Категорії
Новини

Зустрілися, визначилися, йдемо далі

«АрселорМіттал Кривий Ріг» організовує амбасадорів щоб залучити нових людей на підприємство та зупинити відтік кадрів.

У словниках слово «амбасадор» пояснюється як «посланець» чи «дипломат високого рангу». Але останнім часом воно стає більш відомим у значенні людини, яка презентує бренд, компанію, підприємство. Два місяці тому з’явилися амбасадори й у нас. Вони зустрілися з генеральним директором «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо, щоб разом визначитися із задачами та шляхами їх вирішення.

Як повідомила кураторка нашого амбасадорського руху Валерія Грешнікова, зустріч видалася надзвичайно плідною. За її підсумками до основних напрямків роботи – формування позитивного іміджу підприємства та залучення випускників навчальних закладів до нас на роботу – додалося ще принаймні два: залучити досвідчених працівників та утримати фахівців, які працюють зараз. Така комплексна робота має допомогти розв’язати проблему з нестачею кадрів, яка наразі надзвичайно актуальна в Україні й не лише.

Мауро Лонгобардо розповів, що до повномасштабного вторгнення у підприємства були масштабні плани з будівництва нових потужних сучасних цехів та виведення з експлуатації застарілих виробництв. Ми зупинили старі коксові батареї 1 і 2, аглоцех металургійного виробництва. Але плани з побудови нових потужностей поки що довелося відкласти. Саме відкласти, бо коли закінчиться війна ми обов’язково повернемося до них. І треба буде багато-багато людей як для будівництва, так і для роботи у нових цехах. Конкуренція за персонал буде неймовірною. Вона вже чимала, тому починати  треба вже зараз, щоб не програти боротьбу за людей, які є основою будь-якого виробництва. Він додав, що саме амбасадори допомогли йому, тоді ще італійському студенту, визначитися з підприємством, де він почав свій трудовий шлях.

«Роботу над проєктом з залучення амбасадорів ми почали менш ніж два місяці тому, – пояснює Валерія Грешнікова. – За цей час ми встигли відібрати 15 дуже різних, але вмотивованих амбасадорів. До їх складу увійшли як працівники різних департаментів – від гірничого та прокатного, до ДАТП та охорони праці, так і студенти, які є учасниками нашого проєкту «Нова фабрика». У кожного з них є бажання не тільки розвиватися з нами, а й зустрічатися зі студентами у закладах освіти, долучатися у якості співорганізаторів до наших заходів. Так, за два місяці ми маємо чималий результат – 117 студентів дізналися про можливості від підприємства завдяки нашим амбасадорам. Ми розповідаємо про підприємство, його переваги, знайомимо з вакансіями, перспективами зростання, запрошуємо на роботу. Так, після однієї з зустрічей, до команди амбасадорів долучилася студентка, яка згодом стала і нашою працівницею. Наша ціль – щоб таких прикладів ставало дедалі більше»

Юрій Будяченко, який працює електрослюсарем у кар’єрі гірничого департаменту, запропонував також залучати вже досвідчених фахівців з інших підприємств, які наразі залишилися без роботи. І можливості тут чималенькі, адже багато криворізьких підприємств призупинили виробництво, і саме на працівників таких підприємств варто спрямувати свої погляди.

«Нестача кадрів турбує не лише керівництво підприємства, а й мене особисто, – зізнався Юрій Будяченко. – Особливо коли хтось з колег у відпустці чи, наприклад, захворів. Тоді мені доводиться скидати ось цей костюм та виходити у нічну зміну. А завтра знову в ніч. Важко. Я вже давно спілкуюся з колегами, запрошую до нас працювати. Окрім залучення нових працівників на підприємство, сподіваюся, що діяльність у ролі амбасадора допоможе мені покращити навички спілкування з найрізноманітнішою аудиторією».

Валерія Грешнікова зазначила, що зустріч надала нові імпульси у розвитку руху. «Зараз ми розробляємо програму й заходи, спрямовані на утримання працівників на підприємстві та залучення фахівців з досвідом паралельно із роботою з учбовими закладами, яка вже триває, –  пояснила вона. Наша команда буде вдячна за ідеї для співпраці з теперішніми та потенційними працівниками підприємства. Нам необхідно знати про проблеми наших працівників, щоб спробувати вирішити їх разом. Якщо ви готові стати частиною змін, запрошуємо заповнити анкету та стати новим амбасадором «АрселорМіттал Кривий Ріг». За деталями звертайтесь 097 292 30 60. Давайте ділитися ідеями та розв’язувати проблеми разом».  

Категорії
Новини

Три Гран-прі для комунікацій

Завжди приємно отримувати добрі звістки, адже зараз позитивних інфоприводів не дуже багато. Але сьогодні ми хочемо, щоб ви розділили з нами радість – команда комунікацій «АрселорМіттал Кривий Ріг» отримала три Гран-прі в конкурсі «Найкраще корпоративне медіа України-2024».

Конкурс щороку проводить Асоціація корпоративних медіа України. Разом з експертами-практиками українського бізнесу команда Асоціації, незважаючи на воєнні реалії, продовжує щороку збирати представників комунікацій різних компаній на бізнес-форуми «Інновації в комунікаціях. Тренди-2025», створюючи майданчик для обміну досвідом та аналізу кращих інформаційних кейсів. Також під час форуму відбулося нагородження кращих корпоративних медіа країни.

Цього року в рейтингу взяли участь 64 проєкти в 20 категоріях від 32 провідних українських та міжнародних компаній, серед яких ПУМБ, «ВіЯр», Lantmännen AXA, ДТЕК «Енерго», PrintStore Group, «Acino в Україні», NovaPay, «Укртелеком», група компаній NOVA, IП «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД»; ТМ «Фора»; UKRSIBBANK BNP Paribas Group; Сarlsberg Ukraine та багато інших. Тож у «АрселорМіттал Кривий Ріг» були дуже серйозні конкуренти.

Цього року «АрселорМіттал Кривий Ріг» представив на конкурс чотири проєкти у трьох номінаціях. І ось – три гран-прі! Газета «Металург» стала кращою в номінації «Корпоративне електронне медіа», це означає, що наші колеги натхненно й далі працюватимуть і інформуватимуть вас про всі новини на сайті metalurg.online. В номінації «Корпоративне відео» перемогло надихаюче відео «Ніяка темрява не затьмарить світле свято Різдва». Перемогу серед мистецьких проєктів здобула Виставка сучасного мистецтва «Сонце сходить на заході», яку наше підприємство реалізувало до 90-річчя заводу у партнерстві з Криворізьким центром сучасної культури. Друге місце серед корпоративних проєктів посів артпростір «Сталева набережна», подарунок місту. Сьогодні цю набережну  можуть відвідувати усі криворіжці та гості міста.

Але найголовніше – ця нагорода не лише комунікацій. Ми хочемо її розділити з усіма вами, нашими читачами, глядачами, підписниками, учасниками заходів, свят і буднів. Бо саме працівники «АрселорМіттал Кривий Ріг» дають поштовх нам, комунікаційникам, своєю працею, добрими вчинками, цікавими долями і  історіями, вподобайками та критикою. Ми вдячні усім працівникам підприємства, за те, що разом долаємо виклики і йдемо до Перемоги! Тож – далі буде!

Категорії
Новини

Німецький підхід до якості й безпеки

У нашому тренінгцентрі протягом трьох днів тривало навчання працівників «АрселорМіттал Кривий Ріг» та дочірніх підприємств, на якому вчили користуватися риштуваннями під час робіт на висоті.

Загалом навчалися близько 170 працівників. Навчали представники компанії PERI Ukraine, яка забезпечує наші цехи риштуваннями німецької компанії PERI, що є одним зі світових лідерів виробництва устаткування для безпечної роботи. Ці риштування, які в народі називають «лісами», використовуються для безпечного виконання робіт на висоті. Вони є зручними, міцними та безпечними, а ще мають німецьку якість, що говорить само за себе. Але яким би ідеальним не було устаткування, з ним треба вміти працювати. Для цього й було організоване навчання.

Кожна навчальна група спочатку опановувала теоретичну частину. А потім працівникам показали, як збираються риштування і які безпечні способи роботи треба застосовувати як під час їх складання, так і при використанні. Старший інженер PERI Ukraine Богдан Жигалюк за допомоги колег зібрав просте риштування, пояснюючи свої дії, наголошуючи на тому, як це робити правильно, а чого не варто. А потів ще й показав, як підніматися на робочі настили, де і як правильно кріпитися страхувальними ременями. Учасники тренінгів поставили йому питання та мали змогу власноруч виконати деякі операції.

«Показувати, навчати це частина моєї роботи, – говорить Богдан Жигалюк. – Якщо вірно все зібрати-розібрати, правильно користуватися, то безпека для людей гарантована. Та й довговічність риштувань також. Устаткування дійсно світового рівня. Його експортують до США, Канади, Австралії, країн Євросоюзу та ще багатьох держав, всього їх близько 70. Запорука тому – якість, зручність, простота монтажу, і я б ще раз наголосив на безпеці».

Олександр Цибок працюєслюсарем-ремонтником в ремонтно-механічному цеху № 2 «ЛМЗ». Значну частину виробничих операцій вони з колегами виконують на чималій висоті.

«Ми ремонтуємо верхнє освітлення у цеху, міняємо вікна, обслуговуємо електромостові крани, та ще багато що робимо, – каже Олександр Цибок. – І все це на висоті, падіння з якої може мати непоправні наслідки. В нашому цеху вже є такі риштування, але ми їх поки що не використовували. Є у нас тур-вишка, але мені здається, що це устаткування буде для нас дуже корисним. Мене вразило, що ми зможемо створювати з цього набору елементів саме ті конструкції, з яких нам буде найзручніше виконувати роботи. Наприклад, ми зможемо конструювати робочі майданчики по обидва боки від трубопроводу і навіть над ним. Нам це було б дуже доречним для швидких зручних і безпечних ремонтів».   

Тренери заохочували учасників навчання задавати якомога більше питань. «Ми на все намагалися відповісти, щоб людям все було зрозуміло, – розповідає старший менеджер компанії-постачальниці риштувань Іван Власюк. – Основне, про що запитували: які навантаження витримують конструкції? Що можна складати, а що ні? Як користуватися паспортом устаткування? Як треба і як не треба робити? Наприклад, наші хлопці акцентували, що для складання конструкцій достатньо півкілограмового молотка, тоді як багато хто з ремонтників любить взяти щось важче, щоб влупити сильніше. Не треба, від цього конструкції міцнішими не будуть. Як показує досвід, якщо все робити поступово і правильно, це устаткування надійно виконує свої функції 20-25 років і навіть більше».

Як повідомив менеджер департаменту з охорони праці Ігор Міхєєв, протягом 2023-24 років для цехів вже придбано 11 комплектів риштувань. «Працівниками таких підрозділів, як електроремонтний, вуглепідготовчий, технологічний, коксовий  цехи, спеціалізований ремонтний цех КХВ, ремонтний цех ГД, цех ремонту металургійного устаткування № 2, цех уловлювання, цехи «ЛМЗ» воно вже використовується, – говорить Ігор Міхєєв. – Ми отримуємо схвальні відгуки. Устаткування виробляється у Німеччині, і це багато про що каже. Навчання також на високому рівні. Впевнений, що обізнаність працівників  допоможе їм та їхнім колегам безпечно працювати на небезпечній висоті».

Категорії
Новини

Випробовуємо прокат безпечно та швидко

На території прокатного департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг» успішно працює фактично нова лабораторія, робота якої значно прискорює налаштування прокатних станів.

Як розповів начальник випробувального центру департаменту з якості Сергій Андрусенко, нова лабораторія створена замість зруйнованої під час рашистського ракетного обстрілу наприкінці 2022 року. «Фактично ми власними силами персоналу прокатного департаменту, департаменту з якості та центрального департаменту з утримання та ремонтів ввели в роботу нову лабораторію фізико-механічних та металографічних випробувань, – каже Сергій Андрусенко. – За основу взяли приміщення, яке колись було невеличкою кузнею. Стіни й стелю обшили з середини металопрофілем. Як бачите, для зручності наших співробітників у приміщенні встановлений рукомийник з бойлером. Також є кондиціонер, ефективність якого наші лаборанти вже перевірили в неймовірну цьогорічну спеку й залишилися задоволеними. А зараз вже користуються новою електричною системою опалення. Залишилося перевірити її в суворі морози».

Разом з  новим приміщенням, працівники лабораторії отримали новенькі німецькі універсальні випробувальні машини. Вони не лише гарантують надвисоку точність випробувань, а ще й максимально безпечні для лаборантів, які проводять випробування металопрокату. Машини дуже потужні, наприклад, одна з них може випробувати арматуру на розрив з силою 1600 кілоньютонів. Це якби до прутка арматури підвісили вантаж масою 160 тон! Тому виробники машин дуже постаралися, щоб такі сили не вийшли з-під контролю й не наробили біди.

«По-перше, машина не запрацює, поки працівник не вставить спеціальний ключ та не введе пароль, – пояснює провідний інженер з охорони праці департаменту з охорони праці та промислової безпеки Денис Приходченко. – Це запобігає можливості випадкового вмикання коли хтось знаходиться у робочій зоні. На металевих колонах, які обертаються під час випробувань, є захисні гофровані манжети. Пульт керування машиною оснащений червоною кнопкою, натискання на яку миттєво зупинить машину, якщо працівник відчує загрозу аварійної ситуації. Електрошафи замкнені на замок, що запобігає доступу випадкових людей. Але якою б безпечною не була техніка, працівники мають знати ризики і запобігати їм. Я сьогодні провів опитування лаборантів і можу засвідчити, що ризики вони знають й безпечні прийоми роботи також. А потужне освітлення на робочих місцях усуває ризик того, що людина чогось не помітить і помилиться».

Лаборантка фізико-механічних випробувань Ганна Ведмеденко має дванадцятирічний досвід роботи з випробувальними машинами. Вона відзначила, що ці німецькі машини дійсно безпечніші за ті, на яких вона працювала раніше. В них пріоритет безумовно віддається безпеці замість швидкості.

Лаборантка фізико-механічних випробувань Ганна Ведмеденко

«Зразок для випробувань затискається повільно. Тож навіть якщо хто й «зловить ґаву», «загальмує», як кажуть, то все одно встигне зреагувати і уникне травми. – каже Ганна. – А ще керування затисканням виконується вручну, а не автоматично, і це дозволяє лаборанту повністю керувати ситуацією. Раніше наша лабораторія була розміщена безпосередньо в цеху. Так би мовити: коробка в коробці. А це шум та додаткові загрози під час переміщення цехом. Зараз же можна протягом вільної хвилинки чи перерви відчинити двері, подихати свіжим повітрям, побачити сонечко. Психологічно це дуже важливо. А ще робоча зона машини розташована максимально оптимально для зручності роботи, тоді як під час роботи з попередніми машинами нам треба було постійно нагинатися. І якщо це, наприклад, випробування арматури за ізраїльським стандартом, а це 15-30 проб на партію, то спина, відверто кажучи, боліла ще й як! Умови, безпекові, виробничі побутові, суттєво покращилися».

Як підсумував Сергій Андрусенко, робота цієї лабораторії дає можливість значно швидше налаштувати стани завдяки тому, що не треба транспортувати проби прокату до самого випробувального центру. Принесли зі стану і протягом  5-10 хвилин отримали результат, за яким вносять корективи у технологічному процесі прокатки. А нове безпечне устаткування та комфортні умови підвищують ефективність роботи лабораторії.

Категорії
Новини

Безпечно заїжджаємо у зиму

В «АрселорМіттал Кривий Ріг» пройшов Тиждень безпеки дорожнього руху.

Цього року цей Тиждень відбувався у рамках всеукраїнських заходів з безпеки на транспорті в умовах воєнного стану, а також популяризації дотримання безпечної поведінки на автошляхах, поширення знань про безпеку дорожнього руху.

Водії нашого підприємства, як технологічного транспорту, так і легкового, вже звикли до систематичних рейдів фахівців відділу безпеки руху на транспорті. На автошляхах «АрселорМіттал Кривий Ріг» вони перевіряють технічний стан транспортних засобів, стан шин, комплектність автомобіля чи спецтехніки – наявність аптечки, вогнегасника, знаку аварійної зупинки тощо. Спеціалісти відділу спілкуються із водіями та не втомлююся раз у раз нагадувати їм про обов’язкове дотримання правил дорожнього руху та виконання додаткових корпоративних вимог безпеки, які діють на нашому підприємстві.

«Цього тижня подібних заходів, а також зустрічей з водіями та іншими учасниками дорожнього руху у рамках Тижня безпеки  у нас було більше. До речі, на нього припав і Всесвітній день пам’яті жертв ДТП. Тож ми додатково нагадували водіям та пішоходам про безпеку руху на дорогах та уважність у наші нелегкі воєнні часи, – говорить Сергій Прокопенко, начальник відділу транспорту (безпека руху). – Особливо ретельно ми обговорювали питання дотримання швидкісного режиму, як на території підприємства, так і за його межами. Річ у тім, що Дніпропетровщина увійшла до п’ятірки областей, де найчастіше порушуються правила дорожнього руху. Їх у цьому році порушували 130 тисяч разів!».

Щоб встояти на чотирьох колесах

Під час рейдів перевірялася підготовка авто до роботи у зимовий період, щоб у сніг, ожеледицю, тумани та мряку транспортні засоби могли не тільки залишатися на чотирьох колесах, а й продовжувати ефективно виконувати свою роботу.

«Низькі температури потребують завчасної уваги водіїв, – зауважує Валерій Задорожний, головний ревізор з безпеки руху на автомобільному транспорті. – Варто ще раз перевірити гальмівну систему, замінити шини на зимові, під час руху дотримуватися безпечної дистанції та швидкісного режиму. До речі, з першого листопада поточного року на дорогах усіх міст країни настав «зимовий період» – це коли максимальна дозволена швидкість становить 50 кілометрів на годину. Така швидкість збігається із нашими корпоративними правилами щодо швидкісного режиму на дорогах «АрселорМіттал Кривий Ріг» – 50 кілометрів на годину ми їздимо протягом всього року. Там де інтенсивний рух транспорту та пішоходів, погана видимість тощо – знижуємо швидкість до 30 кілометрів на годину. Де це потрібно зробити водіїв інформують спеціальні дорожні знаки».

Фахівці з безпеки руху на автотранспорті закликають водіїв при переїзді небезпечних дільниць: залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, спусків, підйомів, крутих поворотів, бути особливо уважними взимку. Пам’ятайте, заледеніла дорога у два рази більш слизька, ніж та, що вкрита снігом, у чотири рази – ніж мокра або вкрита талим снігом та у вісім  разів небезпечніша, ніж суха!

Категорії
Новини

Пам’яті героїв-шахтарів

В шахтоуправлінні гірничого департаменту встановлений стенд пам’яті на честь загиблих шахтарів працівників підприємства, які стали на захист незалежності України.

Стенд розташували практично біля прохідної ШУ. Дев’ять портретів дев’ятьох героїв. Вони ніби зустрічають та проводжають шахтарів на зміну. Ці фото щоразу нагадують нам завдяки кому ми живемо в Україні, працюємо, мріємо, маємо плани і рухаємося вперед.

«Таке пам’ятне місце мало бути, – говорить гірничий майстер (підземний) дільниці № 10 ШУ ГД Костянтин Пікалов. – Це наша шана, наша вдячність, ми схиляємо голову перед загиблими героями. Це наші колеги, майже кожного з цих хлопців я знав, працював поряд з ними. Першим з початку повномасштабного вторгнення ми втратили на поле бою Олександра Петухова. Він майже 15 років відпрацював кріпильником, був бригадиром дільниці № 10. Чесний, принциповий, відкритий. Олександр був готовий взятися за найскладніше завдання, охоче опановував нові технології підземної справи, а за свою бригаду стояв горою. З ним завжди радилися, адже він мав величезний досвід. Фахівець найвищого класу, спеціаліст незамінний. Ми, на жаль, втрачаємо найкращих, адже вони завжди попереду».

 Наступне фото – зовсім юне обличчя – це Владислав Велесик. На наше підприємство він прийшов працювати в шахтоуправління перекидальником (підземним) на дільницю внутрішньошахтного транспорту. Юнак пройшов всі необхідні інструктажі та мав вже виходити на роботу, але його мобілізували до лав ЗСУ. 5 жовтня 2022 року Владислав Велесик загинув в боях у Харківській області. 

Серед загиблих героїв – Микола Мазурик. Захисник багато років працював на нашому підприємстві. Останнє його місце роботи – шахтоуправління гірничого департаменту. Він був досвідченим прохідником. Про нього колеги кажуть – справжній козак. Для чоловіка дуже важливим було питання незалежності України, тому прохідник з готовністю долучився до лав ЗСУ. Він віддав своє життя за свою родину, місто та Україну.

Владислав Кучма приєднався до лав ЗСУ у травні 2022 року. З 2 квітня 2023 року захисник вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання поблизу міста Бахмут. Але, на жаль, герой-гірник загинув у бою.

Добре пам’ятають в шахтарській родині й Дмитра Кобешова. Він прийшов працювати на шахту одразу після інституту. Шахтарській праці він віддав понад 20 років. Колеги цінували його за знання та досвід, здобуті нелегкою працею під землею. А ще він умів знайти особливий підхід, свого роду ключик до кожної людини.

«Дмитро працював гірничим майстром, а це той шматок роботи, коли на тобі відповідальність за інших колег, – розповідає заступник головного інженера ШУ з підземного виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олександр Петровський. – Він завжди міг знайти вихід з найскладніших ситуацій. Коли надійшла звістка про його зникнення безвісти, ми до останнього вірили та сподівалися, що Дмитро живий. На жаль, не справдилося. Герой загинув, але завжди житиме в наших серцях.

Колеги згадують загиблого захисника Михайла Дурандіна, як людину-«запальничку». Він завжди випромінював позитив, активний, веселий оптиміст. Герой працював майстром в шахтоуправлінні гірничого департаменту. Починав 17 років тому зі стажера, потім працював помічником майстра, згодом став професіоналом шахтарської справи. Михайло легко сходився з людьми, адже мав позитивну вдачу. Він завжди був готовий рухатися вперед і вести за собою інших.

Євген Гуцало доєднався до лав ЗСУ України на другий день повномасштабного вторгнення. Чоловік добре знав, з яким ворогом доведеться мати справу, адже вперше на захист країни став ще у 2014 році та відбивав агресію росіян до 2016 року. Євген Гуцало працював у шахтоуправлінні прохідником (підземним). Він загинув поблизу населеного  пункту Серебрянка Бахмутського району Донецької області.

В біографії прохідника Олександра Максимовича – участь в АТО у 2016 році та понад 20 років шахтарського стажу. «Олександр мав справжній гірницький характер, – розповідає начальник прохідницької дільниці ШУ ГД Андрій Климов. – Міцний духом, майстер шахтарської справи із золотими руками та світлою головою. Прохідник був настільки щирою та світлою людиною, що без усмішки, без гарного настрою його й не згадаєш. І при цьому це була надзвичайно скромна людина. Про його бойові численні нагороди ми дізналися, на жаль, вже коли він повернувся додому на щиті».

Серед  загиблих героїв – Андрій Білоткач, який працював гірником очисного забою. Андрій став на захист України на другий день повномасштабного вторгнення, 26 лютого 2022 року. Він мужньо виконував свій військовий обов’язок. У свій останній бій Андрій Білоткач вступив 12 жовтня 2024 року. Він загинув поблизу міста Часів Яр Бахмутського району Донецької області.

Наразі найбільша мрія шахтарів, аби на цьому стенді ніколи більше не з’являлося нових фото їхніх колег – загиблих героїв. Але про загиблих колег пам’ятатимуть завжди. Тому, поспішаючи на чи зі зміни, вклоняються з вдячністю тим шахтарям, які стали небесними янголами-охоронцями рідної землі.

Вічна шана загиблим героям-шахтарям