Позначка: кривий ріг

Категорії
Новини

Любов з першої зміни

Нових підйомний кран українського виробника добре показав себе під час роботи у конвертерному цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг».

У розливальному відділенні конвертерного цеху величезні ковші зі сталлю транспортуються потужними ливарними кранами. А щоб підготовити сталь-ковші для роботи використовуються консольні крани. Вони розвантажують та підвозять вогнетривкі матеріали для футерування ковшів, стартову суміш, яка необхідна для технології розливання, затвори для ковшів, засипають у ковші стартову суміш перед розливанням, виконують інші важливі операції. Ці крани вважаються допоміжними, але без них неможлива робота відділення, а значить і весь процес виробництва сталі. Тож нові крани стали надійними помічниками. А їхня непроста історія почалася ще до повномасштабного вторгнення.

«За виготовлення консольних кранів для нашого цеху взялася харківська компанія «СДМ-ГРУП», – розповідає начальник служби з технічного обслуговування та ремонтів устаткування вантажопідйомних механізмів конвертерного цеху Олександр Котіков, – І до лютого 2022 року вони були готові відсотків на 80-85. Почалося повномасштабне вторгнення. Ворожі підрозділи досягли околиць Харкова. Місто шалено обстрілювалося. Під обстріли потрапила і територія підприємства-виробника кранів, які було частково пошкоджено. Їх вдалося вивезти до Запоріжжя, і вже там протягом кількох місяців майстри завершили свою справу, за що ми їм дуже вдячні. І взагалі про співробітництво з харків’янами, з представником фірми Дмитром Шевченком я можу згадати лише позитив. Ще на етапі розробки вони прислухалися до наших побажань і, пори все, добре зробили свою справу».

Крани прибули в «АрселорМіттал Кривий Ріг» восени 2022 року. Незабаром вони були змонтовані. Один з них поки що не використовується, бо зараз немає потреби у великій кількості сталі, і конвертери №№ 1,2,3 поки не працюють. А інший кран протягом останнього часу активно задіяний. Машиністка кранів Наталя Поляк керує кранами вже багато років. Вона працювала на різних криворізьких підприємствах, на різних дільницях нашого конвертерного цеху, на різноманітних кранах, а зараз працює на новому консольному крані, і каже, що він сподобався їй з першої зміни.

«Це найзручніший, найбезпечніший кран з усіх, якими я керувала, – каже Наталя Поляк. – Ось бачите, який широчезний кут огляду з кабіни. Панорама! Я бачу все, що робиться внизу. Це полегшує роботу, а головне, машиніст має змогу своєчасно відреагувати, якщо у небезпечній зоні з’явиться людини. Кабіна обладнана кондиціонером, потужною батареєю для обігріву, чудово освітлюється. Крісло машиніста зручне, антивібраційне, обертається на 360 градусів. Кран рухається плавно…  Я дуже задоволена».

Служба  майстра з ремонту устаткування конвертерного цеху Дениса Долматова ремонтує цехові крани.

«У конструкції нових консольних кранів застосовані частотні перетворювачі, – пояснює Денис Долматов. – Тоді як на старих кранах – релейно-контакторне устаткування. Застосування сучасних технологій якраз і дозволяє плавно стартувати та рухатися, а значить двигун та інші складові зазнають менших навантажень. Тож ми сподіваємося, що за правильного своєчасного обслуговування така техніка працюватиме довше, рідше виходитиме з ладу, потребуватиме меншої кількості ремонтів, стабільніше працюватиме».

Категорії
Наші люди

Плани на майбутнє – охорона праці

Навчаючись у «Гірничому фаховому коледжі КНУ» Людмила Кравченко стала випускницею проєкту «Нова фабрика. 3», взяла участь у програмі для дівчат S.H.E, а зараз опановує нові знання на робітничій спеціальності у доменному цеху № 1 «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«Представники «АрселорМіттал Кривий Ріг» часті гості у нашому коледжі. Вони беруть участь у різних святах навчального закладу, розповідають студентам про підприємство, виробництва, професії, – говорить Людмила Кравченко. – На таких зустрічах була і я. Мене зацікавила інформація, а також захотілося самій побути у цій атмосфері. Тим більш, що я саме з тих людей, яким подобаються нові ідеї, а теорія має завжди підтверджуватися практикою на власному досвіді». Людмила Кравченко, яка у коледжі вивчає «Підземну розробку корисних копалин», стала учасницею третьої хвилі «Нової фабрики» і, за її словами, тоді у неї почалося нове життя. Корисні тренінги, нова інформація, захопливі екскурсії, зустрічі з цікавими людьми, молодіжні заходи – цей вирій подій буквально захопив Людмилу. Коли у коледжі почалася практика, звичайно, проходити її вона планувала тільки в «АрселорМіттал Кривий Ріг». І тут на Людмилу чекала ще одна несподіванка – їй запропонували спробувати себе у новому жіночому проєкті з охорони праці S.H.E».

«Ми з дівчатами поміркували та вирішили спробувати себе. Знаєте, мені зайшло. Це ніби ти виходиш на інший рівень знань – актуальних та надзвичайно важливих. Таких, від яких залежить життя та здоров’я людей, – зауважує Людмила. – Важливо, нас навчали не лише теорії, а основний акцент робився на практиці, ми майже щодня працювали з досвідченими наставниками з ОП у різних цехах підприємства. Це дозволило мені предметніше та уважніше зануритись у виробничу атмосферу та детальніше ознайомитися зі  специфікою цехів, серед яких був і мій тепер рідний – перший доменний цех».

Саме в ньому Людмила Кравченко ще під час участі у проєкті S.H.E проходила стажування. Тепер на складі холодного чавуну в ДЦ № 1 вона влаштувалася бригадиром з переміщення сировини, напівфабрикатів і готової продукції у процесі виробництва розливання і відвантаження чавуну та підготовки виробництва. Визначитися з напрямком роботи та підрозділом їй допомогла участь у проєктах підприємства. Людмила вже неодноразово була тут, зналася на виробництві, його специфіці та розумілася на своїх робітничих завданнях. Звичайно, багато чого їй треба було навчитися. Але бажання спробувати свої сили у новій роботі було дуже великим.

«Спочатку було важко, адже нова справа завжди нелегко дається. Та зараз, коли я вже працюю тут другий місяць, вже й наче нормально, – говорить Людмила. – У роботі дуже допомагають знання, набуті в S.H.E. Ми були тут безпосередньо на доменній печі, на усіх дільницях цеху, в тому числі і на складі холодного чавуну, де зараз я працюю. Виконуючи свою роботу я дотримуюсь усіх вимог з охорони праці, прискіпливіше звертаю увагу на ризики, та намагаюся попереджувати їх. У мене є мета – набути виробничого досвіду, закінчити коледж, здобути вищу освіту в КНУ, та вже більш професійно реалізовуватися у сфері охорони праці. Цей напрямок припав мені до душі, тут я почуваюся потрібною. Тож зараз – це мої основні плани на майбутнє».

Категорії
Новини

Смачна кар’єра

Професійний розвиток притаманний не лише людям, а і закладам. Прикладом тому є «Киянка», яка пройшла справжній кар’єрний шлях від їдальні для домнобудівників, до ресторану з ім’ям для працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» та мешканців міста.

На майдані Домнобудівників

«Красиво, просторо та затишно у нещодавно відкритій заводській їдальні № 39, розрахованій на 530 посадкових місць. Тут встановлено секційно-модельоване обладнання, у залі – кондиціоноване повітря. На першому поверсі розташовані буфет та дієтична зала».

Так на початку 1970-х років писав «Металург» про нову їдальню, яку ми сьогодні добре знаємо, як ресторан «Киянка».

Фото їдальні № 39, опубліковане в газеті “Металург” у 1970-х роках

Їдальня № 39 була побудована у 1972 році для будівельників комплексу доменної печі № 9 – у ті часи найбільшої в країні. Домну-гігант зводили тисячі людей різних спеціальностей, які приїздили до Кривого Рогу з усіх куточків країни. Підприємству треба було десь розміщувати фахівців, часто із родинами. Для них у 1970-х роках були зведені чотири сучасних гуртожитки з кімнатами-квартирами, в яких були усі зручності для життя. Кожний гуртожиток давав житло майже тисячі людей. А щоб працівники завжди були ситими, поряд  побудували велику їдальню № 39. Увесь цей комплекс і дав назву новому мікрорайону у місті – майдан Домнобудівників.

Близнюки-годувальники

Вони працювали, як єдиний організм, але ніколи не були розташовані поруч. Мова про їдальню № 37, яка знаходиться безпосередньо на території ДП № 9. Їдальні №№ 39 та 37 були збудовані за одним проєктом, та мали однакову мету – нагодувати домнобудівників. Єдиною їхньою відмінністю було те, що 39 їдальня годувала людей на території міста, а 37-ма – на тоді ще будівельному майданчику ДП № 9.

39 їдальня була справжнім харчовим комбінатом. На першому поверсі, де зараз розташована зелена зала, було приміщення на 100 посадкових місць. А там, де зараз червона та біла зали – за один раз могли поїсти 430 осіб. У їдальні були 4 видачі, розроблено декілька видів комплексних обідів, щоб люди могли швидко вибрати потрібне, поїсти та «летіти» на роботу.

Репортаж з їдальні № 37, з архіву газети “Металург”

Їдальня працювала у дві зміни, тут люди мали змогу поснідати, пообідати та повечеряти. До речі, сніданок кухарям треба було приготувати дуже рано, адже люди після нього вже мали бути на роботі о сьомій ранку. Штат 39 їдальні складався з майже 50 осіб, а у 37-й їдальні – майже з 200.

«Моя робота на підприємстві розпочалася з їдальні № 37, куди я влаштувалася посудомийницею, але жодного дня нею не працювала, адже мене поставили видавати продукцію, я одразу почала навчатися на практиці, – згадує Тетяна Панфілова, менеджерка ресторану «Киянка». – Продовжила працювати вже у 39 їдальні. Відповідала за видачу, за те, щоб завжди був свіжий хліб, випічка, щоб усе було чисто – на столах білі серветки, а на умивальниках мило. Найвідповідальніше було обслуговувати представників міністерства капітального будівництва країни, які керували будівництвом «дев’ятки» та також у нас харчувалися. До речі, їли такі ж блюда, як і інші люди у залах. А вибрати було з чого – чотири перших страви, декілька видів гарнірів, м’ясо, салати, закуски. Меню у нас було і є відмінним! Та тоді мені треба було не лише дбати про білосніжний фартух, зачіску та усмішку, а й сервірувати стіл, знати, як правильно подавати їжу. Насправді це ціле мистецтво. Спочатку моєю вчителькою була Тетяна Білоус, на той час керівниці громадського харчування міста. Вона вчила мене куди класти ножі, виделки, як оформлювати блюда. Дуже скоро я стала адміністратором залу. Потім науку «годувати» я опановувала у Криворізькому технікумі громадського харчування». 

У різноколірних залах

Комплексне підприємство «Киянка».Згодом таку назву 39 їдальня отримала через те, що постачала продукцію у буфети одного з сусідніх гуртожитків, тоді ще Дзержинського райвиконкому та відділу міліції. Статус кафе для працівників підприємства їдальня набула у 1993 році. За нею вже остаточно закріпилася назва «Киянка» та розпочалися кардинальні ремонти. Саме тоді тут були оформлені зелений та червоний зали, де проводилися ювілеї цехів, відзначалися районні та міські свята. У ці роки «Киянка» набувала свого стилю, за яким її добре знають у Кривому Розі, і не тільки.

«У серпні 1996 року я стала керівницею «Киянки», – продовжує Тетяна Панфілова. – Білої зали тоді у нас ще не було, приміщення «гуляло». Пам’ятаю, як перед одним із заходів, ми замотували у гардину колони, щоб якось придати цьому приміщенню кращого вигляду. А коли тут зробили ремонт, ми усі милувалися красою білосніжної зали. Сучасного оздоблення також набули і технічні приміщення та кухня. До речі, у нас збереглися котли, у яких їжу готували ще для відвідувачів їдальні. Взагалі у нас за багато років праці виникла традиція завжди бути готовими до прийому гостей та зустрічати їх на найвищому рівні».

А серед відвідувачів «Киянки» цей заклад назавжди асоціюється з відмінною якістю обслуговування, смачною їжею, про яку навіть легенди ходять, красивим сервуванням, комфортом, надзвичайно урочистою обстановкою для проведення заходів різного формату. За роки своєї роботи «Киянка» отримала свою позитивну репутацію та зробила ім’я.

Тут ваш відпочинок або діловий захід пройде на найвищому рівні! У «Киянці» створений чудовий майданчик для ділових зустрічей, конференцій, форумів, де люди можуть не тільки чомусь навчитися, а й поспілкуватися у неформальній обстановці. А кава зі смаколиками для гостей завжди напоготові!   

Сьогодні «Киянка» стає ще більш доступною для криворіжців та гостей міста.

За бажанням є можливість орендувати приміщення для проведення різноманітних заходів.

Зробити це можна звернувшись за номером телефону: +38 067 989 60 84, Наталія.

Надання послуг рестораном «Киянка» з організації та проведення заходів (без кухні):

  • Зелений зал – площа 178,8 м2 на 50-70 посадкових місць.

1 година – 740 грн.

  • Білий зал – 258,5 м2 на 120-140 посадкових місць.

1 година – 900 грн.

  • Червоний зал – 387 м2 на 150-170 посадкових місць. У цьому залі є сцена, тож є змога проводити виступи, лекції, доповіді тощо для 200-400 осіб.

1 година – 1000 грн.

Категорії
Охорона праці

Не бійся боятися

Ми поговорили з працівниками різних цехів «АрселорМіттал Кривий Ріг» про небезпеки на роботі та найважливіші правила, виконання яких здатне протистояти цим небезпекам. Сподіваємося, що відповіді вас зацікавлять, а досвід колег стане у пригоді.и на роботі та найважливіші правила, виконання яких здатне протистояти цим небезпекам. Сподіваємося, що відповіді вас зацікавлять, а досвід колег стане у пригоді.

Наталя Поляк, машиністка кранів конвертерного цеху: «Робота машиніста кранів дуже небезпечна. Важко визначити, що тут найнебезпечніше? Робота на висоті? Рухомі та обертові механізми? А може робота з електроустаткуванням? Дотримуватися необхідно всіх вимог, виконувати всі правила. А ще я відповідаю за людей, які працюють або переміщуються он там, унизу. Тому я маю завжди бути напоготові. Особливо в он тій найнебезпечнішій зоні. Інколи туди помилково заходять люди, особливо, молоді, недосвідчені, і не тільки. Тож я ніколи не забуваю подавати гучний сигнал коли когось побачу. Перед початком руху також лунає сигнал. Це надзвичайно важливе правило, яке може запобігти та врятувати».

Володимир Боцула, слюсар-ремонтник цеху ремонтів металургійного устаткування № 2: «Наша бригада працює у багатьох цехах «АрселорМіттал Кривий Ріг». Ми беремо участь у ремонтах устаткування. Дуже часто виконуємо ремонтні роботи на висоті. Це може бути, наприклад, 12 метрів, а може й всі 30. Як ви розумієте, залишитися живим після падіння з такої висоти шансів практично немає. Тож обов’язкове використання захисного поясу, що запобігає падінням – це вимога, яку я б не порушив за жодних обставин. Причому стан поясу треба регулярно перевіряти, вдягати його правильно, а ще правильно закріплюватися за його допомогою. Для цього є спеціальні кріплення. Тож я прошу всіх колег, які мають справу з висотою: завжди користуйтеся поясом та використовуйте його правильно. Пам’ятайте, що життя – це найголовніше».

Євген Зеленко, майстер з ремонту устаткування блюмінга: «Я працюю в «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 2005 року, а з 2009 року – майстром з ремонту устаткування. Мій підрозділ обслуговує та ремонтує електроустаткування. Може це дивно, але я, не зважаючи на досвід, боюся електричного струму. Вважаю, що це непогано. Найгірше, коли людина не відчуває страху до небезпек. Це часто призводить до легковажних дій з усіма наслідками. А якщо боїшся, то кілька разів перевіриш. Я ніколи не почну виконувати роботу, якщо не буду на сто відсотків впевнений, що устаткування знеструмлено, що враховано всі вимоги безпеки. І як керівник, я за жодних обставин не відправлю колегу на завдання, якщо не впевнюся, а потім ще раз не перевірю те, що його здоров’ю, життю нічого не загрожує. Сподіваюся, що мої колеги також керуються цими простими принципами».

Андрій Кравченко, слюсар-ремонтник ЦРМУ-2: «Ми обслуговуємо і ремонтуємо устаткування у багатьох цехах. Часто доводиться працювати на висоті, тому обов’язково користуємося запобіжними поясами. Часто обслуговуємо устаткування під тиском, наприклад, кранові кондиціонери, у яких застосовується фреон. Звичайно ж, застосовуємо слюсарні інструменти. Тож крім поясів безпеки обов’язково користуємося іншими засобами індивідуального захисту, такими як захисні окуляри. Саме вони захищають наші очі від уламків чи шкідливих хімічних речовин. Без окулярів я ніколи не починаю роботу, і запрошую всіх робити так само. А ще користуватися респіраторами, щоб «хімія» чи пил не потрапляли у легені. Я маю досвід роботи з 2000 року, тож знаю, про що кажу. І ще от що скажу: досвід – не привід нехтувати правилами, бо висоті, електроструму та іншим небезпекам байдуже, який у тебе досвід».

Категорії
Новини

Пройдіть обстеження у своєму здоровпункті

З 20 по 27 квітня 2026 року на нашому підприємстві під час «Тижня охорони праці» у здоровпунктах «АрселорМіттал Кривий Ріг» працюватимуть виїзні консультативно-діагностичні бригади, які безплатно обстежуватимуть здоров’я усіх охочих.  

«Виділення 20 хвилин для обстеження сьогодні — це запобігання тривалому лікарняному завтра!» З таким девізом медики нашого підприємства звертаються до працівників. Протягом «Тижня охорони праці» медслужба «АрселорМіттал Кривий Ріг» організовує перевірку нашого здоров’я у приміщеннях здоровпунктів. Саме там будуть працювати консультативно-діагностичні бригади.

Метою заходів є раннє виявлення соматичних розладів та запобігання виробничому травматизму.

Під час роботи виїзної бригади працівники можуть отримати:

  • Консультації фахівців: терапевта, офтальмолога (окуліста) та отоларинголога (ЛОР) та консультацію психолога
  • Діагностику: ЕКГ (електрокардіограма) та консультацію психолога.
  • Лабораторні дослідження: загальний аналіз крові, біохімічний аналіз та глюкоза крові.
  • Спеціальні умови оздоровлення: за результатами огляду терапевт видаватиме скерування на сеанси фізіотерапії за пільговими програмами «3+2» або «7+3» (безплатні процедури у подарунок), відповідно до показань.

Запис та прийом

Прийом на обстеження здійснюється виключно за попереднім записом.На обстеження приходити з перепусткою.

Він проводиться безпосередньо на здоровпунктах підприємства у чергових фельдшерів. Або за телефонами:

  • здоровпункт Центральний МВ: 95-151
  • здоровпункт Центральний ГД: 99-177
  • здоровпункт РУ ГД: 98-699
  • здоровпункт КХВ: 93-803
  • здоровпункт  ШУ: 98-107
  • здоровпункт СПЦ-2: 96-847

Графік роботи виїзних бригад (12:30 – 15:30)

20. 04. 2026 – здоровпункт Центральний МВ

21. 04. 2026 – здоровпункт Центральний ГД

22. 04. 2026 – здоровпункт РУ ГД

23. 04.2026 –  здоровпункт КХВ

24. 04. 2026 – здоровпункт  ШУ

27. 04.2026 –  здоровпункт СПЦ-2

Підготовка до аналізів

Забір біоматеріалу (крові) проводиться з 12:30 до 13:30  (останній прийом їжі має бути не пізніше ніж за 3 години до здачі аналізів).

Здавати кров потрібно натщесерце (допускається лише легкий сніданок за 3  години до процедури). Увага! Якщо людина пообідала – аналіз не проводиться.

Категорії
Новини

Новий підхід до устаткування

На рудозбагачувальній фабриці № 2 гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг» було оновлено комплекс майданчиків для обслуговування устаткування відділення зневоднення.

Фактично працівники відділення отримали новий робочий простір, зручніший, безпечніший та надійніший. Як розповів начальник технологічної дільниці РЗФ-2 Євгеній Гриценко, у відділенні зневоднення залізорудний концентрат відокремлюють від води та фактично отримують готовий продукт гірничого департаменту.

«Сюди надходить пульпа, яка складається з води та вже збагаченої руди. За допомогою пульпорозділювачів вона розподіляється між вакуум-фільтрами, і саме ці фільтри відбирають з пульпи концентрат. Розподілом пульпи та роботою фільтрів керують фільтрувальники, які користуються майданчиками. Слюсарі-ремонтники з цих майданчиків обслуговують та ремонтують устаткування. Тож із заміною майданчиків суттєво покращені їхні умови праці».

Основне устаткування у відділенні розташоване у два яруси. На першому – потужні вакуум-фільтри. Вони обертаються у ваннах і відбирають на себе концентрат. Над фільтрами знаходяться пульпорозділювачі – два основних та чотири допоміжних. Тож для того, щоб працівники мали зручний доступ до устаткування, майданчики також двоярусні. Вони кріпляться на міцному каркасі з масивного металопрокату. Елементи каркаса були частково замінені на нові, частково відремонтовані. А підлога майданчиків, перила та сходи, які ведуть з землі на перший ярус, а з першого на другий, повністю замінили.

«Для виготовлення нових конструкцій використали нові матеріали, – продовжив Євгеній Гриценко. – Для підлоги замість листового металу, що був раніше, використали ось ці міцні решітки з оцинкованої сталі. Завдяки спеціальному покриттю вони захищені від корозії та прослужать довше. Захисні перильні огорожі мають висоту більше метра, що надійно запобігає падінням. Замість кутника для виготовлення перил використали труби, що набагато безпечніше, бо оступившись і вдарившись об металевий кутник, можна отримати дуже серйозні травми».

Фільтрувальниця Світлана Сергієнко, працює у відділенні п’ять років. Вона вже оцінила переваги оновлення.

«Я керую роботою пульпорозділювачів, розподіляю потоки пульпи, а ще відповідаю за роботу 22 вакуум-фільтрів, виконую їх пуск, зупинку, очищую кишені фільтрів. Це так, з основного, а ще багато різних дій роблю щозміни, тож моя зміна триває переважно на цих майданчиках. Відгуки лише позитивні. Майданчики надійні та зручні, більше нема чого додати».

Начальник РЗФ-2 Сергій Гіль відповідає за безпеку кожного працівника у своєму підрозділі, і він також задоволений: «Коли умови покращуються, коли людям стає безпечніше – це дуже добре. Приємно, що керівництву департаменту на чолі з Володимиром Теслюком, керівникам всього підприємства проблеми працівників небайдужі. Що навіть у ці скрутні зі зрозумілих причин часи знаходяться кошти на поліпшення умов та безпеку. Люди це відчувають і віддячують сумлінною роботою. А люди в нас – найкращі!».