Категорії
Новини

Вперше – по барабану

Цими вихідними учасники молодіжного проєкту «3Dільниця» взяли участь у майстер-класі гри на барабанах, який провів керівник музичного гурту «Акцент».

Ми неодноразово бачили у відеокліпах та на концертах, як вправно та легко музиканти грають на барабанах. Наші серця одразу наповнювалися шаленою енергією, ми зосереджувалися на ефектних рухах музиканта, відчували неповторну атмосферу самого дійства, адже ударні інструменти відіграють основну роль – разом з бас-гітарою вони задають ритм усій музичній композиції.

На цьому майстер-класі учасники проєкту «3Dільниця» отримали нові знання та захопливий музичний досвід з гри на барабанах від професіонала – керівника «Акценту» Ігоря Вовкозуба. – Молоді випала унікальна можливість  побути у ролі барабанщика і відчути, як це бути основним «метрономом» у колективі.

«Ще з дитинства я дуже хотіла навчитися гри на барабанах, але здійснити цю мрію було не так вже й просто, – сказала Ліза Пасічна, учасниця проєкту «3Dільниця».  – Я одразу згадувала про те, що для цього треба прийти до музичної школи та відвідувати там заняття «по повній» (сміється). А якщо мені не сподобається гра на барабанах, тоді що, кидати усе? Ні, це не у моїх правилах, опановувати нове я люблю, це мені «не по барабану»! А десь посидіти за ударною установкою у мене не було можливості. А тут випала така нагода взяти участь у безкоштовному майстеркласі. Перші враження – супер! Було легко слухати, коли тобі розповідали про базові речі, але було дуже нелегко, коли я взяла палички в руки та сіла за ударну установку. Тут кожна твоя рука та нога має працювати окремо, а в голові ти маєш поєднувати усе це та координувати. Спочатку дисонанс, а потім все виходить. Тут треба вчитися. Тепер я знаю, що хочу це робити».

«Дуже прикольно та незвично, адже ти не кожного разу потрапляєш на музичну «кухню» та сам пробуєш грати. Одна річ – це відбивати чимось у такт музиці, зовсім інше – сісти за барабани та самому виконати якийсь ритмічний малюнок. Це нелегко: одна рука б’є по тарілках, інша по «сольнику», а нога тисне педаль бас-бочки. Але це так захоплює! Це дуже круто, це така небуденність, яка дійсно запам’ятовується», – поділився враженнями учасник проєкту «3Dільниця» Валерій Федорченко

 «Звісно, не всі завтра вийдуть на сцену та гратимуть у музичних колективах, але навички гри на барабанах стануть у пригоді, – зазначив Ігор Вовкозуб, керівник гурту «Акцент». – Гра на ударних інструментах поліпшує координацію рухів, розвиває почуття ритму, навчає швидкої реакції та зосередженості. А ще – підвищує самооцінку. Погодьтесь, завжди приємно навчатися чогось нового та розуміти, що ти завжди можеш більшого». Якщо ви теж бажаєте долучитись до активної та творчої команди «3Dільниці», то заповнюй анкету за посиланням: https://forms.office.com/e/F5SHfypTYw

Більше фото з майстер-класу: https://fex.net/uk/s/evnfez1

https://forms.office.com/e/F5SHfypTYw
Категорії
Разом з Україною

Щоб вільно дихати та зберегти життя

Рятувати людей та виводити пацієнтів з критичних станів щодня медикам Криворізької інфекційної лікарні № 1 допомагає медичне обладнання, яке до повномасштабної війни у рамках соціального партнерства надав «АрселорМіттал Кривий Ріг». Ми продовжуємо розповідати про соціальні проєкти підприємства, які були спрямовані на допомогу людям.

«Швидка» з увімкненими блимавками несеться вулицями міста до лікарні. На її «борту» людина, якій негайно потрібна допомога.

Усі ми добре пам’ятаємо довоєнні ковідні роки. Люди жили у карантині, спілкувалися та працювали з дому, але хвороба продовжувала знаходити нові жертви та вкладати їх на лікарняні ліжка, зокрема і на стаціонар.

У Кривому Розі центром боротьби зі смертельною недугою стала Криворізька інфекційна лікарня № 1.

«Період був дуже важкий, адже ми малу справу з інфекцією, про яку ще мало знали. Вже у процесі ми зрозуміли, як краще її лікувати, які препарати застосовувати, за допомогою якого медобладнання рятувати людям життя, адже серед пацієнтів було багато важких, які потребували кисню або штучної вентиляції легень, без цього люди не виживали. Річ у тім, що при ураженні коронавірусом людина не може ані вдихнути нормально, ані видихнути. При значному порушенні дихання, пацієнтів підключали до ШВЛ. Саме тому три апарати ШВЛ та кисневі концентратори, які «АрселорМіттал Кривий Ріг» придбав для нашої лікарні, мали для нас особливу цінність, ця допомога була дуже своєчасною. За часи пандемії ця медтехніка врятувала десятки життів дорослих та дітей. Крім коронавірусу вона застосовується у боротьбі з іншими інфекціями, наприклад, грипу, ботулізму, коли необхідна вентиляція легень. Активно використовується обладнання і зараз», – розповідає директорка інфекційної лікарні №1 Олена Партоєва.

На придбання трьох сучасних ШВЛ наше підприємство спрямувало понад 2 млн грн. Купити ці апарати та доставити їх в Україну тоді було надзвичайно складно. З початку пандемії на них був шалений попит у світі, значним бар’єром були й закриті кордони. Але підприємство витримало цей виклик, у лікарню апарати були доставлені вчасно.

Зниження рівня кисню в крові до небезпечних показників – основна проблема під час лікування хворих коронавірусом. Тому хворим з COVID-19 дуже допомогли  кисневі концентратори, які «АрселорМіттал Кривий Ріг» свого часу закупив для інфекційної лікарні. Такі апарати виділяють кисень із навколишнього середовища, концентрують та подають пацієнтам. Кисневі концентратори оснащені індикаторами чистоти повітря.

«Легені були вражені майже у кожного хворого на ковід, але різного ступеня тяжкості. Тому при підтримувальній терапії важливо було надавати хворим кисень, – продовжує Олена Партоєва. – Зараз, завдяки прогресу, ми вже використовуємо централізований кисень, який надходить від  кисневої станції, яка розміщується на території лікарні».

Допомагає лікарям рятувати людей і газоаналізатор крові та електролітів, який ще до пандемії ковіду підприємство придбало для Криворізької інфекційної лікарні. Це обладнання застосовується у відділенні реанімації та інтенсивної терапії для контролю роботи органів пацієнтів, які знаходяться у критичному стані, переважно з порушенням дихання, зневодненням, тобто при пневмоніях як у дорослих, так і у дітей, гострих кишкових інфекціях. Медики стверджують, що газоаналізатор дозволяє лікувати хворих більш ефективно, а це,  своєю чергою, зменшує перебування пацієнтів у реанімації та сприяє швидкому одужанню.

До лікувального корпусу «інфекційки» під’їжджає автомобіль, який до повномасштабної війни разом із медичним обладнанням «АрселорМіттал Кривий Ріг» у партнерстві з «Фольксваген Центр Кривий Ріг» подарували інфекційній лікарні. За часи ковіду та воєнних часів авто стало незамінним помічником для медиків.

«Дослідження ковіду методом ПЛР. На початку пандемії коронавірусу назва  цього методу була у всіх на слуху. Але тоді ми ще не мали власної ПЛР лабораторії, тож для діагностики хвороби аналізи доводилося возити до міста Дніпро. В цьому нам дуже допоміг цей легковий автомобіль. Він і зараз надзвичайно потрібний. На ньому лікарі дістаються до пацієнтів інших медичних закладів, яким потрібна консультація наших спеціалістів або спеціальна діагностика, перевозяться різноманітні медичні засоби, транспортуються пацієнти до інших медичних закладів тощо. Це дуже цінний подарунок, який розширює наші можливості, адже у всіх нас головна задача – зберегти життя кожного мешканця нашого міста і регіону», – підкреслила Олена Партоєва.

Категорії
Новини

LOTO: виграють всі

Сортопрокатний цех № 2 має успіхи у вдосконаленні застосування системи блокування небезпечних енергій LOTO, що робить ремонти безпечнішими та скорочує підготовку до них.

Прокатний цех – це комплекс складного й потужного устаткування (електричного, механічного, енергетичного) для виробництва металопрокату. Його елементи рухаються, обертаються за рахунок електроенергії. Трубопроводами до вузлів подаються енергоресурси. Для попередження запобігання аварійним зупинкам на прокатних станах регулярно проводяться планово-попереджувальні ремонти (ППР). Щоб заблокувати небезпечні енергії під час ремонтів, використовується система LOTO. Для більшої ефективності та спрощення її використання вирішили використати можливості системи SAP.

«Перед кожним ремонтом необхідно застосувати комплекс заходів з блокування/ізоляції небезпечних енергій для того, щоб випадкове вмикання струму, механічного устаткування чи подачі пару або іншого енергоресурсу під час виконання ремонтних робіт не призвело до трагедії, – розповідає менеджер ARMP Валентин Машошин. – Тож перед кожним ППР або іншим ремонтом визначалися ризики, точки їх блокування, ретельно планувалася взаємодія між ремонтниками електро-, енерго-, механослужб та підрядних організацій, які виконують роботи, довго оформлялися та складали наряд-допуски і дозвільні документи на паперовому бланку. Це займало багато часу, а так званий людський фактор безпеки не додавав, бо від помилки ніхто не застрахований. Тож було вирішено зібрати всю інформацію про ризики та способи їх блокування на всіх ділянках, створити бібліотеки (масиви електронної інформації) та помістити їх у систему SAP, де зберігається і трансформується інформація про роботу підприємства та його підрозділів».

Збір інформації стартував на початку минулого року. Працівники СПЦ-2 дослідили місця проведення планово-попереджувальних ремонтів від нагрівальних печей до ліній пакування, виявили і описали ризики, визначили точки та способи блокування небезпечних енергій. А їх колеги зі служби ARMP створили покрокові інструкції блокування небезпечних енергій для основних видів ППР і помістили потрібну інформацію до системи SAP.

«Зараз нам не треба перед кожним ремонтом наново вивчати ризики, визначати точки, способи і порядок блокування, – розповідає старший майстер з ремонту електроустаткування СПЦ-2 Олексій Тихомиров. – Дякуючи електронним бібліотекам в SAP ми, представники всіх ремонтних служб та підрядників, отримуємо чітко прописаний порядок дій – що, де і коли блокувати. Користуючись цією інформацією, представники різних служб встановлюють на відповідних місцях свої блокувальні пристрої і замки, і поки триватиме ремонт, вже ніхто не зможе відновити подачу електроенергії, газу, пару чи будь-якого іншого енергоресурсу, або увімкнути, наприклад, гідравлічне устаткування. Поки всі бригади не покинуть місце ремонту, а кожен з керівників ремонтних підрозділів (а якщо бригад небагато і вони невеличкі за чисельністю, то й кожен учасник ремонту) не зніме свій замок, електрик не зможе відновити подачу струму. Принцип «одна людина, один замок, один ключ» діє безвідмовно. Надійно на сто відсотків!»

Як розповів начальник СПЦ-2 Олександр Макаренко, застосування автоматизованої системи підготовки до ремонтів за допомогою інструментів SAP SAFETY дозволяє скоротити час підготовки до ремонтів від кількох годин до години у середньому, що підвищує продуктивність роботи цеху за рахунок скорочення часу на ремонти.

«Але головне – це підвищення рівня безпеки для людей, – говорить Олександр Макаренко. – Ми починали з 80-ти одиниць устаткування. А зараз працюємо вже з понад 220 одиницями. Роботи зі створення бібліотек інформації в SAP вже завершені на 80 відсотків. Процес триває. Закуповуються додатково нові моделі блокувальних пристроїв для застосування LOTO в повному обсязі. Закуповуються принтери, за допомогою яких можна швидко роздрукувати дозвільні документи, які вже сформовані у SAP SAFETY. Не дивлячись на складні умови в наш час, пріоритетом номер один на нашому підприємстві залишаються безпека праці і життя працівників»

Категорії
Наші люди

Родинна концепція

Ольга вивчилася на швачку, але вирішила працювати на рудозбагачувальній фабрці.
«Професія швачки якось не вписувалася в нашу родинну концепцію, — усміхається сепараторни
ця Ольга Аврахова. – Батько, Іван Іванович, працював у мартені, а мама, Ніна Олександрівна, — у прокатному цеху. Тож з дитинства я чула розповіді про роботу на заводі.
Мені дуже подобалося слухати історії про люд
ей залізної волі, людей зі сталі, які не бояться труднощів і важкої роботи».

Саме такі приклади надихнули її на вибір професії. На рудозбагачувальну фабрику №1 Ольгу привів її чоловік Сергій. Ольга запам’ятала 6 травня 2000 року на все життя. Це був її перший робочий день. «Спочатку був справжній шок, – згадує наша героїня.. – Все таке величезне! Крутиться, стукає, грюкає! Мабуть, якби того дня я самотужки знайшла вихід, то більше б у цех не повернулася. Але, якщо серйозно, колеги допомогли мені швидко подолати страхи. Професію сепараторника я опановувала з нуля, як то кажуть. Вчила мене досвідчена Оксана Юріївна Біньковська. Найважче було запам’ятати назви устаткування та його елементів. Наприклад, ванна у мене завжди асоціювалася з домашньою, а на дільниці сепарації є свої виробничі ванни. Або от барабан – не той, що паличками ритм вистукувати, а барабан сепаратора.Та вже за тиждень я впевнено називала все своїми іменами».
   

Ольга Аврахова керує устаткуванням для збагачення залізної руди. Вона стежить за якісною та безаварійною роботою сепараторів, які саме й збагачують залізну руду. На запитання, чи є ця робота фізично важкою, Ольга відповіла: «Мабуть, що так, але я звикла й майже не помічаю. Працювати мені комфортно, колектив чудовий. Збагачення руди – це командна робота. Машиніст млинів подрібнює руду, я займаюся її збагаченням, фільтрувальник фільтрує пульпу, оператор координує роботу всієї фабрики, начальник зміни організовує й керує процесами, а ремонтники обслуговують і ремонтують устаткування. Лише злагоджена взаємодія дає змогу отримати якісний концентрат».
   

Разом з Ольгою працює операторка пульта керування Оксана Макарова. Вона впевнена, що Ольга, як ніхто інший, заслужила найвищу нагороду підприємства – «Честь і гордість АрселорМіттал Кривий Ріг», яку їй вручили минулого року. «Оля сумлінна працівниця, – говорить Оксана Макарова. – Вона ідеально знає своє устаткування та технологічний процес і майстерно його веде. Але на цьому не зупиняється. Опанувала професію фільтрувальника й підміняє його, якщо виникає потреба. А ще вона може замінити операторів, тобто вміло координує роботу всіх дільниць. Ольга доброзичлива, завжди готова допомогти. З нею приємно працювати разом».
   

Вдома Ольга Аврахова полюбляє в’язати й шити – цьому її навчила мама. «Воно якось само собою вийшло, – згадує Ольга. – Мама займалася рукоділлям, а я завжди була поруч. Тоді вибір одягу в магазинах був небагатим, усе здавалося однаковим. А я завжди була вдягнена витончено та ексклюзивно завдяки маминим рукам. А ще мені подобається готувати для своїх хлопців. Вони у мене справжні гурмани й полюбляють різні смаколики. Родина моя золота! Сергій став для мене не лише чоловіком, а й наставником, коли я прийшла працювати на рудозбагачувальну фабрику. Старший син, Влад, працює на одній із криворізьких шахт, а молодшому, Максимові, вже чотирнадцять, він навчається в восьмому класі. Вони втрьох надихають мене, заряджають позитивом і дають сенс життю. Отримувати нагороди дуже приємно, і я впевнена, що саме підтримка родини багато в чому сприяла цьому. А ще хочу подякувати своїй бригаді. Я працювала на підміні й в інших змінах, тому знаю, що у нас усі бригади хороші. Але своя – найрідніша».

Категорії
Новини

А!фішка на 8 та 9 лютого

Театри

Криворізький академічний театр драми та музичної комедії ім. Т.Г. Шевченка

8 лютого о 16:00 на розсуд глядачів представлена музична вистава «Сорочинський ярмарок» – музична комедія за повістю М. Гоголя. Ця вистава занурює у світ народних пісень, танців, надзвичайних пригод і містики. Ви за лічені секунди опинитеся у самісінькому центрі галасливого і колоритного дійства і стежитимете за долями головних героїв, які вміють кохати, дружити, співчувати, бути щирими й жити з відкритим серцем.

9 лютого об 11:00 запрошуємо переглянути виставу «Здолати дракона». Це вистава-казка за мотивами творів для дітей О. Олеся. Села і міста нищить жорстокий Дракон. А ще він вкрав кохану дівчину Микити Кожум’яки – Оксану. Як здолати Дракона? Тільки разом, тільки гуртом. Але декому ще доведеться визначитися, кому служити Добру чи Злу? Про захопливі пригоди Микити та його батька Кирила, чаклуна Мольфара й красуні Оксани, а також недолугих і кумедних Крисюка та Жабоїда глядачі зможуть дізнатися з цікавої вистави-казки.

9 лютого о 16:00 запрошуємо переглянути музичну комедію на дві дії «Гуляй, село!».

Криворізький міський театр ляльок

8 лютий об 11:00 на маленького глядача чекає вистава «Мамадай». Вистава про те, що хлопчик ображає в лісі пташок, звірів. Тож Білочка, Зайчик і Вовк хочуть провчити хлопчика. В результаті хлопчик зрозуміє, що був поганим, стане хорошим і попросить вибачення у батьків. Вистава у

2022 р. була представлена на фестивалі «QUESTO E IL MIO CIELO, QUESTA E LA MIA TERRA» (Італія-Україна), де отримала Диплом лауреата І ступеню. У цьому ж році на Міжнародному конкурсі мистецтв ШансЛенд, Фестивалі за підтримки Міністерства освіти і науки України та Міністерства культури та інформаційної політики України здобула диплом Лауреата І ступеня.

9 лютого об 11:00 пропонуємо виставу «Курочка Ряба». Вистава за мотивами української народної казки про діда та бабу, в яких була курочка Ряба. Дід та баба годували птицю та все чекали, коли курочка знесе яйце. Дід хотів вже позбутися курочки, проте на допомогу прийшли Ворона та Мишка, які принесли їй золоте яєчко. Зрештою курочка Ряба порадувала діда та бабу і знесла яєчко,  а ось які труднощі вони подолали разом, щоб примиритися, ви дізнаєтеся під час перегляду вистави.

Екскурсії

Туристичний клуб «Невгамовні Гідеси»

8 лютого о 10:00  на вас чекає пішохідна екскурсія «Таємниці 17 кварталу». Запрошуємо помандрувати по найдовшій вулиці міста Кривого Рогу – вулиці Сергія Колачевського. Ви почуєте про історію розвитку кварталу, дізнаєтесь про непересічну особистість – Сергія Миколайовича Колачевського, про рудники та шахти, зможете відстежити, як змінювалися назви вулиць,
поговорите про легенди та історії цієї місцевості, а також дізнаєтесь, чому парк на кварталі називають «Бурулька». Місце збору: зупинка «17 квартал» у бік Даманського. Місцем збору: зупинка «Спорткомплекс» (44 квартал). Реєстрація обов’язкова: 0961197549. 0982556455.

9 лютого о 13:45  запрошуємо до справжньої гастромандрівки. На вас чекають: ароматний український борщ, унікальні криворізькі настоянки, які здивують своїми смаковими нотками,
Приємна атмосфера та спілкування. Місце збору: зупинка «Спорткомплекс» (44 квартал). Реєстрація обов’язкова: 0961197549, 0982556455.


Туристичний центр «Командор»

8 лютого о 14:00 запрошуємо на майстер-клас «Артбук-альбом для творчості».  Місце проведення: ТЦ Командор, (провулок Університетський, 62). Запрошуємо вас пошити собі власний блокнот/артбук/альбом. Ви зробите його у техніці «копське переплетіння». Запис за номером тел.: 067-634-22-24.

Тренінги, майстер-класи

9 лютого відбудеться фотопроєкт у книжковому магазині. Ви зможете отримати прекрасні фото зроблені справжніми професіоналами, гарний настрій, позитивні емоції та ще безліч цікавих сюрпризів. Детальніше та для запису звертайтеся за номером тел.: 0986228299.

Категорії
Наші люди

Приємне замовлення

Заходжу до кабінету. Технологи Ливарно-механічного заводу зустрічають привітними усмішками. Над одним з робочих місць під стелею яскраві повітряні кульки на честь дня народження. За столом з комп’ютером сидить сивочолий  пан з розумними проникливими очима. Усміхаюся йому, вітаємося, втаємничено неголосно кажу: «Вас замовили». Співрозмовник розуміє гумор, усміхається у відповідь, і мовить: «Ну що ж, сідайте, поговоримо».

Напередодні до редакції «Металурга» зателефонували працівники ЛМЗ і повідомили, що найдосвідченішому, найкваліфікованішому їхньому технологу Володимиру Демидову виповнюється 70 років, 25 з яких він пропрацював в «АрселорМіттал Кривий Ріг» та на ЛМЗ. Він розробляє технології для цехів ЛМЗ, «АрселорМіттал Кривий Ріг». За його технологіями виготовляються вироби для сторонніх замовників, серед яких є й іноземні підприємства. І цей чоловік, як ніхто інший, заслуговує на те, щоб про його життєвий шлях, талант та сумлінну працю, надзвичайно корисну для підприємства, дізналося якомога більше людей. Бо хто ж тоді приклад, якщо не Володимир Олексійович? І з цим важко не погодитися.

ЛМЗ виготовляє або ремонтує деталі, вузли та інші вироби, необхідні для ремонтів металургійного, гірничого, коксохімічного устаткування. А провідний інженер-технолог Володимир Демидов разом з колегами розробляють технології для виготовлення виробів та ремонтів.

«Це виглядає приблизно так: я отримую креслення того, що необхідно виготовити чи відремонтувати, – почав Володимир. – Правильно прочитати креслення це задача № 1. А далі ми готуємо детальні документи для того, щоб цей виріб виготовили якісно й швидко з урахуванням всіх вимог замовника, так би мовити – детальну покрокову інструкцію. В технології важливо зазначити все: матеріали та схеми їх розкрою, допуски, схеми з’єднань та багато-багато іншого. І тут дрібниць не буває. Помилка технолога дуже дорого коштує. Особливо, якщо це габаритні, матеріаломісткі вироби, такі, наприклад, як засипний пристрій для доменної печі або кесон для конвертерного цеху. На основі загального креслення технолог виконує креслення окремих деталей, з яких складається виріб. І ці креслення мають бути розгорнутими та деталізованими, щоб у цехах не витрачали зайвого часу на їх розшифровку».

Розробляти точні, чіткі технології, де все враховано, Володимиру допомагає майже 45-річний досвід. А до того, як стати технологом, він, тоді ще молодий слюсар, сам брав участь у виготовленні металоконструкцій.

«Після технікуму та служби у війську, під час якої працював на військовому заводі, я влаштувався в цех металоконструкцій одного з криворізьких заводів, – згадує Володимир, – то була серйозно школа. Я виконував роботи з підготовки деталей для виробництва металоконструкцій. За кілька років довелося опанувати різання металу, його згинання та ще багато різних операцій. Саме тоді я навчився працювати з прес-ножицями, верстатами для згинання металу, гільйотинними ножицями та ще з двома десятками видів устаткування. Тобто спочатку я застосовував виробничі технології, а вже потім став технологом, який їх розробляє. І така робота мені дуже подобається. На неї я йду із задоволенням!»

Різнобічний досвід допомагає Володимирові якісно й швидко виконувати виробничі завдання. А ще він впевнений, що без добре розвиненої просторової уяви гарним технологом не станеш.

«Коли я читаю креслення, які отримав від замовника, то у голові виникає вже готовий виріб, – говорить Володимир. – Він об’ємний, деталізований. Я можу уявити його з різних боків, під різними кутами. І лише уявивши це все і вивчивши технічні вимоги замовника, починаю розробку технології. Деякі вироби прості, а з іншими доводиться поморочити голову, Наприклад, нещодавно ми розробляли технологію виробництва патрубків для гірничого департаменту. Це виріб приблизно 2Х2Х2 метри з гнутими деталями, які ще й кріпляться одна до одної під різними кутами, ще й з нахилом. Довелося робити складне креслення у чотирьох проєкціях. Така технологія – непросте завдання, але цікаве».

Володимир зізнався, що він за те й любить свою роботу, що вона творча, постійно тримає мозок у тонусі.

«Колись послали мене у відрядження на Запорізький автозавод, – згадує технолог. – Цікаве було саме відрядження. Тоді «Таврії» вже почали випускати, а «Запорожці» ще продовжували виготовляти. Але сама робота мені здалася надто нудною. Конвеєри, серійне виробництво, все однакове. Мабуть, я не зміг би довго так працювати. У нас – інша справа. Є, звичайно, й типові вироби, але багато технологій, які розробляємо з нуля. Дуже цікава робота! Але все одно мозок потребує перезавантаження. Для цього я їду на риболовлю. Або у дворі біля будинку граємо з товаришами у шахи чи нарди. Тобто також робота мозку, але іншого типу. Інколи граю на гітарі. Ще молодим навчився. Але зараз не дуже часто, лише коли дружина Галина попросить».

А ще Володимир Демидов – щасливий дідусь. Він обожнює онучку Сашу і з самого її народження став ще й наставником.

«Мені дуже подобається займатися її розвитком. Я її навчав з самого малечку. Намагався зацікавити. Вже у три з половиною дівчинка могла читати, писати, рахувати, – розповідає Володимир. – Зараз вона єдина відмінниця у своєму восьмому класі! Моя гордість. Я навіть палити кинув завдяки онучці. 14 років тому пообіцяв доньці Каті, що як когось мені народить, то кину. Як зараз пам’ятаю: прокинувся 15 вересня 2010 року, дізнався, що народилася Саша, і відчув себе так, ніби ніколи й не палив. І до сьогодні – жодної цигарки. Мрію підтягти своє здоров’я, щоб ще порадуватися, як онучка успішно закінчить школу, а потім і виш, знайде хорошу роботу. Вона дуже талановита, у художній школі навчається».

Колеги надзвичайно поважають Володимира Олексійовича. За майстерність, професіоналізм, за величезний досвід, яким він щедро ділиться. «Він дійсно найкращий фахівець у своєму напрямку, – говорить начальник бюро ЛМЗ Олексій Ніколаєв. – Володимир стояв у витоків розробки програмного забезпечення, яке вже з десяток років допомагає нам швидше і точніше розробляти технології. З ним можна порадитися з найскладніших питань. Чудова людина, що ще додати?»