки та почуєте історії про кохання, які надихають. Місцем збору: біля пам’ятника Козаку Рогу. Гіди: В. Козаков, О. Лєдовьска, В.Серьогіна. Реєстрація обов’язкова: 0961197549. 0982556455.
16 лютого о 10:00 запрошуємо на благодійну екскурсію «Парки у місті». Ви дізнаєтеся про історію створення саду в парку ім. Мершавцева, історію Гданцівського парку – від болгарських городів до сьогодення. А ще почуєте про таємниці парку Театрального. Місце збору: пам’ятник Св. Миколаю. Реєстрація обов’язкова: 0961197549. 0982556455.
16 лютого о 13:45 запрошуємо на цікавий майстер-клас. Ви коли-небудь чули про String Art? Це унікальна техніка створення картин за допомогою ниток та цвяхів. За допомогою неї ви можете створювати справжні шедеври, які стануть чудовою прикрасою вашого дому або оригінальним подарунком для близьких. На майстер-класі ви навчитесь: основам техніки String Art, створювати ескізи та переносити їх на основу, правильно забивати цвяхи та натягувати нитки, різних прийомів та технікам для створення об’ємних та цікавих картин. Місце збору: біля входу до ТРЦ Ліберті (пр. Поштовий). Реєстрація обов’язкова: 0961197549. 0982556455.
Тренінги, майстер-класи
16 лютого о 12:00 відбудеться тренінг-практикум «Бізнес в Instagram у 2025 році». Ви зможете отримати нові алгоритми просування вашого бізнесу, дізнаєтесь про мультиканальність, маркетингові сенси вашого бізнесу та як їх використовувати у 2025 році на прикладах. Детальніше та для запису звертайтеся за номером тел.: 0986228299.
Євген з родини заводчан. На підприємстві працювала його мати, й досі працює брат. Євген працевлаштувався у цех виробництва виливниць Ливарно-механічного заводу одразу по закінченню технікуму. Його професійне зростання відбувалося на очах його колег.
«Євгена любили і поважали в цеху, – говорить електромеханік чавуноливарного цеху Володимир Клеін. – Дуже скромна це була людина, але завжди він міг пожартувати, завжди у гарному настрої. Він не боявся ніякої роботи. Євген працював електромонтером, відповідав за безперебійну роботу обладнання цеху. Доручиш йому виконання найскладнішого завдання і можеш не хвилюватися – все зробить на 100 %. Євгена призвали за мобілізацією ще у березні 2022 року. Він відганяв ворога і від нашого міста, коли ворог підійшов надто близько до Кривого Рогу. Ми завжди підтримували з ним зв’язок. Євген цікавився чим живе підприємство, як справи у цеху. Ми очікували, що по закінченню війни він повернеться і буде опорою цеху. Не сталося, війна забрала життя героя. Ми пам’ятатимемо про нього завжди».
Солдат Євген Федоров, стрілець 1 відділення 3 стрілецького взводу загинув 9 лютого 2025 року під час виконання бойових завдань в районі н.п. Миколаївка Херсонської області.
Цими вихідними учасники молодіжного проєкту «3Dільниця» взяли участь у майстер-класі гри на барабанах, який провів керівник музичного гурту «Акцент».
Ми неодноразово бачили у відеокліпах та на концертах, як вправно та легко музиканти грають на барабанах. Наші серця одразу наповнювалися шаленою енергією, ми зосереджувалися на ефектних рухах музиканта, відчували неповторну атмосферу самого дійства, адже ударні інструменти відіграють основну роль – разом з бас-гітарою вони задають ритм усій музичній композиції.
На цьому майстер-класі учасники проєкту «3Dільниця» отримали нові знання та захопливий музичний досвід з гри на барабанах від професіонала – керівника «Акценту» Ігоря Вовкозуба. – Молоді випала унікальна можливість побути у ролі барабанщика і відчути, як це бути основним «метрономом» у колективі.
«Ще з дитинства я дуже хотіла навчитися гри на барабанах, але здійснити цю мрію було не так вже й просто, – сказала Ліза Пасічна, учасниця проєкту «3Dільниця». – Я одразу згадувала про те, що для цього треба прийти до музичної школи та відвідувати там заняття «по повній» (сміється). А якщо мені не сподобається гра на барабанах, тоді що, кидати усе? Ні, це не у моїх правилах, опановувати нове я люблю, це мені «не по барабану»! А десь посидіти за ударною установкою у мене не було можливості. А тут випала така нагода взяти участь у безкоштовному майстеркласі. Перші враження – супер! Було легко слухати, коли тобі розповідали про базові речі, але було дуже нелегко, коли я взяла палички в руки та сіла за ударну установку. Тут кожна твоя рука та нога має працювати окремо, а в голові ти маєш поєднувати усе це та координувати. Спочатку дисонанс, а потім все виходить. Тут треба вчитися. Тепер я знаю, що хочу це робити».
«Дуже прикольно та незвично, адже ти не кожного разу потрапляєш на музичну «кухню» та сам пробуєш грати. Одна річ – це відбивати чимось у такт музиці, зовсім інше – сісти за барабани та самому виконати якийсь ритмічний малюнок. Це нелегко: одна рука б’є по тарілках, інша по «сольнику», а нога тисне педаль бас-бочки. Але це так захоплює! Це дуже круто, це така небуденність, яка дійсно запам’ятовується», – поділився враженнями учасник проєкту «3Dільниця» Валерій Федорченко.
«Звісно, не всі завтра вийдуть на сцену та гратимуть у музичних колективах, але навички гри на барабанах стануть у пригоді, – зазначив Ігор Вовкозуб, керівник гурту «Акцент». – Гра на ударних інструментах поліпшує координацію рухів, розвиває почуття ритму, навчає швидкої реакції та зосередженості. А ще – підвищує самооцінку. Погодьтесь, завжди приємно навчатися чогось нового та розуміти, що ти завжди можеш більшого». Якщо ви теж бажаєте долучитись до активної та творчої команди «3Dільниці», то заповнюй анкету за посиланням: https://forms.office.com/e/F5SHfypTYw
