Сергій Макар був призваний на військову службу під час мобілізації у жовтні 2022 року. До цієї дати він працював водолазом цеху водопостачання «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Старший майстер дільниці з експлуатації та ремонтів устаткування цеху водопостачання Сергій Ромах згадує про Сергія Макара, як про надійного чоловіка, сумлінного працівника. «Сергій Макар був водолазом, а водолаз на підприємстві – це дуже потрібна, важка та небезпечна робота, це точно не дайвінг десь у прозорих водах океану, – говорить Сергій Ромах. – Ремонт водоводів та запірної арматури, відкриття засувок та ще багато аварійно-відновлювальних операцій під водою промислових водоймищ, як правило, в умовах обмеженої видимості. Сергій працював професійно, якісно виконуючи кожне завдання. Він був доброю та чуйною людиною, випромінював спокій, якщо було необхідно, то брав на себе відповідальність. Ми втратили відданого товариша та висококласного фахівця».
Солдата Сергія Макара було поранено у бою з окупантами. Він проходив складний курс лікування спочатку в Україні, а згодом – на території однієї з дружніх країн, але медики не змогли врятувати життя захисника.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та колегам воїна Сергія Макара.
27 березня 2026 року відбулась конференція трудового колективу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». В її роботі взяли участь 124 делегати зі 138 обраних в структурних підрозділів підприємства, а також запрошені представники адміністрації підприємства та представники профспілок. Головою конференції було обрано голову первинної організації ПМГУ України Наталю Маринюк. З питань безпеки конференція проходила в онлайн форматі.
Першим питанням порядку денного конференції стало підбиття підсумків виконання Колективного договору за 2025 рік. Про це звітували директор департаменту з персоналу Катерина Залозних та в.о. заступника генерального директора з охорони праці та промислової безпеки Сергій Теслюк. Серед основних питань, про які йшлося на конференції, – питання виплати винагороди за підсумками роботи за 2025 рік.
До присутніх звернувся генеральний директор ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо, який зазначив: 2025 рік – це ще один рік війни, який став одним із найскладніших для «АрселорМіттал Кривий Ріг», для міста, для нашої галузі та всієї України. Критична ситуація з енергоносіями, введення CBAM, блекаути, прильоти та аварійні зупинки звичайно негативно позначилися на результатах нашого виробництва. Але попри всі випробування ми зберегли роботу підприємства, виконали свої зобов’язання перед працівниками та державою, ми підтримували виробництво та ланцюги постачання, попри постійні атаки на національну інфраструктуру, поглиблення енергетичної кризи та суттєві зміни умов на європейському ринку ми вистояли і продовжуємо боротися. Ми залишаємося збитковим підприємством, якому було б неможливо вижити без підтримки компанії. І наша материнська компанія вже інвестувала в AMKР понад 1,2 млрд доларів США з початку війни. Попри всі виклики та випробування — ми тримаємося і боремося за майбутнє. Ми цінуємо, що наші працівники виконали і продовжують виконувати колосальну роботу в екстремальних умовах, немислимих у мирний час.
Враховуючи складну фінансово-економічну ситуацію, в якій перебуває наше підприємство, а також невиконання показників для виплати 13-ї заробітної плати, було оголошено рішення виплатити винагороду працівникам підприємства та дочірніх компаній за підсумками роботи за 2025 рік у розмірі 50% середньомісячної заробітної плати працівника за фактично відпрацьований ним час у 2025 році. Виплата винагороди буде здійснена разом із заробітною платою за березень 2026 року.
Також на конференції були внесені зміни до персонального складу постійно діючих спільних комісій підприємства.
У підсумку звіт про виконання колективного договору був затверджений.
За чотири роки повномасштабної війни ми вже звикли жити та працювати в умовах загроз та обстрілів. Ракетами, дронами та іншою зброєю ворог б’є по наших житлових будинках та цивільній інфраструктурі. Що робити, коли ви під час обстрілу опинилися на вулиці, як уберегтися фізично і витримати це морально? Про це детальніше у відповідях фахівців медичного центру «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Ранок починався, як завжди. Одні люди поверталися з нічної зміни, інші – навпаки, поспішали на роботу, обмірковуючи дорогою плани на день та тиждень, який тільки розпочинався. Лунав сигнал тривоги, але більшість з нас вже звикли до цього.
Раптом небо заторохтіло від звуків пролітаючих «шахедів» та на усі голоси «зазвучала» наша протиповітряна оборона. Пролунав потужний вибух! Всі, хто в цей момент були поблизу центру подій, не на жарт перелякались. Деякі люди в цей час опинилися на відкритій місцевості, а поряд – вогонь, ударна хвиля, летить каміння, небо закриває густий чорний дим, над головами – ворожі дрони. Що робити? «Двох стін» поряд немає, а до найближчого сховища ще треба добігти.
«Подібні ситуації вкотре нам нагадують, що ми живемо у воєнний час, тож варто час від часу оновлювати свої знання, як поводитися у подібних ситуаціях, – говорить Наталія Гардань, начальниця медичного центру нашого підприємства. – Є загально відомі поради, які варто не лише знати, а й дотримуватися їх. Якщо потрапили під обстріл на вулиці – негайно лягайте на землю, бажано знайти хоч невеликий виступ або заглиблення. Якщо ви опинилися, наприклад, на якомусь підвищенні, на мосту, і немає можливості негайно спуститися вниз, теж лягайте та ще й тримайтесь за конструкцію. Закривайте долонями вуха та відкривайте рот, щоб врятуватися від контузії та уберегтися від баротравми. Якщо з вами дитина, постарайтеся прикрити її собою. Лягти необхідно для того, щоб знизити шанс влучення осколків, в тому числі і від збитого дрона. Варто пам’ятати, бігти, коли навколо щось літає та вибухає, не найкраща ідея. Вже коли ви зрозумієте, що пік загрози минув, можна короткими перебіжками прямувати до найближчого сховища, підземного переходу, будівлі, за стінами якої можна сховатися тощо.
Такі поради ми завжди даємо слухачам на наших традиційних тренінгах з долікарської допомоги. І хоч про це вже багато сказано, а за часи війни деякими, на жаль, і відпрацьовано на практиці, все одно, в критичну хвилину люди губляться. Психологічний стан у таких моментах у кожної людини може проявитися по різному. Ми спостерігаємо, що після кожного обстрілу зростає кількість звернень до нас по допомогу. І здебільшого це психологічні аспекти. Після пережитого багатьом треба заспокоїтися, привести свою нервову систему до ладу».
Поради
Якщо після обстрілу вас трусить, то це, кажуть лікарі, нормальна реакція на стрес. З’явились сльози, тремтіння, слабкість – не стримуйте своїх емоцій, дайте їм вийти. Якнайшвидше повернути свій організм у стан безпеки допоможе певний алгоритм дихання. Вдих носом на рахунок 4, повільний видих ротом на рахунок 6-8. Три або п’ять хвилин такої вправи, й серцебиття приходить до норми.
Повернутися до реальності та перестати «прокручувати у голові» жах, який ви щойно пережили, допомагає зосередження на собі. Зосередитись на тому, що ви у цей момент бачите, спробуйте називати предмети поряд з вами, або запах, який відчуваєте. Поговоріть з кимось поряд, загляньте у телефон, а ще краще напишіть рідним, що з вами все гаразд. Це вже так звана «обробка стресу».
Повернутися до реальності допомагає й енергійне стискання кулаків. Сильно стисніть їх на 10 секунд, потім різко розслабте. Повторіть вправу 5 разів.
«Надати сигнал мозку, що небезпека минула допомагає тепла вода, чай, краще з м’ятою, та щось тепле, накинуте на плечі. Це може бути куртка, кофта, пальто, плед тощо. Пам’ятаєте, як у кіно, тим, хто пережив стрес завжди щось накидають на плечі, – зазначає Наталія Гардань. – Вдома варто прийняти теплий душ, бажано не вмикати телевізор з новинами, та взагалі уникати гучних звуків. Натомість легка фізична активність, сон, здорова їжа та рутинні дії по дому швидко повернуть вас до нормального життя. Втім, якщо тривога зберігається, не можете заснути, загострилися хронічні хвороби – це вже привід звернутися до спеціаліста».
Кар’єра відомого українського полярника криворіжця Миколи Маковія розпочиналася з нашого підприємства та набирала обертів у Антарктиді за мінус 70 градусів за Цельсієм, а подекуди й нижче. Як крижані мінуси та інші випробування привели його до успіхупочесний громадянин Кривого Рогу та Києва розповідав школярам міста на зустрічі у музеї історії «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Ця зустріч мала передісторію. Під час екскурсії залами музею історії нашого підприємства учні Криворізької гімназії № 66 дуже зацікавилися «найхолоднішим куточком» – стендом з артефактами, фотокартками та особистими речами з антарктичних експедицій Миколи Маковія.
Він відомий полярник України, який 15 разів ставав учасником експедицій в Антарктиду, чотири рази перетинав Південний полюс, здійснив подорож на Північний полюс та двічі підкоряв Гімалаї.
Підлітки поцікавилися, а що поєднує полярника з металургійним підприємством? Про це їм розповів сам Микола Маковій.
Свій професійний шлях він розпочинав саме тут, у залізничному цеху № 2, де п’ятнадцять років працював машиністом тепловоза. А перша його подорож до Антарктиди була відповідальним відрядженням. У крижаних умовах він працював техніком-механіком загону санно-гусеничних машин. Згодом Микола Іванович став інженером транспортного загону, інженером з життєзабезпечення станції, керівником арктичних експедицій.
«Хочеться якнайбільше розповісти молоді про складне, в умовах постійного холоду, але дуже цікаве, щедре на природу антарктичне життя та ще більше заохотити хлопців та дівчат опановувати нових знань, які обов’язково приведуть їх до кар’єрних успіхів у різних галузях життя, – сказав Микола Маковій. – А ще такими зустрічами я хочу морально підтримати молодь, надати їм впевненості у собі, адже їм за часів війни дуже важко. Особливо складно будувати плани на майбутнє, окреслювати свої перспективи. Розповідаючи їм про свій шлях до Антарктиди, життя та роботу там, людські взаємовідносини, підтримку одне одного, я на своєму прикладі хочу довести, що людина може подолати усі перешкоди, була б мета та бажання і наполегливість у її здійсненні. Розповідаючи цікавих історій про Антарктиду та з численних подорожей світом, я хочу розширити світогляд молоді, надати жаги до активного життя».
Дмитро Гурбанов, 14 років:
«Захід унікальний! Мені дуже сподобалося. Ось так, наживо, а не з інтернету, про Антарктиду я жодного разу не чув, особливо від людини, яка багато років працювала там. Цікаво, що туди він потрапив з нашого криворізького металургійного підприємства. До речі, мій тато теж працює тут. Слухаючи Миколу Маковія, я зрозумів, щоб досягти успіху треба бути спеціалістом у своїй справі, треба багато вчитися. Я ще не визначився з професією, хоча деякі плани вже є. А ще мені теж дуже хочеться подорожувати, бачити нові країни, знайомитися з їхньою культурою, з людьми, а потім вже самому розповідати історії про свої мандри».
Каміла Герула, 13 років:
«Коли слухала полярника, візуально уявляла собі картинки Антарктиди. Наприклад, холодно, вітер, заметіль, а там вирує життя – працює українська станція імені Вернадського, у холодному морі плавають кити, на березі живуть пінгвіни, літають птахи. Звичайно, знаходитися там важко, я це добре розумію, але люди долають труднощі. Було дуже щиро, коли Микола Іванович показав талісман, який носить с собою – це фігурка маленького пінгвінчика. За склом стенда у музеї теж стоїть опудало пінгвіна, зараз піду ще раз подивлюся на нього. Тепер для мене це не просто експонат музею.
Сьогодні я зрозуміла, що мрії можуть здійснюватися, якщо справа тобі подобається, вона приведе до успіху. Микола Маковій взяв участь у багатьох антарктичних експедиціях, це значить, що його професія йому до душі, тож він у ній досяг певних вершин».
Богдан Ткаченко, 14 років:
«Мені найбільше вразила історія першого приїзду Миколи Маковія до Антарктиди та його перший похід до Південного полюсу. Я навіть не уявляв, які там низькі температури, і як людям важко їх витримувати. Дуже цікаво було слухати про пінгвінів та взагалі про тварин, які живуть серед холоду. Хочеться побачити їх на власні очі. Ще мені захотілося більше дізнатися про «АрселорМіттал Кривий Ріг», бо про нього ми знаємо тільки те, що там виробляється метал. Я ще не знаю, ким мені бути, а коли послухав полярника, й собі захотілося отримати якусь корисну професію, відкрити для себе щось нове. Для початку буду вивчати Криворіжжя, історію нашого промислового міста».
Поліна Пахоменко, 14 років:
«Шлях Миколи Маковія розпочинався з металургійного виробництва. Зараз це «АрселорМіттал Кривий Ріг», де працює багато людей, тривають численні складні процеси. Тут починався кар’єрний шлях багатьох особистостей, яких знають в Україні та світі. Тут працюють батьки та знайомі моїх друзів. Тож нам було цікаво дізнаватися про історію підприємства, тим більш, слухати розповідь такої відомої людини, як Микола Маковій, який теж працював тут та звідси отримав путівку у життя».
Протягом п’яти днів у Кривому Розі вирував вже традиційний міський профорієнтаційний захід «Ярмарок професій», головним партнером та співорганізатором якого виступив «АрселорМіттал Кривий Ріг». Що можна було спробувати на смак на Ярмарку або знайти цікавого?
Минулого тижня Палац культури металургів став центром уваги учнівської та студентської молоді, їхніх батьків, навіть бабусь та дідусів нашого міста та регіону. Про популярність цього заходу годі й казати! Понад 8800 учасників та гостей Ярмарку за п’ять днів! Здається, що дізнатися про актуальні професії, яким можна навчатися, та кар’єрні можливості, які надають різні підприємства Кривого Рогу зібралася майже вся молодь міста. Щоб всім було зручніше добиратися до місця події, «АрселорМіттал Кривий Ріг» потурбувався про комфортний та безпечний проїзд, надавши для гостей комфортабельні автобуси нашого підприємства.
«Серед числених локацій, які були представлені на «Ярмарку професій», три локації «АрселорМіттал Кривий Ріг» привертали найбільшу увагу молоді. Були навіть зовсім маленькі відвідувачі – найменшому нашому учаснику виповнилося 5 років , – говорить Вікторія Коцуба, менеджерка з розвитку молодіжних проєктів «АрселорМіттал Кривий Ріг». – Ми підготували для усіх цікаву програму, де в ігровій формі пропонували учасникам спробувати себе у різних професіях, а також розповідали молоді про наше підприємство. Коли ми запитували, що про нього знають підлітки, то у відповідь чули: завод, сталь та «у мене там працюють батьки». До речі, на жаль, не всі могли сказати у яких підрозділах, але професії називали: електрогазозварник, ремонтник, доменник… Своєю чергою діти розпитували, як виглядає наше підприємство, адже вони його бачили тільки на фото, та й то лише фрагменти окремих виробництв. Щоб їм було легше уявити усі виробничі ланки ми розповідали про них у цікавій формі – у вигляді невеличкого квесту».
Також учасникам Ярмарку дуже сподобалися інші активності, яких було чимало на усіх трьох локаціях «АрселорМіттал Кривий Ріг». Серед них й «Сейф професій», де по схованому там предмету учасникам пропонувалося назвати спеціальності, які можуть бути з ним пов’язані, меми на спеціальному стенді, дзеркало, де люди бачили своє відображення як члена команди «АрселорМіттал», визначали професії на слух тощо.
Ті з відвідувачів, хто успішно виконав завдання на усіх локаціях нашого підприємства мав змогу отримати призи – корпоративні сувеніри, а також цукерки. Цікаво, що цукерки у якості приза за вірні відповіді пропонували ще й на інших локаціях Ярмарку представники різних навчальних закладів та підприємств. Тож деякі з молодих людей відкрили справжнє «солодке» полювання на смаколики. Вони підходили до локації та запитували, що їм треба зробити за цукерку. Було смішно, але, водночас, й корисно, адже таким чином солодощі сприяли знайомству з новою інформацією. Отака собі солодка інформація вийшла.
«Багатьом молодим людям запам’ятався квест, на якому вони «ходили» всім ланцюгом нашого виробництва, від видобутку руди, її переробки, збагачення, процесів агломерації, виробництва чавуну та сталі, до виготовлення готової продукції. Для багатьох учасників ярмарку ця інформація стала справжнім відкриттям, і вони серйозно зацікавилися металургійним процесом, – зазначила Вікторія Коцуба. – Також молодь з подивом дізнавалася, що наше підприємство величезне за розмірами, воно розташоване на території трьох з семи районів міста, що підприємство є важливим платником податків до різних бюджетів, в тому числі й Кривого Рогу, що наша продукція використана у багатьох унікальних спорудах світу. Вся ця інформація викликала не лише захоплення молоді, а і реальний професійний інтерес. Більш усвідомлено її сприймали учні старших класів, особливо ті, хто брав участь у торішніх ярмарках вакансій. За роки свого дорослішання молоді люди більше дізнавалися про наше підприємство, тож їхні запитання були предметними та цілеспрямованими. Особливо їх цікавила можливість участі у наших молодіжних проєктах, серед яких «Нова фабрика», «GoPro», програми для дівчат, які можуть з нуля навчитися у нас на машиністок крана, водійок автотранспорту, помічниць машиніста тепловоза, або опанувати науку охорони праці у проєкті S.H.E. А ми, своєю чергою, допомагали кожному учаснику «Ярмарку професій» визначитися зі своїм майбутнім напрямком роботи та зробити правильний вибір – професійно реалізуватися разом з командою «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Весна, на яку в цьому році ми чекали як ніколи, таки настала. Тож саме час підбивати підсумки зимового сезону. Він був важким за багатьма чинниками. І те, що енергетика країни, хай не без суттєвих втрат, але таки вистояла, додає оптимізму. Енергетика «АрселорМіттал Кривий Ріг» також зазнала важких випробувань, які продовжуються. Саме професіоналізм енергетиків підприємства дозволив не лише пережити зиму, зберігши устаткування, а ще й убезпечити працівників підприємства від величезних ризиків, викликаних збоями подачі електроенергії.
Євгеній Пантело багато років пропрацював у нашому енергетичному департаменті, зокрема, на теплоелектроцентралі. Тож йому, як нікому, відомі ті небезпеки, які є на ТЕЦ, та наслідки, які могли б спричинити перебої з енергопостачанням. Зараз Євген – провідний інженер з охорони праці і опікується саме цехами енергодепартаменту, разом з колегами він допомагає енергетикам усувати ризики та організовувати безпечну роботу.
«Я вважаю, що енергетика – це серце підприємства. Без енергоресурсів виробництво неможливе. Але енергія здатна не лише приносити користь, а може й наробити багато горя, – говорить Євгеній. – Наприклад, температура пари у котлах ТЕЦ перевищує 500 градусів, а тиск досягає 100 атмосфер! Температура живильної води, яка йде трубопроводами, сягає 150 градусів, а тиск – 170 атмосфер. Не дай боже цій стихії вирватися на волю. Ці ризики багаторазово зростають, якщо є збої у роботі системи.
Цієї зими у зв’язку з шахедними та ракетними атаками по енергетиці країни ці збої не були поодинокими. Одного разу подача електроенергії зовсім зупинилася. Уявіть собі, що кілометрами трубопроводів прокачуються завдяки електроустаткуванню гази, пара та вода під шаленим тиском, і раптом рух зупиняється, бо немає струму. Руху немає, а тиск залишається! І це дуже небезпечно для агрегатів, а особливо – для людей які з ними працюють чи перебувають поблизу, для сотень людей. У цій та інших ситуаціях наші енергетики спрацювали надзвичайно виважено та професійно».
За підсумками зимового сезону Євген з колегами роблять висновки: що спрацювало, що ні. Якщо ні – то чому? Що можна покращити? Над помилками треба працювати завжди, тому що все змінюється швидко, а зі змінами збільшуються небезпека і ризики. І ми до цього маємо бути готовими.
«Разом з виробничниками ми розробляємо і впроваджуємо заходи, щоб запобігти помилкам. Це комплекс організаційних і технічних заходів, але і не тільки. Це аудити та перевірки, навчання і бесіди, консультації і корегувальні заходи, – каже Євген. – Впроваджуємо систему блокування та ізоляції LOTO. Працюємо над тим, щоб доступ до устаткування, де присутня небезпечна електрична, гідравлічна, пневматична, скрита та інші види енергій, був неможливим завдяки використання системи LOTO. Вчимо застосовувати цю систему. І не втомлюємося закликати кожного робітника працювати безпечно. Не заради уникнення покарання за порушення, а заради себе, заради тих, хто чекає вас дома живими та неушкодженими.
