Позначка: кривий ріг

Категорії
Новини

Нові підходи – нові можливості

З початку 2023 року в шахтоуправлінні гірничого департаменту впроваджуються кілька нових підходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки праці.

Працівник має дотримуватися правил безпеки не через страх покарання, а тому що свідомо вирішив берегти своє життя та життя колег. А управління охорони праці та промислової безпеки концентруватиметься не на покараннях, а на допомозі в організації безпечної праці. На цих засадах формується культура безпеки праці на підприємстві.

«Це має допомогти досягти нульового травматизму, – пояснює провідний інженер з охорони праці Артур Воловик. – Для цього фахівці з охорони праці гірничого департаменту по-новому визначають всі ризики.  Виробничі процеси розкладаємо на етапи: визначаємо ризики перед роботою, у процесі та на заключній стадії. Виробництво небезпечне, і повністю прибрати ризики не вийде. Але мінімізувати їх, вжити безпекових заходів – це означає організувати безпечне виконання робіт. Небезпеки через несправність інструментів чи зношеність засобів індивідуального захисту працівник може подолати й сам. А от проблеми пошкодження захисної огорожі чи розриву тросу аварійної зупинки вирішує вже майстер з підключенням відповідних ремонтних служб».

Ще одна форма роботи – тестування на знання правил. Працівниками управління ОП і ПБ для кожної з професій розробили тести. Замість нудних екзаменів – лише 10 питань на знання основної інформації з інструкцій з ОП.

Наталя Ткачук працює за професією з екзотичною назвою стовбуровий підземний. «Я відповідаю за безпечний спуск шахтарів у шахтній кліті, – розповідає Наталя. – Кліть доставляє людей на різні горизонти, найглибше – на 1135 метрів. Я подаю сигнали машиністу кліті. Від моїх знань та вмінь залежить не лише моя особиста безпека, а й безпека ще десятків колег. Тож перевірка знань дуже важлива, адже людській пам’яті властиво забувати. Я здала тест ще на початку року. Питання найважливіші: як підготувати робоче місце, як діяти у надзвичайних ситуаціях тощо. Такі перевірки допомагають триматися в тонусі. А для керівників і фахівців з ОП – це ще й підказка, у яких конкретно знаннях є пробіли».

Про нові підходи висвітлення питань безпеки на змінно-зустрічних зборах ми вже писали. В підрозділах ШУ фахівці з ОП і ПБ також беруть участь у цих зборах. «Намагаємося розповідати швидко й зрозуміло, заряджати шахтарів позитивом, – усміхається Артур Воловик. – Особисто я спілкувався з людьми на багатьох дільницях:  підйому, тепловодогазопостачання, внутрішньошахтного транспорту та інших. Скажу відверто, не скрізь нас одразу сприймають позитивно. Часто доводиться бути справжнім психологом, бо війна, негативні новини тощо. Дехто навіть став сумніватися у доцільності знань та дотримання правил. Мій більш ніж 20-річний досвід допомагає. Аргументую тим, що якщо не дотримуватись правил, то буде хаос. Чи сподобається нам, якщо машиніст пасажирського поїзду перестане дотримуватися графіку? Або лікар, який замість прийому хворих поїде на вечірку? А хаос у сфері безпеки – це травми та смерті. Люди розуміють, ставлення змінюється, і це дуже добре».

Категорії
Новини

«Нова Фабрика» на завершальному етапі: виробниче стажування

Три екзаменаційні сесії, сотні годин вивчання англійської мови, декілька виробничих інтенсивів, понад 30 виробничих екскурсій і ось він, кульмінаційний момент – наші студенти проходять стажування на виробничих дільницях, в цехах та підрозділах «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Два роки тому «АрселорМіттал Кривий Ріг» взяв на себе зобов’язання підготувати покоління металургів нової формації та працевлаштувати молодих фахівців. За цей час в Україні все дуже змінилось, відповідно змінилась і програма навчання студентів. Проте навіть попри війну на виробниче стажування вийшов 91 студент.

– Наша мета – сформувати постійний кадровий резерв підприємства через взаємодію з навчальними закладами та молоддю. І сьогодні найголовнішим досягненням є те, що більшість з молодіжних проєктів не припинили своє існування у воєнний час. Трансформувались, адаптувались, але не зупинились. Враховуючи ситуацію в країні та потреби бізнесу, ми робимо усе, щоб утримати трудовий потенціал в регіоні. Віримо в нашу молодь! – сказала Ірина Рябінкова, керівниця відділу з розвитку молодіжних проєктів та взаємодії з навчальними закладами.

– «Нову фабрику» можна справді назвати проєктом швидкого реагування. Ми починали під час пандемії. В нас був чіткий план дій та подій, а потім в наше життя увірвалась дистанційка, а далі повномасштабна війна. Ми вийшли за межі огрудкування, до початку другого року навчання провели десятки годин діалогів з університетами, та все ж внесли зміни в програми навчання і розширили їх майже вдвічі. Наші студенти стрімко долали всі навчальні виклики, вивчали збільшену інформацію онлайн, вдома. А оскільки військова адміністрація не дозволяла проводити пари очно або хоча б у змішаному форматі, ми шукали варіанти – як надати студентам практичні навички. Робота більшості цехів «АрселорМіттал Кривий Ріг» була призупинена, і ми використали ці майданчики як альтернативу лабораторіям в університетах. Викладачі писали нам чітке технічне завдання, що потрібно продемонструвати студентам, а ми підбирали схоже обладнання та запрошували їх на підприємство і, звичайно, залучали експертів з цехів, – сказала Анна Велика, фахівчиня відділу з розвитку молодіжних проєктів та взаємодії з навчальними закладами.


Понад 130 годин пошуку місця стажування для кожного студента та челендж зі співбесід, щоб кожен був на своєму місці, розвивався й досягав нових висот. У підсумку гірничий департамент обрали 33 студенти.

– Стажування стало моїм логічним продовженням навчання в університеті, а також у проєкті «Нова фабрика». Я навчаюсь на спеціальності «Гірництво» в Криворізькому Національному Університеті. З дитинства я завжди мріяв побачити великі вантажні автомобілі. Зараз у мене є така можливість оглядати ці автомобілі щодня, – каже Вадим Оболоник, фахівець (стажер) технічного відділу гірничотранспортного цеху.

Студент почувається в цьому цеху, як риба у воді. Щоб встигати працювати й навчатися, Вадим звернувся до викладачів університету й зробив собі індивідуальний графік навчання, який
дозволяє йому виконувати свої домашнє завдання, лабораторні, практичні роботи або самостійні завдання після роботи.

Вадим Оболоник

Найбільше студентів, а саме 37, проходять стажування на металургійному виробництві, тому часто зустрічаються під час роботи вже як колеги.Окрім отримання професійних навичок в цехах, студенти додатково вивчають технічну англійську та відвідують тренінги, що допомагають розвиватись у робочому середовищі.
– Завдяки теоретичним знанням з університету та практичним навичкам зі стажування я переміг у міському електротехнічному конкурсі. Я не зупиняюсь на цьому і вивчаю англійську мову для вступу на магістратуру та подальшого кар’єрного зростання. Для мене класним бонусом стало те, що я стажуюсь разом зі своїми одногрупниками та друзями, – сказав  Гліб Власюк, електромонтер (стажер) з ремонту та обслуговування електроустаткування.

Гліб Власюк

Ще 21 студентів обр інші напрямки роботи на підприємстві.

– Я проходжу стажування у департаменті автоматизації. Мені дуже подобається, тому що це гарна можливість для саморозвитку і для загального розуміння,  як працюють великі підприємства в цілому, що ти можеш зробити,  яку роль відіграєш. Кожна людина, яка хоче зв’язати своє життя з програмуванням або автоматизацією, точно повинна йти на автоматизацію в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Тому що тут ми робимо дійсно необхідні речі. Наприклад, для контролю температур на доменній печі люди використовують графіки, які ми створили. Тобто це не просто якась робота, яка нікому не потрібна, її використовують прямо зараз. Ще особисто можу сказати, що мені дуже подобається їдальня, вона тут ТОП. Дуже класно годують і, до речі, дешево. Я рекомендую булочки з кокосом, з вишнею і з банановою начинкою, – Єлизавета Пасічна, фахівчиня (стажерка) відділу розробки інформаційно-керуючих систем департаменту автоматизації технологічних процесів.

Єлизавета Пасічна

Вже зовсім скоро студентів чекає захист дипломних робіт та випускний з проєкту. Слідкуйте за усіма подіями у соцмережах компанії.

Категорії
Наші люди

Віртуоз-зварник з персональним клеймом

Неговіркий, спокійний та досвідчений майстер зварної справи електрозварник Руслан Бортюк – справжня гордість цеху металоконструкцій Ливарно-механічного заводу. Йому довіряють найскладніші замовлення, і він лускає їх, наче горішки, говорять у цеху. У цьому році електрозварника нагороджено званням «Честь та гордість ЛМЗ».

Багато років тому вибір Руслана припав на професію електрозварника. І не те щоб це була мрія всього його життя, та з роками виявилося, що це була його доля.

«Коли я починав вчитися на зварника, то навіть не уявляв, чим буду займатися, – говорить Руслан Бортюк. – Для мене це було, наче плисти за течією. Пішов туди, куди й більшість хлопців йшли навчатись. А тепер розумію, що це саме моя справа. Нелегка, відповідальна,  але моя, бо вона мені до душі».

Аби стати досвідченим зварником, треба працювати роками. А коли ти отримаєш персональне клеймо (твій власний особистий знак – підтвердження найвищого рівня майстерності), то маєш право вважати себе справжнім віртуозом у цій справі. Деякі зварні з’єднання взагалі може виконувати лише зварник з клеймом.

«За ці роки я працював над багатьма різними замовленнями. Ось зараз, наприклад, ми виготовляємо борти для коксовозу, який збираємо практично з нуля. Раніше зварював підкранові та кранові балки, ротори – асортимент чималий. Зварювати доводиться інколи сидячі, інколи лежачі, під різними кутами нахилу, на висоті, але це мене й тримає у формі, – усміхається Руслан. – Професія зварника вимагає певної фізичної сили та витривалості, гостроти зору та тонкого сприйняття кольорів, гнучкості та рухливості рук, ніг і усього тіла, гарного вестибулярного апарата. Ти маєш бути у формі і завжди дотримуватися норм та правил охорони праці, адже легковажності зварювання точно не вибачає».

Фахівці говорять, що електрозварник повинен мати розвинену просторову увагу та технічне мислення, бути врівноваженим та прискіпливим до дрібниць. Це все наче списано з Руслана Бортюка, говорять у цеху. Його наче нічим й не проймеш, доля його не зігне.

«Зараз нам всім працювати складніше. Але ми в цехах, а хлопці – на передовій. Вони нас захищають, незважаючи ні на що. Ми не можемо їх підвести, кожен з нас повинен викладатися на повну на своєму фронті, я постійно говорю це своїм синам, – розповідає Руслан. – Моя відзнака «Честь та гордість «ЛМЗ» – це відзнака моїх колег по цеху та колег-захисників теж. Вірю, що з кожним роком майстрів та віртуозів в цехах буде все більше та більше. Тільки скоріше б ми здобули Перемогу і хлопці повернулися додому та на рідний завод».

Категорії
Новини

Шевченко і Ко: все за правилами

Роботи у замкнутих просторах – це роботи підвищеної небезпеки. Оскільки ризики для життя тут надто високі, необхідно обов’язково дотримуватися  четвертого Золотого правила безпеки.

Замкнуті простори є практично у всіх наших цехах. Для працівників парогазового цеху роботи у замкнутих просторах не є рідкістю, і в цеху до них особлива увага.

Дільниця котлів-утилізаторів ПГЦ розташована у вогнетривно-вапняному та в другому сортопрокатному цехах. Її працівники беруть участь в утилізації відхідних газів, які утворюються під час роботи металургійних печей. Як розповів майстер з ремонту устаткування Андрій Зозуля, у вогнетривно-вапняному цеху у котлах-утилізаторах за допомогою цих газів отримують пару.

«Гази віддають свою теплову енергію на виробництво пари, – говорить Андрій. – Пара йде у цехи на виробничі потреби та обігрів. А гази, які охолоджуються з 500-600 до близько 300 градусів за Цельсієм, прямують до газоочисток. Система котлів-утилізаторів має газоходи котла, саме вони і є замкнутими просторами. Наші працівники періодично чистять ці простори від вапняного пилу. Тож Золоте правило № 4 для нас дуже актуальне».

Є на підприємстві така унікальна професія – котлочистильник. І їх у нас аж… один. Знайомтесь, Юрій Шевченко. Саме він очищує газоходи котла, без чого цей котел просто не зможе виконувати свою функцію. Юрій працює у цеху вже майже 20 років. Він впевнений, що якщо чітко виконувати четверте правило й інструкції з охорони праці, то його небезпечна робота не призведе до травм.

«Треба, по-перше, чітко виконати всі безпекові заходи під час підготовки до входу у замкнутий простір, – розповідає Юрій. – А також притримуватися правил під час самого очищення. Перед роботою завжди оформлюється наряд-допуск. Саме він дає право почати роботи всередині. Газорятівники досліджують стан повітря всередині газоходу. Метан та СО отруйні, тому їх показники не мають перевищувати норму. Кисню ж навпаки повинно бути не менше норми, щоб можна було нормально дихати. А температура не має перевищувати 50 градусів за Цельсієм. Простір має бути добре провентильованим. Ми заповнюємо карту ризиків, і якщо якийсь з них вважаємо надто високим, доповідаємо майстру і разом мінімізуємо його».

Юрій надягає страхувальний пояс. Робіт на висоті він не виконує, а за пояс кріпиться страхувальна мотузка. Страхують котлочистильника двоє людей. Такі правила. Один з помічників також має пояс, бо якщо з Юрієм, не дай Боже, щось трапиться у замкнутому просторі, то його колезі доведеться його рятувати, а інший страхуватиме вже обох. Слюсар-ремонтник Валерій Іванов страхує колегу вже багато років. За його словами, під час цієї роботи на його пам’яті не було жодної надзвичайної ситуації. Але рятувати він навчений.

«Кілька разів на рік ми тренуємося рятувати, – каже Валерій. – Ці навички жодного разу мені не знадобилися. Але ми можемо це робити. Регулярне ж проходження інструктажів та повторення інструкцій з охорони праці додають впевненості у тому, що навички рятувальника ніколи й не стануть у пригоді».

Газорятівники досліджують повітря у газоходах перед початком робіт, а далі контролюють його стан працівники ПГЦ за допомогою газоаналізаторів. Їх у цеху достатньо. Прилади справні та повірені. Тільки-но спрацьовує сигнал, що концентрація якогось з трьох газів вийшла за межі норми, Юрій Шевченко миттєво евакуюється із замкнутого простору, а колеги допомагають зробити це якомога швидше.

У вогнетривно-вапняному цеху кожна з обертових печей має свій котел і замкнутий простір при ньому. У цих печах випалюється вапно – необхідна складова для виробництва сталі. А взагалі-то замкнутих просторів під контролем працівників парогазового цеху набагато більше.

«Колодязі, бункери, барабани-накопичувачі, баки-акумулятори – це замкнуті простори, – зазначив в.о. заступника начальника ПГЦ із вторинних енергоресурсів Віталій Дишлов. – Крім небезпечних газів, є чимало інших ризиків. Наприклад, у деяких з замкнутих просторів люди працюють на висоті, тому дотримуються відповідних правил. Є такі шкідливі фактори, як шум, вібрація, запиленість тощо. Знання та чітке виконання правил рятують життя, захищають від професійних захворювань. Четверте правило надзвичайно важливе для нас, як і інші. Не випадково ж ці правила називають Золотими».

Категорії
Новини

Вколють палець – і все дізнаються про вас

До 100 проб крові щодня досліджують лаборанти клініко-діагностичних лабораторій медичного центру ПП «Стіл Сервіс». Саме з цієї процедури  починається проходження щорічного профілактичного огляду кожного працівника підприємства, який відбувається незважаючи ні на що.

По буднях о восьмій годині ранку до кабінетів лабораторій поліклінік метвиробництва та гірничого департаменту поспішають люди з картками – здати аналізи. Ця процедура є важливою у низці обстеження, адже результати аналізів допомагають зробити початкову діагностику організму, щоб потім лікарям було легше впевнитися у відмінному здоров’ї людини, або навпаки – вчасно знайти причину того чи іншого захворювання.

У лабораторіях медцентрів проводяться два види обстеження – загальний аналіз та біохімічний. Обидва вони дозволяють визначити стан здоров’я людини та його придатність працювати, в тому числі й з наявністю шкідливих виробничих умов.  «Дивимося рівень гемоглобіну, лейкоцитів, тромбоцитів та інших складових –загальний аналіз крові допомагає виявляти запалення та встановлювати причину його виникнення. Можливо, то була інфекція, вірус, бактерія, алерген тощо, – говорить фельдшерка-лаборантка медцентру Олена Романець. – На підставі результатів аналізів лікарі можуть вчасно виявити захворювання, підказати як правильно лікуватися, які вітаміни пропити або, можливо, пацієнту варто зробити додаткове обстеження».

За роботою Олена Романець

«А от біохімічний аналіз вчасно попереджує про початок порушення обміну речовин чи роботи внутрішніх органів, серцево-судинної системи. Такий вид аналізу крові переважно робимо тим, кому більше 40 років, а також тим, хто має шкідливі умови праці, – зауважує фельдшерка-лаборантка медцентру Наталя Вознюк. – Біохімічний аналіз показує, чи не впливають такі умови на стан здоров’я людини, чи не розвиваються у пацієнта загальні захворювання, запалення та інше».

Проби крові на обстеження ставить Наталя Вознюк

Як зазначила фельдшерка-лаборантка поліклініки ГД Лариса Козарез, лабораторії двох поліклінік мають сучасне обладнання та кваліфікованих фахівців. «Наприклад, у лабораторії ГД працює апарат, здатний виконувати імунно-ферментні аналізи. Він дуже став у пригоді під час епідемії ковіду. На ньому активно визначали наявність антитіл в організмі людини. А в цілому, ми здатні виявляти і пухлини, в тому числі й на початкових стадіях, визначати стан щитовидної залози та багато іншого», – зазначила вона.

Роздивляться під мікроскопом

Після прийому аналізів у лаборантів починається наступний і не менш важливий етап роботи – дослідження. Оскільки на день треба дослідити від 60 до 100 проб (в залежності від кількості людей, що прийшли на профогляд), вручну з такою кількістю аналізів впоратися важко. В роботі лаборантам допомагають спеціальні аналізатори, які пришвидшують процес дослідження та дозволяють отримувати високоточні результати. Звичайно, у роботі  застосовуються і мікроскопи, які дають можливість побачити приховане від інших життя бактерій та інших мікроорганізмів.

За допомогою мікроскопу обстежує проби Лариса Козарез

Допомагає лаборантам і досвід та постійний розвиток у професії. Кожні п’ять років вони проходять курси підвищення кваліфікації, а ще частіше бувають на різних семінарах чи заходах з обміну досвідом. «На дослідження потрібен час, бо це складний, тривалий та дуже відповідальний процес, тому працівникам підприємства і доводиться трохи чекати результатів аналізів, – розказує Наталія Гардань, головний лікар медичного центру ПП «Стіл Сервіс». – Наші лаборанти є справжніми віртуозами своєї справи, вони добре знаються на усіх етапах дослідження, добре «розуміють» сучасну техніку, володіють засобами догляду за нею, а також буквально з першого погляду на результати аналізів можуть побачити наявність проблем в організмі та звернути увагу лікаря на це. Робота лаборантів, їхні дослідження працюють саме на пацієнта, і про це має знати кожен з нас, коли приходить на профогляд».

Кров із судини бере лаборант Ірина Мядіна
Дослідження проводить лаборант Людмила Шевцова
Категорії
Новини

«Зелене світло» для азоту

Працівники цеху з ремонту енергетичного устаткування виконали ремонт та перепідключення 3,5 км азотопроводу.

Робота нагрівальної печі дрібносортного стану неможлива без такого компоненту, як азот. Зазвичай його постачає наше кисневе виробництво. Але під час блекаутів з цим виникали проблеми. Виробничники почали шукати вихід. «Батьками» рятівної ідеї  стали фахівці з енергодепартаменту та кисневого виробництва  «АрселорМіттал Кривий Ріг», а от втілили ідею в життя ремонтникицеху з ремонту енергетичного обладнання центрального департаменту з утримання та ремонтів .

«Ми розуміли, що від роботи азотопроводу залежить безпека персоналу, який працює на печі на ДС 250-4, – говорить начальник кисневого виробництва Володимир Черногоров. – Нам потрібен був діючий азотопровід, яким би азот надходив до дрібносортного стану безперебійно, незважаючи на блекаутні сюрпризи. Для цього потрібно було виконати ремонт та підготувати азотопровід. Завдання не з легких, і довірити його можна було лише справжнім професіоналам. Щоб втілити ідею в життя, ми допомогли ремонтникам з організацією транспорту для виконання робіт (використовувалися автовишка, автокран), знайшли необхідні матеріали для ремонту. Ми як замовники виконаною роботою задоволені на всі сто. Азотопровід вже у роботі».

Роботи проводилися на ділянці довжиною 3,5 км. Азотопровід місцями проходить на висоті, є багато ділянок, до яких складно дістатися. Щоб надати «зелене світло» для руху азоту цим азотпроводом, довелося чимало попрацювати.

«Наш цех завжди готовий виконати завдання, які за великим рахунком нам «не притаманні», які ми раніше не виконували. Ми – цех-експериментатор, – говорить заступник начальника ЦРЕУ Олександр Шаховий. –У цієї конкретної задачі були кілька ускладнюючих факторів, але найголовніше, що вимагав цех-замовник – швидкого та якісного виконання робіт. Азотопровід вироблений з неіржавіючого металу, раніше використовувався за іншим цільовим призначенням. Довелося буквально «пазли» збирати. Ми певні ділянки газопроводу вирізали, перезварювали, встановлювали на інші місця, фактично перепідключали азотопровід. Усі роботи виконували досвідчені газозварники. У  деяких місцях варити доводилося на висоті до 10 метрів, тож задіяли і автокран, і автовишку. Але траплялися такі хитромудрі місця, куди автовишкою не під’їхати. Але ми з усіма викликами впоралися. Перевіркою нашою роботи стало опресування – це коли повітря подається азотопроводом завищеним (у порівняні з робочим) тиском. Це перша перевірка надійності та якості виконаних робіт. Натиск азотопровід витримав, і це підтвердило, що якість стиків та зварних швів була на найвищому рівні. За це дякую всьому персоналу нашого цеху, особливо майстру з ремонту обладнання Олександру Шаповалу та електрозварнику Олександру Гриньову».